ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«30» квітня 2014 р. № 17
Голові Верховної Ради України
Турчинову О.В.
Голові комітету з питань політики Верховної Ради України
Писаренку В.В.
Голові комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України
Немирі Г.М.
Виконуючому обов’язки голови депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України
Соболєву С.В.
Голові депутатської фракції політичної партії «Удар (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» у Верховній Раді України
Кличку В.В.
Голові депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України
Єфремову О.С.
Голові депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» у Верховній Раді України
Тягнибоку О.Я.
Голові депутатської фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді України
Симоненку П.М.
Голові депутатської групи «Економічний розвиток» у Верховній Раді України
Кінаху А.К.
Уповноваженим представникам депутатської групи «Суверенна Європейська Україна» у Верховній Раді України
Єремеєву І.М
Москаленку Я.М.
Донію О.С.

У той час, коли Україна долає нелегкий шлях до становлення правової держави, Верховна Рада України 16 квітня 2014 року розглядала повторно Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини» з пропозиціями Президента України від 06.11.2012 (надано 26.12.2012, повторне подання комітету 28.02.2014), який нас фактично повертає до XVI сторіччя.
Законом пропонується передати оформлення спадкових прав на селі посадовим особам сільських рад.
На сьогодні запропоновано «простий» механізм: хто перший приніс на село свідоцтво про смерть, того і хата, хто ощадкнижку — того гроші, а хто кинув далі шапку — тому земля.
Таким чином, Верховна Рада України реально пропонує повернутися до козацького права та ставити у правозастосуванні на перше місце відчуття та емоції, на друге місце — звичай, на третє місце — духовно-емоційний стан секретаря сільради, на четверте місце — зовнішній стан (вигляд) суб’єкта, щодо якого вчинюється дія (зріст, маса тіла, спадковість, наркозалежність тощо), на п’яте місце — документ.
І тільки на шосте місце у правозастосуванні ставити право, бо право як феномен вже, мабуть, у нашій державі в розумінні авторів цього Закону набуває ознак рудиментарного анахронізму.
Керуючись їх логікою, в законодавстві України ще є над чим працювати: потрібно терміново внести зміни про надання секретарям сільради повноважень судді, прокурора та взагалі нехай вже й закони приймають на селі.
У зв’язку з цим є одне бажання: побачити, як народні обранці отримають спадщину від секретаря сільради!

І. Прошу Вас звернути увагу на такі ґрунтовні зауваження щодо цього Закону, які були викладені Головним юридичним управлінням Верховної Ради України.

«1. За текстом Закону, який пропонується головним комітетом для прийняття Верховною Радою України, шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат» надаються «уповноваженим на це посадовим особам місцевого самоврядування» повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте зазначене суперечить положенням частини другої ст. 19 Конституції України, оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Тобто відповідна посадова особа має бути визначена безпосередньо законом.
Разом з цим положення тексту Закону щодо видачі свідоцтва про право на спадщину «уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування» є юридично некоректними та містять підґрунтя для корупційних ризиків, оскільки законом не встановлено жодних кваліфікаційних вимог до таких осіб.
Крім того, покладання на посадових осіб органів місцевого самоврядування функцій нотаріату не відповідає положенням частини третьої ст. 143 Конституції України, за якою органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Також відповідно до статей 1 і 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа органу місцевого самоврядування може мати повноваження виключно щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Такий законодавчий підхід, на нашу думку, не враховує того, що вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не в формальній видачі зазначеного свідоцтва, а насамперед у наданні цьому документу юридичної вірогідності, а отже, має здійснюватися виключно нотаріусом у такій процесуальній формі, яка повною мірою забезпечує безспірність такого документа.
На сьогодні Законом України «Про нотаріат» встановлені гарантії безспірності факту набуття фізичними та юридичними особами прав на спадщину та дотримання права кожного на правову допомогу під час вчинення нотаріальних дій у сфері спадкування. Зазначені гарантії полягають насамперед у встановленні кваліфікаційних вимог до нотаріусів, які дозволяють йому давати професійну оцінку достовірності юридичних фактів, на підставі яких видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того, держава гарантує захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у разі їх звернення до нотаріуса, встановивши повну відповідальність за законність вчинюваних ним нотаріальних дій.
Натомість у разі передачі посадовим особам органів місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та безспірність вчинюваних цими особами нотаріальних дій.
Крім того, з огляду на положення ст. 1277 Цивільного кодексу України, за якими у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина визнається судом відумерлою та переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на спадщину не враховує вимог частини четвертої ст. 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованої Україною, за якою кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів.
2. Положення підпункту 7 пункту 2 розділу І підготовленого до розгляду парламентом Закону щодо доповнення ст. 67 Закону України «Про нотаріат» новими частинами, які регламентують порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, по-перше, не узгоджуються з вимогами частини першої ст. 24 Конституції України, оскільки, передбачаючи видачу свідоцтва про право на спадщину тільки спадкоємцям першої та другої черги за законом, обмежують права спадкоємців третьої, четвертої та п’ятої черг та спадкоємців за заповітом.
По-друге, зазначені положення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації тільки на підставі правовстановлюючих документів, не враховують низки вимог Цивільного кодексу та інших законів України.
Так, згідно з положеннями ст. 182, частини другої ст. 331, частини першої ст. 344 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано (частина шоста ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).»

ІІ. Якщо теоретично припустити неможливе і спробувати змоделювати допуск сільських, селищних рад та їх посадових осіб до вчинення нотаріальних дій щодо оформлення спадщини, то це теоретично буде можливим за умови виконання нижченаведених вимог, які встановлені на законодавчому рівні для нотаріуса.

1. Уповноважена особа повинна мати повну вищу юридичну освіту, володіти державною мовою, мати стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки.
2. Скласти кваліфікаційний іспит і отримати відповідне свідоцтво.
3. Не може вчиняти дії зі спадщиною особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
4. На цю уповноважену особу повинні бути розповсюджені вимоги щодо збереження таємниці аналогічно до вимог ст. 8 та ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат».
5. Необхідно передбачити механізми контролю цих осіб Міністерством юстиції України шляхом отримання документів, інформації і пояснень, а також передбачити можливість для Міністерства юстиції України контролювати організацію діяльності та ведення діловодства.
6. Отримати доступ до відповідних електронних реєстрів, в тому числі до Спадкового реєстру, пройти відповідне навчання, скласти кваліфікаційний іспит та отримати відповідне свідоцтво.
7. Також буде потрібно знайти кошти на забезпечення відповідного робочого місця з виконанням відповідних технічних вимог: комп’ютер, принтер, Інтернет-зв’язок.
8. Забезпечити зберігання протягом 75 років справ щодо оформлення спадщини та створити відповідні архіви, що передбачають такі вимоги: окрема кімната, металеві двері, решітки на вікнах, охоронна та пожежна сигналізація.
9. Передбачити, що шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або бездіяльності уповноваженої особи, відшкодовується у повному розмірі.
10. Також є доцільним передбачити за аналогією з нотаріатом страхування відповідальності уповноваженої особи в межах тисячі мінімальних розмірів заробітної плати в разі, якщо нею буде перевищено свої повноваження або вчинено незаконні дії під час оформлення спадщини, і це буде доведено в судовому порядку, щоб органи місцевого самоврядування також несли відповідальність, щоб громадянин мав можливість стягнути ці кошти.
11. Якщо місцеве самоврядування буде спроможним виконати усі умови, то їх уповноваження повинно бути альтернативним, щоб громадянин мав право вибору: або звернутися до нотаріуса, або до органів місцевого самоврядування за оформленням спадщини.

ІІІ. Надзвичайно доречною є позиція з цього питання Нотаріальної палати України на захист конституційних прав громадян України, на яку потрібно звернути увагу в обов’язковому порядку.

«Оформлення спадщини — це не просто двокрокова дія «подав документи — отримав документи». Воно передбачає знання видів спадкування, встановлення кола спадкоємців, черговості спадкування за законом, підстав усунення від спадкування, правових наслідків відмови від прийняття спадщини, складу спадщини, поділу спадщини, перерозподілу спадщини та багатьох інших питань.
Відсутність юридичної освіти і спеціальних знань у посадовців органів місцевого самоврядування створять, без перебільшення, дуже серйозні проблеми при оформленні спадщини.
Видача свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не у формальній видачі відповідного свідоцтва, а у наданні цьому документу юридичної сили. Таку гарантію сьогодні надають тільки нотаріуси, які ПРОФЕСІЙНО оцінюють достовірність юридичних фактів, на підставі яких надається свідоцтво про право на спадщину. Держава задекларувала повну відповідальність за законність нотаріальних дій. При переданні органам місцевого самоврядування повноважень щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та законність відповідних дій посадовцями цих органів.
Мета, з якою пропонується ухвалити цей Закон, на перший погляд, є прогресивною: створити сприятливі умови для населення, що проживає в сільській місцевості, при оформленні спадщини. Однак з набуттям чинності цим законодавчим актом ситуація тільки ускладниться. Всі документи щодо оформлення спадщини необхідно буде подавати посадовцю органу місцевого самоврядування. Спадкоємці змушені будуть самостійно добиратися до відповідної сільської або селищної ради або надсилати відповідну заяву поштою. З урахуванням того, що кількість документів не зменшиться, необхідно буде неодноразово виїздити до районного або обласного центру за необхідними для оформлення спадщини документами тощо. Все це у кілька разів перевищить вартість оформлення спадщини порівняно з оплатою послуг нотаріуса.»

IV. Головним психологічним чинником з боку «апологетів» надання посадовим особам сільрад спадкових повноважень є ілюзія дешевизни та доступності їх послуг.

Але це не так, бо зазначений законопроект не має професійно виваженого характеру, а свідчить про популістський підхід до вирішення питань нотаріальної діяльності, без достатнього вивчення та аналізу суті правових проблем та їх аргументації.
У випадку наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо оформлення спадкових прав вони будуть зобов’язані дотримуватись вимог вищевказаних нормативно-правових актів в частині стягнення коштів при видачі свідоцтв про право на спадщину, а також виконувати всі необхідні вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат» та іншими нормативно-правовими актами, що потребує спеціальних знань в галузі права та відповідної юридичної освіти.
Мова йде про таке.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про нотаріат» за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Розміри ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами, передбачені в ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На сьогодні за видачу свідоцтва про право на спадщину мито справляється за ставкою 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 гривні).
Також звертаємо Вашу увагу на те, що нотаріусами при вчиненні ними нотаріальних дій справляється плата за отримання інформації та проведення ними реєстрацій в Єдиних та Державних реєстрах інформаційної системи Міністерства юстиції України.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріуси використовують такі нижчезазначені реєстри.
1. Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Розміри плати за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та видачу витягів передбачені додатком до постанови КМУ від 05.07.2004 № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна». Так, за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису справляється плата у розмірі 34 гривні (з урахуванням податку на додану вартість). За видачу витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна — 34 гривні (з урахуванням податку на додану вартість).
2. Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів. Тарифи за перевірку справжності спеціальних бланків нотаріальних документів за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів з видачею про це інформаційної довідки у розмірі 1 грн. та за видачу скороченого витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів у розмірі 1 грн. 50 коп. передбачені п. 1 та п. 2 наказу МЮУ від 18.02.2010 № 334/5 «Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України».
3. Спадковий реєстр. Плата за роботу у Спадковому реєстрі передбачена п. 3 наказу МЮУ від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», де встановлено такі тарифи:
• за формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу — у розмірі 51 гривні;
• за проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки — у розмірі 51 гривні (при спадщині потрібно два витяги — 102 грн.).
4. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Розміри плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачені п. 1 постанови КМУ від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру» та становить 120 гривень. Державне мито за внесення відомостей до Державного реєстру речових прав становить 119 грн. В свою чергу п. 1 наказу МЮУ від 29.12.2012 № 1994/5 «Про встановлення розміру плати за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» встановлений розмір плати за здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який становить 68 гривень 00 копійок (при спадщині береться два витяги, що коштує 136 грн.).
При цьому слід звернути Вашу увагу на те, що при видачі свідоцтв про право на спадщину фізичні особи — члени сім’ї спадкодавця 1-го ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти) звільняються від сплати податку з доходу фізичних осіб.

Що ми отримуємо у «сухому» залишку

Посади в органах місцевого самоврядування є виборними. Вимоги щодо рівня освіти, спеціальної підготовки, кваліфікації до посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії, законодавством не встановлені. На сьогодні лише окремі повноваження щодо вчинення нескладних нотаріальних дій надані посадовим особам органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де взагалі немає нотаріусів. Встановлений на сьогодні перелік повноважень посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій є оптимальним з урахуванням рівня їх підготовленості, матеріальної бази органів місцевого самоврядування, відповідальності за зміст виданих документів та збереження документів нотаріального архіву за умови плинності кадрів в цих органах.
Все перелічене, як наслідок, ще більше ускладнить процес оформлення спадщини або призведе до порушення цивільних прав фізичних осіб, зокрема і мешканців села, а також юридичних осіб, які також можуть бути спадкоємцями відповідно до цивільного законодавства.

Що насправді потрібно зробити для зняття соціальної напруги та реального зменшення вартості отримання спадщини громадянами України?

Для створення сприятливих умов громадянам України при зверненнях за вчиненням нотаріальних дій, в тому числі і при оформленні спадщини в сільській місцевості, необхідно спростити порядок оформлення спадщини та зменшити суми платежів за користування/одержання інформації з відповідних державних реєстрів, Державного земельного кадастру, Спадкового реєстру за реєстраційні дії при реєстрації права власності та обтяжень, спростити порядок оцінки майна при відчуженні нерухомого і рухомого майна та при спадкуванні (оскільки на сьогодні вартість послуг з оцінки збільшилася в рази).
Відповідно, відмова від прийняття обумовленого законопроекту гарантує економічну безпеку громадянам України, збереже безспірність їх права власності, гарантує відсутність корупційної складової, збереже їх кошти, дозволить отримувати і надалі фаховий юридичний супровід та не потребує додаткових витрат бюджету.

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

Передплата на 2014 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2014 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/

У НОМЕРІ:
Нотаріальне діловодство
ГАННА ОЖЕГОВА
Складання описів справ (нарядів). Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду 9
Зразок 1
Примірний опис справ постійного зберігання приватного нотаріуса (діяльність розпочато 2013 року) 13
Зразок 2
Примірний опис справ тривалого (понад 10 років) зберігання приватного нотаріуса (діяльність розпочато 2012 року) 14
Зразок 3
Примірний опис спадкових справ тривалого (понад 10 років) зберігання приватного нотаріуса (діяльність розпочато 2013 року) 16
Зразок 4
Примірний опис справ з особового складу (кадрових питань) 17
Зразок 5
Примірна передмова до описів справ приватного нотаріуса 18
Зразок 6
Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду 20
Зразок 7
Акт про знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду 23
Нотаріальний процес
ІРИНА ЛОСИЦЯ, Ганна БОКАНЬ
Аналіз питань застосування постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» 24
ОЛЕНА СІРЯКОВА
Зняття заборони нотаріусом та реєстрація припинення обтяження та припинення іншого речового права (іпотеки) нотаріусом, який здійснює функції державного реєстратора 28
Податки
ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО
Податок на нерухомість: правила сплати для нотаріусів 31
ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО
Декларація за 2013 рік: схема звітування 38
Іпотека­застава
ГАЛИНА ПОДГОРНА
Посвідчення договору застави транспортних засобів: деякі практичні питання 43
Цивільний кодекс
ВАСИЛЬ КРАТ
Переважне право купівлі частки у статутному капіталі товариства 50
Спадщина
ЮЛИЯ ПЕТУТИНА
Узелки на память по наследству 55
Медіація у нотаріальній практиці
АНТОНИНА СЕЛИВАНОВА
Попробуем договориться?! 59
АННА НАСОБИНА
Международный опыт медиации в контексте проекта Закона о медиации в Украине 62
ГАННА КОХАН
Чи потрібна медіація Україні? 66
Аналітика та коментарі
ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО
Особливий період в країні: «сюрпризи» банківської системи 75
Рішення Конституційного Суду України
ОЛЕГ ПЕЧЕНИЙ
Суб’єкти права на обов’язкову частку у спадщині в орбіті конституційної юрисдикції. Коментар до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Запорожцева Олександра Семеновича щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) 78
Додаток
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Запорожцева Олександра Семеновича щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) 80
Цінні папери
ОКСАНА КРИВОРУЧКО
Здійснення протестів векселів у неплатежі та стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку 84
Ваші пухнасті права
ОЛЬГА ВЕРЕЙЦІ
Набуття права власності на тварин 90
Додаток 1
Договір купівлі­продажу цуценяти 95
Додаток 2
Акт приймання цуценяти 97
Ретроспектива
ИГОРЬ РУКАВИЦЫН
Из истории отечественного нотариата. Нотариат в годы первой мировой войны 98
Державний реєстр речових прав
МАРИНА ЄЛЬКІНА
Перерозподіл спадщини. Aлгоритм дій нотаріуса в реєстрі речових прав 103
Тема для обговорення
ВІКТОР АНДРЄЄВ
Навіщо використовувати бланк, якщо заява залишається у нотаріуса? 123
Додаток 1
Роз’яснення Міністерства юстиції України стосовно засвідчення справжності підпису на документах для реалізації особами прав та обов’язків, передбачених Законом України «Про вибори Президента України» від 20.11.2009 № 31­32/338 128
Додаток 2
Лист Міністерства юстиції України від 15.02.2013 № М­1315/13.1 «Щодо результатів розгляду звернення» 129
ВІКТОР ДОБРОЛЬОЖА
Окремі аспекти поділу спадщини та/або тлумачення заповіту спадкоємцями 131
Додаток 1
Договір про поділ спадкового майна 136
Додаток 2
Договір про поділ спадкового майна 138
Додаток 3
Договір про тлумачення заповіту та поділ спадкового майна 140
Додаток 4
Договір про право на спадщину за заповітом 143
Додаток 5
Договір про право на спадщину за заповітом 144
Додаток 6
Заява щодо тлумачення заповіту 145
Додаток 7
Заява 147
КАТЕРИНА ЧИЖМАРЬ
Контроль за нотаріальною діяльністю: досвід зарубіжних країн 149
Асоціація нотаріусів м. Харкова і Харківської області
Звернення до Міністра юстиції України щодо надання можливості обрати спрощену систему оподаткування приватним нотаріусам та адвокатам через внесення відповідних змін до Податкового кодексу України від 07.03.2014 № 7 154
Звернення до Міністра юстиції України щодо роботи з Єдиними та Державними реєстрами України нотаріусів України, які виконують свої функції на території Автономної Республіки Крим під час форс­мажорних обставин від 11.03.2014 № 8 158
Пропозиція Міністру юстиції України щодо спрощення для учасників цивільного правообігу процедури проведення реєстраційних дій по вилученню обтяжень від 12.03.2014 № 9 160
Пропозиція Міністру юстиції України щодо значного зменшення витрат на отримання спадщини спадкоємцями першої черги (подружжя, батьки, діти померлого) від 13.03.2014 № 10 163
Пропозиції Міністру юстиції України щодо зменшення фінансового навантаження на малозабезпечені верстви населення та вдосконалення роботи Спадкового реєстру інформаційної системи МЮ України від 14.03.2014 № 11 165
Нормативні документи
Наказ Міністерства юстиції України від 14.03.2014 № 525/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб — підприємців» 170
Наказ Міністерства юстиції України від 14.03.2014 № 524/5 «Про заходи щодо надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» 172
Наказ Міністерства юстиції України від 25.03.2014 № 563/5 «Про внесення змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» 174
Новини міжнародних ЗМІ
ПО СТРАНИЦАМ ЗАРУБЕЖНЫХ СМИ
Хорватия и Европа едины 176
Европа на пути унификации официальных документов 177
Турецкий нотариат принят в качестве наблюдателя в Совет нотариатов Европейского Союза 177
О проекте, связанном с деятельностью органов юстиции стран Европейского союза 178
Европейские правила о собственности супругов 179
Европейский день гражданского правосудия в Люксембурге 181
Официальное открытие системы EUFides в Бельгии 182
Люксембургский нотариат вошёл в Европейскую сеть реестров завещаний 182
Коли верстався номер
ВІКТОРІЯ ГОЛОБОРОДЬКО
Роздуми щодо доцільності використання спеціальних бланків нотаріальних документів 184
ВІКТОРІЯ НІКІТЕНКО
Лист до Державної реєстраційної служби України «Щодо питання про внесення змін до Державного реєстру речових прав» від 08.02.2014 № 29/01­16 187

Атрибути для передплати:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2014 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/

НАКАЗ. Змінено порядок проведення перевірок нотаріальних контор, архівів, організації їх діяльності та дотримання порядку вчинення нотаріальних дій, діловодства

11.04.2014

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
28.03.2014 м. Київ № 579/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
31 березня 2014 р. за № 379/25150

Про внесення зміни до Порядку проведення
перевірки організації роботи державних
нотаріальних контор, державних нотаріальних
архівів, організації нотаріальної діяльності
приватних нотаріусів, дотримання
державними і приватними нотаріусами
порядку вчинення нотаріальних дій та
виконання правил нотаріального діловодства

Відповідно до статей 21, 18, 33 Закону України «Про нотаріат»

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за № 298/25075, таку зміну:

в абзаці другому пункту 39 слово «проведення» замінити словами «ознайомлення з довідкою про результати проведеної».

2. Департаменту нотаріату та банкрутства подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

3. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту нотаріату та банкрутства.

Міністр
Павло Петренко

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«11» квітня 2014 р. № 15
Міністру юстиції України
Петренку П. Д.

Пропозиції
щодо доцільності використання спеціальних бланків нотаріальних документів

Останні 17 років невід’ємною складовою нотаріального діловодства є спеціальні бланки нотаріальних документів (далі — бланки). На них викладаються тексти нотаріально посвідчуваних документів, з ними тісно пов’язана робота нотаріусів України.
Але раніше нотаріат України 5 років працював злагоджено та стабільно, не використовуючи бланки.
І. Пропонуємо аналіз доцільності введення бланків, здійснене 17 років тому.
Використання бланків в Україні було запроваджене згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12.08.1996 № 21/5 «Про внесення доповнень до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Чинну на той час Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України було доповнено пунктом 2-1 такого змісту:
«2-1. Нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусами України, виконуються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок бланка, а також порядок обліку, зберігання та витрачення бланків нотаріальних документів встановлюються Міністерством юстиції за погодженням з Українською нотаріальною палатою.
Використання інших бланків або стандартних білих аркушів паперу для вчинення нотаріальних дій забороняються.
Документи, виконані не на стандартному бланку, вважаються недійсними».
На виконання зазначеної норми видано накази Міністерства юстиції України від 09.10.1997 № 69/5 «Про запровадження спеціальних бланків нотаріальних документів» та від 01.07.1997 № 49/5 «Про затвердження Положення про постачання, зберігання, облік та звітність витрачання бланків нотаріальних документів». Така новела мотивувалася необхідністю підвищити рівень захисту нотаріально оформлюваних документів.
Згодом на підставі наказу Міністерства юстиції України від 29.06.1999 № 36/5 «Про здійснення заходів щодо захисту нотаріально оформлюваних документів» (на цей час втратив чинність) почав функціонувати спеціальний електронний реєстр — Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів (далі — РНБ).
Поступово змінювалася форма (дизайн) бланків, процес їх виготовлення, кількість ступенів захисту бланків, порядок постачання, обліку витрачання. Дизайн бланка щоразу ускладнювався різноманітними елементами захисту (дрібними малюнками, спеціальним папером, голограмами тощо). Таке вдосконалення щоразу відбивалось на собівартості бланка, яка на початок 2014 року дорівнювала майже 12 грн. Оплата за бланки є складовою розміру плати за нотаріальні послуги, і, відповідно, перекладена на споживачів нотаріальних послуг.
На цей час спеціальні бланки нотаріальних документів належать до документів суворої звітності, їх опис та зразок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 812 «Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка». Використання бланків у нотаріальній діяльності регулюється ст. 34 Закону України «Про нотаріат», главою 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Отже, з часом нотаріальний бланк набув високого ступеня захисту від підробки, але це призвело до суттєвого подорожчання нотаріальних дій.
ІІ. Розглянемо питання, чи доцільно на сьогодні використовувати бланки з таким високим ступенем захисту, чи дійсно саме бланки надають високий рівень захисту нотаріально оформлюваного документа.
Так, враховуючи спеціальні елементи захисту, сам бланк практично неможливо підробити. Статистика правоохоронних органів та нотаріальна практика показує, що випадки застосування підроблених бланків практично відсутні. Але існує значно простіший спосіб отримати нотаріальні бланки.
Не є таємницею слідства той факт, що офіси приватних нотаріусів та державні нотаріальні контори по всій країні стали ціллю крадіїв та грабіжників. При цьому об’єктом таких злочинів є передусім нотаріальні бланки. Тобто запровадження бланків спричинило появу ще одного напряму злочинної діяльності.
Викрадені бланки активно пропонуються для продажу через Інтернет, що майорить різними цінами, кількістю бланків, способами їх оплати та отримання, і навіть пропозиціями бланків «з усіма необхідними реквізитами» — печаткою та підписом нотаріуса.
ІІІ. Виникає логічне питання: а як же Реєстр нотаріальних бланків? Адже відомості про кожен бланк заносяться до цього Реєстру і перевіряються під час використання. Це дійсно так: в РНБ фіксується інформація стосовно дати, виду нотаріальної дії, вчиненої із використанням бланку, і обов’язково — інформація про викрадені бланки.
З 17 листопада 2009 року доступ до цього реєстру має будь-яка особа за допомогою мережі Інтернет. В той же час юридичний обов’язок перевіряти дійсність кожного бланка, на якому викладений відповідний документ, покладений законодавством лише на нотаріусів.
Жодні державні органи, посадові особи, юридичні особи тощо не зобов’язані перевіряти нотаріальні бланки і на практиці не користуються своїм правом перевірки та доступом до РНБ при роботі з нотаріальними документами. А саме:
– працівники прикордонної служби (заяви батьків про згоду на виїзд дитини за межі України);
– міграційної служби (заяви про видачу проїзних документів дітям, довіреності та заяви щодо реєстрації місця проживання);
– житлово-експлуатаційні організації;
– землевпорядні організації;
– податкові органи;
– органи пенсійного фонду;
– банки (для отримання коштів з банківських рахунків, відкриття та закриття будь-яких рахунків);
– інші юридичні особи (різноманітні довіреності, заяви).
Більше того, саме використання бланка в наведених випадках відіграє негативну роль, оскільки зменшує сумніви щодо можливості підробки, знижує пильність при перевірці деталей та обставин. Таким чином, для підробленого документа бланк стає гарантією його беззастережного прийняття.
Активним користувачем реєстру РНБ на цей час є єдиний державний орган — Державна автоінспекція, під час роботи з довіреностями на транспортні засоби. Але ДАІ перевіряє не дійсність бланка, на якому викладено довіреність, а чинність самої довіреності (не відмінена, не скасована тощо). Для проведення такої перевірки не має значення, на бланку викладена довіреність чи на звичайному папері.
IV. Проаналізуємо доцільність застосування бланків для інших нотаріальних дій: договорів, заповітів, свідоцтв та інших документів.
Нотаріат та інші сфери нерозривно пов’язані з багатьма електронними реєстрами, відомостями з яких необхідно постійно користуватись у роботі, виготовляючи відповідні витяги, довідки і т. ін. Так, інформація щодо правовстановлювальних документів, наявності обтяжень тощо фіксується в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, щодо заповітів — в Спадковому реєстрі тощо.
Підроблений документ, який не співпадає з даними багатьох електронних реєстрів, просто не може бути використаний.
Тому і виготовляти підроблений бланк в умовах сьогодення немає сенсу.
V. Звернемося до міжнародного досвіду з питань використання бланків.
У квітні 2003 року на навчанні в міжнародному інституті нотаріальних досліджень (Швейцарія) нотаріуси, які представляли різні регіони України, звернули особливу увагу на те, що нотаріальні дії швейцарцями вчиняються на звичайному папері формату А4 без застосування спеціальних засобів захисту.
Крім того, нотаріуси Волині, перебуваючи у вересні 2003 року в Національній нотаріальній палаті Угорщини, також мали нагоду оглянути документи у нотаріальному бюро Csillagne Jonas Judit. Як з’ясувалося, нотаріуси Угорщини вчиняють нотаріальні акти на звичайному папері, і це є вимогою законодавства Угорщини. Натомість головний акцент у цивілізованому світі робиться на комп’ютеризації нотаріального процесу.
Таким чином, в жодній країні Європи, крім України, не використовуються спеціальні бланки нотаріальних документів.
Єдиним виключенням є Російська Федерація, але і там нотаріальні бланки єдиного зразка були введенні зовсім нещодавно, мабуть, під впливом досвіду України.
VI. Які засоби захисту нотаріальних документів використовуються державами — членами Міжнародного латинського нотаріату?
Нотаріуси цих країн працюють над запровадженням нових технологій у нотаріальний процес, зокрема, над розробкою спеціальних картриджів для принтерів, на яких виготовлятимуться нотаріальні документи, спеціальних чорнил, які будуть застосовуватись лише в нотаріальній практиці для заповнення нотаріусами документів, над розробкою нових видів міжнародних електронних реєстрів тощо.
Впровадження комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, створення єдиного банку даних найважливіших нотаріальних проваджень — це новий етап в нотаріальному процесі, який зумовлений вимогами часу.
Наступним етапом має бути створення єдиної комп’ютерної мережі нотаріальних органів, яка буде не тільки надавати інформацію про нотаріуса чи окрему нотаріальну дію, а й можливість співпрацювати нотаріусам на міжнародному рівні.
Зауважу, що усе вищевикладене — це проекти і перспективи (серед яких, до речі, не вбачається використання спеціальних бланків), але головною відмінністю від України є те, що світ напрацьовує шляхи захисту нотаріальної дії, а не бланка на якому вона вчинюється.
VІI. На цей час діють законодавчо закріплені, науково обґрунтовані та загальновизнані засоби для надання нотаріальному документу юридичної достовірності.
По-перше, це власноручне підписання документа нотаріусом та особами, які беруть участь у нотаріальному процесі, та проставлення печатки. Щодо власноручного підпису та печатки нотаріуса, то, з одного боку, це гарантія, що нотаріус особисто вчинив нотаріальну дію, взяв на себе відповідальність за правильність вчиненої нотаріальної дії та відповідність її вимогам закону, а з іншого — це характерна ознака оформленого ним особисто документа, додатковий засіб, що має ускладнювати підробку.
По-друге, посвідчувальні написи надають документам певних специфічних ознак: шляхом їх вчинення на документі нотаріус засвідчує або посвідчує наявність (відсутність) певних юридичних фактів, достовірність яких ним встановлена за допомогою нотаріальної процедури. Вчинення посвідчувального напису на нотаріальному документі свідчить про закінчення нотаріального провадження, він є квінтесенцією нотаріального процесу, остаточною фазою оформлення нотаріального акта та надання йому законної сили.
По-третє, нотаріальні дії реєструються у спеціальних реєстрах вчинюваних нотаріальних дій на паперових носіях, які є своєрідним забезпечувальним засобом та гарантією прав особи на отримання дубліката втраченого нотаріального документа.
Окремо варто назвати електронні реєстри, які з часом займають все більше місця в нотаріальній діяльності. Про їх значну роль у захисті від підроблених документів вже йшлося вище.
Враховуючи останні події і економічну ситуацію в Україні, уряд запроваджує різноманітні заходи для скорочення витрат як державного бюджету країни, так і пересічних громадян.
Так, наприклад, в березні 2014 року Міністерством юстиції України було ініційоване виключення голографічних елементів зі спеціальних бланків нотаріальних документів, що потягне зменшення їх вартості.
Проте, враховуючи наведене вище, можливо, більш дієвою була б повна відмова від спеціальних бланків нотаріальних документів як доволі витратного, але неефективного засобу захисту.
P.S. Наостанок потрібно відзначити, що на початку березня 2014 року, керуючись аналогічними підставами, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк виступив з пропозицією відмінити паперові акцизні марки та перевести їх в електронний реєстр.

З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 1 квітня 2014 р. № 80
Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812 “Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 59, ст. 2074; 2012 р., № 90, ст. 3651; 2013 р., № 75, ст. 2769) зміни, що додаються.

2. Установити, що залишки спеціальних бланків нотаріальних документів, виготовлені за описом і зразком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812, до набрання чинності цією постановою, використовуються нотаріусами до повного їх витрачання.

Прем’єр-міністр України
А.ЯЦЕНЮК

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 квітня 2014 р. № 80

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812

1. Пункти 18-20 Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання, затвердженого зазначеною постановою, викласти у такій редакції:

“18. Завідуючі державними нотаріальними конторами, державними нотаріальними архівами чи приватні нотаріуси протягом п’яти робочих днів після зіпсуття чи анулювання бланків здійснюють їх знищення, про що складається відповідний акт у двох примірниках. Один примірник акта про знищення зіпсованих чи анульованих бланків зберігається в державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві, у приватного нотаріуса, другий примірник акта протягом п’яти робочих днів надсилається постачальнику бланків.

19. Постачальник бланків знищує дефектні бланки, про що складає відповідний акт.

20. Завідуючі державними нотаріальними конторами, державними нотаріальними архівами, приватні нотаріуси забезпечують зберігання актів приймання-передачі для знищення дефектних бланків, актів про знищення зіпсованих чи анульованих бланків, а постачальник бланків — актів приймання-передачі дефектних бланків, актів про знищення дефектних бланків протягом трьох років після їх підписання.”.

2. В описі і зразку спеціального бланка нотаріального документа, затверджених зазначеною постановою:

1) абзац другий пункту 1 викласти у такій редакції:

“Водяний знак нефіксований і має вигляд темного ромба, у чотирьох кутах якого накладено ромб світлого кольору.”;

2) пункти 5 і 6 викласти у такій редакції:

“5. У нижній частині на зворотному боці бланка люмінесцентними фарбами виконано напис у два рядки. Перший рядок містить напис “МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ”, другий — “СПЕЦІАЛЬНИЙ БЛАНК НОТАРІАЛЬНОГО ДОКУМЕНТА”. Напис з’являється під дією ультрафіолетового випромінювання.

6. У правому нижньому куті на лицьовому боці бланка міститься QR-код, під яким міститься серія, яка складається з трьох літер, та номер із шести цифр.”;

3) друге речення пункту 7 виключити;

4) пункт 11 викласти у такій редакції:

“11. Для захисту від несанкціонованого тиражування та запобігання зміні (заміні) інформації QR-код, серія та номер закриті напівпрозорою дифракційною плівкою гарячого тиснення.”.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
25.03.2014 м. Київ № 563/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції 25.03.2014 за № 367/25144

Про внесення змін до Порядку вчинення
нотаріальних дій нотаріусами України

Відповідно до статті 2¹ Закону України «Про нотаріат» та з метою спрощення процедури оформлення спадщини

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (із змінами), такі зміни:

у главі 2 розділу II:

підпункт 1.20 пункту 1 викласти в такій редакції:

«1.20. Нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості та об’єкти незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна, та документа про оціночну вартість.»;

підпункт 6.3 пункту 6 викласти в такій редакції:

«6.3. Нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів), крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, та документа про оціночну вартість такого майна, визначену суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.

При посвідченні правочину, який передбачає будь-який перехід права власності на легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди, крім їх успадкування та дарування, відповідний правочин посвідчується нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого, виходячи із зазначеної у правочині ціни, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів (визначеної відповідно до пункту 173.1 статті 173 розділу IV Податкового кодексу України) або не нижче оціночної вартості таких транспортних засобів, визначеної суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна (за вибором платника податку).

У разі якщо платником податку сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб, обчислений, виходячи із зазначеної у правочині ціни, але не нижче оціночної вартості транспортного засобу, нотаріусу також подається документ про оціночну вартість, визначену суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.».

2. Департаменту нотаріату та банкрутства (Долгова З.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

3. Департаменту нотаріату та банкрутства (Долгова З.М.), начальникам головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Ємельянову І.І.

Міністр
Павло Петренко

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
14.03.2014 м. Київ № 524/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17 березня 2014 р. За № 357/25134

Про заходи щодо надання
послуг з державної реєстрації
речових прав на нерухоме майно

Відповідно до пунктів 3 та 9 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395, з метою забезпечення та захисту прав та законних інтересів власників, інших правонабувачів нерухомого майна, надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

НАКАЗУЮ:

1. Встановити, що державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) на нерухоме майно, яке розташоване в межах території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації прав здійснюють:

за заявами, які подаються особисто заявником або шляхом надсилання поштою до органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, – державні реєстратори речових прав на нерухоме майно (далі – державні реєстратори) органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей;

за заявами, які подаються особисто заявником або шляхом надсилання поштою до органів державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей, – державні реєстратори таких органів.

У разі подання заяв до органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя такі органи забезпечують прийняття заяв з обов’язковим зазначенням поштової адреси заявника для листування та виготовленням електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

За допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав Укрдержреєстр здійснює передачу заяв до органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей для їх подальшого розгляду державними реєстраторами.

Державні реєстратори органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей проводять державну реєстрацію прав відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868. Витяг з Державного реєстру прав, свідоцтво про право власності (в разі його формування) або рішення, прийняті державним реєстратором, зазначені органи державної реєстрації прав надсилають поштою з описом вкладення заявникові.

Документи, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав до органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, видаються особисто заявникові або надсилаються поштою з описом вкладення зазначеними органами після розгляду державними реєстраторами органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей відповідної заяви.

У разі подання заяв до органів державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей державні реєстратори таких органів проводять державну реєстрацію прав відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

2. Державній реєстраційній службі України (Алексєєв І.С.) вжити відповідних заходів, необхідних для реалізації пункту 1 цього наказу, шляхом:

1). тимчасового покладання виконання обов’язків державних реєстраторів органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на державних реєстраторів органів державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей;

2). забезпечення передачі заяв за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей та належного контролю за подальшим їх розглядом державними реєстраторами.

3. Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Богданов Л.В.) вжити відповідних заходів, необхідних для проведення реєстраційних дій, визначених пунктом 1 цього наказу.

4. Департаменту взаємодії з органами влади подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної реєстраційної служби України Алексєєва І.С.

Міністр
Павло Петренко

Міністр юстиції України Павло Петренко анонсував реформи, які відбудуться в органах юстиції, виборчому законодавстві та судовій системі. Про це очільник Мін’юсту розповів під час відео-конференції з представниками регіональних органів юстиції, громадських організацій та засобів масової інформації.

За словами Павла Петренка, за два тижні буде презентована програма реформ Державної реєстраційної служби. «Одним із найбільш актуальних питань є спрощення реєстрації власності та викорінення корупції. Мова йде про те, що ми маємо максимально прибрати контакт державного службовця-реєстратора з громадянином, який отримає послуги», — зазначив він.

Міністр повідомив, що у службах реєстрації передбачається встановлення відео-камер та електронної черги. «Це буде зроблено для того, щоб штучно не створювалися перепони для громадянина, який хоче здійснити відповідні дії. Також ми розглядаємо ініціативу щодо реєстрації за допомогою Інтернету. Окрім того, частину реєстраційних дій планується передати на обслуговування приватним структурам – нотаріусам та комерційним банкам», — підкреслив Павло Петренко.

За його словами, зараз аналізується механізм вчинення реєстраційних дій через систему Укрпошти. «За нашими даними, близько 70 відсотків повідомлень, що передавалися через пошту реєстраторам, потім були повернуті громадянам за формальними підставами», — зазначив Міністр.

Ще однією новацією, за словами Павла Петренка, має стати відкриття реєстрів для громадян. «Ми вивчали практику Грузії та Польщі. Єдина проблема стосується конфлікту з нормами Конституції та Закону «Про персональні дані», що гарантують конфіденційність інформації про особу. Зараз відпрацьовується варіант, який дасть можливість відкрити реєстри без персональних даних про саму особу. Я переконаний, що це зменшить кількість шахрайських дій та дасть змогу бізнесу, який використовує цю інформацію, більш ефективно працювати», — підкреслив Міністр.

Павло Петренко також анонсував значні зміни до законодавства в контексті захисту прав і свобод громадян України. Вони будуть стосуватися виборчого законодавства, змін до Кримінально-процесуального кодексу та інших законодавчих актів. «Разом з експертами Ради Європи та інших міжнародних інституцій ми напрацювали низку виборчих законопроектів. Йдеться про закон про місцеві вибори, який неодноразово критикувався як нашими, так і іноземними експертами», — повідомив очільник Міністерства юстиції.

За його словами, важливим питанням є прийняття закону «Про мирні зібрання». «На сьогодні у нас такого закону немає і ми керуємося діючою Конституцією та рішеннями Конституційного Суду. Європейська комісія та інші міжнародні організації вимагають від нас прийняти відповідний закон», — зауважив Павло Петренко.

Міністр юстиції зазначив, що більшість європейських країн жорстко регламентують питання щодо попереднього повідомлення про ті чи інші мирні зібрання. «Ми хочемо відпрацювати механізм, при якому будь-яке мирне зібрання може бути проведено без додаткових бюрократичних процедур після звичайного повідомлення організаторами компетентних органів», — наголосив Павло Петренко.

Окрім того, очільник Мін’юсту звернув увагу, що в контексті забезпечення прав і свобод громадян відбудуться зміни до Кримінально-процесуального кодексу в частині захисту прав і інтересів затриманих та підозрюваних осіб.

Також Міністерство юстиції разом із тимчасової спеціальною комісією Верховної Ради готує нову редакцію Конституції у розділі, який стосується судочинства. «Я переконаний, що після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС ми в найкоротші терміни ухвалимо низку законів, які закріплять європейські стандарти з прав і свобод громадян», — наголосив Павло Петренко.

Під час спілкування з представниками громадських організацій Міністр торкнувся питання реформування судової системи, зокрема, створення ефективного інституту суду присяжних в Україні.

«Той формат, який прописаний у Кримінально-процесуальному кодексі, є, м’яко кажучи, пародією на суд присяжних. Фактично він складався з судді та двох народних засідателів, які виконували функції помічників судді. На моє переконання, це не є об’єктивне відображення громадської думки. Я думаю, що у змінах до КПК ми запропонуємо модель більш широкого представництва громадян у суді. Можливо, що буде започаткований відповідний пілотний проект, щоб суд присяжних запрацював в деяких областях, і ми на практиці побачили ефективність цього інституту», — зазначив Павло Петренко.

Окремо Міністр зупинився на питаннях співпраці Мін’юсту зі ЗМІ. «На відміну від попереднього керівництва, яке зустрічалося з журналістами раз в півроку, ми будемо систематично проводити публічні зустрічі з журналістами та інформувати про ситуацію в Міністерстві. Позиція журналістів та громадянської спільноти для нас дуже важлива. Це ж стосується керівників регіональних управлінь юстиції. Якщо вони не змінять свої підходи та ставлення до інформування щодо своєї роботи, то робити в міністерстві їм нічого», — сказав він.

Міністр також торкнувся змін до Постанови Кабінету Міністрів «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Він повідомив, що Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав відповідне доручення про створення робочої групи за участі представників громадськості. «Я впевнений, що тільки в форматі відкритого діалогу КМУ з суспільством, у нас є можливість прийняти ті рішення, які будуть корисними для громадян», — резюмував Павло Петренко.