П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого А.Г. Яреми

суддів: В.П. Барбари І.С. Берднік Л.І. Григор’євої В.С. Гуля В.І. Гуменюка А.А. Ємеця Т.Є. Жайворонок П.І. Колесника Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук О.І. Потильчака Ю.Л. Сеніна В.М. Сімоненко І.Б. Шицького

розглянувши на спільному судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», про розірвання договору; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа – приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності та повернення коштів і за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору недійсним за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2014 року,

в с т а н о в и л и :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору.

Зазначав, що 28 січня 2011 року між ОСОБА_4, ним (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення (з відстрочкою платежу) (далі – Договір купівлі-продажу) – будівлі трансформаторної підстанції НОМЕР_1 (літ. Е) площею 34,5 кв. м, що розташована АДРЕСА_1.

За пунктом 3 Договору купівлі-продажу продаж нерухомого майна вчинено за 160 тис. грн, а саме: 80 тис. грн покупець сплатив у день підписання цього договору, решта суми в розмірі 80 тис. грн повинна була бути сплачена покупцем до 28 квітня 2011 року.

Посилаючись на те, що на час звернення до суду ОСОБА_2 не виконав умови Договору купівлі-продажу, а саме не сплатив продавцям 80 тис. грн, хоча спірне нежиле приміщення перебуває в його володінні й користуванні, просив розірвати Договір купівлі-продажу, зобов’язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 внести до Державного реєстру правочинів відомості про припинення зазначеного правочину й повернути йому оригінал правовстановлюючого документа – договору купівлі-продажу від 11 травня 2006 року та зобов’язати ОСОБА_2 повернути одержане ним за Договором купівлі-продажу нежиле приміщення.

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права власності та повернення коштів.

Зазначав, що 29 жовтня 2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 (продавці) і ним (покупець) було укладено попередній договір купівлі-продажу зазначеного вище нежилого приміщення за ціною 561724 грн. За пунктом 2.2 цього договору покупець передав продавцям забезпечувальний платіж у розмірі 76980 грн. 29 грудня 2010 року між тими самими сторонами укладено договір про внесення змін до попереднього договору, яким збільшено суму забезпечувального платежу на 15923 грн, яку покупець передав продавцям.

У зв’язку з тим, що сторонами не було досягнуто домовленості про усунення виявлених обставин щодо неможливості використання спірного приміщення через відсутність доступу до нього, 6 грудня 2012 року він виконав зобов’язання за Договором купівлі-продажу шляхом внесення 80 тис. грн на депозит приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_5.

Посилаючись на те, що продавці не дають згоди на здійснення державної реєстрації Договору купівлі-продажу, крім того, ним фактично здійснено переплату за придбане нерухоме майно в розмірі 12903 грн, у процесі розгляду справи уточнивши позовні вимоги, просив визнати за ним право власності на спірне нежиле приміщення, зобов’язати ОСОБА_1 і ОСОБА_4 повернути йому 12903 грн переплачених коштів, зобов’язати приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_5 повернути йому 80 тис. грн, внесених на депозит приватного нотаріуса, та зобов’язати реєстраційну службу Головного управління юстиції зареєструвати за ним право власності на спірне нерухоме майно.

У червні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Посилаючись на те, що Договір купівлі-продажу укладений з порушенням частини шостої статті 120 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), оскільки не містить кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, просив визнати Договір купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2014 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6451 грн 50 коп.; рішення суду першої інстанції в частині правового обґрунтування змінено: виключено з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 652 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України); у решті – рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2014 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2014 року ОСОБА_4 порушує питання про скасування зазначеної ухвали та прийняття нового рішення про задоволення його зустрічних позовних вимог, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви ОСОБА_4 надав ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2012 року та постанову Вищого господарського суду України від 8 квітня 2014 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовано зазначені правові норми.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», про розірвання договору; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа – приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності та повернення коштів і за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору недійсним допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_4 доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 28 січня 2011 року між ОСОБА_4, ОСОБА_1 (продавці) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 34,5 кв. м, що розташоване АДРЕСА_1.

На час укладення указаного Договору купівлі-продажу нежилого приміщення кадастровий номер земельній ділянці, на якій розміщене зазначене нерухоме майно, присвоєний не був.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що земельна ділянка, на якій розміщений об’єкт нерухомості, на час укладення Договору купівлі-продажу не мала кадастрового номера, не перебувала у власності продавців нерухомого майна – ОСОБА_4 і ОСОБА_1, оскільки указана земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Києва, та, ураховуючи те, що незазначення кадастрового номера цієї земельної ділянки не порушує прав продавця, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання Договору купівлі-продажу недійсним.

Разом із тим у судових рішеннях, які надані заявником як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України, містяться висновки про таке:

– в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2012 року касаційний суд вважав, що незазначення в договорі про відчуження відповідної частки в праві спільної часткової власності кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт нерухомості, не може бути підставою для відмови в посвідченні нотаріусом такого договору у зв’язку з недотриманням вимог статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, оскільки такий договір не передбачав переходу прав на земельну ділянку;

– у постанові Вищого господарського суду України від 8 квітня 2014 року касаційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна у зв’язку з недодержанням вимог частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України щодо зазначення кадастрового номера земельної ділянки, указавши, що при переході права власності на нерухомість відповідна частина земельної ділянки не була сформована в окрему земельну ділянку з установленням меж і присвоєнням кадастрового номера, тому не можна вважати, що сторони спірного договору дійшли згоди з усіх істотних умов, зокрема щодо кадастрового номера земельної ділянки.

Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять із такого.

За загальним положенням про договір (частина перша статті 626 ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу, за загальним правилом, є умови про предмет та ціну.

Інші умови договору купівлі-продажу можуть набувати значення істотних, якщо щодо них є безпосередня вказівка в інших правових нормах.

Так, за змістом частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов’язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Положення зазначених правових норм спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об’єктів нерухомості, які на ній розташовані.

Таким чином, у договорі купівлі-продажу (або іншому договорі про відчуження) будинку (будівлі, споруди) повинен позначатись кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою – третьою, п’ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв’язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як установлено судом, підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, позивач, який є продавцем за цим договором, зазначив недодержання під час його укладення вимог частини шостої статті 120 ЗК України та частини другої статті 377 ЦК України, а саме незазначення кадастрового номера земельної ділянки, на якій розміщена будівля трансформаторної підстанції.

Установивши, що позивач (продавець) не є власником спірної земельної ділянки та що кадастровий номер земельній ділянці присвоєний не був, а також не встановивши порушення законних прав позивача у зв’язку з відсутністю в Договорі купівлі-продажу умови щодо кадастрового номера земельної ділянки, з урахуванням тієї обставини, що вказана істотна умова не впливає на права чи інтереси продавця, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення його позовних вимог.

Зазначений висновок суду касаційної інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин підстави для скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2014 року відсутні

Отже, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, тому відповідно до частини першої статті 360-5 ЦПК України в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 360-3, частиною першою статті 360-5 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и :

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2014 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: В.П. Барбара І.С. Берднік Л.І. Григор’єва В.С. Гуль В.І. Гуменюк А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок П.І. Колесник Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук О.І. Потильчак Ю.Л. Сенін В.М. Сімоненко І.Б. Шицький

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі № 6-194цс14

За змістом частини другої статті 377 ЦК України та частини шостої статті 120 ЗК України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків).

Установивши, що позивач (продавець за договором купівлі-продажу нежилого приміщення) не є власником спірної земельної ділянки та що кадастровий номер земельній ділянці присвоєний не був, а також не встановивши порушення законних прав позивача у зв’язку з відсутністю в указаному договорі купівлі-продажу умови щодо кадастрового номера земельної ділянки, з урахуванням тієї обставини, що вказана істотна умова не впливає на права чи інтереси продавця, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання такого договору недійсним.

Суддя Верховного Суду України Л.І. Охрімчук

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
17.04.2012 м. Київ N 595/5 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20 квітня 2012 р. за N 590/20903

Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав
на нерухоме майно та їх обтяжень
Із змінами і доповненнями, внесеними

наказами Міністерства юстиції України
від 14 грудня 2012 року N 1841/5,
від 19 серпня 2013 року N 1729/5,
від 12 травня 2014 року N 748/5,
від 5 червня 2014 року N 872/5,
від 22 липня 2014 року N 1184/5,
від 26 грудня 2014 року N 2175/5 

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пунктів 8, 9 Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року N 703,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі форми заяв (запитів) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що подаються заявником у паперовій формі, що додаються:

(абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з

наказом Міністерства юстиції України від 22.07.2014 р. N 1184/5)

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності);

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності на єдиний майновий комплекс);

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права);

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права на єдиний майновий комплекс);

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права);

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо обтяження речового права на єдиний майновий комплекс);

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо відмови від речового права);

абзац дев’ятий пункту 1 виключено

(згідно з наказом Міністерства

юстиції України від 14.12.2012 р. N 1841/5)

абзац десятий пункту 1 виключено

(згідно з наказом Міністерства

юстиції України від 14.12.2012 р. N 1841/5,

у зв’язку з цим абзаци одинадцятий — двадцять перший

вважати відповідно абзацами дев’ятим — дев’ятнадцятим)

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна);

заяви про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

заяви про скасування;

(абзац одинадцятий пункту 1 у редакції наказу

Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. N 1841/5)

заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

заяви про відкликання заяви;

заяви про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

заяви про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки;

(пункт 1 доповнено новим абзацом п’ятнадцятим згідно з

наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2014 р. N 2175/5,

у зв’язку з цим абзаци п’ятнадцятий — дев’ятнадцятий

вважати відповідно абзацами шістнадцятим — двадцятим)

запиту про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

заяви про надання дубліката свідоцтва про право власності;

додатка до заяви;

картки прийому заяви та вимоги щодо її заповнення;

вимоги до заповнення заяв (запитів) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

(абзац двадцятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з

наказами Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. N 1841/5,

від 19.08.2013 р. N 1729/5)

2. Встановити, що заяви (запити) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень можуть подаватися шляхом їх формування органом державної реєстрації прав за допомогою відповідного програмного забезпечення, сумісного з програмним забезпеченням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заяви (запити) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сформовані в порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту, містять інформацію відповідно до форм заяв (запитів) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що подаються заявником у паперовій формі та затверджені цим наказом.

(наказ доповнено новим пунктом 2 згідно з наказом

Міністерства юстиції України від 22.07.2014 р. N 1184/5,

у зв’язку з цим пункти 2 — 4 вважати відповідно пунктами 3 — 5)

3. Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О. В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту взаємодії з органами влади Зеркаль О. В.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр О. Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України

26 грудня 2014 року N 2175/5

ЗАЯВА

про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки

Директор Департаменту взаємодії з органами влади Н. А. Козловська
(наказ доповнено новою формою заяви згідно з наказом
Міністерства юстиції України від 26.12.2014 р. N 2175/5)

___________________

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.07.2013 м. Київ N 1538/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 липня 2013 р. за N 1270/23802

Про врегулювання доступу до реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства юстиції України
від 14 жовтня 2013 року N 2150/5,
від 26 грудня 2014 року N 2175/5

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 395,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до деяких наказів Міністерства юстиції України, що додаються.

2. Установити, що у разі державної реєстрації відомостей про зміну застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів (далі — судна), відступлення прав на предмет застави за договором, припинення застави суден та/або надання інформації про наявність чи відсутність застави суден нотаріус за відсутності даних про відповідну заставу суден у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна використовує дані Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (далі — Реєстри).

У разі коли наявні у Реєстрах записи про заставу суден є чинними, нотаріус на підставі заяви, поданої відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року N 830, вносить відомості про заставу суден з Реєстрів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна із зазначенням реєстраційних номерів та дат реєстрації таких записів у відповідних Реєстрах, після чого проводить державну реєстрацію відомостей про зміну, припинення обтяжень чи видає завірені витяги.

3. Департаменту взаємодії з органами влади (Палій Н. О.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

4. Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.) забезпечити доступ нотаріусам та державним виконавцям до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек.

5. Цей наказ набирає чинності через два місяці з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 січня 2014 року.

(пункт 5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 14.10.2013 р. N 2150/5)

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної реєстраційної служби України Ворону Д. М. та директора Департаменту взаємодії з органами влади Палій Н. О.

Міністр О. Лукаш

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
26.07.2013 N 1538/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 липня 2013 р. за N 1270/23802

ЗМІНИ

до деяких наказів Міністерства юстиції України

1. Пункт 1 втратив чинність

(у зв’язку з втратою чинності наказом Міністерства юстиції України від 02.08.2011 р. N 1936а/5 згідно з наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2014 р. N 2175/5)

2. Внести до Порядку доступу державних виконавців до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року N 1964/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 року за N 2/22534, такі зміни:

1) пункт 1 доповнити новим абзацом такого змісту:

«У випадку, передбаченому цим Порядком, державні виконавці під час примусового виконання рішень відповідно до закону мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (далі разом — Реєстри).»;

2) пункти 3, 5 після слів «користувача до Державного реєстру прав» доповнити словами «та Реєстрів»;

3) у пункті 4:

після абзацу другого доповнити пункт новими абзацами третім — шостим такого змісту:

«У разі відсутності відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав у Державному реєстрі прав користувач під час примусового виконання рішень відповідно до закону користується інформацією про зареєстровані права власності або інші речові права з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про обтяження речових прав з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та/або про іпотеки з Державного реєстру іпотек.

Пошук відомостей здійснюється:

у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за суб’єктом речового права на нерухоме майно;

у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи, щодо майна якої встановлено обтяження / боржника.».

У зв’язку з цим абзаци третій, четвертий вважати відповідно абзацами сьомим та восьмим;

абзац сьомий після слів «Державного реєстру прав» доповнити словами «та Реєстрів»;

абзац восьмий викласти у такій редакції:

«За результатом пошуку користувач формує інформаційні довідки з Державного реєстру прав та Реєстрів, які залишаються у виконавчому провадженні.»;

4) пункт 6 після слів «Державному реєстрі прав» доповнити словами «та Реєстрах»;

5) у пункті 8:

абзац другий після слів «Державним реєстром прав» доповнити словами «та Реєстрами»;

абзац четвертий після слів «Державного реєстру прав» доповнити словами «та Реєстрів»;

абзац п’ятий після слів «Державним реєстром прав» доповнити словами «та Реєстрами»;

6) пункт 9 після слів «доступ до Державного реєстру прав» доповнити словами «та Реєстрів».

Директор Департаменту взаємодії з органами влади Н. О. Палій

_____________________________

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.12.2012 м. Київ N 1841/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 грудня 2012 р. за N 2114/22426

Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України у зв’язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Із змінами і доповненнями, внесеними

наказом Міністерства юстиції України

від 26 грудня 2014 року N 2175/5

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до деяких наказів Міністерства юстиції України у зв’язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що додаються.

2. Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О. В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту взаємодії з органами влади Зеркаль О. В.

Перший заступник Міністра І. І. Ємельянова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України

14.12.2012 N 1841/5

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

19 грудня 2012 р. N 2114/22426

ЗМІНИ

до деяких наказів Міністерства юстиції України у зв’язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

1. Пункт 1 втратив чинність

(у зв’язку з втратою чинності наказом Міністерства юстиції України від 02.08.2011 р. N 1936а/5 згідно з наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2014 р. N 2175/5)

2. У назві та пункті 1 наказу Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року N 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до запису та заяв про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за N 1429/20167, слова «запису та заяв про скасування запису» замінити словами «записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів».

3. Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до запису та заяв про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року N 3502/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за N 1429/20167, викласти в такій редакції:

«ПОРЯДОК

прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

I. Загальні положення …………

8.4. У Вимогах до заповнення картки прийому заяви, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року N 595/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 квітня 2012 року за N 590/20903:

у пункті 3 слова «яка прийняла заяву, найменування органу державної реєстрації, посадовою особою якого прийнято заяву» замінити словами «нотаріуса, який прийняв заяву, найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу»;

у пункті 6 слова «яка прийняла» замінити словами «нотаріуса, який прийняв»;

у пункті 7 слова «яка отримала» замінити словами «нотаріуса, який отримав»;

пункт 8 доповнити новим реченням такого змісту:

«Відомості не зазначаються, якщо заява подавалася в електронному вигляді та додатково не подавалися документи в паперовому вигляді.»;

доповнити новим пунктом 9 такого змісту:

«9. На заяву, подану в електронному вигляді, надається картка прийому заяв та запитів в електронному вигляді, підписана електронним цифровим підписом посадової особи, яка зареєструвала заяву.».

Директор Департаменту взаємодії з органами влади О. В. Зеркаль

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 24 грудня 2014 р.№ 722

Київ

Деякі питання надання інформації
про зареєстровані речові права на
нерухоме майно та їх обтяження

Відповідно до статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Установити, що до 1 жовтня 2015 р. до укладення договору про надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав) та отримання електронного цифрового підпису для роботи з Державним реєстром прав суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи) мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі як за об’єктом нерухомого майна, так і за суб’єктом права на нього на підставі письмового запиту, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Міністерство юстиції. В інформаційній довідці зазначається інформація, наявна в Державному реєстрі прав, залежно від змісту запитуваної інформації.

Орган державної реєстрації прав розглядає відповідний запит та за результатами розгляду формує інформаційну довідку або у разі, коли із запитом звернулася неналежна особа, приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав, форму та вимоги до оформлення якого встановлює Міністерство юстиції.

4. Міністерству юстиції у місячний строк:

вжити заходів, пов’язаних з реалізацією цієї постанови;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

5. Визнати таким, що втратив чинність, абзац третій пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 96, ст. 3549).

6. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2015 р., крім абзацу другого пункту 5 Порядку надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого цією постановою, який набирає чинності з 1 березня 2015року.

Премєр-міністр України А. Яценюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 грудня 2014 р. № 722

ПОРЯДОК
доступу посадових осіб органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, судів, органів
внутрішніх справ, органів прокуратури, органів
Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів до
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

1. Цей Порядок визначає умови та підстави безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів (далі — користувачі) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав), Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (далі — реєстри) у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, а також механізм користування ними.

2. Доступ користувачів до Державного реєстру прав та реєстрів надається (припиняється) на підставі договору, укладеного між таким користувачем та адміністратором Державного реєстру прав.

У разі коли користувачем є посадова особа органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договір укладається між органом, у якому працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав.

Якщо користувачем є державний нотаріус, договір укладається між державною нотаріальною конторою, у якій працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав.

Доступ користувачів до Державного реєстру прав та реєстрів здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.

3. Користувач під час здійснення повноважень, визначених законом, користується інформацією про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна з Державного реєстру прав.

За відсутності інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно у Державному реєстрі прав користувач використовує інформацію про зареєстровані речові права з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про обтяження речових прав з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та про іпотеки з Державного реєстру іпотек щодо цього об’єкта.

4. Пошук відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав здійснюється користувачем відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145), за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна, адресою об’єкта нерухомого майна, місцезнаходженням або кадастровим номером земельної ділянки, або за ідентифікаційними даними фізичної чи юридичної особи.

Пошук необхідних відомостей у реєстрах здійснюється відповідно до Порядку використання даних реєстрів, затвердженого Мін’юстом.

5. До здійснення пошуку відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна користувач вносить до Державного реєстру прав відомості про підставу користування інформацією з Державного реєстру прав та реєстрів (норми закону про покладення на користувача повноважень, для здійснення яких проводиться пошук інформації; реквізити справи, провадження, договору про надання правової допомоги, заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень тощо).

6. Інформація, отримана користувачем під час доступу до Державного реєстру прав та/або реєстрів, оформляється у вигляді інформаційної довідки, що формується окремо щодо кожного об’єкта нерухомого майна чи суб’єкта речових прав на нього згідно із заданими критеріями пошуку.

Інформаційна довідка з Державного реєстру прав та реєстрів засвідчується підписом користувача, скріпленим його печаткою (за наявності) та залишається у відповідній справі, у зв’язку з якою здійснено пошук інформації.

Нотаріус як спеціальний суб’єкт у сфері державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень формує витяг з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 96, ст. 3549).

7. За надання користувачам інформації з Державного реєстру прав справляється плата, крім випадків, установлених законом, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012р. № 1204″Прозатвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеногореєстру”(Офіційний вісник України, 2013 р., № 1, ст. 13).

За відсутності в Державному реєстрі прав та реєстрах інформації, щодо якої здійснюється пошук, плата за її отримання не повертається.

8. Користувач вживає заходів до забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню персональних даних суб’єктів речових прав на нерухоме майно, отриманих згідно з цим Порядком, відповідно до законодавства.

Забороняється надавати іншим особам за їх зверненням інформацію, отриману відповідно до цього Порядку, крім випадків, установлених законом.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 грудня 2014 р. № 722

ПОРЯДОК
надання фізичним та юридичним особам інформації
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм надання фізичним та юридичним особам інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав).

Дія цього Порядку не поширюється на надання витягу з Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і під час взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, які здійснюються відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 96, ст. 3549), а також на отримання посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусами, адвокатами інформації з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

2. Інформація з Державного реєстру прав надається:

1) у паперовій формі:

органом державної реєстрації прав, нотаріусом у вигляді:

- витягу за заявою власника чи іншогоправоволодільцяпро належні йому права, спадкоємців (правонаступників) відповідних осіб, особи, в інтересах якої встановлено обтяження;

- інформаційної довідки;

органом державної реєстрації прав у вигляді виписки за заявою власника чи іншогоправоволодільцяпро осіб, які отримали відомості про зареєстровані права та їх обтяження на нерухоме майно, що йому належить;

2) в електронній формі через офіційнийвеб-сайтУкрдержреєструу вигляді інформаційної довідки.

3. Інформація, що надається з Державного реєстру прав у паперовій формі, формується на підставі відповідної заяви за допомогою програмних засобів його ведення.

Під час надання інформації з Державного реєстру прав у вигляді витягу або інформаційної довідки використовуються також відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (далі— реєстри).

4. Заява про надання інформації з Державного реєстру прав заповнюється українською мовою:

способом машинного друку або від руки розбірливими друкованими літерами, без виправлень — у разі подання заяви в паперовій формі;

за допомогою спеціальної форми на офіційномувеб-сайтіУкрдержреєстру— у разі подання заяви в електронній формі.

5. В інформаційній довідці з Державного реєстру прав зазначаються відомості, наявні у Державному реєстрі прав та реєстрах, щодо об’єкта нерухомого майна, крім персональних даних суб’єктів речових прав на нерухоме майно (реквізитів документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податку).

За бажанням фізичної та юридичної особи можна отримати інформаційну довідку, яка містить деталізовану інформацію про внесення змін до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

В інформаційній довідці з Державного реєстру прав, що видається у паперовій формі органом державної реєстрації прав, нотаріусом за заявою власника (співвласника) квартири, житлового чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у разі створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації власників житлових будинків, якщо їй делеговані повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу), зазначається інформація про суб’єктів права власності на квартири, житлові та нежитлові приміщення, розташовані в багатоквартирному житловому будинку, наявні у Державному реєстрі прав на дату та час її формування.

6. За надання інформації з Державного реєстру прав у вигляді витягу чи інформаційної довідки справляється плата у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1204″Прозатвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеногореєстру”(Офіційний вісник України, 2013 р., № 1, ст. 13).

У разі прийняття державним реєстратором, нотаріусом рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав або ненадання інформації в електронній формі у зв’язку з її відсутністю у Державному реєстрі прав чи у випадках, передбачених пунктом 32 цього Порядку, плата за отримання такої інформації не повертається.

Надання інформації з Державного
реєстру прав у паперовій формі

7. Подання заяви для надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюється особисто заявником (його представником на підставі довіреності) або шляхом надсилання поштою з описом вкладення.

Від імені юридичної особи заяву про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі подає її керівник або інша особа на підставі виданої такою юридичною особою довіреності.

8. Форма та вимоги до заповнення заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі встановлюються Мін’юстом.

9. Заявник під час подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі особисто пред’являє органу державної реєстрації прав, нотаріусу документ, що посвідчує його особу, та подає його копію (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його замінює.

У разі вилучення у громадянина України паспорта громадянина України у зв’язку з отриманням дозволу для виїзду за кордон на постійне проживання документом, що посвідчує особу громадянина України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне проживання за кордоном.

Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 16-річного віку, є свідоцтво про народження.

Документом, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є службове посвідчення.

У разі подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі:

від імені юридичної особи — державний реєстратор, нотаріус, який є користувачем Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб— підприємців, одержує інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців щодо такої особи;

представником заявника — органові державної реєстрації прав, нотаріусу, крім документа, що посвідчує особу представника, пред’являється документ, що підтверджує його повноваження, та подається його копія, засвідчена в установленому порядку;

представником юридичної особи, про якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців наявні відомості як про особу, уповноважену представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами або вчиняти дії від її імені без довіреності, — документ, що підтверджує повноваження, та його копія не вимагаються;

у вигляді інформаційної довідки у разі створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — подаються документи, що підтверджують повноваження заявника діяти від імені ініціативної групи із створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

10. Під час подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі шляхом надсилання поштою справжність підпису заявника засвідчується відповідно до Закону України»Пронотаріат”.

У разі виявлення невідповідностей між документами, що надіслані поштою, та описом вкладення до них, а також за відсутності документа про внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав у випадках, встановлених законодавством, заява про надання інформації з Державного реєстру прав разом з документами, що додаються до неї, не пізніше наступного робочого дня з моменту її надходження повертається заявнику шляхом надсилання поштою з описом вкладення без реєстрації її у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

11. Під час подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді витягу, інформаційної довідки заявник разом із заявою подає органу державної реєстрації прав, нотаріусу документ про внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав. За відсутності такого документа заява не приймається.

12. Документи, що подаються для надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі, повинні відповідати вимогам, установленим законодавством.

Відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у таких документах, покладається на заявника.

13. Заява про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі приймається шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав з автоматичним присвоєнням їй реєстраційного номера, фіксацією дати та часу такої реєстрації.

Моментом надходження заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі є дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав.

У разі подання заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі:

заявником особисто — за бажанням заявника йому видається картка прийому заяви, форма та вимоги до оформлення якої встановлюються Мін’юстом;

поштою — така заява реєструється у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав не пізніше наступного робочого дня з моменту її надходження.

14. Надання інформації в паперовій формі або відмова в її наданні здійснюються не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження до органу державної реєстрації прав, нотаріуса відповідної заяви.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус долучає до облікової справи заяву, копії документів, поданих разом з нею, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час розгляду заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі.

Надання інформації з Державного реєстру
прав у паперовій формі у вигляді інформаційної довідки

15. Заява про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді інформаційної довідки подається фізичними та юридичними особами до органу державної реєстрації прав, нотаріуса незалежно від місця розташування об’єкта нерухомого майна, інформація про який запитується.

За результатами розгляду заяви державний реєстратор, нотаріус формує інформаційну довідку або приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав, форма та вимоги до оформлення якого встановлюються Мін’юстом.

Державний реєстратор, нотаріус приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді інформаційної довідки виключно у разі подання заявником не в повному обсязі документів, що визначені цим Порядком.

16. Інформаційна довідка з Державного реєстру прав видається на аркушах паперу формату А4 (210 х297 міліметрів) за підписом державного реєстратора, нотаріуса, скріпленим печаткою.

17. Інформаційна довідка з Державного реєстру прав у паперовій формі або рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав:

оформляється органом державної реєстрації прав, нотаріусом у двох примірниках, один з яких державний реєстратор, нотаріус долучає до облікової справи. На такому примірнику проставляються дата його отримання та підпис заявника у разі особистого отримання документів;

видається особисто заявнику або надсилається йому поштою з описом вкладення залежно від способу отримання документів, що зазначений у відповідній заяві.

18. У разі особистого отримання заявником документів за результатами розгляду заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді інформаційної довідки він пред’являє органу державної реєстрації прав, нотаріусу документ, що посвідчує його особу.

Після отримання документів особисто заявник у разі видачі йому картки прийому заяви повертає органу державної реєстрації прав, нотаріусу таку картку з особистим підписом, відміткою про дату отримання відповідних документів.

Надання інформації з Державного реєстру прав
у паперовій формі у вигляді витягу за заявою власника
об’єкта нерухомого майна чи іншогоправоволодільця
про належні йому права

19. Заява про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді витягу подається до органу державної реєстрації прав, нотаріуса власником об’єкта нерухомого майна чи іншимправоволодільцем, їх спадкоємцями (правонаступниками), особою, в інтересах якої встановлено обтяження, або їх представником незалежно від місця розташування об’єкта нерухомого майна.

За результатами розгляду заяви державний реєстратор, нотаріус формує витяг з Державного реєстру прав або приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав, форма та вимоги до оформлення якого встановлюються Мін’юстом.

Державний реєстратор, нотаріус приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді витягу в разі подання відповідної заяви неналежною особою або подання заявником не в повному обсязі документів, що визначені цим Порядком.

20. Витяг з Державного реєстру прав видається з використанням бланка, зразок та опис якого встановлюється Мін’юстом, за підписом державного реєстратора органу державної реєстрації прав, нотаріуса, скріпленим печаткою.

21. Витяг з Державного реєстру прав за заявою власника (співвласника) квартири, житлового чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у разі створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації власників житлових будинків, якщо їй делеговані повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу) видається залежно від змісту запитуваної інформації.

22. Витяг з Державного реєстру прав або рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав:

оформляється органом державної реєстрації прав, нотаріусом у двох примірниках, один з яких державний реєстратор, нотаріус долучає до облікової справи. На такому примірнику проставляються дата його отримання та підпис заявника у разі особистого отримання ним витягу;

видається особисто заявнику (представнику) або надсилається йому поштою з описом вкладення залежно від способу отримання документів, що зазначений у відповідній заяві.

23. У разі отримання витягу з Державного реєстру прав або рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав:

заявником особисто — він пред’являє органу державної реєстрації прав, нотаріусу документ, що посвідчує його особу;

представником заявника — він пред’являє органу державної реєстрації прав, нотаріусу документ, що підтверджує його повноваження.

Після отримання документів особисто заявник у разі видачі йому картки прийому заяви повертає органу державної реєстрації прав, нотаріусу таку картку з особистим підписом, відміткою про дату отримання відповідних документів.

Надання інформації з Державного реєстру прав
у паперовій формі у вигляді виписки

24. Заява про надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді виписки подається власником об’єкта нерухомого майна чи іншимправоволодільцем(представником) до органу державної реєстрації прав незалежно від місця розташування об’єкта нерухомого майна.

За результатами розгляду заяви державний реєстратор формує виписку або приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав, форма та вимоги до оформлення якого встановлюються Мін’юстом.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі у вигляді виписки в разі подання відповідної заяви неналежною особою або подання заявником не в повному обсязі документів, що визначені цим Порядком.

25. Виписка з Державного реєстру прав видається з використанням бланка, зразок та опис якого встановлюється Мін’юстом.

26. Виписка з Державного реєстру прав або рішення про відмову в наданні інформації з Державного реєстру прав:

оформляється органом державної реєстрації прав у двох примірниках, один з яких державний реєстратор долучає до облікової справи. На такому примірнику проставляються дата його отримання та підпис заявника у разі особистого отримання документів;

видається особисто заявнику (представнику) або надсилається йому поштою з описом вкладення залежно від способу отримання документів, що зазначений у відповідній заяві.

27. У разі отримання документів за результатами розгляду заяви про надання інформації з Державного реєстру прав у формі виписки:

заявником особисто — він пред’являє органу державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу.

представником заявника — він пред’являє органу державної реєстрації прав документ, що підтверджує його повноваження.

Після отримання документів особисто заявник у разі видачі йому картки прийому заяви повертає органу державної реєстрації прав таку картку з особистим підписом, відміткою про дату отримання відповідних документів.

Надання інформації з Державного реєстру
прав в електронній формі

28. Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається за заявою юридичних та фізичних осіб через офіційнийвеб-сайтУкрдержреєстру.

29. Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі надається користувачам, які зареєструвалися на офіційномувеб-сайтіУкрдержреєструта надали відомості про власне прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серію та номер паспорта громадянина України чи реквізити іншого документа, що посвідчує особу, найменування та податковий номер юридичної особи (у разі, коли інформація запитується в інтересах юридичної особи її керівником чи представником), а також внесли плату за надання інформації з Державного реєстру прав з використанням платіжних систем через Інтернет.

Відомості про прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, серію та номер паспорта громадянина України чи реквізити іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер), реквізити банківської платіжної картки, отримані під час надання інформації з Державного реєстру прав, використовуються виключно для цілей ведення Державного реєстру прав та надання інформації у випадках, передбачених законодавством.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених під час реєстрації на офіційномувеб-сайтіУкрдержреєстру, покладається на заявника.

30. Отримання інформації з Державного реєстру прав та реєстрів в електронній формі здійснюється шляхом пошуку, перегляду та в разі необхідності друку інформації про зареєстровані речові права та їх обтяження на об’єкт нерухомого майна, яка є актуальною на дату та час її формування.

31. Пошук необхідних відомостей у Державному реєстрі прав через офіційнийвеб-сайтУкрдержреєструздійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст. 3145), за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна, адресою об’єкта нерухомого майна, місцезнаходженням або кадастровим номером земельної ділянки, або за ідентифікаційними даними фізичної чи юридичної особи.

32. Інформація з Державного реєстру прав та реєстрів в електронній формі не надається, якщо:

особа, яка запитує інформацію, не зареєструвалася на офіційномувеб-сайтіУкрдержреєструвідповідно до пункту 29 цього Порядку;

під час заповнення форми заяви про надання інформації з Державного реєстру прав на офіційномувеб-сайтіУкрдержреєструзаявник не зазначив критерії пошуку відомостей, передбачені пунктом 31 цього Порядку;

заявником не внесено плату за надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі або плата внесена не в повному обсязі.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 грудня 2014 р. № 722

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 86, ст.3145; 2012 р., № 96, ст. 3875; 2014 р., № 18, ст. 542):

1) у пункті 37:

в абзаці першому слова «заяви про надання дубліката свідоцтва” замінити словами «заявипро державну реєстрацію прав та їхобтяжень”, а слова «дублікатсвідоцтва”— словом «свідоцтво”;

в абзаці другому слово «дубліката” виключити, а після слів»нанерухомемайно”доповнити словами «у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту,”;

в абзаці сьомому слово»дубліката”виключити, а слово «,виданого”замінити словами»замістьвиданого”;

2) пункт 47 викласти в такій редакції:

«47. Для отримання витягу, інформаційної довідки в паперовій формі, виписки з Державного реєстру прав державний реєстратор, нотаріус вносить до Державного реєстру прав такі відомості:

1) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви;

2) параметри запитуваної інформації;

3) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора, нотаріуса;

4) найменування органу державної реєстрації прав або найменування державної нотаріальної контори, назва нотаріального округу;

5) номер та серія бланка витягу, інформаційної довідки або виписки з Державного реєструправ.”;

3) абзаци шостий і сьомий пункту 48 виключити;

4) у пункті 49 слова»формуєвитяг”замінити словами «, нотаріус формує витяг, інформаційнудовідку”, а слово»його”— словом»їх”;

5) пункт 491викласти в такій редакції:

«491. У разі потреби заявник може отримати витяг, інформаційну довідку, які містять деталізовану інформацію про внесення змін до відповідних записів Державного реєстру прав.

Власник, іншийправоволоділець,обтяжувач, спадкоємці (правонаступники) відповідних осіб можуть отримати витяг, який містить деталізовану інформацію про:

державну реєстрацію припинення речових прав інших осіб на нерухоме майно та їх обтяжень, що належить заявнику на такому праві;

державну реєстрацію припинення обтяжень речових прав на зазначене нерухоме майно;

внесення змін до відповідних записів Державного реєструправ.”;

6) пункт 50 доповнити абзацом такого змісту:

«Інформаційнадовідка з Державного реєстру прав, що містить відомості про суб’єктів права власності на квартири, житлові та нежитлові приміщення, розташовані в багатоквартирному житловому будинку, наявні у Державному реєстрі прав на дату та час її формування, формується щодо багатоквартирного житловогобудинку.”.

2. У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012р. № 1204″Прозатвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеногореєстру”(Офіційний вісник України, 2013 р., № 1, ст. 13):

1) підпункт 1 доповнити абзацами такого змісту:

«наданняінформації з Реєстру в електронній формі через офіційнийвеб-сайтДержавної реєстраційної служби — 17 гривень;

надання органом державної реєстрації прав, нотаріусом за зверненням фізичних та юридичних осіб інформації з Реєстру в паперовій формі у вигляді інформаційної довідки — 34 гривні;

надання органом державної реєстрації прав, нотаріусом за заявою власника (співвласника) квартири, житлового чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у разі створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації власників житлових будинків, якщо їй делеговані повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу) інформації з Реєстру в паперовій формі у вигляді інформаційної довідки — 170 гривень;

надання інформації з Реєстру шляхом безпосереднього доступу нотаріусів та адвокатів — 51 гривню;”;

2) в абзаці другому підпункту 2 слова «у формівитягу”та»спеціальногофонду”виключити.

3. У назві постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868″Прозатвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомемайно”(Офіційний вісник України, 2013 р., № 96, ст.3549; 2014 р., № 66, ст. 1838) слова «і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомемайно” виключити.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.12.2014 р. N 25-110/74213

Департамент платіжних систем та розрахунків

Територіальним управлінням НБУ, ОПЕРУ НБУ

банкам України та їх філіям

Незалежній асоціації банків України

Асоціації українських банків

Асоціації «Український кредитно-банківський союз»

У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» (Закон N 1206-VII) (далі — Закон), повідомляємо стосовно використання юридичною особою печатки в процесі банківського обслуговування.

Національним банком України на виконання норм Закону (Закон N 1206-VII) розроблено проект постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», який був направлений банкам листом від 13.11.2014 N 25-110/66895 та розміщений на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України (www.bank.gov.ua) в розділі «Законодавство», підрозділі «Проекти регуляторних актів НБУ та їх обговорення». Після прийняття постанови Правлінням Національного банку України та її реєстрації вона буде доведена до відома банків.

До набрання чинності відповідних змін просимо керуватися таким.

Закон (Закон N 1206-VII) передбачає скасування обов’язкового та перехід до добровільного використання печаток суб’єктами господарювання приватного права.

Враховуючи те, що юридична особа самостійно визначає порядок організації своєї діяльності, при вирішенні питання подальшого використання нею печатки в процесі банківського обслуговування, банку слід керуватися її установчим документом (статутом, засновницьким договором, установчим актом, положенням), що є основним документом, який регулює діяльність юридичної особи.

Якщо в установчих документах юридичної особи зазначено про наявність печатки, то вона повинна використовуватися у всіх правочинах юридичної особи, в тому числі і у договірних відносинах з банком та при розпорядженні рахунком і підписуванні розрахункових документів.

Відповідно, якщо юридична особа в процесі своєї діяльності не має бажання надалі використовувати печатку, вона має право відмовитися від неї шляхом внесення відповідних змін до установчих документів та повідомити про це банк із наданням підтверджуючих документів, які зберігатимуться у справі з юридичного оформлення рахунку.

Звертаємо також увагу, що згідно із нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, банк перевіряє реквізити розрахункових документів клієнта на підставі відомостей заявлених клієнтом у картці із зразками підписів та відбитка печатки.

Тому у випадку відмови юридичної особи від використання печатки у своїй діяльності вона має внести зміни до установчого документу та надати банку нову картку без зразка відбитка печатки, засвідчену в установленому порядку.
Директор Департаменту платіжних систем та розрахунків В. М. Кравець

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

24.11.2014 № 1162

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 грудня 2014 р.
за № 1553/26330

Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників

Відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Закону України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом» і Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що додається.

2. Затвердити Положення про реєстр страхувальників, що додається.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 458 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1646/24178.

4. Державній фіскальній службі України (Білоус І.О.) протягом місяця з дня набрання чинності цим наказом забезпечити:

1) переведення на обслуговування таких платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — платники єдиного внеску):

до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Херсонській області — платників, які є юридичними особами або фізичними особами і на дату набрання чинності цим наказом мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території України;

до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Херсонській області — платників, які є філіями, відділеннями, відокремленими підрозділами юридичних осіб, зазначеними в абзаці другому цього підпункту, та які на дату набрання чинності цим наказом мали місцезнаходження на тимчасово окупованій території України;

до територіальних органів державної фіскальної служби за місцем обліку юридичних осіб, що розташовані на іншій території України, — платників, які є філіями, відділеннями, відокремленими підрозділами таких юридичних осіб і на дату набрання чинності цим наказом мали місцезнаходження на тимчасово окупованій території України;

2) направлення в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про зміну фіскального органу, зазначених у підпункті 1 цього пункту.

5. Установити, що платники єдиного внеску (юридичні та фізичні особи), які мають місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території України, обліковуються з ознакою «суб’єкт вільної економічної зони «Крим»».

Якщо такими платниками є відокремлені підрозділи юридичних осіб, що мають місцезнаходження на іншій території України, то такі відокремлені підрозділи перебувають на обліку в територіальних органах Державної фіскальної служби України за місцем обліку відповідних юридичних осіб.

6. У разі отримання відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за їх рішенням або припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 541 «Про порядок припинення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності особами, які переселилися з тимчасово окупованої території, за їх рішенням» територіальні органи Державної фіскальної служби України за місцем перебування осіб, зареєстрованих відповідно до законодавства, здійснюють обробку таких відомостей та проводять заходи щодо зняття таких осіб з обліку відповідно до розділів IVта V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого пунктом 1 цього наказу.

7. Державній фіскальній службі України (Білоус І.О.):

1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом провести інвентаризацію реєстру страхувальників, у ході якої встановити:

платників єдиного внеску, які втратили статус страхувальника;

платників єдиного внеску, стосовно яких у реєстрі наявні два або більше записів під одним податковим номером;

платників єдиного внеску, які обліковуються не за номерами з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або Державного реєстру фізичних осіб — платників податків;

2) за результатами проведеної інвентаризації забезпечити однозначну ідентифікацію та єдиний облік страхувальників або виключити осіб, які втратили статус страхувальників чи не ідентифіковані, за умови відсутності заборгованості.

8. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Фудашкіна Д.О. та Голову Державної фіскальної служби України Білоуса І.О.

Міністр
О. Шлапак

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
24.11.2014 № 1162

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 грудня 2014 р.
за № 1553/26330

ПОРЯДОК
обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

І. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) та інших нормативно-правових актів.

2. Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі — фіскальні органи), надання фіскальним органам відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд соціального страхування від нещасних випадків), надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску.

3. Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464.

4. Взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється фіскальним органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

5. Облік платників єдиного внеску в фіскальних органах ведеться за:

кодами з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України — для платників, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи);

реєстраційними номерами облікових карток платників податків або серією та номером паспорта — для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснення платежів за серією та номером паспорта;

реєстраційними (обліковими) номерами платників податків, які присвоюються інвесторам (операторам) за угодою про розподіл продукції, дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав.

6. Інформаційний обмін щодо надання фіскальним органам відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків, а також структура, формат відомостей та вимоги до їх контролю, процедури взаємодії інформаційних систем та внесення змін до них, особи, відповідальні за організацію, визначаються спільними рішеннями цих органів, які оформлюються окремими протоколами обміну інформацією.

7. Дані з реєстру страхувальників про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску, відомості про клас професійного ризику виробництва, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний державний реєстр), а також зміни в облікових даних платників єдиного внеску, внесені до реєстру страхувальників на підставі цього Порядку, не пізніше наступного робочого дня передаються Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку взаємного обміну інформацією.

8. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених Законом № 2464 та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон № 755).

ІІ. Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб — підприємців, на яких поширюється дія Закону № 755

1. Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону № 755, здійснюється фіскальним органом за їх місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей фіскальним органом.

2. У день отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, фіскальний орган направляє відомості про юридичних осіб (їх відокремлені підрозділи) та фізичних осіб — підприємців до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, відносить до класу професійного ризику виробництва юридичну особу (її відокремлений підрозділ) або фізичну особу — підприємця та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про віднесення її до класу професійного ризику виробництва.

3. Відомості з реєстраційної картки, надані державним реєстратором, та інформація робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про віднесення юридичної особи (відокремленого підрозділу) або фізичної особи — підприємця до класу професійного ризику виробництва фіскальним органом вносяться до реєстру страхувальників.

Датою взяття на облік як платника єдиного внеску є дата внесення фіскальним органом запису щодо такого платника до реєстру страхувальників.

4. Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку взаємного обміну інформацією передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ фіскального органу, в якому такого платника взято на облік, класу професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності, реєстраційного номера платника єдиного внеску.

5. Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб — підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам — підприємцям у порядку, встановленому Законом № 755.

6. У разі незгоди зі встановленим класом професійного ризику виробництва платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів після отримання виписки з Єдиного державного реєстру узгоджує клас професійного ризику виробництва з робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків за заявою, отриманою від платника єдиного внеску, у разі необхідності приймає рішення про віднесення його до нового класу професійного ризику виробництва та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва.

На підставі такого повідомлення фіскальний орган вносить до реєстру страхувальників запис про зміну класу професійного ризику виробництва платника єдиного внеску.

Дані про зміну класу професійного ризику виробництва фіскальним органом передаються державному реєстратору.

7. Бюджетні установи, підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариства УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, а також підприємства та організації громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, подають до фіскального органу документи про підтвердження зазначеного статусу.

Після отримання від платника єдиного внеску документів, що підтверджують статус бюджетної установи, підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, фіскальний орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників. Документи, отримані від платника, долучаються до облікової справи такого платника.

8. У разі отримання фіскальним органом від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів про юридичну особу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме змін щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснення платежів за серією та номером паспорта), фіскальний орган вносить відповідні зміни до реєстру страхувальників.

Після надходження з Єдиного державного реєстру відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до реєстру страхувальників фіскальним органом вноситься запис про переведення на облік такого платника до фіскального органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

9. У разі отримання відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, що стосуються зміни основного виду економічної діяльності, фіскальний орган у день отримання зазначених відомостей від державного реєстратора направляє ці відомості про юридичну особу (відокремлений підрозділ) або про фізичну особу — підприємця до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, у разі необхідності приймає рішення про віднесення до нового класу професійного ризику виробництва юридичної особи (відокремленого підрозділу) або фізичної особи — підприємця та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва.

Якщо від Фонду соціального страхування від нещасних випадків надійшло повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва, фіскальний орган направляє такі дані державному реєстратору.

10. Відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей:

у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення фіскальний орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску;

якщо юридичною особою прийнято рішення про реорганізацію відокремленого підрозділу — страхувальника в такий підрозділ, який не має обов’язків чи повноважень щодо ведення окремого балансу та самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення фіскальний орган за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У цьому випадку за умови відсутності заборгованості на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу, самостійного ведення розрахунків з оплати праці із застрахованими особами може бути встановлена фіскальним органом під час проведення перевірки платника єдиного внеску, при опрацюванні його звітності.

ІІІ. Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755

1. Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, фіскальним органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до цього Порядку.

2. Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

3. У день отримання заяви та інших відомостей від осіб, зазначених у пункті 1 цього розділу, фіскальний орган направляє такі відомості до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, відносить до класу професійного ризику виробництва осіб, зазначених у пункті 1 цього розділу, та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про віднесення їх до класу професійного ризику виробництва.

4. Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, фіскальним органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва.

5. У разі зміни найменування, прізвища, імені чи по батькові платника єдиного внеску, організаційно-правової форми, форми власності, місцезнаходження, місця проживання, основного виду діяльності платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня виникнення відповідних змін подати до фіскального органу заяву за формою № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін.

У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до реєстру страхувальників вноситься запис про переведення на облік такого платника до фіскального органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

У разі якщо зміни про платника єдиного внеску стосуються зміни основного виду його діяльності, то у день отримання зазначених відомостей фіскальний орган направляє ці відомості про платника єдиного внеску до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, у разі необхідності приймає рішення про віднесення до нового класу професійного ризику виробництва платника єдиного внеску та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва.

6. Фіскальний орган вносить відповідні зміни до реєстру страхувальників та не пізніше наступного робочого дня безоплатно надсилає (вручає) платнику єдиного внеску нове повідомлення за формою № 2-ЄСВ (додаток 2) з приміткою «Зміни».

7. У разі незгоди платника єдиного внеску з віднесенням до відповідного класу професійного ризику виробництва платник здійснює його узгодження з робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

ІV. Зняття з обліку платників єдиного внеску — юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб — підприємців

1. Процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску фіскальним органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про закриття відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) фіскальний орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

2. Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 цього розділу фіскальний орган проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

3. На основі акта перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.

Після проведення позапланової документальної перевірки платника єдиного внеску, здійснення ним розрахунків фіскальний орган складає довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 3-ЄСВ згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Така довідка видається відповідальній особі платника безпосередньо у фіскальному органі, але не пізніше третього робочого дня, що настає за днем реєстрації довідки у фіскальному органі. Після закінчення триденного строку довідка направляється поштою за місцезнаходженням платника.

4. У разі якщо платник не здійснив протягом десяти робочих днів після проведення позапланової документальної перевірки остаточних розрахунків щодо єдиного внеску, фіскальний орган наступного робочого дня видає (надсилає) голові ліквідаційної комісії, уповноваженій ним особі або ліквідатору рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 4-ЄСВ згідно з додатком 4 до цього Порядку.

5. За наявності заборгованості в платника єдиного внеску, державна реєстрація якого припиняється, фіскальний орган до закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен надіслати державному реєстратору повідомлення про наявність боргу зі сплати єдиного внеску та про неможливість проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 5-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням причин заперечення фіскального органу щодо здійснення такої процедури.

6. Причинами заперечень фіскального органу проти здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації можуть бути:

наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

неможливість проведення перевірки із зазначенням обставин, які підтверджують неможливість її проведення (неможливо здійснити перевірку платника у зв’язку з відсутністю його за місцезнаходженням, ненаданням бухгалтерських документів);

наявність судових спорів між платником єдиного внеску та фіскальним органом чи кримінального провадження за фактами умисного ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

наявність незакритих філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів такого платника.

Якщо причиною заперечення фіскального органу проти здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації є неможливість проведення перевірки, то повідомлення за формою № 5-ЄСВ має бути направлено не пізніше двох місяців з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

7. Фіскальний орган не пізніше десяти робочих днів з дати, коли він дізнався про усунення обставин, які були підставою заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, відкликає повідомлення за формою № 5-ЄСВ (додаток 5), про що направляє державному реєстратору повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 6-ЄСВ згідно з додатком 6 до цього Порядку.

8. Після надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або повідомлення про закриття відокремленого підрозділу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, якщо на дату отримання такого повідомлення відсутній борг та закриті інтегровані картки такого платника, фіскальний орган знімає платника єдиного внеску з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску фіскальним органом передаються до державного реєстратора.

9. У разі отримання від державного реєстратора повідомлення про проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації фіскальний орган у місячний строк з дати надходження такого повідомлення повинен надіслати державному реєстратору довідку за формою № 3-ЄСВ (додаток 3) або повідомлення за формою № 5-ЄСВ (додаток 5).

Довідка за формою № 3-ЄСВ (додаток 3) формується, якщо після проведення позапланової документальної перевірки платника (у разі її проведення) та закінчення законодавчо визначених строків сплати встановлено відсутність заборгованості.

Фіскальний орган не пізніше десяти робочих днів з дати, коли він дізнався про усунення обставин, які були підставою для заперечень проти проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення платника єдиного внеску, відкликає повідомлення за формою № 5-ЄСВ (додаток 5), про що направляє державному реєстратору повідомлення за формою № 6-ЄСВ (додаток 6).

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску фіскальний орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску передаються до державного реєстратора.

10. Зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб — підприємців здійснюється з урахуванням таких особливостей:

процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у фіскальному органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;

після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей керівник фіскального органу приймає рішення про проведення чи непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску;

рішення про непроведення перевірки може бути прийняте керівником фіскального органу у разі відсутності заборгованості зі сплати єдиного внеску та подання платником звіту за останній звітний період;

платник єдиного внеску (фізична особа — підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення), здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи — підприємця) передаються до державного реєстратора.

V. Зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755

1. У разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до фіскального органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 7 до цього Порядку та копії таких документів:

розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Фізична особа знімається з обліку також за наявності довідки про смерть фізичної особи — платника або про визнання її померлою, безвісно відсутньою чи недієздатною згідно із законодавством за умови відсутності в такої особи боргу.

2. У разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку фіскальний орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку.

Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному фіскальному органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 8 до цього Порядку.

3. Отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ (додаток 7), фіскальний орган у строк, зазначений у пункті 1 цього розділу, проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно. На основі акта перевірки або акта звірки платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з фіскальним органом.

4. У разі ненадання органами Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування довідок за формою № 8-СК (додаток 8) у зазначений строк або у разі встановлення заборгованості платника єдиного внеску, який знімається з обліку, фіскальний орган складає довідку про стан розрахунків за платежами до фіскального органу, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою № 9-ЄСВ згідно з додатком 9 до цього Порядку, яку надсилає (видає) платнику єдиного внеску чи уповноваженій особі платника.

5. Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску фіскальний орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

6. Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 10 до цього Порядку.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Директор Департаменту
податкової, митної політики
та методології
бухгалтерського обліку

М.О. Чмерук

Додаток 1
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 1 розділу III)

Форма № 1-ЄСВ

ЗАЯВА
про взяття на облік платника єдиного внеску

Додаток 2
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 4 розділу III)

Форма № 2-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про взяття на облік платника єдиного внеску

Додаток 3
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 3 розділу ІV)

Форма № 3-ЄСВ

ДОВІДКА
про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску

Додаток 4
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 4 розділу ІV)

Форма № 4-ЄСВ

РІШЕННЯ
про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску

Додаток 5
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 5 розділу ІV)

Форма № 5-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про наявність боргу зі сплати єдиного внеску та про неможливість проведення державної реєстрації припинення юридичної особи

Додаток 6
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 7 розділу ІV)

Форма № 6-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи

Додаток 7
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 1 розділу V)

Форма № 7-ЄСВ

ЗАЯВА
про зняття з обліку платника єдиного внеску

Додаток 8
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 2 розділу V)

Форма № 8-СК

ДОВІДКА
про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів

Додаток 9
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 4 розділу V)

Форма № 9-ЄСВ

ДОВІДКА
про стан розрахунків за платежами до фіскального органу, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування

Додаток 10

до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 6 розділу V)

Форма № 10-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про зняття з обліку платника єдиного внеску

 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14

Коли проб’є дванадцята година,
І старий рік зустрінеться з Новим,
Хай пощастить і Вам, і всій родині,
Ми зичимо, щоб посміхнулись Ви!

Хай казку принесе на крилах вечір,
І казка щоб затрималась на вік,
І під ялинку щоб чарівні речі
Приніс Вам щедрий дядько Новий рік!

Начальнику Державної податкової інспекції  у _______________районі м. ХХХХХ Головного управління Міндоходів у _____________області

_________________________, м. ХХХХХ, індекс

 

Приватного нотаріуса ХХХХХХХХХ міського нотаріального округу

                                ПІБ                                         

_________________________, м. ХХХХХ, індекс

 

ХХ грудня 2014 року мною був отриманий лист ДПІ у ____________районі м. ХХХХХ Головного управління Міндоходів у ___________________області № ХХХХХ/ХХ/ХХ-ХХ-ХХ від ХХ.12.2014 про надання мною, приватним нотаріусом __________________міського нотаріального округу ________________________________  інформації щодо сум нарахованого єдиного внеску.

 

І. Щодо надання інформації (пояснень).

Нормативно-правовим документом, що визначає   правові   та   організаційні   засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,  умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу,  що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464)

Відповідно до статті 1 Закону № 2464:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування  (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464);

Виключно Законом № 2464 визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що  здійснює  збір та веде облік єдиного внеску,  його повноваження та відповідальність; склад, порядок  ведення  та  використання  даних   Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;  порядок здійснення  державного  нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п. 2 статті 2 ).

В надісланому мені листі № ХХХХХ/ХХ/ХХ-ХХ-ХХ  від ХХ.12.2014 зазначено: «У графі 2 таблиці 3 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску сума чистого доходу (прибутку), в рядках календарних місяців зазначається як середньомісячний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий.»

Тобто в листі, який не є нормативним документом, в порушення вимог Закону № 2464, встановлюються вимоги щодо заповнення звітності та порядку проведення розрахунків з єдиного соціального внеску.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особиста думка працівників державної податкової інспекції у ___________районі м. ХХХХХ ГУ Міндоходів у ________________області, яка не відповідає  чинному законодавству України, не може бути підставою для встановлення вимог нарахування, заповнення та подання звітності на загальнообов’язкове державне соціальне страхування!

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску: «Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік».

 На підставі ст. 6 Закону № 2464 було видано наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в пункті 3.4 якого зазначено:

«Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом.  Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 454».

В таблиці 3 додатка 5 в другій графі зазначається сума доходу, заявлена в податковій декларації.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454  має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є  податковим періодом. Відповідно до ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок — це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV «Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином жоден з приведених  нормативних документів не вимагає від самозайнятої особи – приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період – календарний рік, не посилається при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат. Єдина вимога — це відповідність річній податковій декларації.

Відповідно до роз’яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012» особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 додатка 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року».

 Виконуючи вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV щодо страхового стажу, Закону №2464 та у відповідності до Наказів № 454, 455, 793 мною подавалися своєчасно, в установлені строки Податкова декларація про доходи за 2013 рік та звіт  у формі таблиці  3 додатка 5  «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно» за 2013 рік. В рядку «Усього»  графи 2  «Сума доходу, заявлена в податковій декларації»   таблиці  3 додатка 5 зазначена сума доходу, що відповідає даним, вказаним в  поданій мною податкової декларації про доходи за 2013 рік, тобто сумі чистого оподатковуваного доходу, відображеного в рядку 06  розділу  ІV декларації.

При проведенні розрахунку єдиного соціального внеску я суворо дотримувалась вимог вищевказаних нормативних актів, ЕСВ сплачений мною своєчасно та в повному обсязі.

 

ІІ. Щодо надання документів (копій).

Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (Стаття 12 Закону № 2464). Згідно з вікіпедією — Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об’єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Про Державну фіскальну службу України» (Постанова 236) Державна Фіскальна служба України (ДФС) здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів. Постанова 236 надає право ДФС отримувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також від громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, а також фінансову і статистичну звітність тільки під час проведення перевірок, а також ДФС має право вимагати виготовлення і надання засвідчених підписом платника податків або його посадовою особою та скріплених печаткою (за її наявності) копій первинних документів, які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, у порядку та на підставах, визначених законом.

В пункті 1 статті 13 Закону № 2464, на який Ви посилаєтесь в своєму листі № ХХХХХ/ХХ/ХХ-ХХ-ХХ від ХХ.12.2014, встановлений перелік осіб від яких контролюючи органи мають право отримувати інформацію, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом: від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб — підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску. Цей перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Необхідно звернути увагу, що самозайнятих осіб в цьому переліку не має.

Відповідно до п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) самозайнята особа — платник податку, який провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб. Статтею 3 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.  Відповідно, приватна нотаріальна діяльність не є підприємницькою (господарською) діяльністю, а приватний нотаріус не є фізичною особою — підприємцем.

Таким чином витребування від мене – самозайнятої особи приватного нотаріуса документів (копій) пов’язаних з обчисленням сум доходу на яку нараховується єдиний внесок порушує приписи та вимоги Закону № 2464.

 

ІІІ. Щодо проведення перевірок.

Як вже зазналося вище, Державна Фіскальна служба України (ДФС) здійснює адміністрування єдиного внеску в порядку, встановленому законом. В статтях 9, 10 ПКУ встановлений повний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів і в цьому переліку немає Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таким чином сфера дії  Податкового кодексу України не поширюється на Єдиний внесок. Тобто на  відносини,  що  виникають під  час провадження діяльності,  пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску поширюється тільки дія Закону № 2464.  Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону № 2464 ДФС мають право проводити  перевірки  на  підприємствах,  в  установах  і організаціях,  у  фізичних осіб — підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та  сплату  єдиного  внеску,  достовірності відомостей, поданих до Державного  реєстру,  отримувати  необхідні  пояснення,  довідки і відомості  (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Мною вже приводилися норми Законів України згідно з якими приватний нотаріус не є підприємцем, установою або організацією. Таким чином проведення позапланової документальної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску не буде відповідати вимогам Закону № 2464.

В разі прийняття рішення про проведення у мене, самозайнятої особи, позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, я, як громадянка України, буду змушена звернутися до суду за захистом своїх конституційних прав.

Відповідно до підпункту 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Про Державну фіскальну службу України» ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавств.

В своїй діяльності я неухильно дотримуюсь чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України «Про нотаріат», Закону № 2464 та ПКУ та прагну запровадження у повсякденну практику ідеологію партнерських стосунків, порозуміння та зміцнення законних, прозорих та об’єктивних взаємовідносин між мною та керівництвом ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. Прошу також взяти до уваги, що мною в жодному випадку не ставиться за мету перешкоджати органам державної податкової служби України у здійснені ними своїх завдань чи уникнути або відмовитися від виконання законних розпоряджень і вимог контролюючих органів.

Усі нормативні документи, на які я посилаюся Ви маєте.

Приватний нотаріус

читай на сторінках 9 — 17 Науково — практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» №6(78) грудень 2014

Передплата на 2015 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net

http://www.yurradnik.com.ua/

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

                   «АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 у АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові МФО 351254

8(057)714-27-90, 8(057)714-27-89

 

Шановний колего,

 

запрошуємо Вас на збори

Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області

які відбудуться

29 грудня 2014 року о 16 годині 00 хвилин

 Питання, що будуть розглядатись:

 

І. Звернення податкової інспекціїї щодо надання приватними нотаріусами інформації та документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою единого соціального внеску.
Практичні рекомендації та напрацювання єдиної практики.

ІІ. Останні новації чинного законодавства в сфері нотаріату: податки, спадщина, оцінка і таке інше.

До чого готуватися в новому 2015 році?!

 

            Запрошуємо усіх членів Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області прийняти участь у зборах.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Місце проведення : Автотранспортний технікум (м. Харків, пл. Конституції, буд. 28)

Інформація за телефонами:  (057) 714-00-38   (057) 714-27-90

 

З повагою,

Президент “Асоціації нотаріусів міста                                                    Володимир Марченко

Харкова та Харківської області”

 

Виконавчий секретар

“Асоціації нотаріусів міста Харкова                                                        Валентина Бородіна

та Харківської області”

Передплата на 2015 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/