Архивы

Рубрику Юридичні консультації доповнено новими роз’ясненнями

Порядок надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану

Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Можливість надання відділами державної реєстрації актів цивільного стану платних послуг передбачена статтею 20 наведеного Закону, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1168.

З метою належної організації надання платних послуг наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2010р. № 3335/5 затверджено Порядок надання цих послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1380/18675 (далі — Порядок).

Нормативно-правове впорядкування надання платних послуг відділами, формування єдиного для всієї системи відділів державної реєстрації актів цивільного стану України переліку платних послуг забезпечує захист законних прав та інтересів громадян.

Ці послуги не пов’язані з виконанням основних завдань, покладених Законом на відділи державної реєстрації актів цивільного стану, які полягають у проведенні державної реєстрації актів цивільного стану, внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану. Вказані функції відділи державної реєстрації актів цивільного стану здійснюють безоплатно, за винятком сплати державного мита, у встановлених законодавством випадках.

Платні послуги надаються на бажання заявника та за відповідною письмовою заявою. Працівники відділу державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язані попередити фізичну особу про вартість послуги.

Відмова фізичної особи від отримання платних послуг не впливає на реалізацію її прав та інтересів.

Порядком надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану встановлено єдиний підхід до проведення розрахунку собівартості платних послуг: визначено витрати, що входять до складу собівартості платної послуги, методику її розрахунку.

Розмір плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції затверджується Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі.

Плата за такі послуги здійснюється в безготівковій формі шляхом попередньої оплати, підтвердженням якої є платіжний документ (квитанція, платіжне доручення) з відміткою банку. Від оплати платних послуг звільняються особи, які мають пільги відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Надання платних послуг спрямовано на покращення обслуговування громадян під час їх звернення до відділів державної реєстрації актів цивільного стану з питань, пов’язаних з державною реєстрацією актів цивільного стану, та сприяє належній реалізації їх інтересів.

Л.Ю. Литвиненко, головний спеціаліст відділу нормативно-правового та методичного забезпечення діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану департаменту у справах цивільного стану громадян Державної реєстраційної служби України

Усунення помилок в нотаріальних документах (постановка проблеми) — автор матеріалу Олег ПЕЧЕНИЙ

Передплата на 2011 рік здійснюється через:

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар Том 6. Право інтелектуальної власності.

Шостий том містить коментар до книги четвертої ЦК України. Шляхом аналізу та зіставлення наукових надбань у сфері досліджень права інтелектуальної власності, судової практики, європейського досвіду в коментарі не лише повніше розкривається зміст кожної статті, а й висвітлюються проблеми, що є підставою для їх застосування. У цьому томі коментуються законодавчі положення, що регламентують авторське право та суміжні права, право промислової власності, право на торговельну марку, географічне зазначення, комерційну таємницю.
Для нотаріусів, суддів, адвокатів, юристів-практиків, науковців, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

ЗМІСТ
КНИГА ЧЕТВЕРТА
Право інтелектуальної власності 12
Глава 35
Загальні положення про право інтелектуальної власності 12

Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності 12
Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності
та права власності 15
Стаття 420. Об’єкти права інтелектуальної власності 20
Стаття 421. Суб’єкти права інтелектуальної власності 24
Стаття 422. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної
власності 27
Стаття 423. Особисті немайнові права інтелектуальної власності 28
Стаття 424. Майнові права інтелектуальної власності 30
Стаття 425. Строк чинності прав інтелектуальної власності 32
Стаття 426. Використання об’єкта права інтелектуальної власності 33
Стаття 427. Передання майнових прав інтелектуальної власності 41
Стаття 428. Здійснення права інтелектуальної власності,
яке належить кільком особам 45
Стаття 429. Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений
у зв’язку з виконанням трудового договору 58
Стаття 430. Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений
за замовленням 69
Стаття 431. Наслідки порушення права інтелектуальної власності 73
Стаття 432. Захист права інтелектуальної власності судом 81
Глава 36
Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір
(авторське право) 103

Стаття 433. Об’єкти авторського права 103
Стаття 434. Твори, які не є об’єктами авторського права 114
Стаття 435. Суб’єкти авторського права 121
Стаття 436. Співавторство 135
Стаття 437. Виникнення авторського права 142
Стаття 438. Особисті немайнові права автора 153
Стаття 439. Забезпечення недоторканності твору 161
Стаття 440. Майнові права інтелектуальної власності на твір 163
Стаття 441. Використання твору 164
Стаття 442. Опублікування твору (випуск твору у світ) 179
Стаття 443. Використання твору за згодою автора 183
Стаття 444. Випадки правомірного використання твору без згоди автора 184
Стаття 445. Право автора на плату за використання його твору 192
Стаття 446. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір 209
Стаття 447. Правові наслідки закінчення строку чинності
майнових прав інтелектуальної власності на твір 210
Стаття 448. Право автора на частку від суми продажу оригіналу твору 211
Глава 37
Право інтелектуальної власності на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права) 213

Стаття 449. Об’єкти суміжних прав 213
Стаття 450. Суб’єкти суміжних прав 224
Стаття 451. Виникнення суміжних прав 230
Стаття 452. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав 235
Стаття 453. Використання виконання 244
Стаття 454. Використання фонограми, відеограми 251
Стаття 455. Використання передачі (програми) організації мовлення 260
Стаття 456. Строки чинності суміжних майнових прав 263
Глава 38
Право інтелектуальної власності на наукове відкриття 266

Стаття 457. Поняття наукового відкриття 266
Стаття 458. Право на наукове відкриття 271
Глава 39
Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок 278

Стаття 459. Придатність винаходу для набуття права
інтелектуальної власності на нього 278
Стаття 460. Придатність корисної моделі для набуття права
інтелектуальної власності на неї 295
Стаття 461. Придатність промислового зразка для набуття права
інтелектуальної власності на нього 299
Стаття 462. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності
на винахід, корисну модель, промисловий зразок 305
Стаття 463. Суб’єкти права інтелектуальної власності на винахід,
корисну модель, промисловий зразок 310
Стаття 464. Майнові права інтелектуальної власності на винахід,
корисну модель, промисловий зразок 317
Стаття 465. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності
на винахід, корисну модель, промисловий зразок 324
Стаття 466. Дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної
власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок 329
Стаття 467. Правові наслідки припинення чинності виключних
майнових прав інтелектуальної власності на винахід,
корисну модель, промисловий зразок 332
Стаття 468. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових
прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель,
промисловий зразок 334
Стаття 469. Визнання прав інтелектуальної власності на винахід,
корисну модель, промисловий зразок недійсними 335
Стаття 470. Право попереднього користувача на винахід,
корисну модель, промисловий зразок 337
Глава 40
Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми 339

Стаття 471. Придатність компонування інтегральної мікросхеми
для набуття права інтелектуальної власності на нього 339
Стаття 472. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності
на компонування інтегральної мікросхеми 345
Стаття 473. Суб’єкти права інтелектуальної власності
на компонування інтегральної мікросхеми 347
Стаття 474. Майнові права інтелектуальної власності
на компонування інтегральної мікросхеми 352
Стаття 475. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності
на компонування інтегральної мікросхеми 358
Стаття 476. Дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної
власності на компонування інтегральної мікросхеми 360
Стаття 477. Правові наслідки спливу строку чинності виключних майнових прав
інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми 361
Стаття 478. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових
прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми 362
Стаття 479. Визнання прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної
мікросхеми недійсними 363
Стаття 480. Право попереднього користувача на компонування
інтегральної мікросхеми 363
Глава 41
Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію 365

Стаття 481. Поняття та об’єкти раціоналізаторської пропозиції 365
Стаття 482. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції 375
Стаття 483. Суб’єкти права інтелектуальної власності
на раціоналізаторську пропозицію 376
Стаття 484. Права суб’єктів права інтелектуальної власності
на раціоналізаторську пропозицію 380
Глава 42
Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин 387

Стаття 485. Види прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин 387
Стаття 486. Суб’єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин 394
Стаття 487. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин,
породу тварин, засвідчені патентом 400
Стаття 488. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності
на сорт рослин, породу тварин 406
Глава 43
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування 409

Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування 409
Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування 419
Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної
власності на комерційне найменування 423
Глава 44
Право інтелектуальної власності на торговельну марку 425

Стаття 492. Торговельна марка 425
Стаття 493. Суб’єкти права інтелектуальної власності
на торговельну марку 441
Стаття 494. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності
на торговельну марку 448
Стаття 495. Майнові права інтелектуальної власності
на торговельну марку 463
Стаття 496. Строк чинності майнових прав інтелектуальної
власності на торговельну марку 471
Стаття 497. Дострокове припинення чинності майнових прав
інтелектуальної власності на торговельну марку 477
Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових
прав інтелектуальної власності на торговельну марку 486
Стаття 499. Визнання прав інтелектуальної власності
на торговельну марку недійсними 490
Стаття 500. Право попереднього користувача на торговельну марку 498
Глава 45
Право інтелектуальної власності на географічне зазначення 507

Стаття 501. Набуття права інтелектуальної власності на географічне зазначення 507
Стаття 502. Суб’єкти права інтелектуальної власності на географічне зазначення 513
Стаття 503. Права інтелектуальної власності на географічне зазначення 516
Стаття 504. Строк чинності права інтелектуальної власності на географічне зазначення 519
Глава 46
Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю 522

Стаття 505. Поняття комерційної таємниці 522
Стаття 506. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю 534
Стаття 507. Охорона комерційної таємниці органами державної влади 540
Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю 546

КНИГА П’ЯТА
Зобов’язальне право 547
Розділ III
Окремі види зобов’язань 547
Підрозділ 1
Договірні зобов’язання 547
Глава 75
Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності 547

Стаття 1107. Види договорів щодо розпоряджання майновими
правами інтелектуальної власності 547
Стаття 1108. Ліцензія на використання об’єкта права
інтелектуальної власності 563
Стаття 1109. Ліцензійний договір 567
Стаття 1110. Строк ліцензійного договору 571
Стаття 1111. Типовий ліцензійний договір 573
Стаття 1112. Договір про створення за замовленням і використання
об’єкта права інтелектуальної власності 573
Стаття 1113. Договір про передання виключних майнових прав
інтелектуальної власності 576
Стаття 1114. Державна реєстрація договорів щодо розпоряджання
майновими правами інтелектуальної власності 579

Необхідні атрибути для оплати:
Отримувач ФО-П Лисяк Л. С., ідент. номер 2903716502, п/р 260070029077 в ПАТ «РЕГІОН-БАНК» м. Харкова, МФО 351254. Призначення платежу: Оплата книги «Цивільний кодекс України. Том 6». У цій же графі також слід указати адресу, на яку надсилати книгу. ПДВ не передбачено.
Після оплати книга буде відправлена рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.
Ціна книги — 124 грн

НАКАЗ. Мін`юст затвердив Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

НАКАЗ. Мін`юст затвердив Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
02.08.2011 м. Київ № 1936а/5

Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.08.2011 за № 963/19701

Про затвердження Порядку
доступу нотаріусів до
Державного реєстру речових
прав на нерухоме майно

Відповідно до частини шостої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

НАКАЗУЮ:

Затвердити Порядок доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що додається.
Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту взаємодії з органами влади Зеркаль О.В.
Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Перший заступник Міністра І.І. Ємельянова

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
02.08.2011 № 1936а/5

Зареєстровано у Міністерстві юстиції
України 11.08.2011 за № 963/19701

ПОРЯДОК
доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно

1.1. Цей Порядок визначає умови та підстави доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) при здійсненні нотаріальних дій.
1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
користувач – державний або приватний нотаріус;
об’єкт нерухомого майна – нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.
1.3. Доступ користувача до Державного реєстру прав надається (припиняється) на підставі договору, укладеного між таким користувачем та адміністратором Державного реєстру прав.
У разі якщо користувачем є державний нотаріус, договір укладається між державною нотаріальною конторою, у якій працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав.
Користувач при здійсненні нотаріальних дій з об’єктом нерухомого майна користується інформацією про зареєстровані речові права, їх обтяження на такий об’єкт з Державного реєстру прав.
1.4. Користувач здійснює пошук відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав. Відомості за результатом такого пошуку оформляються у паперовому вигляді, що залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Пошук необхідних відомостей у Державному реєстрі прав здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна, за адресою об’єкта нерухомого майна, за кадастровим номером земельної ділянки, за номером запису. У разі здійснення пошуку відомостей про обтяження речових прав на нерухоме майно у спеціальному розділі Державного реєстру прав користувач додатково здійснює пошук за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи.
Перед здійсненням пошуку відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна користувач вносить до Державного реєстру прав відомості про підставу користування інформацією з Державного реєстру прав.
1.5. Доступ користувача до Державного реєстру прав надається на платній основі відповідно до встановлених Міністерством юстиції України тарифів.
За пошук відомостей у Державному реєстрі прав справляється плата в розмірі, що встановлюється Міністерством юстиції України.
Кошти, що надходять від плати за пошук відомостей у Державному реєстрі прав, зараховуються на рахунок адміністратора Державного реєстру прав і спрямовуються на супроводження цього Реєстру.
1.6. Користування інформацією про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна, що міститься у Державному реєстрі прав, здійснюється користувачем виключно при здійсненні нотаріальних дій щодо цього об’єкта нерухомого майна.
Забороняється надавати іншим особам за їх зверненням інформацію, отриману відповідно до цього Порядку, крім випадків, встановлених законом.
Користувач вживає заходів щодо забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна, отриманої згідно з цим Порядком, відповідно до законодавства.
Директор Департаменту
взаємодії з органами влади О.В.Зеркаль

НАКАЗ. Мін’юст затвердив Порядок внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю

НАКАЗ. Мін’юст затвердив Порядок внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.07.2011 м. Київ № 1904/5
Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за № 925/19663
Про затвердження Порядку внесення
Головним управлінням юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, головними управліннями
юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі подання про анулювання
свідоцтва про право на зайняття
нотаріальною діяльністю та його розгляд
Вищою кваліфікаційною комісією
нотаріату
Відповідно до статті 10 Закону України „Про нотаріат” та з метою удосконалення процесу розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок внесення Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 19.11.98 № 63/5 „Про затвердження Положення про Комісію з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.11.98 за № 750/3190 (із змінами).
3. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І.):
3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (із змінами).
3.2. Довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
4. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І.), Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.
5. Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Перший заступник МіністраІ.І. Ємельянова

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
28.07.2011 № 1904/5

Зареєстровано у Міністерстві юстиції України
28.07.2011 за № 925/19663
Порядок
внесення Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату

1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 10 Закону України „Про нотаріат” (далі – Закон) з метою удосконалення процесу внесення Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі – управління юстиції) подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.
2. Подання управління юстиції про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі – Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі – Комісія).
3. Подання повинно містити:
інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону;
зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом;
пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
4. До Подання додаються:
засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання;
доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса;
пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса;
копії документів про зупинення нотаріальної діяльності;
копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення;
документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень;
відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо.
5. Подання та додані до нього матеріали підлягають попередньому розгляду Департаментом нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (далі – Департамент).
У разі необхідності доопрацювання Подання повертається до управління юстиції з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 291 Закону.
За результатом розгляду Департаментом готується висновок.
6. Подальший розгляд Подання здійснюється членом Комісії, якому заступником голови Комісії доручаються вивчення Подання і підготовка висновку за результатами розгляду матеріалів Подання.
7. Після попереднього розгляду Департаментом та членом Комісії Подання розглядається на засіданні Комісії у присутності нотаріуса, щодо якого внесено Подання, та представника управління юстиції, яке внесло подання.
Неявка на засідання Комісії нотаріуса або представника управління юстиції, які належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання Комісії, не є перешкодою для розгляду Подання, проте Комісія може визнати присутність зазначених осіб обов’язковою.
8. Розгляд Подання на засіданні Комісії розпочинається з доповіді представника управління юстиції, яким внесено це Подання, після чого заслуховуються нотаріус, щодо якого складено Подання, та член Комісії, який підготував висновок.
9. На засіданні заслуховуються члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи.
У разі відсутності безспірного підтвердження факту порушення закону Комісія відхиляє Подання.
У разі відсутності необхідної інформації стосовно обставин, викладених у Поданні, або наявності додаткових відомостей, які надійшли до Комісії, розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути перенесений до вирішення зазначених питань з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 291 Закону.
10. На засіданні Комісії ведеться протокол, який підписують головуючий на засіданні та секретар.
11. За результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень:
про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
12. Рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від числа присутніх членів Комісії.
13. На підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.
14. Копія наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю надсилається особі, щодо якої видано цей наказ, та управлінню юстиції, яке внесло Подання.
15. Анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю підлягає поверненню до Міністерства юстиції України.
16. Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
В.о. директора Департаменту
нотаріату, банкрутства та
функціонування центрального
засвідчувального органу

І.О.Наливайко

НАКАЗ. Мін`юст затвердив Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса

НАКАЗ. Мін`юст затвердив Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
28.07.2011 м. Київ № 1905/5
Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.07.2011 за № 926/19664
Про затвердження Порядку допуску
до складання кваліфікаційного іспиту
осіб, які пройшли стажування в державній
нотаріальній конторі або в приватного
нотаріуса, та проведення кваліфікаційного
іспиту Вищою кваліфікаційною комісією
нотаріату
Відповідно до статті 10 Закону України „Про нотаріат” та з метою удосконалення процесу складання кваліфікаційного іспиту особами, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 10.07.2008 № 1168/5 „Про затвердження Порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2008 за № 621/15312 (із змінами).
3. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І.):
3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (із змінами).
3.2. Довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
4. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І.), Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.
5. Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Перший заступник Міністра І.І. Ємельянова

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
28.07.2011 № 1905/5

Зареєстровано у Міністерстві юстиції України
28.07.2011 за № 926/19664
Порядок
допуску до складання кваліфікаційного іспиту осіб,
які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса, та проведення кваліфікаційного іспиту
Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату
1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 10 Закону України „Про нотаріат” і визначає процес складення кваліфікаційного іспиту для осіб, які пройшли стажування у державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса та проведення цього іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.
2. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (далі-Комісія):
приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту особами, які пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса;
проводить кваліфікаційний іспит;
за наслідками іспиту приймає рішення про видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
3. Кваліфікаційний іспит проводиться Комісією два рази на рік.
4. Повідомлення про проведення кваліфікаційного іспиту має бути розміщене на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України не пізніше ніж за два місяці до дати проведення кваліфікаційного іспиту.
5. Повідомлення про проведення кваліфікаційного іспиту повинно містити інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту. У повідомленні може міститися додаткова інформація.
6. Особа, яка має намір складати кваліфікаційний іспит, не пізніше ніж за сорок днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту особисто подає до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі – управління юстиції) заяву на ім’я начальника головного управління юстиції про внесення до Комісії подання про допуск цієї особи до кваліфікаційного іспиту. Заява підлягає реєстрації в установленому порядку.
До заяви додаються такі документи:
оригінал та копія диплома про повну вищу юридичну освіту;
трудова книжка та копія трудової книжки, якщо особа на час подачі документів не працює;
копія трудової книжки, завірена за місцем роботи, якщо особа на час подачі документів працює;
паспорт громадянина України та копія першої, другої сторінок паспорта громадянина України та сторінки, на якій розміщено штамп про реєстрацію місця проживання фізичної особи;
висновок та копія висновку про проходження стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса.
7. Особа, приватна нотаріальна діяльність якої протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не була зареєстрована і яка не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату і яка має намір складати кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації (далі-особа, що складає кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації), додає до заяви документи, передбачені пунктом 6 цього Порядку, а також копію свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Копії вищезазначених документів засвідчуються в установленому порядку, а оригінали повертаються особі.
8. У разі відповідності поданих документів вимогам законодавства та цього Порядку копії документів формуються відповідальною особою управління юстиції в особову справу особи, яка має намір складати кваліфікаційний іспит.
9. Подання управління юстиції до Комісії про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту та особова справа цієї особи надсилаються поштою до Комісії не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту.
10. У разі невідповідності поданих документів вимогам законодавства та цього Порядку управління юстиції у дводенний строк письмово повідомляє заявника про відмову у внесенні подання Комісії про його допуск до складання кваліфікаційного іспиту.
Після усунення недоліків документи можуть бути подані до управління юстиції не пізніше ніж за три дні до дати, встановленої для направлення подання управління юстиції до Комісії.
11. Подання управління юстиції про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту разом з доданою до нього особовою справою, що надійшло до Комісії, реєструються секретарем Комісії.
12. До складання кваліфікаційного іспиту допускаються особи, які:
є дієздатними громадянами України;
мають повну юридичну освіту;
мають стаж роботи у сфері права не менше трьох років;
володіють державною мовою;
успішно пройшли стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса;
мають намір скласти кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
До стажування прирівнюється робота строком не менше семи років у Міністерстві юстиції України, управлінні юстиції на посадах з безпосереднім здійсненням контролю за організацією нотаріату, перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусами та виконання ними правил нотаріального діловодства.
Особа, що складає кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації, до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання кваліфікаційного іспиту згідно з цим Порядком.
13. У разі якщо до Комісії надійшло подання головного управління юстиції про допуск до складання кваліфікаційного іспиту особи, яка є близькою особою члена Комісії, такий член Комісії не бере участь у розгляді будь-яких питань, що стосуються складання кваліфікаційного іспиту цією особою.
Для цілей цього Порядку під поняттям „близькі особи” слід розуміти чоловіка (дружину) члена Комісії, його дітей, батьків, рідних братів і сестер, діда, бабу, онуків, усиновлювачів, усиновлених та інших осіб за умови їх постійного проживання із членом Комісії і ведення з ним спільного господарства.
14. Комісія на підставі подання управління юстиції в строк не пізніше ніж за сім днів до проведення кваліфікаційного іспиту приймає рішення про допуск особи, яка успішно пройшла стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, а також особи, яка має намір підтвердити свою кваліфікацію, до складання кваліфікаційного іспиту.
15. Повідомлення про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту має бути розміщене на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України не пізніше ніж за сім днів до дати проведення кваліфікаційного іспиту.
Повідомлення про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту повинно містити прізвища, імена та по батькові осіб, дату та реєстраційний номер подання управління юстиції.
У разі зміни дати, часу, місця проведення кваліфікаційного іспиту Комісія не пізніше ніж за добу повідомляє про це осіб, допущених до його складання, шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційній інтернет-сторінці Міністерства юстиції України.
У день проведення кваліфікаційного іспиту особа, допущена до його складання, проходить реєстрацію, для чого подає секретарю Комісії паспорт громадянина України.
16. Приміщення для проведення кваліфікаційного іспиту має відповідати умовам зручного розміщення та забезпечувати індивідуальну роботу над екзаменаційним білетом.
Під час складання кваліфікаційного іспиту забороняється використовувати будь-які джерела інформації на паперових чи електронних носіях (підручники, навчальні посібники, електронні книги тощо), а також засоби зв’язку. При користуванні під час складання кваліфікаційного іспиту зазначеними та іншими джерелами інформації або засобами зв’язку особа за рішенням Комісії відсторонюється від участі у кваліфікаційному іспиті і вважається такою, що не склала його.
17. Кваліфікаційний іспит здійснюється за екзаменаційними білетами, до кожного з яких входять три теоретичні питання, задача, а також завдання щодо складання проекту документа, що підлягає нотаріальному посвідченню.
Екзаменаційні білети розробляються Департаментом нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (далі — Департамент) до кожного кваліфікаційного іспиту на підставі Програми стажування осіб у державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса. При цьому тематика теоретичного питання, задачі та завдань одного білета мають бути різними.
Екзаменаційні білети підписуються директором Департаменту, скріплюються печаткою Департаменту та заклеюються у конверт.
18. Письмова робота виконується державною мовою одночасно для всіх осіб, які допущені до складання кваліфікаційного іспиту.
19. На виконання письмової роботи відводиться три години.
20. Екзаменаційні білети для письмової роботи після відкриття конверта у присутності членів Комісії та осіб, допущених до складання кваліфікаційного іспиту, до початку кваліфікаційного іспиту пропонуються секретарем Комісії особам, допущеним до цього іспиту, на їх вибір.
21. Для підготовки письмової роботи особам, які допущені до складання кваліфікаційного іспиту, секретарем Комісії надаються кулькові ручки та пронумеровані п’ять аркушів білого паперу формату А4 з відбитком печатки Департаменту. У разі необхідності та на вимогу особи, що складає кваліфікаційний іспит, секретарем Комісії надаються додаткові аркуші.
22. Під час виконання письмової роботи у приміщенні, де проходить іспит, мають бути присутніми не менше п’яти членів Комісії.
23. Після закінчення виконання письмової роботи або закінчення часу, відведеного для її виконання, особа, яка складає кваліфікаційний іспит, підписує кожен аркуш, на якому викладено письмову роботу, із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові та здає секретарю Комісії отриманий екзаменаційний білет та аркуші для письмової роботи, у тому числі невикористані. Кількість зданих аркушів має відповідати кількості отриманих аркушів.
24. Після закінчення часу, відведеного для виконання письмової роботи, членами Комісії здійснюються перевірка та оцінювання цих робіт.
25. Відповідь особи, яка складає кваліфікаційний іспит, з кожного питання екзаменаційного білета оцінюється членом Комісії за десятибальною системою.
Кожному члену Комісії секретар Комісії видає екзаменаційний аркуш, у якому зазначаються час та місце проведення іспиту, прізвище, ім’я та по батькові члена Комісії, прізвище, ім’я та по батькові особи, що складає кваліфікаційний іспит, номер її екзаменаційного білета.
Член Комісії оцінює відповіді особи, яка складає кваліфікаційний іспит, на питання екзаменаційного білета та виставляє бал за відповідь на кожне питання.
Екзаменаційний аркуш підписується членом Комісії і долучається до протоколу.
26. Вважається, що особа склала кваліфікаційний іспит, якщо отримала не нижче семи балів за відповідь на кожне питання екзаменаційного білета.
У разі потреби з особою може бути додатково проведено співбесіду.
Після оцінювання відповідей прізвище, ім’я, по батькові кожної особи, яка складає іспит, та кількість балів за кожну відповідь заносяться до протоколу засідання Комісії.
27. Після закінчення кваліфікаційного іспиту Комісія оголошує результати його проведення (кількість отриманих балів кожною особою, яка складає іспит) та прізвища, імена, по батькові осіб, за результатами складеного іспиту яких Комісією прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
28. За результатами кваліфікаційного іспиту секретарем Комісії складається протокол, у якому зазначаються час та місце проведення кваліфікаційного іспиту; прізвище, ім’я та по батькові присутніх членів Комісії; прізвище, ім’я та по батькові, реквізити паспортів, місце проживання осіб, що складають кваліфікаційний іспит; номери екзаменаційних білетів; отримані бали з кожного питання екзаменаційного білета; кількість екзаменаційних аркушів, долучених до протоколу; прізвища, імена та по батькові осіб, з якими проводилась співбесіда; питання членів комісії та оцінка відповіді членами комісії; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали кваліфікаційний іспит.
Протокол підписується головою та секретарем Комісії.
29. Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторного складання не раніше ніж через рік за поданням управління юстиції.
Особи, які не склали повторний та наступні кваліфікаційні іспити, можуть бути допущені до складання нового кваліфікаційного іспиту після проходження додаткового стажування відповідно до вимог Закону України „Про нотаріат”.
Особи, що складали кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації і не склали цей іспит, можуть бути допущені до складання повторного кваліфікаційного іспиту. Рішення про допуск такої особи до повторного складання кваліфікаційного іспиту приймається у разі закінчення річного строку від дати попереднього кваліфікаційного іспиту на момент подачі заяви про внесення до Комісії подання про допуск до кваліфікаційного іспиту.
30. Комісія на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає рішення про:
видачу або відмову у видачі Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
підтвердження (або непідтвердження) кваліфікації особою, яка складала кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації.
31. Особам, які складали кваліфікаційний іспит, Комісія в п’ятиденний строк надсилає рішення Комісії про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
32. Рішення Комісії щодо осіб, які склали кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації, у п’ятиденний строк з дня його прийняття видається таким особам.
33. Рішення Комісії щодо осіб, допущених до нотаріальної діяльності, у п’ятиденний строк з дня його прийняття передаються до Міністерства юстиції України для видачі цим особам свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
34. Рішення Комісії може бути оскаржене до суду.
35. Особові справи осіб, які складали кваліфікаційний іспит, та подання управлінь юстиції щодо цих осіб зберігаються в справах Комісії протягом трьох років.
Протоколи про проведення кваліфікаційних іспитів, екзаменаційні білети, письмові роботи та екзаменаційні аркуші зберігаються в справах Комісії протягом трьох років з дня ухвалення Комісією рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
В.о. директора Департаменту
нотаріату, банкрутства та
функціонування центрального
засвідчувального органу І.О.Наливайко

8 серпня День пам’яті нотаріусів.

День пам’яті нотаріусів.

Кожного року 8 серпня, починаючи з 2008 року, згідно з рішенням правління Фе-деральної нотаріальної палати нотаріуси Російської федерації відзначають День пам’яті нотаріусів, які постраждали від злочинів та беззаконня.
8 серпня 2008 року 7482 нотаріуси з 82 суб’єктів РФ та 11245 співробітників нота-ріальних палат Росії вийшли на роботу з траурними пов’язками та вшанували пам’ять заги-блих колег хвилиною мовчання. Частину грошових коштів, зароблених нотаріусами в той день, було перераховано до спеціального фонду допомоги постраждалим колегам.
Це неофіційна дата вшанування пам’яті нотаріусів, які втратили життя, здоров’я, нотаріальну практику, відстоюючи інтереси Закону. Вона встановлена на сороковий день після загибелі президента та виконавчого директора Московської нотаріальної палати.
Влітку 2008 року в місті Солнечногорську Московської області в під’їзді будинку №1, що по вулиці Баранова, від руки кілера загинув президент Московської обласної нотаріа-льної палати Володимир Борисович Челишев та її виконавчий директор Олег Володи-мирович Петринський. Обоє загинули від пострілів у потилицю з пістолета з глушником. Слідчі органи вважають, що кілера цікавив Челишев, а його підлеглий, який відповідав в апараті палати за фінанси, був убитий як небажаний свідок. Володимир Челишев був одним з найбільш шанованих та авторитетних нотаріусів Росії. Професійним обов’язком нотаріуса він вважав додержання не тільки закону, а й етичних і моральних норм. Челишев очолював нотаріальну палату з моменту її заснування в 1993 році і входив до складу правління Фе-деральної нотаріальної палати, керував Координаційно-методичною радою нотаріальних палат центрального федерального округу.
Олег Петринський з 1994 року очолював дирекцію Московської обласної нотаріа-льної палати. До його обов’язків входило оперативне керування діяльністю нотаріальної палати.
Віце-президент Федеральної нотаріальної палати Микола Іванович Кашурін після загибелі колег сказав російським журналістам: «Наші колеги загинули, тому що були нота-ріусами і професійно здійснювали свою діяльність. Ми переконані, що причиною їх загибелі стала непідкупність і чітке додержання вимог закону».
Ці вбивства стали продовженням черги злочинів стосовно осіб, пов’язаних з нотарі-альною діяльністю.
28 лютого 2001 року в Москві було вбито президента Федеральної нотаріальної па-лати Тихенка Анатолія Івановича. Він отримав вісім кульових поранень і помер на місці скоєння злочину. Тихенко був одним з розробників Федерального закону «Основи законо-давства Російської Федерації про нотаріат». Він боровся проти криміналізації нотаріату. Організовуючи перевірки діяльності нотаріусів, він неодноразово був ініціатором анулю-вання ліцензії на право проведення нотаріальної діяльності стосовно осіб, які явно пору-шували закон. Цей злочин і досі не розкрито.
Через 10 днів після вбивства Тихенка, 11 березня 2001 року, у своїй московській квартирі було знайдено задушеного рушником зі слідами тортур Юрія Власова, начальника управління Мін’юсту по Московській області, поруч лежало тіло його особистого водія, якого також задушили. Ці злочини не розкрито.
11 липня 2001 року біля приміщення своєї нотаріальної контори було вбито мос-ковського нотаріуса Перепьолкіну Галину Іванівну. Вона особисто здійснювала благо-дійну діяльність серед дитячих закладів. Вбивцю не встановлено.
9 листопада 2006 року трагічно загинув нотаріус Ключевського нотаріального округу Алтайського краю Соловйов Олег Олександрович.
У лютому 2008 року в місті Пушкіно Московської області двоє невідомих, корис-туючись кийком та електрошокером, побили нотаріуса Смирнову Галину Олексіївну. Злочин не розкрито.
30 жовтня 2008 року в місті Твері на порозі свого офісу було вбито нотаріуса Виш-някову Ларису Юріївну. І цей злочин також не розкрито.
Ми, українські нотаріуси, у цей день підтримуємо своїх російських колег. На жаль, і серед українських нотаріусів також мають місце випадки, коли нотаріуси страждають, відстоюючи свою принципову позицію щодо дотримання закону. Але їх імена, як правило, відомі тільки вузькому колу колег.
На моє переконання, День пам’яті нотаріусів, які постраждали від злочинів та без-законня, втратили життя, здоров’я, нотаріальну практику, відстоюючи інтереси Закону, не має кордонів.
Секція нотаріусів Асоціації правників України переконана, що нотаріуси України мають враховувати напрацьований досвід Федеральної нотаріальної палати Російської Фе-дерації щодо створення механізмів захисту і підтримки постраждалим колегам.
Асоціація правників України, розуміючи свою відповідальність у впровадженні юридичних стандартів, 30 листопада 2009 року запровадила «Гарячу лінію» з питань захи-сту прав членів АПУ від протиправних дій державних органів і третіх осіб», яка сприятиме швидкій та кваліфікованій допомозі в екстрених випадках.
Об’єднавши зусилля, ми стаємо сильнішими.

З повагою
Голова
Секції нотаріусів
Асоціації правників України В.М. Марченко

Правовий аналіз листа дпа україни від 05.04.2011 р. № 6506/6/170715 щодо статусу резидента — автор матеріалу Вікторія Голобородько

Передплата на 2011 рік здійснюється через:

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua

Лист Вищого спеціалізованого суда України з розгляду цивільних і кримінальних справ. від 08 червня 2011 р.

Лист Вищого спеціалізованого суда України з розгляду цивільних і кримінальних справ. від 08 червня 2011 р.

08.06.2011р. Головам апеляційних
судів областей, міст Києва
та Севастополя, Автономної
Республіки Крим

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, прийнято ряд постанов та сформульовано обов’язкові для усіх судів України правові позиції.

Серед них звертаю увагу на такі.

Зобов’язання, що виникають із договорів та інших правочинів

1. Суди дійшли правильного висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) і фізичною особою, оскільки встановлено, що директор товариства не мав належним чином оформлених повноважень на укладення такого договору, з огляду на те, що відповідно до п. «і» ст. 41, ст.ст. 59, 62 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.6 статуту ТОВ укладення оспорюваного правочину належить до виключної компетенції зборів учасників товариства, й для подальшого визнання такого договору дійсним необхідно було їх затвердження саме зборами учасників товариства. Судами також правильно встановлено, що подальші дії товариства не свідчать про схвалення угоди учасниками товариства, тому й підстав для визнання такої угоди дійсною на підставі ст. 63 Цивільного кодексу УРСР (аналогічна ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) не було (постанова від 28 лютого 2011 року № 6-2 цс 11).

2. Положення ст. 652 ЦК України пов’язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 цього Кодексу, при істотній зміні обставин.
Позивач – позичальник, який був заінтересований в укладанні кредитних договорів, не надав достатніх доказів про те, що у зв’язку з фінансовою кризою виконання генеральної угоди та кредитних договорів сторонами призвело до порушення його майнових інтересів і позбавлення його того, на що він розраховував при їх укладенні (постанова від 23 травня 2011 року № 3-47 гс 11).

3. Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У зв’язку із цим, висновок суду про те, що укладення іпотечного договору є для товариства неприбутковим правочином, позбавленим будь-якого економічного сенсу, є помилковим (постанова від 16 травня 2011 року № 3-31 гс 11).

4. У випадку підписання особою з банком іпотечного договору від імені товариства як головою правління, за умови, що така особа одночасно є генеральним директором концерну і уклала із банком кредитний договір, суд неправильно дійшов висновку про порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦК України, яка передбачає, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Указана норма права встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів. Незважаючи на те, що іпотечний договір був укладений в інтересах концерну, сторонами в ньому є банк і товариство (постанова від 16 травня 2011 року № 3-31 гс 11).

5. Господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками та учасниками у виді внесків, а управління товариством здійснюють його органи.
Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено права учасників господарського товариства. Ця норма не наділяє учасника товариства суб’єктивним правом на здійснення повноважень власника майна товариства, тому такий учасник не належить до тих суб’єктів, котрі мають право оспорити договір, укладений між юридичними особами. Крім того, угода між товариством та іншою юридичною особою не зачіпає його прав, а учасники господарського товариства не наділені правом звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників товариства і самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства (постанова від 16 травня 2011 року № 3-31 гс 11).

6. Правила ст. 220 ЦК України щодо можливості визнання договору купівлі-продажу дійсним не поширюється на об’єкти нерухомості, оскільки такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Це пов’язано із тим, що момент вчинення такого правочину, відповідно до положень ст.ст. 210, 640 ЦК України, пов’язується з державною реєстрацією, тому правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов’язків (постанова від 18 квітня 2011 року № 3-28 гс 11).

Справи, що виникають із сімейних правовідносин

1. Скасування в судовому порядку усиновлення дитини, що відбулося за погодженням чоловіка і дружини, лише за позовом останньої є порушенням національними судами ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки скасування усиновлення не було підкріплене відповідними доказами й достатніми підставами, які б виправдали втручання в сімейне життя чоловіка, який позову не пред’являв (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Курочкін проти України»). Крім того, указавши, що проживання дитини в сім’ї є неможливим, національні суди не врахували того, що на момент розгляду справи подружжя вже розлучилося й однією сім’єю не проживало. Натомість дитина проживала однією сім’єю із батьком (усиновлювачем). Суди не дослідили менш суворі альтернативні заходи, які б забезпечили усунення недоліків у вихованні та розвитку дитини, на які посилався заявник, і не з’ясували, чи виконала держава свій обов’язок зі збереження єдності сім’ї (постанова від 23 травня 2011 року № 6-11 цс 11).

Справи щодо зобов’язання вчинити певні дії

1. Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі – Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Відповідно до п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (січень 2008 року), зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Таким чином, правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що під час розгляду справ про зобов’язання організації видати технічні умови для відключення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води судам необхідно з’ясувати та дати оцінку: об’єкту відключення (весь багатоквартирний будинок чи квартира); змісту рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, зокрема, умові, за наявності якої комісія дозволила відключити приміщення від мережі (постанова від 16 травня 2011 року № 6-9 гс 11).

Справи, що виникають із застосування законодавства про виконавче провадження

1. Дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не поширюється на правовідносини, в яких однією зі сторін є фізична особа – стягувач. У зв’язку з цим суд правильно застосував положення п. 3.7 ч. 6 ст. 3 цього Закону та з урахуванням п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» скасував постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження у зв’язку із внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу – боржника – до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до вказаного Закону (постанова від 31 січня 2011 року № 6-4 цс 10).

Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність до судових рішень Верховного Суду України.

В.о. Голови М.П. Пшонка

Науковий висновок щодо необхідності вказівки розміру та кадастрового номера земельної ділянки при відчуженні частки в праві спільної часткової власності — автор матеріалу Василь КРАТ

Передплата на 2011 рік здійснюється через:

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua