Директору
Департаменту нотаріату, банкрутства
та функціонування
центрального засвідчувального органу
Чижмарь Катерині Іванівні

Шановна Катерина Іванівно!

У даний час податок на доходи фізичних осіб (у тому числі витратна частина) регулюється Розділом ІV Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 178.3 Податкового кодексу України приватні нотаріуси як особи, що провадять незалежну професійну діяльність, мають право на відрахування з суми доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.
На цей час існує різне трактування положень цієї статті приватними нотаріусами і податківцями.
Податківці вважають, що перелік витрат ПК не встановлює, хоча в ПК чітко прописано: „документально підтверджені витрати, необхідні для провадження певного виду професійної діяльності” і при цьому ПК взагалі не передбачено будь-якого переліку. Податківці керуються листом МЮ України від 02.02.2006 р. № 31-35/20, (www.sta.gov.ua), який був виданий на виконання вимог ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», що на цей час втратив чинність. Інші документально підтверджені витрати, що зазначені у цьому листі, на думку податківців не підлягають зарахуванню при визначенні сукупного чистого доходу нотаріусів.
На нашу думку, така позиція податкової не відповідає вимогам чинного ПК України, що суттєво порушує права нотаріусів і як платників податків, і як громадян , та не відповідає цілому ряду принципів передбачених ст.4 ПК України, зокрема, таких як рівність усіх платників податків перед законом, соціальная справедливість, стабільність.
Фактично перелік документально підтверджених витрат приватного нотаріуса є значно ширшим. При цьому кожна позиція чітко регламентована нормативними документами.
Лист ДПА України було видано 5 років тому і за цей період вимоги до приватної нотаріальної практики значно змінились: приватний нотаріус більше не здає справи до нотаріального архіву після 10 років, а зберігає весь період своєї діяльності, обов’язковою стала охоронно-пожежна сигналізація тощо. Таким чином наведений у листі перелік морально застарів і на цей час не відповідає реальним витратам нотаріуса на провадження приватної нотаріальної практики.
На підтвердження наводимо перелік витрат приватного нотаріуса з посиланням на нормативну базу:
Відповідно ЗУ „Про нотаріат” обов’язковими витратами по забезпеченню вчинення нотаріальних дій є витрати на:
створення та подальше підтримання робочого місця нотаріуса (ст. 25); реєстрацію приватної нотаріальної діяльності (ст. 24); ведення нотаріального діловодства та архів нотаріуса (ст.5); збереження документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса (ст.ст. 5;14); підвищення свого професійного рівня (ст.. 5); проходження підвищення кваліфікації; забезпечення нотаріальної таємниці (ст. 8, 8-1); заробітнуа платуа стажиста (ст. 13); виготовлення печатки, штампів (дублікати) (ст. 26); страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса (ст.ст. 27,28); організація нотаріальної діяльності нотаріуса та виконання ним правил діловодства (ст. 33); спеціальні бланки нотаріальних документів (ст. 34); заходи щодо охорони спадкового майна (ст. 34); представництво та інші судові витрати (ст. 50); реєстри для реєстрації нотаріальних дій (ст. 52); користування єдиними та державними реєстрами, (ст. 55); витрати на оплату праці найманих працівників.
Також визначальними в аспекті конкретизації витрат необхідних для провадження нотаріальної діяльності є наступні нормативні акти які видані МЮ України на виконання ЗУ „Про нотаріат”:
1) Правила ведення нотаріального діловодства (затверджені наказом МЮ України 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованим в МЮ України 23.12.2010 року за № 1318/18613), виконання яких повязано з витратами на:
- постачання, витрачання, зберігання, організація обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітування про їх використання (п. 2.3 ст. 2);
- реєстри для реєстрації нотаріальних дій, книги, журнали реєстрації (обліку) передбачені номенклатурою (п. 2.4 ст. 2);
- тимчасове зберігання документів у конторі, у приватного нотаріуса та їх підготовка для передання до державного нотаріального архіву (п. 2.4 ст. 2);
- штампи з текстами посвідчувальних написів (п. 6.18 ст. 6);
- технічні засоби для прошивання документів (п. 6.21 ст.6);
- сейф (п.7.13 ст.7) ;
- канцелярські приналежності (п.9.2 ст.9) ;
- картонажи, архівні папки (п.11.7 ст.11) ;
- твердий картон (п.п. 12.4.5. п. 12.4. ст.12) ;
- забезпечення надійного зберігання документів діловодства та архіву на протязі усього строку нотаріальної діяльності (п.14.1; п. 14.2. ст.14) ;
- папір тощо.
2) Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності (наказ МЮ України 23.03.2011 № 888/5 зареєстровано в МЮ України 28.03.2011 року за № 406/19144), виконання якого повязано з витратами на:
- придбання або оренда робочого місця нотаріуса з кількістю кімнат не менше двох, за умови що окремий робочий кабінет нотаріуса не менше 10 м2.. Робоче місце має бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті та мати окреме приміщення для очікування прийому громадян
- охоронна та пожежна сигналізація
- металеві двері або металеві ролети
- металеві грати, захисні ролети та броньована ударотривка плівка на вікнах
- металеві шафи
- вогнестійкий сейф
- інформаційна вивіска
- технічне обладнання робочого місця (комп’ютери, принтери, сканер, ксерокс, факс, тощо)
- підключення до мережі Інтернет
- телефонний зв’язок
- комунальні витрати (тепло, електрозабезпечення, вода, тощо)
- тощо.
3) Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів (наказ МЮ України 22.12.2010 № 3256/5 зареєстровано в МЮ України 24.12.2010 за № 1331/18626), виконання якого повязано з витратами на:
- підвищення кваліфікації у Центрі відповідно до планів–графіків підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, які щороку затверджуються наказами Міністерства юстиції України;
- підвищення кваліфікації за програмами короткотермінових семінарів, які організовуються та проводяться Центром, Українською нотаріальною палатою, Академією нотаріату України;
- навчання за програмами удосконалення професійної майстерності, школи молодого нотаріуса в рамках постійно діючих семінарів, які проводяться Центром, Українською нотаріальною палатою, Академією нотаріату України;
- участь у міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях з питань нотаріату;
- навчання в магістратурі та аспірантурі, проходження докторантури;
- навчання шляхом самоосвіти (підготовка рефератів, статей для опублікування у професійних та фахових виданнях, участь у розробці проектів нормативно-правових актів тощо).

Як підсумок можливо зробити примірний перелік витрат щодо забезпечення самофінансування у разі провадження нотаріальної діяльності:

№ Перелік витрат нотаріуса як особи,
що проводить незалежну професійну діяльність
1. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності
2. Придбання або оренда робочого місця нотаріуса в тому числі його ремонт (капітальний та поточний ).
3. Виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів
4. Реєстри для реєстрації нотаріальних дій, книги, журнали реєстрації (обліку) передбачених номенклатурою
5. Страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса
6. Технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:
а) Охоронна та пожежна сигналізація
б) металеві двері або металеві ролети
в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах
г) металеві шафи
д) вогнестійкий сейф
ж) інформаційна вивіска
з) технічне обладнання (комп’ютери (у тому числі їх програмне забезпечення), принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон, тощо) та їх обслуговування (ремонт, регенерація)
є) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет
і) телекомунікаційні послуги
к) меблі
л) інвентар для прибирання та гігієни
и) тощо
7. Комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, утримання будинків і споруд та при будинкових територій, тощо)
8. Спеціальні бланки нотаріальних документів
9. Програмне забезпечення
10. Встановлення, обслуговування та користування Державними та єдиними реєстрами.
11. Організація нотаріальної діяльності та виконання ним правил діловодства
12. Підвищення свого професійного рівня нотаріусом , помічником та консультантом (семінари, конференції, тренінги, отримання інформаційно-консультативних послуг, тощо) в тому числі відрядження.
13. Проходження підвищення кваліфікації нотаріусом, помічником та консультантом по плану-графіку затвердженого МЮ; короткотермінових семінарів; удосконалення професійної майстерності; школи молодого нотаріуса; міжнародні семінари; симпозіуми; науково-практичні конференції; навчання в магістратурі та аспірантурі; проходження докторантури; навчання шляхом самоосвіти, тощо.
14. Збереження документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса
15. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм, тощо)
16. Канцелярські приналежності
17. Картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів
18. Оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів та іншого технічного персоналу (найманих працівників)
19. Відкриття рахунків в банках та їх розрахунково-касове обслуговування
20. Поштові та кур’єрські послуги
21. Інші необхідні витрати приватних нотаріусів, пов’язаних з організацією їх роботи

З огляду на вищевикладене та враховуючи повноваження Міністерства юстиції України щодо регулювання нотаріальної діяльності звертаємося до Вас з проханням ініціювати належне вирішення цього питання на рівні Державної податкової служби України, з метою недопущення вузького чи вичерпного трактування необхідних витрат на провадження нотаріальної діяльності з боку органів податкової служби, суб’єктивної оцінки працівниками податкової служби „на місцях” необхідності того чи іншого виду витрат понесених нотаріусом, як платником податків, особливо з огляду на те, що нотаріальна діяльність для нотаріуса, як громадянина, є єдиним джерелом доходу взагалі, і відсутня можливість оподаткування за правилами єдиного податку.

З повагою,

Член Правління,
Голова Секції нотаріусів
Асоціації правників України Володимир Марченко

28 листопада 2011 року

У НОМЕРІ:
Коли верстався номер
КАТЕРИНА ЧИЖМАРЬ
Експрес-аналіз застосування норм Тимчасового порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), в нотаріальній практиці 8
Державна реєстрація прав
ЛЕОНІД ЄФИМЕНКО
Завдання та компетенція Державної реєстраційної служби і нотаріальна діяльність 13
ВАСИЛЬ КРАТ
Державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень: огляд новел законодавства 17
Спадщина
ІРИНА СВЯТЕЦЬКА
Охорона спадкового майна 25
Зразок 1
Заява про вжиття заходів 30
Зразок 2
Акт опису спадкового майна 31
Зразок 3
Акт про не пред’явлення майна до опису 34
Зразок 4
Акт про неможливість вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з підстав його повного вивезення невстановленими особами 35
Зразок 5
Акт про те, що майно, яке має цінність та щодо якого необхідно складати опис, у зазначеній квартирі відсутнє 36
ДАНИЛО КУРДЕЛЬЧУК, ОЛЕКСАНДР МАЛИНОВСЬКИЙ
Проблемні питання щодо спадкування частки в статутному капіталі господарських товариств 37
Пенсійний фонд
ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО
Єдиний внесок з нотаріальної діяльності за підсумками 2011 року 40
Податки
ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО
Оподаткування доходів приватних нотаріусів. Підсумки 2011 року за новими правилами 47
Захист прав нотаріуса
ВІКТОРІЯ ГОЛОБОРОДЬКО
Нотаріус у цивільному процесі 51
Зразок 1
Заява про заміну неналежного відповідача 58
Зразок 2
Заява про допуск до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору 59
Зразок 3
Заява про ознайомлення з матеріалами справи 60
Зразок 4
Клопотання про вжиття заходів для недопущення порушення нотаріальної таємниці 61
Зразок 5
Заява про розгляд справи за відсутністю особи 62
Зразок 6
Заперечення на позовну заяву про визнання кредитного договору, договору іпотеки недійсними 63
Узагальнення нотаріальної практики
ГОЛОВНЕ управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України
Узагальнення нотаріальної практики щодо вчинення протестів векселів нотаріусами Харківської області 67
Зразок 1
Вимога нотаріуса про вчинення платежу за векселем 74
Зразок 2
Протест простого векселя в неплатежі 75
Зразок 3
Відмітка на векселі про протест 75
Роз’яснення, юридичні консультації Міністерства юстиції України
О. В. ЗАЛІЗНЮК
Надання правової допомоги у майнових правовідносинах та спадкуванні відповідно до положень Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року 76
Ю. С. ОБДИМКО
Деякі аспекти набуття права власності на об’єкти безхазяйного нерухомого майна 81
Екологічне право
ІРИНА ЖИЛІНКОВА, МИХАЙЛО ШУЛЬГА
Деякі питання нотаріальної практики, пов’язані із земельними відносинами 86
ВІТАЛІЙ УРКЕВИЧ, МИХАЙЛО ШУЛЬГА
Обговорюємо проект Закону України «Про ринок земель» 91
Міжнародне право
АНТОН ЗІНЧУК, ОЛЕНА САМОЩЕНКО
Про видачу нерезидентами довіреностей для дії в Україні 99
ОЛЬГА РОЗГОН
Укладання шлюбу громадянина України з іноземцем за кордоном 102
Сімейне право
ВІКТОРІЯ ГОЛОБОРОДЬКО
Огляд судової практики щодо порядку застосування частини 5 статті 61 Сімейного кодексу України 111
Огляди та коментарі
ОЛЕГ ПЕЧЕНИЙ
Деякі питання вчинення виконавчого напису нотаріусом при зверненні стягнення на предмет застави 123
ГАННА УРАЗОВА
Правова охорона промислових зразків 127
Діловодство
ГАННА КОСЕНКО
Історична довідка державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса 132
Зразок
Примірна історична довідка приватного нотаріуса 134
Відповіді на запитання
ІРИНА СВЯТЕЦЬКА
Спадщина: практичні питання 136
Корпоративне право
ГАННА БОКАНЬ, ОЛЕКСАНДР ГОЛОБОРОДЬКО
Вихід зі складу учасників товариства 140
Нотаріальний депозит
ОЛЬГА МАНГУШЕВА
Порядок заповнення Книги обліку депозитних операцій та Книги обліку особових рахунків депонентів у разі прийняття в депозит грошових сум та цінних паперів 145
Приклади заповнення Книг
Книга обліку депозитних операцій 147
Книга обліку особових рахунків депонентів 149
Нотаріальний процес
ЮЛІЯ ЖЕЛІХОВСЬКА
Охорона цивільних прав та інтересів шляхом посвідчення юридичних фактів 150
МАРИНА ЗЄНІКОВА
Порядок перетинання державного кордону неповнолітніми громадянами України 154
ВЛАДИСЛАВА КУЦ
Посвідчення договорів відчуження нерухомого майна, що є об’єктом культурної спадщини 168
ІГОР НАЯВКО
Засвідчення справжності підпису про надання згоди на тимчасовий виїзд дітей за кордон 171
Зарубіжний досвід
МАРИЯ САЗОНОВА
Правосудие и нотариат 173
Нотаріальне право Німеччини
Тезисы о реформе украинского нотариата с немецкой точки зрения 180
Правила нотариального делопроизводства 184
Є така професія — нотаріус
ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО
Економічні аспекти діяльності нотаріату України 205
Судова практика
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відхилення касаційної скарги комунального підприємства і залишення без змін рішення міськрайонного суду про визнання за приватним нотаріусом права на оплату за споживання теплової енергії за тарифами, встановленими для фізичних осіб. 213

НАКАЗ. Мін’юст затвердив Порядок ведення архіву реєстраційних справ

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14 листопада 2011 року № 3319/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції
від 15 листопада 2011 року № 1299/20037

Про затвердження Порядку ведення
архіву реєстраційних справ

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок ведення архіву реєстраційних справ, що додається.

2. Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту взаємодії з органами влади Зеркаль О. В.

4. Цей наказ набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Міністр
Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
14 листопада 2011року № 3319/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції
від 15 листопада 2011 року
за реєстр. № 1299/20037

ПОРЯДОК
ведення архіву реєстраційних справ

I. Загальні положення

I.1. Цей Порядок визначає процедуру передавання до архіву та зберігання в архіві (далі – архів) закритих реєстраційних справ щодо об’єктів нерухомого майна, що утворилися в результаті діяльності органів державної реєстрації прав.

I.2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Національний архівний фонд та архівні установи» та інших нормативно-правових актах.

I.3. Архіви є складовими частинами архівних підрозділів головних управлінь юстиції в містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі – управління юстиції).

II. Оформлення реєстраційних справ

II.1. Реєстраційна справа має бути сформована з дотриманням вимог, встановлених законодавством.

II.2. Оформлення реєстраційної справи передбачає нумерацію аркушів у справі, складання внутрішнього опису документів справи, засвідчувального напису справи, оправлення справи, оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи.

II.3. З метою забезпечення порядку розташування документів у реєстраційній справі всі її аркуші, крім аркушів внутрішнього опису та засвідчувального напису, нумеруються арабськими цифрами валовою нумерацією у правому верхньому куті простим м’яким олівцем. Застосування чорнила, пасти або кольорових олівців для нумерації аркушів забороняється. Аркуші внутрішнього опису документів справи нумеруються окремо.

Якщо справа перевищує 250 аркушів, вона поділяється на томи.

II.4. Аркуші справ, що складаються з декількох томів або частин, нумеруються в кожному томі (частині) окремо. Реєстраційна справа не повинна перевищувати 250 аркушів.

II.5. У разі наявності багатьох помилок у нумерації аркушів справи здійснюється перенумерація, під час якої старі номери закреслюються однією скісною рискою і поряд ставиться новий номер аркуша.

II.6. У разі наявності окремих помилок у нумерації аркушів справи допускається застосування літерних номерів аркушів (1 а, 10 б тощо).

II.7. Внутрішній опис складається на окремому аркуші за встановленою формою (додаток 1) і містить відомості про порядкові номери документів справи, їх індекси, дати, заголовки та номери аркушів справи, на яких розташований кожен документ.

II.8. До внутрішнього опису складається підсумковий запис, у якому наводяться цифрами та літерами кількість документів, що включені до опису, та кількість аркушів внутрішнього опису. Внутрішній опис підписується його укладачем. Якщо справу оправлено попередньо без внутрішнього опису, бланк опису підклеюється до внутрішнього боку лицьової обкладинки справи.

II.9. Засвідчувальний напис складається на окремому аркуші за встановленою формою (додаток 2) і вміщується наприкінці реєстраційної справи, у друкованих примірниках справ (облікові журнали, звіти тощо) – на звороті останнього чистого аркуша.

II.10. У засвідчувальному написі зазначаються цифрами і словами кількість аркушів у реєстраційній справі та окремо, через знак «+» (плюс), кількість аркушів внутрішнього опису.

II.11. Реєстраційні справи оправляються в тверду обкладинку.

II.12. Під час оправлення документів реєстраційної справи не дозволяється торкатися їх тексту. Якщо текст документів надруковано надто близько до їх лівого краю, потрібно наростити корінці документів папером тієї самої якості, що й носії тексту документів.

II.13. Обкладинка реєстраційної справи оформляється за встановленою формою (додаток 3).

II.14. Перед передаванням реєстраційних справ до архіву в текст на їх обкладинках вносяться необхідні уточнення, перевіряється відповідність заголовків справ на обкладинках змісту підшитих документів, у разі потреби до заголовка справи вносяться додаткові відомості. З реєстраційної справи вилучаються документи, що не належать до неї.

II.15. На обкладинках реєстраційних справ проставляються дати документів, уміщених у кожну справу. Якщо справа складається з кількох томів (частин), то на кожному з них проставляються крайні дати документів (дата заведення і дата закінчення справи).

Число і рік позначаються арабськими цифрами, назва місяця пишеться словами.

На обкладинці справи проставляються за погодженням з архівом номер опису та номер архівного фонду.

Написи на обкладинках справ робляться чітко світлостійким чорним чорнилом або пастою.

У разі вміщення в реєстраційну справу титульного аркуша, виготовленого друкарським способом, на обкладинці справи зазначаються тільки номери архівного фонду, опису і справи. Забороняється наклеювання титульного аркуша на обкладинку реєстраційної справи.

III. Порядок передавання реєстраційних справ до архіву

III.1. Після спливу п’яти років після закриття реєстраційної справи державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі – державний реєстратор) передає її на зберігання до архіву для наступного зберігання та користування.

III.2. Прийом реєстраційних справ здійснюється особою, відповідальною за архів, у присутності державного реєстратора, який їх здає.

III.3. Під час прийому архівних документів працівник архіву здійснює перевірку правильності оформлення реєстраційних справ та групування документів у них.

III.4. Передавання реєстраційних справ до архіву здійснюється за окремими описами справ, що оформлюються за встановленими формами (додатки 4 та 5).

До опису реєстраційних справ постійного зберігання складається передмова, у якій наводяться відомості про реєстраційні справи, які увійшли до опису, коротко характеризуються зміст і повнота документів у реєстраційних справах; висвітлюються особливості формування і описання реєстраційних справ, їх систематизації в описі.

Передмова підписується укладачем опису та особою, відповідальною за архів управління юстиції.

IV. Облік, забезпечення збереженості та користування
документами архіву

Ведення обліку документів, порядок забезпечення збереженості, користування документами архіву ведеться відповідно до Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 № 16, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.05.2001 за № 407/5598 (із змінами).

В архівах, де зберігається велика кількість справ, якими інтенсивно користуються, можуть складатися довідкові картотеки і каталоги.

Реєстраційні справи розміщуються в окремому архівосховищі на стелажах.

Директор Департаменту
взаємодії з органами влади

О. В. Зеркаль

30 листопада 2011 року, о 12-30, в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» (вул. Рейтарська, 8/5-а) відбудеться прес-конференція Голови Державної реєстраційної служби України Леоніда Єфіменка, присвячена питанням реєстрації прав на нерухоме майно в умовах створення в Україні нової реєстраційної системи.

Реєстрація журналістів відбуватиметься на місці за редакційними посвідченнями.

Довідки за тел. 517-07-27 (прес-служба Укрдержреєстру).

Прес-служба Міністерства юстиції України

АКАДЕМІЯ НОТАРІАТУ УКРАЇНИ
Всеукраїнська громадська організація
Україна, 01034, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, 10б, офіс 12, тел.: (044) 361-62-25, 287-56-38
вих. № 11
від 25.11.2011 р.

Міністру юстиції України
п. Лавриновичу Олександру Володимировичу

Високоповажний пане Міністре!

На час прийняття Закону України “Про нотаріат” визначення окремих понять “приватного” та “державного” нотаріату мало логічну складову, яка додатково підтверджувалася більшими або меншими повноваженнями.
З плином часу усі розбіжності були нівельовані і, більше того, наявність у визначенні складової “приватний” наразі не відповідає смисловому навантаженню визначення поняття нотаріату та виконанню ним повноважень від імені держави.
Свого часу в контексті “малої” реформи в “особливій” частині (Розділ ІІ, Розділ ІІІ та Розділ IV) Закону України “Про нотаріат” поняття “державного” та “приватного” логічно приведені до загального визначення “нотаріус”.
З врахуванням вищевикладеного та євроінтеграційних напрямків розвитку правової системи України і нотаріату взагалі, звертаємося до Вас з пропозицією відмовитися від анахронічної складової “приватний” і залишити уніфіковане визначення “нотаріус”, незалежно від форми організації та джерела фінансування нотаріальної діяльності.
На наш погляд, актуальність цього питання відповідає контексту гармонізації українського законодавства з міжнародним правом, зокрема, європейським. Так, ст. 45 Договору про Раду Європи, визначаючи нотаріуса, як суб’єкта публічної посади, діяльність якого пов’язана зі здійсненням публічної влади, не додає до його канонічного титулу будь-якого іншого означення.
Прошу підтримати.

З щирою повагою,

Президент
Академії нотаріату України В. М. Черниш

Наказ від 22.11.2011 № 3360/5 «Про затвердження зразка та опису печатки державного реєстратора прав на нерухоме майно»
22-11-2011
1332/20070
Міністерство юстиції України

Нотаріат як попереджувальне правосуддя

За своєю правовою природою нотаріат поєднує в собі приватні та публічні засади. Нотаріус, з одного боку, є «носієм» публічної влади, оскільки виконує функції, які законом передані йому державою, а з іншого боку – здійснює свої функції у рамках вільної професії. Іншими словами, на сьогодні нотаріат, умовно кажучи, є «юридичною інженерією, й лише грамотний та відповідальний разрохунок нотаріусом правових конструкцій, возведених на фундамент закону, робить їх непорушними».

Дмитро ЖУРАВЛЬОВ,
заступник директора департаменту
начальинк управління нотаріату та фінансового моніторингу
юридичних послуг Міністерства юстиції України

Нинішній етап розвитку України як правової держави зумовлює потребу в утворенні потужної та стабільної системи захисту прав і законних інтересів громадян. У цьому аспекті, згідно зі статтею 59 Конституції, кожному громадянину гарантовано право на одержання правової допомоги. Нотаріат спільно з іншими правовими інститутами втілює реалізацію цього конституційного права громадян і є тим правовим інститутом, який забезпечує охорону та захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, надає офіційної сили та вірогідності юридичним правам, фактам і документам.

Нині в Україні формуються принципово нові підходи до регулювання правовідносин, захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, а нотаріус є представником державної влади, наділеним частиною цієї влади. Тобто нотаріус як особа, яка виконує функції, делеговані їй державою, шляхом надання кваліфікованих юридичних консультацій забезпечує дотримання єдності інтересів громадян і держави, а отже, виконує функцію правової допомоги. Перспективи розвитку нотаріату у сфері надання такої допомоги невід’ємно пов’язані з посиленням ролі державного регулювання цієї діяльності, яке визначається як один із головних принципів роботи нотаріату та базується на світовому досвіді з урахуванням національних звичаїв.

Виважене та поетапне реформування системи нотаріату дає можливість переконатися у правильності вибору шляхів становлення професії, підвищення її авторитету та довіри до нотаріуса з боку суспільства. Підтвердженням цього є постійне збільшення кількості звернень фізичних і юридичних осіб до нотаріусів за вчиненням нотаріальних дій та отриманням кваліфікованої правової допомоги.

Нагадаю, що перший вагомий внесок у розвитку нотаріату України був зроблений Верховною Радою в 1993 році, з моменту прийняття Закону «Про нотаріат». На час його прийняття це було певною новацією та кроком уперед – вводився інститут приватних нотаріусів. Але розвиток суспільно-правових відносин у державі засвідчив, що в деяких ключових питаннях цей нормативний акт себе вже вичерпав. Крім того, серед нотаріальної спільноти, науковців уже не раз порушувалося питання щодо долучення українського нотаріату до світового досвіду країн, в яких існує класичний нотаріат латинського типу. Мова про створення єдиного нотаріату з вільними, але відповідальними самоврядними професіоналами.

Подальше реформування нотаріату було продовжено шляхом внесення змін до Закону «Про нотаріат» у 2008 році. Відбулася так звана мала реформа, яка ще на крок наблизила український нотаріат до вступу в Міжнародну організацію нотаріату латинського типу, зрівнявши в правах щодо повноважень у вчиненні нотаріальних дій державних та приватних нотаріусів. Віддаючи данину позитивності малої реформи, не можна не відзначити те, що в результаті реформування були послаблені функції контролю держави щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На сьогодні очевидно, що відсутність такого контролю має певні негативні наслідки.

Сучасний етап проведення в Україні правової реформи визначив необхідність переосмислення ролі та місця нотаріату у правовій системі країни як ефективного засобу досудового захисту прав людини та місця в ній інституту приватної нотаріальної діяльності, яка ґрунтується на принципах латинського (вільного) нотаріату. З метою сприяння становленню цілісного підходу до визначення функцій нотаріату та побудови чіткої структури нотаріальних органів для надання населенню послуг правового та нотаріального характеру відповідно до міжнародних стандартів, а також поступового й системного реформування вітчизняного нотаріату як інституту позасудового захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб, департаментом було розроблено та затверджено наказом Мін’юсту від 24.12.2010 № 3290/5 Концепцію реформування органів нотаріату в Україні.

Мотивація подальшого реформування галузі була зумовлена необхідністю вирішення низки проблем. Мова, зокрема, про оптимальне забезпечення населення нотаріальними послугами та вирішення проблеми великих міст, де сконцентрована найбільша кількість нотаріусів. Для порівняння можу навести таку статистику: в Москві на сьогодні близько 700 нотаріусів, у той же час як у Києві – понад 1300. Також є питання щодо створення правової бази, законодавчого закріплення морально-етичних та професійних правил поведінки нотаріусів, формування єдиного підходу щодо оплати вчинення нотаріальних дій, розроблення комплексної програми стажування осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю, яка передбачала б не лише навчальний курс із питань нотаріату, але й елементи практики, психології, етики, деонтології, логіки, конфліктології, норм процесуального права тощо. Слід сказати й про комплексну програму підвищення кваліфікації осіб, які вчиняють нотаріальні дії, в тому числі посадовців органів місцевого самоврядування, приведення до єдиного знаменника величезної кількості підзаконних нормативно- правових актів, які часто суперечать один одному, відсутність професійної нотаріальної палати й невизначеністю її статусу.

З моменту затвердження згаданої Концепції пройшло лише дев’ять місяців, а вже можна говорити про конкретні здобутки її реалізації, зокрема те, що на сьогодні Мін’юстом розроблено та прийнято 9 нормативно-правових актів, які регулюють питання вдосконалення нотаріату.

Ще одним кроком у подальшому реформуванні нотаріату стало внесення змін до статті 10 Закону «Про нотаріат», які з 1 січня 2012 року вступають у силу. Йдеться про вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, зокрема, шляхом чіткого визначення пов’язаних з допуском процедур на законодавчому рівні, посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю.

Сьогодні Міністерством юстиції підготовлений законопроект про внесення змін до Закону «Про нотаріат», що стосується подальшого реформування нотаріату. Цим законопроектом вперше в новітній історії України надається визначення нотаріуса – як уповноваженої державою фізичної особи, що здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність з посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом з метою надання їм юридичної вірогідності.

Пропонується, зокрема, докорінно змінити принцип допуску до професії нотаріуса, застосувавши формулу «в професію через професію» та відмовившись від поняття стажування. Для реалізації цього нового принципу також уперше в Україні вводиться поняття помічника нотаріуса, який матиме зовсім інший статус, ніж сьогодні, та до якого застосовуватимуться певні кваліфікаційні вимоги. Тобто, щоб опанувати професію нотаріуса, треба «пройти через професію», попрацювавши помічником нотаріуса та здобувши знання не суто теоретичні, але й практичні, пізнавши професію зсередини.

Крім того, законопроектом вирішується питання створення професійної самоврядної організації нотаріусів, визначення її статусу та повноважень. Вона функціонуватиме на засадах законності, незалежності, обов’язковості членства та загальнообов’язковості рішень органів професійного самоврядування, рівності можливостей доступу нотаріусів до участі в професійному самоврядуванні. Для здійснення ефективної роботи такої організації її буде наділено певними повноваженнями регулюючого органу — посередника між нотаріусами і суспільством, нотаріусами й органами влади та між самими нотаріусами всередині нотаріального співтовариства.

У процесі подальшого реформування законодавства про нотаріат планується, зокрема, вдосконалити питання відповідальності нотаріуса за шкоду, заподіяну внаслідок його недбалості або незаконних дій, механізм оплати за вчинення нотаріальних дій та надання послуг правового характеру нотаріусами, забезпечення дотримання порядку учинення нотаріальних дій. Дані нововведення спрямовані на попередження надходження обґрунтованих скарг населення на неправомірні дії нотаріусів, а також на запобігання випадкам (число їх зростає) звернення громадян чи юридичних осіб до суду з питань визнання вчинених нотаріальних дій недійсними з вини нотаріусів.

Не можу не згадати й те, що спільна з Держреєстрслужбою України був розроблений порядок подання електронних документів державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності. Цей документ можна вважати певною вихідною точкою, починаючи з якої нотаріуси почнуть застосовувати сучасні електронні технології при вчиненні нотаріальних дій. Моває, зокрема, про передачу заяв юридичних та фізичних осіб за допомогою програмно-технічних засобів та мережі Інтернет.

Законопроектом (реєстр. №8668) пропонується наділити органи опіки та піклування повноваженням повідомляти нотаріуса про накладення заборони на відчуження нерухомого майна дитини у випадках, передбачених частиною п´ятою статті 177 Сімейного кодексу України.

Так, змінами до Сімейного кодексу пропонується запровадити нове повноваження органу опіки і піклування щодо повідомлення нотаріусу про накладення заборони стягнення на житло дитини у таких виключних випадках, коли:

мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;

судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків;

до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав;

особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

З метою наповнення нормативним змістом нової функції органу опіки і піклування передбачені також зміни до статей 73 і 74 Закону «Про нотаріат».

Зокрема, до переліку суб`єктів звернення до нотаріуса за накладенням заборони відчуження нерухомого майна пропонується долучити орган опіки і піклування. Передбачається, що Кабінет Міністрів встановлюватиме порядок звернення органів опіки і піклування до нотаріусів.

За умови пердплати через ДП «ПРЕСА» Ви маєте можливість зробити передплату МЕНа на 2012 за ціною 2011 року .

1). Для оформлення передплати через ДП «ПРЕСА» вам необхідно звернутися до будь-якого відділення Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», заповнити картку-абонемент та оформити передплату.

Каталог видань України на 2012 рік, сторінка 136.
Передплатний індекс ДП «ПРЕСА» журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» 95541

Вартість безпосередньо пердплати складає 981 грн. 52 коп. плюс 3 грн. 90 коп за оформлення .

Термін передплати через ДП «ПРЕСА» діє до 15.12.2011 року .

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 26 жовтня 2011 р. N 1141
Київ

Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( 1952-15 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що додається.
2. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Прем’єр-міністр України М.АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2011 р. N 1141

ПОРЯДОК
ведення Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Державний реєстр прав).
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: іменований об’єкт — гідрографічний, соціально-економічний, природно-заповідний або інший подібний об’єкт;
органи державної реєстрації прав — Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
Інші терміни вживаються у цьому Порядку у значенні, наведеному в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( 1952-15 ) та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до зазначеного Закону ( 1952-15 ).
3. Ведення Державного реєстру прав здійснюється державною мовою.
4. Ведення Державного реєстру прав передбачає:
1) реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру прав (далі — база даних про реєстрацію заяв і запитів);
2) пошук відомостей у Державному реєстрі прав;
3) оформлення рішень, свідоцтв про право власності на нерухоме майно;
4) відкриття розділів Державного реєстру прав та/або внесення записів до нього;
5) внесення змін до записів та скасування записів Державного реєстру прав;
6) надання інформації з Державного реєстру прав;
7) закриття розділів Державного реєстру прав.
Ведення Державного реєстру прав здійснюється за допомогою
технічних і програмних засобів, які забезпечують формування та
присвоєння номерів (реєстраційного номера об’єкта нерухомого
майна, реєстраційного номера заяви (запиту), номера запису,
індексного номера рішення, витягу, інформаційної довідки, виписки,
свідоцтва тощо), формування картки прийому заяви (запиту),
витягів, інформаційних довідок, виписок, оформлення рішень,
свідоцтв про право власності на нерухоме майно, захист відомостей,
що містяться у Державному реєстрі прав, від несанкціонованих дій,
оновлення, архівування та відновлення записів, внесених до
Державного реєстру прав, їх пошук, документальне відтворення
процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та
їх обтяжень (далі — державна реєстрація прав), надання інформації
з Державного реєстру прав.

Номери, що формуються та присвоюються за допомогою програмних
засобів Державного реєстру прав, складаються з цифр, що утворюють
числа натурального ряду, та не повторюються на всій території
України у межах нумерації об’єктів нерухомого майна, заяв
(запитів), записів, документів, які формуються за допомогою
Державного реєстру прав (рішень, витягів, інформаційних довідок,
виписок, свідоцтв тощо).

Реєстрація заяв (запитів) у базі даних
про реєстрацію заяв і запитів

5. Реєстрацію заяв (запитів) у базі даних про реєстрацію заяв
і запитів проводить орган державної реєстрації прав шляхом
внесення відомостей, зазначених в заяві (запиті), до такої бази
даних.

6. Під час реєстрації заяв (запитів) кожній заяві (запиту)
присвоюється реєстраційний номер, фіксується дата і час її (його)
реєстрації.

Реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяв (запитів) є
ідентифікатором відповідної заяви (запиту).

7. Під час реєстрації заяви (запиту) орган державної
реєстрації прав формує картку прийому відповідної заяви (запиту)
та оформляє її у двох примірниках.

Один примірник картки прийому заяви (запиту) орган державної
реєстрації прав долучає до документів, поданих заявником, а другий
примірник — надає заявнику відповідно до законодавства.

8. Під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор прав
на нерухоме майно (далі — державний реєстратор) вносить до
відповідного запису в базі даних про реєстрацію заяв і запитів
відомості про реквізити прийнятого ним рішення (дата та індексний
номер рішення).

9. За результатом розгляду заяви (запиту) державний
реєстратор робить у відповідному записі в базі даних про
реєстрацію заяв і запитів відмітку про розгляд такої заяви
(запиту) та зазначає реквізити прийнятого ним рішення (дата та
індексний номер рішення) або реквізити сформованого витягу,
інформаційної довідки або виписки з Державного реєстру прав
(індексний номер, дата та час формування).

У разі коли заяву у випадках, установлених законодавством,
відкликано, державний реєстратор робить у відповідному записі в
базі даних про реєстрацію заяв і запитів відмітку про відкликання
заяви та зазначає реквізити прийнятого ним рішення про залишення
заяви без розгляду у зв’язку з її відкликанням (дата та індексний
номер рішення).

Пошук відомостей у Державному реєстрі прав

10. Під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор
здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про:

нерухоме майно;

право власності та суб’єкта цього права;

інші речові права та суб’єкта цих прав;

обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта цих прав.

11. Пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється
за реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна. У разі коли
відомості про реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна у заяві
(запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав
відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:

1) за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства) — прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові,
податковий номер;

для фізичної особи (громадянина України, який через свої
релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомив про це відповідні
органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина
України) — прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, номер і
серія паспорта громадянина України;

для юридичної особи (резидента та нерезидента) — найменування
юридичної особи та податковий номер;

2) за адресою об’єкта нерухомого майна — назва
адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим,
область, м. Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або
селищної, сільської ради.

У разі здійснення пошуку з використанням назви населеного
пункту зазначається адреса в межах такого населеного пункту —
назва вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо) або
іменованого об’єкта (садове товариство, кооператив,
природоохоронна установа тощо), номер об’єкта нерухомого майна
(будинку, будівлі, споруди), номер корпусу та/або номер окремої
частини об’єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо).

У разі здійснення пошуку за назвою селищної, сільської ради
зазначається назва селищної або сільської ради, назва іменованого
об’єкта (садове товариство, кооператив, природоохоронна установа
тощо), номер об’єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди),
номер корпусу та/або номер окремої частини об’єкта нерухомого
майна (квартири, приміщення тощо).

Якщо у складі іменованого об’єкта міститься вулиця,
зазначається також назва такої вулиці (проспекту, бульвару, площі,
провулку тощо);

3) за кадастровим номером земельної ділянки;

4) за номером запису.

12. Під час проведення державної реєстрації прав державний
реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну
реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно у базі даних про
реєстрацію заяв і запитів.

13. Пошук заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у
базі даних про реєстрацію заяв і запитів здійснюється за
реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна та
ідентифікаторами, визначеними у підпунктах 2 і 3 пункту 11 цього
Порядку.

14. Під час розгляду заяви про відкликання заяви про державну
реєстрацію прав та їх обтяжень у випадках, установлених
законодавством, державний реєстратор здійснює пошук у базі даних
про реєстрацію заяв і запитів відповідного запису за
ідентифікатором зазначеної заяви.

Внесення записів до Державного реєстру прав

15. Після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав
відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та
оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер,
фіксується дата та час його формування.

16. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію
прав та їх обтяжень державний реєстратор відкриває розділ
Державного реєстру прав та вносить записи до Державного реєстру
прав.

У випадках, установлених законодавством, державний реєстратор
на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх
обтяжень вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав
запис про виникнення іншого речового права, відмінного від права
власності, обтяжень речових прав на нерухоме майно, взяття на
облік безхазяйного нерухомого майна.

17. Розділ Державного реєстру прав відкривається державним
реєстратором на кожний окремий об’єкт нерухомого майна, право
власності на який заявлено вперше.

18. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох
частин, які містять відомості про:

нерухоме майно;

право власності та суб’єкта цього права;

інші речові права та суб’єкта цих прав;

обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта цих прав.

19. Після відкриття державним реєстратором розділу Державного
реєстру прав та внесення до нього запису державний реєстратор
присвоює об’єкту нерухомого майна реєстраційний номер.

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна є
ідентифікатором розділу Державного реєстру прав, відкритого
державним реєстратором на такий об’єкт.

Після внесення державним реєстратором запису про речове право
на нерухоме майно, обтяження такого права до Державного реєстру
прав такому запису присвоюється номер, який є його
ідентифікатором.

Дата і час державної реєстрації виникнення, переходу,
припинення права власності та інших речових прав на нерухоме
майно, їх обтяжень, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна
фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації
заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або заяви про
взяття на облік безхазяйного нерухомого майна у базі даних про
реєстрацію заяв і запитів, відповідно до якої заявлено державну
реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме
майно, їх обтяжень, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

20. З метою проведення державної реєстрації виникнення права
власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме
майно такі відомості:

1) щодо земельної ділянки:

дата державної реєстрації земельної ділянки;

найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної
ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

площа земельної ділянки;

підстава для внесення запису про нерухоме майно:

— назва рішення;

— дата формування рішення;

— індексний номер рішення;

прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

найменування органу державної реєстрації прав.

У разі коли на земельній ділянці розташований об’єкт
нерухомого майна, право власності на який зареєстровано в
установленому законодавством порядку, державний реєстратор
додатково вносить відомості про реєстраційний номер такого
об’єкта;

2) щодо об’єкта нерухомого майна:

тип об’єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля,
споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);

призначення об’єкта нерухомого майна (житловий або
нежитловий);

площа об’єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності)
житлова);

відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна
(найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності)
житлова площа об’єкта нерухомого майна, який є складовою частиною
складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної)
речі, пов’язаний з нею спільним призначенням та є її
приналежністю);

адреса об’єкта нерухомого майна;

підстава для внесення запису про нерухоме майно:

— назва рішення;

— дата формування рішення;

— індексний номер рішення;

прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

найменування органу державної реєстрації прав.

У разі коли право власності на земельну ділянку, на якій
розташований такий об’єкт нерухомого майна, зареєстровано в
установленому законодавством порядку, державний реєстратор
додатково вносить відомості про реєстраційний номер такої
земельної ділянки;

3) щодо підприємства як єдиного майнового комплексу:

найменування підприємства;

місцезнаходження підприємства;

дата проведення державної реєстрації підприємства;

код згідно з ЄДРПОУ;

склад підприємства (перелік нерухомого майна, що входить до
єдиного майнового комплексу (земельні ділянки, будівлі, споруди),
із зазначенням їх реєстраційних номерів);

підстава для внесення запису про нерухоме майно:

— назва рішення;

— дата формування рішення;

— індексний номер рішення;

прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

найменування органу державної реєстрації прав;

4) щодо об’єкта незавершеного будівництва:

технічна характеристика об’єкта незавершеного будівництва;

місце розташування об’єкта незавершеного будівництва;

реєстраційний номер земельної ділянки, на якій розташований
об’єкт незавершеного будівництва (крім земельної ділянки, яка
перебуває у складі земель державної або комунальної власності,
розмежування яких не проведено, та право власності на яку не
зареєстровано в Державному реєстрі прав);

номер запису (для земельної ділянки, яка перебуває у складі
земель державної або комунальної власності, розмежування яких не
проведено, та речове право на яку зареєстровано у спеціальному
розділі Державного реєстру прав);

підстава для внесення запису про нерухоме майно:

— назва рішення;

— дата формування рішення;

— індексний номер рішення;

прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

найменування органу державної реєстрації прав.

21. У разі проведення державної реєстрації виникнення права
власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису
про право власності та суб’єкта цього права такі відомості:

1) щодо суб’єкта права власності:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для територіальної громади:

— відомості про територіальну громаду села, селища, міста,
району в місті;

— найменування органу місцевого самоврядування;

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для держави:

— відомості про державу Україна;

— найменування органу державної влади, що здійснює управління
нерухомим майном;

— податковий номер органу державної влади;

2) форма власності;

3) вид спільної власності (у разі, коли майно належить на
праві спільної власності);

4) розмір частки у праві спільної власності (у разі, коли
майно належить на праві спільної часткової власності);

5) підстава для виникнення права власності:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

6) підстава для внесення запису про право власності та
суб’єкта цього права:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

7) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

8) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

9) найменування органу державної реєстрації прав.

22. У разі проведення державної реєстрації виникнення інших
речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності,
державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та
суб’єкта цих прав такі відомості:

1) щодо суб’єкта речового права:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для органів місцевого самоврядування:

— найменування органу місцевого самоврядування;

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади:

— найменування органу державної влади;

— податковий номер органу державної влади;

2) вид речового права;

3) строк дії речового права (ознака безстроковості);

4) підстава для виникнення речового права:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

5) підстава для внесення запису про інші речові права та
суб’єкта цих прав, змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

6) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

7) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

8) найменування органу державної реєстрації прав.

23. Якщо речовим правом на нерухоме майно є іпотека,
державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та
суб’єкта цих прав такі відомості:

1) щодо суб’єкта речового права (іпотекодавець (майновий
поручитель), іпотекодержатель, боржник (якщо він не є
іпотекодавцем):

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для органів місцевого самоврядування:

— найменування органу місцевого самоврядування;

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади:

— найменування органу державної влади;

— податковий номер органу державної влади;

2) розмір основного зобов’язання (відомості про розмір
основної суми заборгованості та процентів за основним
зобов’язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено
основне зобов’язання у разі, коли іпотекою забезпечується
задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому);

3) строк виконання основного зобов’язання (відомості про
строк повного виконання основного зобов’язання або строк дії
іпотечного договору в разі, коли іпотекою забезпечується
задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому);

4) реквізити заставної, відомості про видачу дубліката
заставної, анулювання заставної (у разі, коли іпотечним договором
передбачено видачу заставної);

5) підстава для виникнення речового права:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

6) підстава для внесення запису про інші речові права та
суб’єкта цих прав:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

7) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

8) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

9) найменування органу державної реєстрації прав.

24. У разі проведення державної реєстрації виникнення
обтяжень речових прав на нерухоме майно державний реєстратор
вносить до запису про обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта
цих прав такі відомості:

1) щодо суб’єкта обтяжень речових прав (обтяжувач, боржник та
(за наявності) особа, в інтересах якої встановлено обтяження):

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для органів місцевого самоврядування:

— найменування органу місцевого самоврядування;

— посадова особа органу місцевого самоврядування (у разі,
коли обтяжувачем є посадова особа);

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади:

— найменування органу державної влади;

— посадова особа органу державної влади (у разі, коли
обтяжувачем є посадова особа);

— податковий номер органу державної влади;

2) вид обтяження речового права (податкова застава, арешт,
заборона, інші обтяження, визначені законом);

3) зміст обтяження речового права;

4) строк дії обтяження речового права (за його наявності);

5) підстава для виникнення обтяження речового права:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

6) підстава для внесення запису про обтяження прав на
нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих прав:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

7) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

8) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

9) найменування органу державної реєстрації прав.

25. У разі проведення державної реєстрації виникнення іншого
речового права на нерухоме майно, відмінного від права власності,
до спеціального розділу Державного реєстру прав вносяться такі
відомості:

1) щодо об’єкта речового права:

дата державної реєстрації земельної ділянки;

найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної
ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

площа земельної ділянки;

2) щодо суб’єкта речового права:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для органів місцевого самоврядування:

— найменування органу місцевого самоврядування;

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади:

— найменування органу державної влади;

— податковий номер органу державної влади;

3) вид речового права;

4) строк дії речового права (ознака безстроковості);

5) підстава для виникнення речового права:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

6) підстава для внесення запису про інші речові права та
суб’єкта цих прав, змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

7) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

8) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

9) найменування органу державної реєстрації прав.

У разі коли на земельній ділянці розташований об’єкт
нерухомого майна, право власності на який зареєстровано в
установленому законодавством порядку, державний реєстратор
додатково вносить відомості про реєстраційний номер такого
об’єкта.

26. Якщо речовим правом на нерухоме майно є іпотека, до
спеціального розділу Державного реєстру прав вносяться такі
відомості:

1) щодо об’єкта речового права (опис предмета іпотеки —
майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено,
достатній для його ідентифікації);

2) щодо суб’єкта речового права (іпотекодавець (майновий
поручитель), іпотекодержатель, боржник (якщо він не є
іпотекодавцем):

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для органів місцевого самоврядування:

— найменування органу місцевого самоврядування;

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади:

— найменування органу державної влади;

— податковий номер органу державної влади;

3) розмір основного зобов’язання (відомості про розмір
основної суми заборгованості та процентів за основним
зобов’язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено
основне зобов’язання у разі, коли іпотекою забезпечується
задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому);

4) строк виконання основного зобов’язання (відомості про
строк повного виконання основного зобов’язання або строк дії
іпотечного договору в разі, коли іпотекою забезпечується
задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому);

5) реквізити заставної, відомості про видачу дубліката
заставної, анулювання заставної (у разі, коли іпотечним договором
передбачено видачу заставної);

6) підстава для виникнення речового права:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

7) підстава для внесення запису про інші речові права та
суб’єкта цих прав:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

8) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

9) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

10) найменування органу державної реєстрації прав.

27. У разі проведення державної реєстрації виникнення
обтяжень речових прав на нерухоме майно до спеціального розділу
Державного реєстру прав вносяться такі відомості:

1) щодо об’єкта, речові права стосовно якого обтяжуються:

щодо земельної ділянки:

— дата державної реєстрації земельної ділянки;

— найменування органу, що провів державну реєстрацію
земельної ділянки;

— кадастровий номер земельної ділянки;

— площа земельної ділянки.

У разі коли на земельній ділянці розташований об’єкт
нерухомого майна, право власності на який зареєстровано в
установленому законодавством порядку, державний реєстратор
додатково вносить відомості про реєстраційний номер об’єкта
нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці;

щодо об’єкта нерухомого майна:

— тип об’єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля,
споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);

— призначення об’єкта нерухомого майна (житловий або
нежитловий);

— площа об’єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності)
житлова);

— відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна
(найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності)
житлова площа об’єкта нерухомого майна, який є складовою частиною
складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної)
речі, пов’язаний з нею спільним призначенням та є її
приналежністю);

— адреса об’єкта нерухомого майна.

У разі коли право власності на земельну ділянку, на якій
розташований об’єкт нерухомого майна, зареєстровано в
установленому законодавством порядку, державний реєстратор
додатково вносить відомості про реєстраційний номер такої
земельної ділянки;

щодо підприємства як єдиного майнового комплексу:

— найменування підприємства;

— місцезнаходження підприємства;

— дата проведення державної реєстрації підприємства;

— код згідно з ЄДРПОУ;

— склад підприємства (перелік нерухомого майна, що входить до
єдиного майнового комплексу (земельні ділянки, будівлі, споруди),
із зазначенням їх реєстраційних номерів);

щодо об’єкта незавершеного будівництва:

— технічна характеристика об’єкта незавершеного будівництва;

— місце розташування об’єкта незавершеного будівництва;

— реєстраційний номер земельної ділянки, на якій розташований
об’єкт незавершеного будівництва (крім земельної ділянки, яка
перебуває у складі земель державної або комунальної власності,
розмежування яких не проведено, та право власності на яку не
зареєстровано в Державному реєстрі прав);

— номер запису (для земельної ділянки, яка перебуває у складі
земель державної або комунальної власності, розмежування яких не
проведено, та речове право на яку зареєстровано у спеціальному
розділі Державного реєстру прав);

2) щодо суб’єкта обтяжень речових прав (обтяжувач, боржник та
(за наявності) особа, в інтересах якої встановлено обтяження):

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для органів місцевого самоврядування:

— найменування органу місцевого самоврядування;

— посадова особа органу місцевого самоврядування (у разі,
коли обтяжувачем є посадова особа);

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади:

— найменування органу державної влади;

— посадова особа органу державної влади (у разі, коли
обтяжувачем є посадова особа);

— податковий номер органу державної влади;

3) вид обтяження речового права (податкова застава, арешт,
заборона, інші обтяження, визначені законом);

4) зміст обтяження речового права;

5) строк дії обтяження речового права (за його наявності);

6) підстава для виникнення обтяження речового права:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

7) підстава для внесення запису про обтяження прав на
нерухоме майно та суб’єкта цих прав:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

8) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

9) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

10) назва органу державної реєстрації прав.

28. У разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна до
спеціального розділу Державного реєстру прав вносяться такі
відомості:

1) щодо об’єкта нерухомого майна:

тип об’єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля,
споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);

призначення об’єкта нерухомого майна (житловий або
нежитловий);

площа об’єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності)
житлова);

відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна
(найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності)
житлова площа об’єкта нерухомого майна, який є складовою частиною
складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної)
речі, пов’язаний з нею спільним призначенням та є її
приналежністю);

адреса об’єкта нерухомого майна;

2) підстава для взяття на облік безхазяйного нерухомого
майна:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

3) підстава для внесення запису про взяття на облік
безхазяйного нерухомого майна, змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

4) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться взяття на облік безхазяйного нерухомого
майна;

5) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

6) найменування органу державної реєстрації прав.

29. У випадках, установлених законодавством, державний
реєстратор додатково вносить до відповідного запису про інше
речове право та суб’єкта цих прав, про обтяження прав на нерухоме
майно та суб’єкта цих прав Державного реєстру прав відомості про
перенесення записів про інші речові права, відмінні від права
власності, обтяження речових прав із розділів, спеціального
розділу Державного реєстру прав, Єдиного реєстру заборон
відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та
Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Під час перенесення записів із розділів або спеціального
розділу Державного реєстру прав державний реєстратор вносить такі
відомості:

номер запису, що переноситься;

дата та час перенесення запису.

Під час перенесення записів з Єдиного реєстру заборон
відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек
або Державного реєстру обтяжень рухомого майна державний
реєстратор вносить такі відомості:

назва відповідного реєстру;

реєстраційний номер, дата і час реєстрації запису у Єдиному
реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державному
реєстрі іпотек, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;

дата та час перенесення запису.

Під час перенесення записів дата та час державної реєстрації
таких речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень відповідає даті
та часу їх державної реєстрації у відповідних розділах/реєстрах і
залишається незмінною.

30. Після перенесення запису з розділу або із спеціального
розділу Державного реєстру прав до розділу Державного реєстру прав
державний реєстратор робить у відповідному записі у розділі або
спеціальному розділі Державного реєстру прав відмітку про
погашення запису.

31. Під час проведення державної реєстрації переходу права
власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких
прав державний реєстратор замість існуючих відомостей, що
містяться у відкритому розділі Державного реєстру прав, вносить
нові відомості, визначені у пунктах 25-27 цього Порядку.

У разі коли відомості про інші речові права та суб’єкта цих
прав; про обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта цих прав
внесено до спеціального розділу Державного реєстру прав, державний
реєстратор вносить нові відомості, визначені у пункті 25 цього
Порядку.

32. Під час проведення державної реєстрації припинення права
власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких
прав державний реєстратор вносить до відповідного запису
Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для припинення речових прав, їх обтяжень:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

2) підстава для внесення запису про припинення речових прав,
їх обтяжень:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

3) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої проводиться державна реєстрація прав;

4) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав.

33. Запис про право власності та суб’єкта цього права; про
інші речові права та суб’єкта цих прав; про обтяження прав на
нерухоме майно та суб’єкта цих прав, який існував до переходу,
припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно
або обтяжень таких прав, зберігається у Державному реєстрі прав.

34. З метою дотримання єдиного порядку внесення та пошуку
відомостей у Державному реєстрі прав використовуються словники
Державного реєстру прав, перелік та порядок ведення яких
встановлює Мін’юст.

Оформлення свідоцтва про право власності
на нерухоме майно
за допомогою Державного реєстру прав

35. У випадках, установлених законодавством, державний
реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію
прав та їх обтяжень оформляє свідоцтво про право власності на
нерухоме майно, якому присвоюється індексний номер, фіксується
дата та час його формування.

36. Для формування та видачі свідоцтва про право власності на
нерухоме майно державний реєстратор вносить до Державного реєстру
прав такі відомості:

1) тип об’єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля,
споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);

2) площа об’єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності)
житлова);

3) адреса об’єкта нерухомого майна;

4) щодо суб’єкта права власності:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без
громадянства):

— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;

— податковий номер (крім громадян України, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податку
(ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні
органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина
України);

— номер та серія паспорта громадянина України (для громадян
України, які через свої релігійні або інші переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили
про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в
паспорті громадянина України);

— реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та
серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що
здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента):

— найменування юридичної особи;

— податковий номер;

для територіальної громади:

— відомості про територіальну громаду села, селища, міста,
району в місті;

— найменування органу місцевого самоврядування;

— податковий номер органу місцевого самоврядування;

для держави:

— відомості про державу Україна;

— найменування органу державної влади, що здійснює управління
нерухомим майном;

— податковий номер органу державної влади;

5) форма власності;

6) вид спільної власності (у разі, коли майно належить на
праві спільної власності);

7) розмір частки у праві спільної власності (у разі, коли
майно належить на праві спільної часткової власності);

8) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

9) найменування органу державної реєстрації прав;

10) номер та серія бланка свідоцтва про право власності на
нерухоме майно.

37. Для формування та видачі дубліката свідоцтва про право
власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до
Державного реєстру прав такі відомості:

1) індексний номер свідоцтва про право власності на нерухоме
майно;

2) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;
3) найменування органу державної реєстрації прав;

4) номер та серія бланка свідоцтва про право власності на
нерухоме майно.

Внесення змін до записів та скасування
записів Державного реєстру прав

38. Державний реєстратор вносить зміни до записів Державного
реєстру прав у разі допущення технічної помилки; зміни відомостей
про нерухоме майно, право власності та суб’єкта цього права, інші
речові права та суб’єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме
майно та суб’єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі
прав, які не пов’язані з проведенням державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав проводиться
державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення
якої встановлює Мін’юст.

39. У разі внесення змін у зв’язку з допущенням технічної
помилки державний реєстратор вносить до відповідного запису
Державного реєстру прав такі відомості:

1) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав;

2) підстава для внесення змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

3) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

4) найменування органу державної реєстрації прав.

40. У разі внесення змін у зв’язку із зміною відомостей про
нерухоме майно, право власності та суб’єкта цього права, інші
речові права та суб’єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме
майно та суб’єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі
прав, які не пов’язані з проведенням державної реєстрації прав,
державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного
реєстру прав такі відомості:

1) підстава для зміни відомостей:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав;

3) підстава для внесення змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

4) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав.

41. Державний реєстратор скасовує записи Державного реєстру
прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного
реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про
взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або про внесення
змін до запису Державного реєстру прав.

Скасування записів Державного реєстру прав проводиться
державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення
якої встановлює Мін’юст.

42. Для скасування записів державний реєстратор вносить до
відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для скасування запису:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на
підставі якої скасовується запис;

3) підстава для внесення відомостей про скасування запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

4) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав.

У разі скасування записів державний реєстратор поновлює
записи, що існували до переходу, припинення права власності, інших
речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав.

У разі коли скасуванню підлягають записи, які були внесені у
результаті проведення державної реєстрації прав щодо нерухомого
майна, право власності на яке заявлено вперше, державний
реєстратор робить у відповідному записі відмітку про скасування
запису.

У разі коли у результаті проведення державної реєстрації прав
щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше,
державним реєстратором перенесено записи із спеціального розділу
Державного реєстру прав до відповідного розділу Державного реєстру
прав, державний реєстратор поновлює відповідний запис у
спеціальному розділі Державного реєстру прав.

У разі коли на підставі рішення суду скасовано рішення
державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
у зв’язку з проведенням державної реєстрації права власності на
об’єкт нерухомого майна, який поділяється чи частка з якого
виділяється, або на об’єкти нерухомого майна, що об’єднуються,
державний реєстратор знову відкриває закритий (закриті) розділ
(розділи) Державного реєстру прав та відповідну (відповідні)
реєстраційну (реєстраційні) справу (справи) на підставі прийнятого
ним рішення про відкриття закритого розділу Державного реєстру
прав та реєстраційної справи.

43. Дата та час внесення змін до записів, скасування записів
Державного реєстру прав фіксуються автоматично і відповідають даті
та часу реєстрації заяви про внесення змін до Державного реєстру
прав або заяви про скасування запису Державного реєстру прав у
базі даних про реєстрацію заяв і запитів, відповідно до якої
заявлено внесення змін до записів, скасування записів Державного
реєстру прав.

44. Порядок прийняття і розгляд заяв про внесення змін до
запису та заяв про скасування записів Державного реєстру прав
установлює Мін’юст.

Надання інформації з Державного реєстру прав

45. Державний реєстратор у випадках, установлених Законом
України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та
їх обтяжень» ( 1952-15 ), надає інформацію з Державного реєстру
прав у формі витягу, інформаційної довідки, виписки відповідно до
вимог, установлених Порядком надання витягів з Державного реєстру
речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703 ( 703-2011-п )
(Офіційний вісник України, 2011 р., N 51, ст. 2035)

Державний реєстратор оформляє витяги, інформаційні довідки та
виписки з Державного реєстру прав з використанням бланків витягів,
інформаційних довідок, виписок єдиного зразка.

Зразок та опис бланків витягів, інформаційних довідок,
виписок з Державного реєстру прав, а також вимоги до їх оформлення
встановлює Мін’юст.

46. Витяг, інформаційна довідка, виписка з Державного реєстру
прав формується на підставі відомостей, що містяться у ньому, з
присвоєнням індексного номера, фіксацією дати та часу їх
формування.

47. Для формування витягу, інформаційної довідки, виписки з
Державного реєстру прав державний реєстратор вносить до Державного
реєстру прав такі відомості:

1) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви
(запиту);

2) параметри запитуваної інформації (у разі надання
інформації з Державного реєстру прав у формі інформаційної
довідки);

3) прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;

4) найменування органу державної реєстрації прав;

5) номер та серія бланка витягу, інформаційної довідки або
виписки з Державного реєстру прав.

48. У Державному реєстрі прав передбачено формування таких
витягів:

витяг, який надається власнику нерухомого майна, його
спадкоємцям (правонаступникам);

витяг, який надається особі, в інтересах якої встановлено
обтяження речових прав на нерухоме майно;

витяг, який надається особі, яка має речові права на нерухоме
майно, в процедурі державної реєстрації такого права;

витяг, який надається в процедурі державної реєстрації
обтяження речових прав на нерухоме майно;

витяг, який надається в процедурі взяття на облік
безхазяйного нерухомого майна.

Витяг, який надається власнику нерухомого майна, його
спадкоємцям (правонаступникам), містить інформацію про державну
реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме
майно, обтяження таких прав, наявну у розділі Державного реєстру
прав, відкритому на такий об’єкт, на дату та час його формування.

У разі потреби власник нерухомого майна, його спадкоємці
(правонаступники) можуть отримати витяг, який містить деталізовану
інформацію про державну реєстрацію припинення речових прав інших
осіб на нерухоме майно, що належить заявнику на праві власності;
щодо державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на таке
нерухоме майно; щодо внесення змін до відповідних записів
Державного реєстру прав.

Витяг, який надається особі, в інтересах якої встановлено
обтяження речових прав на нерухоме майно, містить інформацію про
державну реєстрацію обтяження права власності чи іншого речового
права на нерухоме майно, яке встановлене в інтересах такої особи,
на дату та час його формування.

У разі потреби особа, в інтересах якої встановлено обтяження
речових прав на нерухоме майно, може отримати витяг, який містить
деталізовану інформацію про внесення змін до відповідних записів
Державного реєстру прав.

Витяг, який надається особі, що має речові права на нерухоме
майно, в процедурі державної реєстрації такого права, містить
інформацію про державну реєстрацію речового права на нерухоме
майно, яке належить такій особі, на дату та час його формування.

У разі потреби заявник може отримати витяг, який формується в
процедурі державної реєстрації речового права, обтяження речових
прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, який містить
деталізовану інформацію про внесені зміни до відповідних записів
Державного реєстру прав.

Витяг, який формується в процедурі державної реєстрації
обтяження речових прав на нерухоме майно, містить інформацію про
державну реєстрацію обтяження права власності чи іншого речового
права на нерухоме майно на дату та час його формування.

Витяг, який формується в процедурі взяття на облік
безхазяйного нерухомого майна, містить інформацію про взяття на
облік безхазяйного нерухомого майна на дату та час його
формування.

49. У разі відсутності у Державному реєстрі прав відомостей
про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження
державний реєстратор формує витяг про відсутність відомостей про
зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження на
дату та час його формування.

50. У Державному реєстрі прав передбачено формування таких
інформаційних довідок:

інформаційна довідка, яка надається щодо запитуваного
суб’єкта;

інформаційна довідка, яка надається щодо запитуваного об’єкта
нерухомого майна.

Інформаційна довідка, яка надається щодо запитуваного
суб’єкта, містить інформацію про державну реєстрацію права
власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких
прав щодо запитуваного суб’єкта на дату та час її формування.

Інформаційна довідка, яка надається щодо запитуваного об’єкта
нерухомого майна, містить інформацію про державну реєстрацію права
власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких
прав щодо запитуваного об’єкта нерухомого майна на дату та час її
формування.

51. У разі відсутності у Державному реєстрі прав відомостей
про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження
державний реєстратор формує інформаційну довідку про відсутність
відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх
обтяження на дату та час її формування.

52. У разі потреби заявник може отримати інформаційну
довідку, яка містить деталізовану інформацію про виникнення,
перехід та припинення права власності та інших речових прав на
нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб’єкта
або об’єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до
відповідних записів Державного реєстру прав.

53. У Державному реєстрі прав передбачено формування таких
виписок:

виписка, яка надається власнику нерухомого майна;

виписка, яка надається особі, що має речові права на нерухоме
майно.

Виписка, яка надається власнику нерухомого майна, містить
інформацію про отримання відомостей з Державного реєстру прав про
державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке
належить такій особі, інших речових прав на таке нерухоме майно,
обтяження таких прав на дату та час її формування.

Виписка, яка надається особі, що має речові права на нерухоме
майн