ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
ЮМ. АЗАРОВ
“ ” 2012 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до
Закону України “Про нотаріат”
_____________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Закону України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161; 2011 р., № 5, ст. 29, № 44, ст. 460) такі зміни:
1. Статті 21 і 3 викласти у такій редакції:
“Стаття 21. Державне регулювання нотаріальної діяльності
Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та позбавлення особи такого права; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенні перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; встановленні спеціальних вимог до поведінки нотаріусів; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні розміру ставок та порядку сплати нотаріального збору, переліку додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами.
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Стаття 3. Нотаріус
Нотаріус — уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, отримав освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра або має кваліфікацію юриста, володіє державною мовою, має досвід роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса ― не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності у вільний від роботи час.
Реєстраційна справа приватного нотаріуса зберігається і ведеться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.”.
2. Абзац третій статті 4 викласти у такій редакції:
“одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій;”.
3. Абзац другий статті 5 після слів “принесеної присяги” доповнити словами “, дотримуватися спеціальних вимог до поведінки нотаріусів, установлених законодавством”.
4. У частині другій статті 8 слово “стажист” замінити словом “помічник”.
5. У частині другій статті 81 слово “стажиста” замінити словом “помічника”.
6. У статті 10:
1) доповнити частину дев’яту після слів “та Севастополі” словами “або Нотаріальної палати України”;
2) доповнити частину десяту після слів “та Севастополі” словами “або Нотаріальною палатою України”.
7. У частині другій статті 11 слова “в місячний строк з дня її одержання” виключити.
8. У статті 12:
1) у частині першій:
пункт 1 виключити;
у пункті 2:
у підпункті “г” слово “припинення” замінити словом “закриття”;
у підпункті “ж” слово “другою” замінити словом “четвертою”;
підпункт “и” після слова “знищення” доповнити словами “чи втрати”;
доповнити пункт підпунктом “і” такого змісту:
“і) неодноразового порушення нотаріусом спеціальних вимог до його поведінки, установлених законодавством;”;
доповнити частину пунктом 3 такого змісту:
“3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України у разі неодноразового порушення нотаріусом статуту Нотаріальної палати України, правил професійної етики.”;
2) у частині другій слова “в місячний строк з дня його одержання” виключити.
9. Статті 13, 16 і 18 викласти у такій редакції:
“Стаття 13. Помічник нотаріуса
Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, отримав освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра або має кваліфікацію юриста, володіє державною мовою, має досвід роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, перебувати на державній службі, у штаті органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності у вільний від роботи час.
Помічнику нотаріуса забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Помічник нотаріуса має право брати участь у прийомі фізичних осіб та представників юридичних осіб, складенні проектів правочинів, свідоцтв, інших документів, пов’язаних із вчиненням нотаріальних дій, і статистичних звітів; вносити записи до реєстру для реєстрації нотаріальних дій, вести діловодство та архів нотаріуса, готувати та надсилати за дорученням нотаріуса запити до підприємств, установ і організацій щодо відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виконувати іншу допоміжну і технічну роботу. Помічник нотаріуса не має права підписувати нотаріальні документи та використовувати печатку нотаріуса.
Помічник нотаріуса зобов’язаний виконувати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону та трудового договору, укладеного з нотаріусом; дотримуватися нотаріальної таємниці; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса; постійно підвищувати свій професійний рівень.
Відбір кандидатур і прийняття на роботу помічника нотаріуса є виключним правом нотаріуса. З помічником нотаріуса укладається трудовий договір. Нотаріус може мати одного помічника.”;
“Стаття 16. Професійне самоврядування нотаріусів
Метою професійного самоврядування нотаріусів є об’єднання на професійній основі зусиль нотаріусів для виконання покладених на них цим Законом обов’язків і забезпечення їх прав, представництво професійних інтересів нотаріусів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, захист професійних інтересів та соціальних прав нотаріусів, сприяння підвищенню професійного рівня нотаріусів та надання їм методичної допомоги, захисту інтересів фізичних і юридичних осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса.
Професійне самоврядування нотаріусів здійснюється через Нотаріальну палату України та її структурні підрозділи — регіональні нотаріальні палати в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на принципах правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами.
Професійне самоврядування нотаріусів функціонує на засадах законності, гласності, незалежності, демократичності, колегіальності, виборності, обов’язковості членства та виконання рішень органів професійного самоврядування, прийнятих відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей доступу нотаріусів до участі в професійному самоврядуванні.
Статут Нотаріальної палати України затверджується з’їздом нотаріусів України і реєструється Міністерством юстиції України.”;
“Стаття 18. Перевірка організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів.
Порядок проведення перевірки, передбаченої частиною першою цієї статті, затверджується Міністерством юстиції України.”.
10. У частині другій статті 23 слова “за погодженням з Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України” виключити.
11. У статті 24:
1) у частині третій:
абзаци четвертий і п’ятий виключити;
в абзаці сьомому слова “та трудова книжка, які подаються” замінити словами “, який подається”;
2) у частині четвертій слова “та трудова книжка із внесеним до неї приватним нотаріусом записом про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності” виключити;
3) частину п’яту викласти у такій редакції:
“Реєстраційне посвідчення видається Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається у разі, коли подані документи не відповідають установленим вимогам, а також з підстав, передбачених пунктами 81 і 82 частини першої статті 30 цього Закону. Про видачу реєстраційного посвідчення Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі повідомляють державну податкову інспекцію за місцем постійного проживання приватного нотаріуса.”.

12. Частину другу статті 26 викласти у такій редакції:
“Печатка приватного нотаріуса виготовляється та знищується у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.”.
13. Статтю 27 викласти у такій редакції:
“Стаття 27. Відповідальність приватного нотаріуса
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.
Нотаріус не несе відповідальності у разі, коли особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії:
подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії;
подала недійсні та/або підроблені документи;
не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.”.
14. У статті 291:
1) у пункті 4 частини першої слова “(не більше як один тиждень)” виключити;
2) у частині третій слова “на строк більше одного тижня” виключити.
15. Статтю 30 доповнити пунктами 81 і 82 такого змісту:
“81) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за злочин, вчинений з необережності, до позбавлення волі або іншого покарання, що виключає можливість продовження даної роботи (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
82) набрання законної сили рішенням суду, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення;”.
16. Статті 32 і 33 викласти у такій редакції:
“Стаття 32. Сплата приватним нотаріусом податків та інших обов’язкових платежів
Приватний нотаріус сплачує податки в порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також інші обов’язкові платежі, встановлені законом.
Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) нотаріуса з обов’язковим повідомленням його про проведення такої перевірки.
Приватний нотаріус зобов’язаний надавати посадовим особам, які уповноважені проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав, передбачених цим Законом.
У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса може бути позбавлено права на зайняття нотаріальною діяльністю у порядку, передбаченому законодавством.
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.”.

17. Пункт 9 частини першої статті 34 викласти у такій редакції:
“9) накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації;”.
18. У частині першій статті 38:
1) у пункті 1 слово “доручення” замінити словом “довіреності”;
2) доповнити пункт 4 після слова “подружжя” словами “в разі смерті одного з подружжя”;
3) доповнити частину пунктом 16 такого змісту:
“16) видають дублікати посвідчених ними документів.”.
19. У частині другій статті 48 слова “тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці,” виключити.
20. Статті 70, 82 і 93 виключити.
21. У назві глави 15 слова “, пред’явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати чеків” виключити.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування, крім абзаців дев’ятого ― тринадцятого пункту 9 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.
2. Вимоги абзацу сьомого пункту 1 розділу І цього Закону щодо досвіду роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса — не менш як три роки, не поширюються на осіб, які отримали свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю до набрання чинності цим Законом.
3. Особи, які на день набрання чинності цим Законом є стажистами в державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, продовжують стажування до закінчення строку, передбаченого контрактом, і мають право на складання кваліфікаційного іспиту відповідно до статті 10 Закону України “Про нотаріат”.
Голова
Верховної Ради України

«Христос воскрес!» – десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками.

Святково свічки засвітились,
І всі частунки освятились.
«Христос воскрес» – лунають дзвони.
Хай зникнуть всякі перепони!

Хай у душі панує свято,
Хай успіхів буде багато!
Хай завжди і у всім щастить.
І хай вас Бог благословить!

Кабінет Міністрів пропонує внести зміни до Закону „Про нотаріат” з метою подальшого реформування нотаріату України відповідно до міжнародних стандартів. Законодавчі зміни, які розробило Міністерство юстиції, були схвалені сьогодні, 11 квітня, на засіданні Уряду.

Як повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович, практика застосування чинного Закону виявила низку проблем у державному регулюванні діяльності нотаріусів – як соціальних, так економічних та юридичних. Стала очевидною потреба розвитку форм державного контролю за законністю нотаріальної діяльності.

Крім того, за словами Міністра, актуальність внесення змін до зазначеного Закону була зумовлена необхідністю вирішити широке коло проблем організації і функціонування нотаріату в Україні на основі здобутків міжнародного досвіду.

Так, проектом пропонується закріпити статус нотаріуса як публічної офіційної особи. Пропонується створити професійну самоврядну організацію нотаріусів – Нотаріальну палату України, яка представлятиме професійні інтереси нотаріусів, зокрема, в державних органах, захищатиме права та інтереси нотаріусів. Водночас Нотаріальна палата здійснюватиме захист інтересів фізичних і юридичних осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса.

Законопроектом пропонується визначити додаткові підстави для здійснення державного контролю у сфері державного регулювання нотаріальної діяльності. Зокрема, розширюється коло правових підстав для притягнення нотаріусів до відповідальності при невиконанні чи неналежному виконанні ними своїх професійних обов’язків.

У проекті розвинуті і доповненні положення про державне регулювання нотаріальної діяльності. Зокрема, пропонується ввести новий прозорий порядок підготовки осіб до нотаріальної діяльності та їх допуску до цієї діяльності, який відповідатиме вимогам статті 43 Конституції України і міжнародно-правовим актам з прав людини та забезпечуватиме реальну можливість реалізації цього права громадянами України. Розвинуто порядок зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності.

Крім того, проектом запропоновано скоротити перелік обов‘язкових нотаріальних дій, у зв‘язку з тим, що окремі з них втратили свою актуальність через встановленням іншого порядку урегулювання певних цивільно-правових відносин.

Так, на думку Уряду, можливо скоротити, зокрема, такі нотаріальні дії як зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації; накладення заборони щодо відчуження транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації; зняття заборони щодо відчуження транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації. Крім того, пропонується скоротити видачу свідоцтв на підставі спільної заяви подружжя на частку в спільному майні подружжя, набутому ним за час шлюбу; посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці; прийняття чеків для пред’явлення до платежу і посвідчення неоплати чеків.

Передбачається, що прийняття та реалізація законопроекту дозволить підвищити якість нотаріального обслуговування, покращити доступ громадян до нотаріальних послуг, посилити контроль за діяльністю нотаріусів щодо запобігання порушень при здійсненні ними своїх професійних обов’язків.

Крім того, буде створено правове забезпечення умов для приєднання України до Міжнародного союзу латинського нотаріату та розвитку міжнародної співпраці.

Прес-служба Міністерства юстиції України

Кабінет Міністрів пропонує вдосконалити та спростити процедуру державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно. Відповідні зміни до чинного законодавство, що розроблялися Міністерством юстиції, ухвалені сьогодні, 11 квітня, на засіданні Уряду. Про це повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Так, за словами Міністра, проектом пропонується дозволити подачу документів на державну реєстрацію прав як у паперовій, так і в електронній формі. Передбачається скоротити строк розгляду заяв про державну реєстрацію з 14 до 5 робочих днів. При цьому, за словами Міністра юстиції, після налагодження ефективної роботи нової системи реєстрації цей термін планується переглянути в бік зменшення до 1 дня.

Пропонується наділити нотаріусів повноваженнями вторинної державної реєстрації прав власності на нерухомість, що суттєво скоротить бюрократичну процедуру та час, що затрачується для здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на сьогодні.

Пропонується також визначити можливість отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно особам, які мають речові права на чуже нерухоме майно, а також інформації про наявність іпотеки та обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Передбачається вдосконалити порядок державної реєстрації земельної ділянки. Зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та виключити положення відповідно до якого державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Крім того, пропонується звільнити фізичних та юридичних осіб від сплати державного мита при проведенні повторної державної реєстрації та інші заходи, спрямовані на вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно.

Планується, що реалізація цих заходів сприятиме нормалізації роботи ринку нерухомого майна та покращить імідж України та її інвестиційну привабливість.

Прес-служба Міністерства юстиції України.

Лист Державної служби фінансового моніторингу України від 06 березня 2012 року № 965/0340-06-5

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА

ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

Міністерство юстиції України

Від 06.03.2012 № 965/0340-06-5

вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001

Державна служба фінансового моніторингу України направляє до відома та інформування суб’єктів первинного фінансового моніторингу, отриману від Підрозділу фінансової розвідки Сент-Вінсенту і Ґренадіни, інформацію щодо незаконної діяльності Іноземного першого федерального банку.

Додаток: повідомлення на 1 арк., в 1 прим.

Заступник Голови
В.П. Зубрій

Додаток

ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ — ПОВІДОМЛЕННЯ ДЛЯ ВСІХ КОРИСТУВАЧІВ

Наступний офшорний банк, Іноземний перший федеральний банк (The Overseas First Federal Bank), з IPA адресою штату Арізона, обманним шляхом рекламує себе діючим в юрисдикції Сент-Вінсент і Ґренадіни.

Ця організація не має ліцензії відповідно до Закону Сент-Вінсенту і Ґренадіни щодо Міжнародних банків і не одержувала ліцензії на діяльність в якості офшорного банку в Міжнародному органі з фінансових послуг Сент-Вінсент і Ґренадіни (IFSA).

Іноземний перший федеральний банк веб-сайт http://www.overseasfirstfederal.com/en/investment_account.htm, надає свої контактні дані: будівля Сазерленд, Мюррей Роад, м.Кінгстаун, Сент-Вінсент. Попередні розслідування показали, що жоден банк не здійснює свою діяльність за цією адресою. Крім того, фактичні фотографії на веб-сайті не є фотографіями будівлі Сазерленд.

Крім того, деталі контактних телефонів не є номерами Сент-Вінсент і Ґренадіни.

Просимо всіх членів Егмонтської групи бути обізнаним про цю шахрайську установу, яка видає себе як офшорний банк, і не мати ділових відносин із зазначеним банком. Ми також просимо проінформувати відповідні установи вашої юрисдикції.

З повагою,
Пані Карла Джеймс
Офіцер з правових питань
Підрозділ фінансової розвідки
Сент-Вінсент і Ґренадіни

Атрибути для передплати:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2012 рік. Без ПДВ. (вка-зати свої реквізити та адресу)
Вартість передплати становить 1080 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: info@stride.com.ua
http://www.stride.com.ua

До реєстру корупціонерів вже внесено майже 1,5 тис. осіб

На початок квітня 2012 року до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, було внесено майже 1,5 тис. судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні дії і чия вина була доведена у судовому порядку.

Про це повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Міністр також повідомив, що протягом двох місяців функціонування Реєстру до Міністерства юстиції надійшло 9219 запитів на проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендували на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

За результатами розгляду таких запитів Міністерством юстиції було надано інформаційні довідки про наявність у Реєстрі відомостей щодо 42 із тих осіб, які перевірялися.

Міністр нагадав, що Реєстр почав діяти з 1 лютого 2012 року. До Реєстру вносяться судові рішення стосовно осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та були ухвалені після 1 липня 2011 року, тобто з моменту набуття чинності Закону «Про засади запобігання та протидії корупції».

Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні правопорушення, а також для забезпечення спеціальних перевірок відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, відомості Реєстру використовуються для аналізу, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільшими корупційними ризиками.

Реєстраторами Реєстру є Міністерство юстиції та його територіальні органи, які вносять до Реєстру або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення.

Витяги з Реєстру видаються на підставі письмового запиту державних органів, органів місцевого самоврядування з метою проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також правоохоронних органів – у разі необхідності отримання такої інформації в рамках кримінального або адміністративного провадження.

Крім того, будь-яка фізична особа може звернутися за отриманням відомостей про себе з Реєстру щодо притягнення її до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення та отримати інформаційну довідку з Реєстру про наявність або відсутність таких відомостей в Реєстрі.

Прес-служба Міністерства юстиції України

Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу

Вартість — 89 грн.

Необхідні атрибути для оплати:
Отримувач ФО-П Лисяк Л. С., ідент. номер 2903716502, п/р 260070029077 в ПАТ «РЕГІОН-БАНК» м. Харкова, МФО 351254. Призначення платежу: Оплата книги «Нотаріальний мінімум 2012». У цій же графі також слід указати адресу, на яку надсилати книгу. ПДВ не передбачено.
Після оплати книга буде відправлена рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

Для отримання довідок та рахунків-фактур (якщо потрібно):
(057) 733-92-05
(057) 731-87-09
(057) 714-27-89
e-mail: stride.zakaz@ukr.net

ЗМІСТ
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 12
І. Загальні положення 13
Глава 1. Місце вчинення нотаріальної дії 13
Глава 2. Строки вчинення нотаріальної дії 13
Глава 3. Установлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії 14
Глава 4. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, перевірка повноважень представника фізичної особи 14
Глава 5. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, перевірка повноважень представника юридичної особи 15
Глава 6. Установлення волевиявлення та дійсних намірів особи при вчиненні нотаріальних дій 16
Глава 7. Витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії 16
Глава 8. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії 18
Глава 9. Порядок викладення текстів та підписання посвідчуваних правочинів, заяв та інших документів 18
Глава 10. Посвідчувальні написи нотаріуса 19
Глава 11. Реєстрація нотаріальної дії та визнання її вчиненою 20
Глава 12. Виконавча сила нотаріального документа 20
Глава 13. Відмова у вчиненні нотаріальної дії 20
Глава 14. Оскарження нотаріальної дії або відмови у вчиненні
нотаріальної дії 21
Глава 15. Заходи, що вживаються нотаріусом при виявленні порушення законодавства 21
Глава 16. Оплата за вчинення нотаріальних дій 21
II. Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій 22
Глава 1. Основні правила посвідчення правочинів 22
Глава 2. Посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна 27
Глава 3. Посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування 38
Глава 4. Посвідчення довіреностей, припинення та скасування довіреностей 42
Глава 5. Інші правочини 44
Глава 6. Посвідчення фактів 49
Глава 7. Засвідчення вірності копій документів і витягів з них, засвідчення справжності підписів на документах 50
Глава 8. Засвідчення вірності перекладу 51
Глава 9. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна 52
Глава 10. Видача свідоцтв про право на спадщину 57
Глава 11. Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя 66
Глава 12. Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) 68
Глава 13. Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися 70
Глава 14. Видача свідоцтва виконавцю заповіту 70
Глава 15. Накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації 73
Глава 16. Вчинення виконавчих написів 76
Глава 17. Вчинення протестів векселів 79
Глава 18. Вчинення морських протестів 82
Глава 19. Прийняття на зберігання документів 83
Глава 20. Передача заяв 84
Глава 21. Прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів 85
Глава 22. Видача дубліката документа 89
Правила ведення нотаріального діловодства,
затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 91
І. Загальні положення 92
ІІ. Діловодство контори, архіву, приватного нотаріуса 92
ІІІ. Відповідальність за організацію діловодства та архіву 93
ІV. Порядок приймання-передавання документів нотаріального діловодства у разі зміни завідувача контори чи особи, відповідальної за ведення діловодства, заміщення (зупинення нотаріальної діяльності) приватного нотаріуса 94
V. Складання та оформлення організаційно-розпорядчих документів 95
VI. Складання та оформлення нотаріальних документів 99
VII. Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій 102
VIII. Приймання, розгляд і реєстрація кореспонденції 110
IХ. Контроль за виконанням документів 112
X. Вимоги щодо формування справ (нарядів) 112
ХІ. Особливості формування спадкових справ 113
ХII. Оформлення справ для архівного зберігання 115
ХIII. Складання описів справ (нарядів) 118
ХІV. Архівне зберігання нотаріальних документів приватним нотаріусом 119
ХV. Передавання справ до державного нотаріального архіву 120
XVI. Видача і вилучення (виїмка) нотаріальних документів 122
Додаток 1. Акт приймання-передавання документів нотаріального діловодства державної нотаріальної контори 124
Додаток 2. Акт приймання-передавання під час зміни завідувача державної нотаріальної контори 124
Додаток 3. Акт про нестачу архівних справ (документів) 125
Додаток 4. Довідка про перевірку наявності і стану документів при звільненні особи, відповідальної за ведення нотаріального діловодства
у приватного нотаріуса 125
Додаток 5. Акт приймання-передавання документів нотаріального діловодства приватного нотаріуса під час його заміщення 126
Додаток 6. Алфавітна книга обліку заповітів 126
Додаток 7. Алфавітна книга обліку спадкових справ 126
Додаток 8. Алфавітна книга обліку договорів 127
Додаток 9. Алфавітна книга обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрація зняття таких заборон та арештів 127
Додаток 10. Книга обліку і реєстрації спадкових справ 127
Додаток 11. Книга обліку заяв про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме 127
Додаток 12. Книга обліку цінностей при вжитті заходів щодо охорони спадкового майна 128
Додаток 13. Книга обліку договорів на управління спадщиною 128
Додаток 14. Журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса 128
Додаток 15. Журнал реєстрації звернень, що надійшли під час прийому фізичних та юридичних осіб 128
Додаток 16. Книга обліку літератури 129
Додаток 17. Книга реєстрації наказів з особового складу 129
Додаток 18. Книга обліку видачі документів з архіву для ознайомлення 129
Додаток 19. Журнал реєстрації вхідних документів 129
Додаток 20. Журнал реєстрації вихідних документів 129
Додаток 21. Книга реєстрації наказів з адміністративно-господарських питань 129
Додаток 22. Розносна книга для місцевої кореспонденції 129
Додаток 23. Реєстр для реєстрації нотаріальних дій 130
Додаток 24. Реєстр для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів 130
Додаток 25. до Правил ведення нотаріального діловодства 131
Форма № 1. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, що переходить до єдиного спадкоємця 131
Форма № 2. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, яке видано одночасно всім спадкоємцям 132
Форма № 3. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, що видається у разі, якщо частки у спадщині окремих спадкоємців залишаються відкритими 133
Форма № 4. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно за правом представлення, що переходить до єдиного спадкоємця 134
Форма № 5. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно померлого спадкоємця, який не встиг прийняти спадщину (спадкова трансмісія) 135
Форма № 6. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно померлого спадкоємця, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав 136
Форма № 7. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно у разі відмови спадкоємця від спадщини на користь іншого спадкоємця 137
Форма № 8. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно у разі відмови від спадщини спадкоємця однієї черги на користь спадкоємця іншої черги 138
Форма № 9. Свідоцтво про право на спадщину на обов’язкову частку щодо нерухомого майна, у разі якщо частка у спадщині спадкоємця за заповітом залишилась відкритою 139
Форма № 10. Свідоцтво про право на спадщину за секретним заповітом на нерухоме майно, що переходить до єдиного спадкоємця 140
Форма № 11. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке видається
у разі внесення змін до свідоцтва про право на спадщину одночасно всім спадкоємцям 141
Форма № 12. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, що переходить до єдиного спадкоємця 142
Форма № 13. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, набуте за договором довічного утримання (догляду) у зв’язку зі смертю набувача 143
Форма № 14. Свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням на право на вклад 144
Форма № 15. Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається з урахуванням укладеного спадкоємцями договору про зміну розміру частки 145
Форма № 16. Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається для підтвердження права на спадщину, яка відкрилась за кордоном 146
Форма № 17. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видається для підтвердження права на спадщину, яка відкрилась за кордоном 147
Форма № 18. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, яке видається в разі смерті одного з подружжя 148
Форма № 19. Протокол про оголошення секретного заповіту 149
Форма № 20. Свідоцтво, яке посвідчує повноваження виконавця заповіту 151
Форма № 21. Свідоцтво про посвідчення факту, що дитина є живою 152
Форма № 22. Свідоцтво про посвідчення факту, що фізична особа є живою 153
Форма № 23. Свідоцтво про посвідчення тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці 154
Форма № 24. Свідоцтво про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці 155
Форма № 25. Свідоцтво про прийняття на зберігання документів 156
Форма № 26. Свідоцтво про передачу заяви 157
Форма № 27. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) 158
Форма № 28. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися(вся) 159
Форма № 29. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами 160
Форма № 30. Посвідчувальний напис на договорі за участю юридичної особи 161
Форма № 31. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна за участю особи, яка не може підписатись особисто внаслідок фізичної вади, хвороби тощо 162
Форма № 32. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами за участю представника 163
Форма № 33. Посвідчувальний напис на договорі за участю неповнолітньої дитини, яка діє за згодою батьків (піклувальника) 164
Форма № 34. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю неповнолітньої дитини, яка діє за згодою батьків (піклувальника), які є стороною договору 165
Форма № 35. Посвідчувальний напис на договорі за участю неповнолітньої дитини, яка діє за згодою батьків (піклувальника), а також за участю представників малолітньої дитини 166
Форма № 36. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами за участю особи, яка не може розписатися особисто внаслідок фізичної вади, хвороби тощо 167
Форма № 37. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна, який укладається фізичними особами 168
Форма № 38. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна за участю юридичної особи 169
Форма № 39. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна за участю представника 170
Форма № 40. Посвідчувальний напис на договорі відчуження нерухомого майна, укладеному його управителем 171
Форма № 41. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю юридичної особи, посвідченому з одночасним усним перекладом тексту договору перекладачем 172
Форма № 42. Посвідчувальний напис на договорі за участю фізичної особи, яка не знає мови, якою викладено текст договору, з одночасним усним перекладом їй тексту договору нотаріусом 173
Форма № 43. Посвідчувальний напис на договорі за участю фізичної особи, яка не знає мови, якою викладено текст договору, з одночасним усним перекладом їй тексту договору перекладачем 174
Форма № 44. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису одного з подружжя на заяві про згоду на відчуження майна 175
Форма № 45. Посвідчувальний напис на заповіті, записанному зі слів заповідача 176
Форма № 46. Посвідчувальний напис на заповіті, посвідченому при свідках на бажання заповідача 177
Форма № 47. Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може сама прочитати текст заповіту уголос 178
Форма № 48. Посвідчувальний напис на заповіті подружжя 179
Форма № 49. Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може підписатись власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо 180
Форма № 50. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою 181
Форма № 51. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою у порядку передоручення 182
Форма № 52. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій управителем майна на підставі договору управління майном 183
Форма № 53. Посвідчувальний напис на довіреності за участю юридичної особи 184
Форма № 54. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій юридичною особою у порядку передоручення 185
Форма № 55. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій неповнолітньою дитиною, яка діє за згодою одного з батьків (піклувальника) 186
Форма № 56. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою, яка не може підписатися власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо 187
Форма № 57. Посвідчувальний напис на довіреності за участю фізичної особи, яка не знає мови, якою викладено текст довіреності, з одночасним усним перекладом тексту довіреності перекладачем 188
Форма № 58. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії (фотокопії) з оригіналу документа 189
Форма № 59. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з копії документа 190
Форма № 60. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу документа з одночасним письмовим перекладом тексту нотаріусом 191
Форма № 61. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу документа з одночасним письмовим перекладом тексту перекладачем 192
Форма № 62. Посвідчувальний напис на документі про час його пред’явлення 193
Форма № 63. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності виписки з документа 194
Форма № 64. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної особи на документах 195
Форма № 65. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної особи, яка діє на підставі довіреності, на документах 196
Форма № 66. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису на документі з одночасним письмовим перекладом тексту документа нотаріусом 197
Форма № 67. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису на документі, вчиненного одночасно з перекладом тексту документа перекладачем 198
Форма № 68. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису на афідевіті з додатками 199
Форма № 69. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису представника юридичної особи на документі 200
Форма № 70. Посвідчувальний напис про засвідчення на документах справжності підпису неповнолітньої дитини, яка діє за згодою одного з батьків (піклувальника) 201
Форма № 71. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної особи, що підписалась за іншу особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби тощо не може власноручно підписатися 202
Форма № 72. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності перекладу, зробленого нотаріусом 203
Форма № 73. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису перекладача 204
Форма № 74. Посвідчувальний напис на векселі про його оплату 205
Форма № 75. Посвідчувальний напис на дублікаті документа 206
Форма № 76. Заборона відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя, у зв’язку із смертю одного з подружжя 207
Форма № 77. Заборона відчуження нерухомого майна, що належить фізичній особі, яка оголошена померлою (у зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину) 208
Форма № 78. Заборона відчуження нерухомого майна у зв’язку із смертю набувача майна за договором довічного утримання (догляду), на яке видано свідоцтво про право на спадщину 209
Форма № 79. Заборона відчуження майна у зв’язку з укладенням договору довічного утримання (догляду), іпотеки 210
Форма № 80. Заборона відчуження жилого будинку, (квартири) у зв’язку з видачею позики на його (її) будівництво, капітальний ремонт чи купівлю 211
Форма № 81. Зняття заборони відчуження майна у зв’язку з припиненням чи розірванням договору довічного утримання (догляду), припиненням договору іпотеки 212
Форма № 82. Зняття заборони відчуження майна у зв’язку зі смертю відчужувача майна за договором довічного утримання (догляду) 213
Форма № 83. Акт про морський протест 214
Додаток 26. Журнал обліку реєстрів для реєстрації нотаріальних дій 215
Додаток 27. Акт 215
Додаток 28. Примірний перелік документів, що не підлягають реєстрації 216
Додаток 29. Акт про відсутність вкладень у конверті та пошкодження кореспонденції (конверта) 216
Додаток 30. Реєстраційні штампи 217
Додаток 31. Номенклатура справ 217
Додаток 32. Типова номенклатура справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса 218
Додаток 33. Спадкова справа 222
Додаток 34. Внутрішній опис спадкових справ (нарядів) 223
Додаток 35. Опис спадкових справ тривалого (понад 10 років) зберігання 223
Додаток 36. Внутрішній опис спадкової справи 224
Додаток 37. Внутрішній опис документів справи 224
Додаток 38. Засвідчувальний напис справи (розділу опису) 225
Додаток 39. Форма титульного аркуша справи 225
Додаток 40. Опис справ постійного зберігання 226
Додаток 41. Опис справ тривалого (понад 10 років) зберігання 226
Додаток 42. Опис справ з особового складу 227
Додаток 43. Форма титульного аркуша закінченого опису справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання 227
Додаток 44. Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду 228
Додаток 45. Акт приймання-передавання документів до державного нотаріального архіву 229
Додаток 46. Акт про вилучення справ приватного нотаріуса для передачі на зберігання до державного нотаріального архіву 229
Податковий кодекс України
від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (витяг) 230
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
від 8 липня 2010 року № 2464-VI (витяг) 309
Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно,
затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 липня 2010 року № 1692/5), зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 30 липня 2010 року за № 582/17877 318
I. Загальні положення 319
II. Подання документів для проведення державної реєстрації прав 321
III. Проведення державної реєстрації прав 323
IV. Особливості проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершенного будівництва 328
V. Облік безхазяйного нерухомого майна 328
VI. Реєстр прав та реєстраційна справа 329
VII. Надання інформації з Реєстру прав 332
VIII. Особливості оформлення права власності на нерухоме майно 334
IX. Плата за проведення державної реєстрації прав, оформлення права власності на нерухоме майно та надання інформації з Реєстру прав 336
Додаток 1. Заява про державну реєстрацію прав 337
Додаток 2. Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності
на нерухоме майно 338
Додаток 3. Журнал обліку заяв про державну реєстрацію прав 340
Додаток 4. Розписка 340
Додаток 5. Клопотання про відкликання заяви про державну реєстрацію прав 341
Додаток 6. Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав 341
Додаток 7. Рішення про державну реєстрацію прав. Рішення про відмову
в державній реєстрації прав 342
Додаток 8. Зразок штампа 343
Додаток 9. Заява про відмову від права власності та інших речових прав на нерухоме майно 343
Додаток 10. Рішення про відмову у задоволенні заяви про відмову від права власності та інших речових прав на нерухоме майно 343
Додаток 11. Заява про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна 344
Додаток 12. Заява про закриття розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційної справи 344
Додаток 13. Заява про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно 345
Додаток 14. Журнал обліку заяв та запитів про надання інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно 345
Закон України «Про нотаріат»
від 2 вересня 1993 року № 3425-XII 346
Розділ І. Нотаріат в Україні 346
Глава 1. Загальні положення 346
Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви 356
Глава 3. Приватна нотаріальна діяльність 357
Розділ II. Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій 364
Розділ III. Правила вчинення нотаріальних дій 368
Глава 4. Загальні правила вчинення нотаріальних дій 368
Глава 5. Посвідчення угод 374
Глава 6. Вжиття заходів до охорони спадкового майна 377
Глава 7. Видача свідоцтв про право на спадщину 379
Глава 8. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя 380
Глава 9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів 381
Глава 10. Накладання заборони відчуження нерухомого майна 382
Глава 11. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів і вірності перекладу 382
Глава 12. Посвідчення фактів 384
Глава 13. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів 384
Глава 14. Вчинення виконавчих написів 385
Глава 15. Вчинення протестів векселів, пред’явлення чеків до платежу
і посвідчення неоплати чеків 386
Глава 16. Вчинення морських протестів 387
Глава 17. Прийняття документів на зберігання 387
Розділ IV. Застосування законодавства іноземних держав. Міжнародні договори 387
Концепція реформування органів нотаріату в Україні,
затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року № 3290/5 389

Мін‘юст затвердив вимоги до найменування юридичних осіб

Міністерство юстиції затвердило вимоги щодо найменування юридичних осіб або їх відокремлених підрозділів. Відповідний наказ Мін‘юсту, який був виданий відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», підписав Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Так, згідно з наказом, найменування юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, повинно містити інформацію про їх організаційно-правову форму та назву. Вимога щодо організаційно-правової форми не стосується лише органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ.

Найменування юридичної особи має бути викладене державною мовою. Крім того, додатково, найменування може бути викладене англійською мовою.

Слово «національний» може використовуватися виключно у найменуванні закладів (установ) України гуманітарної сфери, які набувають статусу національного згідно з Указом Президента України від 16.06.95 № 451 «Про Положення про національний заклад (установу) України». У найменуваннях банків слова «Україна», «державний», «центральний», «національний» та похідних від них можливі лише за згодою Національного банку України. У назвах страхових компаній використання слів «державна», «національна» або похідних від них дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

У найменуванні юридичних осіб забороняється використання повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних найменувань. У найменуваннях юридичних осіб приватного права забороняється також використання історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Назва об’єднань громадян повинна складатися з двох частин – загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об’єднань громадян. Індивідуальна назва є обов’язковою і повинна бути суттєво відмінною від назв уже зареєстрованих об’єднань громадян.

Найменування банку має містити слово «банк». Це слово та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації.

Найменування пенсійного фонду має містити вказівку на вид фонду, слова «недержавний пенсійний фонд» або «пенсійний фонд». Ці словосполучення можуть використовуватись виключно у назвах юридичних осіб, що створюються відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також Пенсійним фондом України, його органами та підприємствами.

Слова «страховик», «страхова компанія», «страхова організація» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Терміни «кредитна спілка», «корпоративний інвестиційний фонд», «торгово-промислова палата», «профспілка» мають право використовувати лише ті підприємства, установи або організації, які були створені в порядку, передбаченому профільними законами, що регулюють діяльність указаних юросіб.

Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування. При цьому, забороняється використання термінів, абревіатур, похідних термінів, щодо яких заборона передбачена законами України.

Крім того, наказом Мін‘юсту встановлюється виключний перелік розділових знаків, символів та цифр, які можуть використовуватися у назвах юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.

Прес-служба Міністерства юстиції України.

Наказ Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу»

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.03.2012 м. Київ № 368/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 березня 2012 р. за № 367/20680

Про затвердження
Вимог щодо написання
найменування юридичної особи або
її відокремленого підрозділу

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»

НАКАЗУЮ:
Затвердити Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, що додаються.
Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
Державній реєстраційній службі України (Єфіменко Л.В.) довести цей наказ до відома структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України.
Структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України, довести цей наказ до відома голів виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, районних, районних в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту взаємодії з органами влади Зеркаль О.В.

Міністр
Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
05.03.2012 № 368/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 березня 2012 р. за № 367/20680

ВИМОГИ
щодо написання найменування юридичної особи
або її відокремленого підрозділу

I. Загальні положення

1.1. Найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.

1.2. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установлених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та законами України.

1.3. Назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму.

1.4. Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування.

1.5. Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи.

1.6. Найменування юридичної особи викладається державною мовою та додатково англійською мовою (за наявності).

1.7. У найменуванні юридичних осіб забороняється використання:

1.7.1. Повних чи скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичних державних найменувань, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, – у найменуваннях юридичних осіб приватного права.

1.7.2. Термінів, абревіатур, похідних термінів, заборона використання яких передбачена законами України.

1.8. Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво» тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.

Написання найменування відокремленого підрозділу юридичної особи здійснюється відповідно до вимог, установлених пунктами 1.1 – 1.2, 1.4 – 1.7 цього розділу та розділами ІІ – ІІІ цих Вимог.

ІІ. Особливості найменування окремих юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів

2.1. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

2.2. Найменування комунальних підприємств, державних та комунальних організацій (закладів, установ), дочірніх підприємств, підприємств споживчої кооперації та підприємств об’єднань громадян або релігійних організацій можуть містити інформацію про засновника цієї юридичної особи.

2.3. Слово «національний» використовується у найменуванні закладів (установ) України гуманітарної сфери, які набувають статусу національного згідно з Указом Президента України від 16.06.95 № 451 «Про Положення про національний заклад (установу) України».

2.4. Найменування товариства не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і громадських організацій.

2.5. Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або містити ім’я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів «і компанія», а також слова «повне товариство».

2.6. Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова «командитне товариство» або містити ім’я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів «і компанія», а також слова «командитне товариство».

2.7. Підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін «кредитна спілка» і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо вони створені в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України «Про кредитні спілки».

2.8. Найменування банку має містити слово «банк», а також вказівку на організаційно-правову форму банку.

Слово «банк» та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.

Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк. Вживання у найменуванні банку слів «Україна», «державний», «центральний», «національний» та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України.

Відокремлений підрозділ банку використовує найменування лише того банку, відокремленим підрозділом якого він є. До назви відокремленого підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього відокремленого підрозділу.

2.9. Найменування пенсійного фонду має містити вказівку на вид фонду, слова «недержавний пенсійний фонд» або «пенсійний фонд» та повинно відрізнятися від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України.

Слова «недержавний пенсійний фонд» та «пенсійний фонд» можуть використовуватись у назвах юридичних осіб, що створюються відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», Пенсійним фондом України та його органами, а також підприємствами, установами й організаціями, що перебувають в управлінні Пенсійного фонду України.

2.10. У назві корпоративного інвестиційного фонду обов’язково зазначаються слова «корпоративний інвестиційний фонд» та тип і вид фонду. Якщо фонд є венчурним, це відображається у його назві.

Словосполучення «корпоративний інвестиційний фонд», «пайовий інвестиційний фонд» та похідні від них можуть використовуватись лише у назвах відповідних інститутів спільного інвестування, що створені згідно із Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

2.11. Назва «торгово-промислова палата» та утворені на її основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення «торгово-промислова палата», «торгова палата» або «промислова палата».

2.12. Найменування асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань складається з двох обов’язкових частин — загальної та індивідуальної. Загальна частина найменування містить слово «асоціація» чи слово, яким позначається добровільне об’єднання асоціацій, та має відтворювати статус асоціації. Індивідуальна частина найменування має відрізнятися від найменувань уже зареєстрованих в установленому порядку асоціацій. Індивідуальна частина найменування всеукраїнської асоціації має містити назву територіального рівня органів місцевого самоврядування, які об’єднує ця асоціація.

2.13. Слова «страховик», «страхова компанія», «страхова організація» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Використання слів «державна», «національна» або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

2.14. Назва об’єднання громадян повинна складатися з двох частин – загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об’єднань громадян. Індивідуальна назва об’єднання громадян є обов’язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об’єднань громадян з такою самою загальною назвою.

2.15. Обласні, міські, районні організації, первинні осередки політичної партії та інші структурні утворення, передбачені статутом партії, використовують назву політичної партії з доповненнями, які визначають їх місце в організаційній структурі політичної партії.

2.16. Визначення «профспілка» або похідні від нього можуть використовувати у своєму найменуванні лише ті організації, які діють на підставі Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

ІІІ. Правила написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу

3.1. Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ).

Використання лапок у найменуванні юридичної особи не є ознакою для визначення тотожності найменувань.

3.2. При написанні найменування юридичної особи використовуються:

3.2.1. Літери українського алфавіту – при написанні найменування українською мовою.

3.2.2. Літери латинського алфавіту – при написанні найменування англійською мовою.

3.2.3. Розділові знаки та символи: лапки (» «), крапка (.), кома (,), двокрапка (:), дужки /( )/, апостроф (‘), дефіс (-), тире (–), коса риска (/), знак оклику  , знак питання (?), номер (№), плюс (+), знак рівняння (=), зірочка (*), ет комерційна (@).

3.2.4. Цифри: арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0) та римські (I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, L, C, D, M).

Використання інших символів, розділових знаків у найменуванні юридичної особи не допускається.

3.3. В установчих документах та при заповненні реєстраційної картки використовуються великі літери:

українського алфавіту (А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ь, Ю, Я) – при написанні найменування українською мовою;

латинського алфавіту (А, В, С, D, Е, F, G, H, I, J, K, L, M, N, О, Р, Q, R, S, T, U, V, W, X, Y, Z) – при написанні найменування англійською мовою.

Директор Департаменту
взаємодії з органами влади

О.В. Зеркаль

Атрибути для передплати:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2012 рік. Без ПДВ. (вка-зати свої реквізити та адресу)
Вартість передплати становить 1080 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: info@stride.com.ua
http://www.stride.com.ua