ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«20» березня 2014 р. № 14
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Пропозиція
щодо спрощення роботи зі Спадковим реєстром
шляхом зменшення непотрібної бюрократії

19 січня 2006 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини, на виконання якого нотаріуси були зобов’язані подавати відомості до податкових органів про дохід спадкоємців, який вони успадкували, їх ідентифікаційні номери та ступінь споріднення. З метою надання доступу податковим органам для перевірки вірності нарахування податку було суттєво змінено (збільшено та ускладнено) процедуру реєстрації свідоцтв про право на спадщину. Але доступ до системи для податкових органів так і не було надано у зв’язку з нотаріальною таємницею, проте нотаріус продовжує вносити до Спадкового реєстру багато зайвої інформації, яка більше нікому і ніколи не знадобиться (в рамках вказаного реєстру). Так, при реєстрації свідоцтва цілком достатньо вносити серію та номер використаного бланку, реєстровий номер виданого свідоцтва про право на спадщину, дату його видачі та дані про нотаріуса, який його видав.
З усіх нотаріальних дій жодна не підлягає такій детальній реєстрації, окрім посвідчення довіреностей. Проте інформація щодо них використовується іншим нотаріусом для перевірки даних поданої довіреності. А свідоцтва про право на спадщину ніколи не підлягають перевірці за даними Спадкового реєстру.
Слід зазначити, що ані Цивільним кодексом, ані Законом України «Про нотаріат» взагалі не передбачена така реєстрація. Її необхідність вводять підзаконні нормативно-правові акти: накази МЮУ про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Положення про Спадковий реєстр.
Крім того, з 01.01.2013 нотаріус виконує функції державного реєстратора та зобов’язаний здійснити реєстрацію в Державному реєстрі речових прав одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Отже, внесення зайвих даних до Спадкового реєстру унеможливлює швидку та якісну роботу нотаріуса, в тому числі як державного реєстратора, відволікає від дійсно важливої державної реєстрації.
У зв’язку з цим маємо таку пропозицію:
у п. 2.2.3 Положення про Спадковий реєстр:
видачі свідоцтва про право на спадщину:
відомості про спадкоємця (спадкоємців) для:
фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) — видалити;
резидент (нерезидент), реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків або причина його відсутності, черга спадкоємця за законом, ступінь споріднення, місце проживання або місцеперебування — видалити;
юридичних осіб — найменування, резидент (нерезидент), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (податковий номер) (за наявності), місцезнаходження; — видалити;
відомості про отримане у спадщину майно (його найменування, опис, вартість, частка тощо) — видалити;
серії та номери спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст свідоцтва (для консульських установ України — за наявності);
номер у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;
дата видачі та відомості про особу, яка видала свідоцтво про право на спадщину (видавець);
відомості про видачу дубліката свідоцтва про право на спадщину (серії та номери спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст дубліката (за наявності);
номер у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, дата видачі дубліката, відомості про особу, яка видала дублікат, місце його видачі).

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

Передплата на 2014 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2014 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«14» березня 2014 р. № 11
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Пропозиції
щодо зменшення фінансового навантаження на
малозабезпечені версти населення та вдосконалення роботи
Спадкового реєстру інформаційної системи МЮ України

Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до нормативно-правових актів щодо Спадкового реєстру» від 15.07.2009 р. за № 1263/5 встановлено нові тарифи за користування спадковим реєстром. Так, введено плату за витяги зі Спадкового реєстру про перевірку спадкової справи, наявності заповіту/ спадкового договору в розмірі 34-00 грн. за кожний.
Нотаріуси неодноразово звертались із зверненнями щодо внесення змін до Положення про Спадковий реєстр, наводили аргументи. Не дивлячись на це, Наказом МЮУ 07.07.2011 N 1810/5 було затверджено нове Положення про Спадковий реєстр, а також затверджені нові тарифи за здійснення вищезазначених перевірок у розмірі 51-00 грн кожний.
Ці витяги є обов’язковими для нотаріуса при заведенні спадкової справи.
Нотаріальна спільнота не бачить економічного обґрунтування введення плати за послуги, які з 2000 року по 2010 рік були безкоштовними.
Ні новий реєстр, ні додаткові робочі місця у зв’язку з цим у ДП «Інформаційний центр» не створювалися.
Спадкоємець сплачує ДП «Інформаційний центр» немалі гроші за реєстрацію кожного свідоцтва про право на спадщину, які повністю компенсують витрати держателя реєстрів.
Для зменшення тягаря оплати нотаріальних дій при оформленні спадкових справ держава навіть зменшила державне мито — до 34,00 грн.
Неможливість безкоштовної перевірки блокує роботу зі спадкоємцями.
Введення плати спричиняє неабиякі труднощі при роботі зі спадкоємцями, оскільки їм доводиться оплачувати помилки, допущені посадовими особами та реєстраторами при посвідченні заповітів та внесенні даних до Спадкового реєстру. Такі помилки можуть бути допущені не з вини нотаріуса чи спадкоємця. Наприклад, якщо заповіт складався особою, яка по батькові «Єфимівна» (за її паспортом), далі паспорти змінюються у встановленому законом порядку, врешті-решт особа помирає, і у свідоцтві про смерть вона вже «Юхимівна».
Так само в ситуації фактичного прийняття спадщини, коли спадкоємець особи помирає та не встигає оформити спадщину, за обома спадкодавцями має бути перевірена наявність спадкової справи та заповіту/ спадкового договору.
Усе це повинно підтверджуватись неодноразовими витягами зі Спадкового реєстру і лягає значним грошовим тягарем. І все це на етапі прийняття спадщини, коли спадкоємець ще нічого не отримує, а лише вчиняє дії, передбачені Цивільним кодексом України та обмежені певним строком.
При цьому спадкова справа може заводитись і на підставі заяви про відмову від спадщини, тобто спадкоємець узагалі нічого і не отримає в майбутньому.
Раніше, до внесення цих змін, нотаріус міг перевірити за реєстром декілька варіантів напису прізвища, ім’я та по батькові і формувати витяг тільки тоді, коли він упевнений, що все перевірив. Тепер же кожна дія в цьому реєстрі є платною. Цим він відрізняється від усіх інших реєстрів, з якими працює нотаріус (Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна, «Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний реєстр довіреностей» та ін.), при цьому стосується таких важливих правовідносин, як спадкування, що часто пов’язано з роботою з особами похилого віку, і не завжди спадкується коштовне майно, адже спадковим майном може бути і копійчаний вклад у Державному ощадному банку.
Часто при перевірці виявляється, що спадкова справа вже заведена у іншого нотаріуса. Тоді нотаріус направляє особу до відповідного нотаріуса, але гроші за перевірку вже сплачені, а особа не отримала того, чого хотіла, що також викликає нерозуміння, конфлікти, зайвий час на роз’яснення причин відмови.
Крім того, саме Положення про Спадковий реєстр не передбачає таких випадків, коли спадкова справа заведена у іншого нотаріуса. Працівники Інформцентру роз’яснюють, що нотаріус повинен про всяк випадок спочатку перевірити інформацію з використанням підстави «звернення громадянина», а коли впевнився, що іншої спадкової справи немає, — зробити пошук вже «у зв’язку з заведенням спадкової справи». Звісно, нотаріуси в порушення Положення про Спадковий реєстр не можуть за одне й те саме стягувати з громадянина кошти, адже скарги громадянина у такому випадку знайдуть підтримку.
Це нововведення ускладнило спілкування зі спадкоємцями, оскільки їх обурення цими сумами насамперед спрямовано на нотаріуса, який намагається пояснити, чому спадкоємець повинен заплатити великі гроші за себе, за чужі помилки, за те, що інший спадкоємець подав заяву в іншій нотаріальній конторі, за наявність кількох спадкодавців та ін.
Тепер час на консультацію одного спадкоємця збільшився утричі, бо раніше нотаріус перевіряв наявність спадкової справи та заповіту безкоштовно, поки особа тільки починає свою розповідь про обставини спадкової справи, і вже ставить відповідні запитання, виходячи з інформації, наданої Спадковим реєстром. Адже спадкоємець не завжди знає про заповіти, що складав спадкодавець, також він не може знати на 100 відсотків про наявність інших спадкоємців і чи не завели вони спадкову справу вже в іншого нотаріуса.
Зараз нотаріус спочатку вислуховує клієнта та випитує по декілька разів, чи впевнений він, що не було заповітів та чи не можуть інші спадкоємці завести справу у іншого нотаріуса. Потім нотаріус видає квитанції для оплати перевірки наявності заповітуспакового договору та наявності заведеної спадкової справи. При цьому нотаріус попереджає, що можливо виявляться обставини, яких спадкоємець не очікує. Можливо, спадкова справа вже заведена у іншого нотаріуса, і сплачені вже гроші (102-00 грн) не повернуться. Особа добирається до банку, потім знов, як правило, вистоює чергу до нотаріуса. Нотаріус тим часом готує проект заяви про прийняття спадщини. Тільки потім він здійснює перевірки і у позитивному випадку може завести спадкову справу. А у негативному – відправляє спадкоємця до іншого нотаріуса.
Таким чином, наявне затягування часу та процедури прийняття спадщини, ускладнення розуміння спадкоємця порядку його дій, дії нотаріуса майже з закритими очами, безкоштовний труд нотаріуса з підготовки заяви. І це у простому випадку, який може ще бути ускладнений віком спадкоємця, декільками спадкоємцями, декільками спадкодавцями при фактичному прийнятті тощо
Заведення спадкової справи не є нотаріальною дією (яка згідно із законом є оплатною), людина може звернутися до нотаріальної контори чи нотаріуса шляхом направлення заяви про прийняття спадщини. При цьому повинна заводитись спадкова справа, проте без перевірки за даними Спадкового реєстру (що, до речі, не передбачено Цивільним кодексом України) завести спадкову справу неможливо, а без особи, яка оплатить ці перевірки, спадкова справа не буде заведена. Ось Вам і порушення Конституції, а також спадкових прав громадян, бо в такому випадку громадянин пропустить термін на прийняття спадщини.
Однак нотаріус змушений собою захищати права спадкоємця и покласти свої гроші (навіть державний нотаріус), щоб виконати вимоги нормативно-правових актів та завести спадкову справу і не дозволити порушити спадкових прав громадян. І ніхто, ані ДП ІЦ МЮУ, ані обласні управління юстиції не повернуть нотаріусу кошти у разі, якщо спадкоємець потім не з’явиться або відмовиться оплачувати ці кошти. У будь-якому разі ця схема незаконна, але немає іншого виходу для нотаріуса, хоча це питання неодноразово було озвучено на курсах підвищення кваліфікації у Києві, на семінарах за участю представників МЮУ тощо.
Стягування грошей у сумі 102,00 грн. за два витяги, які необхідні для відкриття спадкової справи, є необґрунтованим, недоцільним та провокує скандали та непорозуміння, обурення високою оплатою, що пов’язана з прийняттям спадщини. Дані витяги є необхідними для того, щоб громадянин, у якого померла близька людина, зміг заявити про своє право на спадщину. Він нічого не отримує! Він заявляє про своє право, передбачене Конституцією та Цивільним кодексом України. При цьому сукупна плата при прийнятті спадщини, з урахуванням затрат, пов’язаних з підготовкою заяви про прийняття спадщини (або навіть взагалі відмови від спадщини), збільшилась у 2–3 рази.

З метою зменшення фінансового навантаження на малозабезпечені верстви населення та вдосконалення роботи Спадкового реєстру Інформаційної системи Міністерства юстиції України пропонуємо:

Діюча редакція Обгрунтування Зміни
У Наказі МЮУ 07.07.2011 N 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»:
3.4. За проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки — у розмірі п’ятдесяти однієї гривні. Перевірки, пов’язані із заведенням спадкової справи проводити безкоштовно у зв’язку з вищенаведеними аргументами. 3.4. За виготовлення витягу про проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину — у розмірі п’ятдесяти однієї гривні. У випадку, якщо такі перевірки здійснюються з метою заведення спадкової справи з роздрукуванням інформаційної довідки про це в матеріали спадкової справи – безкоштовно.
Положення про Спадковий реєстр:
3.7. Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру, пов’язані із заведенням спадкових справ і видачею свідоцтв про право на спадщину, готуються в одному примірнику, який залишається у справах нотаріуса, що відкриває та веде такі спадкові справи. Витяги та інформаційні довідки, що не пов’язані із заведенням спадкових справ і видачею свідоцтв про право на спадщину, готуються в одному примірнику на письмові запити заявників та надаються Порядок вчинення нотаріальних дій передбачає перевірку тільки при заведенні спадкової справи. Щоб не було подвійного тлумачення, пропонуємо вилучити з Положення про Спадковий реєстр слова щодо обов’язкового проведення вказаної перевірки при видачі спадкової справи, адже не може з’явитись новий заповіт після смерті особи, а також не може бути зареєстровано дві спадкові справи на одного померлого. На бажання нотаріуса, для додаткової перестраховки у випадках, коли у нотаріуса є сумніви, він може здійснити таку перевірку. Положення про спадковий реєстр:
3.7. Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру, пов’язані із заведенням спадкових справ таабо видачею свідоцтв про право на спадщину , готуються в одному примірнику, який залишається у справах нотаріуса, що відкриває та веде такі спадкові справи. Витяги та інформаційні довідки, що не пов’язані із заведенням спадкових справ таабо видачею свідоцтв про право на спадщину, готуються в одному примірнику на письмові запити заявників та надаються
Положення про Спадковий реєстр
4.1. Плата за формування у Спадковому реєстрі реєстраційного запису про посвідчення заповіту (змін до нього, скасування, видачу дубліката), спадкового договору (змін до нього, розірвання, видачу дубліката), видачу свідоцтва про право на спадщину або дубліката свідоцтва про право на спадщину з видачею відповідного витягу, а також за проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність посвідчених заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею відповідного витягу або інформаційної довідки зі Спадкового реєстру справляється у розмірах, що встановлюються Міністерством юстиції України.
Перевірки у Спадковому реєстрі повинні бути безкоштовними з вищенаведених підстав. Положення про Спадковий реєстр
4.1. Плата за формування у Спадковому реєстрі реєстраційного запису про посвідчення заповіту (змін до нього, скасування, видачу дубліката), спадкового договору (змін до нього, розірвання, видачу дубліката), видачу свідоцтва про право на спадщину або дубліката свідоцтва про право на спадщину з видачею відповідного витягу, а також за проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність посвідчених заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею відповідного витягу або інформаційної довідки зі Спадкового реєстру справляється у розмірах, що встановлюються Міністерством юстиції України.
- виділене жирним видалити
Положення про Спадковий реєстр:
4.2. Плата не справляється за:
Абз.3:проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину у разі видачі свідоцтва про право на спадщину;
Вищенаведені аргументи. Додати про перевірку заповітуспадкового договору, прибрати слова «у разі видачі…», що означає, що перевірки безкоштовні в будь-якому разі. Положення про Спадковий реєстр:
4.2. Плата не справляється за:
Абз.3:проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину, перевірки інформації про наявність заповітуспадкового договору.

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«13» березня 2014 р. № 10
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Пропозиція
щодо значного зменшення витрат на отримання спадщини спадкоємцями першої черги (подружжя, батьки, діти померлого)

Згідно вимог ст. ст. 167, 174 Податкового кодексу України доход, отриманий платником податку у спадщину, оподатковується за ставками 0%, 5% та15%.
Для визначення суми податку у формах свідоцтв про право на спадщину, затверджених наказом МЮ України за № 3253/5 від 22 листопада 2010 року, передбачено обов’язкове зазначення нотаріусом вартості спадкового майна (форми №№ 1-13,15).
Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначення вартості майна проводиться суб’єктами оціночної діяльності, послуги яких на цей час сягають від 500 до 2000 гривень за оцінку одного об’єкта.
У той же час 90% спадкоємців оподатковуються за нульовою ставкою (це спадкоємці першої черги: подружжя, батьки, діти померлого). Для цієї категорії спадкоємців оцінка спадкового майна є зайвою, оскільки податок для них не нараховується і не сплачується: згідно до вимог ст.ст. 174.3, 179.2 Податкового кодексу України обов’язок спадкоємця, що оподатковується за нульовою ставкою щодо подання податкової декларації «вважається виконаним і податкова декларація ним взагалі не подається».
Типовою спадковою масою в сільській місцевості є житловий будинок, приватизована земельна ділянка 0,25 гектара, на якій він розташований, та приватизована земельна ділянка площею ще 0,10-0,15 гектара, надана для ведення особистого селянського господарства. Тобто маємо, як правило, три об’єкта оцінки і вищезазначену суму витрат на оцінку відповідно множимо на три.
З метою оптимізації витрат населення на оформлення спадщини пропонується внести незначні зміни до форм свідоцтв про право на спадщину і таким чином звільнити численну категорію спадкоємців від зайвих витрат на оцінку спадкового майна, тим самим без будь-яких компенсацій з бюджету суттєво знизити для 90% спадкоємців суму оплати за оформлення спадщини.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
…03.2014 № ….
Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України
від 22 листопада 2010 року № 3253/5

З метою зменшення зайвого документального навантаження громадян при вчиненні нотаріальних дій, НАКАЗУЮ:
Внести доповнення до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 «Про затвердження Правил нотаріального діловодства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 (зі змінами):
1. До форм 1-13,15 додатку № 25 додати примітку наступного змісту: «За відсутності грошового зобов’язання платника податків – спадкоємця вартість спадкового майна не зазначається».
2.Департаменту нотаріату та банкрутства ( ___________ ) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
3. Цей наказ набирає чинності з 01 квітня 2014 року.
4. Контроль за виконанням цього наказу покладаю на …

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

Передплата на 2014 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2014 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«12» березня 2014 р. № 9
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Пропозиція
щодо спрощення для учасників цивільного правообігу процедури проведення реєстраційних дій по вилученню обтяжень

З 12 лютого 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 17.10. 2013 № 868, пунктом 78 якої передбачено, що державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.
Між тим ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що нотаріус є державним реєстратором лише як спеціальний суб’єкт. Повноваження нотаріуса у цьому випадку регламентуються ст. 46 Закону України «Про нотаріат». Вказана стаття визначає, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.
Отже, право на користування Державним реєстром прав, а, як наслідок, і внесення до нього будь-яких даних щодо виникнення, зміни або припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень нотаріус набуває лише у разі вчинення будь-якої нотаріальної дії щодо цього майна.
У свою чергу ст. 34 Закону України «Про нотаріат» містить невичерпний перелік нотаріальних дій, які можуть вчинятися українськими нотаріусами. Це твердження базується на визначенні ч. 2 цієї ж статті, відповідно до якої на нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.
Власне Законом України «Про нотаріат», а саме ст. 74, встановлено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. У свою чергу, вказана стаття розміщена у розділі III Закону України «Про нотаріат», який має назву «Правила вчинення нотаріальних дій».
Отже, з упевненістю можна стверджувати, що Закон «Про нотаріат» визначає зняття заборони нотаріальною дією, яку має вчиняти нотаріус у разі настання відповідних подій (припинення договору, за яким накладено заборону, погашення позики (кредиту) і т. ін.).
За загальним правилом нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій (п. 2 гл. 11 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, за яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах (п. 1 гл. 11 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
При посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред’явлення документа, при видачі дублікатів тощо на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи (п. 1 гл. 10 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Вчинення посвідчувальних написів та видача свідоцтв здійснюються нотаріусом за формами відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613 (п. 2 гл. 10 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
На цей час відсутня відповідна форма посвідчувального напису щодо зняття заборони відчуження, а також правила зняття заборони як нотаріальної дії. Вони не знайшли регламентації у відповідних нормативних актах Міністерства юстиції України, що регулюють порядок вчинення нотаріальних дій.
Керуючись вищенаведеним, просимо внести зміни до додатка 25 Правил ведення нотаріального діловодства в частині доповнення його відповідною формою посвідчувального напису щодо зняття заборони відчуження, а також виключити абз. 2 п.п. 5.3 п. 3 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України або викласти його у такій редакції: «При знятті заборони на примірнику правочину, що зберігається у справах нотаріуса, а також у разі подання заінтересованою особою інших примірників, за якими накладена заборона, нотаріусом вчинюється посвідчувальний напис за формою відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613 (п. 2 гл. 10 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України)».
Проект
посвідчувального напису про зняття
заборони відчуження при припиненні договору

Місто (село, селище, район, область, Автономна Республіка Крим),
Україна (число, місяць, рік словами)
Мною, (прізвище, ініціали) нотаріусом (найменування державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, назва нотаріального округу), на підставі статті 74 Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку з припиненням цього договору (іпотеки, довічного утримання, спадкового) знято заборону відчуження зазначеного у договорі майна.
Зареєстровано в реєстрі за №_____.
Стягнуто (державного мита, плати).
Печатка нотаріус підпис

Такі дії, на наш погляд, будуть сприяти вирішенню проблеми зняття заборони та реєстрації припинення обтяження в Державному реєстрі прав та приведення вищевказаних правовідносин у правові рамки з метою правильної реалізації на практиці приписів законодавства України, а також спрощенню для учасників цивільного правообігу процедури проведення реєстраційних дій по вилученню обтяжень.

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«11» березня 2014 р. № 8
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Звернення
щодо роботи з Єдиними та Державними реєстрами України
нотаріусів України, які виконують свої функції
на території Автономної Республіки Крим під час форс-мажорних обставин

Шановний пане Міністр, нотаріуси України з належною відповідальністю ставляться до виконання покладених на них завдань щодо вчинення нотаріальних дій та виконання інших функцій, які передбачені чинним законодавством України.
Ми розуміємо складність ситуації, яка виникла через вторгнення військ Російської Федерації на територію України, зокрема на територію Автономної Республіки Крим.
Ці події вплинули на роботу, точніше, на можливість виконання своїх обов’язків нотаріусами України, які проживають та працюють в Криму.
Весь спектр нотаріальних дій, які вчинюються нотаріусами України, тісно пов’язаний з користуванням Єдиними та Державними реєстрами України.
Вимкнення цих реєстрів на території Автономної Республіки Крим означає припинення роботи нотаріусами, які, перш за все, повинні сприяти реалізації законних прав та інтересів громадян.
Усі нотаріуси України — громадяни України, отже, на їхніх долях та долях їхніх сімей цей факт теж позначиться.
Нотаріуси України, які працюють в Криму, отримали з Головного управління юстиції Автономної Республіки Крим листи з рекомендаціями тимчасово не вчиняти нотаріальних дій, утриматися від заведення спадкових справ та ін.
Вчинення нотаріальних дій в Україні регулюється Законом України «Про нотаріат», цей Закон, як і інші закони, чинний на території всієї України. Нотаріуси мають за будь-яких умов забезпечити населення необхідними нотаріальними діями, а безперервне функціонування всіх державних інститутів є підтвердженням сильної державної влади та контрольованості ситуації в регіонах.
Тому просимо Вас вжити заходів для налагодження роботи нотаріусів України в Автономній республіці Крим за умов неможливості доступу до реєстрів.
Згідно з Положеннями про Єдині реєстри інформаційної системи Міністерства юстиції України у випадку відсутності доступу до реєстрів реєстрацію можуть здійснювати реєстратори, в яких такий доступ є.
Нотаріуси України готові надати необхідну технічну та професійну допомогу своїм колегам з Автономної республіки Крим. І вирішення цього питання знаходиться в компетенції Міністерства юстиції України.
У свою чергу, як практики, пропонуємо надати дозвіл нотаріусам України, які працюють в Криму, виконувати свою роботу з використанням інших, крім прямого, способів доступу до реєстрів з допомогою інших реєстраторів та з використанням усіх можливих комунікаційних шляхів (електронна пошта, пошта, телефон, інтернет та ін.), а також дати дозвіл на внесення використаних спеціальних бланків нотаріальних документів до відповідного реєстру у більш пізній строк, після встановлення стабільної ситуації на півострові та поновлення доступу до Реєстрів.
Такі Ваші дії сприятимуть зменшенню соціальної напруги серед населення Криму та підтримці нотаріальної спільноти Автономної Республіки Крим в такий складний для усіх нас час.

З повагою та надією на розуміння,
Президент Громадського об’єднання
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6.
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«07» березня 2014 р. № 7
Міністру юстиції України
Петренко П.Д.

Звернення
щодо надання можливості обрати спрощену систему оподаткування приватним нотаріусам та адвокатам через внесення відповідних змін
до Податкового кодексу України

Існуюча тенденція держави щодо мінімізації витрат громадян як споживачів нотаріальних дій та послуг адвокатів цілком зрозуміла і прийнятна, але при цьому не меншої уваги потребує зменшення податкового навантаження на нотаріальну та адвокатську діяльність.
Логічність цього твердження також знайшло своє порозуміння під час обговорення при створенні робочої групи 06 березня 2014 року при Міністерстві юстиції України, яка буде займатися підготовкою нового законопроекту «Про адвокатуру». А як усім відомо адвокати і нотаріуси за Податковим кодексом України відносяться до однієї групи щодо принципів оподаткування та формування витрат.

Наведемо деякі обґрунтування.
Робота нотаріуса полягає в позасудовому забезпеченні охорони прав та законних інтересів громадян юридичних осіб і здійснюється зі значною витратною частиною з боку нотаріусів, що обґрунтовано постійним підвищенням державою вимог до організації роботи нотаріусів (стан приміщень, засоби захисту від несанкціонованого проникнення, техніка та багато іншого), підвищенням матеріальної відповідальності у вигляді встановлення достатньо високої суми страхового відшкодування на випадок заподіяння шкоди, необхідністю постійного підвищення кваліфікації працівників органів нотаріату.
Все перелічене вище спрямоване на встановлення такої системи органів нотаріату, що дає змогу забезпечувати нотаріальні дії на високому професійному рівні, без жодних фінансових затрат з боку держави на основі повного самофінансування.

Зменшення податкового тиску

На цей час джерелом доходу є плата, яку приватні нотаріуси справляють за вчинення нотаріальних дій, розмір якої сьогодні визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою . Додаткові послуги правового характеру також можуть оплачуватися за домовленістю. Відповідно доходи приватного нотаріуса — це сума коштів, що сплачується клієнтами за вчинення нотаріальних дій та надання додаткових послуг правового характеру.
Отже, враховуючи перелічені вище обґрунтування, цілком логічним та справедливим, з точки зору загальних принципів податкового законодавства, буде законодавче забезпечення можливості застосування до нотаріусів спрощеної системи оподаткування.

Пропозиції щодо обґрунтування можливості приватному нотаріусу
та адвокату обирати спрощену систему оподаткування
Дохід приватного нотаріуса та адвоката підлягає оподаткуванню за правилами Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Підпунктом 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ діяльність нотаріусів та адвокатів визначено як незалежну професійну діяльність.
Незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ .
Згідно з пунктами 178.3, 178.4 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податків на доходи фізичних осіб.
Пункт 178.6 ст.178 ПКУ зобов’язує фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення встановлені однакові для фізичних осіб — підприємців, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим ПКУ, та реєструється платником єдиного податку. Особи, які не можуть бути платниками єдиного податку, встановлені в п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Тобто особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право зареєструватися як фізичні особи — підприємці і обрати спрощену систему оподаткування.

Усі, крім нотаріусів та адвокатів!
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлюється Законом України «Про нотаріат» яким визначено, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої, у вільний від роботи час.
Таким чином, перехід на спрощену систему оподаткування за ПКУ є можливим тільки для суб’єктів підприємницької діяльності. Тому в умовах чинного законодавства нотаріуси та адвокати не можуть обрати або перейти на спрощену систему оподаткування відповідно до ПКУ.
Це породжує нерівність приватних нотаріусів та адвокатів щодо інших платників податків, які також здійснюють незалежну професійну діяльність і при цьому не виконують соціально значущих функцій у вигляді надання пільг незахищеним верствам населення.
Особливо це кидається в очі, коли ми бачимо, що спрощена система оподаткування поширюється на доходи 3 000 000 грн., 5 000 000 грн. і навіть 10 000 000. грн., а середньомісячний дохід пересічного нотаріуса перебуває в межах 3 – 8 тисяч грн. !
Можливість обрати спрощену систему оподаткування — це не тільки і не стільки необхідність зменшення надмірного податкового навантаження. Сьогодні обов’язки нотаріусів дуже розширилися. Це і збільшення вимог щодо ведення архіву, запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доступ до якого мають тільки нотаріуси, проведення фінансового моніторингу тощо. Завдяки спрощеній системі оподаткування приватні нотаріуси, навіть з невеликою кількістю вчинених нотаріальних дій та відповідно невисоким доходом, матимуть можливість створювати додаткові робочі місця, при цьому стабільно виплачуючи найнятим робітникам заробітну плату, і відповідно сплачуючи додаткові податки. Мати право обирати спрощену систему оподаткування — це можливість спростити звітність, що подається в органи державної податкової служби України, і заощадити засоби для організації нотаріальної діяльності. Загалом це дасть можливість нотаріусу та адвокату приділяти більше уваги громадянам та зменшити їх витрати на отримання правової допомоги
На сьогодні нотаріат практично єдина юридична професія яка системно, кожного дня надає безкоштовні юридичні консультації !
З метою зменшення податкового навантаження необхідно ініціювати внесення змін до ПКУ в частині надання права приватним нотаріусам та адвокатам обирати спрощену систему оподаткування, з прийняттям яких будуть надані однакові можливості щодо вчинення нотаріальних дій, удосконалення організації своєї діяльності всім нотаріусам та надання якісного рівня послуг адвокатів.
Порівняльна таблиця-пропозиція
для підготовки проекту Закону України щодо надання можливості обрати спрощену систему оподаткування приватним нотаріусам та адвокатам
через внесення відповідних змін до Податкового кодексу України

Норми чинного ПКУ щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність Проект внесення змін до відповідних норм ПКУ щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Пункт 291. 3 ст. 291 ПКУ
Юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Пункт 291.3 ст. 291 ПКУ викласти у такій редакції:
Юридична особа, фізична особа —підприємець чи особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Частина 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ
третя група — фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень Частину 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ викласти у такій редакції:
третя група — фізичні особи — підприємці чи особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

Абз. 2 п. 294.4 ст. 294
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої – шостої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Абз. 2 п. 294.4 ст. 294 викласти у такій редакції:
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), чи осіб, які отримали реєстраційне посвідчення, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, отримали реєстраційне посвідчення, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої – шостої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (отримано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності або адвокатської діяльності)

Підпункт 298.1.2 ст. 298

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої – шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Підпункт 298.1.2 ст. 298 викласти у такій редакції:
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації, отримання реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, свідоцтво на адвокатську діяльність подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої – шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації, отримання реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності.

З повагою
Президент Громадського об’єднання
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В.М.

АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ міста ХАРКОВА та ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6.
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 в АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

Шановні народні депутати України!

В той час, коли держава Україна будує правову державу, Верховна Рада України 25 лютого 2014 року розглядатиме Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оформлення спадщини», який нас фактично повертає до XVI сторіччя.
Приймаючи цей законопроект, Верховна Рада України реально запропонувала повернутися до козацького права та ставити у правозастосуванні на перше місце відчуття та емоції, на друге місце — звичай, на третє місце — духовно-емоційний стан секретаря сільради, на четверте місце — зовнішній стан (вигляд) суб’єкта, щодо якого вчинюється дія (зріст, маса тіла, спадковість, наркозалежність тощо), на п’яте місце — документ.
І вже на шосте місце у правозастосуванні ставить право, бо право як феномен вже, мабуть, у нашій державі в розумінні авторів цього Закону набуває ознак рудиментарного анахронізму.
На сьогодні запропонували «простий» механізм: хто перший приніс на село свідоцтво про смерть, того і хата, хто ощадкнижку — того гроші, а хто кинув далі шапку, тому земля.
Керуючись їх логікою, в законодавстві України ще є над чим працювати: потрібно терміново внести зміни про надання секретарям сільради повноважень судді, прокурора та взагалі нехай вже й закони приймають на селі.
У зв’язку з цим є одне бажання: побачити, як народні обранці отримають спадщину від секретаря сільради!
Шановні народні депутати України, прошу Вас звернути увагу на такі ґрунтовні зауваження щодо цього Закону, які були викладені Головним юридичним управлінням Верховної Ради України ще на стадії проекту:
«Головне управління не підтримує прийняття вказаних законодавчих пропозицій.
Це пояснюється тим, що оформлення спадщини є досить складною юридичною процедурою, яка вимагає значного обсягу юридичних знань. Саме тому її виконання покладено на нотаріуса, яким згідно з ст. 3 Закону України «Про нотаріат» може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Зазначимо, що наявність таких знань та досвіду у посадових осіб місцевих органів самоврядування виглядає сумнівним, у зв‘язку з чим покладення на них обов’язків щодо оформлення спадщини може призвести до порушень прав спадкоємців.»
«1. Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат» надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте запровадження такого підходу, на нашу думку, не враховує того, що вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не в формальній видачі зазначеного свідоцтва, а, насамперед, у наданні цьому документу юридичної вірогідності, а отже, має здійснюватися тільки в такій процесуальній формі, яка повною мірою забезпечує безспірність такого документу.
На сьогодні Законом України «Про нотаріат» встановлені гарантії безспірності факту набуття фізичними та юридичними особами прав на спадщину та дотримання права кожного на правову допомогу під час вчинення нотаріальних дій у сфері спадкування. Зазначені гарантії полягають насамперед у встановленні кваліфікаційних вимог до нотаріусів, які дозволяють йому давати професійну оцінку достовірності юридичних фактів, на підставі яких видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того, держава гарантує захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у разі їх звернення до нотаріуса, встановивши повну відповідальності за законність вчинюваних ним нотаріальних дій.
Натомість у разі передачі органам місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та безспірність вчинюваних цими органами нотаріальних дій.
Разом з цим, запровадження шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України порядку видачі свідоцтва про право на спадщину сільською, селищною радою є юридично некоректним з огляду на колегіальність та сесійний характер роботи цього органу, з одного боку, та чітко встановленими законами України строками прийняття спадщини, з іншого боку.
Крім того, покладання на сільські та селищні ради функцій нотаріату не відповідає положенням частини третьої статті 143 Конституції України, за якою органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Також законопроект має низку внутрішніх неузгодженостей, зокрема це стосується одночасного надання одних і тих самих повноважень сільським, селищним радам та посадовим особам цих органів місцевого самоврядування, що суперечить частині другій статті 19 Конституції України та не відповідає вимогам щодо якості закону в контексті верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.
Разом з цим, з огляду на положення статті 1277 Цивільного кодексу України, за якими у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина, визнається судом відумерлою та переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на спадщину не враховує вимог частини четвертої статті 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованої Україною, за якою кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів.
2. Положення підпункту 7 пункту 2 розділу І проекту щодо доповнення статті 67 Закону України «Про нотаріат» новими частинами, які регламентують порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, по-перше, не узгоджуються з вимогами частини першої статті 24 Конституції України, оскільки передбачаючи видачу свідоцтва про право на спадщину тільки спадкоємцям першої та другої черги за законом, обмежують права спадкоємців третьої, четвертої та п’ятої черг. Крім того, згідно з положеннями законопроекту створюється вірогідність одночасного відкриття спадкових справ нотаріусом та органом місцевого самоврядування щодо однієї спадщини.
По-друге, зазначені положення проекту щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації тільки на підставі правовстановлюючих документів, не враховують низки вимог Цивільного кодексу та інших законів України.
Так, згідно з положеннями статті 182, частини другої статті 331, частини першої статті 344 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано (частина шоста статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Однак відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу І проекту «відмітка про перехід права власності при видачі свідоцтва про право на спадщину провадиться посадовою особою органу місцевого самоврядування шляхом закреслення прізвища, ім’я та по батькові спадкодавця на правовстановлюючому документі і виправлення на прізвище, ім’я та по батькові спадкоємця та повинно бути підтверджено підписом посадової особи органу місцевого самоврядування і печаткою цього органу.
Проте згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації прав не приймаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
Крім того, проект підготовлений без урахування вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Так, пункти 3 та 4 розділу І законопроекту не були предметом наукової експертизи, яка обов’язково має проводитися відповідно до вимог статті 103 Регламенту Верховної Ради України, і не обговорювалися у сесійному залі під час його розгляду у першому читанні.»

З повагою
Президент
Асоціації нотаріусів міста Харкова та
Харківської області В.М. Марченко

24 лютого 2014 року