НАКАЗ. Змінено порядок проведення перевірок нотаріальних контор, архівів, організації їх діяльності та дотримання порядку вчинення нотаріальних дій, діловодства

11.04.2014

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
28.03.2014 м. Київ № 579/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
31 березня 2014 р. за № 379/25150

Про внесення зміни до Порядку проведення
перевірки організації роботи державних
нотаріальних контор, державних нотаріальних
архівів, організації нотаріальної діяльності
приватних нотаріусів, дотримання
державними і приватними нотаріусами
порядку вчинення нотаріальних дій та
виконання правил нотаріального діловодства

Відповідно до статей 21, 18, 33 Закону України «Про нотаріат»

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за № 298/25075, таку зміну:

в абзаці другому пункту 39 слово «проведення» замінити словами «ознайомлення з довідкою про результати проведеної».

2. Департаменту нотаріату та банкрутства подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

3. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту нотаріату та банкрутства.

Міністр
Павло Петренко

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«11» квітня 2014 р. № 15
Міністру юстиції України
Петренку П. Д.

Пропозиції
щодо доцільності використання спеціальних бланків нотаріальних документів

Останні 17 років невід’ємною складовою нотаріального діловодства є спеціальні бланки нотаріальних документів (далі — бланки). На них викладаються тексти нотаріально посвідчуваних документів, з ними тісно пов’язана робота нотаріусів України.
Але раніше нотаріат України 5 років працював злагоджено та стабільно, не використовуючи бланки.
І. Пропонуємо аналіз доцільності введення бланків, здійснене 17 років тому.
Використання бланків в Україні було запроваджене згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12.08.1996 № 21/5 «Про внесення доповнень до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Чинну на той час Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України було доповнено пунктом 2-1 такого змісту:
«2-1. Нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусами України, виконуються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок бланка, а також порядок обліку, зберігання та витрачення бланків нотаріальних документів встановлюються Міністерством юстиції за погодженням з Українською нотаріальною палатою.
Використання інших бланків або стандартних білих аркушів паперу для вчинення нотаріальних дій забороняються.
Документи, виконані не на стандартному бланку, вважаються недійсними».
На виконання зазначеної норми видано накази Міністерства юстиції України від 09.10.1997 № 69/5 «Про запровадження спеціальних бланків нотаріальних документів» та від 01.07.1997 № 49/5 «Про затвердження Положення про постачання, зберігання, облік та звітність витрачання бланків нотаріальних документів». Така новела мотивувалася необхідністю підвищити рівень захисту нотаріально оформлюваних документів.
Згодом на підставі наказу Міністерства юстиції України від 29.06.1999 № 36/5 «Про здійснення заходів щодо захисту нотаріально оформлюваних документів» (на цей час втратив чинність) почав функціонувати спеціальний електронний реєстр — Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів (далі — РНБ).
Поступово змінювалася форма (дизайн) бланків, процес їх виготовлення, кількість ступенів захисту бланків, порядок постачання, обліку витрачання. Дизайн бланка щоразу ускладнювався різноманітними елементами захисту (дрібними малюнками, спеціальним папером, голограмами тощо). Таке вдосконалення щоразу відбивалось на собівартості бланка, яка на початок 2014 року дорівнювала майже 12 грн. Оплата за бланки є складовою розміру плати за нотаріальні послуги, і, відповідно, перекладена на споживачів нотаріальних послуг.
На цей час спеціальні бланки нотаріальних документів належать до документів суворої звітності, їх опис та зразок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 812 «Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка». Використання бланків у нотаріальній діяльності регулюється ст. 34 Закону України «Про нотаріат», главою 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Отже, з часом нотаріальний бланк набув високого ступеня захисту від підробки, але це призвело до суттєвого подорожчання нотаріальних дій.
ІІ. Розглянемо питання, чи доцільно на сьогодні використовувати бланки з таким високим ступенем захисту, чи дійсно саме бланки надають високий рівень захисту нотаріально оформлюваного документа.
Так, враховуючи спеціальні елементи захисту, сам бланк практично неможливо підробити. Статистика правоохоронних органів та нотаріальна практика показує, що випадки застосування підроблених бланків практично відсутні. Але існує значно простіший спосіб отримати нотаріальні бланки.
Не є таємницею слідства той факт, що офіси приватних нотаріусів та державні нотаріальні контори по всій країні стали ціллю крадіїв та грабіжників. При цьому об’єктом таких злочинів є передусім нотаріальні бланки. Тобто запровадження бланків спричинило появу ще одного напряму злочинної діяльності.
Викрадені бланки активно пропонуються для продажу через Інтернет, що майорить різними цінами, кількістю бланків, способами їх оплати та отримання, і навіть пропозиціями бланків «з усіма необхідними реквізитами» — печаткою та підписом нотаріуса.
ІІІ. Виникає логічне питання: а як же Реєстр нотаріальних бланків? Адже відомості про кожен бланк заносяться до цього Реєстру і перевіряються під час використання. Це дійсно так: в РНБ фіксується інформація стосовно дати, виду нотаріальної дії, вчиненої із використанням бланку, і обов’язково — інформація про викрадені бланки.
З 17 листопада 2009 року доступ до цього реєстру має будь-яка особа за допомогою мережі Інтернет. В той же час юридичний обов’язок перевіряти дійсність кожного бланка, на якому викладений відповідний документ, покладений законодавством лише на нотаріусів.
Жодні державні органи, посадові особи, юридичні особи тощо не зобов’язані перевіряти нотаріальні бланки і на практиці не користуються своїм правом перевірки та доступом до РНБ при роботі з нотаріальними документами. А саме:
– працівники прикордонної служби (заяви батьків про згоду на виїзд дитини за межі України);
– міграційної служби (заяви про видачу проїзних документів дітям, довіреності та заяви щодо реєстрації місця проживання);
– житлово-експлуатаційні організації;
– землевпорядні організації;
– податкові органи;
– органи пенсійного фонду;
– банки (для отримання коштів з банківських рахунків, відкриття та закриття будь-яких рахунків);
– інші юридичні особи (різноманітні довіреності, заяви).
Більше того, саме використання бланка в наведених випадках відіграє негативну роль, оскільки зменшує сумніви щодо можливості підробки, знижує пильність при перевірці деталей та обставин. Таким чином, для підробленого документа бланк стає гарантією його беззастережного прийняття.
Активним користувачем реєстру РНБ на цей час є єдиний державний орган — Державна автоінспекція, під час роботи з довіреностями на транспортні засоби. Але ДАІ перевіряє не дійсність бланка, на якому викладено довіреність, а чинність самої довіреності (не відмінена, не скасована тощо). Для проведення такої перевірки не має значення, на бланку викладена довіреність чи на звичайному папері.
IV. Проаналізуємо доцільність застосування бланків для інших нотаріальних дій: договорів, заповітів, свідоцтв та інших документів.
Нотаріат та інші сфери нерозривно пов’язані з багатьма електронними реєстрами, відомостями з яких необхідно постійно користуватись у роботі, виготовляючи відповідні витяги, довідки і т. ін. Так, інформація щодо правовстановлювальних документів, наявності обтяжень тощо фіксується в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, щодо заповітів — в Спадковому реєстрі тощо.
Підроблений документ, який не співпадає з даними багатьох електронних реєстрів, просто не може бути використаний.
Тому і виготовляти підроблений бланк в умовах сьогодення немає сенсу.
V. Звернемося до міжнародного досвіду з питань використання бланків.
У квітні 2003 року на навчанні в міжнародному інституті нотаріальних досліджень (Швейцарія) нотаріуси, які представляли різні регіони України, звернули особливу увагу на те, що нотаріальні дії швейцарцями вчиняються на звичайному папері формату А4 без застосування спеціальних засобів захисту.
Крім того, нотаріуси Волині, перебуваючи у вересні 2003 року в Національній нотаріальній палаті Угорщини, також мали нагоду оглянути документи у нотаріальному бюро Csillagne Jonas Judit. Як з’ясувалося, нотаріуси Угорщини вчиняють нотаріальні акти на звичайному папері, і це є вимогою законодавства Угорщини. Натомість головний акцент у цивілізованому світі робиться на комп’ютеризації нотаріального процесу.
Таким чином, в жодній країні Європи, крім України, не використовуються спеціальні бланки нотаріальних документів.
Єдиним виключенням є Російська Федерація, але і там нотаріальні бланки єдиного зразка були введенні зовсім нещодавно, мабуть, під впливом досвіду України.
VI. Які засоби захисту нотаріальних документів використовуються державами — членами Міжнародного латинського нотаріату?
Нотаріуси цих країн працюють над запровадженням нових технологій у нотаріальний процес, зокрема, над розробкою спеціальних картриджів для принтерів, на яких виготовлятимуться нотаріальні документи, спеціальних чорнил, які будуть застосовуватись лише в нотаріальній практиці для заповнення нотаріусами документів, над розробкою нових видів міжнародних електронних реєстрів тощо.
Впровадження комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, створення єдиного банку даних найважливіших нотаріальних проваджень — це новий етап в нотаріальному процесі, який зумовлений вимогами часу.
Наступним етапом має бути створення єдиної комп’ютерної мережі нотаріальних органів, яка буде не тільки надавати інформацію про нотаріуса чи окрему нотаріальну дію, а й можливість співпрацювати нотаріусам на міжнародному рівні.
Зауважу, що усе вищевикладене — це проекти і перспективи (серед яких, до речі, не вбачається використання спеціальних бланків), але головною відмінністю від України є те, що світ напрацьовує шляхи захисту нотаріальної дії, а не бланка на якому вона вчинюється.
VІI. На цей час діють законодавчо закріплені, науково обґрунтовані та загальновизнані засоби для надання нотаріальному документу юридичної достовірності.
По-перше, це власноручне підписання документа нотаріусом та особами, які беруть участь у нотаріальному процесі, та проставлення печатки. Щодо власноручного підпису та печатки нотаріуса, то, з одного боку, це гарантія, що нотаріус особисто вчинив нотаріальну дію, взяв на себе відповідальність за правильність вчиненої нотаріальної дії та відповідність її вимогам закону, а з іншого — це характерна ознака оформленого ним особисто документа, додатковий засіб, що має ускладнювати підробку.
По-друге, посвідчувальні написи надають документам певних специфічних ознак: шляхом їх вчинення на документі нотаріус засвідчує або посвідчує наявність (відсутність) певних юридичних фактів, достовірність яких ним встановлена за допомогою нотаріальної процедури. Вчинення посвідчувального напису на нотаріальному документі свідчить про закінчення нотаріального провадження, він є квінтесенцією нотаріального процесу, остаточною фазою оформлення нотаріального акта та надання йому законної сили.
По-третє, нотаріальні дії реєструються у спеціальних реєстрах вчинюваних нотаріальних дій на паперових носіях, які є своєрідним забезпечувальним засобом та гарантією прав особи на отримання дубліката втраченого нотаріального документа.
Окремо варто назвати електронні реєстри, які з часом займають все більше місця в нотаріальній діяльності. Про їх значну роль у захисті від підроблених документів вже йшлося вище.
Враховуючи останні події і економічну ситуацію в Україні, уряд запроваджує різноманітні заходи для скорочення витрат як державного бюджету країни, так і пересічних громадян.
Так, наприклад, в березні 2014 року Міністерством юстиції України було ініційоване виключення голографічних елементів зі спеціальних бланків нотаріальних документів, що потягне зменшення їх вартості.
Проте, враховуючи наведене вище, можливо, більш дієвою була б повна відмова від спеціальних бланків нотаріальних документів як доволі витратного, але неефективного засобу захисту.
P.S. Наостанок потрібно відзначити, що на початку березня 2014 року, керуючись аналогічними підставами, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк виступив з пропозицією відмінити паперові акцизні марки та перевести їх в електронний реєстр.

З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 1 квітня 2014 р. № 80
Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812 “Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 59, ст. 2074; 2012 р., № 90, ст. 3651; 2013 р., № 75, ст. 2769) зміни, що додаються.

2. Установити, що залишки спеціальних бланків нотаріальних документів, виготовлені за описом і зразком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812, до набрання чинності цією постановою, використовуються нотаріусами до повного їх витрачання.

Прем’єр-міністр України
А.ЯЦЕНЮК

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 квітня 2014 р. № 80

ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812

1. Пункти 18-20 Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання, затвердженого зазначеною постановою, викласти у такій редакції:

“18. Завідуючі державними нотаріальними конторами, державними нотаріальними архівами чи приватні нотаріуси протягом п’яти робочих днів після зіпсуття чи анулювання бланків здійснюють їх знищення, про що складається відповідний акт у двох примірниках. Один примірник акта про знищення зіпсованих чи анульованих бланків зберігається в державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві, у приватного нотаріуса, другий примірник акта протягом п’яти робочих днів надсилається постачальнику бланків.

19. Постачальник бланків знищує дефектні бланки, про що складає відповідний акт.

20. Завідуючі державними нотаріальними конторами, державними нотаріальними архівами, приватні нотаріуси забезпечують зберігання актів приймання-передачі для знищення дефектних бланків, актів про знищення зіпсованих чи анульованих бланків, а постачальник бланків — актів приймання-передачі дефектних бланків, актів про знищення дефектних бланків протягом трьох років після їх підписання.”.

2. В описі і зразку спеціального бланка нотаріального документа, затверджених зазначеною постановою:

1) абзац другий пункту 1 викласти у такій редакції:

“Водяний знак нефіксований і має вигляд темного ромба, у чотирьох кутах якого накладено ромб світлого кольору.”;

2) пункти 5 і 6 викласти у такій редакції:

“5. У нижній частині на зворотному боці бланка люмінесцентними фарбами виконано напис у два рядки. Перший рядок містить напис “МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ”, другий — “СПЕЦІАЛЬНИЙ БЛАНК НОТАРІАЛЬНОГО ДОКУМЕНТА”. Напис з’являється під дією ультрафіолетового випромінювання.

6. У правому нижньому куті на лицьовому боці бланка міститься QR-код, під яким міститься серія, яка складається з трьох літер, та номер із шести цифр.”;

3) друге речення пункту 7 виключити;

4) пункт 11 викласти у такій редакції:

“11. Для захисту від несанкціонованого тиражування та запобігання зміні (заміні) інформації QR-код, серія та номер закриті напівпрозорою дифракційною плівкою гарячого тиснення.”.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
25.03.2014 м. Київ № 563/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції 25.03.2014 за № 367/25144

Про внесення змін до Порядку вчинення
нотаріальних дій нотаріусами України

Відповідно до статті 2¹ Закону України «Про нотаріат» та з метою спрощення процедури оформлення спадщини

НАКАЗУЮ:

1. Внести до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (із змінами), такі зміни:

у главі 2 розділу II:

підпункт 1.20 пункту 1 викласти в такій редакції:

«1.20. Нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості та об’єкти незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна, та документа про оціночну вартість.»;

підпункт 6.3 пункту 6 викласти в такій редакції:

«6.3. Нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів), крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, та документа про оціночну вартість такого майна, визначену суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.

При посвідченні правочину, який передбачає будь-який перехід права власності на легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди, крім їх успадкування та дарування, відповідний правочин посвідчується нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого, виходячи із зазначеної у правочині ціни, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів (визначеної відповідно до пункту 173.1 статті 173 розділу IV Податкового кодексу України) або не нижче оціночної вартості таких транспортних засобів, визначеної суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна (за вибором платника податку).

У разі якщо платником податку сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб, обчислений, виходячи із зазначеної у правочині ціни, але не нижче оціночної вартості транспортного засобу, нотаріусу також подається документ про оціночну вартість, визначену суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.».

2. Департаменту нотаріату та банкрутства (Долгова З.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

3. Департаменту нотаріату та банкрутства (Долгова З.М.), начальникам головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Ємельянову І.І.

Міністр
Павло Петренко

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
14.03.2014 м. Київ № 524/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17 березня 2014 р. За № 357/25134

Про заходи щодо надання
послуг з державної реєстрації
речових прав на нерухоме майно

Відповідно до пунктів 3 та 9 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395, з метою забезпечення та захисту прав та законних інтересів власників, інших правонабувачів нерухомого майна, надання послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

НАКАЗУЮ:

1. Встановити, що державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) на нерухоме майно, яке розташоване в межах території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації прав здійснюють:

за заявами, які подаються особисто заявником або шляхом надсилання поштою до органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, – державні реєстратори речових прав на нерухоме майно (далі – державні реєстратори) органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей;

за заявами, які подаються особисто заявником або шляхом надсилання поштою до органів державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей, – державні реєстратори таких органів.

У разі подання заяв до органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя такі органи забезпечують прийняття заяв з обов’язковим зазначенням поштової адреси заявника для листування та виготовленням електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

За допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав Укрдержреєстр здійснює передачу заяв до органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей для їх подальшого розгляду державними реєстраторами.

Державні реєстратори органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей проводять державну реєстрацію прав відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868. Витяг з Державного реєстру прав, свідоцтво про право власності (в разі його формування) або рішення, прийняті державним реєстратором, зазначені органи державної реєстрації прав надсилають поштою з описом вкладення заявникові.

Документи, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав до органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, видаються особисто заявникові або надсилаються поштою з описом вкладення зазначеними органами після розгляду державними реєстраторами органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей відповідної заяви.

У разі подання заяв до органів державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей державні реєстратори таких органів проводять державну реєстрацію прав відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

2. Державній реєстраційній службі України (Алексєєв І.С.) вжити відповідних заходів, необхідних для реалізації пункту 1 цього наказу, шляхом:

1). тимчасового покладання виконання обов’язків державних реєстраторів органів державної реєстрації прав Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на державних реєстраторів органів державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей;

2). забезпечення передачі заяв за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до органів державної реєстрації прав Дніпропетровської, Одеської, Хмельницької та Чернігівської областей та належного контролю за подальшим їх розглядом державними реєстраторами.

3. Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Богданов Л.В.) вжити відповідних заходів, необхідних для проведення реєстраційних дій, визначених пунктом 1 цього наказу.

4. Департаменту взаємодії з органами влади подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної реєстраційної служби України Алексєєва І.С.

Міністр
Павло Петренко

Міністр юстиції України Павло Петренко анонсував реформи, які відбудуться в органах юстиції, виборчому законодавстві та судовій системі. Про це очільник Мін’юсту розповів під час відео-конференції з представниками регіональних органів юстиції, громадських організацій та засобів масової інформації.

За словами Павла Петренка, за два тижні буде презентована програма реформ Державної реєстраційної служби. «Одним із найбільш актуальних питань є спрощення реєстрації власності та викорінення корупції. Мова йде про те, що ми маємо максимально прибрати контакт державного службовця-реєстратора з громадянином, який отримає послуги», — зазначив він.

Міністр повідомив, що у службах реєстрації передбачається встановлення відео-камер та електронної черги. «Це буде зроблено для того, щоб штучно не створювалися перепони для громадянина, який хоче здійснити відповідні дії. Також ми розглядаємо ініціативу щодо реєстрації за допомогою Інтернету. Окрім того, частину реєстраційних дій планується передати на обслуговування приватним структурам – нотаріусам та комерційним банкам», — підкреслив Павло Петренко.

За його словами, зараз аналізується механізм вчинення реєстраційних дій через систему Укрпошти. «За нашими даними, близько 70 відсотків повідомлень, що передавалися через пошту реєстраторам, потім були повернуті громадянам за формальними підставами», — зазначив Міністр.

Ще однією новацією, за словами Павла Петренка, має стати відкриття реєстрів для громадян. «Ми вивчали практику Грузії та Польщі. Єдина проблема стосується конфлікту з нормами Конституції та Закону «Про персональні дані», що гарантують конфіденційність інформації про особу. Зараз відпрацьовується варіант, який дасть можливість відкрити реєстри без персональних даних про саму особу. Я переконаний, що це зменшить кількість шахрайських дій та дасть змогу бізнесу, який використовує цю інформацію, більш ефективно працювати», — підкреслив Міністр.

Павло Петренко також анонсував значні зміни до законодавства в контексті захисту прав і свобод громадян України. Вони будуть стосуватися виборчого законодавства, змін до Кримінально-процесуального кодексу та інших законодавчих актів. «Разом з експертами Ради Європи та інших міжнародних інституцій ми напрацювали низку виборчих законопроектів. Йдеться про закон про місцеві вибори, який неодноразово критикувався як нашими, так і іноземними експертами», — повідомив очільник Міністерства юстиції.

За його словами, важливим питанням є прийняття закону «Про мирні зібрання». «На сьогодні у нас такого закону немає і ми керуємося діючою Конституцією та рішеннями Конституційного Суду. Європейська комісія та інші міжнародні організації вимагають від нас прийняти відповідний закон», — зауважив Павло Петренко.

Міністр юстиції зазначив, що більшість європейських країн жорстко регламентують питання щодо попереднього повідомлення про ті чи інші мирні зібрання. «Ми хочемо відпрацювати механізм, при якому будь-яке мирне зібрання може бути проведено без додаткових бюрократичних процедур після звичайного повідомлення організаторами компетентних органів», — наголосив Павло Петренко.

Окрім того, очільник Мін’юсту звернув увагу, що в контексті забезпечення прав і свобод громадян відбудуться зміни до Кримінально-процесуального кодексу в частині захисту прав і інтересів затриманих та підозрюваних осіб.

Також Міністерство юстиції разом із тимчасової спеціальною комісією Верховної Ради готує нову редакцію Конституції у розділі, який стосується судочинства. «Я переконаний, що після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС ми в найкоротші терміни ухвалимо низку законів, які закріплять європейські стандарти з прав і свобод громадян», — наголосив Павло Петренко.

Під час спілкування з представниками громадських організацій Міністр торкнувся питання реформування судової системи, зокрема, створення ефективного інституту суду присяжних в Україні.

«Той формат, який прописаний у Кримінально-процесуальному кодексі, є, м’яко кажучи, пародією на суд присяжних. Фактично він складався з судді та двох народних засідателів, які виконували функції помічників судді. На моє переконання, це не є об’єктивне відображення громадської думки. Я думаю, що у змінах до КПК ми запропонуємо модель більш широкого представництва громадян у суді. Можливо, що буде започаткований відповідний пілотний проект, щоб суд присяжних запрацював в деяких областях, і ми на практиці побачили ефективність цього інституту», — зазначив Павло Петренко.

Окремо Міністр зупинився на питаннях співпраці Мін’юсту зі ЗМІ. «На відміну від попереднього керівництва, яке зустрічалося з журналістами раз в півроку, ми будемо систематично проводити публічні зустрічі з журналістами та інформувати про ситуацію в Міністерстві. Позиція журналістів та громадянської спільноти для нас дуже важлива. Це ж стосується керівників регіональних управлінь юстиції. Якщо вони не змінять свої підходи та ставлення до інформування щодо своєї роботи, то робити в міністерстві їм нічого», — сказав він.

Міністр також торкнувся змін до Постанови Кабінету Міністрів «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Він повідомив, що Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав відповідне доручення про створення робочої групи за участі представників громадськості. «Я впевнений, що тільки в форматі відкритого діалогу КМУ з суспільством, у нас є можливість прийняти ті рішення, які будуть корисними для громадян», — резюмував Павло Петренко.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«20» березня 2014 р. № 14
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Пропозиція
щодо спрощення роботи зі Спадковим реєстром
шляхом зменшення непотрібної бюрократії

19 січня 2006 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо оподаткування спадщини, на виконання якого нотаріуси були зобов’язані подавати відомості до податкових органів про дохід спадкоємців, який вони успадкували, їх ідентифікаційні номери та ступінь споріднення. З метою надання доступу податковим органам для перевірки вірності нарахування податку було суттєво змінено (збільшено та ускладнено) процедуру реєстрації свідоцтв про право на спадщину. Але доступ до системи для податкових органів так і не було надано у зв’язку з нотаріальною таємницею, проте нотаріус продовжує вносити до Спадкового реєстру багато зайвої інформації, яка більше нікому і ніколи не знадобиться (в рамках вказаного реєстру). Так, при реєстрації свідоцтва цілком достатньо вносити серію та номер використаного бланку, реєстровий номер виданого свідоцтва про право на спадщину, дату його видачі та дані про нотаріуса, який його видав.
З усіх нотаріальних дій жодна не підлягає такій детальній реєстрації, окрім посвідчення довіреностей. Проте інформація щодо них використовується іншим нотаріусом для перевірки даних поданої довіреності. А свідоцтва про право на спадщину ніколи не підлягають перевірці за даними Спадкового реєстру.
Слід зазначити, що ані Цивільним кодексом, ані Законом України «Про нотаріат» взагалі не передбачена така реєстрація. Її необхідність вводять підзаконні нормативно-правові акти: накази МЮУ про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Положення про Спадковий реєстр.
Крім того, з 01.01.2013 нотаріус виконує функції державного реєстратора та зобов’язаний здійснити реєстрацію в Державному реєстрі речових прав одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Отже, внесення зайвих даних до Спадкового реєстру унеможливлює швидку та якісну роботу нотаріуса, в тому числі як державного реєстратора, відволікає від дійсно важливої державної реєстрації.
У зв’язку з цим маємо таку пропозицію:
у п. 2.2.3 Положення про Спадковий реєстр:
видачі свідоцтва про право на спадщину:
відомості про спадкоємця (спадкоємців) для:
фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) — видалити;
резидент (нерезидент), реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків або причина його відсутності, черга спадкоємця за законом, ступінь споріднення, місце проживання або місцеперебування — видалити;
юридичних осіб — найменування, резидент (нерезидент), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (податковий номер) (за наявності), місцезнаходження; — видалити;
відомості про отримане у спадщину майно (його найменування, опис, вартість, частка тощо) — видалити;
серії та номери спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст свідоцтва (для консульських установ України — за наявності);
номер у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;
дата видачі та відомості про особу, яка видала свідоцтво про право на спадщину (видавець);
відомості про видачу дубліката свідоцтва про право на спадщину (серії та номери спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст дубліката (за наявності);
номер у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, дата видачі дубліката, відомості про особу, яка видала дублікат, місце його видачі).

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

Передплата на 2014 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
Поточний рахунок 260000016018 в АТ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351254
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2014 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«14» березня 2014 р. № 11
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Пропозиції
щодо зменшення фінансового навантаження на
малозабезпечені версти населення та вдосконалення роботи
Спадкового реєстру інформаційної системи МЮ України

Наказом Міністерства юстиції України «Про внесення змін до нормативно-правових актів щодо Спадкового реєстру» від 15.07.2009 р. за № 1263/5 встановлено нові тарифи за користування спадковим реєстром. Так, введено плату за витяги зі Спадкового реєстру про перевірку спадкової справи, наявності заповіту/ спадкового договору в розмірі 34-00 грн. за кожний.
Нотаріуси неодноразово звертались із зверненнями щодо внесення змін до Положення про Спадковий реєстр, наводили аргументи. Не дивлячись на це, Наказом МЮУ 07.07.2011 N 1810/5 було затверджено нове Положення про Спадковий реєстр, а також затверджені нові тарифи за здійснення вищезазначених перевірок у розмірі 51-00 грн кожний.
Ці витяги є обов’язковими для нотаріуса при заведенні спадкової справи.
Нотаріальна спільнота не бачить економічного обґрунтування введення плати за послуги, які з 2000 року по 2010 рік були безкоштовними.
Ні новий реєстр, ні додаткові робочі місця у зв’язку з цим у ДП «Інформаційний центр» не створювалися.
Спадкоємець сплачує ДП «Інформаційний центр» немалі гроші за реєстрацію кожного свідоцтва про право на спадщину, які повністю компенсують витрати держателя реєстрів.
Для зменшення тягаря оплати нотаріальних дій при оформленні спадкових справ держава навіть зменшила державне мито — до 34,00 грн.
Неможливість безкоштовної перевірки блокує роботу зі спадкоємцями.
Введення плати спричиняє неабиякі труднощі при роботі зі спадкоємцями, оскільки їм доводиться оплачувати помилки, допущені посадовими особами та реєстраторами при посвідченні заповітів та внесенні даних до Спадкового реєстру. Такі помилки можуть бути допущені не з вини нотаріуса чи спадкоємця. Наприклад, якщо заповіт складався особою, яка по батькові «Єфимівна» (за її паспортом), далі паспорти змінюються у встановленому законом порядку, врешті-решт особа помирає, і у свідоцтві про смерть вона вже «Юхимівна».
Так само в ситуації фактичного прийняття спадщини, коли спадкоємець особи помирає та не встигає оформити спадщину, за обома спадкодавцями має бути перевірена наявність спадкової справи та заповіту/ спадкового договору.
Усе це повинно підтверджуватись неодноразовими витягами зі Спадкового реєстру і лягає значним грошовим тягарем. І все це на етапі прийняття спадщини, коли спадкоємець ще нічого не отримує, а лише вчиняє дії, передбачені Цивільним кодексом України та обмежені певним строком.
При цьому спадкова справа може заводитись і на підставі заяви про відмову від спадщини, тобто спадкоємець узагалі нічого і не отримає в майбутньому.
Раніше, до внесення цих змін, нотаріус міг перевірити за реєстром декілька варіантів напису прізвища, ім’я та по батькові і формувати витяг тільки тоді, коли він упевнений, що все перевірив. Тепер же кожна дія в цьому реєстрі є платною. Цим він відрізняється від усіх інших реєстрів, з якими працює нотаріус (Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна, «Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний реєстр довіреностей» та ін.), при цьому стосується таких важливих правовідносин, як спадкування, що часто пов’язано з роботою з особами похилого віку, і не завжди спадкується коштовне майно, адже спадковим майном може бути і копійчаний вклад у Державному ощадному банку.
Часто при перевірці виявляється, що спадкова справа вже заведена у іншого нотаріуса. Тоді нотаріус направляє особу до відповідного нотаріуса, але гроші за перевірку вже сплачені, а особа не отримала того, чого хотіла, що також викликає нерозуміння, конфлікти, зайвий час на роз’яснення причин відмови.
Крім того, саме Положення про Спадковий реєстр не передбачає таких випадків, коли спадкова справа заведена у іншого нотаріуса. Працівники Інформцентру роз’яснюють, що нотаріус повинен про всяк випадок спочатку перевірити інформацію з використанням підстави «звернення громадянина», а коли впевнився, що іншої спадкової справи немає, — зробити пошук вже «у зв’язку з заведенням спадкової справи». Звісно, нотаріуси в порушення Положення про Спадковий реєстр не можуть за одне й те саме стягувати з громадянина кошти, адже скарги громадянина у такому випадку знайдуть підтримку.
Це нововведення ускладнило спілкування зі спадкоємцями, оскільки їх обурення цими сумами насамперед спрямовано на нотаріуса, який намагається пояснити, чому спадкоємець повинен заплатити великі гроші за себе, за чужі помилки, за те, що інший спадкоємець подав заяву в іншій нотаріальній конторі, за наявність кількох спадкодавців та ін.
Тепер час на консультацію одного спадкоємця збільшився утричі, бо раніше нотаріус перевіряв наявність спадкової справи та заповіту безкоштовно, поки особа тільки починає свою розповідь про обставини спадкової справи, і вже ставить відповідні запитання, виходячи з інформації, наданої Спадковим реєстром. Адже спадкоємець не завжди знає про заповіти, що складав спадкодавець, також він не може знати на 100 відсотків про наявність інших спадкоємців і чи не завели вони спадкову справу вже в іншого нотаріуса.
Зараз нотаріус спочатку вислуховує клієнта та випитує по декілька разів, чи впевнений він, що не було заповітів та чи не можуть інші спадкоємці завести справу у іншого нотаріуса. Потім нотаріус видає квитанції для оплати перевірки наявності заповітуспакового договору та наявності заведеної спадкової справи. При цьому нотаріус попереджає, що можливо виявляться обставини, яких спадкоємець не очікує. Можливо, спадкова справа вже заведена у іншого нотаріуса, і сплачені вже гроші (102-00 грн) не повернуться. Особа добирається до банку, потім знов, як правило, вистоює чергу до нотаріуса. Нотаріус тим часом готує проект заяви про прийняття спадщини. Тільки потім він здійснює перевірки і у позитивному випадку може завести спадкову справу. А у негативному – відправляє спадкоємця до іншого нотаріуса.
Таким чином, наявне затягування часу та процедури прийняття спадщини, ускладнення розуміння спадкоємця порядку його дій, дії нотаріуса майже з закритими очами, безкоштовний труд нотаріуса з підготовки заяви. І це у простому випадку, який може ще бути ускладнений віком спадкоємця, декільками спадкоємцями, декільками спадкодавцями при фактичному прийнятті тощо
Заведення спадкової справи не є нотаріальною дією (яка згідно із законом є оплатною), людина може звернутися до нотаріальної контори чи нотаріуса шляхом направлення заяви про прийняття спадщини. При цьому повинна заводитись спадкова справа, проте без перевірки за даними Спадкового реєстру (що, до речі, не передбачено Цивільним кодексом України) завести спадкову справу неможливо, а без особи, яка оплатить ці перевірки, спадкова справа не буде заведена. Ось Вам і порушення Конституції, а також спадкових прав громадян, бо в такому випадку громадянин пропустить термін на прийняття спадщини.
Однак нотаріус змушений собою захищати права спадкоємця и покласти свої гроші (навіть державний нотаріус), щоб виконати вимоги нормативно-правових актів та завести спадкову справу і не дозволити порушити спадкових прав громадян. І ніхто, ані ДП ІЦ МЮУ, ані обласні управління юстиції не повернуть нотаріусу кошти у разі, якщо спадкоємець потім не з’явиться або відмовиться оплачувати ці кошти. У будь-якому разі ця схема незаконна, але немає іншого виходу для нотаріуса, хоча це питання неодноразово було озвучено на курсах підвищення кваліфікації у Києві, на семінарах за участю представників МЮУ тощо.
Стягування грошей у сумі 102,00 грн. за два витяги, які необхідні для відкриття спадкової справи, є необґрунтованим, недоцільним та провокує скандали та непорозуміння, обурення високою оплатою, що пов’язана з прийняттям спадщини. Дані витяги є необхідними для того, щоб громадянин, у якого померла близька людина, зміг заявити про своє право на спадщину. Він нічого не отримує! Він заявляє про своє право, передбачене Конституцією та Цивільним кодексом України. При цьому сукупна плата при прийнятті спадщини, з урахуванням затрат, пов’язаних з підготовкою заяви про прийняття спадщини (або навіть взагалі відмови від спадщини), збільшилась у 2–3 рази.

З метою зменшення фінансового навантаження на малозабезпечені верстви населення та вдосконалення роботи Спадкового реєстру Інформаційної системи Міністерства юстиції України пропонуємо:

Діюча редакція Обгрунтування Зміни
У Наказі МЮУ 07.07.2011 N 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»:
3.4. За проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки — у розмірі п’ятдесяти однієї гривні. Перевірки, пов’язані із заведенням спадкової справи проводити безкоштовно у зв’язку з вищенаведеними аргументами. 3.4. За виготовлення витягу про проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину — у розмірі п’ятдесяти однієї гривні. У випадку, якщо такі перевірки здійснюються з метою заведення спадкової справи з роздрукуванням інформаційної довідки про це в матеріали спадкової справи – безкоштовно.
Положення про Спадковий реєстр:
3.7. Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру, пов’язані із заведенням спадкових справ і видачею свідоцтв про право на спадщину, готуються в одному примірнику, який залишається у справах нотаріуса, що відкриває та веде такі спадкові справи. Витяги та інформаційні довідки, що не пов’язані із заведенням спадкових справ і видачею свідоцтв про право на спадщину, готуються в одному примірнику на письмові запити заявників та надаються Порядок вчинення нотаріальних дій передбачає перевірку тільки при заведенні спадкової справи. Щоб не було подвійного тлумачення, пропонуємо вилучити з Положення про Спадковий реєстр слова щодо обов’язкового проведення вказаної перевірки при видачі спадкової справи, адже не може з’явитись новий заповіт після смерті особи, а також не може бути зареєстровано дві спадкові справи на одного померлого. На бажання нотаріуса, для додаткової перестраховки у випадках, коли у нотаріуса є сумніви, він може здійснити таку перевірку. Положення про спадковий реєстр:
3.7. Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру, пов’язані із заведенням спадкових справ таабо видачею свідоцтв про право на спадщину , готуються в одному примірнику, який залишається у справах нотаріуса, що відкриває та веде такі спадкові справи. Витяги та інформаційні довідки, що не пов’язані із заведенням спадкових справ таабо видачею свідоцтв про право на спадщину, готуються в одному примірнику на письмові запити заявників та надаються
Положення про Спадковий реєстр
4.1. Плата за формування у Спадковому реєстрі реєстраційного запису про посвідчення заповіту (змін до нього, скасування, видачу дубліката), спадкового договору (змін до нього, розірвання, видачу дубліката), видачу свідоцтва про право на спадщину або дубліката свідоцтва про право на спадщину з видачею відповідного витягу, а також за проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність посвідчених заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею відповідного витягу або інформаційної довідки зі Спадкового реєстру справляється у розмірах, що встановлюються Міністерством юстиції України.
Перевірки у Спадковому реєстрі повинні бути безкоштовними з вищенаведених підстав. Положення про Спадковий реєстр
4.1. Плата за формування у Спадковому реєстрі реєстраційного запису про посвідчення заповіту (змін до нього, скасування, видачу дубліката), спадкового договору (змін до нього, розірвання, видачу дубліката), видачу свідоцтва про право на спадщину або дубліката свідоцтва про право на спадщину з видачею відповідного витягу, а також за проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність посвідчених заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею відповідного витягу або інформаційної довідки зі Спадкового реєстру справляється у розмірах, що встановлюються Міністерством юстиції України.
- виділене жирним видалити
Положення про Спадковий реєстр:
4.2. Плата не справляється за:
Абз.3:проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину у разі видачі свідоцтва про право на спадщину;
Вищенаведені аргументи. Додати про перевірку заповітуспадкового договору, прибрати слова «у разі видачі…», що означає, що перевірки безкоштовні в будь-якому разі. Положення про Спадковий реєстр:
4.2. Плата не справляється за:
Абз.3:проведення перевірки інформації про наявність чи відсутність заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину, перевірки інформації про наявність заповітуспадкового договору.

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89, 067 572 16 15

«13» березня 2014 р. № 10
Міністру юстиції України
Петренко П. Д.

Пропозиція
щодо значного зменшення витрат на отримання спадщини спадкоємцями першої черги (подружжя, батьки, діти померлого)

Згідно вимог ст. ст. 167, 174 Податкового кодексу України доход, отриманий платником податку у спадщину, оподатковується за ставками 0%, 5% та15%.
Для визначення суми податку у формах свідоцтв про право на спадщину, затверджених наказом МЮ України за № 3253/5 від 22 листопада 2010 року, передбачено обов’язкове зазначення нотаріусом вартості спадкового майна (форми №№ 1-13,15).
Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначення вартості майна проводиться суб’єктами оціночної діяльності, послуги яких на цей час сягають від 500 до 2000 гривень за оцінку одного об’єкта.
У той же час 90% спадкоємців оподатковуються за нульовою ставкою (це спадкоємці першої черги: подружжя, батьки, діти померлого). Для цієї категорії спадкоємців оцінка спадкового майна є зайвою, оскільки податок для них не нараховується і не сплачується: згідно до вимог ст.ст. 174.3, 179.2 Податкового кодексу України обов’язок спадкоємця, що оподатковується за нульовою ставкою щодо подання податкової декларації «вважається виконаним і податкова декларація ним взагалі не подається».
Типовою спадковою масою в сільській місцевості є житловий будинок, приватизована земельна ділянка 0,25 гектара, на якій він розташований, та приватизована земельна ділянка площею ще 0,10-0,15 гектара, надана для ведення особистого селянського господарства. Тобто маємо, як правило, три об’єкта оцінки і вищезазначену суму витрат на оцінку відповідно множимо на три.
З метою оптимізації витрат населення на оформлення спадщини пропонується внести незначні зміни до форм свідоцтв про право на спадщину і таким чином звільнити численну категорію спадкоємців від зайвих витрат на оцінку спадкового майна, тим самим без будь-яких компенсацій з бюджету суттєво знизити для 90% спадкоємців суму оплати за оформлення спадщини.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
…03.2014 № ….
Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України
від 22 листопада 2010 року № 3253/5

З метою зменшення зайвого документального навантаження громадян при вчиненні нотаріальних дій, НАКАЗУЮ:
Внести доповнення до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 «Про затвердження Правил нотаріального діловодства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 (зі змінами):
1. До форм 1-13,15 додатку № 25 додати примітку наступного змісту: «За відсутності грошового зобов’язання платника податків – спадкоємця вартість спадкового майна не зазначається».
2.Департаменту нотаріату та банкрутства ( ___________ ) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
3. Цей наказ набирає чинності з 01 квітня 2014 року.
4. Контроль за виконанням цього наказу покладаю на …

З повагою,
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.