Архивы

Науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» №6 (78) грудень 2014 року Тема номера: Спадщина

У НОМЕРІ:

Спадщина

Володимир МАРЧЕНКО, Олег ПЕЧЕНИЙ

Алгоритм дій нотаріуса щодо заведення спадкової справи 9

Олександр КУХАРЄВ

Інститут виконання заповіту: сучасний стан та перспективи розвитку 18

Додаток 1

Свідоцтво, яке посвідчує повноваження виконавця заповіту 30

Додаток 2

Зразок постанови про призначення виконавця заповіту нотаріусом 32

Додаток 3

Зразок договору про виконання заповіту, що укладається між спадкоємцями та виконавцем заповіту…. 33

Ольга РОЗГОН

Спадкування грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках у банку 35

Зразок

свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням 44

Оксана ВІРУН

Позовне провадження при спадкуванні 46

Додаток 1

Зразок заяви про зупинення провадження по спадковій справі
з метою звернення спадкоємця до суду за визнанням заповіту недійсним 54

Додаток 2

Зразок заяви про зупинення провадження по спадковій справі з метою звернення
спадкоємця до суду про усунення іншого спадкоємця від спадкування 55

Додаток 3

Листроз’яснення на право звернення спадкоємця до суду про визначення йому
додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини 57

Додаток 4

Листроз’яснення на право звернення спадкоємця до суду щодо

підтвердження факту родинних відносин зі спадкодавцем 58

Додаток 5

Листроз’яснення на право звернення спадкоємця до суду
щодо підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менше
як п’ять років до часу відкриття спадщини 59

Додаток 6

Листроз’яснення на право звернення спадкоємця до суду щодо підтвердження факту перебування на утриманні у спадкодавця не менше як п’ять років………. 60

Додаток 7

Зразок заяви про зупинення провадження по спадковій справі з метою звернення спадкоємця
до суду про оспорювання майнових вимог того з подружжя, що залишився живим 61

Додаток 8

Листроз’яснення на право звернення спадкоємця до суду
про визнання права власності на майно в порядку спадкування 62

Ольга ГОРДІЄНКО

Спадкування нерухомості з іноземним елементом 63

Додаток 1

Міжнародні договори України…………………… 66

Додаток 2

Примірний зразок запиту

про надання правової допомоги…………………. 68

Олег ПЕЧЕНИЙ

Деякі аспекти визначення часу і місця відкриття спадщини 69

Руслана РИЧОК

Зразок довіреності з питань оформлення спадкових справ згідно із законодавством Російської Федерації з одночасним її перекладом нотаріусом………… 75

Зразок довіреності з питань оформлення спадкових справ згідно із законодавством Російської Федерації, ведення справ у суді з одночасним її перекладом нотаріусом 77

Зарубіжний досвід

Давид ОКРОШИДЗЕ

Доступ к реестрам: нотариус Грузии как авторизованный
пользователь публичного реестра 80

Інна БЕРНАЦЬКА

Нотаріат Італії — огляд, доступ до професії, технології, відчуження нерухомості та національна рада нотаріусів 86

Віра ЛАНТЬЄВА

Підсумки та особисті висновки участі в конференції в СанктПетербурзі 94

Нотаріальний процес

Олена ЧУЄВА

Попередній договір. Практичний аспект 97

Додаток

Лист Державної податкової адміністрації України від 28.04.2007
№ 2119/К/170315 № 8727/7/170317 Про справляння державного мита 100

Вікторія НІКІТЕНКО

Стислий аналіз останніх новацій у сфері оцінки 102

Оксана ЛЄЩЄНКО

Що буде предметом правочину за договором дарування банківського вкладу (депозиту)? 106

Цивільний кодекс

Василь КРАТ

Правосуб’єктність неповнолітніх осіб 108

Аріна САВЧЕНКО

Технікоправова сутність об’єкта незавершеного будівництва в контексті його просторовочасової визначеності…………………………………………. 113

Ваші пухнасті права

Ольга ВЕРЕЙЦІ

Правові аспекти полювання
з використанням мисливських собак, ловчих звірів та птахів 120

Захист прав нотаріуса

Валентина ТЕРЕЩЕНКО

Захист прав та інтересів нотаріуса в цивільному, господарському
та адміністративному процесі 124

Людмила РУБІНЧИК

Готуємося до перевірки самозайнятої особи органами
Державної фіскальної служби України 127

Державний реєстр речових прав

Юлія ПЕТУТІНА, Ольга ВАКУЛІЧ

Виправлення технічної (або іншої) помилки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під час вчинення реєстраційних дій……………………… 133

Пенсійний фонд

Олена САМОЩЕНКО

Проект відповіді на запит податкової щодо надання пояснень, копій документів і відсутності ЄСВ в переліку загальнодержавних та місцевих податків і зборів як сфери дії Податкового кодексу 145

Додаток

Запит податкової щодо надання пояснень, копій документів
і відсутності ЄСВ в переліку загальнодержавних та місцевих податків і зборів як сфери дії Податкового кодексу 150

Податки

Марина ЗЄНІКОВА

Порядок оформлення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, пораненим під час проведення антитерористичної операції 151

Додаток 1

Зразок заяви на виплату ОГД 158

Додаток 2

Зразок довідки про обставини травми 159

Додаток 3

Зразок довіреності на збір
документів та оформлення ОГД 160

Огляди та коментарі

Юрій ПИЛИПЕНКО

Огляд змін до законодавства за вересень 2014 року 163

Олена БОЧАН

Філософія моралі в юридичній діяльності 165

Зустрічі нотаріусів

Ольга ГРИБАНОВА, Анна КОХАН

О, спорт, ты — мир! 171

Судова практика

Договори міни землі, укладені в період дії заборони на відчуження є недійсними. Правова позиція, яка висловлена ВС України в постанові від 05.11.2014 року у справі № 6172цс14 176

Асоціація нотаріусів міста Харкова та Харківської області

Правовий аналіз листа Державної фіскальної служби України від 16.10.2014
№ 7559/7/9917030117 «Щодо відображення сум чистого доходу (прибутку) у звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями та особами, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю» на відповідність діючому законодавству України……………… 182

Додаток

Лист Державної фіскальної служби України від 16.10.2014
№ 7559/7/999917030117 Про надання роз’яснення 188

Нормативні акти

Лист Державної фіскальної служби України від 29.09.2014 № 1926/с/999918030114 193

Лист Міністерства доходів і зборів України від 03.11.2014 № 11250/10/2615170107 195

Лист Міністерства юстиції України від 05.11.2014 № 1332/664 197

Коли верстався номер

Правовий висновок Національного юридичного університету ім. Ярослава
Мудрого щодо взаємовідносин приватних нотаріусів і Державної фіскальної
служби України стосовно адміністрування єдиного соціального внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 199

Адміністрація сайту щиро Вітає Вас з Днем Святого Миколая!!!

Вітаємо вас з днем Святого Миколая!

Це свято любові і душевної теплоти! У цей день навіть дорослі починають вірити в чудеса, а діти з нетерпінням чекають ранку, щоб заглянути під подушку або чарівний башмачкок, адже так приємно знайти в ньому подарунки. Нехай це свято наповнить Ваш дім щастям, теплотою і любов’ю, а Ваше життя зробить яскравим! Зі святом!

Правовий аналіз листа Державної фіскальної служби України від 16.10.2014 № 7559/7/99-17-03-01-17 «Щодо відображення сум чистого доходу (прибутку) у звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями та особами, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю» на відповідність діючому законодавству України

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89,

«17» листопада 2014 р. № 30

До відома нотаріусів

Правовий аналіз

листа Державної фіскальної служби України від 16.10.2014 № 7559/7/99-17-03-01-17

«Щодо відображення сум чистого доходу (прибутку) у звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями та особами, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю»

на відповідність діючому законодавству України

16 жовтня Державною фіскальною службою України було видано лист «Про надання роз’яснення» щодо відображення сум чистого доходу (прибутку) у звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями та особами, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю.

Цим листом самозайнятим особам, зокрема приватним нотаріусам, пропонується розраховувати суму єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на підставі Книги обліку доходів та витрат шляхом ділення річного чистого доходу на кількість календарних місяців, при цьому в разі відсутності доходу в певному місяці не сплачувати за такий місяць єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Проаналізувавши діюче законодавство України з цього питання, вважаємо, що лист Державної фіскальної служби України від 16.10.2014 № 7559/7/99-17-03-01-17 порушує вимоги Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а також нормативні акти, які були видані на виконання цього Закону (до речі, вказаний лист не опублікований на офіційному сайті Державної фіскальної служби та відсутній на офіційних юридичних веб-порталах).

І. Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464):

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону);

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону);

мінімальний страховий внесок — сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону);

платник єдиного внеску — фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону).

Відповідно до п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб.

Стаття 1. Податкового кодексу України визначає сферу дії Податкового кодексу України, а саме:

«1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування…».

У статтях 8, 9, 10 Податкового кодексу України міститься вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, і в цьому переліку немає Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином сфера дії Податкового кодексу України не поширюється на Єдиний внесок, Податковий кодекс України не регулює відносини, що виникають у сфері справляння Єдиного внеску.

Стаття 8 Закону № 2464 визначає, по-перше, що Єдиний внесок не входить до системи оподаткування; а по-друге, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування —ПКУ, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску:

«Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік».

ІІ. На підставі ст. 6 Закону № 2464 було видано наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в пункті 3.4 якого зазначено:

«Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 454».

В таблиці 3 в другій графі зазначається сума доходу, заявлена в податковій декларації.

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є податковим періодом.

Відповідно до ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок — це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV «Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

ІІІ. Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

IV. Необхідно звернути увагу на те, що жоден з приведених нормативних актів, що регулює сплату внесків до Пенсійного фонду України, не посилається при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат.

Єдина вимога — це відповідність річній податковій декларації.

V. Законом України від 04.07.2013 № 406-VII було внесено зміни до Закону № 2464, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз’яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання вказаної норми Закону № 2464 було видано спільний лист Міністерства доходів та зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляє, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5–9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/24160, надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до роз’яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012» особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 додатка 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року.

При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року.

Зауважимо, що ці роз’яснення є діючими, вони в повному обсязі відповідають вимогам Закону № 2464.

VI. Кожен громадянин України зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом (ст. 67 Конституції України).

В проаналізованому вище листі пропонується робити місячні розрахунки за Книгою обліку доходів та витрат, що суперечить ст. 178 ПКУ, та в разі відсутності місячного доходу при заповнені таблиці 3 додатка 5 Звіту з єдиного внеску проставляти прочерк (в паперовому виді) або залишати незаповненими (в електронному вигляді).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, порядок заповнення звіту з єдиного внеску, запропонований в листі Державної фіскальної служби України від 16.10.2014 № 7559/7/99-17-03-01-17, порушує конституційне право приватних нотаріусів на забезпечення державною пенсією.

VII. Квінтесенція аналізу чинного податкового законодавства доводить, що оподаткований дохід нотаріуса з‘являється виключно наступного року який слідує за звітним, а не на протязі року кожного поточного місяця.

Також за Податковим кодексом України наявність витрат у нотаріуса визначається отриманням довідки про взяття на облік у контролюючих органах (стаття 65, 178 ПКУ) і це єдина вимога для врахування витрат.

Знов таки ПКУ вимагає від приватного нотаріуса вести облік доходів і витрат такої діяльності, але цей облік не встановлює процедуру звітності.

Відповідно діюче Пенсійне законодавство України логічно дозволяє такому платнику зборів самостійно визначати суму доходів у розрізі кожного місяця відповідного звітного року з метою максимального забезпечення отримання кожним громадянином України належної трудової пенсії.

Загальний висновок

Вимагаючи проведення перерахунку сплаченого єдиного внеску та заповнення звіту з єдиного внеску згідно з листом Державної фіскальної служби України від 16.10.2014 № 7559/7/99-17-03-01-17, який не є ані Законом, ані нормативним актом, який має бути зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства, працівники Державної фіскальної служби порушують вимоги Закону № 2464 та конституційні права приватних нотаріусів.

Відповідно до підпункту 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Про Державну фіскальну службу України» посадові особи контролюючих органів, Державної фіскальної служби України зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно згідно з ПКУ та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Використані закони та нормативні акти

1. Конституція України.
2. Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
3. Податковий кодекс України.
4. Закон України від 04.07.2013 № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи».
5. Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Про Державну фіскальну службу України».
7. Наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
8. Наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
9. Лист Міністерства доходів та зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16; № 36398/05.10.
10. Роз’яснення від 13.08. 2013 Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 12-1 від 22.07.2013».
11. .Роз’яснення від 23.10.2013 Головного управління Міндоходів у Київській області «Єдиний соціальний внесок».

З повагою,

Президент Громадської організації

«Асоціація нотаріусів міста Харкова

та Харківської області» В. М. Марченко

УВАГА! РЕЄСТРАЦІЯ НА СЕМІНАР У М.КИЄВІ на 28 листопада 2014 року ПРИПИНЕНА!

Наказ від 12.09.2014 № 250 Про внесення змін до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.09.2014 № 250

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 вересня 2014
за № 1179/25956

Про внесення змін до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, та з метою приведення до вимог чинного законодавства Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041, НАКАЗУЮ:

1. Внести до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041 (далі – Інструкція), такі зміни:

1) у пункті 1.1 глави 1 слова «бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ)» замінити словами «суб’єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна (далі – суб’єкти господарювання)»;

2) в абзаці першому пункту 2.5 глави 2 абревіатуру «БТІ» замінити словами «суб’єкти господарювання»;

3) у главі 3:

пункт 3.7 викласти в такій редакції:

«3.7. Розрахунок розміру часток у спільній частковій власності на квартири, що приватизуються, провадиться відповідно до додатка 1 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404. Приклад розрахунку часток у квартирі багатоквартирного житлового будинку наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.»;

у пункті 3.10 абревіатуру «БТІ» замінити словами «суб’єкт господарювання»;

4) у додатках 1, 2 до Інструкції:

слова «бюро технічної інвентаризації» замінити словами «суб’єкт господарювання» у відповідних відмінках;

слово «начальник» у всіх відмінках замінити словом «керівник» у відповідних відмінках.

2. Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики (Кушнір С.І.) разом з Департаментом нормативно-правового регулювання (Малашкін М.А.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Білоусова А.Л.

Перший заступник Міністра
В.А. Негода

Науково-практичний журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» №5 (77) жовтень 2014 року Тема номера: Земельний кодекс

У НОМЕРІ:

Земельний кодекс

Ірина САЯПІНА

Деякі проблеми створення, відчуження та спадкування фермерських господарств………………. 7

Зразок
статуту фермерського господарства………………………………………………………………………………. 29

Інна БУРЯЧЕК

І знов за рибу гроші, або Чи має право нотаріус посвідчувати договір купівліпродажу будівлі без зареєстрованого права на земельну ділянку 37

Нотаріальний процес

Олена ЧУЄВА

Кримська нерухомість у сфері дії українських нотаріусів: за чи проти?……………………………. 40

Ольга ГОРДІЄНКО

Тимчасово окупована територія України. Які проблеми виникають у нотаріальній практиці? 44

Володимир ПОПОВ

Перетинання державного кордону України малолітніми та неповнолітніми громадянами України 50

Додаток 1

Зразок заяви батьків про згоду на тимчасову поїздку за кордон неповнолітньої дитини…….. 54

Додаток 2

Зразок заяви про згоду на виготовлення і видачу закордонного паспорта неповнолітній дитині…….. 55

Ольга РОЗГОН

Виїзд дитини за кордон: теоретичні та судовопрактичні узгодження……………………………….. 56

Наталія САУТЕНКО,
Олена ЧУЄВА

Інші договори — огляд практики застосування……………………………………………………………….. 69

Державний реєстр речових прав

Юлія ПЕТУТІНА

Підготовка нотаріуса до нотаріальних та реєстраційних дій…………………………………………….. 78

Юлія ПЕТУТІНА

Перенесення записів про обтяження до розділу або до спеціального розділу……………………. 90

Зразок
повідомлення про перенесення відомостей до спеціального розділу………………………………… 96

Зразок
повідомлення про перенесення відомостей до іншого розділу…………………………………………. 97

Аріна Савченко

Момент визнання об’єкта будівництва незавершеним і ступінь його будівельної готовності в контексті державної реєстрації прав на нього: нотаріальний аспект……………………………………………….. 100

Марина ЄЛЬКІНА

Дублікат. Видача дубліката документа про право власності на нерухоме майно. Державна реєстрація змін у Державному реєстрі прав за дублікатом документа, що свідчить про наявність права власності на нерухоме майно………………………………………………………………………………………………………….. 109

Артем ЛІТВІНОВ,
Тетяна ЛІТВІНОВА

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проведена, а нотаріальна дія не відбулась 135

Лист Державної реєстраційної служби України «Стосовно порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 05.03.2014 № 5779/051514……………………. 138

Цивільний кодекс

Василь КРАТ

Комерційне посередництво: окремі аспекти регулювання………………………………………………. 145

Спадщина

Олег ПЕЧЕНИЙ

Деякі аспекти заповіту в нотаріальній практиці……………………………………………………………… 148

Наталія ДМИТРІЄВА

Спадщина. Практичні питання……………………………………………………………………………………… 155

Діловодство

Оксана ВІРУН

Витребовування спадкової справи з архіву приватним нотаріусом до свого провадження за клопотанням спадкоємців…………………………………………………………………………………………….. 158

Додаток 1

Клопотання про взяття спадкової справи до провадження нотаріуса у зв’язку з припиненням діяльності приватного нотаріуса………………………………………………………………………………………………….. 161

Додаток 2

Клопотання про взяття спадкової справи до провадження приватного нотаріуса у зв’язку з ліквідацією державної нотаріальної контори…………………………………………………………………………………… 162

Додаток 3

Замовлення на видачу спадкової справи з архіву у зв’язку з припиненням діяльності приватного нотаріуса………………………………………………………………………………………………………………………………….. 163

Додаток 4

Замовлення на видачу спадкової справи з архіву у зв’язку з ліквідацією державної нотаріальної контори………………………………………………………………………………………………………………………………….. 164

Захист прав нотаріуса

Ігор НАЯВКО

Результати розгляду скарги на рішення податківців про оподаткування об’єкта житлової нерухомості, який є робочим місцем нотаріуса…………………………………………………………………………………. 165

Додаток

Лист Міністерства доходів і зборів України від 27.08.2014 № 5988/1010436100809……….. 165

Володимир МАРЧЕНКО

Експресаналіз наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2014 №1422/5 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників нотаріусів» 168

Тема для обговорення

Марина ЗЄНІКОВА

Договір поділу спадкового майна…………………………………………………………………………………. 170

Податки

Володимир МАРЧЕНКО

Військовий збір: сплачуємо з 3 серпня по 31 грудня 2014 року………………………………………. 173

Додаток

Лист від 08.09.2014 № 3095/6/999917030315…………………………………………………………… 177

Судова практика

Олександр КУХАРЄВ

Проблеми реалізації іпотечного майна в процедурі банкрутства: за матеріалами судової практики 181

Ваші пухнасті права

Ольга ВЕРЕЙЦІ

Цивільноправова відповідальність за шкоду, спричинену тваринами…………………………….. 186

Архів «МЕН»

Архів матеріалів науковопрактичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» за 2013 рік 195

Коли верстався номер

Лист Міністерства юстиції України від 12.09.2014 ……………………………………………………….. 211

Лист Міністерства юстиції України від 24.09.2014 № 1558903314/13………………………….. 213

Лист Міністерства юстиції України від 26.09.2014 № 1583703314/13……………………….. 215

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 541 Про порядок припинення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності особами, які переселилися з тимчасово окупованої території, за їх рішенням

Документ 541-2014-п, не набрав чинності, поточна редакція — Прийняття від 16.10.2014

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 16 жовтня 2014 р. № 541
Київ

Про порядок припинення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності особами, які переселилися з тимчасово окупованої території, за їх рішенням

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” Кабінет Міністрів України постановляє:

Установити, що:

державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців, які переселилися з тимчасово окупованої території, місцем проживання яких (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) є тимчасово окупована територія, за рішенням таких осіб здійснюється за місцем їх перебування, зареєстрованим відповідно до законодавства, у порядку, визначеному статтею 47 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”;

припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території, місцем проживання яких (за даними відповідних реєстрів) є тимчасово окупована територія, здійснюється за рішенням таких осіб за місцем їх перебування, зареєстрованим відповідно до законодавства, уповноваженими органами, що реєструють таку діяльність або видають документи про право на зайняття нею, не пізніше наступного робочого дня після подання особою заяви;

відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за їх рішенням або припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, здійснені відповідно до цієї постанови, передаються до відповідного територіального органу Державної фіскальної служби за місцем перебування осіб, зареєстрованим відповідно до законодавства, для зняття таких осіб з обліку в установленому порядку.

Прем’єр-міністр України
А.ЯЦЕНЮК

Звернення до Президента України щодо вето на ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадщини) » за р. №5141

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«20» жовтня 2014 р. № 29
Президенту України
Порошенко П.О.
Шановний пане Президент!

У той час, коли Україна долає нелегкий шлях до становлення незалежної правової держави, Верховна Рада України 20 жовтня 2014 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадщини) » за реєстровим №5141, який нас фактично повертає до XVI сторіччя.
Законом пропонується передати оформлення спадкових прав на селі посадовим особам сільських рад.
На сьогодні запропоновано «простий» механізм: хто перший приніс на село свідоцтво про смерть, того і хата, хто ощадкнижку — того гроші, а хто кинув далі шапку — тому земля.
Таким чином, Верховна Рада України реально пропонує повернутися до козацького права та ставити у правозастосуванні на перше місце відчуття та емоції, на друге місце — звичай, на третє місце — духовно-емоційний стан секретаря сільради, на четверте місце — зовнішній стан (вигляд) суб’єкта, щодо якого вчинюється дія (зріст, маса тіла, спадковість, наркозалежність тощо), на п’яте місце — документ.
І тільки на шосте місце у правозастосуванні ставити право, бо право як феномен вже, мабуть, у нашій державі в розумінні авторів цього Закону набуває ознак рудиментарного анахронізму.
Керуючись їх логікою, в законодавстві України ще є над чим працювати: потрібно терміново внести зміни про надання секретарям сільради повноважень судді, прокурора та взагалі нехай вже й закони приймають на селі.
У зв’язку з цим є одне бажання: побачити, як народні обранці отримають спадщину від секретаря сільради!

І. Прошу Вас звернути увагу на такі ґрунтовні зауваження щодо цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи місцевого самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (зі змінами) посадова особа місцевого самоврядування — особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно ст. 12 даного Закону, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Статтею 141 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (зі змінами) передбачено, що строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років.
За текстом Закону, який пропонується внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат» надаються «уповноваженим на це посадовим особам місцевого самоврядування» повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте зазначене суперечить положенням частини другої ст. 19 Конституції України, оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Тобто відповідна посадова особа має бути визначена безпосередньо законом.
Разом з цим положення тексту Закону щодо видачі свідоцтва про право на спадщину «уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування» є юридично некоректними та містять підґрунтя для корупційних ризиків.
Крім того, покладання на посадових осіб органів місцевого самоврядування функцій нотаріату не відповідає положенням частини третьої ст. 143 Конституції України, за якою органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Також відповідно до статей 1 і 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа органу місцевого самоврядування може мати повноваження виключно щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Такий законодавчий підхід, на нашу думку, не враховує того, що вчинення нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не в формальній видачі зазначеного свідоцтва, а насамперед у наданні цьому документу юридичної вірогідності, а отже, має здійснюватися виключно нотаріусом у такій процесуальній формі, яка повною мірою забезпечує безспірність такого документа.
На сьогодні Законом України «Про нотаріат» встановлені гарантії безспірності факту набуття фізичними та юридичними особами прав на спадщину та дотримання права кожного на правову допомогу під час вчинення нотаріальних дій у сфері спадкування. Зазначені гарантії полягають насамперед у встановленні кваліфікаційних вимог до нотаріусів, які дозволяють йому давати професійну оцінку достовірності юридичних фактів, на підставі яких видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того, держава гарантує захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб у разі їх звернення до нотаріуса, встановивши повну відповідальність за законність вчинюваних ним нотаріальних дій.
Натомість у разі передачі посадовим особам органів місцевого самоврядування повноваження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та безспірність вчинюваних цими особами нотаріальних дій.
Крім того, з огляду на положення ст. 1277 Цивільного кодексу України, за якими у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина визнається судом відумерлою та переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на спадщину не враховує вимог частини четвертої ст. 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованої Україною, за якою кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів.
Положення Закону щодо доповнення ст. 67 Закону України «Про нотаріат» новими частинами, які регламентують порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, по-перше, не узгоджуються з вимогами частини першої ст. 24 Конституції України, оскільки, передбачаючи видачу свідоцтва про право на спадщину тільки спадкоємцям першої та другої черги за законом, обмежують права спадкоємців третьої, четвертої та п’ятої черг.
До речі, на практиці остаточний склад спадкоємців, а також черга, що закликається до спадкування, встановлюється нотаріусом лише після шести місяців з відкриття спадщини. Встановити склад майбутніх спадкоємців при заведенні спадкової справи юридично неможливо, оскільки законодавець визначив пріоритетним спадкування саме за заповітом. Невизначеною в контексті закону залишається доля спадщини, де спадкування здійснюється одночасно за законом і за заповітом, що нерідко зустрічається у практиці.
Отже, приймаючи до уваги невизначеність черги та кола спадкоємців на етапі відкриття спадщини, умови оформлення спадщини мають бути однаковими для всіх черг спадкоємців.

ІІ. Обтяження громади села недоцільними додатковими витратами та ускладнення процедури оформлення спадкових прав громадян.
Ознайомившись з вимогами Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оформлення спадщини)» слід зазначити наступне:
Статтею 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII (зі змінами) передбачено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення спадщини» передбачено вимоги до уповноважених осіб органу місцевого самоврядування, які мають право оформляти спадкові права, зокрема такі особи мають мати вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройти протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершити навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та скласти іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Враховуючи вищенаведене, доцільно зауважити, що вимоги до нотаріусів, які здійснюють свою діяльність на постійній основі, займаються підвищенням свого професійного рівня за рахунок курсів підвищення кваліфікації та самоосвіти більш жорсткі, ніж вимоги до уповноважених посадових осіб органів місцевого самоврядування, які обрані на певний період.
Також, слід зазначити, що держава 15 років ! ( з 1994 по 2009 роки) не надавала приватним нотаріусам права оформлення спадщини у зв’язку з особливістю оформлення спадкових прав, підвищеною складністю та відповідальністю вчинення такої нотаріальної дії. Лише з 01 червня 2009 року після обов’язкового підвищення рівня кваліфікації саме з спадкового права в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, приватним нотаріусам надано право видачі свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя.
Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оформлення спадщини» передбачено, що уповноваженні особи органів місцевого самоврядування забезпечують збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву, що стосується нотаріальних дій з оформлення спадщини, відповідно до вимог, встановлених для нотаріусів.
Положенням про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності від 23.03.2011 № 888/5 (зі змінами) та Положенням про умови зберігання архівних документів від 15.01.2003 № 6 (зі змінами) передбачено особливі вимоги щодо приміщень для зберігання архіву.
Згідно ст. 23 Закону України «Про нотаріат» в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі засновуються державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною Національного архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів.
Відповідно до п.15.1, 15.2 Правил ведення нотаріального діловодства від 22.12.2010 N 3253/5 (зі змінами), на зберігання до державного нотаріального архіву передаються справи (наряди) нотаріальних документів постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання в упорядкованому стані, а також закінчені у діловодстві документи довідкового та облікового характеру згідно з відповідними номенклатурами справ. Контора передає справи (наряди) нотаріальних документів через два роки після закінчення десятирічного строку їх зберігання у відповідній державній нотаріальній конторі.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про нотаріат» документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв’язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності. У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи вищенаведене залишається не врегульоване питання забезпечення належними умовами для зберігання архіву та його передача у відповідну архівну установу.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно ст. 27, 28 даного Закону шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шкоди приватний нотаріус зобов’язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності. Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.
За умови реалізації Декрету про децентралізацію, шкода завдана посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає виконанню на підставі рішення суду за рахунок коштів громади села.
Крім вищевказаного на реалізацію даного проекту Закону, згідно Декрету про децентралізацію, сільська громада несе наступні витрати:
- навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування сільського населеного пункту раз у п’ять років;
- забезпечення відповідною комп’ютерною та оргтехнікою необхідною для роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують у системі Міністерства юстиції України;
- забезпечення канцелярським приладдям, бланками, печатками, доступом до мережі Інтернет.
Для погашення даних витрат, при оформленні спадкових прав, посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту буде стягуватись плата за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані з вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру.
Крім даної плати, відповідно до вимог чинного законодавства, посадова особа зобов’язана справляти державне мито та інші обов’язкові платежі, які підлягають сплаті при оформленні спадкових прав.

Увага! Таким чином кошти, які громада села могла б скерувати на ремонт доріг, освітлення вулиць та облаштування інфраструктури, у випадку прийняття даного проекту Закону, будуть скеровані на погашення цих витрат та відшкодування шкоди, яку буде завдано посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту фізичній чи юридичній особі.
Слід зазначити, що оформлення спадкових справ є досить складною ділянкою нотаріальної практики, оскільки потребують не тільки спеціальних знань, але і досвід роботи. Це підтверджується значною кількістю звернень громадян, що адресуються контролюючим органам та судових позовів, які зазвичай надходять через значний проміжок часу.
Особливістю оформлення спадкових справ, є також значна тривалість даного провадження у часі, оскільки чинним законодавством встановлено тільки строк для прийняття спадщини, але не встановлено строк для її оформлення. Саме тому, значна кількість спадкових справ залишаються не закритими, що призводить до збільшення архіву. Враховуючи вищенаведене, а також те, що посадова особа органу місцевого самоврядування обрана на певний період залишається відкритим питанням її персональної відповідальності після закінчення каденції у випадку втрати чи знищення архіву.

ІІІ. Історичний досвід Європи та світу однозначно свідчить про загальну практику оформлення спадщини у нотаріуса.
Оформлення спадщини — це не просто двокрокова дія «подав документи — отримав документи». Воно передбачає знання видів спадкування, встановлення кола спадкоємців, черговості спадкування за законом, підстав усунення від спадкування, правових наслідків відмови від прийняття спадщини, складу спадщини, поділу спадщини, перерозподілу спадщини та багатьох інших питань.
Видача свідоцтва про право на спадщину є різновидом юридичної діяльності, здійснення якої полягає не у формальній видачі відповідного свідоцтва, а у наданні цьому документу юридичної сили. Таку гарантію сьогодні надають тільки нотаріуси, які ПРОФЕСІЙНО оцінюють достовірність юридичних фактів, на підставі яких надається свідоцтво про право на спадщину. Держава задекларувала повну відповідальність за законність нотаріальних дій. При переданні органам місцевого самоврядування повноважень щодо видачі свідоцтва про право на спадщину держава не може гарантувати професійність та законність відповідних дій посадовцями цих органів.
Мета, з якою пропонується ухвалити цей Закон, на перший погляд, є прогресивною: створити сприятливі умови для населення, що проживає в сільській місцевості, при оформленні спадщини. Однак з набуттям чинності цим законодавчим актом ситуація тільки ускладниться. Всі документи щодо оформлення спадщини необхідно буде подавати посадовцю конкретного села.
Спадкоємці змушені будуть самостійно добиратися до відповідної сільської або селищної ради або надсилати відповідну заяву поштою.
З урахуванням того, що кількість документів не зменшиться, необхідно буде неодноразово виїздити до села за необхідними для оформлення спадщини документами тощо.
Все це у кілька разів перевищить вартість оформлення спадщини порівняно з оплатою послуг нотаріуса. Потрібно розуміти, що спадкоємцями є не тільки жителі конкретного села, а і на усій території України і навіть за її межами.

IV. Головним психологічним чинником з боку «апологетів» надання посадовим особам сільрад спадкових повноважень є ілюзія дешевизни та доступності їх послуг.
Але це не так, бо зазначений законопроект не має професійно виваженого характеру, а свідчить про популістський підхід до вирішення питань нотаріальної діяльності, без достатнього вивчення та аналізу суті правових проблем та їх аргументації.
У випадку наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо оформлення спадкових прав вони будуть зобов’язані дотримуватись вимог вищевказаних нормативно-правових актів в частині стягнення коштів при видачі свідоцтв про право на спадщину, а також виконувати всі необхідні вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат» та іншими нормативно-правовими актами, що потребує спеціальних знань в галузі права та відповідної юридичної освіти.
Розміри ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами, передбачені в ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Станом на сьогоднішній день, на підставі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за видачу свідоцтва про право на спадщину справляється за ставкою — 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а саме – 34 грн.).
Відповідно до вимог чинного законодавства, нотаріусами при оформленні спадкових прав справляється плата за отримання інформації та проведення ними реєстрацій в єдиних та державних реєстрах Інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема:
1. За внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису справляється плата у розмірі 34 грн. (з урахуванням податку на додану вартість) (Додаток до постанови КМУ від 05.07.2004 № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна»);
2. За формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу – у розмірі 51 грн.( Наказ МЮУ від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»);
3. За проведення перевірки у Спадковому реєстрі інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки – у розмірі 51 гривні. (потрібно 2 Витяги при спадщині – 102 грн.) (Наказ МЮУ від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»);
4. За надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно плата становить 120 гривень ( Постанова КМУ від 21.11.2012 № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру»;
5. За внесення відомостей до Державного реєстру речових прав державне мито становить – 119, 00 грн.;
6. За здійснення під час вчинення нотаріальної дії одного пошуку нотаріусами відомостей про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який становить 68 грн. 00 коп. (при спадщині береться два витяги, що становить 136 грн.) (Наказ МЮУ від 29.12.2012 № 1994/5 «Про встановлення розміру плати за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно»)
7. Відповідно до п. 1 глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтва про право на спадщину викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. Вартість одного спеціального бланка нотаріальних документів станом на сьогоднішній день становить 6 грн.
Слід звернути Вашу увагу на те, що Декретом про справляння державного мита та Положенням про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру передбачено пільги щодо сплати державного мита та щодо плати за надання правової допомоги.
Крім вищезазначеного доцільно звернути увагу на те, що при видачі свідоцтв про право на спадщину фізичні особи – члени сім”ї спадкодавця 1-го ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти) звільняються від сплати податку з доходу фізичних осіб.
Таким чином твердження окремих депутатів про те, що при оформленні у нотаріуса спадщини на будинок в селі дружиною після смерті її чоловіка становить близько 10 тис. грн. є не правдивим, оскільки згідно вищенаведених розрахунків ця вартість є меншою в десять разів.
І навпаки, за умови оформлення спадщини сільрадами ця вартість збільшиться в рази з елементарних економічних підстав — потрібно буде компенсувати витрати громади.
Додатково слід зауважити, що даним проектом Закону не врегульовано питання дотримання нотаріальної таємниці уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування при проходженні стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, при оформленні спадкових прав та при доступі до єдиних та державних реєстрів, що функціонують в системі Міністерства юстиції України.

V. Що ми отримуємо у «сухому» залишку
Посади в органах місцевого самоврядування є виборними. Вимоги щодо рівня освіти, спеціальної підготовки, кваліфікації до посадових осіб органів місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії, законодавством не встановлені. Сьогодні лише окремі повноваження щодо вчинення нескладних нотаріальних дій надані посадовим особам органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де взагалі немає нотаріусів. Встановлений на сьогодні перелік повноважень посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій є оптимальним з урахуванням рівня їх підготовленості, матеріальної бази органів місцевого самоврядування, відповідальності за зміст виданих документів та збереження документів нотаріального архіву за умови плинності кадрів у цих органах.
Усе перелічене, як наслідок, ще більше ускладнить процес оформлення спадщини або призведе до порушення цивільних прав фізичних осіб, зокрема мешканців села, а також юридичних осіб, які також можуть бути спадкоємцями відповідно до цивільного законодавства.

VІ. Також потрібно відзначити, що реалізація положень Закону призведе до виникнення конфлікту інтересів та корупціогенного фактора.
Так, за Цивільним кодексом України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою; спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частини перша, третя статті 1277).
Отже, органи місцевого самоврядування, в тому числі сільські та селищні ради, є суб’єктами, на яких закон покладає обов’язок бути ініціаторами визнання спадщини відумерлою.
З урахуванням наведеного покладення на сільські, селищні ради повноважень щодо оформлення спадщини є не чим іншим, як поєднанням у одного суб’єкта (у даному разі сільської, селищної ради) повноважень, що може спричинити конфлікт інтересів.
Такий підхід не відповідає вимогам частини четвертої статті 7 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року (що ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251–V і відповідно до частини першої статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства), за якою кожна держава-учасниця прагне згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права створювати, підтримувати і зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості та запобігають виникненню конфлікту інтересів.
У зв’язку з цим покладення повноважень щодо оформлення спадщини на органи місцевого самоврядування є неприйнятним.

VІІ. Що насправді потрібно зробити для зняття соціальної напруги та реального зменшення вартості отримання спадщини громадянами України?
Для створення сприятливих умов громадянам України при зверненнях за вчиненням нотаріальних дій, в тому числі і при оформленні спадщини в сільській місцевості, необхідно спростити порядок оформлення спадщини та зменшити суми платежів за користування/одержання інформації з відповідних державних реєстрів, Державного земельного кадастру, Спадкового реєстру, за реєстраційні дії при реєстрації права власності та обтяжень, спростити порядок оцінки майна при відчуженні нерухомого і рухомого майна та при спадкуванні (оскільки сьогодні вартість послуг з оцінки збільшилася в рази), а в більшості випадків — повністю скасувати оцінку майна як зайву.
Потрібно розширити перелік документів, які мають надаватися на запит нотаріуса поштою, таким чином, перекласти навантаження з підготовки документів зі спадкоємця на відповідні відомства та органи, забезпечивши тісну взаємодію між ними та нотаріусом.
Також необхідно імплементувати процесуальні та технічні механізми, для того щоб нарешті запрацював на користь людини Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (п. 174 та п. 187), в частині підключення нотаріусів до електронної бази Державного земельного кадастру та отримання ними витягів з ДЗК для вчинення правочинів.
Запровадження лише зазначених змін приведе до реального полегшення долі кожного спадкоємця (а не тільки сільського) та відчутного здешевлення оформлення спадщини.

Шановний пане Президенте, з урахуванням викладеного вище і так як обумовлений Закон має суто популістичний характер, спрямований на здійснення передвиборчої агітації, а реалізація його положень призведе до збільшення судових спорів, обтяження громади села додатковими витратами та не забезпечить спрощення процедури оформлення спадкових прав громадян, прошу Вас скористатися правом вето щодо Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань спадщини)».
Таким чином Ви гарантуватимете захист бюджету держави та місцевих громад від додаткових витрат, економічну та юридичну безпеку громадянам України, забезпечення безспірності їх права власності та коштів, а також сприятиме відсутності корупційної складової у процесі оформлення спадщини.

З повагою
Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

Звернення до Державної реєстраційної служби України УКРДЕРЖРЕЄСТР

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

«14» жовтня 2014 р. №28
Державна реєстраційна служба України УКРДЕРЖРЕЄСТР

Голові Онищенко Г.В.

вул. Марини Раскової, 15
м. Київ, 02660

“Щодо надання роз’яснень”

При реалізації нотаріусами прав та обов’язків державного реєстратора прав на нерухоме майно інколи зустрічаються випадки помилкового зазначення невірного коду КОАТУУ при відкритті розділів на об’єкт нерухомого майна. Відповідно до п. 7.2.1 Інструкції користувача нотаріус-Державний реєстратор Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, код КОАТУУ містить кодовані відомості про місце розташування об’єкту нерухомого майна.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не надає технічної можливості виправити таку технічну помилку реєстратора. Між тим Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна є ідентифікатором розділу Державного реєстру прав, відкритого державним реєстратором на такий об’єкт (п. 19 Постанови КМУ № 1141 від 26.10.2011 року) та відіграє важливу роль у встановлені місця знаходження об’єкту нерухомого майна.
Просимо надати відповідь на наступні питання:
1. Які негативні наслідки для власника тягне за собою помилковий вибір реєстратором невірного коду КОАТТУ при відкритті розділу на об’єкт нерухомого майна?
2. Яким чином виправити таку помилку реєстратора у разі, якщо з таким об’єктом після відкриття розділу вже відбувалися транзакції?
3. Чи є обов’язковим виправлення такої помилки з огляду на те, що ні один нормативний акт з реєстрації прав на нерухоме майно не містить опису складу реєстраційного номеру такого об’єкту. Визначення коду КОАТУУ міститься лише в Інструкції користувача Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що розміщена на сайті ДП “Інформаційний центр” http://www.informjust.ua?

Президент Громадської організації
«Асоціація нотаріусів міста Харкова
та Харківської області» Марченко В. М.

Адміністрація сайту щиро вітає Вас зі святом Покрови Пресвятої Богородиці!!!

В цей світлий святковий день бажаємо усім родинного щастя, сімейного затишку, козацького здоров’я, невичерпної енергії і пориву!

Зі святом Вас!