Архивы

Лист Національного банку України від 11.12.2014р. № 25-110/74213 Стосовно використання юридичною особою печатки в процесі банківського обслуговування

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.12.2014 р. N 25-110/74213

Департамент платіжних систем та розрахунків

Територіальним управлінням НБУ, ОПЕРУ НБУ

банкам України та їх філіям

Незалежній асоціації банків України

Асоціації українських банків

Асоціації «Український кредитно-банківський союз»

У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» (Закон N 1206-VII) (далі — Закон), повідомляємо стосовно використання юридичною особою печатки в процесі банківського обслуговування.

Національним банком України на виконання норм Закону (Закон N 1206-VII) розроблено проект постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», який був направлений банкам листом від 13.11.2014 N 25-110/66895 та розміщений на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України (www.bank.gov.ua) в розділі «Законодавство», підрозділі «Проекти регуляторних актів НБУ та їх обговорення». Після прийняття постанови Правлінням Національного банку України та її реєстрації вона буде доведена до відома банків.

До набрання чинності відповідних змін просимо керуватися таким.

Закон (Закон N 1206-VII) передбачає скасування обов’язкового та перехід до добровільного використання печаток суб’єктами господарювання приватного права.

Враховуючи те, що юридична особа самостійно визначає порядок організації своєї діяльності, при вирішенні питання подальшого використання нею печатки в процесі банківського обслуговування, банку слід керуватися її установчим документом (статутом, засновницьким договором, установчим актом, положенням), що є основним документом, який регулює діяльність юридичної особи.

Якщо в установчих документах юридичної особи зазначено про наявність печатки, то вона повинна використовуватися у всіх правочинах юридичної особи, в тому числі і у договірних відносинах з банком та при розпорядженні рахунком і підписуванні розрахункових документів.

Відповідно, якщо юридична особа в процесі своєї діяльності не має бажання надалі використовувати печатку, вона має право відмовитися від неї шляхом внесення відповідних змін до установчих документів та повідомити про це банк із наданням підтверджуючих документів, які зберігатимуться у справі з юридичного оформлення рахунку.

Звертаємо також увагу, що згідно із нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, банк перевіряє реквізити розрахункових документів клієнта на підставі відомостей заявлених клієнтом у картці із зразками підписів та відбитка печатки.

Тому у випадку відмови юридичної особи від використання печатки у своїй діяльності вона має внести зміни до установчого документу та надати банку нову картку без зразка відбитка печатки, засвідчену в установленому порядку.
Директор Департаменту платіжних систем та розрахунків В. М. Кравець

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» від 24.11.2014р. №1162

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

24.11.2014 № 1162

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 грудня 2014 р.
за № 1553/26330

Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників

Відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Закону України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за заявницьким принципом» і Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що додається.

2. Затвердити Положення про реєстр страхувальників, що додається.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 458 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1646/24178.

4. Державній фіскальній службі України (Білоус І.О.) протягом місяця з дня набрання чинності цим наказом забезпечити:

1) переведення на обслуговування таких платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — платники єдиного внеску):

до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Херсонській області — платників, які є юридичними особами або фізичними особами і на дату набрання чинності цим наказом мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території України;

до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Херсонській області — платників, які є філіями, відділеннями, відокремленими підрозділами юридичних осіб, зазначеними в абзаці другому цього підпункту, та які на дату набрання чинності цим наказом мали місцезнаходження на тимчасово окупованій території України;

до територіальних органів державної фіскальної служби за місцем обліку юридичних осіб, що розташовані на іншій території України, — платників, які є філіями, відділеннями, відокремленими підрозділами таких юридичних осіб і на дату набрання чинності цим наказом мали місцезнаходження на тимчасово окупованій території України;

2) направлення в установленому порядку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про зміну фіскального органу, зазначених у підпункті 1 цього пункту.

5. Установити, що платники єдиного внеску (юридичні та фізичні особи), які мають місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території України, обліковуються з ознакою «суб’єкт вільної економічної зони «Крим»».

Якщо такими платниками є відокремлені підрозділи юридичних осіб, що мають місцезнаходження на іншій території України, то такі відокремлені підрозділи перебувають на обліку в територіальних органах Державної фіскальної служби України за місцем обліку відповідних юридичних осіб.

6. У разі отримання відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців за їх рішенням або припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 541 «Про порядок припинення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності особами, які переселилися з тимчасово окупованої території, за їх рішенням» територіальні органи Державної фіскальної служби України за місцем перебування осіб, зареєстрованих відповідно до законодавства, здійснюють обробку таких відомостей та проводять заходи щодо зняття таких осіб з обліку відповідно до розділів IVта V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого пунктом 1 цього наказу.

7. Державній фіскальній службі України (Білоус І.О.):

1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом провести інвентаризацію реєстру страхувальників, у ході якої встановити:

платників єдиного внеску, які втратили статус страхувальника;

платників єдиного внеску, стосовно яких у реєстрі наявні два або більше записів під одним податковим номером;

платників єдиного внеску, які обліковуються не за номерами з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або Державного реєстру фізичних осіб — платників податків;

2) за результатами проведеної інвентаризації забезпечити однозначну ідентифікацію та єдиний облік страхувальників або виключити осіб, які втратили статус страхувальників чи не ідентифіковані, за умови відсутності заборгованості.

8. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.) у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Фудашкіна Д.О. та Голову Державної фіскальної служби України Білоуса І.О.

Міністр
О. Шлапак

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
24.11.2014 № 1162

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 грудня 2014 р.
за № 1553/26330

ПОРЯДОК
обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

І. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) та інших нормативно-правових актів.

2. Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі — фіскальні органи), надання фіскальним органам відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд соціального страхування від нещасних випадків), надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску.

3. Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464.

4. Взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється фіскальним органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

5. Облік платників єдиного внеску в фіскальних органах ведеться за:

кодами з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України — для платників, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи);

реєстраційними номерами облікових карток платників податків або серією та номером паспорта — для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснення платежів за серією та номером паспорта;

реєстраційними (обліковими) номерами платників податків, які присвоюються інвесторам (операторам) за угодою про розподіл продукції, дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав.

6. Інформаційний обмін щодо надання фіскальним органам відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків, а також структура, формат відомостей та вимоги до їх контролю, процедури взаємодії інформаційних систем та внесення змін до них, особи, відповідальні за організацію, визначаються спільними рішеннями цих органів, які оформлюються окремими протоколами обміну інформацією.

7. Дані з реєстру страхувальників про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску, відомості про клас професійного ризику виробництва, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний державний реєстр), а також зміни в облікових даних платників єдиного внеску, внесені до реєстру страхувальників на підставі цього Порядку, не пізніше наступного робочого дня передаються Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку взаємного обміну інформацією.

8. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, визначених Законом № 2464 та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон № 755).

ІІ. Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб — підприємців, на яких поширюється дія Закону № 755

1. Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону № 755, здійснюється фіскальним органом за їх місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей фіскальним органом.

2. У день отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, фіскальний орган направляє відомості про юридичних осіб (їх відокремлені підрозділи) та фізичних осіб — підприємців до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, відносить до класу професійного ризику виробництва юридичну особу (її відокремлений підрозділ) або фізичну особу — підприємця та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про віднесення її до класу професійного ризику виробництва.

3. Відомості з реєстраційної картки, надані державним реєстратором, та інформація робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про віднесення юридичної особи (відокремленого підрозділу) або фізичної особи — підприємця до класу професійного ризику виробництва фіскальним органом вносяться до реєстру страхувальників.

Датою взяття на облік як платника єдиного внеску є дата внесення фіскальним органом запису щодо такого платника до реєстру страхувальників.

4. Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку взаємного обміну інформацією передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ фіскального органу, в якому такого платника взято на облік, класу професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності, реєстраційного номера платника єдиного внеску.

5. Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб — підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам — підприємцям у порядку, встановленому Законом № 755.

6. У разі незгоди зі встановленим класом професійного ризику виробництва платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів після отримання виписки з Єдиного державного реєстру узгоджує клас професійного ризику виробництва з робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків за заявою, отриманою від платника єдиного внеску, у разі необхідності приймає рішення про віднесення його до нового класу професійного ризику виробництва та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва.

На підставі такого повідомлення фіскальний орган вносить до реєстру страхувальників запис про зміну класу професійного ризику виробництва платника єдиного внеску.

Дані про зміну класу професійного ризику виробництва фіскальним органом передаються державному реєстратору.

7. Бюджетні установи, підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариства УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, а також підприємства та організації громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, подають до фіскального органу документи про підтвердження зазначеного статусу.

Після отримання від платника єдиного внеску документів, що підтверджують статус бюджетної установи, підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, фіскальний орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників. Документи, отримані від платника, долучаються до облікової справи такого платника.

8. У разі отримання фіскальним органом від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів про юридичну особу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме змін щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснення платежів за серією та номером паспорта), фіскальний орган вносить відповідні зміни до реєстру страхувальників.

Після надходження з Єдиного державного реєстру відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до реєстру страхувальників фіскальним органом вноситься запис про переведення на облік такого платника до фіскального органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

9. У разі отримання відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, що стосуються зміни основного виду економічної діяльності, фіскальний орган у день отримання зазначених відомостей від державного реєстратора направляє ці відомості про юридичну особу (відокремлений підрозділ) або про фізичну особу — підприємця до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, у разі необхідності приймає рішення про віднесення до нового класу професійного ризику виробництва юридичної особи (відокремленого підрозділу) або фізичної особи — підприємця та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва.

Якщо від Фонду соціального страхування від нещасних випадків надійшло повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва, фіскальний орган направляє такі дані державному реєстратору.

10. Відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей:

у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення фіскальний орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску;

якщо юридичною особою прийнято рішення про реорганізацію відокремленого підрозділу — страхувальника в такий підрозділ, який не має обов’язків чи повноважень щодо ведення окремого балансу та самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення фіскальний орган за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У цьому випадку за умови відсутності заборгованості на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;

наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу, самостійного ведення розрахунків з оплати праці із застрахованими особами може бути встановлена фіскальним органом під час проведення перевірки платника єдиного внеску, при опрацюванні його звітності.

ІІІ. Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755

1. Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, фіскальним органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до цього Порядку.

2. Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

3. У день отримання заяви та інших відомостей від осіб, зазначених у пункті 1 цього розділу, фіскальний орган направляє такі відомості до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, відносить до класу професійного ризику виробництва осіб, зазначених у пункті 1 цього розділу, та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про віднесення їх до класу професійного ризику виробництва.

4. Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, фіскальним органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва.

5. У разі зміни найменування, прізвища, імені чи по батькові платника єдиного внеску, організаційно-правової форми, форми власності, місцезнаходження, місця проживання, основного виду діяльності платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня виникнення відповідних змін подати до фіскального органу заяву за формою № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін.

У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, до реєстру страхувальників вноситься запис про переведення на облік такого платника до фіскального органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

У разі якщо зміни про платника єдиного внеску стосуються зміни основного виду його діяльності, то у день отримання зазначених відомостей фіскальний орган направляє ці відомості про платника єдиного внеску до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків за інформацією, отриманою від фіскального органу, у разі необхідності приймає рішення про віднесення до нового класу професійного ризику виробництва платника єдиного внеску та не пізніше наступного робочого дня направляє фіскальному органу повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва.

6. Фіскальний орган вносить відповідні зміни до реєстру страхувальників та не пізніше наступного робочого дня безоплатно надсилає (вручає) платнику єдиного внеску нове повідомлення за формою № 2-ЄСВ (додаток 2) з приміткою «Зміни».

7. У разі незгоди платника єдиного внеску з віднесенням до відповідного класу професійного ризику виробництва платник здійснює його узгодження з робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

ІV. Зняття з обліку платників єдиного внеску — юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб — підприємців

1. Процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску фіскальним органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про закриття відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) фіскальний орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

2. Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 цього розділу фіскальний орган проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

3. На основі акта перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.

Після проведення позапланової документальної перевірки платника єдиного внеску, здійснення ним розрахунків фіскальний орган складає довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 3-ЄСВ згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Така довідка видається відповідальній особі платника безпосередньо у фіскальному органі, але не пізніше третього робочого дня, що настає за днем реєстрації довідки у фіскальному органі. Після закінчення триденного строку довідка направляється поштою за місцезнаходженням платника.

4. У разі якщо платник не здійснив протягом десяти робочих днів після проведення позапланової документальної перевірки остаточних розрахунків щодо єдиного внеску, фіскальний орган наступного робочого дня видає (надсилає) голові ліквідаційної комісії, уповноваженій ним особі або ліквідатору рішення про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 4-ЄСВ згідно з додатком 4 до цього Порядку.

5. За наявності заборгованості в платника єдиного внеску, державна реєстрація якого припиняється, фіскальний орган до закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен надіслати державному реєстратору повідомлення про наявність боргу зі сплати єдиного внеску та про неможливість проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 5-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням причин заперечення фіскального органу щодо здійснення такої процедури.

6. Причинами заперечень фіскального органу проти здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації можуть бути:

наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

неможливість проведення перевірки із зазначенням обставин, які підтверджують неможливість її проведення (неможливо здійснити перевірку платника у зв’язку з відсутністю його за місцезнаходженням, ненаданням бухгалтерських документів);

наявність судових спорів між платником єдиного внеску та фіскальним органом чи кримінального провадження за фактами умисного ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

наявність незакритих філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів такого платника.

Якщо причиною заперечення фіскального органу проти здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації є неможливість проведення перевірки, то повідомлення за формою № 5-ЄСВ має бути направлено не пізніше двох місяців з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

7. Фіскальний орган не пізніше десяти робочих днів з дати, коли він дізнався про усунення обставин, які були підставою заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, відкликає повідомлення за формою № 5-ЄСВ (додаток 5), про що направляє державному реєстратору повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 6-ЄСВ згідно з додатком 6 до цього Порядку.

8. Після надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або повідомлення про закриття відокремленого підрозділу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, якщо на дату отримання такого повідомлення відсутній борг та закриті інтегровані картки такого платника, фіскальний орган знімає платника єдиного внеску з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску фіскальним органом передаються до державного реєстратора.

9. У разі отримання від державного реєстратора повідомлення про проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації фіскальний орган у місячний строк з дати надходження такого повідомлення повинен надіслати державному реєстратору довідку за формою № 3-ЄСВ (додаток 3) або повідомлення за формою № 5-ЄСВ (додаток 5).

Довідка за формою № 3-ЄСВ (додаток 3) формується, якщо після проведення позапланової документальної перевірки платника (у разі її проведення) та закінчення законодавчо визначених строків сплати встановлено відсутність заборгованості.

Фіскальний орган не пізніше десяти робочих днів з дати, коли він дізнався про усунення обставин, які були підставою для заперечень проти проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення платника єдиного внеску, відкликає повідомлення за формою № 5-ЄСВ (додаток 5), про що направляє державному реєстратору повідомлення за формою № 6-ЄСВ (додаток 6).

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску фіскальний орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску передаються до державного реєстратора.

10. Зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб — підприємців здійснюється з урахуванням таких особливостей:

процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у фіскальному органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;

після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей керівник фіскального органу приймає рішення про проведення чи непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску;

рішення про непроведення перевірки може бути прийняте керівником фіскального органу у разі відсутності заборгованості зі сплати єдиного внеску та подання платником звіту за останній звітний період;

платник єдиного внеску (фізична особа — підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення), здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи — підприємця) передаються до державного реєстратора.

V. Зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755

1. У разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до фіскального органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 7 до цього Порядку та копії таких документів:

розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Фізична особа знімається з обліку також за наявності довідки про смерть фізичної особи — платника або про визнання її померлою, безвісно відсутньою чи недієздатною згідно із законодавством за умови відсутності в такої особи боргу.

2. У разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку фіскальний орган повідомляє Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку.

Відповідні органи Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному фіскальному органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 8 до цього Порядку.

3. Отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ (додаток 7), фіскальний орган у строк, зазначений у пункті 1 цього розділу, проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно. На основі акта перевірки або акта звірки платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з фіскальним органом.

4. У разі ненадання органами Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування довідок за формою № 8-СК (додаток 8) у зазначений строк або у разі встановлення заборгованості платника єдиного внеску, який знімається з обліку, фіскальний орган складає довідку про стан розрахунків за платежами до фіскального органу, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою № 9-ЄСВ згідно з додатком 9 до цього Порядку, яку надсилає (видає) платнику єдиного внеску чи уповноваженій особі платника.

5. Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску фіскальний орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

6. Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 10 до цього Порядку.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Директор Департаменту
податкової, митної політики
та методології
бухгалтерського обліку

М.О. Чмерук

Додаток 1
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 1 розділу III)

Форма № 1-ЄСВ

ЗАЯВА
про взяття на облік платника єдиного внеску

Додаток 2
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 4 розділу III)

Форма № 2-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про взяття на облік платника єдиного внеску

Додаток 3
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 3 розділу ІV)

Форма № 3-ЄСВ

ДОВІДКА
про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску

Додаток 4
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 4 розділу ІV)

Форма № 4-ЄСВ

РІШЕННЯ
про відмову у видачі довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску

Додаток 5
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 5 розділу ІV)

Форма № 5-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про наявність боргу зі сплати єдиного внеску та про неможливість проведення державної реєстрації припинення юридичної особи

Додаток 6
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 7 розділу ІV)

Форма № 6-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи

Додаток 7
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 1 розділу V)

Форма № 7-ЄСВ

ЗАЯВА
про зняття з обліку платника єдиного внеску

Додаток 8
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 2 розділу V)

Форма № 8-СК

ДОВІДКА
про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів

Додаток 9
до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 4 розділу V)

Форма № 9-ЄСВ

ДОВІДКА
про стан розрахунків за платежами до фіскального органу, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування

Додаток 10

до Порядку обліку платників єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування
(пункт 6 розділу V)

Форма № 10-ЄСВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про зняття з обліку платника єдиного внеску

 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1553-14

Адміністрація сайту щиро Вітає Вас З Новим Роком та Різдвом Христовим!!!

7ec45d34d0e96e91156fc7cdf1f01fa2

Коли проб’є дванадцята година,
І старий рік зустрінеться з Новим,
Хай пощастить і Вам, і всій родині,
Ми зичимо, щоб посміхнулись Ви!

Хай казку принесе на крилах вечір,
І казка щоб затрималась на вік,
І під ялинку щоб чарівні речі
Приніс Вам щедрий дядько Новий рік!

Проект відповіді нотаріуса на запит податкової щодо ЄСВ : надання інформації (пояснень): надання документів (копій) та щодо проведення перевірки

Начальнику Державної податкової інспекції  у _______________районі м. ХХХХХ Головного управління Міндоходів у _____________області

_________________________, м. ХХХХХ, індекс

 

Приватного нотаріуса ХХХХХХХХХ міського нотаріального округу

                                ПІБ                                         

_________________________, м. ХХХХХ, індекс

 

ХХ грудня 2014 року мною був отриманий лист ДПІ у ____________районі м. ХХХХХ Головного управління Міндоходів у ___________________області № ХХХХХ/ХХ/ХХ-ХХ-ХХ від ХХ.12.2014 про надання мною, приватним нотаріусом __________________міського нотаріального округу ________________________________  інформації щодо сум нарахованого єдиного внеску.

 

І. Щодо надання інформації (пояснень).

Нормативно-правовим документом, що визначає   правові   та   організаційні   засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,  умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу,  що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464)

Відповідно до статті 1 Закону № 2464:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування  (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464);

Виключно Законом № 2464 визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що  здійснює  збір та веде облік єдиного внеску,  його повноваження та відповідальність; склад, порядок  ведення  та  використання  даних   Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;  порядок здійснення  державного  нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п. 2 статті 2 ).

В надісланому мені листі № ХХХХХ/ХХ/ХХ-ХХ-ХХ  від ХХ.12.2014 зазначено: «У графі 2 таблиці 3 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску сума чистого доходу (прибутку), в рядках календарних місяців зазначається як середньомісячний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий

Тобто в листі, який не є нормативним документом, в порушення вимог Закону № 2464, встановлюються вимоги щодо заповнення звітності та порядку проведення розрахунків з єдиного соціального внеску.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особиста думка працівників державної податкової інспекції у ___________районі м. ХХХХХ ГУ Міндоходів у ________________області, яка не відповідає  чинному законодавству України, не може бути підставою для встановлення вимог нарахування, заповнення та подання звітності на загальнообов’язкове державне соціальне страхування!

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску: «Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік».

 На підставі ст. 6 Закону № 2464 було видано наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в пункті 3.4 якого зазначено:

«Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом.  Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 454».

В таблиці 3 додатка 5 в другій графі зазначається сума доходу, заявлена в податковій декларації.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку № 454  має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в якому зазначено: платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з п. 4 ст. 178 п.4 ПКУ фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є  податковим періодом. Відповідно до ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок — це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV «Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином жоден з приведених  нормативних документів не вимагає від самозайнятої особи – приватного нотаріуса проводити обчислення суми чистого доходу в розрізі місяців за податковий період – календарний рік, не посилається при проведенні розрахунку єдиного внеску на Книгу обліку доходів та витрат. Єдина вимога — це відповідність річній податковій декларації.

Відповідно до роз’яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012» особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 додатка 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року».

 Виконуючи вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV щодо страхового стажу, Закону №2464 та у відповідності до Наказів № 454, 455, 793 мною подавалися своєчасно, в установлені строки Податкова декларація про доходи за 2013 рік та звіт  у формі таблиці  3 додатка 5  «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно» за 2013 рік. В рядку «Усього»  графи 2  «Сума доходу, заявлена в податковій декларації»   таблиці  3 додатка 5 зазначена сума доходу, що відповідає даним, вказаним в  поданій мною податкової декларації про доходи за 2013 рік, тобто сумі чистого оподатковуваного доходу, відображеного в рядку 06  розділу  ІV декларації.

При проведенні розрахунку єдиного соціального внеску я суворо дотримувалась вимог вищевказаних нормативних актів, ЕСВ сплачений мною своєчасно та в повному обсязі.

 

ІІ. Щодо надання документів (копій).

Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (Стаття 12 Закону № 2464). Згідно з вікіпедією — Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об’єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Про Державну фіскальну службу України» (Постанова 236) Державна Фіскальна служба України (ДФС) здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів. Постанова 236 надає право ДФС отримувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також від громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, а також фінансову і статистичну звітність тільки під час проведення перевірок, а також ДФС має право вимагати виготовлення і надання засвідчених підписом платника податків або його посадовою особою та скріплених печаткою (за її наявності) копій первинних документів, які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, у порядку та на підставах, визначених законом.

В пункті 1 статті 13 Закону № 2464, на який Ви посилаєтесь в своєму листі № ХХХХХ/ХХ/ХХ-ХХ-ХХ від ХХ.12.2014, встановлений перелік осіб від яких контролюючи органи мають право отримувати інформацію, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом: від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб — підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску. Цей перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Необхідно звернути увагу, що самозайнятих осіб в цьому переліку не має.

Відповідно до п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) самозайнята особа — платник податку, який провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш, як чотирьох фізичних осіб. Статтею 3 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.  Відповідно, приватна нотаріальна діяльність не є підприємницькою (господарською) діяльністю, а приватний нотаріус не є фізичною особою — підприємцем.

Таким чином витребування від мене – самозайнятої особи приватного нотаріуса документів (копій) пов’язаних з обчисленням сум доходу на яку нараховується єдиний внесок порушує приписи та вимоги Закону № 2464.

 

ІІІ. Щодо проведення перевірок.

Як вже зазналося вище, Державна Фіскальна служба України (ДФС) здійснює адміністрування єдиного внеску в порядку, встановленому законом. В статтях 9, 10 ПКУ встановлений повний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів і в цьому переліку немає Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таким чином сфера дії  Податкового кодексу України не поширюється на Єдиний внесок. Тобто на  відносини,  що  виникають під  час провадження діяльності,  пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску поширюється тільки дія Закону № 2464.  Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону № 2464 ДФС мають право проводити  перевірки  на  підприємствах,  в  установах  і організаціях,  у  фізичних осіб — підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та  сплату  єдиного  внеску,  достовірності відомостей, поданих до Державного  реєстру,  отримувати  необхідні  пояснення,  довідки і відомості  (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Мною вже приводилися норми Законів України згідно з якими приватний нотаріус не є підприємцем, установою або організацією. Таким чином проведення позапланової документальної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску не буде відповідати вимогам Закону № 2464.

В разі прийняття рішення про проведення у мене, самозайнятої особи, позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, я, як громадянка України, буду змушена звернутися до суду за захистом своїх конституційних прав.

Відповідно до підпункту 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 «Про Державну фіскальну службу України» ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавств.

В своїй діяльності я неухильно дотримуюсь чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України «Про нотаріат», Закону № 2464 та ПКУ та прагну запровадження у повсякденну практику ідеологію партнерських стосунків, порозуміння та зміцнення законних, прозорих та об’єктивних взаємовідносин між мною та керівництвом ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. Прошу також взяти до уваги, що мною в жодному випадку не ставиться за мету перешкоджати органам державної податкової служби України у здійснені ними своїх завдань чи уникнути або відмовитися від виконання законних розпоряджень і вимог контролюючих органів.

Усі нормативні документи, на які я посилаюся Ви маєте.

Приватний нотаріус

АЛГОРИТМ ДІЙ НОТАРІУСА ЩОДО ЗАВЕДЕННЯ СПАДКОВОЇ СПРАВИ — автори матеріалу Володимир Марченко, Олег Печений

читай на сторінках 9 — 17 Науково — практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» №6(78) грудень 2014

Передплата на 2015 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net

http://www.yurradnik.com.ua/

29 грудня 2014 року о 16.00 відбудуться збори членів Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області — ВХІД ВІЛЬНИЙ

Logo_APN_59

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

                   «АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 82 А, кв. 3

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 у АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові МФО 351254

8(057)714-27-90, 8(057)714-27-89

 

Шановний колего,

 

запрошуємо Вас на збори

Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області

які відбудуться

29 грудня 2014 року о 16 годині 00 хвилин

 Питання, що будуть розглядатись:

 

І. Звернення податкової інспекціїї щодо надання приватними нотаріусами інформації та документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою единого соціального внеску.
Практичні рекомендації та напрацювання єдиної практики.

ІІ. Останні новації чинного законодавства в сфері нотаріату: податки, спадщина, оцінка і таке інше.

До чого готуватися в новому 2015 році?!

 

            Запрошуємо усіх членів Асоціації нотаріусів міста Харкова та Харківської області прийняти участь у зборах.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Місце проведення : Автотранспортний технікум (м. Харків, пл. Конституції, буд. 28)

Інформація за телефонами:  (057) 714-00-38   (057) 714-27-90

 

З повагою,

Президент “Асоціації нотаріусів міста                                                    Володимир Марченко

Харкова та Харківської області”

 

Виконавчий секретар

“Асоціації нотаріусів міста Харкова                                                        Валентина Бородіна

та Харківської області”

Розпочалась передплата на 2015 рік за ціною 2014 !

Передплата на 2015 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net
http://www.yurradnik.com.ua/

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого щодо взаємовідносин приватних нотаріусів і Державної фіскальної служби України стосовно адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

- читай на сторінках 199 — 206 Науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса»

 

МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

61024, м. Харків­24, вул. Пушкінська, 77;
тел. (8­057) 704­92­93, факс (8­057) 704­11­71

05.12.2014126­01­3254

На № ________________

 

Директору Юридично­видавничого приватного підприємства «Страйд»

Парфьоновій Н. О.

 

На Ваш запит № 36/14 від 27.11.2014 р. надсилаємо відповідь, підготовлену завідува­чем кафедри фінансового права, доктором юридичних наук М. П. Кучерявенком, та асистентом кафедри фінансового права, кандидатом юридичних наук А. М. Котенко.

Додаток: вказане на 10 арк.

Проректор
з наукової роботи                                                                                   А. П. Гетьман

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
щодо взаємовідносин приватних нотаріусів і Державної фіскальної
служби України стосовно адміністрування єдиного соціального внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

 

Юридично­видавниче приватне підприємство «Страйд» та редакція науково­прак­тичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» звернулися до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі — Лист), в якому на вирішення було поставлено чотири питання:

1.  Чи має право Державна фіскальна служба України вимагати від приватних нотаріусів — самозайнятих осіб надання копій документів (пункт 1 статті 13 Закону № 2464­VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)?

2.  Чи має право Державна фіскальна служба України проводити у приватних нотаріусів — самозайнятих осіб перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску (пункт 2 статті 13 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)?

3.  Чи має право Державна фіскальна служба України своїми наказами або листами встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахуван­
ня, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого в статті 9 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове держав­
не соціальне страхування»?

4.  Враховуючи, що для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб звітним періо­дом є календарний рік (пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», чи має право Державна фіскальна служба України вимагати від приватних нотаріусів проводити обчислення сум доходу щомісяця?

 

Щодо 1 питання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право, зокрема, отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб — підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. З Закону України «Про нотаріат» нотаріус — це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Отже, нотаріус — це особа, що уповноважена державою на здійснення нотаріальної діяльності та особа, що здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Як випливає із приписів підп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквіда­торів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, терміном «самозайнята особа» охоплюються два різновиди суб’єктів: 1) фізичні особи — підприємці та 2) особи, що провадять незалежну професійну діяльність. Отже, приватні нотаріуси у розумінні Податкового кодексу України є особами, що займаються незалежною професійною діяльністю, яка за змістом ст. 3 Закону Украї­ни «Про нотаріат» є незалежною професійною нотаріальною діяльністю.

Повертаючись до приписів п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів мають право отримувати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і збо­рів функцій, передбачених цим Законом, від 1) органів державної влади; 2) органів місцевого самоврядування; 3) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; 4) від фізичних осіб — підприємців.

Отже, вказаним положенням надається право органам доходів і зборів отримувати від чітко визначеного кола суб’єктів інформацію про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску. Перелік суб’єктів, у яких органи доходів і зборів мають право отриму­вати відомості, вичерпний, отже, не може бути розширений. Як вже було з’ясовано, приватні нотаріуси чи особи, що здійснюють незалежну професійну нотаріальну діяльність не є фізичними особами — підприємцями.

Таким чином, органи доходів і зборів не мають права отримувати від приватних нота­ріусів відомості та/або копії документів про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості та/або копії документів, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в порядку передбаченому підпунктом 2 пункту 20.1 статті 20, пунктом 3 статті 73 Податкового кодексу України.

Що ж стосується права Державної фіскальної служби України вимагати (як зазначе­но у Листі) від приватних нотаріусів — самозайнятих осіб надання копій документів, то зазначимо таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загаль­нообов’язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право вилучати, а не вимагати, в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, фізичних осіб — підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 6 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236 «Про Державну фіскальну службу України», Державна фіскальна служба для виконання покладених на неї завдань має право вилучати в установленому законодавством порядку під час проведення перевірок у підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців та фізич­них осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок. Отже, право вилучати у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок, надається Державній фіскальній службі виключно під час проведення перевірок.

Звернемо увагу одразу на декілька колізій у чинному фінансовому законодавстві.

1. Згідно із ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів — центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну по­аткову і митну політику), та його територіальні органи.

Якщо ми звернемося до приписів п. 1 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2012 р. № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» (наразі є чинним), то встановимо, що Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної дер­жавної податкової, державної митної політики.

У той же час, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Серед завдань Державної фіскальної служби України (п. 3 Положення про Державну фіскальну службу України): внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної податкової, державної політики у сфері митної справи.

Таким чином, на Державну фіскальну службу України не покладено обов’язку (отже, немає такого права) по забезпеченню формування чи формуванню єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів. Державна фіскальна служба України лише вносить пропозиції щодо забезпечення формування державної податкової, державної політики у сфері митної справи на розгляд Міністра фінансів. У зв’язку із цим Державну фіскальну службу України не можна вважати органом доходів і зборів у розумінні ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

2. Постановою Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» від 1.03.2014 р. № 67 було ліквідовано Міністерство доходів і зборів. Вказаною постановою відновлювалася діяльність Державної податкової та Державної митної служби України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальної службу на базі Міністерства доходів і зборів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236 «Про Державну фіскальну службу України» було затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, саме України. Слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 160 було утворено Державну фіскальну службу. Без слова «України». За таких умов невирішеним залишається питання, чи може Державна фіскальна служба керуватися у своїй діяльності Положенням про Державну фіскальну службу України. Видається, що ні.

 

Щодо 2 питання.

Як і у випадку з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання» визначений вичерпний перелік суб’єктів, у яких органи доходів і зборів мають право проводити перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру. Так, органи доходів і зборів мають право проводити перевірки: 1) на підприємствах; 2) в установах; 3) в організаціях; 4) у фізичних осіб — підприємців.

Як вже було з’ясовано під час відповіді на перше питання, поставлене у Листі, приватні нотаріуси чи особи, що здійснюють незалежну професійну нотаріальну діяльність не є фізичними особами — підприємцями. Отже, право органів доходів і зборів на проведення перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, що передбачене п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не роз­повсюджується на приватних нотаріусів.

 

Щодо 3 питання.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Вказаною нормою встановлюються особливості сплати єдиного внеску для різних платників, перелік яких визначений у ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Отже, приватні нотаріуси повинні сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Аналогічна норма міститься у п. 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 р. № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Вказується, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релі­гійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосеред­ньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним є календарний рік, що подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Звітність приватних нотаріусів щодо єдиного внеску передбачена Таблицею 3 «Нара­хування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особа­ми, які забезпечують себе роботою самостійно» додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування. Так, приватним нотаріусом для розрахунку суми єдиного внеску необхідно вказати суму доходу, заявлену в податковій декларації.

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Форма та інструкція щодо заповнення декларації про майновий стан затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Згідно із п. 4 розділу III «Порядок заповнення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у розділі IV декларації «Доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність»: у рядку 04 вказується сума загального оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності.

Наведене дозволяє дійти висновку, що приписи ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» знаходяться у логічному зв’язку із нормами Податкового кодексу України, а також положеннями наказів Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 р. № 454 «Про затвердження
Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Що стосується безпосередньо права Державної фіскальної служби України своїми наказами або листами встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого в статті 9 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язко­ве державне соціальне страхування», зазначимо таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року № 12­рп/1998 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство») термін «законодавство» треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Таким чином, накази та листи Державної фіскальної служби України не охоплюються терміном «законодавство».

Відповідно до п. 9 Положення про Державну фіскальну службу України ДФС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прий­нятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно­розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання. Отже, накази Державної фіскальної служби України взагалі не є нормативно­правовими актами.

Що стосується листів Державної фіскальної служби України, які широко використовуються останньою, то видання їх взагалі не передбачене Положенням про Державну фіскальну службу України. Листи Державної фіскальної служби України не є нормативно­правовими, як наслідок, вони не тільки не можуть встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого у ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а взагалі не повинні видаватися. Така практика є хибною, однак загальноприйнятою для органів державної влади в Україні.

Наведене дозволяє зробити висновок, що Державна фіскальна служба України своїми наказами або листами не може встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого у ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Щодо 4 питання.

Обгрунтування відповіді на четверте питання Листа у більшій мірі наведене вище. Зазначимо лише окремі аспекти.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» періодом, за який платники єдиного внеску — приватні нотаріуси подають звітність до органу доходів і зборів, є календарний рік. Отже, приватні нотаріуси повинні сплачувати єдиний внесок, нара­хований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приват­них нотаріусів визначено календарний рік.

Таблицею 3 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно» додатку 5 до По­рядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачений обов’язок визначення сум доходів, заявлених у податковій декларації, у розрізі кожного місяця.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язко­ве державне соціальне страхування» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає роз’яснення з питань застосування
законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до спільного листа Міністерства доходів і зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 р. № 21052/5/99­99­17­03­01­16, від 27.12.2013 р. № 36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску» (ми залишаємося на позиціях хибності регулювання відносин листами чи роз’ясненнями органів державної влади) консультації з питань заповнення усіх таблиць додатка 5 щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 за № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», надають органи Пенсійного фонду України.

Оскільки нас цікавить Таблиця 3 додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, то щодо заповнення останньої необхідно звернутися до роз’яснень Пенсійного фонду.

Як випливає із роз’яснень Пенсійного фонду України від 13.08.2013 р. «Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22­2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18­1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24­1 від 10.12.2012, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 12­1 від 22.07.2013» у графі 2 таблиці 3 додатка 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року, який визначено за нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, без врахування максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок. У графі 3 таблиці 3 додатка 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року.

Питання щодо порядку визначення суми доходу, заявленої в податковій декларації (графі 2 таблиці 3 додатка 5) у розрізі кожного місяця роз’ясненнями не вирішено. Оскільки формою податкової декларації про майновий стан не передбачено для осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю, обов’язку визначення доходу у роз­різі кожного місяця, то визначення сум доходів у графі 2 таблиці 3 додатка 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації», певно, повинно відбуватися за аналогією із графою 3 — самостійно платником у розрізі кожного місяця відповідного звітного року.

Не дивлячись на обов’язок приватних нотаріусів у графі 2 таблиці 3 додатка 5 самостійно визначити суму доходу, заявлену в податковій декларації, у розрізі кожного місяця, Державна фіскальна служба України не може вимагати від конкретного приватного нотаріуса проводити обчислення сум доходу щомісяця.

Завідувач кафедри фінансового права
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних
наук, професор, академік Національної
академії правових наук України                                                                  М.П. Кучерявенко

Асистент кафедри фінансового права
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого,
кандидат юридичних наук                                                                           А.М. Котенко

 

 

Передплата на 2015 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net

http://www.yurradnik.com.ua/

Адміністрація сайту щиро вітає Марченко Володимира Миколайовича З Днем народження!!!

Нехай літа не стануть тягарем,
Нехай душі не вигасне зірниця,
Хай повниться до краю день за днем
Добра і щастя золота криниця.
Нехай життя наснаги додає
Десятки літ ще мріяти, творити,
Щоб Ви змогли усе життя своє
В здоров’ї й радості багато літ прожити!

З Днем народження!