програма (1)

Информация о Форуме

http://www.golos.com.ua/article/262219

http://www.golos.com.ua/article/262217

http://www.golos.com.ua/article/262216

 

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«09» грудня 2015 р. № 28

Міністру юстиції України Петренку П.Д.

 

 Звернення щодо скасування реєстрації

Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства

(наказ Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5)

 

Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Після застосування на практиці окремих положень цього Порядку серед нотаріальної спільноти склалась вкрай тривожна ситуація (наприклад, при проведенні перевірок нотаріусів Херсонської та Черкаської областей у листопаді поточного року).

Нам відома Ваша принципова позиція щодо дотримання конституційних норм органами державної влади України в цілому і особливо представниками Міністерства юстиції України. Тому відразу після затвердження цього Порядку ми подавали правовий аналіз цього нормативного акта, де акцентували увагу на безпідставно розширеному тлумаченні норм Закону України «Про нотаріат» у новій редакції Порядку, невиправданих новелах щодо нових видів перевірок, не передбачених цим Законом, некоректних, двозначних формулюваннях окремих норм, що призведе до конфліктних ситуацій між нотаріусами та перевіряючими органами.

На жаль, наші прогнози виправдались. Відповідальні спеціалісти Міністерства юстиції України, які мали б опрацювати поданий нами правовий аналіз та своєчасно усунути допущені недоліки в тексті зазначеного Порядку, на той час не скористались такою можливістю. Тому змушені повторно привернути Вашу особисту увагу до цього питання. Практика показала, що проведення перевірок за цим Порядком неминуче призвело до напруженої ситуації. На нашу думку, питання вирішить лише скасування державної реєстрації цього Порядку та затвердження нового Порядку, складеного з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат» та Конституції України.

По суті проблеми:

Порядок проведення перевірок організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства регулюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства  з відповідними змінами.

 

І. Відповідно частина друга статті 2-1 «Державне регулювання нотаріальної діяльності» Закону України «Про нотаріат» визначає, що контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Спеціальною нормою — ст. 33 Закону України «Про нотаріат»  визначено періодичність перевірок та місце їх проведення, а саме:

1) перевірка, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки;

2) виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса.

Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається. Окремим випадком проведення повторної перевірки (до двох років) у Законі України «Про нотаріат»  зазначено звернення громадян чи юридичних осіб. Повторна перевірка проводиться лише в межах звернення та повноважень вказаних вище осіб.

ІІ. Підзаконний нормативний акт — Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі — Порядок) містить деякі додаткові, поглиблені коментарі процедури здійснення перевірки.

Слід зазначити, що Порядок вводить не передбачені Законом України «Про нотаріат»   нові назви перевірок: «планова комплексна» та «позапланова». Також у Порядку дублюється період перевірки не частіше одного разу на два роки та заборона проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом попередніх перевірок.

Відповідно до Порядку підставою для проведення планової комплексної перевірки є графік проведення такої перевірки (п. 12 Порядку).

Графік проведення планових комплексних перевірок погоджується з Міністерством юстиції України та затверджується начальником головного управління юстиції на рік.

Копія погодженого та затвердженого графіка надсилається до Міністерства юстиції України, а також направляється на адресу нотаріуса, який підлягає перевірці.

Зміни до графіку перевірки вносяться в такому самому порядку (п.п. 2 п. 16 Порядку).

Графік перевірки оприлюднюється шляхом розміщення на сайті управління юстиції.

Зверніть увагу, що згідно з Порядком з метою публічності повинно бути вчинено дві самостійні та обов’язкові дії:

після затвердження графіка на рік його копію направляють на адресу нотаріуса який підлягає перевірці, та цей графік додатково оприлюднюється для нотаріального загалу шляхом розміщення на сайті управління юстиції.

На підставі погодженого та затвердженого графіка перевірок вже по конкретному нотаріусу уповноваженим представником Міністерства юстиції України або управління юстиції складається план проведення перевірки.

План проведення перевірки розглядається і затверджується відповідно заступником Міністра юстиції або начальником управління юстиції (його заступником), готуються пропозиції щодо складу комісії та повідомляється про перевірку нотаріуса.

Підставою для проведення позапланової повторної перевірки є надходження звернення фізичної чи юридичної особи.

Позапланова повторна перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці, у межах предмета звернення фізичних чи юридичних осіб.

 

ІІІ. Детальним аналізом Порядку встановлено норми, які є прямим порушенням Конституції України, Закону України «Про нотаріат» та які є підставою для скасування чинної редакції Порядку.

1. Пункт 2  Порядку без належних повноважень вводить нові терміни та не передбачені Законом України «Про нотаріат» нові види та форми перевірок, як то: «планова», «позапланова перевірка (комплексна цільова або контрольна перевірка)».

2. Визначення терміну «перевірка» охоплює нові напрямки перевірок, не передбачені Законом України «Про нотаріат», а саме:

а) «перевіряється робота державної нотаріальної контори…», а Законом України «Про нотаріат» передбачено перевіряти «організацію роботи…» (таким чином безпідставно розширено рамки перевірки, що наразі охоплюють всю діяльність контори, а не лише організацію роботи, як це передбачено Законом);

б) «нотаріальна діяльність приватного нотаріуса», а Законом України «Про нотаріат» передбачено перевіряти «організацію нотаріальної діяльності…» (так само розширено рамки перевірок і для приватних нотаріусів).

Фактично має місце не професійно розширене тлумачення норми Закону України «Про нотаріат», що вийшло за рамки тексту та змісту відповідної його статті. Як результат, створено корупційну складову.

3. У п. 3 Порядку нечітко визначені основні завдання перевірки, що у свою чергу потягнуло розробку помилкових механізмів їх реалізації. Наприклад, до основних завдань перевірки віднесено «застосування до державних та приватних нотаріусів заходів реагування…». В той час як такі заходи мають вживатися за результатами проведення перевірки.

4. Надзвичайно некоректно виписана редакція абз. 3 п. 4 Порядку, який визначає, що строк проведення планової комплексної перевірки може бути продовжено не більше ніж на один рік після спливу двох років з часу проведення останньої планової комплексної перевірки.

Отже, виходить, що перевірка має тривати місяцями, але не довше одного року! Постає питання, чи читали текст Порядку його автори?

5. Непослідовним за змістом є також п. 11, де на прохання нотаріуса, який розпочав свою нотаріальну діяльність і не має попереднього досвіду практичної роботи на посаді нотаріуса (а звідки він візьметься, якщо він тільки розпочав трудову діяльність?), може надаватися методична допомога. Тобто нотаріус звертається за допомогою досвідчених колег у застосуванні юридичних знань на практиці. А далі у п. 11 зазначено, що метою такої допомоги є визначення потреби у проходженні цим нотаріусом курсів підвищення кваліфікації.

6. Головною підставою скасування Порядку та найбільш корупційними є зміст  пунктів 13 та 15.

Цими статтями регламентовано порядок та строки проведення:

– позапланової комплексної;

– цільової;

– контрольної;

– позапланової перевірки в загальному порядку.

Усі вищезгадані види перевірок вигадані авторами цього Порядку, оскільки Законом України «Про нотаріат» передбачена лише планова перевірка, та як виключення — повторна перевірка на підставі звернення громадян чи юридичних осіб у межах звернення.

7. Також вимагає змін зміст п. 25 Порядку, який на порушення вимог Закону України «Про нотаріат» про заборону будь-яких повторних перевірок встановлює ще одну повторність перевірки нотаріуса — під час проведення Міністерством юстиції перевірки діяльності головного управління юстиції з метою визначення стану роботи головного управління юстиції з напряму нотаріату.

Ще одна вигадка авторів Порядку.

За Законом України «Про нотаріат» кількість перевірок не залежить від ієрархії перевіряючих, відповідно якщо нотаріуса вже перевіряло головне управління юстиції, то Міністерство юстиції України не має права на повторну перевірку за цей період — це прямо заборонено цим Законом!

А будь-яке втручання в діяльність нотаріуса заборонено Законом України «Про нотаріат» і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

8. Доволі неоднозначним є зміст п. 29, що передбачає з кожною перевіркою проведення повторної сертифікації робочого місця нотаріуса.

Ці вимоги суперечать ст. 25 Закону України «Про нотаріат», де чітко виписані випадки проведення повторної сертифікації.

9. Керуючись п. 31 Порядку, перевірка набуває функцій судової гілки влади, оскільки має на меті «встановлення, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства2.

10. І нарешті ще одна нісенітниця, закладена до п. 40.

Виявляється, Міністр юстиції має підмінити собою головні управління юстиції та Департамент нотаріату та приймати рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами так званих комплексних, цільових та контрольних перевірок по кожному окремому нотаріусу.

Постає єдине питання, а для чого взагалі існують головні управління юстиції та Департамент нотаріату?

 

Отже, нова редакція Порядку повинна відповідати таким вимогам Закону України «Про нотаріат»:

1. Планова перевірка здійснюється виключно за певний період і не частіше одного разу на два роки.

2. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається.

3. Кількість перевірок не регламентується ієрархією перевіряючих, відповідно якщо нотаріуса вже перевіряло управління юстиції, то Міністерство юстиції України вже в цей період не має права на повторну перевірку — це прямо заборонено Законом України «Про нотаріат».

Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконання ним своїх обов’язків заборонено Законом України «Про нотаріат» і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

4. Підставою для проведення позапланової повторної перевірки є виключно надходження звернень фізичних чи юридичних осіб.

Позапланова повторна перевірка проводиться як за період, що вже підлягав перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці, але виключно у межах предмета звернення фізичних чи юридичних осіб.

5. Процедура та підстави призначення планової перевірки така:

а) підставою для проведення перевірки є графік перевірки.

Графік перевірки погоджується з Міністерством юстиції України та затверджується начальником управління юстиції на рік.

Зміни до графіка перевірки вносяться в такому самому порядку;

б) копія погодженого та затвердженого графіка перевірки обов’язково направляється на адресу нотаріуса, який підлягає перевірці;

в) графік перевірки також оприлюднюється шляхом розміщення на сайті управління юстиції;

г) на підставі погодженого та затвердженого графіка перевірки вже по конкретному нотаріусу складається план проведення перевірки.

Після відповідного розгляду і затвердження плану проведення перевірки, підготовки пропозицій щодо складу комісії за 10 днів здійснюється обов’язкове повідомлення нотаріуса про перевірку .

 

З повагою

Президент Громадської організації

«Асоціація нотаріусів міста Харкова

та Харківської області»                                                                          В. М. Марченко

 

Шановні колеги!

У зв’язку з набранням чинності рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 травня 2015 року про поновлення Павлової Людмили Миколаївни на посаді Президента Нотаріальної палати України, звертаюсь до вас з пропозицією ініціювання скликання позачергового З’їзду нотаріусів України за ініціативи нотаріусів України, відповідно до п. 5.3. Статуту НПУ.

1. Суд скасував рішення ухвалені позачерговим З’їздом нотаріусів України.
Суд поновив Павлову Людмилу Миколаївну на посаді Президента НПУ, але суд не приймає і не призначає на роботу чи посаду (виконання вимог ст. 24 КЗпП).
Відповідно до п. 34. Постанови Пленуму Верховного суду від 06.11.1992 року рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Для НПУ уповноважений орган — З»ЇЗД. Тобто після рішення суду про поновлення, повинно бути рішення З’їзду!!!
Аналогічні вимоги містить ч.2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» Якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов’язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.
Вважаю, що державний реєстратор не зареєструє Павлову Л.М. у реєстрі. Записи в реєстрі мають кореспондуватися за датами.
Рішення про поновлення повинно бути після рішення суду!!! Суд, як орган державної влади не може зобов’язати з»їзд поновити на роботі тому, що це втручання органу державної влади в діяльність НПУ.
Вважаю, що протокол Першого Установчого З»їзду нотаріусів України не є належним підтвердженням повноважень Павлової Л.М. для реєстратора. Рішення набрало чинності, а виконати на мою, думку його неможливо без проведення з’їзду.
Частина 3 ст. 221 КЗпП передбачає, що установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об’єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали. Ця норма передбачена не просто так, а тому що рішення відносно таких осіб не можливо виконати.
2. Допустимо, що реєстратор прийме пропокол Першого установчого З’їзду нотаріусів України від 29.03.2013 року.
Ви погоджуєтесь з тим, що відділень де-юре не має?
У вас є впевненість, що стара Рада, призначена Першим Установчим З’їздом збереться?
Нова Рада, яка інціювала проведення з’їзду та створила оргкомітет, не існує згідно рішення суду.
У своєму листі , розісланому членам нової Ради, Павлова Л.М. говорить про збереження відділень, проведення з’їзду.
Практично усі, за проведення з’їзду!!! Так давайте ініціюємо його проведення!!!

Що для цього потрібно?
Нотаріус має подати відповідну заяву (зразок у вкладці Позачерговий з’їзд нотаріусів) з вимогою скликання позачергового З’їзду (направити її листом з повідомленням про вручення на адресу НПУ).
Відповідно до п. 5.3. Статуту НПУ позачерговий З’їзд нотаріусів України скликається з ініціативи Ради НПУ або на вимогу не менш як третини членів НПУ.
Пропоную текст відповідної заяви (файл http://vnpu.kiev.ua/?page_id=304 ).
Осікльки кожен нотаріус, який відравив заяву, не знатиме кількості поданих заяв, пропоную, що після відправлення заяви він має зареєструватись на спеціально створеній сторінці в мережі Інтернет «Реєстрація вимоги нотаріуса про проведення з»їзду нотаріусів України» http://reg.vnpu.kiev.ua/ . Таким чином нотаріуси, які подали заяву будуть знати, як ця ініціатива сприймається іншими коллегами та кількість поданих заяв.
Прошу підтримати цю ініціативу, та висловити пропозиції де і в який період має оприлюднюватись інформація про кількість поданих заяв та прізвища нотаріусів, які вимагають проведення позачаргового З’їзду нотаріусів України (як варіант пропоную на сайті відділеня http://vnpu.kiev.ua/?page_id=569 , форумі НПУ http://npu.in.ua/forum/viewtopic.php?f=30&t=438 та малому форумі Юррадника).

* Пояснення до реєстраційної форми розміщеної за адресою: http://reg.vnpu.kiev.ua/

Дані паспорта заповнюють ті нотаріусі, які планують буди делегатами з’їзду (можливий випадок, що нотаріус ініціює позачерговий з’їзд, а делегатом бути не хоче).

Питання про організаційний внесок поставлене на випадок відсутності коштів у НПУ (оскільки з’їзд не плановий та можливу відсутність органу, який може затвердити кошторис на проведення з’їзду).

З повагою, Андрій Сидоренко

Додаток: Проект заяви

Президенту Нотаріальної палати України

01004, м.Київ, вул. Горького, буд. 7-А

Приватного нотаріуса/
Державного нотаріуса(назва контори)
ПІБ:_______________________

Свідоцтво №______,
Реєстраційне посвідчення №___
Адреса:____________________

З А Я В А

Місто ____, _________ дві тисячі п’ятнадцятого року.

Для подальшого належного функціонування Нотаріальної палати України та виконання завдань встановлених Законом України «Про нотаріат» та Статутом Нотаріальної палати України, та у зв’язку з набранням чинності рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року, вимагаю скликання та проведення Позачергового З’їзду нотаріусів України.
До порядку денного З’їзду прошу включити наступні питання:
- затвердження нової редакції Статуту Нотаріальної палати України;
- переобрання усіх органів Нотаріальної палати України;
- затвердження положення про порядок сплати членських внесків;
- створення регіональних відділень Нотаріальної палати України та затвердження положення про них.
Прошу довести до відома Ради Нотаріальної палати України, повноважної приймати рішення про проведення Позачергового з’їзду, що на з’їзд мають бути допущені усі нотаріуси України, які нададуть попередню згоду на участь у з’їзді нотаріусів України. В разі неприйняття Радою НПУ рішення про проведення позачергового З’їзду прошу створити організаційний комітет з підготовки З’їзду та включити до нього голів відділень НПУ кожної області та міста Києва (крім АР Крим та міста Севастополя).

З повагою,

Дата ПІБ
Підпис

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«01» грудня 2015 р. № 27

До відома нотаріусів

 

Експрес-аналіз

нового порядку відчуження транспортних засобів

 

18 листопада 2015 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 941 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів», яка набрала чинності 19 листопада 2015 року.

Вказаною постановою було внесено зміни до:

– Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 138 (далі — Порядок реєстрації ТЗ);

– Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694;

– Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1200.

 

Що ж саме змінилося у порядку відчуження транспортних засобів (далі — ТЗ)?

 

Перше, про що дізналися з публікацій ЗМІ, це «довідки-рахунки скасували». Дійсно, принципово новий підхід закріплено до визначення документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів (п. 8 Порядку реєстрації ТЗ).

 

Тепер такими документами є:

1) договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

2) укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

3) нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

4) договори купівлі-продажу нових транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб’єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою;

5) свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

6) рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

7) рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

8) копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

9) довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

10) акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

11) митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

12) договір фінансового лізингу;

13) акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби;

14) інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.

Дійсно, такого документа, як «довідка-рахунок», тепер немає в цьому переліку.

Натомість окремо визначені нотаріально посвідчені договори та договори, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів.

Отже, із набуттям чинності постановою Кабінету Міністрів України № 941 звернення за посвідченням договорів про відчуження ТЗ трохи зросли.

 

Згадаємо, які нюанси мають договори щодо розпорядження ТЗ:

 

І. Розмір державного мита за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів, встановлений пунктом «г» Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»:

– дітям, одному з подружжя, батькам: 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.);

– іншим особам: 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

 

ІІ. Розмір та порядок оподаткування доходів з продажу обміну, успадкування та дарування ТЗ, наявність оціночної вартості визначається статтями 173, 174 Податкового кодексу України (далі — ПК):

1) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу – 5 % (абзац 1 п. 173.1 ст. 173 ПК).

Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу — 15 % або 20 % (п. 173. 6 ст. 173 ПК);

2) дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку (Мінекономрозвитку), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом (абз. 4 п. 173.1 ст. 173 ПК).

На сьогодні інформація стосовно середньоринкової вартості транспортного засобу розміщена на сайті Мінекономрозвитку за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice.

Проте на практиці можна побачити, що на вказаному веб-сайті відсутні деякі моделі та марки автомобілів. У такому випадку вибору у платника податків не залишається — оціночна вартість автомобіля визначається згідно із законодавством стосовно оцінки майна.

Необхідно звернути увагу, що вказані вище норми стосуються лише легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

У випадку, коли посвідчується договір купівлі-продажу (обміну) іншого транспортного засобу (вантажного автомобіля і т.д.), дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом (абз. 2 п. 173.1 ст. 173 ПК).

І одразу варто зауважити, що вже в абз. 2 п. 173.4. ст. 173 ПК міститься суперечність наведеній вище нормі, а саме вказано: «нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі»;

3) вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно зі ст. 174 ПК, визначається у порядку, встановленому абзацом третім пункту 173.1 статті 173 ПК (п. 174.7 ст. 174 ПК).

На підставі наведеного можна дійти висновку, що визначення середньоринкової вартості або оціночної вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів при їх відчуженні (продаж, міна, дарування тощо) або спадкуванні є необхідним лише якщо при цьому виникає обов’язок сплатити податок. В іншому випадку вартість вказаних ТЗ визначається в договорі за загальними нормами цивільного законодавства — за домовленістю сторін;

4) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню;

дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу — 5 % (п. 173.2 ст. 173 ПК).

Наведений вище порядок оподаткування застосовується також до успадкованого та отриманого в подарунок транспортного засобу (п. 173.7 ст. 173 ПК). Тобто порядок оподаткування буде однаковий незалежно від способу набуття ТЗ;

5) у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку. При цьому податковий агент утримує податок з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві (абз. 1 п. 173.3 ст. 173 ПК). Таким чином, у ПК закріплено підхід до визначення черговості продажу ТЗ: зазначення у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві;

6) нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу або міни ТЗ за наявності документа про сплату до бюджету податку, визначеного відповідно до наведених вище норм; документа про оцінку ТЗ (у разі визначення доходу відповідно до такої оцінки). При цьому платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (абз. 7 п. 173.4 ст. 173 ПК);

7) нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. Аналогічна норма встановлена щодо посвідчення договорів про продаж (міну) та дарування нерухомого майна.

 

ІІІ. У законодавстві немає вимоги обов’язкового зняття ТЗ з обліку перед укладенням договору про відчуження.

 

ІV. Відповідно до п. 33 Порядку реєстрації ТЗ їх перереєстрація проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників — юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При цьому обов’язок такої перереєстрації встановлено пунктом 7 вказаного Порядку: власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) фізичної особи (для внутрішньо переміщених осіб — місце проживання на підставі відповідних документів) або місцезнаходження та стоянки юридичної особи, за якою реєструється транспортний засіб (п. 24 Порядку реєстрації ТЗ).

 

V. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження ТЗ діють загальні норми і правила щодо укладення правочинів:

– наявність згоди подружжя сторін договору або наявність у представника за довіреністю повноважень подавати заяви щодо визначення сімейного стану осіб;

– можливість укладення договору представником за довіреністю (за умови наявності у представника необхідних повноважень). При цьому питання про перевірку того факту, що довіритель є живим, має вирішуватись на загальних засадах — так само, як при вчиненні будь-якої нотаріальної дії за участю представника;

– дотримання вимог ст. 55 Закону України «Про нотаріат» щодо місця посвідчення правочинів.

 

VI. Під час посвідчення деяких договорів, видачі свідоцтв про право на спадщину необхідним є зазначення факту реєстрації прав власності або інших речових прав на майно (якщо така реєстрація має здійснюватись відповідно до законодавства). Відповідно до положень Порядку реєстрації ТЗ сервісними центрами МВС здійснюється реєстрація самих транспортних засобів, а не прав на них. Законодавством не передбачена реєстрація прав власності або інших речових прав на транспортні засоби.

 

VII. Актуальні матеріали щодо процедури та порядку відчуження або застави автотранспортного засобу, надруковані в науково-практичному журналу «Мала енциклопедія нотаріуса»:

 

1) Реєстрація транспортного засобу в Україні

серпень 2015, № 4 (82)

 

2) Відчуження автотранспортного засобу. алгоритм дій нотаріуса

 червень 2015, № 3 (81)

 

3) Купівля-продаж транспортного засобу без зняття з обліку

лютий 2014, № 1 (73);

 

4) Посвідчення договору застави транспортного засобу (автомобіля)

 квітень 2013, № 2 (68);

 

5) Про продаж транспортних засобів з 01.01.2013 року

 лютий 2013, № 1 (67);

 

6) Окремі особливості укладення договору застави транспортного засобу

квітень 2011, № 2 (56).

 

 

З повагою

Президент Громадської організації

«Асоціація нотаріусів міста Харкова

та Харківської області»                                                                            Марченко В. М.

 

 

 

 

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

«27» листопада 2015 р. № 26

 

Міністру юстиції України

Петренку П.Д.

 

Державному підприємству

» Національні інформаційні системи»

 

 

Останнім часом почастішали випадки повної або часткової зупинки роботи реєстрів Інформаційної системи Міністерства юстиції України.

Зокрема, 26 та 27 листопада 2015 року значна кількість нотаріусів своєчасно не мала доступу до Єдиних та Державних електронних реєстрів.

Між тим, попереджень або будь-якої іншої інформації щодо причин та строків зупинки або часу відновлення роботи реєстрів ні від Міністерства юстиції України, ні від Головних територіальних управлінь юстиції в областях, ні від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в цей період, на жаль, не надійшло.

Перебої в роботі реєстрів як-то: неможливість взагалі ввійти до реєстру або гірше того, коли розпочато роботу в реєстрі, особливо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і до завершення всіх реєстраційних дій, які передбачені для вчинення державним реєстратором «викидання» з реєстру, через відсутність зв’язку із серверами (повідомлення в ярликах найрізноманітніші), не тільки впливає на якість роботи нотаріуса, але забирає значний час у громадян, необхідність пояснення їм, чому так довго, чому неможливо закінчити реєстрацію та ін.

Все це надзвичайно шкодить не тільки іміджу нотаріуса, але й спричиняє втрату довіри до реформування роботи установ юстиції шляхом формування електронних документів.

Згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. До того ж, ч. 9 ст. 15 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться в день вчинення такої дії.

Таким чином, у ситуації, що склалася при роботі з реєстрами, нотаріус, який посвідчив договір відчуження нерухомого майна або видав свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно позбавлений можливості виключно з технічних причин, що жодним чином не залежать від нотаріуса, виконати зазначені вище норми Закону.

Слід констатувати, що відсутність офіційно оприлюдненої інформації з цього приводу з боку Міністерства юстиції України може привести до негативних наслідків щодо прав суб’єктів цивільних правовідносин, які охороняються Конституцією України.

Згідно з п. 2.3 Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2009 № 2053/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.11.2009 за № 1043/17059, «Унесення до Єдиного реєстру відомостей про отримання/витрачання бланків здійснюється реєстраторами отримання/витрачання бланків та у суворій послідовності відповідно до порядкових номерів».

Звичайно, за умови нестабільної роботи реєстрів у зазначений період без порушень вимог цього Порядку не обійшлося.

Крім того, в зазначений час, нотаріус, не маючи офіційного підтвердження інформації про технічні перебої у роботі реєстрів, був змушений відмовляти громадянам у вчиненні нотаріальних дій, що викладаються на бланках нотаріальних документів, без поважних причин, чим порушував вимоги діючого законодавства України та права громадян, надані їм Конституцією України.

Оскільки порушення законодавства в період зупинки роботи реєстрів було допущено не з вини нотаріусів, просимо письмово підтвердити той факт, що 26 та 27 листопада 2015 року всі реєстри Інформаційної системи Міністерства юстиції України працювали з перебоями. Якщо такі випадки будуть виникати і в майбутньому, також просимо оприлюднювати цю інформацію на офіційному сайті Міністерства юстиції України, а також надавати нотаріусам інформацію в офіційному порядку з метою уникнення необхідності подачі кожним нотаріусом України доповідних записок про неможливість виконання наказу з незалежних від нього причин.

На сьогоднішній день, коли широко запроваджуються комп’ютерні технології в усі сфери діяльності, нотаріус не може здійснити жодної нотаріальної дії без користування реєстрами інформаційної системи Міністерства юстиції України, навіть засвідчення копій, якщо вони викладені на бланках. Така нестабільна робота реєстрів перешкоджає громадянам, які звертаються за вчиненням нотаріальної дії, реалізовувати свої права, а нотаріус не має можливості працювати, тобто права нотаріуса як громадянина порушуються теж.

До того ж немає налагодженого зв’язку між Державним підприємством «Національні інформаційні системи» як адміністратором реєстрів та Міністерством юстиції України як держателем цих реєстрів в плані негайного повідомлення держателя реєстрів про проблеми, які виникають у роботі з реєстрами. Пояснення операторів гарячої лінії ДП «Національні інформаційні системи» про перенавантаження серверів через збільшення користувачів не витримує жодної критики. Навіть про таку проблему, як перенавантаження, Міністерство юстиції України як держатель реєстрів має знати для вжиття заходів щодо налагодження безперебійної роботи реєстрів.

Перенавантаження (велика кількість користувачів) не має бути причиною для порушення прав громадян. Кількість користувачів реєстрами має тенденцію до зростання, враховуючи надання в майбутньому права здійснювати реєстраційні дії ще й органам місцевого самоврядування, тому потрібно вживати невідкладних заходів для унеможливлення виникнення проблем з доступом до реєстрів.

Для того, щоб уникнути непорозумінь із зазначеного питання у майбутньому, просимо роз’яснити порядок дій нотаріуса на випадок тривалої нестабільної роботи реєстрів:

-                    якщо нотаріальну дію вчинено, а зареєструвати перехід чи припинення прав або обтяжень у Державному реєстрі прав немає технічної можливості не з вини нотаріуса;

-                    якщо видано свідоцтво про право на спадщину, посвідчено спадковий договір або заведено спадкову справу, а реєстрація у спадковому реєстрі неможлива, через нестабільну його роботу;

- якщо вчинено нотаріальну дію на бланку, а зареєструвати витрачання бланка в цей день неможливо із зазначених вище причин.

Також вбачається доцільним передбачити врегулювання наведених вище випадків шляхом внесення певних змін до кожного нормативного акта, який регулює роботу електронних реєстрів.

 

З повагою

Президент

Громадської організації

«Асоціація нотаріусів м. Харкова

та Харківської області»                                                               В.М. Марченко