Архивы

ТЕЗИ ВИСТУПУ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ МИКОЛИ ОНІЩУКА НА РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ КОЛЕГІЇ МІНІСТНЕРСТВА ЮСТИЦІЇ “ПРО ВИКОНАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ НА 2009 РІК” (Київ, 17 липня 2009 року)

ТЕЗИ ВИСТУПУ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ МИКОЛИ ОНІЩУКА НА РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ КОЛЕГІЇ МІНІСТНЕРСТВА ЮСТИЦІЇ “ПРО ВИКОНАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ НА 2009 РІК”
(Київ, 17 липня 2009 року)

Шановні колеги! Шановне правниче товариство!

У процесі формування правової держави одним із ключових питань є ефективність реалізації громадянами своїх конституційних прав та свобод, яка багато в чому залежить від якості роботи відповідних державних органів.
Особливе місце в системі цих органів посідає Міністерство юстиції, яке, і я це підкреслюю, в повному обсязі реалізує покладені на нього завдання.
Про позитивні надбання у діяльності Міністерства йшлося на січневому засіданні колегії. При цьому особлива увага приділялась аналізу реалізації у 2008 році пріоритетів, визначених Урядом. Роботу над більшістю з цих пріоритетів було продовжено і в поточному році.
18 лютого відповідно до рекомендацій попереднього засідання колегії мною було затверджено дев’ять пріоритетів у роботі Міністерства юстиції на 2009 рік, на виконання яких спрямовані зусилля працівників органів юстиції.
Під час їх визначення ми керувалися сучасним розумінням змісту та гарантій захисту прав людини, що зобов’язує нас постійно переглядати сутність державної правової політики у гуманітарному контексті та посилювати вплив на її формування.

ПЕРШИМ ПРІОРИТЕТОМ визначено удосконалення правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини.
Основною його метою є підвищення ефективності державного управління та удосконалення системи організації державно-владних інституцій.
З цією метою розроблено проект Закону України «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади», який у червні цього року подано до Кабінету Міністрів.
У рамках реалізації пріоритету передбачається подальше удосконалення законодавства щодо участі громадян у формуванні та реалізації державної політики.
Традиційно слабким елементом української правової системи є неналежне врегулювання процедур. З метою вирішення зазначеної проблеми 31 березня 2009 року Міністр юстиції на пленарному засіданні Верховної Ради представив розроблений Мін’юстом проект Адміністративно-процедурного кодексу. За рішенням парламенту проект Кодексу направлено на повторне перше читання.
Серед важливих напрацювань Мін’юсту в цьому руслі – проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення», який знаходиться на розгляді Верховної Ради.
У квітні цього року урядовим розпорядженням схвалена Концепція проекту Закону України «Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів» («Про лобіювання»). Тим самим зроблено важливий крок, спрямований на врегулювання питання щодо цілеспрямованого впливу громадськості на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття соціально необхідних нормативно-правових актів.
Підвищенню ефективності роботи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування сприятиме підготовлена Міністерством єдина методика оцінки організації роботи зі зверненнями громадян в органах виконавчої влади. Відповідний проект постанови у квітні надісланий до Кабінету Міністрів.
З метою законодавчого утвердження форм безпосереднього народовладдя, зокрема участі громадян у вирішенні питань місцевого та державного значення, нами розроблено проекти Законів України «Про всеукраїнський референдум» і «Про місцевий референдум та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади». Останній законопроект надіслано для погодження заінтересованим органам.
З цією ж метою спрямований до парламенту проект Закону України «Про громадські організації». Крім того, Верховною Радою прийнято у першому читанні розроблений Мін’юстом проект Закону України «Про порядок організації і проведення мирних заходів».
Міністерство намагається у законодавчий спосіб вирішувати проблеми, які виникають під час реєстрації місця проживання фізичних осіб. У квітні 2009 року прийнято як Закон України розроблений нами проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У лютому 2009 року парламентом ухвалений, а Президентом України підписаний Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про імміграцію». Відповідно до доручення Уряду нами розроблено та у червні 2009 року подано на розгляд Кабінету Міністрів новий законопроект «Про Концепцію державної міграційної політики», який спрямований на вироблення стандартів та в цілому державної політики в галузі міграції на найближчу перспективу.
Створення належних правових умов для реалізації конституційного права на доступ до інформації є обов’язком та зобов’язанням України, що випливають із її членства в Раді Європи. У зв’язку з цим Міністерством був розроблений і зараз доопрацьовується проект Закону України «Про доступ до інформації».
Продовжується робота над проектом Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який внесений на розгляд Уряду. Законопроект визначить механізми реформування друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування, посилить правову основу їх незалежної діяльності тощо.
Крім того, Міністерством здійснюються і практичні кроки, спрямовані на полегшення доступу громадян до інформації правового характеру. Так, за цей період створені і почали функціонувати:
Державний реєстр актів цивільного стану громадян;
Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств;
Єдиний реєстр громадських формувань;
Єдиний реєстр виконавчих проваджень, який забезпечує вільний доступ до інформації сторін виконавчого провадження.
Почав працювати окремий веб-сайт про прилюдні торги з реалізації арештованого майна. На офіційному сайті Міністерства у квітні 2009 року відкрита нова рубрика «Доступ до правосуддя» для допомоги громадянам, які звертаються до органів юстиції з заявами та скаргами на дії суддів.
Для сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади нами розроблено проект постанови Кабінету Міністрів, якою запроваджується Електронний реєстр даних про стан і результати проведення громадських експертиз. І цей перелік можна продовжувати.
Завершуючи цей розділ, особливо хочу підкреслити, що головним імперативом у діяльності Міністерства залишається робота, спрямована на реалізацію та захист конституційних прав громадян, виконання інших публічно-правових функцій.

ДРУГИЙ ПРІОРИТЕТ — реформування правосуддя, кримінальної юстиції та системи відбування покарань.
Основна мета цих заходів – забезпечення справедливого, незалежного, ефективного та доступного судочинства відповідно до європейських стандартів та подальшого удосконалення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби.
Зазначу, що проведені до цього часу реформи судоустрою в цілому не змінили негативного ставлення громадян до суду. Підтвердженням цього є і відповідні міжнародні рейтинги. Так, за даними Всесвітнього економічного форуму Україна знаходиться на 99 місці зі 125 країн за показником незалежності судової системи. За якістю судової системи Україна займає місце нижче середнього у порівнянні з аналогічними державами, що перебувають у процесі переходу до ринкової економіки.
Тому найперше, що необхідно зробити – це терміново запровадити скоординовані системні заходи, які, зрештою, дозволять покращити не лише процес відправлення правосуддя, а й саму систему вітчизняного судочинства в цілому.
Мін’юст розробив низку проектів для реформування системи правосуддя. Серед них: «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» та «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів», які ще у квітні 2007 року були прийняті Верховною Радою у першому читанні.
На сьогодні вказані проекти підготовлені парламентським Комітетом з питань правосуддя у вигляді об’єднаного законопроекту «Про судоустрій та статус суддів» і 18 червня 2008 року схвалені на засіданні Комітету для їх розгляду Верховною Радою у другому читанні.
Найважливішими новаціями законопроекту є те, що у судовій сфері мають нарешті відбутися зрушення, насамперед щодо:
порядку доступу до суддівської професії та відповідальності суддів;
запровадження дворічної підготовки суддів як умови доступу до професійної діяльності;
зміни існуючого порядку призначення та звільнення суддів, шляхом вилучення цієї функції від державних органів, які несуть в собі політичну складову.
Найбільш дискусійні питання, зокрема щодо системи організації судів та порядку призначення суддів на адміністративні посади ймовірно варто винести на третє читання.
З метою забезпечення прав громадян щодо доступу до правосуддя Міністерство підготувало, а Уряд 8 липня 2009 року прийняв постанову, якою зменшив витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у цивільних та господарських справах до розмірів, що були затверджені урядовою постановою від 21 грудня 2005 року № 1258. Цим кроком знижено фінансове навантаження на суб`єктів звернення до суду від 10 до 30 разів, що має особливе значення для громадян під час фінансово-економічної кризи в країні.
5 березня 2009 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про третейські суди» щодо виконання рішень третейських судів», який повністю врахував положення відповідного законопроекту, підготовленого Міністерством.
Нами проведена серйозна робота, спрямована на подолання недоліків системного характеру, що лежать в основі виявлених Європейським судом порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї. Так, розроблено і зареєстровано у Верховній Раді проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права особи на досудове провадження, розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягом розумного строку».
Іншим важливим аспектом судової реформи є створення оновленого процесуального законодавства, яке б відповідало вимогам української сучасності та європейським стандартам.
Як суттєвий прорив у цьому напрямку відзначу схвалення 17 червня цього року Кабінетом Міністрів України проекту Кодексу господарського судочинства, який повинен замінити чинний Господарський кодекс та комплексно усунути існуючі нині недоліки і прогалини господарського законодавства.
Задля удосконалення механізмів примирення сторін у кримінальних, цивільних та господарських справах, розв’язання проблем щодо відшкодування моральної і матеріальної шкоди Мін’юстом розроблені проекти законів про запровадження процедури медіації у процесуальному законодавстві, які знаходяться на розгляді у Президента України. За розрахунками спеціалістів запровадження процедури медіації сприятиме розвантаженню судів від розгляду як мінімум 100 тисяч справ на рік.
Сфера законодавства стосовно реформування кримінальної юстиції та кримінально-виконавчої системи є найбільш чутливою. Тут найчастіше обмежуються права та свободи громадянина і це вимагає від нас особливої уваги. Йдеться про забезпечення чітких та дієвих кримінально-процесуальних гарантій захисту цих прав.
З приємністю зауважу, що Міністерством, нарешті, завершено процедуру погодження проекту нової редакції Кримінального процесуального кодексу із заінтересованими органами та направлено його до Кабінету Міністрів. При цьому проект пройшов експертизу у Раді Європи і дістав схвальні відгуки. Зокрема було констатовано відповідність проекту положенням Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також стандартам справедливості, ефективності, послідовності і повноти, які притаманні іншим європейським системам кримінального судочинства.
Розуміючи нагальну потребу в реформуванні органів прокуратури України на основі стандартів ЄС, Міністерство звернулося до комісії Ради Європи «За демократію через право» з проханням про проведення експертизи проекту Закону України «Про прокуратуру», ухваленого Верховною Радою у першому читанні 14 квітня 2009 року.
Основна мета цих кроків – якісно змінити діяльність органів кримінальної юстиції, максимально демілітаризувати та гуманізувати кримінальну систему, посилити за нею цивільний контроль. Реалізація зазначеного дозволить обмежити застосування покарань, пов’язаних з позбавленням волі; змінити систему досудового слідства та роль в ній прокуратури; реально впровадити процесуальну рівність сторін у судовому процесі; скасувати застарілий інститут скерування справ на дослідування. Планується запровадити підготовку кадрів для кримінально-виконавчої системи на базі цивільних навчальних закладів; поліпшити надання медичної допомоги особам, узятим під варту, сприяти розвитку їх трудової діяльності; винести за межі міст слідчі ізолятори, звести нові сучасні заклади ув’язнення, які відповідали б вимогам міжнародних правових актів та європейським стандартам.

ТРЕТІЙ ПРІОРИТЕТ — створення правових засад запобігання та протидії корупції.
Міністерство юстиції протягом тривалого часу відіграє провідну роль у цьому напрямку. Йдеться про здійснення комплексу заходів нормотворчого та організаційного характеру щодо забезпечення єдиних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики.
Надзвичайно важливим досягненням є те, що 11 червня 2009 року Верховною Радою ухвалено пакет антикорупційних законів, серед яких:
«Про засади запобігання та протидії корупції»;
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення»;
«Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень».
Ці Закони є своєрідною «Конституцією» у цій сфері, яка визначає основоположні засади діяльності державних органів у питаннях запобігання корупції. Відзначу, що ними, зокрема, запроваджуються відповідно до міжнародних стандартів нові правила у запобіганні та протидії корупції, розширюється перелік суб’єктів корупції, встановлюються антикорупційні обмеження на державній службі тощо.
Важливим є чітке розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за корупцію, відсутність якого сьогодні призводить до уникнення відповідальності за корупційні правопорушення; встановлення відповідальності юридичних осіб за корупцію та визначення порядку притягнення їх до відповідальності.
Підготовка законопроектів здійснювалась робочою групою, утвореною при Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, до складу якої входили представники Міністерства юстиції.
Ухвалення пакету антикорупційних законів необхідне було і для набуття чинності для нашої держави Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої парламентом ще у жовтні 2006 року.
Програмою діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» передбачено здійснення Урядовим уповноваженим, Міністерством юстиції та Головдержслужбою подальшого реформування антикорупційного законодавства через сприяння як найшвидшому прийняттю проектів Законів України «Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців», «Про заходи державного фінансового контролю публічної служби».
У квітні 2009 року затверджено Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та відбулося перше призначення на цю посаду. Відповідно до Положення Мін’юст забезпечуватиме діяльність Урядового уповноваженого базами даних, методичними та методологічними розробками у сфері запобігання та протидії корупції.
Нами ініційовано перегляд Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції «На шляху до доброчесності» для забезпечення виконання рекомендацій GRECO. Задля цього за сприяння проекту «Підтримка належного урядування: Проект протидії корупції в Україні» (UPAC) проведено низку системних досліджень щодо ризиків корупції в публічній адміністрації, у судовій системі та правоохоронних органах України. Презентація відповідних матеріалів відбулась в Міністерстві юстиції України 16 та 26 червня 2009 року. Експертами підготовлено конкретні рекомендації в частині здійснення організаційних заходів, які адресовано різним суб’єктами державної політики, зокрема Верховній Раді, Кабінету Міністрів, а також усім керівникам органів державної влади та місцевого самоврядування.
15 травня 2009 року у м. Страсбург (Франція) на 32-му пленарному засіданні GRECO затверджено звіт щодо виконання Україною рекомендацій, наданих вказаною організацією за результатами спільного першого та другого раунду оцінки стану корупції в Україні. Саме завдяки зусиллям Міністерства юстиції, жодна з цих рекомендацій не визнана GRECO невиконаною. Про остаточне виконання рекомендацій Україна має прозвітувати через 18 місяців.
З метою запобігання виникненню корупції в системі органів юстиції у травні 2009 року створено підрозділ Міністерства – Управління внутрішніх розслідувань, основними завданнями якого є попередження вчинення корупційних правопорушень, зокрема шляхом здійснення аналізу корупційних ризиків в органах юстиції та надання рекомендацій щодо їх усунення.

ЧЕТВЕРТИЙ ПРІОРИТЕТ — запровадження дієвих механізмів підвищення ефективності функціонування системи примусового виконання рішень судів.
На сьогодні питання ефективності та своєчасності виконання судових рішень, забезпечення належних умов праці, підвищення професійного рівня державних виконавців все ще залишаються на стадії вирішення та пошуку шляхів усунення протиріч між нормативно–правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері діяльності.
Недостатній рівень виконання рішень судів є наслідком застарілого підходу до процесу примусового виконання, спробою застосовувати традиційні механізми до сучасної моделі суспільних відносин.
Діючі Закони України «Про Державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» значною мірою вичерпали свій потенціал, який був закладений лише як перехідний на шляху до створення дієвої європейської моделі системи примусового виконання судових рішень. Робота семи тисяч виконавців протягом майже десяти років об’єктивно не могла забезпечити гарантування результатів правосуддя, адже за наявного законодавчого підходу інших результатів марно було б очікувати.
З метою реалізації пріоритету Міністерством вжито низку заходів, спрямованих на забезпечення прозорої та ефективної системи примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Так, Міністерством підготовлено і внесено до парламенту та Уряду низку правових актів, які суттєво змінюють і філософію, і ідеологію, і реалізаційні засади виконання судових рішень. Це проекти законів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури примусового виконання рішень», «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження дії мораторію на примусову реалізацію майна боржника», «Про присяжних виконавців», «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення трудових прав громадян».
Вони передбачають послідовні кроки, що створюють справжній прорив в цьому напрямку. Серед них:
перегляд процесуального становища боржника, зокрема обмеження можливості процесуальними засобами ухилятися від виконання зобов’язань; посилення судового контролю за виконанням рішень судів,
посилення реальної відповідальності за невиконання рішень судів та інших посадових осіб шляхом запровадження адміністративного арешту за таке правопорушення;
подолання корупціоногенних чинників;
обмеження дії мораторіїв щодо звернення стягнення на майно боржника. Йдеться про зупинення дії низки законів, які прямо забороняють звертати стягнення на певні види майна. Адже усі суб’єкти права власності рівні перед законом, і надання будь-яких переваг окремим власникам чи встановлення пільгових режимів господарювання є прямим порушенням Конституції України.
забезпечення доступу державного виконавця до інформації про боржника через державні бази даних і пошукові системи;
зміна системи реалізації майна, яка дозволить здійснювати реалізацію майна на комісійних засадах, залишивши продаж нерухомого майна і транспортних засобів виключно на прилюдних торгах (аукціонах);
запровадження недержавних форм виконання судових рішень, що створить конкурентне середовище, унеможливить адміністративний вплив на процес виконання, скоротить строки виконання, дасть значну економію бюджетних коштів;
взаємодія з правоохоронними органами та іншими державними органами;
впровадження Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який дозволить здійснювати ефективний контроль за роботою державних виконавців, забезпечувати прозорість провадження.
Далі — ми маємо наступні конкретні пропозиції стосовно того щоб:
викласти Закон України «Про виконавче провадження» у новій редакції, який на даний час доопрацьовується у Комітеті Верховної Ради з питань правосуддя;
внести відповідні зміни до: Цивільного процесуального, Господарського процесуального, Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, законів України «Про державну виконавчу службу», «Про банки і банківську діяльність» тощо.
Урядом у червні цього року прийнято постанову, яка спрямована на покращення стану виконання рішень судів про конфіскацію майна, вилученого митними органами.
Крім того, підготовлено більше десяти проектів наказів Мін’юсту, зокрема щодо: забезпечення належної підготовки подань державних виконавців про притягнення осіб до кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень, а також належного розгляду таких подань; взаємодії органів державної виконавчої служби з митними органами у процесі виконання рішень про конфіскацію майна; вдосконалення процедури реалізації майна та з багатьох інших питань, пов’язаних з організацією діяльності органів ДВС.
Коротко про окремі кроки Мін’юсту, спрямовані на підвищення ефективності діяльності ДВС та основних його показників.
У поточному році з метою оперативного реагування та для запобігання рейдерству в Україні, зокрема через максимальне унеможливлення участі у рейдерських атаках органів ДВС, Міністерством юстиції України започатковано телефонну «гарячу лінію» для громадян та юридичних осіб для інформування про випадки рейдерських атак.
Міністерством надано регіональним відділам ДВС доручення щодо інформування Мін’юсту про надходження на виконання до органів ДВС рішень судів, які містять заходи, пов’язані із втручанням у внутрішню діяльність підприємств. Йдеться, зокрема, про судові рішення, які містять заходи стосовно зобов’язання реєстраторів, проведення зборів, вилучення та передача печаток, установчих та інших документів, заборона або зобов’язання посадовим особам виконувати обов’язки, заборона чинення перешкод, надання доступу, чи звільнення території підприємства тощо.
Завдяки цим заходам протягом І півріччя 2009 року було попереджено протиправне виконання регіональними та територіальними відділами ДВС 212 «рейдерських» рішень (у 2008 році — 367).
Вказане доручення неодноразово оскаржувалося різноманітними «рейдерськими» структурами, коментувалося в засобах масової інформації як протизаконне і таке інше. Однак, практика його виконання свідчить про майже повне вилучення органів ДВС з процесу участі в захопленнях підприємств.
Ми проаналізували стан наповнення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень протягом І півріччя 2009 року. Відсоток наповнення становить 102,4% (відсоток наповнення Реєстру більше 100% пов’язаний із внесенням виконавчих проваджень, які знаходились у залишку на початок року).
Але нас не можуть задовольняти показники стану наповнення Реєстру, наприклад, у органах ДВС м. Севастополя (71%), Дніпропетровської області (76,4%), Тернопільської (79,1%), Луганської (81,3%), Хмельницької (86,5%), Одеської (89,3%). Тому я звертаю увагу начальників згаданих відділів ДВС на необхідність суттєвого покращення цієї роботи.
У 2008 році органами ДВС було завершено понад 5 млн. виконавчих документів. Це на 13 відсотків більше, ніж у 2007 році. При цьому, до державного бюджету було акумульовано на 500 млн. гривень більше, ніж у 2007 році.
Суттєво на краще змінилася і ситуація з перерахуванням до Державного бюджету виконавчого збору. Так, за 2008 рік стягнуто 50 млн. 172 тис. 858 грн. виконавчого збору, що на 10 млн. грн. більше, ніж у 2007 році.
Станом на 1 червня 2009 року, тобто за 5 місяців, стягнення виконавчого збору склало 54 млн. 382 тис. 567 грн. Цей показник уже перевищує річну норму 2008 року.
Разом з тим, цифри свідчать і про те, що кількість завершених протягом І півріччя 2009 року документів зменшилася на 53 тис. 72 документи. Показник нижче за середній показник по Україні (43,1%) мають відділи ДВС головних управлінь юстиції в Донецькій області (Перший відділ ДВС) – 35,5%, Полтавській – 36,9%, м. та інших.
По сумах за завершеними виконавчими документами нижче за середній показник по Україні (17,4%) спостерігається у відділах ДВС головних управлінь юстиції у Львівській області – 10,1%, Донецькій (Перший відділ ДВС) – 13,1%.
По кількості фактично виконаних виконавчих документів нижче за середній показник по Україні (22,1 %) мають відділи ДВС головних управлінь юстиції у Донецькій області (Другий відділ ДВС) -13,6%, Донецькій (Перший відділ ДВС) -13,7%, Житомирській – 15,3%, Черкаській – 17,3%, Полтавській – 17,4% тощо.
По сумах за закінченими виконавчими документами у зв’язку з фактичним повним виконанням нижче за середній показник по Україні (6,1%) мають відділи ДВС головних управлінь юстиції у Черкаській області – 2,7%, Івано-Франківській – 2,8%, Миколаївській – 3,2%, Львівській – 3,5%.
Отже, резерви у роботі органів ДВС є, ми їх бачимо і повинні активно використовувати.

П’ЯТИЙ ПРІОРИТЕТ — реформування системи нотаріату у напрямку створення єдиного нотаріату.
Положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» в повному обсязі набрали чинності лише з 1 червня 2009 року. Отже, створення єдиного нотаріату залишається у 2009 році пріоритетним напрямком діяльності Міністерства юстиції України.
Здійснюється поетапний процес реформування нотаріату. Відбуваються докорінні зміни в організації нотаріальної діяльності та у системі адміністрування цієї сфери, зокрема, щодо зрівняння в повноваженнях по вчиненню нотаріальних дій державних та приватних нотаріусів, зменшення навантаження на державних нотаріусів та усунення обмежень у здійсненні професійної діяльності приватних нотаріусів, покращення доступу населення до нотаріальних послуг.
Проведене Мін’юстом узагальнення щодо практики оформлення приватними нотаріусами спадкових прав на цей час показало, що приватними нотаріусами вже заведено 252 спадкові справи. У зв’язку з цим, звертаю увагу начальників управлінь юстиції на необхідність забезпечення належної організації цієї роботи та персональну відповідальність в цій частині.
На 1 червня 2009 року прийнято заліки зі спадкового права, за результатами яких 2 тис. 606 приватних нотаріусів допущені до вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із застосуванням заходів до охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Продовжується робота над розробкою правових актів на реалізацію зазначеного Закону. Зокрема, на початку липня на засіданні Комітету правової політики ВР України рекомендовано прийняти за основу законопроект, який передбачає внесення змін до шести кодексів та дев’яти законів.
Розроблено 12 нормативно-правових актів, спрямованих на впровадження змін та на виконання заходів, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону, з яких 11 вже набрали чинності.
Продовжується робота щодо внесення змін до земельного законодавства тощо.
Міністерством вживаються заходи, спрямовані на запобігання відтоку кадрів з державних нотаріальних контор, а також державних нотаріальних архівів. Завдяки цьому кількість вакансій державних нотаріусів скоротилась на 36 одиниць та на 8 державних нотаріусів у державних нотаріальних архівах.
Разом з тим, в окремих областях залишається велика кількість державних нотаріальних контор, у яких є вакантні посади державних нотаріусів. Такий стан справ у Луганській (21), Миколаївській (17) та Дніпропетровській областях (15).
Крім того, у Луганській області не функціонує 11 державних нотаріальних контор, Чернівецькій та Чернігівській – по 3 державних нотаріальних контори. А ось Головне управління юстиції у Одеській області відновило роботу 4 з 8 не функціонуючих держнотконтор.
Протягом першого півріччя Мін’юстом видано 295 свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю. За рахунок цих осіб передбачається вирішити питання заповнення вакантних посад державних нотаріусів в державних нотаріальних конторах.
Нами продовжується робота щодо розробки та впровадження електронної анонімної системи тестування осіб, які бажають бути допущеними до заняття нотаріальною діяльністю та створення відповідного комп’ютерного класу.
Таким чином, ми можемо констатувати, що на сьогодні Міністерство розробило всі необхідні підзаконні нормативні акти на реалізацію положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». Отже, жодних перешкод для реалізації положень закону немає.
Наступним кроком повинно бути завершення підготовки і забезпечення ухвалення проекту Закону України «Про нотаріат» у новій редакції з метою створення єдиного нотаріату.

ШОСТИЙ ПРІОРИТЕТ — формування системи безоплатної правової допомоги.
Основною метою реалізації пріоритету є створення дієвого механізму забезпечення конституційного права кожного на правову допомогу.
На даний час традиційні форми безоплатної правової допомоги уже не задовольняють потреб населення. Тож головною метою у роботі з реалізації цього пріоритету є пошук нових форм роботи.
Цьому сприятиме підготовлений Міністерством юстиції законопроект «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу», метою якого є уніфікація засад нормативно-правового регулювання питань граничних розмірів компенсації витрат на правову допомогу в цивільному та адміністративному процесах. У лютому минулого року Кабінетом Міністрів проект внесено на розгляд Верховної Ради.
З метою формування системи безоплатної правової допомоги Верховною Радою ухвалено у першому читанні розроблений Міністерством юстиції проект Закону «Про безоплатну правову допомогу».
Законопроектом передбачається надання на безоплатній основі послуг юридичного захисту громадянам, які перебувають за межею бідності, а також неповнолітнім громадянам. Планується, що в системі Міністерства буде створено центри з надання безоплатної правової допомоги. На ці цілі потрібно буде виділити з державного бюджету 25 млн. грн. щорічно, що абсолютно посильно для держави. Прийняття в цілому цього Закону слугуватиме покращенню міжнародного іміджу України в сфері забезпечення і захисту прав і свобод людини.
Не чекаючи на прийняття зазначеного Закону, працівниками системи органів юстиції у першому півріччі цього року через правові громадські приймальні та виїзні консультаційні пункти надано правову допомогу надано близько 82 тисячам малозабезпечених громадян, у тому числі громадянам віддалених районів сільської місцевості.
У 2009 році вперше в діяльності Мін’юсту пройшов всеукраїнський з’їзд Координаційних рад молодих юристів України при Міністерстві юстиції та її територіальних органах. Продовжується організаційна робота щодо майбутньої участі Президента України у відкритті Всеукраїнського тижня права, проведення якого заплановано на грудень цього року.
Мін’юстом та його територіальними органами продовжується також робота щодо підвищення якості надання управлінських послуг. Її результатом стало зайняття ІІІ місця у конкурсі «Приязна адміністрація».

СЬОМИЙ ПРІОРИТЕТ — удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України.
Через недосконалість судово-правової системи саме держава надзвичайно активно атакується приватним інтересом, щоб незаконно відчужити на користь останнього частку державного майна через судові позови, через штучне створення заборгованості та інші тіньові схеми. Інколи виникають ситуації, коли, наприклад, у порядку забезпечення позову судами зупиняються навіть постанови і розпорядження Уряду, чим неправомірно обмежується компетенція виконавчої влади. Головне завдання — припинити неправомірне відчуження державного майна, створити ефективну систему протидії і запобігання цьому негативному явищу.
Отже, основною метою реалізації пріоритету є підвищення ефективності функціонування системи захисту інтересів держави в судах України.
Саме для вирішення зазначених проблем Мін’юстом був розроблений проект, а Урядом прийнята постанови Кабінету Міністрів «Про заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України».
Постановою передбачено:
покладення на Міністерство юстиції функції міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
створення Реєстру судових проваджень, де одним із учасників справ є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
розробка в новій редакції Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.
Зазначена постанова Уряду частково виконана, оскільки виконання перших двох заходів залежить виключно від бюджетного фінансування. Міністерством юстиції враховано пропозицію Мінфіну щодо можливості розглянути питання виділення Мін’юсту видатків на створення, ведення та супроводження Реєстру судових проваджень під час формування показників проекту Державного бюджету України на 2010 рік.
Принагідно – декілька слів про представництво інтересів держави в міжнародних та іноземних судах. На розгляді в Міністерстві знаходиться 16 справ, з яких 11 за позовами іноземних суб’єктів до держави Україна та 5 знаходяться на стадії досудового врегулювання спорів.
У цьому напрямку ми маємо деякі позивні напрацювання. Ось один з прикладів. 27 січня 2009 року Апеляційний суд Каїру (Єгипет) оголосив у відкритому засіданні рішення у справі за позовом компанії «Алім Ейрлайнз» (Єгипет) проти КМУ, Міністерства транспорту, Міністерство фінансів, ВАТ «Авіалінії України», яким відмовив у задоволенні позову до українських відповідачів про стягнення з них компенсації збитків та моральної шкоди в розмірі понад 45 млн. дол. США.

ВОСЬМИЙ ПРІОРИТЕТ — здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу залишається одними з важливих і відповідальних пріоритетів роботи Міністерства.
З метою забезпечення безперервності процесу адаптації 14 січня 2009 року Верховна Рада прийняла розроблений Міністерством юстиції Закон України «Про внесення зміни до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», яким продовжено перший етап адаптації законодавства України до законодавства ЄС до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Розпорядженням Кабінету Міністрів від 15 квітня 2009 року затверджено план заходів щодо виконання у 2009 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Планом передбачено розробку проектів нормативно-правових актів, спрямованих на адаптацію положень законодавчих актів ЄС, а також проведення аналізу наслідків впровадження у законодавство України актів acquis communautaire у певних сферах.
Водночас розпочато підготовку плану заходів з адаптації на наступний рік, який вже має враховувати домовленості досягнуті між Україною та ЄС у ході переговорів щодо Угоди про асоціацію.
Хочу наголосити, що представники Міністерства беруть активну участь у переговорах між Україною та ЄС, зокрема щодо укладення Угоди про асоціацію, про створення зони вільної торгівлі, спільного авіаційного простору, приєднання України до Енергетичного Співтовариства тощо.
Міністерство є координатром спвіробітництва між Українию та ЄС в у сфері юстиції, свободи та безпеки. В травні у Брюселі під час чергового четвертого Спільного засідання Підкомітету № 6 «Юстиція, свобода та безпека» строни провели спільну оцінку виконання Плану-графіку імплементації Плану дій Україна-ЄС у цій сфері. На початку червня за результатами засідання міністрів юстиції та внутрішніх справ у форматі «Україна–Трійка ЄС» європейська сторона відзначила позитивні зрушення виконання Плану-графіку, зокрема, за напрямами управління кордонами та боротьби з організованою злочинісстю.
З початку року Міністерством надано майже 400 експертних висновків на відповідність проектів нормативно-правових актів законодавству ЄС.
Постійно оновлюється «Електронна система документації ЄС, перекладеної на українську мову», завдяки якій всі заінтересовані учасники процесу адаптації можуть ознайомитися з нормативно-правовою базою ЄС.

ДЕВ’ЯТИЙ ПРІОРИТЕТ — встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів нормотворення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Сьогодні кількість нормативно-правових актів, які в порушення законодавства спрямовуються до виконання без державної реєстрації, складає до 15 відсотків і не демонструє тенденції до зменшення.
У зв’язку з цим забезпечення дотримання суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів є питанням актуальним і складає основну мету пріоритету.
Головними напрямками роботи в цій галузі є:
комплексне врегулювання суспільних відносин, пов’язаних з державною реєстрацією органами юстиції підзаконних нормативно-правових актів;
забезпечення дотримання суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Зазначені питання врегульовано Законом України «Про нормативно-правові акти», прийнятим Верховною Радою України 1 жовтня 2008 року, що на сьогодні не набрав чинності, оскільки заветований Президентом України. У зв’язку з цим, питання внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів буде вирішено після набрання чинності зазначеним Законом.
За результатами проведення правової експертизи нормативно-правових актів Міністерством юстиції та його територіальними органами лише протягом звітного періоду попереджено прийняття близько 500 незаконних правових норм.
Щороку органи юстиції попереджують прийняття близько півтори тисяч таких норм.
У попередній частині доповіді висвітлені питання щодо здійснення пріоритетів Міністерства, але, як ви всі розумієте, діяльність Міністерства не обмежується тільки зазначеними вище пріоритетами, Адже крім них виконано багато іншої, не менш важливої роботи, що була спрямована на забезпечення реалізації правової політики, удосконалення національного законодавства і правової системи.
(1) Підбиваючи підсумки цієї вкрай відповідальної і кропіткої роботи зазначу, що лише протягом 2008 року Міністерством юстиції внесено до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України 61 законопроект. Це майже вдвічі більше аналогічного показника 2007 року. За 6 місяців 2009 року Міністерством юстиції уже підготовлено 39 проектів законів. Це стільки ж, скільки за весь 2007 рік (довідково: у 2007 році внесено 38 законопроектів).
Зі 100 внесених упродовж останніх півтора року проектів законів базових – 17, проектів кодексів – 3 (Кодекс господарського судочинства України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Адміністративно-процедурний кодекс України), проектів концепцій – 2 (Концепція державної міграційної політики України та Концепція розвитку ювенальної юстиції в Україні).
Із загальної кількості законопроектів Урядом та Президентом до Парламенту внесено 51 законопроект (2008 рік — 38, січень-червень 2009 року – 13) (довідково: у 2007 році – 30). Про найбільш важливі з них я інформував у своїй доповіді.
Головним показником результативності нормотворчої діяльності є ухвалення законопроектів Верховною Радою України. Зазначу, що упродовж першого півріччя 2009 року прийнято в цілому 13 законопроектів; за основу — 10 (довідково: з початку 2004 року Парламентом прийнято в цілому 87 законів, проекти яких розроблені Міністерством юстиції, прийнято за основу – 48 законопроектів).
Міністерством протягом 2008-го та шести місяців поточного року розроблено 27 проектів актів Президента України (у 2008 році – 14; на 1 липня 2009 року – 13) та 63 проекти актів Кабінету Міністрів (у 2008 році – 41; на 1 липня 2009 року – 22).
Таким чином, за останніх півтора року нами розроблено майже третину актів Глави держави та Уряду, з усіх підготовлених протягом п’яти з половиною років.
Іншими словами, виконаний великий обсяг роботи інтелектуального, нормопроектного, інституційно-експертного рівня. Це не могло виникнути само по собі і потребувало значних зусиль та часу. Тепер ми впритул підійшли до схвалення законодавчих рішень, які дадуть можливість, маючи ці інструменти, забезпечити їх реалізацію.
(2) Щодо проведення державної експертизи проектів нормативно-правових актів. Кількість проектів нормативно-правових актів, що пройшли правову експертизу в Міністерстві юстиції України за 2008 рік складає 5136, що на 8% більше, ніж у 2007 році.
При цьому, майже на 40% зросла кількість актів, яким відмовляється у реєстрації та які відправляються Мін’юстом на доопрацювання.
Крім того, протягом 2008 року Мін’юстом було проведено експертизу 163 проектів законів, які були ухвалені Верховною Радою, проти 127 проектів у 2007 році.
За перший квартал 2009 року кількість експертиз проектів законів вже склала 103, що відповідає показникам усього 2007 року.
(3) Щодо експертного забезпечення правосуддя
Абсолютно надуманими та некомпетентними виглядають деякі твердження про те, що не спостерігається позитивних зрушень у наболілих питаннях експертного забезпечення правосуддя.
Протягом 2008 року судово-експертними установами Міністерства юстиції виконано 111 тис. 104 експертизи, що на 18% більше, ніж у 2007 році.
Серед них і експертизи, які стосувались резонансних подій. Зокрема, за фактом вибуху природного газу в житловому будинку у Львові; за фактом вибухів на шахті ім. Засядька; за фактом пожежі на складах боєприпасів на території військової частин А0829 тощо.
У 2009 році експертними установами Міністерства юстиції проводяться наукові роботи з розробки 69 нових експертних методик. Це більш ніж вдвічі перевищує кількість методик, що були розроблені у 2007 році.
Вперше, з метою надання допомоги правоохоронним і судовим органам, адвокатам та громадянам ініційовано створення Реєстру атестованих методик судових експертиз, які використовуються експертами під час проведення судових експертиз.

Урядом 2 липня 2008 року схвалено відповідну постанову, яка сприятиме поліпшенню науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності, надійності і об’єктивності наукових методик, що використовуються в експертній практиці.

З метою уникнення суб’єктивізму в оцінці рівня знань фахівців, що не є працівниками державних спеціалізованих установ, та удосконалення процедури і прозорості процесу складання кваліфікаційного іспиту судового експерта в Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції ініційовано запровадження комп’ютерної форми тестування експертів.
(4) Впровадження у минулому році Державного реєстру актів цивільного стану викликало необхідність пошуку шляхів для ефективного його функціонування.
Так, Міністерство своїм наказом врегулювало питання реєстрації актів цивільного стану у разі тимчасової відсутності доступу до Реєстру (зовнішні, техногенні фактори). Це забезпечило можливість складання реєстраторами актових записів цивільного стану без використання Реєстру з подальшим обов’язковим внесенням відомостей цих актових записів до Реєстру.
Крім того, затверджено «Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» (зі змінами), щодо збереження та захисту бази даних.
З огляду на те, що єдина комп’ютерна база даних Реєстру про акти цивільного стану є одним із джерел формування Державного реєстру виборців, проведена значна організаційну роботу для надання органам ведення Державного реєстру виборців необхідних відомостей, передбачених законодавством.
(5) Продовжується активна співпраця між органами і установами юстиції України та Франції. З метою встановлення двосторонніх контактів та обговорення подальших напрямків співробітництва Україну відвідали високі посадові особи Франції, зокрема, Президент Державної Ради Франції Жан-Марк Сове та депутат Сенату пан Юбер Енель.
Такий високий рівень співпраці багато в чому став можливим завдяки зусиллям та професіоналізму технічного радника Уряду Франції при Міністерстві юстиції професора пана Ніколя Мазіо, який завершив свою місію в червні цього року. З огляду на ефективність інституту радника Міністерство юстиції та Посольство Франції в Україні досягло домовленості про продовження співробітництва у цьому напрямку.
Розширюється договірно-правова база України щодо надання правової допомоги у сфері правових відносин та міжнародного правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, яка нині становить 95 міжнародних договорів.
Міністерством юстиції забезпечено підписання міжнародного договору з Республікою Білорусь про правову допомогу з метою створення міжнародно-правового механізму передачі засуджених осіб і надання можливості громадянам Договірних Сторін відбувати покарання у державі їх громадянства. Це сприятиме соціальній реабілітації засуджених та відповідає цілям правосуддя. Найближчим часом пропозиції про ратифікацію Договору будуть внесені Президентові України.
Для набуття чинності міжнародними договорами про правову допомогу було завершено розробку 7 та супровід 5 законопроектів у Верховній Раді, що забезпечило прийняття 3-х Законів України про ратифікацію міжнародних договорів у цій галузі, а також 1-го Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою імплементації конвенцій про правове співробітництво у сфері забезпечення захисту прав дітей.
(6) Забезпечується конституційне право громадян на доступ до правової інформації. Протягом І півріччя 2009 року до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів включено 1626 нормативно-правових актів. Всього у Реєстрі знаходиться близько сорока восьми тисяч актів.
В інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» опубліковано 1606 нормативно-правових актів та 32 рішення Європейського суду з прав людини.
Випущено у світ 6 томів «Систематичного зібрання чинного законодавства України» та 6-ти кодексів України.
Щоденно на веб-сайті Міністерства розміщується інформація про нові нормативно-правові акти, що набрали чинності та включені до Реєстру; щомісячно – про набрання чинності міжнародними договорами України. За нашою ініціативою на своїх веб-сайтах запровадили такі ж рубрики інші центральні органи виконавчої влади з питань, що належать до їх повноважень.
Журнал «Бюлетень Міністерства юстиції», 10-річчя якого ми вшановуємо у липні цього року, завдяки зусиллям його працівників і потужному науковому колективу редакційної колегії перетворився на дискусійний майданчик для обговорення складних і неоднозначних проблем національного державотворення, став дієвим вісником сучасної правової думки з актуальних питань теорії та історії держави і права, конституційного, адміністративного, фінансового, кримінального, цивільного, господарського, трудового, екологічного, земельного, міжнародного та інших галузей права.

Шановні колеги!
У своєму виступі я проаналізував нашу роботу у першому півріччі 2008 року в контексті виконання пріоритетів Міністерства і привернув вашу увагу до тих проблем і завдань, які належить вирішувати уже в другому півріччі.
Про підсумки діяльності Міністерства та його територіальних органів більш детально і, сподіваюсь, критично вас поінформують заступники Міністра та керівники структурних підрозділів центрального апарату Міністерства.
Інформаційні та довідкові матеріали членам колегії та іншим учасникам розширеного засідання колегії роздані.
Запрошую вас до відвертого обговорення будь-яких проблем, що заважають подальшому підвищенню ефективності роботи органів юстиції. Прошу також вносити, у разі потреби, пропозиції до проекту рішення колегії.

Зміни та доповнення до Хрестоматії нотаріусів до томів №1, №2, №3 на 816 сторінках станом на 26.07.2009 року (в кодифікованому вигляді)

За останній рік прийнято багато нормативно-правових актів і внесено безліч змін до чинних нормативних актів, які регламентують діяльність нотаріату. З метою ознайомлення нотаріусів з останніми змінами в законодавстві і підтримки його в кодифікованому вигляді публікуємо доповнення до томів 1, 2, 3 «Хрестоматії нотаріуса» станом на початок червня 2009 року, насамперед з урахуванням тих змін, які набули чинності з прийняттям підзаконних нормативних актів на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» від 01.10.2008 р. № 614-VI, зокрема змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, унесених Наказом МЮ України від 15.06.2009 р. № 1062/5, зареєстрованим у МЮ України 16.06.2009 р. за № 518/16534.

Харків: Страйд, 2009. — 816 с.
Форматом 60×84 1/16
Видавнича вартість — 145 грн.

Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу

Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.

Призначення платежу: Оплата книжки «ХРЕСТОМАТІЯ НОТАРІУСА Зміни та доповнення Томи 1–3». У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.
Тел./факс: (057) 714-08-12; 714-27-90; Тел.: 714-91-89; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua; www.stride.com.ua

Запит Секції нотаріусів АПУ про проведення громадської експертизи змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 15 червня 2009 року та відповідності норм вказаної Інструкції до вимог чинного законодавства України, зареєс

Засідання робочої групи з опрацювання нової редакції ЗУ «Про нотаріат» 16.07.2009 року

Народний депутат України Мірошниченко Ю.Р., повідомляє, що наступне засідання робочої групи з опрацювання нової редакції ЗУ «Про нотаріат» відбудеться на 16 липня 2009 року за адресою м. Київ, вул. Садова, 3-а (Комітети Верховнох Ради України), каб 916 о 10.00 год.
Запрошуємо членів робочої групи делегованих І Всеукраїнським зїздом нотаріусів України до участі, а саме: Прохор Любов Євгенівну, Марченка Володимира Миколайовича, Сидоренка Андрія Васильовича, Панасюк Лору Степанівну, Нехимчука Кирила Борисовича, Заваду Марину Володимирівну, Чигвінцеву Лілію Василівну, Пелех Олену Зінонівну, Лактіонову Світлану Анатоліївну, Журавльова Дмитра Володимировича, Моргунова Олександра Володимировича, Грибанову Ольгу Віталіївну, Нельзіна Максима Сергійовича, Сірякову Олену Вікторівну, Бобкова Олександра Вікторовича, Муравйову Оксану Іванівну, Гуніна Олександра Володимировича, Гнєзділову Ларису Вікторівну.
Для обговорення запропанована таблиця підготовлена Центром комерційного права, що додається в прикріпленому файлі.

Довідки за телефоном: 8/050/323-73-30 ,

Наказ Міністерства юстиції України від 26.06.2009 р. №1142/5 » Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням » (набере чинності з дати офіційного опублікування)

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.06.2009 м. Київ № 1142/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.07.2009 за № 579/16595

Про внесення змін до Положення про вимоги
до робочого місця (контори) приватного
нотаріуса та здійснення контролю за
їх дотриманням

Відповідно до статті 25 Закону України „Про нотаріат”

НАКАЗУЮ:
Пункт 3 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.06.98 № 36/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.98 за № 376/2816 (із змінами), викласти у такій редакції:

„3. Робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.

Приміщення повинно забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці, схоронність нотаріальних документів, печатки нотаріуса, спеціальних бланків нотаріальних документів та архіву нотаріуса, відповідати державним будівельним нормам для житлових будинків та нежитлових приміщень.

Кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах.

Особи, які працюють з приватним нотаріусом на підставі цивільно-правового чи трудового договору і є технічним персоналом, повинні бути забезпечені відокремленою від нотаріуса, належно пристосованою для роботи кімнатою.

У Приміщенні не можуть здійснювати професійну діяльність особи, діяльність яких не пов’язана з учиненням нотаріальних дій чи наданням додаткових послуг правового чи технічного характеру, пов’язаних з ними, крім осіб, які за договорами (угодами, контрактами) з приватним нотаріусом виконують роботи із забезпечення діяльності приватного нотаріуса (установлення та обслуговування оргтехніки, охоронного обладнання тощо) чи проходять стажування. Умови трудових чи цивільно-правових договорів з особами, які постійно працюють у приватного нотаріуса або виконують тимчасові завдання, пов’язані з учинюваними нотаріальними діями, чи проходять стажування у приватного нотаріуса, повинні передбачати покладання на цих осіб обов’язку дотримання нотаріальної таємниці.

Архів приватного нотаріуса повинен зберігатися у металевих шафах або в окремій належно обладнаній кімнаті. Забороняється розміщувати шафи для зберігання архіву в приймальні, а також у місцях, де відвідувач може безперешкодно до них підійти. Якщо в Приміщенні працюють двоє чи більше приватних нотаріусів, їхні архіви повинні зберігатися у відокремлених металевих шафах чи відокремлених кімнатах.

Приватний нотаріус, який займає приміщення на підставі договору про співпрацю з іншим нотаріусом, не вправі працювати в одній кімнаті з особами, діяльність яких не пов’язана з учиненням нотаріальних дій.

Приміщення має бути захищене від несанкціонованого проникнення. Вхідні двері та вікна повинні бути обладнані засобами захисту.

Приміщення має бути обладнане засобами охоронної та пожежної сигналізації, забезпечене сейфом для зберігання печаток, штампів та спеціальних бланків нотаріальних документів.

Для забезпечення роботи приватного нотаріуса з інформаційними ресурсами Міністерства юстиції України Приміщення повинно бути обладнане необхідною комп’ютерною та апаратною технікою, яка відповідає вимогам, установленим Адміністратором відповідних єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України.”.
Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань (Ященко Н.В.):

2.1. Забезпечити подання на державну реєстрацію цього наказу відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”.

2.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Начальнику Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальникам головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.

Міністр Микола Оніщук

Міністерство юстиції зареєструвало 01 липня 2009 року Наказ Міністерства юстиції України від 26.06.2009 р. №1142/5 » Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням » за

Міністерство юстиції зареєструвало 01 липня 2009 року Наказ Міністерства юстиції України від 26.06.2009 р. №1142/5 » Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням » за реєстраційним номером 579/16595

В Мін‘юсті утворено підрозділ для запобігання внутрішній корупції в органах юстиції

У Міністерстві юстиції утворено управління з питань запобігання корупції. Основними завданнями підрозділу є попередження та виявлення фактів внутрішньої корупції в центральному апараті Міністерства та його територіальних органах. Відповідний наказ підписав Міністр юстиції Микола Оніщук.

Управління наділене повноваженнями порушувати службові розслідування, а також звертатися до правоохоронних органів у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про вчинення службовими особами органів юстиції корупційних злочинів.

Однією з важливих функцій нового підрозділу буде запобігання та протидія спробам втручатися в діяльність державних виконавців при виконанні ними судових рішень.

Крім того, управління наділене повноваженнями порушувати питання про скасування актів управлінь юстиції, що створюють корупційні ризики.

Для цього на управління покладаються, зокрема, обов’язки аналізу та систематизації інформації щодо корупційних проявів з боку працівників органів юстиції. Підрозділ займатиметься перевіркою повідомлень громадян, юридичних осіб щодо відповідних фактів. Крім того, управління перевірятиме інформацію про корупційні правопорушення в органах юстиції, оприлюднену в друкованих , аудіовізуальних та електронних засобах масової інформації.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271- 17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.06.2009 м. Київ № 562/к

Про затвердження положення
про Управління з питань
запобігання корупції

Відповідно до пункту 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577,

наказую:
Затвердити положення про Управління з питань запобігання корупції, що додається.
Департаменту кадрової роботи та державної служби довести цей наказ до відома керівників структурних підрозділів центрального апарату Мін’юсту, начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, мм.Києві та Севастополі, керівників державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр
Микола Оніщук

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства юстиції України
„26” червня 2009 року № 562/к

ПОЛОЖЕННЯ
про Управління з питань запобігання корупції
Міністерства юстиції України
Управління з питань запобігання корупції Міністерства юстиції України (далі — Управління) є самостійним структурним підрозділом Мін’юсту.
У своїй діяльності Управління керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство юстиції України, наказами Мін’юсту та цим Положенням.
З питань запобігання корупції та проведення службового розслідування керується актами Головного управління державної служби України.
Діяльність Управління безпосередньо спрямовує, координує та контролює Міністр юстиції України.
Працівники Управління призначаються на посади та звільняються з посад наказами Міністерства юстиції України відповідно до Закону України «Про державну службу».
Основними завданнями Управління є:
попередження, профілактика, виявлення та участь у розслідуванні фактів корупції у центральному апараті, територіальних органах, урядових органах, що діють в системі Міністерства юстиції України (далі – органи юстиції) згідно з вимогами законодавства про державну службу, запобігання та протидію корупції;
запобігання зловживанням та попередження інших службових правопорушень в органах юстиції, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України;
забезпечення у межах своєї компетенції незалежності в діяльності державних виконавців органів державної виконавчої служби;
виявлення корупційних ризиків, що виникають у процесі діяльності органів юстиції та надання рекомендацій щодо їх усунення;
здійснення аналітичної і організаційної роботи у сфері запобігання та профілактики корупції.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
бере участь у проведенні службових розслідувань за фактами порушень законодавства про запобігання та протидію корупції, інших службових зловживань у органах юстиції, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України;
розробляє та здійснює профілактичні заходи щодо запобігання корупції в органах юстиції, зокрема, сприяє поширенню у органах юстиції знань стосовно конфлікту інтересів на публічній службі;
контролює виконання планових профілактичних заходів спрямованих на запобігання корупційним проявам, що здійснюються органами юстиції;
бере участь у проведені комплексних та цільових перевірок органів юстиції;
вживає заходів щодо виявлення та сприяє усуненню конфлікту інтересів у працівників органів юстиції;
перевіряє повідомлення громадян, юридичних осіб, а також інформацію оприлюднену у друкованих, аудіовізуальних та електронних засобах масової інформації щодо причетності до вчинення корупційних дій, інших зловживань працівників органів юстиції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України;
збирає, узагальнює та опрацьовує інформацію щодо корупційних та інших протиправних проявів з боку працівників органів юстиції, з метою виявлення корупційних ризиків, що виникають у процесі діяльності органів юстиції та готує пропозиції і рекомендації щодо мінімізації їх негативного впливу;
узагальнює, аналізує і систематизує інформацію про факти притягнення працівників органів юстиції до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері службової діяльності (у т.ч. про порушені кримінальні справи за ознаками злочинів зазначеної категорії), а також про факти притягнення працівників органів юстиції до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних порушень. Формує та оновлює відповідну інформаційну базу даних;
порушує питання, у межах своєї компетенції, про скасовування актів головних управлінь юстиції, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та наказів Міністерства юстиції України, або створюють додаткові корупційні ризики;
інформує Міністра юстиції України про стан виконання антикорупційного законодавства, наказів і доручень керівництва Міністерства юстиції України, що спрямовані на попередження правопорушень та запобігання корупційним проявам в органах юстиції;
подає до Головного управління державної служби України аналітичну інформацію про виконання Міністерством юстиції України вимог законодавства щодо запобігання та протидії корупції;
протидіє спробам втручання в діяльність державних виконавців органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні ними своїх службових обов’язків з боку осіб, не наділених відповідними повноваженнями;
здійснює заходи щодо унеможливлення протиправного адміністративного впливу на працівників органів юстиції, у зв’язку з наданням ними інформації про причетність працівників органів юстиції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України до скоєння правопорушення;
сприяє контрольно-ревізійному відділу Міністерства юстиції України у забезпеченні внутрішнього фінансового контролю та виявленні фактів неефективного використання матеріальних ресурсів у органах юстиції, а також підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України;
вносить пропозиції Міністру юстиції України щодо:
призначення службових розслідувань стосовно державних службовців у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, а також у разі недотримання ними вимог законодавства про державну службу, запобігання та протидію корупції та порушення етики поведінки;
удосконалення правового забезпечення з питань, які належать до компетенції Управління, зокрема, щодо усунення правових колізій та інших недоліків законодавства, що спричинять появу додаткових корупційних ризиків;
подає Міністру юстиції України, не рідше ніж двічі на рік, інформацію про роботу Управління.
Управління має право:
запитувати та одержувати від структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції України, його територіальних органів, урядових органів, що діють в системі Міністерства, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мін’юсту, копії документів, іншу інформацію, пов’язану із здійсненням завдань покладених на Управління;
користуватися інформаційними системами, базами даних й обліками органів юстиції, іншими базами даних, які є в розпорядженні органів юстиції для здійснення повноважень, покладених на Управління цим Положенням;
у разі потреби, за наявності підстав, ініціювати перевірки органів юстиції та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мін’юсту;
на добровільній основі отримувати від громадян інформацію, що підтверджує наявність фактів вчинення працівниками юстиції порушень законодавства про запобігання та протидію корупції або інших зловживань;
брати участь у:
проведенні службових розслідувань стосовно державних службовців у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, а також у разі недотримання ними вимог законодавства про державну службу, запобігання та протидію корупції, порушення етики поведінки;
проведенні планових перевірок органів юстиції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також, перевірок ініційованих іншими структурними підрозділами Мін’юсту;
здійсненні заходів, спрямованих на запобігання зловживанням та попередження інших правопорушень у органах юстиції, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України;
науково-практичних семінарах, конференціях та інших заходах з метою підвищення кваліфікації працівників Управління у сфері запобігання та протидії корупції та обміну досвідом;
співпрацювати з Головним управлінням державної служби України, іншими центральними органами виконавчої влади, з питань, що належать до компетенції Управління, а також обмінюватися досвідом з їх підрозділами на які покладено здійснення внутрішніх розслідувань;
скликати наради з питань, що належать до компетенції Управління;
за дорученням Міністра юстиції України:
отримувати пояснення від працівників центрального апарату Міністерства юстиції України та його територіальних органів;
залучати, в установленому порядку, спеціалістів структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції України, його територіальних органів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мін’юсту, науковців та спеціалістів інших центральних органів виконавчої влади для проведення перевірки та вжиття необхідних заходів щодо оперативного усунення порушень при виконанні актів законодавства, наказів і доручень керівництва Міністерства юстиції України;
брати участь у розробці нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії корупції;
надавати матеріали з питань, які належать до компетенції Управління для розгляду на засіданнях колегії Міністерства юстиції України.
Управління забезпечує співпрацю з правоохоронними і контролюючими органами з питань, що належать до його компетенції.
У разі виявлення фактів, що можуть свідчити про вчинення службовими особами або працівниками органів юстиції, підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Міністерства юстиції України злочину, а також у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про вчинення державними службовцями, які працюють в органах юстиції корупційних порушень Управління відповідно до законодавства, передає матеріали до правоохоронних органів.
Структуру і чисельність працівників Управління визначає Міністр юстиції України. Положення про Управління з питань запобігання корупції затверджує Міністр юстиції України.
Управління очолює начальник, якого у встановленому порядку призначає на посаду і звільняє з посади Міністр юстиції України.
На посаду начальника Управління призначається особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, стажем роботи за фахом у державній службі або за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше п’яти років.
Начальник Управління має заступника. Заступник начальника Управління здійснює свої повноваження відповідно до посадової інструкції та виконує обов’язки начальника Управління у період його відсутності.
Начальник Управління:
здійснює керівництво діяльністю Управління і несе персональну відповідальність перед Міністром юстиції України за виконання покладених на Управління завдань;
вживає необхідних заходів щодо збереження державної таємниці, згідно із Законом України «Про державну таємницю»;
організовує разом з кадровою службою Міністерства юстиції України роботу з добору та розстановки кадрів, підвищення їх кваліфікації, координує роботу з формування кадрового резерву Управління;
готує і вносить Міністру юстиції України подання про присвоєння працівникам Управління рангів державних службовців відповідно до законодавства, а також про заохочення і притягнення до дисциплінарної відповідальності;
розробляє і здійснює заходи щодо поліпшення організації та підвищення ефективності роботи Управління;
забезпечує дотримання працівниками Управління правил внутрішнього трудового розпорядку, здійснює розподіл обов’язків між працівниками;
визначає права та обов’язки працівників Управління;
у процесі виконання покладених на Управління завдань, у межах наданих повноважень, забезпечує ділове листування з органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями;
веде особистий прийом громадян з питань, що належать до компетенції Управління;
порушує перед Міністром юстиції України питання про призначення службових розслідувань за фактами виявлених Управлінням порушень законодавства;
за дорученням Міністра юстиції України здійснює представництво в інших органах виконавчої влади, на підприємствах, в організаціях і установах з питань, що належать до повноважень Управління.
Для здійснення своїх повноважень начальник Управління має право отримувати від працівників Управління пояснення, давати їм доручення з питань організації діяльності Управління.
Покладення на Управління обов’язків, не передбачених цим Положенням, не допускається.

Наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2009 р. №1107/5 » Про затвердження Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю » (не набрав чинності)

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Н А К А З

22.06.2009 N 1107/5

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 червня 2009 р.
за N 565/16581

Про затвердження Порядку видачі свідоцтва
про право на зайняття нотаріальною діяльністю

Відповідно до статті 11 Закону України «Про нотаріат» ( 3425-12 ) та з метою удосконалення процесу видачі свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Порядок видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 20.01.94 N 3/5 ( z0027-94 ) «Про затвердження Положення про порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.02.94 за N 27/236 (зі змінами).
3. Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань (Ященко Н.В.):
3.1. Забезпечити подання на державну реєстрацію цього наказу відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 ( 493/92 ) «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (зі змінами).
3.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі.
3.3. Забезпечити належне виконання цього наказу.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.

Міністр М.Оніщук

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
22.06.2009 N 1107/5

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 червня 2009 р.
за N 565/16581

ПОРЯДОК
видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю

1. Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі — свідоцтво) може бути видане громадянину України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса та склав кваліфікаційний іспит.
2. Свідоцтво є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або для реєстрації приватної нотаріальної діяльності.
3. Свідоцтво видається Міністерством юстиції України на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі — управління юстиції), а у випадку успішного складання особою іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі — Вища кваліфікаційна комісія нотаріату) — на підставі її рішення.
4. Для одержання свідоцтва до Міністерства юстиції України подаються такі документи:
 подання управління юстиції про видачу свідоцтва (у разі складання іспиту кваліфікаційній комісії нотаріату при управлінні юстиції);
 заява про видачу свідоцтва з відміткою уповноваженої особи управління юстиції або Міністерства юстиції України щодо встановлення особи заявника;
 витяг з протоколу засідання кваліфікаційної комісії нотаріату або рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату;
 документ про внесення плати за видачу свідоцтва (квитанція, видана банком, або платіжне доручення з відміткою банку);
 довідка про відсутність судимості;
 копія диплома про повну вищу юридичну освіту;
 копія трудової книжки;
 ксерокопія паспорта відповідних сторінок, які містять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання.
5. Копії документів повинні бути засвідчені в установленому порядку.
6. Інформація підрозділу інформаційних технологій органів внутрішніх справ щодо відсутності судимості, зазначена в довідці, береться до уваги протягом місяця з моменту її надання.
7. Документи щодо видачі свідоцтва розглядаються протягом
п’яти робочих днів з дня їх одержання виконавцем.
8. За результатами розгляду заяви приймається рішення:
 про видачу свідоцтва;
 про залишення заяви без розгляду;
 про відмову у видачі свідоцтва.
9. Подання управління юстиції або заява (у разі складання іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату) про видачу свідоцтва залишаються без розгляду, якщо вони подані без документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, про що Мін’юст повідомляє відповідне управління юстиції або заявника.
10. У разі надання повного комплекту документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, та відповідності їх законодавству готується висновок про видачу свідоцтва, який є підставою для підготовки проекту наказу про видачу такого свідоцтва. Висновок підписується виконавцем, начальником відділу або особою, яка виконує його обов’язки, погоджується директором Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань (далі — Департамент) і затверджується заступником Міністра юстиції України (згідно з розподілом обов’язків). Наказ підписується Міністром юстиції України. На підставі наказу видається свідоцтво, яке підписується Міністром юстиції України за встановленою формою (додаток 1).
11. Свідоцтво реєструється в Журналі реєстрації виданих свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю (додаток 2) (далі — Журнал).
12. У разі втрати або пошкодження свідоцтва, а також у разі необхідності внесення до нього виправлень видається повторне свідоцтво.
13. Повторне свідоцтво видається на підставі реєстраційного запису в Журналі за заявами осіб, щодо яких складено такий запис.
14. На свідоцтвах, що видаються повторно, проставляється відмітка «Повторне».
15. Для одержання повторного свідоцтва до Міністерства юстиції України подаються такі документи:
 заява з відміткою уповноваженої особи Міністерства юстиції щодо встановлення особи заявника;
 документ про внесення плати за видачу повторного свідоцтва (квитанція, видана банком, або платіжне доручення з відміткою банку);
 ксерокопія паспорта відповідних сторінок, які містять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання;
 повідомлення в засобах масової інформації про втрату свідоцтва довідка органів внутрішніх справ або оригінал свідоцтва, яке пошкоджене або в яке необхідно внести виправлення.
16. У разі надання повного комплекта документів, передбачених пунктом 15 цього Порядку, та відповідності їх законодавству приймається рішення про видачу повторного свідоцтва в порядку, передбаченому пунктом 10 цього Порядку.
17. У графі 9 «Примітка» реєстраційного запису Журналу, на підставі якого було видано свідоцтво, проставляється відмітка про видачу повторного свідоцтва та дата і номер наказу Міністерства юстиції України, на підставі якого видано повторне свідоцтво.
18. Рішення про відмову у видачі свідоцтва приймається у випадку, коли на момент звернення особи до Міністерства юстиції України виникли обставини, що перешкоджають одержанню свідоцтва:
 втрата особою громадянства України;
 набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
 набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною або винесення ухвали про застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
19. У разі невідповідності поданих документів законодавству та у випадках, передбачених пунктом 18 цього Порядку, готується висновок про відмову у видачі свідоцтва. Висновок підписується виконавцем, начальником відділу або особою, яка виконує його обов’язки, погоджується директором Департаменту і затверджується заступником Міністра юстиції України (згідно з розподілом обов’язків). Про результати розгляду Департамент інформує відповідне управління юстиції або заявника. Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду в місячний строк з дня її одержання.
20. Свідоцтво може бути анульоване Міністерством юстиції України у випадках, передбачених статтею 12 Закону України «Про нотаріат» ( 3425-12 ). У разі анулювання свідоцтва у графі 8 «Дата та номер протоколу (наказу) про анулювання свідоцтва» реєстраційного запису, що міститься в Журналі, проставляється відмітка про анулювання свідоцтва та дата і номер наказу Міністерства юстиції України про його анулювання.
21. Анульоване свідоцтво підлягає поверненню до Міністерства юстиції України.
22. Особі, свідоцтво якої анульовано, за її заявою може видаватися виписка з Журналу.

Директор Департаменту
нотаріату та реєстрації
адвокатських об’єднань Н.В.Ященко

Додаток 1
до Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття
нотаріальною діяльністю

Лицьовий бік

Державний герб України
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

СВІДОЦТВО
про право на зайняття нотаріальною діяльністю

Зворотний бік

Державний герб України
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

СВІДОЦТВО
про право на зайняття нотаріальною діяльністю

N

Видане
Свідоцтво є підставою для призначення на посаду державного
нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

________________

Міністр юстиції

Додаток 2
до Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття
нотаріальною діяльністю

ЖУРНАЛ
реєстрації виданих свідоцтв про право
на зайняття нотаріальною діяльністю

№ з/п Номер свідоцтва Приз віще, ім’я по батькові особи, якій видано свідоцтво Назва кваліфіка-ційної комісії нотаріату, дата та номер протоколу Дата та номер наказу Мін’юсту про видачу свідоцтва Дата видачі свідоцт-ва Приз віще, ім’я по батькові особи, яка одержала свідоцтво Дата та номер наказу Мін’юсту про анулювання свідоцтва Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Міністерство юстиції зареєструвало 24 червня 2009 року Наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2009 р. №1107/5 » Про затвердження Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю » за реєстраційним номером 565/16581

Міністерство юстиції зареєструвало 24 червня 2009 року Наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2009 р. №1107/5 » Про затвердження Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю » за реєстраційним номером 565/16581