Архивы

У 2009 році українці практично перестали ризикувати заставою свого майна для отримання позик

У 2009 році українці практично перестали ризикувати заставою свого майна для отримання позик

У 2009 році кількість нотаріально завірених договорів про застави рухомого та нерухомого майна зменшилася до практичного мінімуму. Лише 37,5 тисяч українців торік ризикнули заставити своє майно для отримання різних видів позик.

Про це повідомив Міністр юстиції Микола Оніщук з посиланням на статистичні дані Реєстру нотаріальних дій, утримувачем якого є Міністерство юстиції.

Так, за словами Міністра, у 2007 році майже 500 тисяч українців зареєстрували у нотаріусів договори застави свого рухомого та нерухомого майна. З них понад 229 тис. договорів — застав майна (позики, що забезпечуються майном або коштовностями) та понад 267 тис. іпотечних договорів (позики, які надаються банками під заставу нерухомості: землі, виробничих та житлових будівель, споруд).

У 2008 році, який ознаменувався початком фінансової кризи, у нотаріусів було зареєстровано 361,5 тис. договорів застави (понад 162 тис – застав майна та майже 199 тис. – іпотечних договорів).

Проте вже у 2009 році кількість договорів застав в Україні зменшилася на порядок. Протягом 2009 року нотаріусами було зареєстровано лише 18,3 тис. договорів застав майна та 19,3 – іпотечних договорів.

При цьому, найчастіше українці вдавалися до застави транспортних засобів. Таких договорів торік було зареєстровано майже 13 тис. Договорів щодо застави товарів торік було зареєстровано 1414.

Договорів застав нерухомого майна (іпотек) нотаріусами торік було зареєстровано понад 19 тис.. З них, застав квартир або житлових будинків – 11632, застав садиб – 39, застав земельних ділянок – 2235.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

Позиція Держцінінспекції незмінна: установлювати ціну договору в еквіваленті інвалюти не можна

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ИНСПЕКЦИЯ ПО КОНТРОЛЮ ЗА ЦЕНАМИ
ПИСЬМО
от 03.12.2009 г. N 200/7-6/6148
Во исполнение поручения Кабинета Министров Украины от 06.11.2009 г. N 62565/1/1-09 относительно рассмотрения обращения <...> Государственная инспекция по контролю за ценами сообщает.
Согласно пункту 1 постановления Кабинета Министров Украины от 18.12.98 г. N 1998 «Об усовершенствовании порядка формирования цен» формирование, установление и применение субъектами предпринимательства свободных цен на территории Украины осуществляются исключительно в национальной денежной единице. Таким образом:
- украинский субъект хозяйствования в договоре с другим украинским субъектом хозяйствования не имеет права устанавливать цену договора в эквиваленте иностранной валюты с привязкой к официальному курсу НБУ на день оплаты;
- украинский субъект хозяйствования в договоре с другим украинским субъектом хозяйствования не имеет права устанавливать цену договора в эквиваленте иностранной валюты с привязкой к рыночному курсу НБУ на день оплаты;
- действие указанного постановления Кабинета Министров Украины распространяется на всех субъектов хозяйствования независимо от формы собственности, в том числе на физических лиц — предпринимателей.
Вместе с тем в названном постановлении Кабинета Министров Украины указывается, что учет расходов в долларовом эквиваленте во время формирования цен считается обоснованным только в части импортной составляющей структуры цены.
Одновременно Государственная инспекция по контролю за ценами сообщает, что письмо от 06.08.2009 г. N 200/7-10/3267 в адрес <...> не направлялось.

Заместитель начальника И. Прилипко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Нюанси вступу до складу засновників спадкоємців часток у статутному капіталі товариства

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА
ПИСЬМО
от 23.10.2009 г. N 13032
На Ваше обращение <...> относительно порядка вступления в состав учредителей в случае наследования долей в уставном капитале общества сообщаем следующее.
В соответствии со статьей 1218 Гражданского кодекса Украины (далее — ГКУ) в состав наследства входят все права и обязанности, принадлежавшие наследодателю на момент открытия наследства и не прекратившиеся вследствие его смерти.
Вместе с тем статьей 1219 ГКУ установлено, что не входят в состав наследства права и обязанности, которые неразрывно связаны с лицом наследодателя, в частности право на участие в обществах и право членства в объединениях граждан, если иное не установлено законом или их учредительными документами.
То есть наследуется не право на участие в обществе, а право на долю в уставном капитале общества.
В соответствии с частью пятой статьи 147 ГКУ доля в уставном капитале общества с ограниченной ответственностью переходит к наследнику физического лица, если уставом общества не предусмотрено, что такой переход допускается только по согласию других участников общества. Расчеты с наследниками (правопреемниками) участника, не вступившими в общество, осуществляются в соответствии с положениями статьи 148 данного Кодекса.
Согласно части первой статьи 55 Закона Украины «О хозяйственных обществах» (далее — Закон N 1576-XII) при реорганизации юридического лица, участника общества, или в связи со смертью гражданина, участника общества, правопреемники (наследники) имеют преимущественное право вступления в данное общество.
Принятие решения о вступлении наследника в общество с ограниченной ответственностью относится к компетенции общего собрания участников общества.
В соответствии со статьями 59, 60 Закона N 1576-XII решение о внесении изменений в устав считается принятым, если за него проголосуют участники, владеющие в совокупности более чем 50 процентами общего количества голосов участников общества. Общее собрание участников считается полномочным, если на нем присутствуют участники (представители участников), владеющие в совокупности более чем 60 процентами голосов.
Следует отметить, что абзацем третьим пункта 2.6 рекомендаций Высшего хозяйственного суда Украины от 28.12.2007 N 04-5/14 «О практике применения законодательства при рассмотрении дел, возникающих из корпоративных отношений» предусмотрено, что в случае смерти физического лица — участника общества с ограниченной ответственностью размеры уставного капитала общества и долей его участников не изменяются. Поэтому при определении правомочности общего собрания участников у суда отсутствуют основания не учитывать долю умершего участника.
Также в Рекомендациях суд указывает, что в ходе разрешения споров о признании недействительными решений общего собрания суда следует выяснять, соответствует ли оспариваемое решение требованиям действующего законодательства и/или компетенции органа, принявшего данное решение, было ли общее собрание правомочным, был ли соблюден определенный законом порядок созыва и проведения общего собрания. Основаниями недействительности решений общего собрания, в частности, являются решения, которые приняты неправомочным общим собранием или [если] правомочность общего собрания установить невозможно.
В соответствии с постановлением Пленума Верховного Суда Украины от 24.10.2008 N 13 «О практике рассмотрения судами корпоративных споров» отсутствие кворума на общем собрании является безусловным основанием для признания в судебном порядке принятых общим собранием решений недействительными.
Как усматривается из предоставленной Вами информации, общество с ограниченной ответственностью <...> имеет двух учредителей, один из которых умер. Доля в уставном капитале общества каждого составляет по 50 процентов. На сегодняшний день доля умершего распределена между наследниками по закону по 25 процентов каждому, что подтверждается документами, удостоверяющими право на наследство по закону.
Таким образом, в Вашем случае, учитывая требования Закона N 1576-XII разъяснения судебных инстанций, хозяйственное общество не может провести полномочное общее собрание и принять решение в порядке, соответствующем действующему законодательству.
В соответствии со статьей 83 Хозяйственного кодекса Украины изменения к уставу общества, связанные с изменением состава участников данного общества, вступают в силу со дня внесения данных изменений в государственный реестр.
Порядок государственной регистрации изменений к учредительным документам юридического лица определен статьей 29 Закона Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц — предпринимателей».
Учитывая вышеуказанное и то, что согласно части третьей статьи 148 ГКУ споры, возникающие в связи с выходом участника из общества с ограниченной ответственностью, в том числе споры относительно порядка определения доли в уставном капитале, ее размера и сроков выплаты, разрешаются судом, советуем Вам обратиться в суд.
В соответствии со статьей 124 Конституции Украины судебные решения постановляются судами именем Украины и являются обязательными к исполнению на всей территории Украины.
Государственный регистратор обязан исполнять решения, определения, постановления судов, вступившие в законную силу, в случае их поступления.

Заместитель Председателя С. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Привітання Голови секції нотаріусів Асоціації Правників України, Президента Асоціації приватних нотаріусів Харківської області Володимира Марченка

Шановний Леоніде Васильовичу!
Прийміть щирі сердечні поздоровлення з нагородженням Вас високою державною нагородою — орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
Ця висока нагорода є заслуженою оцінкою Вашої діяльності на відповідальній державній посаді та свідченням високої оцінки держави.
Ваш високий професіоналізм, досвід, знання, енергія, організаторський талант, цілеспрямованість, вміння керувати викликають почуття глибокої поваги.
Зичу Вам удачі в розпочатих справах, творчих устремлінь та високих досягнень у роботі на благо України, доброго здоров’я на довгі роки, щастя і благополуччя Вам і Вашим рідним.

З повагою,
Голова секції нотаріусів
Асоціації Правників України

Президент
Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко

Особливості декларування доходів, отриманих громадянами у 2009 році: роз’яснення Державної податкової адміністрації України

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 24.12.2009 р. N 28800/7/17-0217
Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі

Щодо організації роботи по декларуванню доходів, одержаних фізичними особами у 2009 році
(Витяг)
З метою забезпечення виконання громадянами конституційного обов’язку щодо декларування доходів, отриманих у 2009 році, та на виконання норм Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон 889), у 2010 році допускається подання платниками податку з доходів фізичних осіб декларацій за формою декларації про доходи згідно з додатком N 1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за N 64.
З метою спрощення для платників податку процедури проведення нарахування податкового кредиту та вирахування суми податку, які підлягають доплаті або поверненню, рекомендується використовувати форми Переліку витрат, що дозволено до включення до податкового кредиту, та Розрахунку сум податку до сплати або повернення з бюджету, зразки яких наведено у податковому роз’ясненні ДПА України від 18.01.2005 р. N 878/7/17-3117 «Щодо забезпечення виконання вимог статті 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Податкові органи на місцях забезпечують платників податку безоплатно бланками декларації та вказаними формами переліку сум витрат і розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб.
Звертаємо увагу, що до Закону N 889 внесено відповідні зміни, які слід врахувати при проведенні деклараційної кампанії у 2010 році.
Так, Законом України від 23.06.2009 року N 1533-VI «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» (далі — Закон N 1533-VI) внесені зміни до пп. 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону N 889, згідно з яким підлягає оподаткуванню сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов’язкових платежів) та погашення податкового боргу.
Отже, до 1 квітня 2010 року фізичні особи — боржники, в яких, починаючи з 24.11.2009 року, минув строк позовної давності щодо їх заборгованості перед кредиторами, повинні подати річну податкову декларацію до податкового органу за місцем свого проживання, в якій відобразити всю суму такої заборгованості, але податок сплачується лише за умови, що сума такої заборгованості перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Тобто, при декларуванні доходів у вигляді заборгованості за 2009 рік не підлягає оподаткуванню сума, що не перевищує 334,5 грн. (669 грн. х 50 %).
Починаючи з 24 листопада 2009 року підприємство-кредитор, в якого минув строк позовної давності щодо заборгованості боржників, повинно повідомити податковий орган про цей факт (про суму простроченої заборгованості) у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ за ознакою доходу «14″.
Законом N 1533-VI підтверджено право платника податку на податковий кредит за процентами, сплаченими банку за користування іпотечним житловим кредитом, в іноземній валюті, яким у пункті 10.1 статті 10 абзац перший Закону 889 після слів «за іпотечним житловим кредитом» доповнено словами «наданими позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах».
Додатково щодо застосування у 2010 році розміру податкової соціальної пільги повідомляємо. Відповідно до пп. 6.5.1 Закону N 889 податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого протягом звітного місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону 889, будь-який платник податку, в якого розмір місячної заробітної плати не перевищує встановлений рівень заробітної плати, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» (далі — Закон N 1646), який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, прожитковий мінімум для працездатних осіб та розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2010 року встановлено на рівні 869 гривень.
Прикінцевими положеннями цього Закону дано доручення Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету при підготовці та доопрацюванні проекту закону про Державний бюджет України на 2010 рік врахувати розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, передбачені цим Законом.
З врахуванням положень Закону N 1646 розмір місячної заробітної плати, що даватиме кожному платнику податку право на застосування податкової соціальної пільги, становитиме у 2010 році 1220 грн. (869 грн. х 1,4).
Розмір податкової соціальної пільги, передбаченої пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону N 889, у 2010 році становитиме 434 грн. 50 коп. (869 грн. х 50 %).
При цьому 150 % ПСП (пп. 6.1.2 ст. 6 Закону N 889) дорівнюватиме 651 грн. 75 коп.
ПСП 200 % (пп. 6.1.3 ст. 6 Закону N 889) становитиме 869 грн.
<...>

Заступник Голови С. І. Лекарь

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Вирішення корпоративних спорів: чергові рекомендації від ПРЕЗИДІЇ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ
від 28.12.2009 р. N 04-06/190
Господарські суди України

Про доповнення рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»
У зв’язку з питаннями, які виникають у судовій практиці щодо застосування норм права у вирішенні корпоративних спорів, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести доповнення до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» (далі — Рекомендації).
1. Доповнити Рекомендації Розділом 7 «Застосування положень Закону України «Про акціонерні товариства» у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин» такого змісту:
7. Застосування положень Закону України «Про акціонерні товариства» у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин
7.1. Застосування Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства».
7.1.1. У вирішенні питання про застосування Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» для визначення закону, що підлягає застосуванню до відкритих та закритих акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», господарським судам необхідно враховувати таке.
Відповідно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Норми ст. 1 — 49 Закону України «Про господарські товариства» втрачають чинність через два роки з дня набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства».
За вимогами частини п’ятої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Дія статей 1 — 49 Закону України «Про господарські товариства» протягом двох років відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» надає цим нормам статусу складової положень Закону України «Про акціонерні товариства».
Таким чином, до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», застосовуються положення статей 1 — 49 Закону України «Про господарські товариства» до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».
2. Доповнити п. 3.2.4 Рекомендацій абзацами третім і четвертим такого змісту:
«До відносин правонаступництва, що відбулось до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року, застосовується ЦК УРСР від 18 липня 1963 року та ст. 55 Закону України «Про господарські товариства». Відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» спадкоємці або правонаступники набувають прав учасника товариства після вступу до товариства. При цьому, як слідує з положень даної статті, прийняття чи відмова у прийнятті спадкоємця або правонаступника до складу товариства надається рішенням товариства в особі його вищого органу управління — загальних зборів учасників.
У зв’язку з цим господарським судам необхідно враховувати, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства».
Абзац третій п. 3.2.4 вважати абзацом п’ятим п. 3.2.4.

Голова Вищого
господарського суду України
С. Демченко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Визначено перелік загальнодержавних і місцевих друкованих ЗМІ, в яких у 2010 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 25 листопада 2009 р. N 1428-р
Київ
Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2010 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме
1. Визначити друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2010 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, газету «Урядовий кур’єр».
2. Затвердити перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2010 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, що додається.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 31

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 листопада 2009 р. N 1428-р

ПЕРЕЛІК
друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2010 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме
Регіон Найменування друкованого засобу масової інформації
Автономна Республіка Крим Крымские известия
Область:
Вінницька Вінниччина
Волинська Волинь-нова
Дніпропетровська Вісті Придніпров’я
Донецька Донбасс-неделя
Житомирська Житомирщина
Закарпатська Новини Закарпаття
Запорізька Запорізька правда
Івано-Франківська Галичина
Київська Київська правда
Кіровоградська Народне Слово
Луганська Наша газета
Львівська Високий замок
Миколаївська Южная правда
Одеська Чорноморські новини
Полтавська Зоря Полтавщини
Рівненська Вісті Рівненщини, Вільне слово
Сумська Сумщина
Тернопільська Свобода
Харківська Слобідський край
Херсонська Новий час
Хмельницька Подільські вісті
Черкаська Черкаський край, Нова доба
Чернівецька Буковинське віче, Зоріле Буковіней,
Ва-Банк, Буковина
Чернігівська Деснянська правда

м. Київ Урядовий кур’єр
м. Севастополь Севастопольские известия

____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

З 01 березня 2010 року діятимуть нові Правила паркування транспортних засобів

Не набрав чинності. Редакція діє з 01.03.2010 року.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 грудня 2009 р. N 1342
Київ
Про затвердження Правил паркування транспортних засобів
Відповідно до частини другої статті 521 Закону України «Про дорожній рух» Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Правила паркування транспортних засобів, що додаються.
2. Ця постанова набирає чинності з 1 березня 2010 р., крім пунктів 14 і 16 Правил, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 31

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 3 грудня 2009 р. N 1342

ПРАВИЛА
паркування транспортних засобів
Загальна частина
1. Ці Правила регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів.
2. Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі — користувачі), а також на суб’єктів господарювання, які утримують такі майданчики.
Суб’єкти господарювання — балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
3. Ці Правила не регулюють питання організації та порядку надання послуг із зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів та причепів), що належать громадянам та юридичним особам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, організація та порядок надання яких встановлені Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 115 (ЗП України, 1996 р., N 6, ст. 191).
4. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
автоматичний в’їзний та виїзний термінал — система пристроїв, яка призначена для пропуску/випуску транспортних засобів на майданчики/з майданчиків для паркування і може бути обладнана приладом для сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування — економічно обґрунтовані витрати оператора під час надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
відведені майданчики для паркування — майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852);
збір за паркування — місцевий збір за паркування транспортного засобу відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. N 56-93 «Про місцеві податки і збори»;
місце для паркування — місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху;
оператор — суб’єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування;
паркувальний автомат — технічний пристрій, призначений для сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування за допомогою спеціальних платіжних карток та готівкою;
паркування — розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування;
платіжні документи — паркувальний талон або фіскальний чек, які посвідчують сплату збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
спеціальні платіжні картки — багаторазові платіжні засоби, за допомогою яких здійснюється сплата збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
спеціально обладнані майданчики для паркування — майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.
Інші терміни застосовуються у значеннях, наведених у Законах України «Про благоустрій населених пунктів», «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про транспорт», Правилах дорожнього руху.
5. Паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора.
6. Контроль за виконанням цих Правил у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування здійснює Державтоінспекція МВС.
Розміщення майданчиків для паркування
7. Майданчики для паркування є об’єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.
8. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з Державтоінспекцією МВС згідно з місцевими правилами забудови.
9. Під час розміщення майданчиків для паркування на вулицях і дорогах населених пунктів необхідно враховувати:
наявність та характеристики комунікацій та інженерних мереж;
умови для забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема видимості в плані та повздовжньому профілі;
параметри поперечних та поздовжніх ухилів;
розташування зелених насаджень;
стан покриття проїзної частини.
10. Забороняється розміщення майданчиків для паркування на вулицях з двома смугами руху завширшки менш як 7,5 метра.
11. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та цих Правил.
Обладнання майданчиків для паркування
12. Майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.
13. Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
14. Відведені майданчики для платного паркування обов’язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 10 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару.
15. Спеціально обладнані майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та розміткою.
Спеціально обладнані майданчики для паркування можуть бути наземними, підземними, багаторівневими.
16. На спеціально обладнаних майданчиках для платного паркування обов’язково повинні бути встановлені автоматичні в’їзні та виїзні термінали.
17. На спеціально обладнаних майданчиках для паркування у разі можливості встановлюється система відеоспостереження за рухом транспортних засобів на їх території і табло із змінною інформацією про наявність вільних місць для паркування, яке розташовується на в’їзді. Відеоінформація повинна зберігатися не менш як один місяць.
На спеціально обладнаних майданчиках для паркування можуть розміщуватися контрольно-пропускний пункт, приміщення для обслуговуючого персоналу, туалет тощо.
18. Підземні та багаторівневі спеціально обладнані майданчики для паркування повинні мати на в’їзді схему розміщення місць для паркування, в’їздів та виїздів, у тому числі розміщення місць для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять.
Підземні та багаторівневі спеціально обладнані майданчики забезпечуються автоматичними установками пожежогасіння та пожежною сигналізацією.
19. Паркувальні автомати і автоматичні в’їзні та виїзні термінали на майданчиках для платного паркування встановлюються стаціонарно.
20. Не обладнуються паркувальними автоматами та автоматичними в’їзними та виїзними терміналами спеціально обладнані майданчики для платного паркування у разі їх призначення виключно для користувачів, які сплачують збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування у безготівковій формі за договором про паркування протягом визначеного строку, але не менш як один місяць.
21. На майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про:
оператора (найменування, адреса, контактні телефони);
розмір збору за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий).
Зазначена інформація надається відповідно до законодавства про мови, а також у разі потреби розміщується її переклад на англійську мову.
22. На майданчиках для паркування обов’язково облаштовуються місця (в обсязі 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру, позначені дорожніми знаками та розміткою для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять. Відстань від в’їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів.
На місцях для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, не можуть бути розміщені інші транспортні засоби.
У разі паркування на місцях, призначених для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, інших транспортних засобів користувачі цих засобів несуть відповідальність згідно із законодавством.
Функціонування майданчиків для паркування
23. Послуги з утримання майданчиків для платного паркування надаються оператором з метою використання таких майданчиків за призначенням, а також санітарного очищення, збереження та відновлення їх відповідно до законодавства, нормативів, норм, стандартів, порядків і правил з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху. Перелік основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування визначає Мінжитлокомунгосп.
24. Оператор зобов’язаний:
використовувати майданчик для паркування за призначенням;
обладнати майданчик для паркування відповідно до вимог цих Правил, Правил дорожнього руху, норм, нормативів, стандартів з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху;
утримувати територію та під’їзні шляхи до майданчика для паркування у належному технічному та санітарному стані;
повідомляти органи Державтоінспекції МВС про виявлені порушення цих Правил;
здійснювати контроль за своєчасною сплатою вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
перераховувати кошти, отримані як збір за паркування, до місцевого бюджету;
надавати роз’яснення користувачам щодо застосування цих Правил;
організовувати навчання персоналу, який обслуговує майданчик для паркування;
забезпечувати безоплатно персонал, який обслуговує майданчик для паркування, спеціальним одягом з метою забезпечення його безпеки під час виконання службових обов’язків, а також безпеки дорожнього руху. Зразки спеціального одягу затверджує Мінжитлокомунгосп.
25. Оператор не несе відповідальності за збереження транспортних засобів, розміщених на майданчиках для паркування.
26. Користувач зобов’язаний:
поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
сплатити збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування;
розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ так, щоб забезпечити його видимість для перевірки;
після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчика для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
27. Режим роботи майданчиків для паркування, що перебувають у комунальній власності, встановлюють органи місцевого самоврядування, а приватних — оператор за погодженням з органами місцевого самоврядування.
28. У разі коли внаслідок паркування транспортного засобу з порушенням цих Правил або Правил дорожнього руху буде пошкоджено майно оператора, житлово-комунального господарства, учасників дорожнього руху, зелені насадження, створено перешкоди виконанню робіт з утримання доріг, інженерних мереж, будинків та споруд, розташованих уздовж дороги, користувач несе відповідальність згідно із законом.
29. Сплата збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування здійснюється:
шляхом придбання паркувального талону з визначеною тривалістю паркування, в якому зазначається дата та час розміщення транспортного засобу на майданчику для платного паркування;
готівкою або за допомогою спеціальної платіжної картки через паркувальний автомат чи автоматичний в’їзний та виїзний термінали.
У разі сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування готівкою або за допомогою спеціальної платіжної картки через автоматичний в’їзний термінал користувач отримує паркувальний талон, на якому зазначено час в’їзду на майданчик для паркування, та сплачує за час паркування на автоматичному виїзному терміналі відповідно до паркувального талону з отриманням фіскального чека.
Сплата збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування підтверджується одним платіжним документом.
30. Під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує збір за паркування, розмір якого встановлюється органами місцевого самоврядування згідно із законом, а також вартість надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
Вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування сплачується користувачем за кожну годину паркування згідно з тарифом, установленим (погодженим) виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг.
31. У разі повної або часткової несплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування оператор має право перешкоджати виїзду транспортного засобу з майданчика шляхом застосування спеціальних пристроїв-шлагбаумів або технічних засобів для перешкоджання виїзду.
Оператор може засвідчити відсутність платіжного документа на лобовому склі транспортного засобу за допомогою фотозйомки.
Оператор зобов’язаний розмістити на автоматичному в’їзному та виїзному терміналах або технічному засобі для перешкоджання виїзду номер безоплатного багатоканального телефонного зв’язку, за яким користувач може звернутися до оператора щодо усунення перешкоди для виїзду транспортного засобу з майданчика для платного паркування.
Диспетчерська служба оператора зобов’язана підтвердити користувачу час прийняття звернення.
Диспетчерська служба оператора зобов’язана здійснювати технічний аудіозапис та вести реєстр звернень користувачів із зазначенням інформації про користувача та час його звернення до оператора щодо усунення перешкоди для виїзду транспортного засобу з майданчика для платного паркування.
На звернення користувача представник оператора зобов’язаний прибути протягом однієї години.
Після перевірки сплати користувачем збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування, а також вартості застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду представник оператора зобов’язаний усунути перешкоду для виїзду транспортного засобу з майданчика. Вартість застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду розраховується за методикою, затвердженою Мінжитлокомунгоспом.
У разі прибуття представника оператора на звернення користувача пізніше, ніж через одну годину, користувач має право не сплачувати вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
32. Якщо користувач відмовився сплатити збір за паркування та вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування, а також вартість застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду, представник оператора складає відповідний акт за формою, встановленою Мінжитлокомунгоспом, який підписують два свідки, користувач та представник оператора, і усуває перешкоду для виїзду транспортного засобу з майданчика. У такому разі питання сплати збору за паркування та вартості послуг з утримання майданчиків для платного паркування, а також вартості застосування технічних засобів для перешкоджання виїзду з майданчика вирішується у судовому порядку.
____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Нотаріальний мінімум 2010

Нотаріальний мінімум 2010

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Правила ведення нотаріального діловодства
Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій
Декрет кабінету міністрів України «Про державне мито»
Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
Закон України «Про нотаріат»

Харків: ФО-П Колісник А.А., 2010. — 312 с.
ISBN 978-966-2233-07-0.
Форматом 60×84 1/8.
Папір офсетний. Обкладинка — м’яка, ламінована.
Видавнича вартість — 65 грн.

Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу
Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.
Призначення платежу: Оплата книжки «Нотаріальний мінімум 2010». У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.

Тел./факс: (057) 714-08-12; 714-27-90, Тел.: 714-91-89; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua
www.stride.com.ua

Нотаріальний мінімум 2010

З М І С Т
Інструкція
про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року
№ 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року
за № 283/8882 (станом на 16 листопада 2009 року) ……………………………………………………..9
Глава I. Загальні положення ………………………………………………………………………………………. 10
Глава II. Загальні правила вчинення нотаріальних дій ……………………………………………….. 15
Глава III. Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій ……………………………………… 32
Розділ 1. Основні правила посвідчення правочинів ……………………………………………………….. 32
Розділ 2. Посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна
в спільній власності ………………………………………………………………………………………… 44
Розділ 3. Загальні правила посвідчення правочинів про відчуження житлового
будинку, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної
ділянки, іншого нерухомого майна ………………………………………………………………….. 48
Розділ 4. Посвідчення договорів про відчуження об.єктів незавершеного будівництва …… 54
Розділ 5. Посвідчення договорів ренти ………………………………………………………………………….. 55
Розділ 6. Посвідчення договорів довічного утримання (догляду) та договорів про
надання утримання …………………………………………………………………………………………. 56
Розділ 7. Посвідчення договорів застави (іпотеки) …………………………………………………………. 58
Розділ 8. Посвідчення договорів про приватизацію майна державних підприємств ………… 63
Розділ 9. Посвідчення договорів найму або позички будівлі, іншої капітальної споруди
(їх окремих частин), найму (оренди) або позички транспортних засобів ………….. 63
Розділ 10. Посвідчення договорів найму (оренди) житла для проживання, а також
найму (оренди) житла з викупом …………………………………………………………………….. 65
Розділ 11. Посвідчення договорів оренди землі ……………………………………………………………….. 67
Розділ 12. Посвідчення договорів управління майном ……………………………………………………… 68
Розділ 13. Посвідчення шлюбного договору ……………………………………………………………………. 70
Розділ 14. Посвідчення договорів про відчуження транспортних засобів, інших
самохідних машин і механізмів……………………………………………………………………….. 72
Розділ 15. Посвідчення договорів доручення …………………………………………………………………… 73
Розділ 16. Посвідчення довіреностей ………………………………………………………………………………. 73
Розділ 17. Посвідчення заповітів …………………………………………………………………………………….. 76
Розділ 18. Посвідчення угод між подружжям, батьками дитини, а також особами,
які проживають однією сім.єю ………………………………………………………………………… 81
Розділ 19. Встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно від-
сутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме ………………….. 84
Розділ 20. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ……………………………………………… 85
Розділ 21. Видача свідоцтва виконавцю заповіту ……………………………………………………………… 91
Розділ 22. Видача свідоцтва про право на спадщину………………………………………………………… 92
Розділ 23. Посвідчення спадкових договорів …………………………………………………………………… 102
Розділ 24. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні
подружжя в разі смерті одного з подружжя ……………………………………………………… 103
Розділ 25. Видача свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна, а також
заставленого майна з публічних торгів (аукціонів). Видача свідоцтва
про придбання нерухомого майна, що є предметом іпотеки ……………………………… 105
Розділ 26. Накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна
(майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають
державній реєстрації ………………………………………………………………………………………. 107
Розділ 27. Засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і витягів з них …………………… 110
Розділ 28. Засвідчення справжності підпису на документах ……………………………………………. 112
Розділ 29. Засвідчення вірності перекладу ………………………………………………………………………. 113
Розділ 30. Посвідчення фактів ………………………………………………………………………………………… 113
Розділ 31. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів ……………………………………….. 115
Розділ 32. Вчинення виконавчих написів …………………………………………………………………………. 116
Розділ 33. Вчинення протестів векселів. Пред.явлення чеків до платежу і посвідчення
неоплати чеків ………………………………………………………………………………………………… 120
Розділ 34. Вчинення морських протестів …………………………………………………………………………. 122
Розділ 35. Прийняття документів на зберігання ………………………………………………………………. 123
Розділ 36. Застосування законодавства іноземних держав. Міжнародні договори……………… 124
Додаток 1. Алфавітна книга обліку заповітів ………………………………………………………………….. 127
Додаток 2. Книга обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна
та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно
відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме .. 127
Додаток 3. Книга обліку цінностей …………………………………………………………………………………. 127
Додаток 4. Книга обліку і реєстрації спадкових справ …………………………………………………….. 127
Додаток 5. Алфавітна книга спадкових справ …………………………………………………………………. 127
Додаток 6. Книга обліку договорів на управління спадщиною …………………………………………. 128
Додаток 7. Алфавітна книга обліку заборон відчуження і арештів майна …………………………. 128
Правила ведення нотаріального діловодства,
затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5,
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за № 1325/16016
(станом на 16 листопада 2009 року) ………………………………………………………………………………. 129
Додаток 1 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 159
Додаток 2 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 160
Додаток 3 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 160
Додаток 4 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 161
Додаток 5 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 161
Додаток 6 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 162
Додаток 7 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 162
Форма № 1. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно,
що переходить до єдиного спадкоємця ……………………………………………………….. 162
Форма № 2. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно,
яке видано одночасно всім спадкоємцям …………………………………………………….. 163
Форма № 3. Свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно,
що видається у разі, якщо частки у спадщині окремих спадкоємців
залишаються відкритими ……………………………………………………………………………. 163
Форма № 4. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно за правом
представлення, що переходить до єдиного спадкоємця ……………………………….. 164
Форма № 5. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого
спадкоємця, який не встиг прийняти спадщину (спадкова трансмісія) …………. 164
Форма № 6. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого
спадкоємця, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав .. 165
Форма № 7. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно у разі відмови
спадкоємця від спадщини на користь іншого спадкоємця …………………………… 165
Форма № 8. Свідоцтво про право на спадщину на обов.язкову частку на майно …………….. 166
Форма № 9. Свідоцтво про право на спадщину за секретним заповітом на майно,
що переходить до єдиного спадкоємця ………………………………………………………. 166
Форма № 10. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке видається
у разі внесення змін до свідоцтва про право на спадщину одночасно всім
спадкоємцям ………………………………………………………………………………………………. 167
Форма № 11. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, що переходить
до єдиного спадкоємця ……………………………………………………………………………….. 168
Форма № 12. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, набуте
за договором довічного утримання (догляду) ………………………………………………. 168
Форма № 13. Свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням
на право на вклад ……………………………………………………………………………………….. 169
Форма № 14. Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається
з урахуванням укладеного спадкоємцями договору про зміну розміру частки ….169
Форма № 15. Свідоцтво про право на спадщину за законом, що видається
для підтвердження права на спадщину, яка відкрилась за кордоном …………….. 170
Форма № 16. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що видається
для підтвердження права на спадщину, яка відкрилась за кордоном ……………. 170
Форма № 17. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя,
яке видається в разі смерті одного з подружжя ……………………………………………. 171
Форма № 18. Протокол про оголошення секретного заповіту ………………………………………….. 171
Форма № 19. Свідоцтво, яке посвідчує повноваження виконавця заповіту ………………………. 172
Форма № 20. Свідоцтво про посвідчення факту, що дитина є живою ……………………………….. 172
Форма № 21. Свідоцтво про посвідчення факту, що фізична особа є живою ……………………. 173
Форма № 22. Свідоцтво про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному
місці …………………………………………………………………………………………………………. 173
Форма № 23. Свідоцтво про прийняття на зберігання документів …………………………………….. 174
Форма № 24. Свідоцтво про передачу заяви ……………………………………………………………………. 174
Форма № 25. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) …………………. 175
Форма № 26. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо
прилюдні торги (аукціон) не відбулися (вся) ……………………………………………….. 175
Форма № 27. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами …………. 176
Форма № 28. Посвідчувальний напис на договорі за участю юридичної особи ………………… 176
Форма № 29. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна
за участю особи, яка не може підписатись особисто внаслідок фізичної
вади, хвороби тощо …………………………………………………………………………………… 176
Форма № 30. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами
за участю представника ……………………………………………………………………………… 177
Форма № 31. Посвідчувальний напис на договорі за участю неповнолітньої дитини,
яка діє за згодою батьків (піклувальника) ……………………………………………………. 177
Форма № 32. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю
неповнолітньої дитини, яка діє за згодою батьків (піклувальника),
які є стороною договору …………………………………………………………………………….. 177
Форма № 33. Посвідчувальний напис на договорі за участю неповнолітньої дитини,
яка діє за згодою батьків (піклувальника), а також за участю представника
малолітньої дитини ……………………………………………………………………………………. 178
Форма № 34. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному фізичними особами
за участю особи, яка не може розписатися особисто внаслідок фізичної
вади, хвороби тощо ……………………………………………………………………………………. 178
Форма № 35. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна,
який укладається фізичними особами …………………………………………………………. 179
Форма № 36. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна
за участю юридичної особи ……………………………………………………………………….. 179
Форма № 37. Посвідчувальний напис на договорі про відчуження нерухомого майна
за участю представника …………………………………………………………………………….. 180
Форма № 38. Посвідчувальний напис на договорі відчуження нерухомого майна,
укладеному його управителем …………………………………………………………………… 180
Форма № 39. Посвідчувальний напис на договорі, укладеному за участю юридичної
особи, посвідченому з одночасним усним перекладом тексту договору
перекладачем ……………………………………………………………………………………………… 181
Форма № 40. Посвідчувальний напис на договорі за участю фізичної особи, яка не знає
мови, якою викладено текст договору, з одночасним усним перекладом
їй тексту договору нотаріусом…………………………………………………………………….. 181
Форма № 41. Посвідчувальний напис на договорі за участю фізичної особи, яка не знає
мови, якою викладено текст договору, з одночасним усним перекладом
їй тексту договору перекладачем ………………………………………………………………… 182
Форма № 42. Посвідчувальний напис на згоді одного з подружжя на розпорядження майном ……182
Форма № 43. Посвідчувальний напис на заповіті, записаному зі слів заповідача ………………. 182
Форма № 44. Посвідчувальний напис на заповіті, посвідченому при свідках на бажання
заповідача ………………………………………………………………………………………………….. 183
Форма № 45. Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може сама
прочитати текст заповіту уголос …………………………………………………………………. 183
Форма № 46. Посвідчувальний напис на заповіті подружжя …………………………………………….. 184
Форма № 47. Посвідчувальний напис на заповіті від імені особи, яка не може
підписатись власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо ……………….. 184
Форма № 48. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою ……………… 184
Форма № 49. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою
у порядку передоручення …………………………………………………………………………… 185
Форма № 50. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій управителем майна
на підставі договору управління майном …………………………………………………….. 185
Форма № 51. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій юридичною особою
у порядку передоручення ……………………………………………………………………………. 185
Форма № 52. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій неповнолітньою
дитиною, яка діє за згодою одного з батьків (піклувальника) ………………………. 185
Форма № 53. Посвідчувальний напис на довіреності, виданій фізичною особою,
яка не може підписатися власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби тощо …..186
Форма № 54. Посвідчувальний напис на довіреності за участю фізичної особи,
яка не знає мови, якою викладено текст довіреності, з одночасним усним
перекладом тексту довіреності перекладачем ……………………………………………… 186
Форма № 55. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу
документа ………………………………………………………………………………………………….. 186
Форма № 56. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з копії документа ……. 187
Форма № 57. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу
документа з одночасним письмовим перекладом тексту нотаріусом ……………. 187
Форма № 58. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності копії з оригіналу
документа з одночасним письмовим перекладом тексту перекладачем ………… 187
Форма № 59. Посвідчувальний напис на документі про час його пред.явлення ……………….. 188
Форма № 60. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності виписки з документа ………. 188
Форма № 61. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної
особи на документах (афідевіті та інших подібних йому документах) …………. 188
Форма № 62. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної
особи на документах (афідевіті та інших подібних йому документах),
яка діє за довіреністю ………………………………………………………………………………… 188
Форма № 63. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
на документах (афідевіті та інших подібних йому документах), вчиненого
одночасно з перекладом тексту документа нотаріусом ………………………………… 189
Форма № 64. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
на документах (афідевіті та інших подібних йому документах), вчиненого
одночасно з перекладом тексту документа перекладачем …………………………….. 189
Форма № 65. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису на афідевіті
з додатками ………………………………………………………………………………………………… 190
Форма № 66. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
представника юридичної особи на документах (афідевіті та інших
подібних йому документах) ………………………………………………………………………… 190
Форма № 67. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
неповнолітньої дитини на документах, яка діє за згодою одного з батьків
(піклувальника) …………………………………………………………………………………………. 190
Форма № 68. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної
особи, що підписалась за іншу особу, яка внаслідок фізичної вади,
хвороби тощо не може власноручно підписатися (на афідевіті та інших
подібних йому документах) ………………………………………………………………………… 191
Форма № 69. Посвідчувальний напис про засвідчення вірності перекладу, зробленого
нотаріусом ………………………………………………………………………………………………… 191
Форма № 70. Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису
перекладача ………………………………………………………………………………………………. 191
Форма № 71. Посвідчувальний напис на векселі про його оплату ……………………………………. 192
Форма № 72. Посвідчувальний напис на дублікаті документа (свідоцтва про право
на спадщину
Форма № 73. Заборона відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя, у зв.язку
з смертю одного з подружжя ……………………………………………………………………… 193
Форма № 74. Заборона відчуження нерухомого майна, що належить фізичній особі, яка
оголошена померлою (у зв.язку з видачею свідоцтва про право на спадщину) 193
Форма № 75. Заборона відчуження нерухомого майна у зв.язку із смертю набувача
майна за договором довічного утримання (догляду), на яке видано
свідоцтво про право на спадщину……………………………………………………………….. 193
Форма № 76. Заборона відчуження майна у зв.язку з укладенням договору довічного
утримання (догляду), іпотеки ……………………………………………………………………… 194
Форма № 77. Заборона відчуження жилого будинку, квартири у зв.язку з видачею
позики на його (її) будівництво, капітальний ремонт чи купівлю ………………… 194
Форма № 78. Зняття заборони відчуження майна у зв.язку з припиненням
чи розірванням договору довічного утримання (догляду), припиненням
договору іпотеки ………………………………………………………………………………………… 195
Форма № 79. Зняття заборони відчуження майна у зв.язку зі смертю відчужувача майна
за договором довічного утримання (догляду) ………………………………………………. 195
Форма № 80. Акт про морський протест …………………………………………………………………………. 196
Форма № 81. Посвідчувальний напис на довіреності за участю юридичної особи …………… 196
Додаток 8 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 197
Додаток 9 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 197
Додаток 10 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 198
Додаток 11 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 198
Додаток 12 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 198
Додаток 13 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 198
Додаток 14 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 198
Додаток 15 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 199
Додаток 16 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 203
Додаток 17 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 204
Додаток 18 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 204
Додаток 19 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 204
Додаток 20 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 204
Додаток 21 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 205
Додаток 22 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 205
Додаток 23 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 206
Додаток 24 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 206
Додаток 25 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 207
Додаток 26 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 207
Додаток 27 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 208
Додаток 28 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 208
Додаток 29 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………… 209
Додаток 30 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 209
Додаток 31 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 209
Додаток 32 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 209
Додаток 33 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 210
Додаток 34 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 210
Додаток 35 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 210
Додаток 36 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 210
Додаток 37 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Додаток 38 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Додаток 39 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Додаток 40 до Правил ведення нотаріального діловодства …………………………………………….. 211
Додаток 41 до Правил ведення нотаріального діловодства ……………………………………………. 211
Порядок ведення та заповнення
реєстрів для реєстрації нотаріальних дій,
затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 2003 року
№ 87/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 року
за № 598/7919 (станом на 24 грудня 2009 року) …………………………………………………… 212
Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»
від 21 січня 1993 року № 7-93 (станом на 17 листопада 2009 року) (витяг) ……….. 226
Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита,
затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України
від 22 квітня 1993 року № 15, зареєстрована в Міністерстві юстиції України
19 травня 1993 року за № 50 (витяг) ……………………………………………………………………… 236
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»
від 22 травня 2003 року № 889-IV (станом на 24 липня 2009 року) (витяг) ………… 249
Закон України «Про нотаріат»
від 2 вересня 1993 року № 3426-XII (станом на 16 квітня 2009 року) ………………… 264
Розділ I. Нотаріат в Україні …………………………………………………………………………………………. 264
Глава 1. Загальні положення ………………………………………………………………………………………… 264
Глава 2. Державні нотаріальні контори і державні нотаріальні архіви …………………………… 274
Глава 3. Приватна нотаріальна діяльність …………………………………………………………………….. 276
Розділ II. Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій …………………………………………. 284
Розділ III. Правила вчинення нотаріальних дій …………………………………………………………… 288
Глава 4. Загальні правила вчинення нотаріальних дій ………………………………………………….. 288
Глава 5. Посвідчення угод …………………………………………………………………………………………… 295
Глава 6. Вжиття заходів до охорони спадкового майна …………………………………………………. 298
Глава 7. Видача свідоцтв про право на спадщину ………………………………………………………… 300
Глава 8. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні
подружжя ………………………………………………………………………………………………………. 302
Глава 9. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів …………….. 302
Глава 10. Накладання заборони відчуження нерухомого майна ……………………………………… 303
Глава 11. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підписів
і вірності перекладу ……………………………………………………………………………………….. 304
Глава 12. Посвідчення фактів ……………………………………………………………………………………….. 305
Глава 13. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів ………………………………………. 306
Глава 14. Вчинення виконавчих написів ………………………………………………………………………… 306
Глава 15. Вчинення протестів векселів, пред.явлення чеків до платежу і посвідчення
неоплати чеків ……………………………………………………………………………………………….. 308
Глава 16. Вчинення морських протестів ………………………………………………………………………… 308
Глава 17. Прийняття документів на зберігання ………………………………………………………………. 309
Розділ IV. Застосування законодавства іноземних держав. Міжнародні договори ………. 309

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ: Науково-практичний коментар Том 1 Загальні положення За загальною редакцією професора І. В. Спасибо-Фатєєвої

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ: Науково-практичний коментар Том 1 Загальні положення
У першому томі цієї книги коментуються загальні положення, що є основоположними для всіх цивільних відносин і застосовуються до тих, які регулюються в інших розділах та
главах Цивільного кодексу України. Це насамперед сфера регулювання Цивільного кодексу України, тобто коло відносин, що іменуються цивільними з їх характеристикою та принципами цивільного законодавства, суб’єктний склад цивільних відносин та підстави їх виникнення, загальні засади захисту та відповідальності. Вказані поняття є визначальними для всіх цивільних відносин і тому мають найважливіше серед інших значення.
Для нотаріусів, суддів, адвокатів, науковців, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, юристів-практиків.
Харків: Страйд, 2010. — 320 с.
ISBN 978-966-2233-00-1.
ISBN 978-966-2233-04-9 (Том 1).
Форматом 60х90 1/16
Обкладинка тверда
Видавнича вартість — 87 грн.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ: Науково-практичний коментар Том 1 Загальні положення
Необхідні атрибути для передплати:
Для отримання книги необхідно зробити оплату через банк або ощадкасу

Отримувач — ФО-П Колісник А. А., ідент. код 3145407071,
п/р 260034701675 в Харківській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727.

Призначення платежу: Оплата книжки «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар» з вказівкою відповідних томів. У цій самій графі також слід вказати адресу, на яку надсилати книжку. ПДВ не передбачено.

Тел./факс:
(057) 714-08-12; 714-27-90
Тел.:
714-91-89; 714-27-89

e-mail: info@stride.com.ua
www.stride.com.ua

ЗМІСТ КНИГИ
КНИГА ПЕРША
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розділ І
основні положення 8
Глава 1. Цивільне законодавство України 8
Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством 8
Стаття 2. Учасники цивільних відносин 22
Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства 40
Стаття 4. Акти цивільного законодавства України 55
Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі 60
Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір 75
Стаття 7. Звичай 79
Стаття 8. Аналогія 85
Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин 96
Стаття 10. Міжнародні договори 108
Глава 2. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Здійснення цивільних прав та виконання обов’язків 115
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків 115
Стаття 12. Здійснення цивільних прав 128
Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав 141
Стаття 14. Виконання цивільних обов’язків 157
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів 166
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом 176
Стаття 17. Захист цивільних прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки
Крим або органами місцевого самоврядування 189
Стаття 18. Захист цивільних прав нотаріусом 193
Стаття 19. Самозахист цивільних прав 198
Стаття 20. Здійснення права на захист 210
Стаття 21. Визнання незаконним правового акта органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим
або органу місцевого самоврядування 215
Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди 226
Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди 265
Розділ iі
особи
підрозділ 3
участь держави, Автономної Республіки Крим,
територіальних громад у цивільних відносинах 298
Глава 9. Правові форми участі держави,
Автономної Республіки Крим, територіальних громад
у цивільних відносинах 298
Стаття 167. Правові форми участі держави у цивільних відносинах 298
Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим
у цивільних відносинах 298
Стаття 169. Правові форми участі територіальних громад
у цивільних відносинах 299
Глава 10. Органи та представники, через яких діють
держава, Автономна Республіка Крим,
територіальні громади у цивільних відносинах 299
Стаття 170. Органи, через які діє держава у цивільних відносинах 299
Стаття 171. Органи, через які діє Автономна Республіка Крим
у цивільних відносинах 299
Стаття 172. Органи, через які діють територіальні громади
у цивільних відносинах 299
Стаття 173. Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад 300
Глава 11. Відповідальність за зобов’язаннями держави,
Автономної Республіки Крим, територіальних громад 300
Стаття 174. Відповідальність за зобов’язаннями держави 300
Стаття 175. Відповідальність за зобов’язаннями
територіальних громад 300
Стаття 176. Розмежування відповідальності за зобов’язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб 300