Вирішення корпоративних спорів: чергові рекомендації від ПРЕЗИДІЇ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

Про доповнення рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»
У зв’язку з питаннями, які виникають у судовій практиці щодо застосування норм права у вирішенні корпоративних спорів, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести доповнення до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» (далі — Рекомендації).
1. Доповнити Рекомендації Розділом 7 «Застосування положень Закону України «Про акціонерні товариства» у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин» такого змісту:
7. Застосування положень Закону України «Про акціонерні товариства» у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин
7.1. Застосування Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства».
7.1.1. У вирішенні питання про застосування Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» для визначення закону, що підлягає застосуванню до відкритих та закритих акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», господарським судам необхідно враховувати таке.
Відповідно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Норми ст. 1 — 49 Закону України «Про господарські товариства» втрачають чинність через два роки з дня набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства».
За вимогами частини п’ятої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Дія статей 1 — 49 Закону України «Про господарські товариства» протягом двох років відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» надає цим нормам статусу складової положень Закону України «Про акціонерні товариства».
Таким чином, до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», застосовуються положення статей 1 — 49 Закону України «Про господарські товариства» до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».
2. Доповнити п. 3.2.4 Рекомендацій абзацами третім і четвертим такого змісту:
«До відносин правонаступництва, що відбулось до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року, застосовується ЦК УРСР від 18 липня 1963 року та ст. 55 Закону України «Про господарські товариства». Відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» спадкоємці або правонаступники набувають прав учасника товариства після вступу до товариства. При цьому, як слідує з положень даної статті, прийняття чи відмова у прийнятті спадкоємця або правонаступника до складу товариства надається рішенням товариства в особі його вищого органу управління — загальних зборів учасників.
У зв’язку з цим господарським судам необхідно враховувати, що голоси, які припадають на частку померлого або реорганізованого учасника, не беруть участі у голосуванні з питання про вступ спадкоємця або правонаступника до товариства. Відповідно, ці голоси не враховуються у визначенні правомочності загальних зборів для прийняття рішення про вступ спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства».
Абзац третій п. 3.2.4 вважати абзацом п’ятим п. 3.2.4.

Голова Вищого
господарського суду України
С. Демченко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010