12 Січня 2010

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК щодо наслідків зміни Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство і Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство у співставленні до зміни організаційно-правової форми (перетворенням), щодо дійсності «старої» печатки і довіреності, які видавалися від імені ВАТ (ЗАТ)

Експерт: Кравчук В. М.

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК
щодо наслідків зміни Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство і Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство у співставленні
до зміни організаційно-правової форми (перетворенням), щодо дійсності «старої» печатки і довіреності, які видавалися
від імені ВАТ (ЗАТ)
1. Щодо перетворення. Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.
Стаття 83 ЦК України, яка має назву «Організаційно-правові форми юридичних осіб», визначає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Отже, з точки зору зазначеної норми закону, усі товариства належать до однієї організаційно-правової форми юридичної особи. Тому навіть зміна виду товариства, наприклад, з товариства з обмеженою відповідальністю на акціонерне товариство, не є перетворенням.
У ст. 152 ЦК України зазначено, що акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним.
Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Отже в цьому законі поняття «організаційно-правова форма» вживається в іншому, вужчому значенні, ніж у ст. 83 ЦК України. Фактично, організаційно-правовою формою визнається окремий вид господарського товариства. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Таким чином, тип акціонерного товариства не є тотожним організаційно-правовій формі.
У абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зазначено, що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Обов’язковим елементом статуту є найменування товариства, тому і найменування повинні бути приведені у відповідність до цього Закону.
Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.
Таким чином, зміна найменування на «приватне» замість «закритий», і «публічне» замість «відкритий» здійснюється на виконання Закону і не є зміною організаційно-правової форми (перетворенням).
Окремо слід звернути увагу на положення ст. 104 ЦК України: юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Перетворення є формою припинення юридичної особи, внаслідок якого відбувається правонаступництво. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Тому в статутах акціонерних товариств, які змінюють найменування на Приватні чи Публічні, не потрібно вказувати про те, що вони є правонаступниками Закритих чи Відкритих акціонерних товариств. Адже в цьому випадку не відбувається перетворення, а отже й правонаступництва, як ознаки реорганізації, не виникає. Змінюється лише найменування. А це не те саме, що перетворення.
2. Щодо дійсності «старих» печаток.
На печатці юридичної особи зазначається її повне найменування. Тому після затвердження змін до статуту, що стосуються найменування та їх державної реєстрації, акціонерне товариство повинно змінити печатку.
Зазначені відносини регулюються Інструкцією «Про порядок видачі міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та Затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-гравельних майстерень, виготовлення печаток і штампів», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.99 № 17 (далі — Інструкція № 17)
Відповідно до п. 3.1.6 Інструкції № 17 у всіх випадках, у зв’язку з перейменуванням підприємств, установ, організацій, господарських об’єднань, суб’єктів підприємництва, а також спрацюванням печаток, штампів, оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів здійснюється на загальних підставах, передбачених цією Інструкцією.
Якщо печатки і штампи виготовляються у зв’язку із заміною старих або у зв’язку зі змінами, доповненнями в написах на печатках і штампах, то орган внутрішніх справ на дозволі та на кожному примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів проставляє штамп про виготовлення печаток, штампів замість наявних (додаток 9) (п. 3.1.10).
Старі печатки здаються на знищення в органи внутрішніх справ, які видають про це квитанцію про знищення печаток і штампів (додаток 10), і знищують їх у порядку, передбаченому пунктом 3.4.2 цієї Інструкції (п. 3.1.11). Без надання квитанції про здавання «старих» печаток і штампів нові не видаватимуться.
Таким чином, Інструкцією № 17 не встановлено строків використання «старої» печатки, проте отримання нової печатки можливе за умови знищення старої печатки. Одночасно Інструкція не забороняє використовувати «стару» печатку до виготовлення нової.
Отже, використання «старої» печатки можливе до моменту заміни на нову печатку, і тому це не може бути підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.
Слід звернути увагу на п. 18.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, в якому зазначено, що у зв’язку з реорганізацією, зміною найменування або підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник банку надає власнику рахунку строк для виготовлення нової печатки. На строк, наданий для виготовлення нової печатки, банком приймається картка без зразка відбитка печатки. Отже, строк виготовлення нової печатки встановлюється керівником банку. У правовідносинах із банком «стара» печатка не використовується.
3. Щодо дійсності довіреностей. У ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом
є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ст. 244 ЦК).
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Підстави для припинення довіреності визначені у ст. 248 ЦК України:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмова представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерть особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерть особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Оскільки зміна найменування ВАТ на ПАТ або ЗАТ на ПрАТ не є припиненням юридичної особи (перетворенням) і жодних інших обставин, передбачених ст. 248 ЦК України, не виникає, то довіреність, видана від імені ВАТ (ЗАТ), не припиняється.
Професор кафедри господарського права
Львівського державного університету
внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент В. М. Кравчук