ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК щодо відповідності вимогам Закону України «Про нотаріат» інституту призупинення нотаріальної діяльності
Експерт: Вікторія Баранкова
ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК
щодо відповідності вимогам Закону України «Про нотаріат»
інституту призупинення нотаріальної діяльності
Підставою для надання наведеного висновку є лист — звернення Директора Юридично-видавничого приватного підприємства «Страйд», Головного редактора науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» Косенко Г. І.,
в якому ставиться питання про відповідність застосування до нотаріусів України такої санкції, як призупинення нотаріальної діяльності, до вимог чинного Закону України «Про нотаріат».
Для аналізу при наданні висновку представлена ухвала Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2007 р. у справі № 4–3026/ 05/ 06 за скаргою Адамовича В. І. на дії Донецького обласного управління юстиції.
При проведенні експертизи були досліджені Закон України від 2 вересня 1993 р. «Про нотаріат» та підзаконні акти, в яких передбачена можливість призупинення нотаріальної діяльності (Положення про вимоги до робочого місця (нотаріальної контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затверджене наказом Міністерства юстиції від
12 червня 1998 р., Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства приватними нотаріусами під час виконання ними своїх обов`язків, затверджений наказом Міністерства юстиції від 14 вересня 2004 р., Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів, затверджене наказом Міністерства юстиції від 29 червня 1999 р.).
Так, у п. 5 Положення про вимоги до робочого місця (нотаріальної контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.06.1998 у редакції наказу Міністерства юстиції від 17.04.2007 зазначається, що невідповідність приміщення, де працює нотаріус, вимогам зазначеного Положення, є підставою для зупинення приватної нотаріальної діяльності.
Згідно з п. 13 Порядку здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства приватними нотаріусами під час виконання ними своїх обов’язків, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 14 вересня 2004 р. у редакції від 08.05.2007 р., ухилення приватного нотаріуса від перевірки або відмова від надання документів на вимогу членів комісії є підставою для зупинення його діяльності. Пункти 28 і 30 Порядку передбачають, що за наслідками проведеної перевірки до нотаріуса може бути застосований, зокрема, такий захід, як зупинення діяльності приватного нотаріуса на строк, необхідний для усунення виявлених перевіркою недоліків.
Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів, затверджене наказом Міністерства юстиції від 29.06.1999 р., визначає, що за несвоєчасне внесення або невнесення відомостей про витребування бланків, або недійсні бланки, втрату або викрадання бланків, що сталися з вини нотаріуса, відповідне Головне управління юстиції на підставі повідомлення Адміністратора Єдиного реєстру зупиняє діяльність приватного нотаріуса (пп. 5.6).
Поряд із цим Закон України від 2 вересня 1993 р. «Про нотаріат» (далі — Закон) інституту зупинення приватної нотаріальної діяльності взагалі не передбачає. Стаття 30 Закону передбачає тільки підстави для припинення нотаріальної діяльності. Так, приватна нотаріальна діяльність припиняється, а реєстраційне посвідчення анулюється управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у випадках:
• подання приватним нотаріусом письмового клопотання про припинення своєї діяльності;
• анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;
• коли приватний нотаріус не уклав договір службового страхування чи не вніс страхову заставу для забезпечення відшкодування шкоди, передбачену статтею 28 цього Закону, або не поповнив страхову заставу до встановленого розміру;
• коли приватний нотаріус без поважних причин не виконує своїх обов’язків протягом двох місяців і не повідомив про це управління юстиції;
• невідповідності приватного нотаріуса займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що на тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності.
Слід погодитися з висновком Вищого адміністративного суду, наведеному в мотивувальній частині вищезазначеної ухвали у справі Адамовича В. І., що наведений у ст. 30 Закону перелік підстав для припинення приватної нотаріальної діяльності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає і що такого виду припинення приватної нотаріальної діяльності, як її призупинення, у Законі взагалі не передбачено. Що ж стосується тимчасового припинення приватної нотаріальної діяльності (на строк більше одного тижня), то воно може відбуватися тільки на підставі ст. 29 Закону відповідно до наміру самого приватного нотаріуса.
Зупинення повноважень приватного нотаріуса має стати в подальшому новелою нотаріального законодавства, яку слід закріпити виходячи із виважених підходів до унормування механізму застосування цього інституту. При цьому представляється, що зупинення не має розглядатися в якості санкції або заходу впливу, оскільки воно є вимушеним заходом, який забезпечує дотримання вимог закону при здійсненні нотаріальної діяльності. Цей інститут потребує детальної розробки та підлягає подальшому унормуванню з позицій узгодження його з правовими засадами державного регулювання нотаріальної діяльності в цілому і контролю за нотаріальною діяльністю як його складової. У зв’язку з наведеним можна сформулювати наступні пропозиції: вирішення питання про зупинення та припинення нотаріальної діяльності з підстав, які не пов`язані з власною ініціативою нотаріуса або безумовними, безспірними об’єктивними підставами (наприклад, смерть нотаріуса або втрата ним громадянства), доцільно було б передати до компетенції суду, що утворило б міцні правові гарантії законності застосування подібних заходів і функціонування нотаріальної діяльності взагалі.
Таким чином, зупинення приватної нотаріальної діяльності не відповідає вимогам чинного Закону України «Про нотаріат» і не передбачено його нормами в якості санкції за відповідну протиправну поведінку приватного нотаріуса.
Доцент кафедри цивільного процесу
Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого,
канд. юрид. наук Вікторія Баранкова
19 травня 2008 р.
