Такое согласие необходимо если дети на ряду с правом собственности имеют и право пользывания данным жильем.
Архивы
Чи можна в одній заяві про згоду малолітній дитині на продаж квартири написати і згоду на купівлію малолітній дитині квартири, якщо ще не знаєм за якою адресою буде купівля квартири, а мами під час продажу і купівлі не буде присутня?
З точки зору юридичної техніки в одній заяві це зробити можливо, але з точки зору практики застосування, доцільно все ж робити дві окремі заяви.
Скажіть будь ласка чому Постанова Кабміну № 439 від 06.05.2009 (про відмітки про перехід права власності на земельну ділянку) не повинна реєструватися Мінюстом
Стаття 55 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про Кабінет Міністрів України» встановлює такий порядок набрання чинності актами Кабінету Міністрів України:
1. Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
У випадках, передбачених законом, постанови Кабінету Міністрів України або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цими постановами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.»
В липні 2008 року був укладений договір Оренди нерухомого майна (нежитлове приміщення), відповідно до якого нараховується орендна плата за відповідною методикою. За основу береться оцінка майна від якої відштовхуються коли нараховують орендну плату. (В червні 2008 була незалежна оцінка, яка вказана в договорі). Орендар відмовляється сплачувати оренду, оскільки в грудні 2008 року оцінка майна зменшилась. Зміни в договір ніхто не вносив. Можливо хтось стикався з такою ситуацією? Прошу відповісти!!!
У цьому випадку Орендар має звернутися до суду. В іншиму випадку повинен виконувати умови укладеного договору.
В липні 2008 року був укладений договір Оренди нерухомого майна (нежитлове приміщення), відповідно до якого нараховується орендна плата за відповідною методикою. За основу береться оцінка майна від якої відштовхуються коли нараховують орендну плату. (В червні 2008 була незалежна оцінка, яка вказана в договорі). Орендар відмовляється сплачувати оренду, оскільки в грудні 2008 року оцінка майна зменшилась. Зміни в договір ніхто не вносив. Можливо хтось стикався з такою ситуацією? Прошу відповісти!!!
У цьому випадку Орендар має звернутися до суду. В іншиму випадку повинен виконувати умови укладеного договору.
Добрий день. Для посвідчення договору дарування на ім’я малолітньої та неповнолітньої дитини необхідна згода органу опіки та піклування. Чи повинна згода надаватися органом опіки по місцезнаходженню нерухомого майна чи за місцем мешкання дітей, оскільки квартира знаходиться в м. Одесі, а діти зареєстровані в м. Миколаєві?
Така згода повинна видаватися за місцем проживання дитини.
Добрий день. Чи відносяться племінник до якоїсь із черг спадкоємців за законом чи вони можуть спадкувати тільки за правом представлення? Питання виникло з такої ситуації: один із спадкоємців відмовився від спадщини та користь онука померлого, при тому, що батьки цього онука живі. Справжність підпису на такій заяві була засвідчена нотаріально. Спадкоємець звернувся до державної нотаріальної контори, але у нього заяву не прийняли мотивуючи це тим, що оскільки онуки можуть спадкувати тільки за правом представлення , то при живих їх батьках відмовлятись від спадщини на користь онуків не можна. Дякую за відповідь.
Цивільний кодекс України 2003 року визначив 5 спадкових черг. Особи, що входять до складу спадкоємців відповідних черг зазаначені у ст.ст. 1261-1265 Цивільного кодексу. Як бачимо в п’яту чергу спадкують інші родичі до шостого ступеню споріднення. Таким чином і онуки, і племінники відносяться до категорії такого роду спадкоємців. Ст. 1266 ЦКУ встановила порядок спадкування за законом за правом представлення. Таким чином, керуючись вищевказаною нормою, спадкоємець, який міг бі спадкуапти у п’яту чергу, «пересувається» до близчих до спадкодавця черг и має приорітети перед спадкоємцями наступних черг.
Тому відмова у прийнятті заяви вищевказаного спадкоємця є неправомірною.
Дуже прошу термінової поради. Ситуація наступна: готую договір поділу майна подружжя. Правовстановлювальний документ на квартиру виданий на ім’я дружини, а після поділу ця квартира стає особистою власністю чоловіка, аналогічно свідоцтво на т/з видано на чоловіка, а після поділу т/з стає особистою власністю дружини. Чи немає яких-небудь зазстережень щодо цього моменту?
Якихось особливих застережень немає. Але для нотаріального посвідчення цього договору сторони Вам повинні надати: договір купівлі-продажу квартири (або інший документ з якого випливає, що квартира набута у спільну сумісну власність подружжя); витяг з реєстру прав власності БТІ; довідку ЖЕД про осіб, що проживають у квартирі (у разі, коли з такої довідки вбачається, що право користування квартирою має дитина, необхіден дозвіл органу опіки та піклування на укладання договору поділу); свідоцтво про реєстрацію авто з відміткою про зняття з обліку у органах ДАІ (якщо з свідоцтва не вбачається підстава набуття авто, необхідно додатково запитати ДАІ); свідоцтво про шлюб; паспорта подружжя; довідки про присвоїння ідентифікаційних номерів. Ви повинні перевірити відсутність податкових застав на майно сторін, а також відстуність заборон та арештів на квартиру. В тексті договору доцільно зазначити, що сторони гарантують, що шлюбний договір між ними не укладався. Договір про поділ складаєте у трьох примірниках, один з яких залишається у справах нотаруса, другий підшивається до правовстанолювального документу на квартиру та є підставою для реєстрації права особистої приватної власності чоловіка на квартиру, а третій видається дружині та є підставою для перереєстрації автомобіля в органах ДАІ.
Дуже вдячна Вам за відповідь стосовно неможливости накладання заборони відчуження об’єкту нерухомого майна за згодою сторін при укладання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна. Але у мене стає таке запитання: ст.73 Закону України «Про нотаріат» передбачає накладання заборони відчуження об’єкту нерухомого майна «у всіх інших випадках передбачених законом». Теж саме говорить нам й п.250 «Іструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». п.2 ст.6 Цивільного кодексу України: «Сторони мають право вругулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами» п.3 ст.6 Цивільного кодексу України: «Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавтства і врегулювати свої відносини на власний розсуд». Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільногозаконодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами». ст.627 Цивільного кодексу України: «Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та призначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумност та справедливості». Одже, ні в якому акті цивільного законодавства немає конкретної заборони на здійснення вищевказаних дій, а Цивільний кодекс України каже нам, що сторони при договорі можуть врегулювати свої відносини на свій розсуд, якщо це не забороняється ніякими актами цивільного законодавства. Будь-ласка, висловіть свою думку з приводу вищенаведеного. Дуже Вам вдячна.
Ви самі процітували положення Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, з яких виходить, що заборона відчуження накладається нотаріусом лише у випадках, встановлених законом. Домовленості сторін не може бути наданий статус закону. Таким чином накладання заборони відчуження за домовленністю сторін не можлива.
Чи необхідно сплачувати при посвідченні договору міни квартир з доплатою суму збору до пенсійного фонду? Якщо, необхідно, то 1% розраховується з вартісті квартир чи тільки з суми доплати?
Ні. Законом України № 967-ХІV від 15 липня 1999 року уплата данного збору передбачена лише при укладанні договору купівлі-продажу.
