Брак заключен в 1991 году. Квартира куплена на имя жены в 1999 году. Развод оформлен в 2001 году. Муж умер в 2003 году. Наследство после смерти мужа приняла его сестра и другие лица на другую квртиру, где он был прописан на день смерти и которая была им приватизирована. Квартира, купленная в 1999 году нигде не фигурирует. Есть неполнолетний общий с умершим мужем ребенок инвалид, но на сегодняшний день он прописан и проживает по другому адресу. Какова практика по схожим ситуациям?
Відповідь:
Згідно ст. 346 ЦКУ право власності припиняється зі смертю власника, але ж зі смертю фізособи виникає право на спадкування її спадкоємцями. Згідно із ст. 1218 ЦКУ до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент його смерті. Також ст. 1226 ЦКУ встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Таким чином Законодавець не надає будь-яких виключень щодо спадкування прав на майно померлого, в тому числі і частки у спільній власності подружжя.
У ситуації, що викладена у питанні, дружина не може стверджувати, що квартира належить їй на праві особистої приватної власності, оскільки розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. У цьому випадку розпорядитися такою квартирою можливо лише після визначення частки померлого та оформлення на неї спадщини в установленому законом порядку.
