Ким має бути посвідчений заповіт для визнання його таким, що оформлений в установленому порядку?
Відповідь:
Найчастіше посвідчення заповіту здійснюється нотаріусом (ст. 1248 ЦК України). За межами України вчинення нотаріальних дій покладається на консульські установи та — у передбачених чинним законодавством випадках — на дипломатичні представництва України за кордоном (ст. 1 Закону України «Про нотаріат»).
Крім того, посвідчення заповітів може здійснюватися посадовими, службовими особами, що перераховані у статтях 1251, 1252 ЦК України. Такі заповіти є прирівняними до нотаріально посвідчених з усіма правовими наслідками, що звідси випливають.
Відповідно до ст. 1251 ЦК України та як передбачено ст. 37 Закону України «Про нотаріат» у населеному пункті, де немає нотаріуса (відсутня державна нотаріальна контора та не зареєстрована приватна нотаріальна діяльність), заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Проте зазначені посадові особи за будь-яких умов не вправі посвідчити секретний заповіт, що є виключною компетенцією нотаріуса.
Як зазначено у ст. 1252 ЦК України та ст. 40 Закону України «Про нотаріат», до нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних заповітів) також прирівнюються такі заповіти:
• заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарнях, госпіталях, інших стаціонарних закладах охорони здоров’я, а також осіб, які проживають в будинках для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів;
• заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
• заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
• заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або закладів;
• заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ;
• заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.
Особливістю заповітів, перерахованих у ст. 1252 ЦК України, є те, що їх посвідчення завжди здійснюється у присутності свідків.