ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого щодо взаємовідносин приватних нотаріусів і Державної фіскальної служби України стосовно адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

- читай на сторінках 199 — 206 Науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО 61024, м. Харків­24, вул. Пушкінська, 77; тел. (8­057) 704­92­93, факс (8­057) 704­11­71 05.12.2014 № 126­01­3254 На № ________________

 

Директору Юридично­видавничого приватного підприємства «Страйд»

Парфьоновій Н. О.

 

На Ваш запит № 36/14 від 27.11.2014 р. надсилаємо відповідь, підготовлену завідува­чем кафедри фінансового права, доктором юридичних наук М. П. Кучерявенком, та асистентом кафедри фінансового права, кандидатом юридичних наук А. М. Котенко.

Додаток: вказане на 10 арк.

Проректор
з наукової роботи                                                                                   А. П. Гетьман

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
щодо взаємовідносин приватних нотаріусів і Державної фіскальної
служби України стосовно адміністрування єдиного соціального внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

 

Юридично­видавниче приватне підприємство «Страйд» та редакція науково­прак­тичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» звернулися до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі — Лист), в якому на вирішення було поставлено чотири питання:

1.  Чи має право Державна фіскальна служба України вимагати від приватних нотаріусів — самозайнятих осіб надання копій документів (пункт 1 статті 13 Закону № 2464­VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)?

2.  Чи має право Державна фіскальна служба України проводити у приватних нотаріусів — самозайнятих осіб перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати єдиного соціального внеску (пункт 2 статті 13 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)?

3.  Чи має право Державна фіскальна служба України своїми наказами або листами встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахуван­
ня, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого в статті 9 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове держав­
не соціальне страхування»?

4.  Враховуючи, що для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб звітним періо­дом є календарний рік (пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», чи має право Державна фіскальна служба України вимагати від приватних нотаріусів проводити обчислення сум доходу щомісяця?

 

Щодо 1 питання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право, зокрема, отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб — підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. З Закону України «Про нотаріат» нотаріус — це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Отже, нотаріус — це особа, що уповноважена державою на здійснення нотаріальної діяльності та особа, що здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність.

Як випливає із приписів підп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквіда­торів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, терміном «самозайнята особа» охоплюються два різновиди суб’єктів: 1) фізичні особи — підприємці та 2) особи, що провадять незалежну професійну діяльність. Отже, приватні нотаріуси у розумінні Податкового кодексу України є особами, що займаються незалежною професійною діяльністю, яка за змістом ст. 3 Закону Украї­ни «Про нотаріат» є незалежною професійною нотаріальною діяльністю.

Повертаючись до приписів п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів мають право отримувати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і збо­рів функцій, передбачених цим Законом, від 1) органів державної влади; 2) органів місцевого самоврядування; 3) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; 4) від фізичних осіб — підприємців.

Отже, вказаним положенням надається право органам доходів і зборів отримувати від чітко визначеного кола суб’єктів інформацію про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску. Перелік суб’єктів, у яких органи доходів і зборів мають право отриму­вати відомості, вичерпний, отже, не може бути розширений. Як вже було з’ясовано, приватні нотаріуси чи особи, що здійснюють незалежну професійну нотаріальну діяльність не є фізичними особами — підприємцями.

Таким чином, органи доходів і зборів не мають права отримувати від приватних нота­ріусів відомості та/або копії документів про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості та/або копії документів, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в порядку передбаченому підпунктом 2 пункту 20.1 статті 20, пунктом 3 статті 73 Податкового кодексу України.

Що ж стосується права Державної фіскальної служби України вимагати (як зазначе­но у Листі) від приватних нотаріусів — самозайнятих осіб надання копій документів, то зазначимо таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загаль­нообов’язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право вилучати, а не вимагати, в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, фізичних осіб — підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 6 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236 «Про Державну фіскальну службу України», Державна фіскальна служба для виконання покладених на неї завдань має право вилучати в установленому законодавством порядку під час проведення перевірок у підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців та фізич­них осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок. Отже, право вилучати у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок, надається Державній фіскальній службі виключно під час проведення перевірок.

Звернемо увагу одразу на декілька колізій у чинному фінансовому законодавстві.

1. Згідно із ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів — центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну по­аткову і митну політику), та його територіальні органи.

Якщо ми звернемося до приписів п. 1 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2012 р. № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» (наразі є чинним), то встановимо, що Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної дер­жавної податкової, державної митної політики.

У той же час, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Серед завдань Державної фіскальної служби України (п. 3 Положення про Державну фіскальну службу України): внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної податкової, державної політики у сфері митної справи.

Таким чином, на Державну фіскальну службу України не покладено обов’язку (отже, немає такого права) по забезпеченню формування чи формуванню єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів. Державна фіскальна служба України лише вносить пропозиції щодо забезпечення формування державної податкової, державної політики у сфері митної справи на розгляд Міністра фінансів. У зв’язку із цим Державну фіскальну службу України не можна вважати органом доходів і зборів у розумінні ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

2. Постановою Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів» від 1.03.2014 р. № 67 було ліквідовано Міністерство доходів і зборів. Вказаною постановою відновлювалася діяльність Державної податкової та Державної митної служби України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальної службу на базі Міністерства доходів і зборів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236 «Про Державну фіскальну службу України» було затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, саме України. Слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 160 було утворено Державну фіскальну службу. Без слова «України». За таких умов невирішеним залишається питання, чи може Державна фіскальна служба керуватися у своїй діяльності Положенням про Державну фіскальну службу України. Видається, що ні.

 

Щодо 2 питання.

Як і у випадку з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання» визначений вичерпний перелік суб’єктів, у яких органи доходів і зборів мають право проводити перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру. Так, органи доходів і зборів мають право проводити перевірки: 1) на підприємствах; 2) в установах; 3) в організаціях; 4) у фізичних осіб — підприємців.

Як вже було з’ясовано під час відповіді на перше питання, поставлене у Листі, приватні нотаріуси чи особи, що здійснюють незалежну професійну нотаріальну діяльність не є фізичними особами — підприємцями. Отже, право органів доходів і зборів на проведення перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, що передбачене п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не роз­повсюджується на приватних нотаріусів.

 

Щодо 3 питання.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Вказаною нормою встановлюються особливості сплати єдиного внеску для різних платників, перелік яких визначений у ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Отже, приватні нотаріуси повинні сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Аналогічна норма міститься у п. 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 р. № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Вказується, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релі­гійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосеред­ньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним є календарний рік, що подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Звітність приватних нотаріусів щодо єдиного внеску передбачена Таблицею 3 «Нара­хування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особа­ми, які забезпечують себе роботою самостійно» додатку 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування. Так, приватним нотаріусом для розрахунку суми єдиного внеску необхідно вказати суму доходу, заявлену в податковій декларації.

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Форма та інструкція щодо заповнення декларації про майновий стан затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Згідно із п. 4 розділу III «Порядок заповнення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у розділі IV декларації «Доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність»: у рядку 04 вказується сума загального оподатковуваного доходу, отриманого фізичною особою протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності.

Наведене дозволяє дійти висновку, що приписи ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» знаходяться у логічному зв’язку із нормами Податкового кодексу України, а також положеннями наказів Міністерства доходів і зборів від 09.09.2013 р. № 454 «Про затвердження
Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 11.12.2013 р. № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Що стосується безпосередньо права Державної фіскальної служби України своїми наказами або листами встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого в статті 9 Закону № 2464­VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язко­ве державне соціальне страхування», зазначимо таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року № 12­рп/1998 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство») термін «законодавство» треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Таким чином, накази та листи Державної фіскальної служби України не охоплюються терміном «законодавство».

Відповідно до п. 9 Положення про Державну фіскальну службу України ДФС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прий­нятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно­розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання. Отже, накази Державної фіскальної служби України взагалі не є нормативно­правовими актами.

Що стосується листів Державної фіскальної служби України, які широко використовуються останньою, то видання їх взагалі не передбачене Положенням про Державну фіскальну службу України. Листи Державної фіскальної служби України не є нормативно­правовими, як наслідок, вони не тільки не можуть встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого у ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а взагалі не повинні видаватися. Така практика є хибною, однак загальноприйнятою для органів державної влади в Україні.

Наведене дозволяє зробити висновок, що Державна фіскальна служба України своїми наказами або листами не може встановлювати для приватних нотаріусів — самозайнятих осіб порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, відмінний від встановленого у ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Щодо 4 питання.

Обгрунтування відповіді на четверте питання Листа у більшій мірі наведене вище. Зазначимо лише окремі аспекти.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» періодом, за який платники єдиного внеску — приватні нотаріуси подають звітність до органу доходів і зборів, є календарний рік. Отже, приватні нотаріуси повинні сплачувати єдиний внесок, нара­хований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приват­них нотаріусів визначено календарний рік.

Таблицею 3 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно» додатку 5 до По­рядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачений обов’язок визначення сум доходів, заявлених у податковій декларації, у розрізі кожного місяця.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язко­ве державне соціальне страхування» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає роз’яснення з питань застосування
законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до спільного листа Міністерства доходів і зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 р. № 21052/5/99­99­17­03­01­16, від 27.12.2013 р. № 36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску» (ми залишаємося на позиціях хибності регулювання відносин листами чи роз’ясненнями органів державної влади) консультації з питань заповнення усіх таблиць додатка 5 щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 за № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», надають органи Пенсійного фонду України.

Оскільки нас цікавить Таблиця 3 додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, то щодо заповнення останньої необхідно звернутися до роз’яснень Пенсійного фонду.

Як випливає із роз’яснень Пенсійного фонду України від 13.08.2013 р. «Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22­2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18­1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24­1 від 10.12.2012, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 12­1 від 22.07.2013» у графі 2 таблиці 3 додатка 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року, який визначено за нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, без врахування максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок. У графі 3 таблиці 3 додатка 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року.

Питання щодо порядку визначення суми доходу, заявленої в податковій декларації (графі 2 таблиці 3 додатка 5) у розрізі кожного місяця роз’ясненнями не вирішено. Оскільки формою податкової декларації про майновий стан не передбачено для осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю, обов’язку визначення доходу у роз­різі кожного місяця, то визначення сум доходів у графі 2 таблиці 3 додатка 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації», певно, повинно відбуватися за аналогією із графою 3 — самостійно платником у розрізі кожного місяця відповідного звітного року.

Не дивлячись на обов’язок приватних нотаріусів у графі 2 таблиці 3 додатка 5 самостійно визначити суму доходу, заявлену в податковій декларації, у розрізі кожного місяця, Державна фіскальна служба України не може вимагати від конкретного приватного нотаріуса проводити обчислення сум доходу щомісяця.

Завідувач кафедри фінансового права
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних
наук, професор, академік Національної
академії правових наук України                                                                  М.П. Кучерявенко

Асистент кафедри фінансового права
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого,
кандидат юридичних наук                                                                           А.М. Котенко

 

 

Передплата на 2015 рік здійснюється через:

Одержувач: ЮВПП «Страйд»
Код ЄДРПОУ 32335789
п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618
Призначення платежу: Передплата за журнал „МЕН” на 2015 рік. Без ПДВ. (вказати свої реквізити та адресу)

Вартість передплати становить 1200 грн.

Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09;
E-mail: stride.zakaz@ukr.net

http://www.yurradnik.com.ua/

отримати