«Академічні слухання»
№ 1
19 листопада 2010 року м. Київ

Модератор заходу – Марченко Володимир Миколайович, (нотаріус, член Академії нотаріату України, Президент асоціації приватних нотаріусів Харківської області, шеф-редактор науково-практичного журналу ”Мала енциклопедія нотаріуса”).

Вступне слово – Черниш Володимир Миколайович (президент Академії нотаріату України, Голова Київського відділення УНП, зав. кафедри нотаріального права та організаційного забезпечення нотаріальної діяльності КУТЕП, к.ю.н., заслужений юрист України).
Тема слухань:
1. Обговорення Концепції розвитку нотаріату в Україні.
« Обговорення проектів змін до:
2. Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5
3. Порядку ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій
4. Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів.
5. Порядку проведення сертифікації робочих місць приватних нотаріусів.
6. Методичних рекомендацій з питань засвідчення справжності підпису на заяві – згоді на вчинення окремих видів нотаріальних дій
7. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮУ від 03 березня 2004 року № 20/5»

Доповідач:

Чижмарь Катерина Іванівна (Директор Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань, Голова Консультативно – методичної ради з питань нотаріату при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань, магістр державного управління, к.ю.н., заслужений юрист України)

Участь в слуханнях лише за попередньою реєстрацією.

Кількість учасників обмежена (зал на 500 осіб)

Учасники слухань будуть мати виключну можливість придбати на місці (за їх бажанням) перший (обмежений) тираж :
1) Бюлетеня Міністерства юстиції України темою номера якого є Методичні рекомендації з питань фінансового моніторингу у сфері нотаріату.
2) „Коментованих зразків документів” серії „Золоті сторінки „Мала енциклопедія нотаріуса” – том 2.

Зареєструвати участь можливо:
за телефонами: 8/067/572-16-15, 8 /057/ 714-00-38,
8 /057/ 7-142-790.
АБО подати заяву на участь у письмовій формі на електронну пошту: miss_zi@bk.ru
АБО за телефоном/факсом 8 /057/ 714-27-90.

ЗАЯВА НА УЧАСТЬ У СЕМІНАРІ
П.І.Б. Нотаріальний округ № Свідоцтва, виданого МЮУ про право на зайняття
нотаріальною діяльністю Контактні телефони

Дата та час проведення: 19 листопада 2010 року, 10.00 – 13.00;
реєстрація учасників з 9-00 до 10.00.
Місце проведення семінару: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 26, конференц-зал. Київського технікуму готельного господарства.
Маршрут до місця проведення семінару у м. Києві:
Зупинка Метро „Дарниця” (виходимо в сторону „Дитячого світу”) сідаємо на Маршрутне таксі № 600. Чи наступна зупинка метро „Чернігівська” (виходимо на трамвайну зупинку в сторону ринку „Юність” та сідаємо на будь-який трамвай – виходимо на 4 — тій зупинці, переходимо через дорогу, далі іде доріжка лісом  Технікум)

Шановний Володимире Миколайовичу!

Повідомляємо, що Ваше звернення щодо оподаткування діяльності нотаріусів надіслано за належністю до Міністерства юстиції України з проханням розглянути його та повідомити Вас про результати.

З повагою
Заступник Глави Адміністрації
Президента України – Керівник
Головного управління з питань
судової реформи та судоустрою А. Портнов

*****************************************************************************************************************

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Україна, 01001, м. Київ
вул. Городецького, 13
Тел./факс: (38-044) 278-37-23
29.10.2010 № 13407-0-4-10-31
На № ___________________________

Голові секції нотаріусів,
члену правління
Асоціації правників України
Марченку В. М.
місто Харків,
вул. Ольмінського, 6
Про результати розгляду звернення

Міністерством юстиції України розглянуто Ваше звернення, що надійшло від Адміністрації Президента України, і в межах компетенції повідомляється наступне.
У вересні 2010 року при опрацюванні проекту Податкового кодексу України (далі – Проект) Міністерством юстиції України було запропоновано внести до Проекту відповідні зміни в частині необхідності врахування при оподаткуванні доходів приватних нотаріусів за звітний податковий період документально підтверджених витрат, пов’язаних з організацією їх роботи.
У зв’язку із зазначеним було запропоновано доповнити частину 6.3 статті 6 «Податкова знижка» Проекту, яка визначає перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, новим підпунктом такого змісту:
«суму витрат особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, на: придбання та утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оренду основних засобів;
оплату опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інших послуг з утримання приміщення, що є робочим місцем особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати);
оплату праці найманих працівників;
оплату вартості матеріально — технічного забезпечення робочого процесу (організаційна техніка, канцелярське приладдя тощо)».
Також слід зазначити, що на даний час на розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», зареєстрований 11 березня 2010 року за № 1286-2, яким, зокрема, визначається перелік обов’язкових витрат нотаріуса, а також порядок оплати вчинюваних нотаріальних дій.

Заступник Міністра Л.В. Єфіменко

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
14.10.2010 м.Київ № 2526/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2010 за № 934/18229

Про затвердження Змін до наказу
Міністерства юстиції України
від 25.12.2006 № 103/5

Відповідно до Закону України від 18.05.2010 № 2258-VІ “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та з метою встановлення єдиної нотаріальної практики щодо проведення первинного фінансового моніторингу фінансових операцій

НАКАЗУЮ:
Затвердити Зміни до Примірної програми стажування громадян України в державних нотаріальних конторах або в нотаріусів, що займаються приватною нотаріальною практикою, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2006 № 103/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.12.2006 за № 1348/13222 (зі змінами) ( додаються).
Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань (Чижмарь К.І.):
2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (зі змінами).
2.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр
Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
14.10.2010 № 2526/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2010 за № 934/18229

Зміни
до Примірної програми стажування громадян України в державних нотаріальних конторах або в нотаріусів, що займаються приватною нотаріальною практикою
Пункт 4 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту: “завдання та функції нотаріусів як спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу та заходи, які вживаються ними у разі здійснення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу”.
У пункті 7:
2.1. В абзаці першому пункту 7 слова “загальні правила” замінити словами “загальний порядок”;
2.2. В абзаці вісімнадцятому слова “посвідчення тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці” виключити.

Директор Департаменту нотаріату,
фінансового моніторингу
юридичних послуг та реєстрації
адвокатських об’єднань
К.І. Чижмарь

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
13.10.2010 м. Київ № 2501/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.10.2010 за № 926/18221

Про затвердження
Порядку ведення
Єдиного реєстру нотаріусів

Відповідно до Закону України «Про нотаріат», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.99 № 1272 «Про державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції» та з метою вдосконалення єдиної системи обліку інформації про нотаріусів України

НАКАЗУЮ:
Затвердити Порядок ведення Єдиного реєстру нотаріусів, що додається.
Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 27.05.99 № 26/5 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Єдиного реєстру нотаріусів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.06.99 за № 358/3651 (із змінами).
Встановити, що забезпечення ведення Єдиного реєстру нотаріусів здійснюється державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за рахунок коштів, отриманих за надання послуг.
Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В. Б.) забезпечити впровадження відповідного веб-сайту для забезпечення доступу до відомостей Єдиного реєстру нотаріусів.
Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства юстиції України (Чижмарь К.І.), державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (Добжанський В.Б.):
5.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами).
5.2. Довести цей наказ до відома Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, регіональних філій державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та забезпечити його застосування в роботі.
Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі довести цей наказ до відома нотаріусів та забезпечити його належне виконання.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр
Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
13.10.2010 № 2501/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.10.2010 за № 926/18221

ПОРЯДОК
ведення Єдиного реєстру нотаріусів
I. Загальні положення

1.1. Єдиний реєстр нотаріусів — це комп’ютерна база даних, в якій містяться відомості про державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та нотаріусів України.

1.2. Держатель Єдиного реєстру нотаріусів — Міністерство юстиції України, що розробляє організаційні, методологічні принципи ведення Єдиного реєстру нотаріусів та забезпечує його функціонування.

1.3. Адміністратор Єдиного реєстру нотаріусів (далі — Адміністратор) — державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, що здійснює заходи зі створення та супроводження програмного забезпечення Єдиного реєстру нотаріусів (далі – Єдиний реєстр), у тому числі з впровадження та підтримки веб-сайту для доступу до відомостей Єдиного реєстру, організацію доступу до Єдиного реєстру, забезпечує збереження та захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі, уносить до Єдиного реєстру отримані від Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі – Головні управління юстиції) відомості, надає інформацію з Єдиного реєстру, а також виконує інші функції, передбачені цим Порядком.

1.4. Ведення Єдиного реєстру здійснюється українською мовою.

1.5. Інформація, яка міститься у Єдиному реєстрі, є відкритою.

II. Порядок подання та внесення відомостей до Єдиного реєстру

2.1. Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є повідомлення Головних управлінь юстиції про:

призначення на посаду до державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву нотаріуса;

реєстрацію приватної нотаріальної діяльності;

перебування нотаріуса державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною тощо, а також закінчення або переривання такої відпустки;

звільнення нотаріуса з державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву;

зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса;

переведення державного нотаріуса на іншу посаду в межах області (міста), у тому числі переведення державного нотаріуса до іншої державної нотаріальної контори;

переведення державного нотаріуса на нову посаду в межах державної нотаріальної контори;

реєстрацію державної нотаріальної контори;

зміну місцезнаходження або телефону державної нотаріальної контори;

зміну нотаріального округу державної нотаріальної контори;

ліквідацію державної нотаріальної контори;

поновлення нотаріальної діяльності нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю;

зміну робочого телефону, адреси розташування робочого місця (в межах одного нотаріального округу) нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю; зміну нотаріального округу в межах області нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю;

зміну прізвища, імені, по батькові нотаріуса.

2.2. Головні управління юстиції в день виникнення підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру, але не пізніше наступного робочого дня, надсилають Адміністратору повідомлення в паперовій або електронній формі з використанням електронного цифрового підпису для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру за формою, встановленою у додатках 1-3 до цього Порядку.

2.3. Адміністратор вносить до Єдиного реєстру відомості у день їх отримання від Головних управлінь юстиції або наступного робочого дня.

III. Порядок доступу до інформації Єдиного реєстру

3.1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи, організації та інші юридичні і фізичні особи отримують доступ до відомостей Єдиного реєстру через веб-сайт, який ведеться Адміністратором, шляхом пошуку та перегляду інформації про:

3.1.1 державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви (які не ліквідовано):

назви державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву;

прізвища, імена, по батькові нотаріусів, які працюють у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві;

номери свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

місцезнаходження державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочі телефони;

3.1.2 нотаріусів, діяльність яких не припинена:

прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса;

номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

назва державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву або відмітка про те, що нотаріус займається приватною нотаріальною діяльністю;

місцезнаходження державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву або адреса робочого місця (контори) нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю, робочі телефони.

3.2. Пошук інформації через веб-сайт здійснюється за адміністративно-територіальними одиницями (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) та назвою державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, прізвищем, іменем, по батькові нотаріуса або номером свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

3.3. Оновлення інформації на веб-сайті здійснюється не рідше одного разу на місяць.

3.4. Державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, нотаріуси можуть користуватися інформацією Єдиного реєстру через єдину комп’ютерну базу даних, підключення до якої здійснюється на підставі укладених з Адміністратором договорів.

3.5. Надання інформації з Єдиного реєстру на письмові запити органів державної влади, інших юридичних та фізичних осіб здійснюється Адміністратором у вигляді інформаційної довідки. Заява про видачу інформаційної довідки з Єдиного реєстру нотаріусів подається за формою, встановленою у додатку 4 до цього Порядку, з обов’язковим проставленням печатки (у разі подання запиту органом державної влади або іншою юридичною особою).

3.6. Для формування інформаційної довідки пошук у Єдиному реєстрі здійснюється за прізвищем, іменем, по батькові нотаріуса або номером свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, про державну нотаріальну контору (державний нотаріальний архів) — за назвою державної нотаріальної контори (державного нотаріального архіву).

3.7. Інформаційна довідка містить такі відомості з Єдиного реєстру:

3.7.1 про державну нотаріальну контору, державний нотаріальний архів:

відомості, передбачені абзацами другим, п’ятим підпункту 3.1.1 пункту 3.1 цього Порядку;

дату ліквідації державної нотаріальної контори;

3.7.2 про нотаріуса:

відомості, передбачені абзацами другим — п’ятим підпункту 3.1.2 пункту 3.1 цього Порядку;

дату видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

номер посвідчення та дату його видачі (для нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю);

нотаріальний округ;

дату припинення приватної нотаріальної діяльності нотаріуса;

дату звільнення нотаріуса державної нотаріальної контори або державного нотаріального архіву;

дату зупинення нотаріальної діяльності;

або відмітку про відсутність за вказаними параметрами відомостей у Єдиному реєстрі.

3.8. Адміністратор протягом не більше ніж п’яти робочих днів з дня отримання запиту виготовляє інформаційну довідку.

3.9. Адміністратор відмовляє у видачі інформаційної довідки, коли запит оформлено неналежним чином або у запиті відсутні чи наведені не повністю або з виправленням відомості, зазначені у пункті 3.5 цього Порядку.

IV. Забезпечення дотримання вимог Порядку

4.1. Особи, які подають відомості Адміністратору та його філіям для внесення до Єдиного реєстру, відповідають за їх достовірність та своєчасність надання.

4.2. Адміністратор відповідає за своєчасність унесення та відповідність даних у Єдиному реєстрі відомостям, що надаються Головним управлінням юстиції з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

4.3. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюють Департамент нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства юстиції України та начальники Головних управлінь юстиції.

Директор Департаменту
нотаріату, фінансового моніторингу
юридичних послуг та
реєстрації адвокатських об’єднань
К.І. Чижмарь

З повагою,
член Консультаційно-методичної ради
при Департаменті нотаріату,
фінансового моніторингу ,
юридичних послуг та
реєстрації адвокатських об’єднань Володимир Марченко

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.10.2010 м. Київ № 2481/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.10.2010 за № 936/18231

Про внесення змін до наказу
Міністерства юстиції України
від 30.05.2008 № 914/5

Відповідно до Закону України від 01.10.2008 № 614-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» та з метою належної організації роботи державних нотаріальних контор,

НАКАЗУЮ:

1. Внести до наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2008 № 914/5 «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2008 за № 489/15180, такі зміни:

1.1. У пункті 1 наказу:

у підпункті 1.1 абзац другий викласти в такій редакції:

«установлення загальних вихідних днів для державних нотаріальних контор — субота та неділя, а за наявності декількох державних нотаріальних контор (міської, районної) в одному населеному пункті установлення для таких державних нотаріальних контор різних вихідних днів (субота, неділя або неділя, понеділок)»;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

2

«здійснення прийому громадян у державних нотаріальних конторах протягом робочого дня. У багатоскладових державних нотаріальних конторах встановлення перерви для відпочинку та харчування організувати таким чином, щоб державна нотаріальна контора працювала безперервно протягом робочого дня.»;

підпункт 1.6 викласти в такій редакції:

«1.6. Забезпечити роботу виїзних громадських приймалень у віддалених населених пунктах чи районах, які не забезпечені нотаріальними послугами для надання юридичної допомоги, консультацій тощо згідно з графіками, затвердженими начальниками Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, із залученням державних та приватних нотаріусів.»;

підпункт 1.7. викласти в такій редакції:

«1.7. Інформувати населення, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також засоби масової інформації про затверджені графіки роботи виїзних громадських приймалень.»;

підпункт 1.11 викласти в такій редакції:

«1.11. З метою підвищення кваліфікації посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад щодо вчинення ними нотаріальних дій надавати їм у межах компетенції методичну допомогу та забезпечити проведення навчань за участю державних та приватних нотаріусів — фахівців у галузі нотаріату.».

1.2. Підпункт 2.1 пункту 2 виключити.

2. Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань (Чижмарь К.І.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами).

2.2. Довести цей наказ до відома начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

3. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі забезпечити належне виконання цього наказу.

3

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр
Олександр Лавринович

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 13.10.2010 м. Київ № 2500/5

Про затвердження Методичних рекомендацій
стосовно державної реєстрації права користування
(найму, оренди) будівлею або іншими капітальними
спорудами, їх окремими частинами

Відповідно до підпункту 31 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 № 1577,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації стосовно державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, що додаються.

2. Департаменту цивільного законодавства та підприємництва (Завальна І.І.) довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

3. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі довести цей наказ до відома бюро технічної інвентаризації, нотаріусів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Єфіменка Л.В.

Міністр Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
від 31 жовтня 2010 року № 2500/5

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
стосовно державної реєстрації права користування (найму, оренди)
будівлею або іншими капітальними спорудами,
їх окремими частинами

І. Загальні положення

16 березня 2010 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі – Закон), яким передбачається створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і визначаються нові підходи до державного регулювання цивільних правовідносин у цій сфері.

Законом викладено Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у новій редакції та внесено зміни до деяких законодавчих актів, норми яких регулюють відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Закону обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження як на земельні ділянки, так і на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, зокрема право власності, право володіння, право користування (сервітут), право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, іпотека.

Однією із нових концептуальних засад у регулюванні відносин у сфері державної реєстрації відповідно до Закону є відмова держави від необхідності здійснення державної реєстрації правочинів шляхом виключення із положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» норм, які регулюють відносини, пов’язані з її проведенням. Натомість, Законом вводяться норми, що додатково гарантують захист речових прав – встановлюють обов’язковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникають, зокрема, і на підставі укладених договорів.

Так, відповідно до чинної редакції статті 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації. У свою чергу, Законом вказану статтю Цивільного кодексу України викладено у новій редакції (набуває чинності з 1 січня 2012 року), відповідно до якої право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до Закону.

Слід відмітити, що єдиним критерієм, який залишається незмінним як у випадку державної реєстрації правочинів, так і у випадку державної реєстрації прав, що виникають на підставі таких правочинів, є строк, на який укладено договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), що становить не менш як три роки.

Звертаємо увагу, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2012 року.

Встановлюючи вказаний порядок державної реєстрації прав, Закон визначив, що у перехідний період (до 1 січня 2012 року) державна реєстрація, зокрема, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі – Реєстр прав) (пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Системний аналіз норм Закону дає підстави стверджувати, що його положення стосовно державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, в тому числі і в частині єдиного критерію для державної реєстрації таких речових прав (строк на який укладено договір), мають застосовуватись як реєстраторами бюро технічної інвентаризації у перехідний період, так і державними реєстраторами відповідно до Закону з 1 січня 2012 року.

При цьому необхідно наголосити, що відповідно до Закону право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами є похідним і реєструється після державної реєстрації права власності на таке майно.

ІІ. Державна реєстрація права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами

1. Перш за все слід звернути увагу, що обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права, що виникли на підставі договорів, укладених після набрання чинності Законом, тобто, починаючи з 16 березня 2010 року. Таке твердження ґрунтується на тому, що саме цей Закон містить норму щодо проведення реєстраторами БТІ державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами.

Водночас, враховуючи заявочний принцип побудови системи державної реєстрації речових прав, за заявою зацікавленої особи державній реєстрації підлягають і ті речові права, що виникли на підставі договорів, укладених до набрання чинності Законом.

Порядок державної реєстрації такого речового права до 1 січня 2012 року встановлює Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 28 липня 2010 року № 1692/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі – Положення).

У розумінні Положення державна реєстрація прав – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об’єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.2).

Пунктом 2.1. Положення встановлено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав.

Таким чином, у разі, якщо право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами підлягає державній реєстрації з підстав, зазначених у Розділі І цих Методичних рекомендацій, – заяву про державну реєстрацію такого речового права подає правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа, з огляду на те, що саме вказана особа є заінтересованою у визнанні та підтвердженні державою її речового права.

2. Численні звернення БТІ щодо процедури внесення запису до Реєстру прав про припинення речового права свідчать про необхідність висловлення наступної позиції.

Речове право в контексті порушеного питання – це право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, що виникає на підставі відповідного договору найму (оренди). Строк дії такого договору є його істотною умовою. При цьому, з припиненням зазначеного договору найму (оренди) припиняється й речове право, що виникло відповідного до нього.

Згідно з підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 Положення записи про інші речові права на нерухоме майно, відмінні від права власності, та суб’єкта (суб’єктів) цих прав розділу Реєстру прав містять, зокрема, строк дії речового права.

Таким чином, виходячи з правової природи речового права, яке є строковим, а також з огляду на те, що строк дії речового права є обов’язковою складовою запису розділу Реєстру прав, припинення речового права з підстав закінчення його строку відповідно до істотних умов договору не тягне за собою обов’язок звернення особи з відповідною заявою для внесення відповідних змін до Реєстру прав.

Водночас, у разі дострокового припинення речового права із заявою про внесення відповідних змін до Реєстру прав має звернутися зацікавлена особа, якою може бути як власник майна, так і правонабувач (правонабувачі).

ІІІ. Поширення норм Закону на правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла

Слід закцентувати увагу на тому, що Цивільний кодекс України, регулюючи відносини, пов’язані з наймом (орендою), у Книзі п’ятій застосовує різні правові конструкції в залежності від статусу майна, яке може бути предметом такого виду договорів.

Так, § 4 глави 58 «Найм (оренда)» містить положення щодо найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Водночас, окремою главою 59 «Найм (оренда) житла» врегульовано відносини, що пов’язані з укладенням договору саме щодо такого виду нерухомого майна як житло.

Тобто, відповідно до Цивільного кодексу України житло як об’єкт нерухомості виокремлено в окрему правову категорію і не може ототожнюватися з об’єктами, речові права щодо яких виникають з підстав, визначених § 4 глави 58 «Найм (оренда)». Таким чином Цивільний кодекс України встановлює різні підходи до регулювання відносин найму (оренди) в залежності від цільового призначення об’єктів нерухомого майна.

З огляду на загальні засади регулювання відносин найму (оренди), що визначені Цивільним кодексом України, а також виходячи із положень Закону, норми останнього щодо обов’язковості державної реєстрації такого речового права як користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, не поширюються на правовідносини, що виникають з договорів найму (оренди) житла.

Директор департаменту
цивільного законодавства
та підприємництва

І.І. Завальна

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Цивільний кодекс передбачає дві підстави спадкування, а саме спадкування за заповітом та спадкування за законом. В першу чергу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, що є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування лише за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Слід також зауважити, що у тому випадку, коли спадкування здійснюється за заповітом, законом визначено вичерпний перелік осіб, які незалежно від змісту заповіту, мають право на обов’язкову частку у спадщині, тобто також закликаються до спадкування. До таких осіб належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які, в даному випадку, спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Положеннями Цивільного кодексу закріплено право спадкоємців прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто в день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

У тому випадку, коли спадкоємець бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав разом із спадкодавцем, він має подати до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву відповідного змісту.

Єдиним документом, що підтверджує право спадкоємців на спадкове майно, є свідоцтво про право на спадщину, яке видається на ім’я кожного спадкоємця, що прийняв спадщину, після закінчення строку, встановленого для її прийняття. Цивільний кодекс України встановлює обов’язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутись до нотаріуса за видачею на його ім’я свідоцтва про право на спадщину на таке майно, а також зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Однак, процес оформлення спадкових прав на земельну ділянку має свої особливості.

Так, нотаріус при оформленні спадщини шляхом витребування відповідних доказів має перевірити певні факти, зокрема, визначити склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації (у тому числі земельна ділянка), провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів, які підтверджують право власності спадкодавця на таке майно.

На сьогодні, відповідно до положень Земельного кодексу України до документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, належать державний акт про право власності на земельну ділянку, цивільно – правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом (договір купівлі – продажу, дарування, довічного утримання тощо), а також свідоцтво про право на спадщину. При цьому, у тому випадку, коли право власності на земельну ділянку посвідчується відповідною цивільно – правовою угодою чи свідоцтвом про право на спадщину, такі документи не є самостійними правовстановлювальними документами, оскільки до них в якості додатка має бути долучений державний акт про право власності на земельну ділянку, що була відчужена чи успадкована.

Таким чином, у випадку, коли земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі цивільно – правового договору або свідоцтва про право на спадщину, для оформлення спадкових прав на таку земельну ділянку спадкоємцями має бути подано нотаріусу відповідний правовстановлювальний документ з долученим до нього державним актом про право власності на земельну ділянку, що спадкується.

Крім того, на долученому державному акті повинна міститись відмітка нотаріуса, яким було посвідчено відповідний договір чи видано свідоцтво, а також органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про перехід права власності на земельну ділянку.

Слід зазначити, що відмітка про перехід права власності на земельну ділянку проставляється на долученому до правовстановлювального документа державному акті про право власності на земельну ділянку при кожному подальшому відчуженні (спадкуванні) землі.

Отже, якщо в якості правовстановлювального документа на спадкову земельну ділянку нотаріусу було надано відповідний договір чи свідоцтво про право на спадщину, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку долучає державний акт про право власності на земельну ділянку до такого свідоцтва та проставляє на цьому акті нову відмітку про перехід права власності згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».

Вказаною постановою затверджено Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, яким, зокрема, передбачено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності за наявності витягу з Державного реєстру земель.

Таким чином, для оформлення спадкових прав на земельну ділянку нотаріусу, серед іншого, надаються відповідний правовстаноювальний документ на спадкову земельну ділянку, а також витяг з Державного реєстру земель.

Окремо слід розглянути питання щодо спадкування земельних ділянок іноземними громадянами та особами без громадянства.

Оформлення такими особами спадкових прав на земельні ділянки здійснюється за загальними правилами, передбаченими чинним цивільним законодавством. Однак, Земельним кодексом України встановлено обов’язок іноземного громадянина або особи без громадянства, що прийняли у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, протягом року відчужити таку земельну ділянку. Невиконання зазначеної вимоги є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку, що здійснюється у судовому порядку.

Спадкування земельних ділянок, що підпадають під дію мораторію (земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства), встановленого Земельним кодексом України, відбувається на загальних підставах.

М. Гаврик, головний спеціаліст Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань