ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua

В этот светлый день люди приносят домой освященные в церквях ветви и цветы, а вместе с ним — мир и Божье благословение. Человеческие сердца наполняются добром, любовью и всепрощением.
В эти дни мы, украинцы, задумываемся над тем, чтобы наш народ получил единство и справедливость, чтобы грядущие поколения были счастливыми, а родная Украина — процветающей!
В день светлого Праздника искренне желаем всем добра, благополучия, семейного уюта, любви и внимания от близких.
Пусть Господь дарует нам надежду на достойное будущее, поможет в осуществлении светлых замыслов, сохранит от жизненных неурядиц, пошлет мир и добро Украине.
С уважением,
Администрация

АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6.
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 в АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові,
МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

Вих. № 8 від „ 27 ” травня 2011 року
Народному депутату України
Голові депутатської фракції
Партії регіонів
у Верховній Раді України
Єфремову Олександру Сергійовичу

Шановний Олександре Сергійовичу !

8 лютого 2011 року набув чинності Закон України № 2913-VI «Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права спільної сумісної власності подружжя».
Ці зміни призводять до правового колапсу в питаннях розпорядження приватизованим майном.
При прийнятті цих змін законодавець не помітив практично двадцятирічну позитивну нотаріальну практику із цього питання. За ці роки було вчинено сотні тисяч юридичних дій, пов’язаних з приватизованим майном подружжя (заповіти, іпотеки, дарування, купівля-продаж та міни житла, видачі свідоцтв про право на спадщину тощо).
Виникає враження, що ці аспекти приватизаційного процесу не були досліджені та враховані.
Також не має свідчень про узгодження таких принципових змін до Сімейного кодексу України із провідними науковими установами України, особливо з метою врахування внесення змін до інших суміжних законодавчих актів.

Що не врахували автори змін:

1. Приватизація — це правовідносини між Державою Україна та її громадянами, які відповідно до закону мають право на одержання у власність частки державного майна.
2. Право на приватизацію житла в Україні мають тільки ті особи, які мають статус громадянина України за рахунок житлових чеків та інших приватизаційних паперів (право на які мають виключно громадяни України і при цьому виключно один раз).
3. Чоловік та дружина повинні постійно проживати в квартирі, яка приватизується або за ними зберігається право на житло.
4. Чоловік та дружина повинні висловити своє бажання на приватизацію квартири.
5. Приватизація житла в Україні є безоплатною.
6. Приватизація — це право, а не обов’язок громадян України.
7. Згідно зі ст. 717 ЦК України дарування (так само, як і приватизація за визначенням) є безоплатною передачею у власність майна однією особою іншій, незалежно від правосуб’єктного складу такого роду правочину.
8. Приватизація добігає свого кінця і немає правового та логічного сенсу змінювати її правила наприкінці другого десятиріччя її дії.

Негативні наслідки:
1. Приватизацією житла скористаються негромадяни України.
2. Право власності на приватизовану землю отримають іноземці та особи без громадянства.
3. Подружжя отримають право декілька разів скористатися безоплатною приватизацією, проживаючи в іншому місці (не в приміщенні, яке приватизується).
4. Участь у приватизації без висловленого на це бажання.
5. Право на спільне майно отримають «фактичні» подружжя (ст. 74 СК України).
6. Встановлено два окремих нерівноцінних порядки приватизації за участю подружжя з відповідними наслідками:
а) дружина та чоловік приживають разом;
б) проживають окремо.
7. Будуть порушені права пільгових учасників приватизації житла (чорнобильці; громадяни нагороджені вищими відзнаками держави; інваліди дитинства; ветерани праці, Збройних Сил; реабілітовані і т. ін.).
8. Непередбачувані наслідки за посвідченими раніше заповітами, іпотечними договорами тощо, які вже неможливо змінити з об’єктивних підстав.

Таким чином, приватизація — це спосіб «розрахунків» держави зі своїми громадянами. Іноземці та особи без громадянства не мають права на приватизацію державного житлового фонду. Щодо конкретного приміщення, то право на приватизацію набувають не будь-які особи, а лише ті, які постійно в ньому проживали або зберегли право на житло на законних підставах.
Не можна допустити, щоб приватизація стала підставою автоматичного набуття права власності в того з подружжя, хто не брав у ній участі, який не є громадянином України або не має офіційної реєстрації шлюбу.

Як виправити ситуацію:
Пропонуємо внести відповідні зміни до ст. 57 та ст. 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права особистої приватної власності подружжя.
Проект відповідного Закону України та проект Пояснювальної записки до нього додаються.

Додаток 1 Проект Закону України „Про внесення змін до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України”.
Додаток 2 Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України»

З повагою
Президент
Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко
27.05.2011 року

Додаток 1

Проект
вноситься народним депутатом України
Єфремовим Олександром Сергійовичем

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України
(щодо об’єктів права особистої приватної власності подружжя)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. 1. Частину першу статті 57 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135; 2007 р., № 10, ст. 87) доповнити пунктом 4 та 5 такого змісту:
«4. Житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації державного житлового фонду в межах санітарних норм відповідно до Закону.
5. Земельна ділянка, набута одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації із земель державної або комунальної власності відповідно до Закону.»
2. Частину п’яту статті 61 Сімейного кодексу України (2947–14) (Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., № 21–22, ст. 135) виключити.

ІІ. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради України В. ЛИТВИН

Додаток 2

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення зміни
до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України»
(щодо об’єктів права особистої приватної власності дружини, чоловіка )

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Законопроект розроблено у зв’язку з необхідністю удосконалення правового режиму особистої приватної власності подружжя шляхом уточнення переліку об’єктів такого права власності.
Частиною 5 статті 61 зазначеного Кодексу визначено, що об’єктами права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Ця норма набула чинності та вступила в дію з 08.02.2011 р.
Проте за час існування приватизаційних відносин між Державою та громадянами України склалася зовсім протилежна нотаріальна та судова практика, яка визнає майно, набуте одним із подружжя шляхом реалізації права на безоплатну приватизацію, — особистим приватним майном. Слід зазначити, що приватизацію житла та земельних ділянок необхідно розглядати як правові відносини між Українською державою і громадянином України. Ці відносини персоніфіковані і виникають не з приводу спільно «набутого» чи «нажитого» майна.
Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначає правові основи приватизації житла як один зі способів набуття його у власність. Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення особистого права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення їх до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Відповідно до зазначеного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється шляхом його відчуження на користь громадян України у спосіб безоплатної передачі їм квартир (будинків), кімнат у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю, а також продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають у них або перебувають у черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Наведена норма Закону після набрання чинності Конституцією України безпосередньо реалізує конституційну вимогу щодо рівності громадян перед законом, не допускає дискримінації громадян України залежно від площі житла, яке вони займали в державному житловому фонді на момент приватизації, забезпечує конституційну гарантію реалізації права на житло шляхом набуття його у власність (частина перша статті 24, частина перша статті 47 Основного Закону України).
Щодо земельних ділянок, набутих громадянами України внаслідок безоплатної приватизації, то Верховний Суд України у постанові Пленуму ВС «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 19.03.2010 р. № 2 узагальнив судову практику та постановив, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду (п. 18-2).
Приватизація земель державної та комунальної власності є правом громадян України (ст. 116 Земельного кодексу України) у межах норм та видів використання, встановлених Земельним кодексом України. Громадяни інших держав та особи без громадянства не мають такого права. Вони можуть тільки набувати землі у власність шляхом укладання цивільно-правових договорів і виключно окремо визначених категорій земель.
Спільна сумісна власність подружжя передбачає спільне володіння, користування та розпорядження таким майном. Співвласники (подружжя) мають право на поділ спільного сумісного майна подружжя, а також на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно до частини 3 статті 81 Земельного кодексу України: «Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті (тобто на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини».

Враховуючи, що право приватизації є Конституційним правом лише громадян України, яке не поширюється на громадян інших держав та осіб без громадянства, з метою посилення захисту інтересів громадян України на особисте приватне майно та недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян України, задекларованих Державою, закріплення на законодавчому рівні нотаріальної та судової практики, доцільно встановити, що житло та земельна ділянка, набуті одним із подружжя за час шлюбу на підставі безоплатної приватизації в межах санітарних норм (щодо житла) та в межах норм та видів використання (щодо земельних ділянок), — є об’єктом особистої приватної власності дружини чоловіка.

2. Цілі і завдання законопроекту
Законопроект розроблено з метою удосконалення правового режиму особистої приватної власності подружжя.
Завданням законопроекту є уточнення переліку об’єктів такого права власності.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Зміст законопроекту полягає в доповненні частини першої статті 57 Сімейного кодексу України новими пунктами, які встановлюють, що об’єктами особистої приватної власності дружини, чоловіка є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації державного житлового фонду в межах санітарних норм, відповідно до Закону та земельна ділянка, набута одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації із земель державної або комунальної власності відповідно до Закону та виключенні частини п’ятої статті 61 Сімейного кодексу України
Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

4. Місце законопроекту в системі законодавства
Законопроект стосується сімейного законодавства України. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Сімейний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів.

6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття
Прийняття цього законопроекту дозволить удосконалити правовий режим житла та земельної ділянки, у тому числі набутої одним із подружжя за час шлюбу на підставі приватизації, як об’єктів особистої приватної власності подружжя, забезпечити однозначне застосування норм Сімейного кодексу України нотаріусами та судами, що сприятиме захисту майнових інтересів громадян України.

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.
ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.
Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua

Відповідний проект закону розроблено Мін‘юстом та винесено на обговорення для надання зауважень та пропозицій. З текстом проекту можна ознайомитися на сайті Міністерства.

Як повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович, проект закону розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні питання надання та платності адміністративних послуг, які відносяться до повноважень Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України, оскільки на сьогодні такі послуги надаються на підставі підзаконних нормативно-правових актів.

Закон дозволить запровадити єдиний порядок видачі дубліката і заміни відповідних свідоцтв про реєстрацію, а також визначення законодавчої підстави їх видачі.

Крім того, законом пропонується встановити законодавчі підстави для надання адміністративних послуг з видачі повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; з видачі дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію: інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, статуту територіальної громади, благодійної організації, творчої спілки, торгово-промислової палати, політичної партії; із заміни оригіналів зазначених свідоцтв, а також забезпечення встановлення на законодавчому рівні платності надання таких послуг та послуг з проставлення штампу «Апостиль» і реєстрації статутів територіальних громад.

Прийняття закону сприятиме становленню, впорядкуванню та подальшому розвитку системи надання адміністративних послуг на чітко визначених правових засадах, дозволить забезпечити потреби споживачів адміністративних послуг, захист гарантованих та охоронюваних законом їх прав та інтересів.

Передбачається періодичне відстеження результативності закону з метою виявлення неврегульованих та проблемних питань.

Зауваження та пропозиції до проекту закону прийматимуться від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань протягом місяця з дня оприлюднення на адресу: м. Київ, вул. Городецького, 13, Міністерство юстиції, Управління конституційного та адміністративного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства або електронну адресу zagorulya@minjust.gov.ua.

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування питання надання адміністративних послуг

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Частину третю статті 4 Закону України «Про адвокатуру» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 62; 2002 р., № 16, ст. 114; 2011 р., № 6, ст. 41) замінити двома частинами такого змісту:

«Адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об’єднань провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За реєстрацію адвокатських об’єднань, заміну свідоцтва про реєстрацію у зв’язку з пошкодженням, за видачу дублікату оригіналу свідоцтва про реєстрацію у зв’язку з його втратою вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.».

У зв’язку з цим частини четверту і п’яту вважати відповідно частинами п’ятою і шостою.

2. У Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161):

1) У статті 11 закону:

у назві, частинах другій та третій слово «заняття» замінити словом «зайняття»;

частину третю статті 11 після слів «нотаріальною діяльністю» доповнити словами «та за видачу повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у разі втрати, пошкодження, а також у разі внесення до свідоцтва виправлень».

2) У назві та частинах першій та другій статті 12 слово «заняття» замінити словом «зайняття».

3. Частину першу статті 15 Закону України «Про інформаційні агентства» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 13, ст. 83) викласти у такій редакції:

«За проведення державної реєстрації (перереєстрації) інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням, за видачу дубліката оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою справляється реєстраційний збір, порядок сплати та розмір якого визначаються Кабінетом Міністрів України.».

4. Частину другу статті 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170) доповнити новою частиною другою такого змісту:

«Розмір плати за державну реєстрацію статутів територіальних громад, заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням, за видачу дубліката оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою встановлюється Кабінетом Міністрів України.».

5. Частину третю статті 8 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 46, ст. 292) викласти у такій редакції:

«За державну реєстрацію благодійної організації, заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням, за видачу дубліката оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, але не може бути більшим 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».

6. Перше речення частини третьої статті 10 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 52, ст. 312) викласти в такій редакції:

«За державну реєстрацію творчої спілки, заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням, за видачу дубліката оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою справляється реєстраційний збір.».

7. Частину шосту статті 9 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 13, ст. 52) викласти у такій редакції:

«За державну реєстрацію торгово-промислової палати, подальших змін до її статуту, заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням, за видачу дубліката оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою справляється реєстраційний збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.».

8. У статті 5 Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 79):

1) частину першу після слів «який підлягає» доповнити словом «державній», а слова «у Міністерстві юстиції України» замінити словами «спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації».

2) доповнити частиною другою такого змісту:

«Розмір плати за державну реєстрацію Статуту територіальної громади міста Києва, заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням, за видачу дубліката оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою встановлюється Кабінетом Міністрів України.».

9. Частину п’яту статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118) викласти у такій редакції:

«Розмір реєстраційного збору за реєстрацію політичної партії, заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням, за видачу дубліката оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою встановлюється Кабінетом Міністрів України.».

10. Закон України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 23, ст. 153) доповнити абзацом другим такого змісту:

«Розмір плати за проставлення на офіційних документах відповідно до Конвенції апостиля встановлюється Кабінетом Міністрів України.».

11. Частину четверту статті 9 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 276) викласти у такій редакції:

«Порядок акредитації, вимоги, яким повинен відповідати акредитований центр сертифікації ключів, розмір плати за проведення акредитації, видачу та переоформлення свідоцтва про акредитацію встановлюються Кабінетом Міністрів України.».

Аналіз регуляторного впливу

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування питання надання адміністративних послуг» (далі — проект Закону України) розроблено Міністерством юстиції.

1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання.

Положеннями Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

На сьогодні, надання таких послуг, як видача повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видача дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію: інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, статуту територіальної громади, благодійної організації, творчої спілки, торгово-промислової палати, політичної партії та їх платність на законодавчому рівні не передбачені.

Так, зазначені адміністративні послуги, на сьогодні надаються відповідно до низки постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, від 22 лютого 1994 р. № 102 «Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю»; від 17 листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»; від 30 березня 1998 р. № 383 «Про розміри і порядок справляння плати за державну реєстрацію благодійних організацій»; від 23 березня 1998 р. № 356 «Про порядок справляння і розміри реєстраційного збору за державну реєстрацію торгово-промислових палат».

Крім цього, на законодавчому рівні не передбачено платного порядку надання послуг, зокрема, з проставлення штампу «Апостиль» та реєстрації статутів територіальних громад.

Визначений Конституцією України принцип діяльності органів державної влади, за яким їх повноваження можуть визначатися лише законами, зумовлює необхідність врегулювання на законодавчому рівні питання надання зазначених адміністративних послуг на платній основі.

2. Обґрунтування необхідності прийняття регуляторного акта.

Прийняття проекту Закону дозволить на законодавчому рівні врегулювати питання надання окремих адміністративних послуг та їх платності, що дозволить забезпечити дотримання конституційного принципу діяльності Міністерства юстиції та Державної реєстраційної служби.

3. Визначення цілей державного регулювання.

Проект Закону має стати законодавчою підставою для надання адміністративних послуг з видачі повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; з видачі дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію: інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, статуту територіальної громади, благодійної організації, творчої спілки, торгово-промислової палати, політичної партії; із заміни оригіналів зазначених свідоцтв, а також забезпечить встановлення на законодавчому рівні платності надання таких послуг та послуг з проставлення штампу «Апостиль» та реєстрації статутів територіальних громад.

Крім цього, зміни, внесення яких передбачено законопроектом дозволить запровадити єдиний порядок видачі дубліката і заміни відповідних свідоцтв про реєстрацію, а також визначить законодавчі підстави їх видачі.

Крім цього, низка положень законопроекту спрямована на забезпечення термінологічної єдності у Законі України «Про нотаріат».

4. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей.

В якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути пропозицію з виключення із чинних постанов Кабінету Міністрів України положень щодо надання зазначених адміністративних послуг, що унеможливить надання Міністерством юстиції та Державною реєстраційною службою послуг з дублікату оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію у разі його втрати, або заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його пошкодженням за зверненням фізичних та юридичних осіб.

Крім цього, зазначений спосіб призведе до унеможливлення проставлення штампу «Апостиль» та реєстрації статутів територіальних громад на платній основі, що потягне за собою зменшення надходжень до Державного бюджету.

5. Аргументування переваги обраного способу досягнення встановлених цілей.

Прийняття проекту Закону дозволить на законодавчому рівні врегулювати, зокрема, питання видачі повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видачі дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію: інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, статуту територіальної громади, благодійної організації, творчої спілки, торгово-промислової палати, політичної партії та їх платність, а також питання платності надання послуг з проставлення штампу «Апостиль» і реєстрації статутів територіальних громад.

6. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта.

Положеннями законопроекту передбачено внесення змін до Законів України «Про адвокатуру», «Про нотаріат», «Про інформаційні агентства», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благодійництво та благодійні організації», «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», «Про торгово-промислові палати в Україні», «Про столицю України — місто-герой Київ», «Про політичні партії в Україні», «Про електронний цифровий підпис». Проект Закону стане законодавчою підставою для надання адміністративних послуг з видачі повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; з видачі дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію: інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, статуту територіальної громади, благодійної організації, творчої спілки, торгово-промислової палати, політичної партії; із заміни оригіналів зазначених свідоцтв, а також забезпечить встановлення на законодавчому рівні платності надання таких послуг та послуг з проставлення штампу «Апостиль» і реєстрації статутів територіальних громад.

7. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта.

Проект Закону стане законодавчою підставою для надання адміністративних послуг з видачі повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; з видачі дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію: інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, статуту територіальної громади, благодійної організації, творчої спілки, торгово-промислової палати, політичної партії; із заміни оригіналів зазначених свідоцтв, а також забезпечить встановлення на законодавчому рівні платності надання таких послуг та послуг з проставлення штампу «Апостиль» і реєстрації статутів територіальних громад.

Реалізація вимог запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

8. Очікувані результати прийняття регуляторного акта.Вигоди Витрати
У сфері держави
Встановлення законодавчої підстави для надання адміністративних послуг з видачі повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; з видачі дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію: інформаційного агентства як суб’єкта інформаційної діяльності, статуту територіальної громади, благодійної організації, творчої спілки, торгово-промислової палати, політичної партії; із заміни оригіналів зазначених свідоцтв, а також забезпечення встановлення на законодавчому рівні платності надання таких послуг та послуг з проставлення штампу «Апостиль» і реєстрації статутів територіальних громад. Витрати із державного та місцевих бюджетів відсутні.
У сфері громадян
Запровадження єдиного порядку видачі дубліката і заміни відповідних свідоцтв про реєстрацію, а також визначення законодавчої підстави їх видачі. Витрати із державного та місцевих бюджетів відсутні.

9. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта.

Немає.

10. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта.

Строк дії акту не є обмеженим.

11. Визначення показників результативності регуляторного акта.

Основним показником результативності регуляторного акта є врегулювання на законодавчому рівні порядку діяльності органів виконавчої влади у частині їх відносин з фізичними та юридичними особами, що дозволить захистити права і законні інтереси особи у відносинах з державою, сприятиме обмеженню проявів бюрократизму, свавілля та корупції з боку службовців, підвищить ефективність роботи органів влади.

12. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта.

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватись до дати введення в дію цього акта шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження – через два роки з дня введення в дію акту, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного обстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта проводитиметься Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

Директор Департаменту
А.М.Панченко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проект Закону України
«Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування питання надання адміністративних послуг»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Міністерством юстиції розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування питання надання адміністративних послуг» (далі – проект Закону) з метою врегулювання на законодавчому рівні питання надання та платності адміністративних послуг, надання яких віднесено до повноважень Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України та структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, що реалізують повноваження Державної реєстраційної служби України і здійснюється на сьогодні на підставі підзаконних нормативно-правових актів.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проектом Закону передбачено внесення змін до низки Законів України, які регулюють питання надання адміністративних послуг. Проект Закону спрямований на встановлення на законодавчому рівні окремих адміністративних послуг, надання яких віднесено до повноважень Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України та структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, що реалізують повноваження Державної реєстраційної служби України та їх платності.

3. Правові аспекти

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є:

Закон України «Про адвокатуру»;

Закон України «Про нотаріат»;

Закон України «Про інформаційні агентства»;

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

Закон України «Про благодійництво та благодійні організації»;

Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

Закон України «Про столицю України — місто-герой Київ»;

Закон України «Про політичні партії в Україні»;

Закон України «Про електронний цифровий підпис»;

постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. № 102 «Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю»;

постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»;

постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 383 «Про розміри і порядок справляння плати за державну реєстрацію благодійних організацій»;

постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 1998 р. № 356 «Про порядок справляння і розміри реєстраційного збору за державну реєстрацію торгово-промислових палат»;

постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 738 «Про розміри плати за реєстрацію асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування, статутів територіальних громад»;

постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 р. № 1017 «Питання державної реєстрації творчих спілок»;

постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2001 р. № 840 «Про реалізацію статей 9, 11 Закону України «Про політичні партії в Україні»;

постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. № 737 «Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг»;

постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2010 р. № 915 «Деякі питання надання адміністративних послуг»;

постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 33 «Деякі питання надання платних адміністративних послуг»;

Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395;

Положення про Державну реєстраційну службу України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України із зауваженнями, які враховано частково, та Міністерством фінансів України без зауважень.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону дозволить на законодавчому рівні врегулювати питання надання окремих адміністративних послуг та їх платності.

Міністр юстиції
О.В. Лавринович

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.

ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.

Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua

Мы за все Вам благодарны,
И не выразить в словах
Наши чувства к ветеранам
С сединою на висках,

Слезы в их глазах застыли,
Боль утрат и торжество,
Мы Ваш подвиг не забыли!
Вам спасибо за него!

З повагою,
Адміністрація сайту Юридичний радник.

Передплата на 2011 рік здійснюється через:

ПП «ПА «Страйд-Плюс»
Отримувач — ПП «ПА «Страйд-Плюс», код ЄДРПОУ 35072739,
п/р 26005460220010 в ПАТ «АКБ «Базис» м. Харкова, МФО 351760.
ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН»
Отримувач — ТОВ «ЦАДППБ «ЮКОН», код ЄДРПОУ 33478516,
п/р 260090102990 в ПАТ «ПроКредит Банк» м. Києва, МФО 320984.
Призначення платежу: «Передплата на журнал «Мала енциклопедія нотаріуса» на 2011 рік».
ПДВ не передбачено. У цій графі також слід указати адресу, на яку надсилати журнал.
Вартість річної передплати на 2011 рік — 970 грн.
Тел./факс: (057) 733-92-05; 714-27-90; тел.: 731-87-09; 714-27-89
E-mail: info@stride.com.ua http://www.stride.com.ua