Шановна Катерина Іванівна!

З урахуванням співпраці Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу та нотаріальної спільноти з використанням електронної форми обговорення окремих напрацювань можливого проекту змін до ЗУ „Про нотаріат” (наданих для обговорення в редакції від 07 вересня 2011 року) надсилаємо Вам узагальнені пропозиції щодо проекту цих змін.
Запропонований Проект змін до ЗУ „Про нотаріат” торкається глибинних та фундаментальних аспектів діяльності нотаріату.
Розуміючі важливість змін є доцільним (з урахуванням наведених нижче пропозицій): створення невеликої робочої группи по доопрацюванню цих змін (із залученням науковців та практиків з багаторічним досвідом роботи), а також винести ці зміни на обговорення Консультативно-методичної ради при Департаменті нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу при Міністерстві юстиції України.
Також, надзвичайно корисним буде публічне обговорення змін на круглому столі, науковій конференції, з метою аналізу наслідків їх прийняття.

По суті проекта:

І. У поданій редакції ст. 3 та ст. 10 не кореспондуються між собою.

- у ст. 3 йдеться, що нотаріусом може бути громадянин України, який має досвід роботи у сфері права не менше шести років, із них помічником нотаріуса не менше трьох років.
- у ст. 10 йдеться, що для складання іспиту допускаються особи, що мають досвід роботи у сфері права не менше шести років, із них не менше трьох років на відповідних посадах у Міністерстві юстиції України та його територіальних управліннях. Про цих осіб у ст.3 не йдеться.
Щоб виправити ситуацію пропонується додати до ст. 3 таке передостаннє речення:

«Для осіб, передбачених частиною 9 статті 10 цього Закону, досвід роботи помічником нотаріуса не є обов’язковим».

Пропозиції до ст. 3:

Позитивним є те, що з’явилось законодавче визначення поняття «нотаріус».

Але у запропонованих змінах до ст. 3 Закону подано визначення поняття нотаріуса з перспективою (або з розрахунком) на єдиний нотаріат, а саме: «нотаріус – це особа, що здійснює незалежну професійну діяльність». Оскільки до введення єдиного нотаріату продовжують функціонувати державні нотаріальні контори та державні нотаріальні архіви, в яких працюють державні нотаріуси, пропонується додати «що працює державним нотаріусом чи».

Пропонується також виключити третій абзац ст. 3 , де йде мова про неправомірні вигоди.
Пропозиція:
Повністю виключити це речення і не згадувати про «неправомірні вигоди», бо це зазначено в іншому законі, який нотаріус має виконувати.

Особа, що має судимість за умисний злочин, не може бути нотаріусом. У той же час обмеження у виборі професії для особи, що вчинила ненавмисний злочин (наприклад, ДТП) є перебільшеним.
Пропозиція:
«У частині другій статті 3 після слів «судимість за» додати слово «умисний».

Кінцева редакція ст. 3:

«Нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, що працює на посаді державного нотаріуса чи здійснює незалежну професійну діяльність з посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені Законом з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра, володіє державною мовою, має досвід роботи у сфері права не менше шести років, із них помічником нотаріуса або на посадах, що визначені частиною третьою статті 10 цього Закону, не менше трьох років, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Для осіб, передбачених частиною 9 статті 10 цього Закону, досвід роботи помічником нотаріуса не є обов’язковим. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за умисний злочин, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.»

Стаття 5. Аналіз змін.
На теперішній час не існує нормативного акту, який регламентував би спеціальні вимоги
до поведінки нотаріуса (критерії оцінки, орган, повноважний оцінювати, відповідальність тощо).
Тому у разі прийняття такої зміни зазначена норма залишиться мертвою, оскільки оцінка
поведінки нотаріуса – суто суб’єктивна категорія.

Натомість давно назріла необхідність доповнити закон статтею 5-1, виклавши її у такій редакції :

ст.. 5-1 Обов»язки осіб, що звертаються за вчиненням нотаріальної дії.
Особа, що звернулася до нотаріуса з метою вчинення нотарільної дії, зобов»язана:
надавати правдиву інформацію нотаріусу, щодо будь-яких питань, які пов»язані з вчиненням нотаріальної дії;
надавати дійсні та не пошкоджені документи;
заявляти про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися дія, за якою звернулася особа.
Особа, що надала нотаріусу недостовірну інформацію та/або недійсні (фальшиві) документи, або не заявила про обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання щодо вчинення нотаріусом дії, несе повну відповідальність перед особами, інтереси яких порушені.

Пропозиції по ст. 13. Помічник нотаріуса.

Оскільки на теперішній час діючим законодавствуом передбачено для керівника стажування стаж роботи понад 10 років, доцільно буде перенести цю норму і стосовно помічника. Зміни до статті 13 повністю відміняє поняття стажування, а замість нього планується стаж роботи помічником нотаріуса. У запропонованій редакції нотаріус, який щойно почав нотаріальну практику, зможе оформити на роботу помічника, який вже через три роки зможе подати документи на іспит і також стати нотаріусом. Щоб запобігти такій ситуації, коли нотаріус без досвіду проводитиме навчання помічника, пропонується дещо змінити редакцію передостаннього речення ст. 13:

«Замість «Добір і прийняття на роботу помічника нотаріуса є виключним правом нотаріуса»
Пропонуємо:
«Прийняття на роботу помічника здійснюється нотаріусом зі стажем роботи понад 10 років. Добір кандидатур на посаду помічника є виключним правом нотаріуса.»

З прийняттям ст. 13 у поданій редакції складеться неоднозначна ситуація між нотаріусом-роботодавцем та його помічником як найманим працівником. Будь-який особа, що пропрацювала помічником нотаріуса більше трьох років та загалом має юридичний стаж більше шести років, без попереднього повідомлення нотаріуса (свого роботодавця), без отримання його позитивного висновку (як у випадку зі стажуванням), зможе подати документи на складання кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю і стати нотаріусом (у випадку складання іспиту та за фактичної відсутності квотування посад нотаріусів). Тобто фактично нотаріус ризикує у будь-який момент залишитись без кваліфікованого помічника, який звільнився без попереджень, здав іспит, і також став нотаріусом. Бажано продумати відповідну процедуру звільнення помічника у такому випадку без створення проблем нотаріусу-роботодавцю.
Також бажано законодавчо закріпити необхідність позитивного висновку нотаріуса щодо помічника, як умову для допуску до складання ним кваліфікаційного іспиту. Не кожен помічник зі стажем роботи у нотаріуса три роки зможе самостійно вчиняти нотаріальні дії.
Оскільки з прийняттям змін до ст. 13 залишиться в історії таке поняття як стажування, то вважаємо за необхідне ввести інститут кураторства для помічників, що склали кваліфікаційний іспит та самі стали нотаріусами. Протягом перших трьох років нотаріальної діяльності таких помічників нотаріус, у якого працював такий помічник, призначається куратором цього молодого нотаріуса з метою удосконалення його теоретичних знань та практичних навиків. Таким чином можна буде вирішити проблему неякісної підготовки молодих кадрів та запобігти торгівлі місцями помічників.

Пропозиції до статті 14 :
- ч.6 викласти у такій редакції- «Нотаріус передає документи на зберігання до державного нотаріального архіву у порядку встановленому законодавством»

Зміни до ст. 27. Відпоавідальність нотаріуса.

Введення фіксованої плати за вчинення нотаріальних дій тягне за собою необхідність внесення змін до ст. 27, що стосується відповідальності нотаріуса. Оскільки до плати важко закласти ризик нанесення збитків діями нотаріуса, то єдиним джерелом погашення збитків залишається страхова сума, отримана за договором страхування цивільно-правової відповідальності. Тому пропонується внести зміни до ст. 27, виклавши її у наступній редакції:

Стаття 27. Відповідальність нотаріуса.
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса, відшкодовується в межах страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності, зазначеним в статті 28 цього Закону
Нотаріус не несе відповідальності, у випадку якщо особа, що звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії:
надала неправдиву інформацію нотаріусу або іншим особам, щодо будь-якого питання, яке пов»язані з вчиненням нотаріальної дії;
надала недійсні та/або підроблені документи;
не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися дія, за якою звернулася особа.
Особа яка підписала нотаріально оформлений документ вважається такою, що ознайомлена з текстом документу, повністю підтвердила відповідність тексту дійсним намірам особи, розуміння його змісту та усвідомлення правових наслідків підписання документа.

Зміни до ст. 29-1:
Пропонуємо залишити термін, на який нотаріус зупиняє свою діяльність з обов’язковим повідомленням управління юстиції – «на строк більше одного тижня».
у ч.3 ст.29-1 Закону слова «більше одного тижня» не рухати- це суперечить принципу незалежності діяльності,
Нотаріуси – живі люди і не завжди можливо передбачити, що завтра захворієш, чи можливо дитина захворіє тощо.

Зміни до ст. 30 :
Пропонується обмежитись доповненням пункту 8-1, а пунктом 8-2 не доповнювати, оскільки за одну й ту ж дію особа не може бути покарана двічі: адміністративне корупційне правопорушення тягне за собою чітко визначену досить сувору міру відповідальності.

Щодо змін до статті 31:

„Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій

Державні та приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату у розмірі та порядку, встановленому Міністерством юстиції України, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Це положення не кореспондується з Конституцією України, де згідно ст.92 виключно законами України визначається організація і діяльність нотаріату, Мінюст за своїм статусом не може приймати законів, а значить і регулювати плату, так як саме плата формує можливість організації діяльності, інших джерел доходу у нотаріуса бути не може діяності
Отримана плата за вчинення нотаріальних дій залишається у розпорядженні приватних нотаріусів.

Оплата вчинюваних нотаріальних дій, обов’язковість вчинення яких не передбачена законодавством України та оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, а також технічного характеру провадиться за домовленістю сторін.

треба викласти в такій редакції:
Плата за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, для яких законодавством України не передбачено обов’язкове нотаріальне посвідчення, плата за наданння послуг правового характеру, що пов’язані чи не пов’язані з такою вчинюваною нотаріальною дією, а також плата за послуги інформаційно технічного характеру, щодо таких дій, провадиться за домовленістю сторін.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які пов’язані чи не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також інформаційно-технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.
Сума плати, отриманої нотаріусом за вчинення нотаріальної дії, зазначається у посвідчувальному написі, свідоцтві або іншому нотаріальному акті

Пропозиції до статті 32:
Ст.32 Закону можна взагалі виключити
Обгрунтування полягає у тому, що сплату податків регулює виключно Податковий кодекс, інші обовязкові платежі порядок їх сплати регуюються спеціальними законами. В Усіх цих законах враховані порядки сплати тих чи інших платежів саме нотаріусами.

Стаття 33 Проекту викласти у наступній редакції

Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріуса, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства.
Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють перевірку організації нотаріальної діяльності нотаріуса, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства за певний період.
Перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріуса, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства здійснюється не частіше одного разу у два роки виключно у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) нотаріуса з обов’язковим повідомленням нотаріуса про проведення перевірки за 10 днів до початку рекомендованим листом.
Нотаріус зобов’язаний надавати посадовим особам, які уповноважені проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріусом нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства.
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, може зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав, передбачених цим Законом.
У разі виявлення під час перевірки систематичного грубого порушення вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, нотаріуса може бути позбавлено права займатись нотаріальною діяльністю у порядку, передбаченому законодавством.
Порядок перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, порядку вчинення ними нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Відмова у вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія оскаржується в судовому порядку виключно особою для якої або щодо якої була вчинена нотаріальна дія, або права якої були порушені.

Коментар: проведена логічна заміна повторної перевірки за зверненням громадян на звернення до суду у відповідність до вимог Конституції України та враховано необхідність попередження нотаріуса за 10 днів до початку перевірки.

Голова Секції нотаріусів
Асоціації Правників України Володимир Марченко

20 вересня 2011 року

Першому заступнику
Глави Адміністрації
Президента України
Акімовій
Ірині Михайлівні

Шановна Ірино Михайлівно!

Нотаріуси України з розумінням ставляться до ініціативи Президента України В.Ф. Януковича щодо скорочення асортименту (переліку) адміністративних послуг, поділяючи нагальну необхідність реформ саме в цій сфері.
Останнім часом занепокоєння колег викликали повідомлення в ЗМІ про доручення Президента України щодо підготовки законодавчих пропозицій з питань врегулювання плати за нотаріальні послуги та скасування «непотрібних» нотаріальних послуг.
Звертаємо Вашу увагу, що вчинення нотаріальних дій не може бути прирівняне до діяльності з надання послуг у ринкових господарських відносинах, так само воно не може бути віднесене і до сфери «адміністративних послуг».
Професійна діяльність нотаріусів здійснюється виключно у сфері юстиції, суворо регламентована законом та перебуває під жорстким контролем Міністерства юстиції України. Підприємництво у сфері нотаріату заборонено законом і нотаріуси позбавлені можливості виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу, крім викладацької та наукової (ст. 3 Закону України «Про нотаріат»). Беручи до уваги специфіку нотаріату, ідея про необхідність регулювання «ринку нотаріальних послуг» стоїть в одному ряду з ідеєю регулювання «ринку послуг по збиранню податків», «ринку послуг з правосуддя», «ринку послуг прокурорського нагляду» тощо.
Держава поклала на нотаріат обов’язок посвідчувати права та факти, що мають юридичне значення, з метою надання їм юридичної вірогідності. Приватні нотаріуси суворо дотримуються вимог держави щодо спеціального обладнання приміщень нотаріальних контор та організації нотаріального діловодства, ведення електронних державних реєстрів, безстрокового зберігання архіву нотаріальних документів, що є власністю держави. Дотримання цих суворих вимог потребує серйозних фінансових витрат.
Приватні нотаріуси є самозайнятими особами і, самостійно забезпечують заробітком себе та значну кількість осіб що перебувають з ними в трудових відносинах, більшу частину своїх доходів вони передають у розпорядження держави у вигляді:
податку на дохід (17% — податок з доходу);
внеску на державне пенсійне страхування (34,7% — єдиний соціальний внесок);
ведення державних реєстрів (від 10% до 45% вартості нотаріально дії);
інших обов’язкових для нотаріуса платежів та витрат.

Крім того, на нотаріусів державою покладено ряд інших додаткових функцій, а саме: проведення фінансового моніторингу правочинів, повідомлення податкових органів про розмір доходів громадян та розмір сплачених податків з доходу. При цьому жодного фінансування зазначених вище функцій з боку держави нотаріат не отримує.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус несе повну матеріальну відповідальність за збитки, що виникли з його вини.
Нотаріат України є головним інститутом позасудового захисту цивільних прав у державі і суспільстві, діє на засадах повного самофінансування, суттєво поповнює дохідну частину державного бюджету.
Нотаріальна діяльність не є надрентабельною та наддохідною. Всесвітня криза не обійшла і нотаріат: відсутність активності в банківській сфері, затишшя на ринку нерухомості і землі говорять самі за себе. Порівняно з 2007–2008 рр. так звана «прибутковість» приватної нотаріальної діяльності знизилась у рази, сьогодні вже є непоодинокі випадки припинення нотаріусами нотаріальної діяльності через неможливість самофінансування та утримання додаткових робочих місць.
Саме в цей час особливо виважено слід поставитись до формування тарифної політики у нотаріальній діяльності. Поспішне, непродумане введення тарифів призведе до розвалу існуючої системи нотаріату, відтоку кваліфікованих нотаріальних кадрів, зниження кількості створених ними робочих місць (секретарів, консультантів, помічників), а головне — до втрати поваги до закону, стабільності та захищеності прав держави і приватних прав, і , як наслідок, розвалу системи нотаріату як такої, оскільки сьогодні основний тягар щодо забезпечення всебічного захисту прав держави та приватних прав несе на собі нотаріат України.
Насамкінець варто зауважити, що у 2010 році Міністерством юстиції України розроблено та затверджено Концепцію реформування органів нотаріату України, реалізація якої передбачає системне та послідовне вжиття необхідних заходів щодо регулювання діяльності українського нотаріату відповідно до міжнародних стандартів, досвіду інших держав Латинського нотаріату, у тому числі і з питань встановлення розміру плати (тарифів) за вчинення нотаріальних дій.
Звертаючись до Вас, нотаріат України апелює до мудрості державної влади, яка зацікавлена не допустити підриву сфери цивільного обороту, забезпечення охорони та захисту прав та інтересів громадян і держави, зниження надходжень до бюджету, і врешті решт знищення історично важливого інституту демократичного суспільства яким є нотаріат України.

З повагою,
Голова
Секції нотаріусів
Асоціації правників України Володимир Марченко
14 вересня 2011 року

Міжнародний союз нотаріату сподівається на входження української нотаріальної спільноти до цього міжнародного об’єднання нотаріальних корпорацій. Про це заявив Президент Комісії з міжнародного нотаріального співробітництва Міжнародного союзу нотаріату Мішель Мерлотті у ході зустрічі з Міністром юстиції України Олександром Лавриновичем, яка відбулася 13 вересня в українському Мін’юсті.

За словами Мішеля Мерлотті, на сьогодні з тих країн Європи, де функціонує система Латинського нотаріату, лише дві країни – Україна та Білорусь – не приєдналися до Міжнародного союзу нотаріату. Загалом, повідомив він, членами цього об’єднання є 82 країни, розташовані на 5 континентах світу.

У ході зустрічі Мішель Мерлотті обговорив з українським Міністром хід реформування нотаріату в Україні, розвиток та зміни законодавства, що регулюють діяльність нотаріату в країні. Зокрема, Президент Комісії Міжнародного союзу нотаріату схвально оцінив останні законодавчі зміни в Україні, зокрема ті, якими було урівняно в правах державних та приватних нотаріусів.

За словами Мішеля Мерлотті, на сьогодні для приєднання нотаріальної спільноти України до Міжнародного союзу нотаріату необхідно внести лише дві зміни до чинного законодавства, які б, по-перше, максимально зменшили адміністративний нагляд держави за діяльністю нотаріату та визначили Нотаріальну палату України єдиним органом самоорганізації та регулювання нотаріальної діяльності в країні. По-друге, на думку представника міжнародної нотаріальної спільноти, в Україні має бути ухвалений Деонтологічний (етичний) кодекс нотаріусів.

При цьому, як наголосив Міністр юстиції України Олександр Лавринович, такі ініціативи мають виходити від самої нотаріальної спільноти в Україні. За словам Міністра юстиції, у разі наявності такої ініціативи, Міністерство юстиції буде сприяти її законодавчій реалізації. Міністр назвав неможливим адміністративне втручання держави в самоорганізацію нотаріальної спільноти.

Крім того, повідомив Міністр юстиції, у рамках реформи нотаріату в Україні, що на цьому етапі вже добігає завершення, Міністерство юстиції всіляко заохочує нотаріусів до об’єднання у єдину Нотаріальну палату. Міністерство юстиції виступає за передачу якомога більшого обсягу повноважень, які на сьогодні виконує держава, саме цьому добровільному громадському об’єднанню нотаріусів.

*** Міжнародний союз нотаріату був створений у 1948 році з метою представництва нотаріату в міжнародних організаціях; співпраці з національними, в тому числі нотаріальними, організаціями; вивчення та вдосконалення права в області нотаріальної діяльності; поширення принципів Латинського нотаріату; організації міжнародних конгресів тощо.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

Розпочав роботу офіційний веб-сайт Державної реєстраційної служби України

7 вересня 2011 року розпочав роботу офіційний веб-сайт Державної реєстраційної служби України.

На сайті представлено інформацію, що відображає головні напрямки діяльності Служби: державна реєстрація актів цивільного стану, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізація об`єднань громадян, державна реєстрація друкованих ЗМІ та інформаційних агентств тощо.

Для більшої зручності користування в окремі рубрики виділено інформацію, яка є найбільш запитуваною («До уваги об`єднань громадян», «Запрошуємо отримати документи про реєстрацію»).

На сайті також передбачено консультаційний блок, що міститиме довідкову інформацію, а також коментарі та роз’яснення.

Рубрика «Доступ до публічної інформації» містить необхідні для оформлення запиту форми, інформацію щодо порядку складення та подання запитів, звіти щодо розглянутих запитів.

Сайт споряджено пошуковою системою.

Адреса офіційного веб-сайту в Інтернеті — www.drsu.gov.ua .

На сайт Служби можна також зайти з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України – рубрика «Структура Міністерства» ( підрубрика «Органи, що координуються через Міністра юстиції»).

*** Державну реєстраційну службу України було утворено у зв’язку з реформуванням системи центральних органів виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Згідно з Указом, Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно

Мета отримання витягу. Законодавство України передбачає, що власник, який має наміри вчинити правочин із належним йому нерухомим майном, яке розташоване на земельній ділянці, має подати нотаріусу витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі – Реєстр прав), який ведуть бюро технічної інвентаризації.

Реєстр прав власності на нерухоме майно є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва (далі — об’єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації), правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об’єкт незавершеного будівництва.

Витяг – це одна з форм надання інформації з Реєстру прав.

Порядок надання інформації з Реєстру прав регламентований розділом VII Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі — Положення).

Згідно з пунктом 4.6 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12.10.2010 № 2480/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 за № 67/7388, витяг з Реєстру прав формується на основі записів у Реєстрі прав.

У разі відсутності необхідних даних у Реєстрі прав законодавство передбачає формування витягу за даними реєстраційної справи.

Пунктом 7.9 Положення передбачено, що витяг з Реєстру прав містить:
дату видачі та номер витягу з Реєстру прав;
реєстраційний номер об’єкта;
тип (призначення) об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації (житловий будинок, квартира, приміщення, об’єкт незавершеного будівництва тощо);
адресу (місцезнаходження) об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації;
відомості про власника (власників);
підстави виникнення, переходу чи припинення права власності;
форму власності;
вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності;
відомості про правонабувача (правонабувачів);
підстави виникнення, переходу чи припинення речового права;
зміст і характеристику речового права;
час дії речового права;
опис об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації (дані про будівлі, споруди, їх частини, об’єкт незавершеного будівництва; найменування та літеровка; загальна та житлова площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації); матеріали стін тощо), що формується за результатом проведеної технічної інвентаризації такого об’єкта;
вартість об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, що визначається за станом на дату проведення технічної інвентаризації такого об’єкта;
особливі позначки реєстратора БТІ (відомості про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі, про самочинне будівництво тощо);
строк дії витягу з Реєстру прав;
прізвище, ім’я, по батькові та підпис реєстратора БТІ;
прізвище, ім’я, по батькові та підпис керівника БТІ або уповноваженої ним особи.

Зазначений витяг видається на відповідному бланку та скріплюється печаткою БТІ.

З урахуванням того, що витяг має містити актуальну інформацію про об’єкт нерухомого майна, а опис об’єкта, формується за даними технічної інвентаризації цього об’єкта, у пункті 7.6 Положення передбачено, що наданню витягу з Реєстру прав передує проведення технічної інвентаризації об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадку надання витягу з Реєстру прав у разі відмови від права власності чи іншого речового права на нерухоме майно.

При цьому за правилами Положення технічна інвентаризація об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, має бути проведена тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об’єкт.

Якщо в результаті проведення технічної інвентаризації об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, змінилися відомості про об’єкт, або його частини, реєстратор БТІ редагує запис про цей об’єкт.

Хто має право отримати витяг з Реєстру прав.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. При цьому частиною другою статті 21 вказаного вище Закону передбачено, що інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом, є конфіденційною.

Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 Положення передбачено, що право на отримання витягу з Реєстру прав мають:
власник (власники) об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або уповноважена ним (ними) особа;
правокористувач (правокористувачі) нерухомого майна або уповноважена ним (ними) особа;
спадкоємці (правонаступники — для юридичних осіб) або уповноважені ними особи.

Особа, що бажає отримати витяг з Реєстру прав має подати бюро технічної інвентаризації заяву за формою, що визначена у додатку 13 до Положення.

Положенням також передбачено, що під час подання заяви про надання витягу з Реєстру прав фізична особа повинна пред’явити паспорт або інший документ, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи — паспорт або інший документ, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, та документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадку, встановленому законом, представник іноземної особи пред’являє документи, легалізовані в установленому законодавством порядку.

У разі ж якщо витяг потрібен для оформлення спадщини, то він надається спадкоємцям згідно з письмовим запитом нотаріуса.

Плата за надання витягу з Реєстру прав. За надання витягу з Реєстру прав справляється плата, яка визначається Міністерством юстиції України (пункт 9.2. Положення).

Згідно з наказом Міністерства юстиції від 20.09.2002 № 83/5 «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2002 за № 775/7063, тариф за надання витягу з Реєстру прав становить сімдесят дві гривні двадцять п’ять копійок.

Проте заінтересована в отриманні витягу особа окрім вказаної вище суми має сплати і за проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, яка як вже було зазначено, передує наданню витягу з Реєстру прав. Що ж стосується плати за проведення технічної інвентаризації об’єкта, то її розмір варіюється в залежності від регіону, в якому розташована нерухомість. Розмір такої плати визначається обласними державними адміністраціями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».

Підстави відмови у наданні витягу з Реєстру прав. Підстави відмови у задоволенні заяви про надання витягу з Реєстру прав визначені у пункті 7.11 Положення. Такими підставами є відсутність у заявника права на отримання тих відомостей з Реєстру прав, які були викладені в його (їх) заяві та неподання заявником (заявниками) документу, що підтверджує оплату за надання витягу з Реєстру прав.

Строки надання витягу з Реєстру прав. Положенням передбачено, що реєстратор БТІ має надати витяг або приймає про відмову в наданні такого витягу протягом чотирнадцяти робочих днів з дня прийняття заяви про надання витягу з Реєстру прав.

Обчислення цього терміну здійснюється без урахування терміну проведення технічної інвентаризації об’єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, а моментом прийняття заяви про надання витягу з Реєстру вважається внесення реєстратором БТІ запису в журнал обліку заяв та запитів про надання інформації з Реєстру прав.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 7.8 Положення витяг з Реєстру прав є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, окрім випадків, коли витяг з Реєстру прав видається спадкоємцям для оформлення спадщини.

Окремо варто сказати про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно в порядку, визначеному Положенням, буде проводитись до 01.01.2012. З наступного року запроваджується система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України».

Порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що набирає чинності з 01.01.2012, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.

О.В. Маломуж, начальник відділу по роботі з громадянами та юридичними особами Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби

Міністерство юстиції затвердило порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців через Інтернет. Відповідний наказ підписав Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Затверджений Мін’юстом Порядок установлює загальні принципи подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з використанням Інтернету. Наказ також регламентує порядок обігу цих документів.

Так, згідно з наказом, для реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця необхідно буде звернутися до державного реєстратора (на сьогодні ці повноваження покладено на Державну реєстраційну службу України), який надасть заявнику доступ до спеціального веб-сайту в Інтернеті. Через веб-сайт можна буде заповнити реєстраційну картку та подати документи, необхідні суб’єкту підприємницької діяльності для реєстрації.

Порядок також передбачає можливість подачі необхідних для реєстрації документів через нотаріуса. У такому випадку документи будуть засвідчені електронним цифровим підписом нотаріуса.

Згідно з наказом Мін’юсту, державний реєстратор буде зобов’язаний двічі на день (у першій та другій половині дня) перевіряти наявність нових заяв для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. При цьому заявнику автоматично надсилатиметься повідомлення, що підтверджуватиме факт одержання заяви.

Проходження та розгляд поданих документів також можна буде відстежувати в Інтернеті через указаний сайт.

У разі відмови у проведенні державної реєстрації, заявник отримає про це повідомлення в електронній формі, а також у паперовому вигляді – не пізніше трьох робочих днів з дня отримання заяви.

У разі реєстрації, замовник отримає про це повідомлення у вигляді електронного документа та на паперовому носії за вказаною заявником адресою.

Як відомо, відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації (Державна реєстраційна служба України) зобов’язаний затвердити порядок подання та обігу електронних документів при реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Відповідні зміни до Закону були ухвалені 19 жовтня 2010 року.

Державну реєстраційну службу України було утворено у зв’язку з реформуванням системи центральних органів виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Згідно з Указом, Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

Наказ Міністерства юстиції від 19.08.2011 № 2010/5 «Про затвердження Порядку подання та обігу електронних документів державному реєстратору»

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.08.2011 м. Київ № 2010/5

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 серпня 2011 року
за № 997/19735

Про затвердження Порядку
подання та обігу електронних
документів державному реєстратору

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок подання та обігу електронних документів державному реєстратору, що додається.

2. Унести до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882 (із змінами), такі зміни:

2.1. Абзац перший пункту 5 Інструкції після слів „за винятком” доповнити словами „заяв у електронній формі та”.

2.2. Пункт 275 Інструкції доповнити новим абзацом такого змісту:

„Передача заяв у електронній формі про проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, здійснюється у порядку, визначеному порядком подання та обігу електронних документів державному реєстратору”.

3. Технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців забезпечити розробку та розміщення на офіційному веб-сайті Державної реєстраційної служби України всієї необхідної інформації щодо електронного формату вихідних документів (на основі відкритого стандарту XML), а також програми формування та подання документів, необхідних суб’єкту підприємницької діяльності для проведення державної реєстрації, передбаченої Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

4. Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”.

5. Державній реєстраційній службі України (Єфіменко Л.В.) довести цей наказ до відома державних реєстраторів виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та забезпечити його належне виконання.

6. Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (Чижмарь К.І.) довести цей наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

7. Начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі довести цей наказ до відома нотаріусів та забезпечити його належне виконання.

8. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту взаємодії з органами влади Зеркаль О.В.

Міністр
Олександр Лавринович

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
19.08.2011 № 2010/5

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 серпня 2011 року
за № 997/19735

Порядок
подання та обігу електронних документів державному реєстратору

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок установлює загальні принципи подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з використанням телекомунікаційних мереж загального користування та обігу цих документів.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

заявник – особа, яка подає державному реєстратору електронні документи для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”;

унікальний ідентифікатор – логічна послідовність символів, за допомогою яких заявник переглядає на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації (далі – веб-сайт) інформацію про стан розгляду направлених ним електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, а також отримує електронні документи, які направлені йому державним реєстратором.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Законах України „Про електронні документи та електронний документообіг”, „Про електронний цифровий підпис”, „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

1.3. Електронні документи (заяви) для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця подаються державному реєстратору заявником особисто або передаються нотаріусом відповідно до пункту 17 статті 34 Закону України „Про нотаріат”.

1.4. Державний реєстратор направляє заявнику документи шляхом надання доступу до них на веб-сайті.

1.5. Заявник одержує направлені йому державним реєстратором документи шляхом доступу до них на веб-сайті за унікальним ідентифікатором.

II. Оформлення електронних документів,
які направляються державному реєстратору

2.1. Заповнення реєстраційної картки здійснюється за допомогою програми формування та подання документів, необхідних суб’єкту підприємницької діяльності для проведення державної реєстрації, передбаченої Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (далі – програма формування та подання документів), розміщеної на веб-сайті.

2.2. Інші електронні документи, які відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, створюються за допомогою програми формування та подання документів у вигляді файлів, які містять відскановані з паперових носіїв образи документів.

Паперові носії документів повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 8 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

2.3. Сканування паперових носіїв документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

формат зображення: чорно-біле;
роздільна здатність: 150 х 150 точок на дюйм;
глибина кольору: 4 біт;
формат готового файла: компресований багатосторінковий TIFF.

Документи, які містять більше однієї сторінки, скануються в один файл.

Відскановані документи повинні бути придатні для сприйняття їх змісту людиною.

2.4. Кожен електронний документ, крім документа, що посвідчує повноваження уповноваженої особи, засвідчується електронним цифровим підписом заявника, сумісним з програмою формування та подання документів.

У разі якщо заява в електронній формі про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця передається нотаріусом, така заява та електронні документи, що додаються до неї, крім документа, що посвідчує повноваження уповноваженої особи, засвідчуються електронним цифровим підписом нотаріуса, сумісним з програмою формування та подання документів.

Посилений сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису нотаріуса повинен містити відомості, що підписувач є нотаріусом.

2.5. На кожний електронний документ формуються:

файл, який містить документ;

файл, який містить електронний цифровий підпис заявника або нотаріуса, крім документа, що посвідчує повноваження уповноваженої особи.

2.6. Файли, зазначені у пункті 2.5 цього розділу, включаються у zip-архів засобами програми формування та подання документів.

До zip-архіву додатково включаються файли, які містять:

опис вкладення, який включає: перелік електронних документів, що направляються державному реєстратору; відомості про реквізити рекомендованого листа, яким державному реєстратору надіслана нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів), або піклувальника, або органу опіки та піклування – для заявника – фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання провадити підприємницьку діяльність; відомості про реквізити рекомендованого листа, яким державному реєстратору надіслано примірник оригіналу установчих документів для поставлення відмітки державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи, крім випадків, якщо юридична особа створюється та діє на підставі модельного статуту;

відскановану з паперового носія реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, яка заповнена та підписана заявником, – для електронних документів (заяв), які передаються державному реєстратору нотаріусом відповідно до пункту 17 статті 34 Закону України „Про нотаріат”.

Опис вкладення формується автоматично засобами програми формування та подання документів.

2.7. Нотаріально засвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів), або піклувальника, або органу опіки та піклування, а також примірник оригіналу установчих документів заявник надсилає державному реєстратору рекомендованим листом.

III. Подання електронних документів державному реєстратору

3.1. Подання державному реєстратору електронних документів здійснюється шляхом направлення сформованого zip-архіву через веб-сайт.

3.2. Після направлення zip-архіву виконується його форматно-логічний контроль на наявність опису вкладення та файлів відповідно до нього, чинність посиленого сертифіката відкритого ключа під час накладення електронного цифрового підпису, відсутність викривлення файлів, відповідність установленому формату вихідних документів, можливість встановлення місця проведення державної реєстрації.

3.3. Якщо за результатами форматно-логічного контролю виявлено будь-які невідповідності даних, зазначених у пункті 3.2 цього розділу, заявнику або нотаріусу автоматично надсилається повідомлення про виявлені невідповідності. У такому випадку zip-архів у подальшу обробку не приймається.

3.4. У разі позитивного проходження форматно-логічного контролю автоматично надсилаються:

заявнику або нотаріусу – повідомлення в електронній формі, яке містить унікальний ідентифікатор;

державному реєстратору за місцем проведення державної реєстрації – електронні документи для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

IV. Дії, які здійснює державний реєстратор

4.1. Державний реєстратор перевіряє наявність електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця за допомогою програмного забезпечення ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців не рідше двох разів на день (у першій та другій половині робочого дня).

4.2. Під час відкриття державним реєстратором електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця заявнику автоматично надсилається повідомлення про підтвердження факту одержання електронних документів державним реєстратором у електронній формі.

4.3. Державний реєстратор здійснює розгляд електронних документів та проводить державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця у порядку, установленому Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Електронні документи розглядаються у порядку черговості їх надходження.

4.4. Повідомлення про підтвердження факту одержання електронних документів державним реєстратором, про залишення поданих документів без розгляду та про відмову у проведенні державної реєстрації надсилаються заявнику в електронній формі.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців надсилається заявнику у вигляді електронного документа та на паперовому носії за вказаною заявником адресою рекомендованим листом.

Примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику після проведення державної реєстрації юридичної особи, але не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від заявника примірника оригіналу установчих документів.

4.5. Повідомлення про залишення поданих документів без розгляду та про відмову у проведенні державної реєстрації, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців засвідчуються електронним цифровим підписом державного реєстратора.

4.6. Повідомлення про залишення поданих документів без розгляду та про відмову у проведенні державної реєстрації на паперовому носії видається (надсилається) державним реєстратором заявнику на підставі відповідної заяви протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви.

Директор Департаменту
взаємодії з органами влади

О.В. Зеркаль

«К Нотариусу»
Так повелось уж с древних лет:
Важнее документа нет,
Когда на нём Его печать,
То право легче защищать.
Не надо спорить и судиться,
К нему лишь надо обратиться.
Вас примет он, всё растолкует,
Последствия все обрисует.
И Вы, поняв: закон — не дышло,
Решите так: чтоб лучше вышло,
Оформлю сделку не формально –
Удостоверю нотариально.
Вникая в суть различных сделок,
Храня сограждан от подделок,
И, ставя гербовую печать,
За всё обязан отвечать!
На то он и Нотариат,
Чтоб исключить обман и блат,
И, приводя всех к соглашенью,
Служить людскому просвещению.
Уполномочен государством вершить дела нотариат,
У нас верховенство Закона, а не богатство и не блат,
В делах и помыслах клиенты для нас по статусу равны,
И, заверяя документы, об этом помнить мы должны.

З 1 січня 2012 року допуском до професії нотаріуса та анулюванням нотаріальних свідоцтв займеться Вища кваліфкомісія нотаріату

З 1 січня 2012 року Міністерство юстиції передасть повноваження щодо допуску осіб до нотаріальної діяльності, а також розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату.

Як повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович, 31 серпня на засіданні Кабінету Міністрів України ухвалено положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, в якому визначені завдання, функції та порядок її діяльності. Зокрема, постановою Кабміну регламентовано порядок, згідно з яким Комісія визначатиме рівень професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, а також вирішуватиме питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Міністр пояснив, що урядова постанова була розроблена Мін’юстом з метою реалізації положень Закону «Про нотаріат». Так, 21 квітня 2011 року Верховною Радою були ухвалені зміни до указаного закону, якими повноваження щодо допуску осіб до нотаріальної діяльності, а також розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю було передано Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату. Введення в дію цієї норми вiдбудеться 1 січня 2012 року.

Олександр Лавринович нагадав, що метою означених законодавчих змін було вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, зокрема, шляхом чіткого визначення пов’язаних з допуском процедур на законодавчому рівні та посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю.

Прийняття та реалізація проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату» забезпечить належну реалізацію положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», зазначив очільник Мін’юсту.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

АНОНС. «День нотаріату» – виступ заступника директора профільного департаменту Мін’юсту Дмитра Журавльова у телепрограмі «Вертикаль влади» на ТРК «Ера»

1 вересня, о 00.15, у телепрограмі «Вертикаль влади» на ТРК «Ера» заступник директора Департаменту нотаріату Міністерства юстиції Дмитро Журавльов розповість про сучасний стан нотаріату в Україні, а також перспективи його розвитку. Випуск програми присвячено Дню нотаріата, який традиційно відзначатиметься в Україні 2 вересня.

У програмі планується обговорення питань підготовки нотаріусів, проблем, з якими доводиться зіштовхуватися як нотаріусам, так і громадянам, питань якості нотаріальних послуг в Україні тощо.

Повтор випуску програми відбудеться 2 вересня о 6.20.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua