http://forum.yurradnik.com.ua/viewtopic.php?f=87&t=34982

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

 

 

«25» грудня 2015 р. № 29

Міністру юстиції України Петренку П.Д.

 

На виконання рішення Форуму нотаріусів «Децентралізація у сфері державної реєстрації: нотаріус державний реєстратор», який відбувся 17 грудня 2015 року за головуванням Міністра юстиції України Петренка П.Д., з метою захисту конституційних гарантій громадян щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, пропонуємо розглянути таку пропозицію.

На Форумі одностайно визнали необґрунтоване поширення норм щодо встановлення диференційованого розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав на випадки проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії.

Так, на сьогодні частина перша статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції від 26.11.2015 № 834-VIII) (далі — Закон) встановлює, що за державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк, визначений статтею 19 цього Закону, — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк, визначений статтею 19 цього Закону, — 1 мінімальна заробітна плата;

2) за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк 7 робочих днів — 5 мінімальних заробітних плат;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 10 мінімальних заробітних плат;

3) за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк 2 робочі дні — 1 мінімальна заробітна плата;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 2 мінімальні заробітні плати;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 5 мінімальних заробітних плат;

4) за державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, у строки, визначені цією статтею, — 50 відсотків адміністративного збору за державну реєстрацію права власності;

5) за державну реєстрацію обтяжень у строк, визначений статтею 19 цього Закону, — 0,05 розміру мінімальної заробітної плати;

за державну реєстрацію обтяжень протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

6) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, — 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до частини першої статті 34 Закону. Таким чином, ця норма сформульована так, що вона поширюється на всі випадки державної реєстрації прав (у тому числі в результаті вчинення нотаріальної дії).

Повноваження щодо державної реєстрації права власності в результаті вчинення нотаріальної дії надано нотаріусам з 01 січня 2013 року. За сформованою за ці три роки нотаріальною практикою  вчинення нотаріальної дії (наприклад, посвідчення договору відчуження) та державна реєстрація права власності проводяться одночасно, тобто без розриву у часі. Відповідно  одночасно проводиться видача громадянам правового документу на нерухомість та документу, що підтверджує державну реєстрацію його права власності на цю нерухомість (як правило, ці документи зшиваються нотаріусом). Таким чином за дві години нотаріус виконує весь комплекс дій щодо набуття особою права власності на об’єкт нерухомості та видає особі повний комплект документів.

Передача нотаріусам повноважень щодо державної реєстрації права власності свого часу мала на меті зменшити кількість інстанцій щодо реєстрації нерухомості та зменшити кількість візитів особи до чиновника, що в результаті і було досягнуто. Такі зміни в законодавстві отримали схвальні відгуки серед населення, а за три роки сформувалась нова позитивна звичка вирішувати у нотаріуса всі питання щодо нерухомості за один візит.

Нова редакція ст. 34 повертає нас до колишньої негативної практики, коли до нотаріуса потрібно було звертатись кілька разів  за вирішенням одного й того самого питання, оскільки встановлено  розрив у часі до 5 днів між вчиненням нотаріальної дії та проведенням державної реєстрації права власності. Як альтернативу, ст. 34 передбачено сплату адміністративного збору у  п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за проведення такої реєстрації протягом двох годин, що є непідйомною для більшості населення.

У зв’язку з цим недоцільно поширювати на випадки державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії норми щодо визначення строку державної реєстрації, передбаченого частиною першою статті 19 Закону, а також встановлювати максимальний розмір адміністративного збору у випадку, якщо державна реєстрація здійснюється протягом 2 годин після звернення з відповідною заявою, у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

На нашу думку, усунути цю проблему можливо шляхом встановлення фіксованого розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії без прив’язки до строку державної реєстрації прав, передбаченого частиною першою статті 19 Закону.

З огляду на викладене вище пропонуємо встановити фіксований розмір адміністративного збору у разі проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії на рівні 1 мінімальної заробітної плати, що буде справедливо як по відношенню до особи-заявника, наповнення державного бюджету, так і відповідного нотаріуса-реєстратора, особливо з урахуванням того, що 40% надходить відразу прямо до бюджету, а потім і 50% від 60% потрапляє до місцевих бюджетів як податки, що утримуються з нотаріуса.

При цьому регулювання оплати роботи нотаріуса в якості реєстратора не на підставі вчиненої нотаріальної дії залишається на загальних підставах.

Реалізація нашої пропозиції сприятиме зменшенню соціальної напруги у суспільстві, оскільки встановлення п’ятикратного розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії, якщо така реєстрація проводиться одразу після вчинення нотаріальної дії, викличе загальне обурення, оскільки такий розмір є економічно необґрунтованим.

Особливо великого значення такі зміни набувають для сільської місцевості, віддалених населених пунктів і, мабуть, взагалі для будь-якого населеного пункту, хіба що за виключенням окремих «просунутих» користувачів Інтернету м. Києва та обласних центрів.

Як додаток до цього листа надаємо можливий текст проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

 

Президент Громадської організації

«Асоціація нотаріусів міста

Харкова та Харківської області»                                                           В.М. Марченко

 

 

 

Додаток

 

 

 

Проект Закону України

«Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII

 

Верховна Рада України постановляє:

1. Частину п’яту статті 19 після слів «цього Закону» доповнити словами «за винятком випадків державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії».

2. Частину першу статті 34 після пункту 6 доповнити пунктом 7 такого змісту: «7) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у результаті вчинення нотаріальної дії — 1 мінімальна заробітна плата».

 

Голова Верховної Ради

 України                                                                 

 

 

До відома нотаріусів_25.12.2015

Щиро Вітаємо Володимира Марченко З Днем народження!

Бажаємо впевнено й успішно підкорювати нові творчі вершини, такого ж невичерпного пошуку ідей, успішно втілювати їх у життя.

Міцного Вам здоров’я, радості від життя і щоденних буднів, сонячного настрою, усіляких гараздів.

 

 

Ми щиросердечно вітаємо з Днем народження Володимира Миколайовича.

Бажаємо здоров’я міцного, щастя, сімейного затишку, життєвої мудрості, діловитості, високого професіоналізму, щедрості, доброзичливості, поваги серед людей.

Нехай Ваш дім повниться добром, благополуччям та всілякими благами.

Хай кожна мить буде повна надії і хай пощастить здійснити всі мрії!

Удачі, натхнення, духовного росту, хай буде в житті усе легко і просто!

http://forum.yurradnik.com.ua/viewtopic.php?f=87&t=34967

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2016 РІК!

Передплата на 2016 рік здійснюється через:

 

1. ЮВПП «Страйд»

Для оформлення передплати через ЮВПП «Страйд» вам необхідно звернутися до будь-якого відділення банку або ощадкаси та зробити оплату.

Вартість передплати на 2016 рік становить 1300 грн.

 

Необхідні атрибути для оплати через ЮВПП «Страйд»:

Отримувач ЮВПП «Страйд», код ЄДРПОУ 32335789

п/р 26009000143595 в Філії АТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618.

Призначення платежу: «Передплата за журнал «МЕН» на 2016 рік» . ПДВ не передбачено. У цій же графі також вказується адреса, на яку надсилати журнали.

Після оплати журнали будуть відправлятися рекомендованим листом поштою на адресу, яку Ви вказали.

http://forum.yurradnik.com.ua/viewtopic.php?f=87&t=34962

 

Звернення  про об‘єктивну необхідність  скликання та проведення

Позачергового З‘їзду нотаріусів України.

 

Шановні колеги!

 

Останнім часом Верховною  Радою України прийнято та передбачається ще прийняти цілий ряд доленосних для нотаріату законопроектів, що визначають місце та повноваження нотаріату на багато років вперед. В той же час «подвійне» президентство Нотаріальної палати України повністю паралізувало роботу НПУ.

Тому логічно, що нотаріальна спільнота ставить питання про ініціювання скликання Позачергового З’їзду нотаріусів, адже вирішувати свою долю має сама нотаріальна громада, і ми маємо самі надавати оцінки та приймати рішення.

Вже місяць триває збір підписів про вимогу скликання та проведення Позачергового З’їзду нотаріусів України за ініціативою Андрія Сидоренка, Ганни Кохан, Ольги Грибанової та Миколи Кучугурного.

Потрібно підкреслити, що скликання саме Позачергового З’їзду нотаріусів України  є єдиним інструментарієм врегулювання цієї кризи в НПУ.

Організація та проведення Чергового  З‘їзду який планує чинна Рада НПУ є невиправданою тратою часу та коштів із загрозою її не визнання за наслідками Рішення суду. Хоча при цьому потрібно обов‘язково відзначити, що у нас практично не має розбіжностей щодо змісту і мети проведення З’їзду, але це той випадок коли форма організації З’їзду має значення з підстав можливої залежності від результатів судових дебатів.

Позачерговий З‘їзд наш єдиний вихід із ситуації!

Отже, оскільки ми постали перед необхідністю скликання з’їзду нотаріусів, то маємо врахувати попередній сумний досвід. З урахуванням наявної судової процедури та з метою убезпечення від майбутніх судових позовів скликання Позачергового з’їзду нотаріусів України необхідно провести максимально прозоро, чітко дотримуючись вимог Статуту НПУ.

По-перше, потрібно відпрацювати процедуру таким чином, щоб цей Позачерговий з’їзд нотаріусів України поставив жирну крапку у процедурі створення НПУ, і нарешті створити життєздатну, діючу, результативну  професійну організацію знизу на верх, а не навпаки! І якщо після цього хтось і почне сперечатися у суді за «президентство», то претендент мав би розуміти, що він протиставляє себе нотаріальній громаді!

По-друге, з метою врахування усіх пропозицій потрібно створити організаційний комітет з питань підготовки Позачергового з’їзду нотаріусів України (далі — Позачерговий з’їзд), куди за їх бажанням потрібно обов’язково запросити обох президентів.

Цим буде покладено край намаганням внести розбрат у нотаріальну громаду, розділивши її на своїх та чужих. Такий організаційний комітет має працювати не в інтересах конкретної особистості (як бувало раніше), а на майбутнє нотаріату — створення реально працюючої, вкрай необхідної на сьогодні професійної організації нотаріусів.

Третім має стати напрацювання порядку денного Позачергового з’їзду, до якого на мою думку потрібно включити такі пункти (порядок їх нумерації є хаотичним і не несе на собі статусу більшої чи меншої важливості) і також це не догма, а пропозиція для обговорення та опрацювання.

Головним у цьому повинно стати напрацювання принципів, а не визначення персоналій керівників.

Самоврядування повинно перед усім захищати нотаріуса, а не тільки вимагати від нього членські внески.

1. Вирішити судовий спір шляхом його позасудового врегулювання на Позачерговому З’їзді нотаріусів України.

2. Повний звіт президента, Ради НПУ, Комісії етики та Ревізійної комісії з обов’язковим розгорнутим фінансовим звітом із призначення аудиторської перевірки (з погодженням призначення аудиторів з організаційним комітетом за представленням голови Ревізійної комісії НПУ).

3. Напрацювати, внести відповідні зміни до Статуту НПУ та прийняти його у новій редакції. Мають бути прибрані всі економічні важелі впливу та корупційна складова. Щоб назавжди покласти край судовим процесам «за президентство», ця посада не повинна мати одноосібного впливу на фінансові потоки НПУ.

Палата не має бути прибутковою організацією, тим більше формувати свій прибуток за рахунок нотаріусів!

На мою думку Статут НПУ потребує таких змін:

а) продовжити передачу більшої кількості повноважень на місця;

б) розподіл членських внесків прив’язати до розподілу повноважень і, відповідно, наприклад, 70% членських внесків залишати на місцях, а 30% направляти в головний офіс;

Визначення розміру членських внесків на підставі переліку завдань на наступний рік, перед тим визначається приблизна вартість реалізації кожного проекта , зїзд голосує , потім ділимо на кількість нотарів ось вам розмір внесків .

Прозорість , звітність , реальні механізми контролю роботи апарата НПУ і головним при цьому є захист та лобіювання професії . Ось головні мотиватори уплати членських внесків

в) підвищення професійного рівня, будь-які семінари, наукові конференції повинні проводитися НПУ для її членів безкоштовно за рахунок членських внесків. У цьому питанні потрібно прибрати посередників зі сторони та ліквідувати юридичні особи, де НПУ є засновником;

г) друкований орган НПУ повинен бути безкоштовним для членів НПУ за рахунок членських внесків;

ґ) скоротити  строк повноважень президента НПУ та всіх керівних органів НПУ, наприклад, до 3 (трьох) років. Президент виключно практикуючий нотаріус зі стажем від 10-15 років роботи нотаріусом.

д) вирішити питання розміру членських внесків державних нотаріусів;

е) затвердити позицію НПУ щодо нотаріусів АРК, які були позбавлені реєстраційних посвідчень, та подати її в Міністерство юстиції України;

Висловити ставлення до питання повторної реєстрації «кримських» нотаріусів.

є) закріпити в Статуті обов’язковість проведення один раз на рік З’їзду нотаріусів України з обов‘язковою повною фінансовою звітністю! Фінансовий звіт обов’язково повністю (без купюр) оприлюднювати на офіційному сайті НПУ та в офіційному друкованому органі НПУ;

ж) встановити, що розмір винагороди президенту НПУ визначається виключно з’їздом нотаріусів на весь період каденції;

з) Встановити, що обрання членів ВКК проводиться виключно З‘їздом нотаріусів України.

4. Вирішити колізійне питання складання повноважень президента НПУ (можливо шляхом взаємної від обох осіб, котрі  обиралися президентами, публічної заяви на Позачерговому з’їзді із закріпленням статутною процедурою голосування), провести процедуру висування та таємного голосування з обрання легітимного президента НПУ.

5. Розглянути питання соціального захисту нотаріуса, пенсійного забезпечення, в тому числі державних нотаріусів, які вийшли на пенсію, але продовжують працювати.

Відпрацювати редакційно питання єдиного податку та/або можливість застосування витратної частини у твердому відсотку від вала для тих нотарів хто працює з електронними реєстрами.

6. Висловити ставлення до законодавчих реформ щодо розширення повноважень нотаріуса.

7. Висловити громадську позицію нотаріусів щодо АТО та окреслити напрямки участі НПУ.

8. Розглянути шляхи вирішення проблемних питань архіву нотаріуса, в тому числі в зоні АТО.

9. Вирішити питання максимальної економії витратної частини на проведення Позачергового з’їзду.

10. Визначити питання делегування на Позачерговий З’їзд за чинним Статутом  та чітко приписати що будь-який нотаріус має право бути присутнім на З‘їзді без будь-яких обмежень.

З урахуванням складності питання, наявності таємного голосування, кількості накопичених проблем, реальної необхідності бути почутим потрібно розраховувати та доводити до делегатів, що Позачерговий З’їзд буде проходити протягом двох повних робочих днів, відповідно це пов’язано з плануванням проживання та придбанням квитків на зворотну дорогу.

Серед нас достатньо авторитетних лідерів та відповідальних особистостей.  Тож давайте плідно попрацюємо,  щоб затвердження нової редакції Статуту НПУ та обрання до керівного складу НПУ ґрунтувалося на довірі нотаріусів та відповідальності обраних.

Звертаюся до кожного нотаріуса власноручно вирішити долю нотаріату України та підтримати проведення Позачергового З‘їзду нотаріусів України шляхом подачі вимоги про його скликання та проведення.

Збір підписів триває!

 

Приватний нотаріус

Харківського міського нотаріального округу

Харківської області                                                                      Марченко В.М.

18 грудня 2015 року

Тези виступу

Марченко В.М. (приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу) на Форумі нотаріусів на тему: «Децентралізація у сфері державної реєстрації: нотаріус державний реєстратор» 17 грудня 2015 року у м. Києві

 

1) Строки державної реєстрації прав (ст. 19) тепер для нотаріуса тісно пов‘язані з Платою за проведення державної реєстрації (ст. 34)

а) Держреєстрація права власності

5 робочих днів — 0,1 мін. з/п

2 робочих дня — 1 мін. з/п

24 години — 2 мін з/п

2 години — 5 мін. з/п

Виключення — єдиний майновий комплекс

14 днів — 1 мін. з/п

7 днів — 5 мін. з/п

24 години — 10 мін. з/п

 

б) Державна реєстрація обтяжень

24 години — 0,05 мін. з/п

2 години — 0,5 мін з/п

 

А це відповідно пов’язано з Фінансовим забезпеченням у сфері державної реєстрації прав (ст. 35), де визначено що на відміну від сьогодення коли нотаріуси виконували функції держреєстратора безкоштовно то з 01.01.2016 60% коштів адміністративного збору залишається у приватного нотаріуса який здійснив держреєстрацію.

Перерахування коштів адмінзбору здійснюється в установленому законодавством порядку.

Потрібно терміново вирішити питання вартості так званої одночасності посвідчення нотаріального договору та реєстрації, як варіант тимчасово це можливо зробити через постанову КМУ. Особливу важливість цього питання відчувається при посвідченні пожиттєвих договорів, іпотеки, оренди.

Також потрібно обов’язково вирішити питання пільговиків для приватних нотаріусів. Як можливий практичний варіант визначити через податкове законодавство віднесення таких пільг на прямі витрати нотаріуса.

 

 

2) Печатка

ст. 10 Державний реєстратор ч. 4 Державний реєстратор має свою печатку, крім нотаріуса, який має печатку, визначену ЗУ «Про нотаріат».

Відповідно прикінцевими положеннями редакція ст. 46-1 Використання відомостей ДРРП на нерухоме майно викладена в новій редакції. Мова про другу печатку у нотаріуса як держреєстратора йшла саме в цій статті, зараз це прибрали, і це логічно.

За аналогією, відповідно потрібно очікувати затверджений МЮ процедуру знищення печатки реєстратора у нотаріуса.

Одна печатка з 01.01.2016 — ст. 10 набуває чинність 01.01.2016

Стаття 46-1 ще цікава практичною новелою, щодо легализації користування ДРРП на нерухоме майно помічником нотаріуса, але тут не плутати користування помічником та використання його нотаріусом у якості Реєстратора.

 

 

3) Державний реєстратор (ст. 10)

Тепер ми не функції виконуємо, а є повноцінним державним реєстратором.

а) Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно  протягом 3-х робочих днів з моменту отримання запиту , надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливістю) в електронній формі БТІ.

б) безкоштовно використовуємо відомості ДЗК шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку , встановленому КМУ.

Сюди плюсуємо частину І ст. 33: «Держреєстратор під час проведення ДРРП на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями ДЗК у порядку, встановленому КМУ. »

Очікуємо Постанову КМ з цього приводу.

 

 

4) Реєстраційна справа (ст. 10)

Формуємо, але ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно держреєстратором які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад, міст обласного та/або республіканського АРК значення, Київською , Севастопольською міськими.

ч.4 ст. 17 Реєстраційна справа — реєстратори (нотаріус) забезпечує передачу реєстраційної справи у паперовій формі або документів, що були видані , оформлені або отримані під час проведення такої реєстрації, до відповідного суб’єкта ДРП, який забезпечує ведення РС у паперовій формі.

Але максимум до 30.04.2016 (останній термін виконання своїх функцій органами ДРП утворені МЮ України) ми до забезпечення виконавчими органами міських рад умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері ДРРП на нерухоме майно та їх обтіжень.

 

5) ст. 12 Державний реєстр прав

а) Пріоритет мають дані реєстраційної справи у паперовій формі

б) Відомості ДРП вважаються достовірними доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом

в) ДРП є державною власністю і головне , що майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує ДРП, та кошпіляця даних ДРП належить державі.

Це є сподівання на безперебійну роботу

Вилучення будь-яких документів або частки ДРП не допускається, крім випадків, передбачених законом.

 

6) У світлі переходу нотаріуса до реєстрації так званої «первички» надважливим є зміст редакції ст. 22 Вимоги до документів , що подаються для ДРП, особливо її частина 2:

«Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для ДРП, несе заявник, якщо інше не встановлено судом » плюс ст. 27 Закону України «Про нотаріат» «Відповідальність приватного нотаріуса».

 

 

7) Ремарка

З 01.01.16 докорінно змінюється система

Витягів не буде

Печаток не буде, підписів також, працюємо без бланків, на білому папері

Роздрукувати тільки за окремим бажанням заявника, може і сам вдома роздрукувати, карток не буде

Доступний формат роздрукування залежить від розміру оплати збору.

 

Загальні пропозиції:

 

І. Нову редакцію нашого Порядка вчинення нотаріальних дій на виконання ч. 3 абз.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону:

«забезпечити перегляд і скасування міністерствами їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;»

Ми можемо підготувати проект, передати Олені Антонівні для обговорення на Робочій групі при Міністрі юстиції України (по плану в двадцятих числах) і таким чином встигнути підписати, зареєструвати, оприлюднити до Нового року.

І незалежно від цього ми розуміємо , що ми керуємося цим Законом, відповідними постановами КМУ на його виконання.

 

ІІ. Підготувати проект Алгоритм дій нотаріуса, наприклад, по ДРРП (ми вже це робили в грудні 2012 року), погодити його з усіма дотичними фахівцями з питань реєстрації і видати за погодженням нашим департаментом або Робоча група при Міністерстві юстиції України (після набрання чинності усіх потрібних постанов КМУ та наказів МЮ).

За підсумками підготовки Алгоритмів виставити їх безкоштовно в електронному вигляді на сайті Міністерства юстиції України.

На базі підготовлених Алгоритмів провести знов такі безкоштовні семінари, за участю усіх дотичних фахівців наприклад у містах Харків-Київ-Львів-Одеса.

Таким чином ми отримаємо єдину практику і не буде так званих «регіональних» особливостей.

Якщо за 10 хвилин, то десь так. Дякую за увагу!