Виконавчі написи на іпотечних договорах, які тягнуть за собою задоволення вимог кредитних установ на виплати за іпотечними зобов‘язаннями, вчинятимуться нотаріусами у разі, якщо підтверджено достатні підстави для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання основних зобов‘язань.

Відповідний наказ, яким вносяться зміни до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, підписав Міністр юстиції Микола Оніщук.

Зміни до нормативної бази були розроблені за підсумками спільної наради-колоквіуму представників Міністерства юстиції, Національного банку України, Асоціації «Український Кредитно-банківський союз», Асоціації українських банків та членів Ради Української нотаріальної палати, яка відбулася 2 листопада в Міністерстві юстиції. Наслідком дискусії стало визнання учасниками зустрічі необхідності ґрунтовного вивчення питань нормативно-правового регулювання звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З урахуванням проведеного аналізу нотаріальної практики щодо вчинення нотаріальних написів у період січень-жовтень 2008-2009 років, а також численних звернень та пропозицій кредитних установ, Міністерством юстиції видано наказ „Про внесення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, за яким абзац одинадцятий пункту 283 Інструкції викладено у новій редакції.

Зокрема, передбачається, що виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов‘язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було передбачене умовами основного зобов‘язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання основного зобов‘язання.

*** Довідково. За десять місяців (січень –жовтень) нотаріусами України вчинено у 2008 році 5074 виконавчі написи і 7147 виконавчих написів у 2009 році, тобто виконавчих написів за порівняльні періоди збільшилось на понад 2 тисячі.

Із загальної кількості виконавчих написів – виконавчі написи вчинені по іпотечних договорах становили у 2008 році 53 %, а у 2009 – 59 %, відбулось невелике зростання.

Від загальної кількості виконавчих написів по іпотечних договорах — кількість виконавчих написів, вчинених по іпотечних договорах у разі закінчення строку основного зобов’язання у порівняльних періодах 2008 та 2009 років була однаковою, становила 19 %.

Від загальної кількості виконавчих написів по іпотечних договорах кількість виконавчих написів, вчинених до закінчення строку основного зобов’язання у 2008 році становила 81 %.

Від загальної кількості виконавчих написів по іпотечних договорах кількість виконавчих написів, вчинених до закінчення строку основного зобов’язання у 2009 році становила:
до внесення змін до пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України – 59 %;
після внесення змін до пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України – 22 %;
в сумі – 81 %.

Кількість виконавчих написів, вчинених до закінчення строку основного зобов’язання, у процентному відношенні до загальної кількості виконавчих написів, вчинених по іпотечних договорах за порівняльний період 2008 та 2009 років — однакова ( 81%), що свідчить про те, що нотаріуси при вчиненні зазначених виконавчих написів керувались положеннями чинних законодавчих актів (Закони України „Про іпотеку”, „Про нотаріат”).

Із загальної кількості постанов про відмову у вчиненні виконавчих написів 86 % у 2008 році і 76 % у 2009 році склали постанови про відмову у вчиненні виконавчих написів на іпотечних договорах про звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому як у 2008 році так і за аналогічний період цього року постанови про відмову у вчиненні виконавчих написів на іпотечних договорах до закінчення строку основного зобов’язання склали близько 62% від кількості постанов про відмову щодо кількості виконавчих написів.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

З 17 листопада будь-яка фізична чи юридична особа може здійснити перевірку дійсності бланку нотаріального документу через мережу Інтернет за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Як повідомив Міністр юстиції Микола Оніщук, відповідний веб-ресурс за дорученням Мін’юсту був розроблений та запроваджений Державним підприємством Міністерства юстиції «Інформаційний центр».

Веб-сайт для доступу до відомостей Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів розміщено за адресою http://rnb.informjust.ua/pages/default.aspx.

Пошук інформації у Єдиному реєстрі про дійсність чи недійсність певного спеціального бланка нотаріального документа можна здійснити за його серією та номером. За результатами пошуку з Єдиного реєстру надається одна з наступних сукупностей відомостей:

дата видачі бланка (якщо відомості про витрачання бланка у Єдиному реєстрі відсутні);
відомості про витрачання бланка або недійсність бланка (код та дата витрачання);
відомості про відсутність інформації про бланк у Єдиному реєстрі.

Міністр нагадав, що право доступу до відомостей Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів через веб-сайт для пошуку та перегляду інформації про дійсні та недійсні бланки визначено Порядком витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з цим документом, право доступу до Реєстру мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи, організації та інші юридичні і фізичні особи.

Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-17-33
E-mail: press@minjust.gov.ua

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Управління юридичного забезпечення
банківського нагляду

Л И С Т

03.11.2009 N 49-012/2687-20491

Банкам України

Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків

Національний банк України у зв’язку із зверненням Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо виконання пункту 2 Указу Президента України від 08.10.2009 N 813/2009 ( 813/2009 ) «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» у частині тимчасової відмови у виїзді за кордон громадянам України, які мають невиконані кредитні зобов’язання, зазначає таке.

Правові підстави для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон визначені статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» ( 3857-12 ), якими, зокрема, є дія неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобов’язань; порушення проти громадянина України кримінальної справи; подання щодо громадянина України цивільного позову до суду.

При цьому органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» ( 661-15 ) надано право не пропускати через державний кордон України осіб, яким тимчасово обмежено право виїзду з України за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів.

Таким чином, тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон у разі невиконання ними кредитних зобов’язань здійснюється за рішенням суду або постановою прокурора, прийнятою на підставі статті 98-1 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ).

При цьому звертаємо увагу, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» ( 606-14 ) примусове виконання рішень в Україні, зокрема судових рішень, покладається на Державну виконавчу службу України.

Листом Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 N 25-32/463, N 25-5347 ( v5-32323-08 ) і листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 N 25-32/507 ( v25-3323-08 ) визначено порядок взаємодії органів Державної виконавчої служби України та Державної прикордонної служби України щодо виконання судових рішень про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, а також надано роз’яснення з даного питання.

Так, державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка не пізніше наступного дня після надходження зазначеної ухвали суду приймає її до виконання, про що повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби.

У разі виконання боржником відповідних зобов’язань та у зв’язку із закінченням виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( 606-14 ), державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов’язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Також слід враховувати, що згідно зі статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом постановлення ухвали про заборону вчиняти певні дії (тимчасово обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України).

Таким чином, у разі звернення банків до суду із позовами про стягнення кредитної заборгованості з клієнтів — фізичних осіб рекомендуємо скористатися правом забезпечення таких позовів шляхом подання до суду відповідних заяв.

Відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З огляду на зазначене, у разі прийняття судами України рішень про тимчасове обмеження осіб (боржників) у праві виїзду за межі України, у тому числі за ініціативою банків, забезпечення виконання таких судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби України у вищезазначеному порядку.

У разі порушення кримінальної справи щодо особи, яка має невиконані кредитні зобов’язання перед банком, та винесення прокурором постанови про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування, органи Державної прикордонної служби України на підставі статті 25 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ) зобов’язані забезпечити виконання такої постанови.

Виконавчий директор — директор
Дирекції з банківського
регулювання та нагляду В.В. Пасічник

Міністерство юстиції повідомляє про те, що 09 листопада 2009 року зареєструвало Наказ від 04.11.2009 № 2053/5 „Про організаційні заходи з постачання, зберігання, обігу, обліку спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання”
Порядок ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, за реєстраційним номером 1043/17059.

Міністерство юстиції повідомляє про те, що 09 листопада 2009 року зареєструвало Зміни до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за реєстраційним номером 1044/17060

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 08.04.2009 р. N 1562/С/17-0714,
N 7350/7/17-0717

Відповідно до ст. 2 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) платниками цього податку є як резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України й іноземні доходи, так і нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Оподаткування доходів нерезидентів регламентується п. 9.11 ст. 9 Закону, згідно з пп. 9.11.1 якої доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.
Особливістю оподаткування доходів нерезидентів є те, що пунктом 7.3 статті 7 Закону для них встановлено ставку податку, яка становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону (процентів, дивідендів або роялті, до яких застосовується відповідна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходів резиденту).
Тобто, до всіх інших доходів нерезидентів, відмінних від процентів, дивідендів або роялті з джерелом походження з території України, зокрема, до вартості об’єктів спадщини (незважаючи на ступінь споріднення зі спадкодавцем), застосовується норма п. 7.3 ст. 7 Закону — подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об’єкта оподаткування — 30 %).
Щодо оподаткування доходів, одержаних фізичними особами, в тому числі нерезидентами, від здавання в оренду нерухомого майна, то воно регулюється п. 9.1 ст. 9 Закону.
Згідно із пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону надання в оренду нерухомості, що належить фізичній особі — нерезиденту, здійснюється виключно через засноване ним постійне представництво на території України або юридичну особу — резидента (уповноважену особу), що виконує представницькі функції відносно такого нерезидента на підставі письмового договору, а якщо нерезидент є фізичною особою — виступає також його податковим агентом відносно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від оподаткування.
Щодо ставки оподаткування доходів, одержаних нерезидентом від здавання в оренду власної нерухомості на території України, то, як зазначено вище, до такого доходу застосовується ставка п. 7.3 ст. 7 Закону.

Заступник Голови С. Лекарь

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З КОНТРОЛЮ ЗА ЦІНАМИ
ЛИСТ
від 06.08.2009 р. N 200/7-10/3269
Державна інспекція з контролю за цінами розглянула звернення щодо встановлення ціни договору в еквіваленті іноземної валюти і повідомляє.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98 р. N 1998 встановлено, що формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці.
Таким чином, встановлення суб’єктом господарювання ціни договору в еквіваленті іноземної валюти суперечить вимогам чинного законодавства України.

Заступник начальника І. Прилипко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2009

ПОСТАНОВА. Мін‘юст залучено до реалізації заходів щодо видачі громадянам держактів на право власності на земельні ділянки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 21 жовтня 2009 р. N 1112
Київ

Про додаткові заходи щодо безоплатних
оформлення та видачі громадянам
України державних актів на право
власності на земельні ділянки

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Установити, що:

1) на операції, пов’язані з розробленням технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, проведенням державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, в тому числі заповнення бланків таких актів, а також з безоплатною видачею громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, які проводяться державними підприємствами, що належать до сфери управління Державного комітету із земельних ресурсів та Міністерства охорони навколишнього природного середовища, за рахунок коштів державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 844 ( 844-2009-п ) «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році» (Офіційний вісник України, 2009 р., N 61, ст. 2158), поширюється дія підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 та підпункту 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» ( 168/97-ВР ) і пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ( 889-15 );

2) під час здійснення заходів щодо безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки:

вартість розроблення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, визначається відповідно до Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» ( 2375-15 );

вартість однієї послуги з проведення державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, в тому числі заповнення бланків таких актів, визначається відповідно до паспорта бюджетної програми КПКВК 2408060 «Безоплатні оформлення та видача громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки» на 2009 рік.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Взяти до відома, що згідно з абзацом другим пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України ( 2768-14 ) громадяни України — спадкоємці громадян, яким за рішеннями органів місцевого самоврядування передано безоплатно у власність земельні ділянки відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 15-92 ( 15-92 ) «Про приватизацію земельних ділянок», мають право на безоплатні оформлення та видачу їм державних актів на право власності на земельні ділянки.

4. Міністерству фінансів разом з Державним комітетом із земельних ресурсів під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та розроблення проекту Закону про Державний бюджет України на наступні роки передбачати видатки для здійснення заходів щодо безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки.

5. Державному комітетові із земельних ресурсів забезпечити:

під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, у процесі здійснення заходів щодо безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки використання ортофотопланів та індексних кадастрових карт, підготовлених у рамках виконання Угоди про позику (проект «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, а також разом з Міністерством охорони навколишнього природного середовища — використання ортофотопланів та індексних кадастрових карт, підготовлених державними підприємствами, що належать до сфери управління Міністерства;

разом з Міністерством юстиції подання у місячний строк Кабінетові Міністрів України проекту Закону України про внесення змін до статті 118 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) у частині спрощення надання земельних ділянок громадянам України, які перебували в їх користуванні до набрання чинності Земельним кодексом України;

створення централізованої системи ведення обліку та зберігання других примірників виданих державних актів на право власності на земельну ділянку і державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, а також примірників укладених договорів оренди землі;

разом з Міністерством охорони навколишнього природного середовища приведення власних нормативно-правових актів у відповідність з цією постановою та визначення порядку співпраці державних підприємств, що належать до сфери управління зазначених Комітету та Міністерства, під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

разом з Державним комітетом телебачення та радіомовлення забезпечити проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії з метою найширшого інформування населення про процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, зокрема шляхом виготовлення та трансляції тематичних телевізійних та радіопрограм.

6. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та Міністерству фінансів забезпечити внесення змін до паспорта бюджетної програми КПКВК 2408060 «Безоплатні оформлення та видача громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки» на 2009 рік у частині коригування показника «Розроблено технічних документацій із землеустрою» з урахуванням вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 1 цієї постанови.

7. Державній податковій адміністрації підготувати податкове роз’яснення щодо обов’язковості застосування вимог підпункту 1 пункту 1 цієї постанови та довести його до всіх органів державної податкової служби.

8. Місцевим органам виконавчої влади разом з органами місцевого самоврядування передати на зберігання до відповідних територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів другі примірники раніше виданих державних актів і примірники укладених договорів оренди землі з метою забезпечення захисту прав землевласників та землекористувачів, достовірності єдиної інформаційної бази правовстановлюючих документів на землю.

Прем’єр-міністр України
Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 22

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 жовтня 2009 р. N 1112

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов
Кабінету Міністрів України

1. Доповнити пункт 7 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. N 921 ( 921-2008-п ) (Офіційний вісник України, 2008 р., N 80, ст. 2692, N 90, ст. 3006; 2009 р., N 1, ст. 17, N 11, ст. 338, N 23, ст. 741, N 55, ст. 1915, N 56, ст. 1955, N 62, ст. 2195, N 65, ст. 2271), абзацом такого змісту:

«товари, роботи і послуги, які закуповуються державними підприємствами, що належать до сфери управління Держкомзему або Мінприроди, для здійснення заходів щодо безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки.».

2. У постанові Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 844 ( 844-2009-п ) «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році» (Офіційний вісник України, 2009 р., N 61, ст. 2158, N 65, ст. 2271, N 70, ст. 2420):

1) у постанові ( 844-2009-п ):

у назві, абзаці другому пункту 1 та пункті 2 слова і цифри «у 2009 році» виключити;

пункт 7 викласти у такій редакції:

«7. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям разом з сільськими, селищними та міськими радами забезпечити:

сприяння діяльності територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів та державних підприємств, що належать до сфери управління Комітету та Міністерства охорони навколишнього природного середовища, пов’язаній з організацією безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки за місцем їх розташування, зокрема, шляхом організованого приймання документів від громадян та передачі їх до зазначених територіальних органів, а також залучення до такої діяльності інженерів-землевпорядників органів місцевого самоврядування;

прийняття на позачергових сесіях рішень щодо затвердження рішень виконавчих комітетів відповідних рад про безоплатну передачу у власність громадянам України земельних ділянок, прийнятих у період з дня набрання чинності Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( 280/97-ВР ) (12 червня 1997 р.) до дня набрання чинності Земельним кодексом України ( 2768-14 ) (1 січня 2002 року);

у разі надходження від громадянина, який отримав у користування земельну ділянку до дня набрання чинності Земельним кодексом України ( 2768-14 ) (зокрема надану колгоспному двору), заяви про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку, але рішення про її безоплатну передачу у власність громадянина прийнято не було, невідкладно приймати рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку (виготовляється для громадян безоплатно, за рахунок коштів державного бюджету), з наступним затвердженням зазначеної документації та наданням земельної ділянки у власність відповідно до вимог частини другої статті 118 та в межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).»;

2) Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки, затверджений зазначеною постановою ( 844-2009-п ), викласти у такій редакції:

«ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 серпня 2009 р. N 844 ( 844-2009-п )
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 21 жовтня 2009 р. N 1112)

ПОРЯДОК
безоплатних оформлення та видачі
громадянам України державних актів
на право власності на земельні ділянки

1. Цей Порядок визначає спрощену процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 та наступних роках державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів та ведення садівництва у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок:

1) органами місцевого самоврядування до 1 січня 2002 р. — відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 15-92 ( 15-92 ) «Про приватизацію земельних ділянок» та Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 р. N 561-XII ( 561-12 ) (в редакції Закону України від 13 березня 1992 р. N 2196-XII) ( 2196-12 );

2) органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з 1 січня 2002 р. — відповідно до статті 118 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).

2. Для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа подає сільському, селищному, міському голові або уповноваженій ним особі адресовану територіальному органові Держкомзему заяву про видачу такого акта. Сільські, селищні та міські голови забезпечують організацію прийому таких заяв у кожному населеному пункті.

Заява про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку подається за місцем розташування земельної ділянки.

До заяви додається:

копія документа, що посвідчує особу;

засвідчена в установленому порядку копія довіреності — для уповноваженої особи;

копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

копія рішення про передачу земельної ділянки у власність, прийнятого органом місцевого самоврядування чи районною держадміністрацією, а також у разі наявності — технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку (далі — технічна документація), або проект відведення земельної ділянки, виготовлений та затверджений до 15 серпня 2009 року.

Територіальним органам Держкомзему, районним держадміністраціям, органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від громадян надання будь-яких інших документів, крім передбачених цим Порядком.

3. У разі відсутності рішення про передачу земельної ділянки у власність громадянина, який отримав її у користування до дня набрання чинності Земельним кодексом України ( 2768-14 ), громадянин звертається із заявою про передачу йому у власність такої земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування, а стосовно такої земельної ділянки, отриманої у користування для ведення садівництва за межами населених пунктів, — до відповідної районної держадміністрації.

Відповідний орган місцевого самоврядування чи районна держадміністрація невідкладно приймає рішення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації (виготовляється для громадян безоплатно, за рахунок коштів державного бюджету) з наступним затвердженням зазначеної документації та наданням земельної ділянки у власність відповідно до вимог частини другої статті 118 та в межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).

У разі прийняття органом місцевого самоврядування до 15 серпня 2009 р. рішення щодо приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні громадян до набрання чинності Земельним кодексом України ( 2768-14 ), на підставі статті 118 цього Кодексу ( 2768-14 ) без попереднього виготовлення технічної документації, такий орган місцевого самоврядування за відповідною заявою громадянина приймає рішення відповідно до абзацу другого цього пункту.

4. Територіальні органи Держкомзему згідно з актом (актами) приймання-передачі отримують від органів місцевого самоврядування заяви громадян про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку разом з поданими громадянами документами.

У випадках, зазначених у пункті 3 цього Порядку, до заяви додаються прийняті відповідними органами місцевого самоврядування рішення.

Рішення, прийняті відповідно до пункту 3 цього Порядку районними держадміністраціями стосовно земельних ділянок, отриманих у користування для ведення садівництва за межами населених пунктів, подаються громадянами до територіальних органів Держкомзему самостійно.

5. На підставі заяви про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку протягом трьох робочих днів з дати її надходження територіальні органи Держкомзему (далі — замовники) укладають:

1) договори про розроблення технічної документації — з державними підприємствами, що належать до сфери управління Держкомзему або Мінприроди та мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою (далі — виконавці), у разі передачі земельних ділянок громадянам у власність у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 1 та пункті 3 цього Порядку.

До договору про розроблення технічної документації замовник додає такі документи:

заяву про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку;

довідку про обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки або її частини;

довідку про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки;

рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи районної держадміністрації про надання дозволу на виготовлення технічної документації (крім випадків, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього Порядку);

наявну інформацію про земельну ділянку, яка може бути використана для виготовлення технічної документації.

У разі укладення договору про розроблення технічної документації з виконавцем, крім державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі — Центр кадастру), замовник повідомляє регіональний відокремлений структурний підрозділ Центру кадастру (далі — регіональна філія Центру кадастру) про укладення такого договору для підготовки матеріалів чергового кадастрового плану;

2) договори про проведення державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку з Центром кадастру.

До договору про проведення державної реєстрації замовник додає технічну документацію чи проект відведення земельної ділянки, виготовлений та затверджений до 15 серпня 2009 року.

6. Виконавець протягом 10 робочих днів з дня укладення договору про розроблення технічної документації:

проводить аналіз документів, що надійшли від замовника;

отримує в регіональній філії Центру кадастру матеріали чергового кадастрового плану в електронному вигляді;

виконує необхідні обстежувальні, польові та камеральні роботи;

виготовляє технічну документацію у двох примірниках і подає їх на паперовому та електронному носіях до регіональної філії Центру кадастру і замовникові для погодження.

Технічна документація, що виготовляється відповідно до цього Порядку, не підлягає погодженню з природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини.

У разі необхідності прийняття рішень про уточнення площі земельної ділянки, її цільового призначення тощо або необхідності прийняття рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність виконавець повертає замовникові подані ним документи разом з технічною документацією з обґрунтуванням причини повернення.

7. Замовник погоджує технічну документацію протягом трьох робочих днів з дати її надходження та подає для заповнення до районного (міського) підрозділу регіональної філії Центру кадастру бланк державного акта на право власності на земельну ділянку або повертає органу місцевого самоврядування (чи громадянину у випадках, передбачених абзацом третім пункту 4 цього Порядку) за актом приймання-передачі подані ним заяву та документи з обґрунтуванням причини повернення.

8. Регіональна філія Центру кадастру протягом трьох робочих днів з дня надходження технічної документації на паперовому та електронному носіях перевіряє її зміст, вносить відповідні відомості до бази даних державного земельного кадастру і передає до районного (міського) підрозділу регіональної філії Центру кадастру.

9. Районний (міський) підрозділ регіональної філії Центру кадастру протягом трьох робочих днів з дня отримання бланка державного акта на право власності на земельну ділянку заповнює його та передає замовнику для підписання.

10. Державний акт на право власності на земельну ділянку, підписаний замовником та органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який прийняв рішення про безоплатну передачу громадянинові земельної ділянки у власність, передається для державної реєстрації відповідному районному (міському) підрозділові Центру кадастру.

11. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється представником районного (міського) підрозділу Центру кадастру у строк, що становить не більш як 30 робочих днів після надходження заяви про його видачу до замовника, за місцем розташування земельної ділянки.

12. Замовник разом з органом місцевого самоврядування організовує видачу державних актів на право власності на земельну ділянку в кожному населеному пункті.

13. Технічна документація надходить до Державного фонду документації із землеустрою.

14. Фінансування робіт і послуг, пов’язаних з виготовленням технічної документації, оформленням та видачею державних актів на право власності на земельну ділянку, здійснюється замовником за рахунок коштів державного бюджету.»;

3) абзац другий пункту 2 Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для здійснення заходів з безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого зазначеною постановою ( 844-2009-п ), після слів «сфери управління Держкомзему» доповнити словами «і Мінприроди».

3. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 р. N 901 ( 901-2009-п ) «Про додаткові заходи щодо врегулювання земельних відносин» (Офіційний вісник України, 2009 р., N 65, ст. 2271) виключити.

Наказ Міністерства юстиції України від 21.10.2009 № 1915/5 «Про затвердження форми звітності № 1-нотаріат (річна) «Звіт про роботу державних та приватних нотаріусів»

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

21.10.2009 м. Київ № 1915/5

Про затвердження форми звітності № 1-нотаріат (річна) „Звіт
про роботу державних та приватних нотаріусів”

Відповідно до статті 14 Закону України «Про нотаріат» та з метою вдосконалення форм звітності про роботу державних та приватних нотаріусів і приведення її у відповідність до вимог законодавства

НАКАЗУЮ:
Затвердити форму звітності № 1-нотаріат (річна) «Звіт про роботу державних та приватних нотаріусів», що додається, і ввести її в дію зі звіту за 2009 рік.
Поширити затверджену в пункті 1 наказу форму звітності на Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, відповідні державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та приватних нотаріусів.
Міністерству юстиції України забезпечити збір, обробку та подання зведеної інформації Держкомстату до 30 січня після звітного періоду.
Директору Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань (Ященко Н.В.) довести наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Визнати таким, що втратив чинність, з 1 січня 2010 року наказ Міністерства юстиції України від 25.05.2005 року № 51/5 „Про затвердження форми звітності № 1-нотаріат „Звітність про роботу державних та приватних нотаріусів”.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Єфіменка Л.В. та директора Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань Ященко Н.В.

Міністр Микола Оніщук

ПОГОДЖЕНО
Голова Державного комітету
статистики України
______________О.Г. Осауленко

______________2009р.

ЗВІТНІСТЬ

Звіт про роботу державних та приватних нотаріусів
за ____ рік

Подають: Терміни подання:
1. Державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси – Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі до 10 січня Форма № 1-нотаріат (річна)
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства
юстиції України
________200_ р. № ___
за погодженням з
Держкомстатом
2. Відповідні управління юстиції – Мін’юсту України, Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, головним управлінням статистики в областях, містах Києві та Севастополі до 20 січня
3. Мін’юст України – Держкомстату до 30 січня

Респондент:
Найменування: _________________________________________________________________________
Місцезнаходження: _____________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
(поштовий індекс, область /АР Крим, район, населений пункт, вулиця /провулок, площа тощо,
_______________________________________________________________________________________
№ будинку /корпусу, № квартири /офісу)

N з/п Назва показника Державні Приватні
1 Кількість державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів (на кінець року)
2 Чисельність нотаріусів
3 Чисельність консультантів
4 Кількість районів, у яких немає нотаріусів
5 Договори відчуження нерухомого майна (сума гр. 6, 9, 12, 15, 16, 17, 18, 19), в тому числі:
6 - купівлі-продажу, з них:
7 квартир та житлових будинків
8 садиб
9 - міни, з них:
10 квартир та житлових будинків
11 садиб
12 - дарування, з них:
13 квартир та одноквартирних будинків
14 садиб
15 - довічного утримання
16 - договори пожертви
17 - договори ренти
18 - договори про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно
19 - договори про припинення права на утримання взамін набуття права на нерухоме майно
20 Договори відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів (крім договорів міни на нерухоме майно)
21 Договори про приватизацію майна державних підприємств
22 Договори відчуження земельних ділянок, а також земельних часток (паїв) (сума ____ гр. 23, 24, 25), з них:
23 - купівлі-продажу
24 - міни
25 - дарування
26 Інші договори відчуження
27 Іпотечні договори, з них:
28 квартир та житлових будинків
29 садиб
30 земельних ділянок, космічних об’єктів, морських та повітряних суден
31 Договори застави (сума ____ гр. 32 — 34), з них:
32 - транспортних засобів
33 - товарів в обороті або в переробці
34 - інші договори застави
35 Шлюбні договори
36 Договори про виділ майна, що є об’єктом права спільної власності
37 Договори про поділ майна, що є об’єктом права спільної власності
38 Договори про надання утримання
39 Договори про сплату аліментів на дитину
40 Договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини)
41 Договори найму (оренди) житла
42 Договори оренди земельних ділянок
43 Договори позички будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини)
44 Договори найму (оренди) транспортних засобів
45 Договори позички транспортного засобу
46 Договори про створення акціонерних товариств
47 Договори управління нерухомим майном
48 Договори про зміну черговості одержання права на спадкування
49 Договори про зміну часток у спадщині
50 Інші договори
51 Посвідчено заповітів (сума гр. 52 — 55), з них:
52 - подружжя
53 - секретних
54 - за участю свідків
55 - інших
56 Відкрито спадкових справ
57 Вжито заходів до охорони спадкового майна
58 Видано свідоцтв виконавцям заповіту
59 Видано свідоцтв про право на спадщину (сума гр. 60 — 61), з них:
60 - за законом
61 - за заповітом
62 Видано свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, у разі смерті одного з подружжя
63 Посвідчено довіреностей (сума гр. 64, 65, 66), з них:
64 - на право розпорядження майном
65 - на право розпорядження транспортними засобами
66 - інших довіреностей
67 Кількість накладених заборон відчуження нерухомого майна та транспортних засобів, що підлягають реєстрації
68 Кількість знятих заборон відчуження нерухомого майна та транспортних засобів, що підлягають реєстрації
69 Засвідчено вірності копій (фотокопій) документів
70 Кількість документів, на яких засвідчено справжність підпису
71 Засвідчено вірності перекладів
72 Кількість вчинених виконавчих написів
73 Кількість вчинених протестів векселів
74 Інші нотаріальні дії
75 Всього нотаріальних дій (сума гр.: 5, 20 — 22, 26, 27, 31, 35 — 51, 57 — 59, 62, 63, 67 — 74)
76 Середнє навантаження одного нотаріуса (гр. 75: гр. 2)
77 Оформлено документів для дії за кордоном
78 Кількість осіб, що звернулися до нотаріусів
79 Здійснено виїздів для вчинення нотаріальних дій поза робочим місцем нотаріуса
80 Вчинено нотаріальних дій поза робочим місцем нотаріуса
81 Стягнуто державного мита, грн.
82 Перевірено сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, грн.
83 Сума, отримана за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, грн.
84 Стягнуто плати за вчинення нотаріальних дій, грн.
85 Сплачено до бюджету податків, грн.
86 Сплачено до Пенсійного фонду, грн.
87 Утримується додаткових робочих місць
88 Прийнято в депозит грошових сум і цінних паперів на загальну суму, грн.
89 Перераховано до бюджету незатребуваних депозитних сум, грн.
90 Залишок депозитних сум на кінець звітного періоду, грн.

Керівник (власник) ______________________ _____________________
(підпис) (ПІБ)
Виконавець ______________________
(ПІБ)
телефон: _______________ факс: _______________ електронна пошта: __________________

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т

12.03.98 N 17-40-179
Начальнику Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, начальникам управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі
{ Лист відкликано на підставі Листа Міністерства юстиції N 31-32/102 ( v_102323-08 ) від 09.04.2008 }
У зв’язку з численними запитами та з метою встановлення єдиного порядку проходження стажування особами, які мають намір займатися нотаріальною практикою, Міністерство юстиції роз’яснює наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону «Про нотаріат» ( 3425-12 ) нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний від роботи час.
Тобто, головною умовою є виконання нотаріусом та стажистом нотаріуса (ст. 13 цього Закону ( 3425-12 ) викладацької і наукової роботи у вільний від основної роботи час, у зв’язку з чим при збереженні цієї умови нотаріус (стажист нотаріуса) може бути зарахованим у штат навчального закладу.
«Довідник нотаріуса», N 4, 2002 р. стор. 183.