ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 18.01.2010 р. N 321
Доводимо до Вашого відома нижченаведене.
30.12.2009 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15 грудня 2009 року N 1759-VI, нормами якого внесено зміни, зокрема, до статті 52 Закону України «Про господарські товариства», а саме, у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент створення.
Нагадуємо також, що 20 жовтня 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», яким встановлено такий розмір мінімальної заробітної плати: з 1 листопада 2009 року — 744 гривні, з 1 січня 2010 року — 869 гривень, з 1 квітня — 884 гривні, з 1 липня — 888 гривень, з 1 жовтня — 907 гривень, з 1 грудня — 922 гривні.
Щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати на даний час (із врахуванням роз’яснень, наданих Міністерством юстиції України листом від 11.12.2009 N 10071-0-32-09-21) повідомляємо наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 46 Бюджетного кодексу України до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.
Крім цього, згідно зі статтею 10 Закону України «Про оплату праці» зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
6 листопада 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 1715-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яким внесено зміни у частину першу статті 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» і встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 листопада 2009 року — 744 гривні.
Враховуючи зазначене вище (зокрема, норму частини четвертої статті 46 Бюджетного кодексу України) до прийняття закону про Державний бюджет України на 2010 рік, розмір мінімальної заробітної плати становить 744 гривні.
Надані цим листом роз’яснення просимо терміново довести до відома державних реєстраторів для врахування у роботі та розміщення зазначеної інформації на інформаційних стендах.

Заступник Голови С. І. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 04.11.2009 р. N 13574
На Ваше звернення щодо написання скороченого найменування юридичної особи великими літерами повідомляємо нижченаведене.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон про реєстрацію) вимоги щодо найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.
На виконання вимог частини сьомої статті 8 Закону про реєстрацію Держкомпідприємництвом розроблено Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджені наказом Держпідприємництва України від 09.06.2004 N 65 (із змінами та доповненнями), що зареєстровані в Мін’юсті України 29.06.2004 за N 792/9391 (далі — Вимоги до найменування), відповідно до пункту 2.2 яких при написанні найменування юридичної особи використовуються, зокрема, прописні букви українського алфавіту. В установчих документах при заповненні реєстраційної картки використовуються прописні букви українського алфавіту.
Отже, Вимоги до найменування передбачають, що прописні букви українського алфавіту використовуються при написанні найменування юридичної особи як в установчих документах, так і при заповненні реєстраційних карток.
Таким чином, при викладенні установчих документів юридичної особи у новій редакції при написанні найменування слід додержуватися вимог, встановлених зазначеним нормативним актом.
Також зазначаємо, що програма АРМу державного реєстратора, яка розроблена з урахуванням вимог Закону про реєстрацію, сприймає найменування юридичної особи, як таке, що написане прописними буквами, і, таким чином, повне найменування юридичної особи друкується на свідоцтві єдиного зразка великими літерами.
При цьому, найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими буквами, якщо кожна буква (символ, розділовий знак та ін.) найменування, написаного великими літерами, відповідає буквам (символам, розділовим знакам та ін.) найменування, написаного великими та малими буквами.
Іншими словами: найменування юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи написаному великими та малими буквами, якщо ці букви повністю співпадають.
Враховуючи зазначене, Держкомпідприємництво вважає, що в реєстраційній картці та в позиції установчих документів «найменування юридичної особи» при написанні найменування обов’язково слід використовувати великі літери. По тексту документа та на титульній сторінці найменування може бути написане великими та малими літерами.
Крім цього, відповідно до пункту 1.2 Вимог до найменування юридична особа, крім повного найменування, може мати скорочене найменування.
Скорочене найменування приватного акціонерного товариства в реєстраційній картці та в позиції установчих документів «скорочене найменування юридичної особи» повинно мати вигляд — ПРАТ «власне ім’я».
Відповідно до Закону про реєстрацію державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації без розгляду, якщо, зокрема, документи не відповідають вимогам, які встановлені частиною сьомою статті 8 цього Закону, тобто, викладення найменування не відповідає вимогам, встановленим спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Заступник Голови С. І. Третьяков

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 січня 2010 р. N 86
Київ
Про надання податкових та інших роз’яснень
З метою вдосконалення адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів), внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Кабінет Міністрів України постановляє:
Державній податковій адміністрації, Державній митній службі, Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття:
надавати податкові роз’яснення та роз’яснення з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування платникам податків, зборів (обов’язкових платежів), іншим заінтересованим особам щодо офіційного розуміння окремих положень законодавства виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз’яснень та роз’яснень інших органів, визначених статтею 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із затвердженням їх наказами відповідних контролюючих органів;
привести у тримісячний строк у відповідність з цією постановою раніше надані роз’яснення.

Прем’єр-міністр України Ю. ТИМОШЕНКО

Інд. 34

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Документи, що видані та мають юридичну силу на території однієї держави можуть використовуватись на території іншої держави тільки після їх відповідного засвідчення, якщо, зокрема, іншого не передбачено міжнародними договорами.

З метою спрощення процесу визнання іноземних документів, 5 жовтня 1961 року в Гаазі (Королевство Нідерландів) підписана Конвенція, що відміняє вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі — Конвенція).

10 січня 2002 року Верховною Радою України прийнято Закон № 2933-ІІІ, відповідно до якого Україна приєдналася до вказаної Конвенції. Чинності для України вона набула 22 грудня 2003 року.

Дія цієї Конвенції поширюється на відносини з державами, що не висловили заперечень проти приєднання України. На теперішній час таке заперечення висловлено Федеративною Республікою Німеччина. Виходячи із статті 12 Конвенції, це означає, що на території цієї держави не приймаються документи, видані компетентними органами України, завірені апостилем, а продовжує застосовуватись вимога дотримання процедури консульської легалізації.

При застосуванні Гаазької Конвенції виконується єдина формальна процедура – проставлення апостиля на офіційних документах компетентним органом України для представлення на території держав-учасниць Конвенції. В свою чергу, офіційні документи таких держав, що представляються на території України, мають бути засвідчені апостилем, що проставляє компетентний орган відповідної держави.

Апостиль – це спеціальний штамп розміром 10*10. Він засвідчує справжність підпису, якість в якій виступала особа, що підписала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплений документ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 повноваження на проставлення апостиля надані:

- Міністерству юстиції України — на документах, що видаються органами юстиції, судами та оформляються нотаріусами України;

Міністерству освіти і науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;

Міністерству закордонних справ України – на всіх інших видах документів.

Відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 року №237/803/151/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 року за №1151/8472, апостиль проставляється на документах, які виходять від органів судової влади, прокуратури, органів юстиції України, а також на адміністративних документах, документах про освіту та вчені звання, документах, оформлених державними і приватними нотаріусами, на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Не проставляється апостиль на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України, адміністративних документах, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій, документів, що мають характер листування, а також на оригіналах, копіях та фотокопіях паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи, нормативно-правових актів, роз`яснень та правових висновків щодо їх застосування.

Що стосується оригіналів офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, то вони не приймаються для засвідчення на території України. Апостиль може бути проставлений тільки на копіях цих документів, засвідчених нотаріусами України у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 18 грудня 2003 № 161/5 плата за проставлення апостиля становить: для фізичних осіб у розмірі 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що становить 51 грн.; для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої та 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.

Громадяни, які на даний час проживають за кордоном та мають потребу в проставленні апостиля на документах про реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами реєстрації актів цивільного стану України, можуть здійснювати оплату послуг з проставлення апостиля у банках – кореспондентах ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в іноземній валюті на рахунок Державного казначейства, відкритий у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації, іноземних документів, дотримання формальної процедури не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану формальну процедуру або звільнюють сам документ від легалізації. З огляду на зазначене, навіть з набуттям чинності Конвенції для України проставлення апостиля не може вимагатися державами у відповідних випадках, передбачених міжнародними договорами.

Головний спеціаліст Департаменту
у справах цивільного стану громадян
Міністерства юстиції України

Ключка Олена Олександрівна

ПОГОДЖЕНО

Заступник Міністра

« » 2009 р.

Л.В. Єфіменко

ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 20 січня 2010 року N 43
З метою забезпечення виконання вимог статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», наказую:
1. Встановити мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше п’яти років, за умови, якщо орендар не пропонує менший термін. При цьому мають виконуватися вимоги законодавства про оренду, Цивільного та Господарського кодексів.
2. Департаменту з питань управління державним майном та орендних відносин Фонду державного майна України, його регіональним відділенням керуватись цим наказом при визначенні умов договорів оренди.
Контроль за виконанням цього наказу покладається на заступника Голови Фонду державного майна України, який відповідає за питання оренди.

В. о. Голови Фонду Д. Парфененко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

МИНИСТЕРСТВО ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УКРАИНЫ
ДЕПАРТАМЕНТ ГОСУДАРСТВЕННОЙ АВТОМОБИЛЬНОЙ ИНСПЕКЦИИ
ПИСЬМО
от 10.11.2009 г. N 4/1-11345
Сообщаем, что по поручению народного депутата Украины <...> обращение <...> относительно обеспечения однозначности в применении норм законодательства в пределах компетенции рассмотрено Министерством внутренних дел, в связи с чем информируем о следующем.
В отношении отказа подразделениями Госавтоинспекции в регистрации транспортных средств (далее — TС) и прохождении технического осмотра информируем о том, что в случае неуплаты штрафов за административные правонарушения в сфере обеспечения безопасности дорожного движения в соответствии с содержанием положений части одиннадцатой статьи 34 и части девятой статьи 35 Закона Украины «О дорожном движении» владельцам ТС или уполномоченным лицам может быть отказано в проведении регистрации (перерегистрации) таких ТС, проведении государственного технического осмотра, если такие лица имеют задолженность по уплате штрафных санкций за нарушение правил, норм и стандартов в сфере безопасности дорожного движения, — до выплаты ими указанной задолженности.
Согласно положениям части первой статьи 141 Кодекса об административных правонарушениях (далее — КУоАП) в случае фиксации правонарушения в сфере обеспечения безопасности дорожного движения работающими в автоматическом режиме специальными техническими средствами, имеющими функции фото- и киносъемки, видеозаписи, или средствами фото- и киносъемки, видеозаписи (далее — технические средства) к административной ответственности привлекаются владельцы (совладельцы) транспортных средств.
При этом статьей 254 КУоАП предусмотрена обязательность составления уполномоченным должностным лицом протокола об административном правонарушении. Но исключением из данного правила являются случаи, когда при фиксации административного правонарушения в сфере обеспечения безопасности дорожного движения с помощью технических средств протокол о правонарушении не составляется, а постановление по делу об административном правонарушении выносится без участия лица, привлекаемого к ответственности (ч. 6 ст. 258 КУоАП).
Копии постановления по таким делам и материалам, зафиксированным с помощью технических средств, направляются лицу, привлекаемому к административной ответственности, в течение трех дней со дня вынесения такого постановления.
Постановление по делу об административных правонарушениях должно соответствовать требованиям, установленным положениями части второй статьи 283 КУоАП, а именно содержать: название органа (должностного лица), вынесшего постановление, дату рассмотрения дела; сведения о лице, относительно которого рассматривается дело; описание обстоятельств, установленных при рассмотрении дела; указание нормативного акта, предусматривающего ответственность за данное административное правонарушение; принятое по делу решение.
Следует отметить, что согласно требованиям статьи 289 КУоАП владелец транспортного средства должен в течение 10 суток с момента получения постановления об административном правонарушении уведомить территориальный отдел ГАИ о наличии обстоятельств, свидетельствующих о совершении административного правонарушения другим лицом.
Процедура оформления работниками Государственной автомобильной инспекции Министерства внутренних дел материалов об административных правонарушениях в сфере обеспечения безопасности дорожного движения определена соответствующей Инструкцией, утвержденной приказом Министерства внутренних дел от 26.02.2009 г. N 77 (зарегистрированным в Министерстве юстиции 24.04.2009 г. за N 374/16390).
Кроме того, пунктом 2.18 указанной Инструкции предусмотрена, в частности, необходимость направления копии постановления по почте (заказным письмом) лицу, в отношении которого оно вынесено. В случае направления копии постановления об этом делается соответствующая отметка в деле.

Первый заместитель
начальника Департамента
С. Левченко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

Про порядок реєстрації та опублікування відомостей про створення акціонерного товариства однією особою або про придбання однією особою усіх акцій товариства
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
від 20 жовтня 2009 року N 1207
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
14 січня 2010 р. за N 23/17318
Відповідно до статті 6 Закону України «Про акціонерні товариства», пункту 10 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку ВИРІШИЛА:
1. У разі створення акціонерного товариства однією особою або придбання однією особою усіх акцій товариства емітент цінних паперів зобов’язаний опублікувати відомості про це в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Відомості про створення акціонерного товариства однією особою опубліковуються протягом 15 днів з дати отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.
3. Відомості про створення акціонерного товариства однією особою складаються з такої інформації:
найменування акціонерного товариства;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ акціонерного товариства;
дата отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;
дата видачі засновнику товариства документів, що підтверджують право власності на акції;
найменування засновника акціонерного товариства (для засновника — юридичної особи);
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ засновника акціонерного товариства (для засновника — юридичної особи);
у разі створення акціонерного товариства фізичною особою здійснюється напис: «Фізична особа».
4. Відомості про придбання однією особою усіх акцій товариства опубліковуються протягом 15 днів з дати внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або з дати зарахування акцій товариства на рахунок у цінних паперах цієї особи.
5. Відомості про придбання однією особою усіх акцій товариства складаються з такої інформації:
найменування акціонерного товариства;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ акціонерного товариства;
дата придбання однією особою усіх акцій товариства (дата останнього придбання пакета акцій);
дата внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або дата зарахування акцій товариства на рахунок у цінних паперах цієї особи;
найменування юридичної особи, що придбала усі акції акціонерного товариства;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи, що придбала усі акції акціонерного товариства;
у разі придбання усіх акцій акціонерного товариства фізичною особою здійснюється напис: «Фізична особа».
6. Відомості в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку опубліковуються в довільній формі з обов’язковим відображенням інформації, що міститься в пунктах 3 та 5 цього рішення.
7. Емітент цінних паперів несе відповідальність за неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації про створення акціонерного товариства однією особою або придбання однією особою усіх акцій товариства відповідно до закону.
8. Департаменту моніторингу фондового ринку (О. Табала) забезпечити подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
9. Управлінню організаційного забезпечення роботи Голови Комісії та міжнародних зв’язків (Н. Піскун) забезпечити опублікування цього рішення відповідно до вимог законодавства України.
10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Комісії М. Бурмаку.
11. Це рішення набирає чинності через 10 днів після його офіційного опублікування.

Голова Комісії С. Петрашко
ПОГОДЖЕНО:
В. о. Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва

С. Третьяков

Протокол засідання Комісії
від 20 жовтня 2009 р. N 41

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 вересня 1998 р. N 1482
Київ
Про передачу об’єктів права державної
та комунальної власності
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 24 травня 1999 року N 887,
від 13 березня 2002 року N 290,
від 19 вересня 2007 року N 1159
Відповідно до пункту 5 статті 116 Конституції України і Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності і Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність (додаються).
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 р. N 678 «Про порядок передачі державного майна» (ЗП України, 1996 р., N 14, ст. 377).

Прем’єр-міністр України В. ПУСТОВОЙТЕНКО

Інд. 25

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 вересня 1998 р. N 1482

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок передачі об’єктів права державної власності
Положення втратило чинність в частині передачі
акцій (часток, паїв), що належать державі у
статутних фондах господарських товариств
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 24 травня 1999 року N 887)
1. Це Положення визначає порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі — органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі — самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
(пункт 1 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
Дія цього Положення не поширюється на об’єкти капітального будівництва, які передаються в експлуатацію після його завершення.
(пункт 1 доповнено абзацом другим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
2. Об’єктами передачі згідно з цим Положенням є:
а) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі — підприємства), крім об’єктів, визначених підпунктом «д» цього пункту. Структурний підрозділ підприємства може бути об’єктом передачі після виділення його в установленому порядку в цілісний майновий комплекс на підставі розподільного балансу;
б) нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об’єкти незавершеного будівництва, а також нежитлові приміщення після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об’єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обов’язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території);
в) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств (крім передачі акцій державним органам приватизації засновниками відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації);
г) державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації;
ґ) підприємства, показники фінансово-господарської діяльності яких погіршилися внаслідок неефективного управління ними органами, уповноваженими управляти державним майном, або самоврядними організаціями;
(пункт 2 доповнено підпунктом «ґ» згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
д) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів у зв’язку з прийняттям або скасуванням рішення про їх приватизацію;
(підпункт «д» пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
е) інше окреме індивідуально визначене майно підприємств (крім нерухомого).
3. Ініціатива щодо передачі об’єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
4. Передача об’єктів права державної власності здійснюється за рішенням:
а) Кабінету Міністрів України — щодо об’єктів, визначених підпунктами «а», «в» і » ґ» пункту 2 цього Положення;
(підпункт «а» пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
б) органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна — щодо об’єктів, визначених підпунктами «б» і «е» пункту 2 цього Положення;
(підпункт «б» пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
в) засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна — щодо об’єктів, визначених підпунктом «г» пункту 2 цього Положення;
г) органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій та Фонду державного майна — щодо об’єктів, визначених підпунктом «д» пункту 2 цього Положення.
(підпункт «г» пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
Передача об’єктів права державної власності від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації, погодженого з підприємствами, а у разі передачі їх структурного підрозділу або нерухомого майна також з Фондом державного майна та Мінекономіки.
(абзац пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
5. Пропозиції щодо передачі об’єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються ініціатором передачі з:
відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією;
відповідним органом охорони культурної спадщини — у разі передачі об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками;
(пункт 5 доповнено новим абзацом третім згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци третій — шостий
вважати відповідно абзацами четвертим — сьомим)
Антимонопольним комітетом — шляхом отримання дозволу на зазначену передачу у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;
(пункт 5 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у зв’язку з цим абзаци четвертий — шостий вважати
відповідно абзацами п’ятим — сьомим)
підприємством — у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна;
(абзац п’ятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
трудовим колективом підприємства — у разі передачі об’єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об’єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об’єктів, спільним рішенням цих сторін може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.
6. Якщо передача здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції, погоджені відповідно до вимог пункту 5 цього Положення, подаються ініціатором такої передачі до Мінекономіки.
У пропозиціях зазначається:
найменування підприємства, його місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу, який здійснює повноваження з управління зазначеним державним майном, стан приватизації (корпоратизації) підприємства;
(абзац третій пункту 6 в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
у разі передачі акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств, — дані про уповноважену особу (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичної особи, найменування і місцезнаходження — для юридичної особи), що здійснює управління зазначеними акціями, частками, паями, дата укладення та термін дії договору на управління цими акціями, частками, паями.
(абзац четвертий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
До пропозицій додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту (положення) підприємства, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ встановленого Держкомстатом зразка;
(абзац шостий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про дебіторську та кредиторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;
(абзац сьомий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
бізнес-план або економічне обґрунтування (з визначенням етапів, термінів, шляхів та засобів реалізації) ефективного використання державного майна, що є об’єктом передачі, з визначенням джерел фінансування видатків з його утримання (далі — економічне обґрунтування), розроблені за встановленою Мінекономіки формою та погоджені органом, до сфери управління якого передається державне майно.
(абзац восьмий пункту 6 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки у місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі, якщо:
функціональне призначення об’єкта передачі не відповідає завданням, покладеним на орган, уповноважений управляти державним майном, до сфери управління якого пропонується передати майно;
до суб’єкта господарської діяльності застосовуються такі судові процедури банкрутства, як санація боржника (крім випадків, коли об’єктами передачі є житловий фонд та об’єкти соціальної інфраструктури) або ліквідація банкрута, або майно суб’єкта господарської діяльності перебуває у податковій заставі;
(абзац тринадцятий пункту 6 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
об’єкт передачі потребує неадекватних очікуваному економічному ефекту видатків з державного бюджету;
(абзац п’ятий замінено абзацами п’ятим — чотирнадцятим згідно
з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом п’ятнадцятим)
бізнес-план або економічне обґрунтування не відповідають встановленим Мінекономіки вимогам.
(пункт 6 доповнено новим абзацом п’ятнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзац п’ятнадцятий вважати абзацом шістнадцятим)
Мінекономіки на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Положення, готує і у місячний термін подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
Органи, до сфери управління яких передаються об’єкти, зазначені в підпунктах «а» і «ґ» пункту 2 цього Положення, проводять постійний моніторинг виконання бізнес-плану та подають Мінекономіки інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності.
(пункт 6 доповнено абзацом сімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
Передача об’єктів, зазначених у підпункті «ґ» пункту 2 цього Положення, здійснюється на підставі внесених з дотриманням вимог цього Положення пропозицій Мінекономіки, погоджених з органом, до сфери управління якого пропонується передати підприємство, а також з Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом.
(пункт 6 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
7. У разі коли передача державного майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, пропозиції щодо передачі (крім випадків передачі майна, зазначеного в підпункті «д» пункту 2 цього Положення) погоджуються відповідно до пункту 5 цього Положення (залежно від виду майна), а також з:
Мінфіном та Фондом державного майна у разі передачі майна із сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації до сфери управління іншого органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації;
Фондом державного майна у разі передачі структурного підрозділу підприємства або нерухомого майна від одного підприємства іншому, якщо вони належать до сфери управління одного органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Узгоджені пропозиції подаються ініціатором передачі до Мінекономіки для погодження такої передачі.
У пропозиціях зазначаються назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження підприємства — балансоутримувача, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, стан його приватизації (корпоратизації), найменування органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
До пропозицій додаються:
а) у разі передачі нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємства:
характеристика об’єкта передачі;
детальні розрахунки та обґрунтування щодо утримання об’єктів, що передаються, з визначенням джерел їх утримання;
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації;
титули будов та проектно-кошторисна документація на об’єкти незавершеного будівництва;
економічне обґрунтування;
б) у разі передачі структурного підрозділу підприємства:
нотаріально засвідчені копії статуту (положення) підприємства, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ встановленого Держкомстатом зразка;
засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та звіту про кредиторську і дебіторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;
бізнес-план або економічне обґрунтування.
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки у місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі у разі, коли:
орган державної податкової служби не погодив передачу майна, що є об’єктом податкової застави;
подання містить неповну чи недостовірну інформацію щодо об’єкта передачі;
економічне обґрунтування, згідно з висновком Мінекономіки, не відповідає встановленим вимогам.
(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
8. Передача об’єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об’єктів, до складу якої входять:
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, місцевого органу виконавчої влади, фінансового органу, підприємства, представницького органу трудового колективу підприємства в особі профспілкового комітету (або іншого органу, який представляє інтереси трудового колективу) і трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, — у разі передачі підприємств та нерухомого майна;
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, державного органу приватизації і уповноважена особа, яка здійснює в установленому порядку управління акціями (частками, паями), що належать державі у майні господарського товариства, — у разі передачі цих акцій (часток, паїв);
представники органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, які приймають та передають державне майно, підприємства і його трудового колективу — у разі передачі іншого окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого).
У разі передачі орендованого майна до складу комісії з питань передачі об’єктів додатково включаються представники орендодавця і орендаря.
9. Комісію з питань передачі об’єктів створює та призначає її голову орган, уповноважений управляти державним майном, або самоврядна організація, які приймають державне майно.
Комісію очолює:
заступник керівника органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України;
керівник структурного підрозділу органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів здійснюється за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Орган, який створює комісію з питань передачі об’єктів, у триденний термін з дня прийняття рішення про передачу об’єктів повідомляє відповідні підприємства, установи і організації про визначення кандидатур до складу комісії.
Відповідні підприємства, установи і організації зобов’язані у п’ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників. Якщо у зазначений термін вони не делегували своїх представників, орган, який створює комісію, має право затвердити склад комісії без цих представників. При цьому участь представників від сторін, що приймають і передають об’єкт, обов’язкова.
Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
10. Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об’єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
До акта приймання-передачі підприємства додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту підприємства (положення) і свідоцтва про його державну реєстрацію;
контракт з керівником підприємства;
договір оренди цілісного майнового комплексу;
договори найму (оренди) нежитлових приміщень;
бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.
Операції з передачі державного майна відображаються у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному Мінфіном.
(пункт 10 доповнено новим абзацом восьмим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци восьмий — шістнадцятий
вважати відповідно абзацами дев’ятим — сімнадцятим)
До акта приймання-передачі акцій (часток, паїв), що належать державі у майні господарських товариств, додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту, установчого договору товариства і свідоцтва про його державну реєстрацію;
бухгалтерські баланси на дату складання акта оцінки цілісного майнового комплексу і на останню звітну дату;
сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій акціонерного товариства (документ, що засвідчує право власності на частку, пай у майні господарського товариства) або акції;
договір з уповноваженою особою, що здійснює управління державними акціями (частками, паями) у майні господарських товариств.
До акта приймання-передачі об’єктів, визначених підпунктами «б», «г» і «е» пункту 2 цього Положення, додаються:
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації;
(пункт 10 доповнено новим абзацом п’ятнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
копія свідоцтва про реєстрацію об’єкта культурної спадщини як пам’ятки;
(пункт 10 доповнено новим абзацом шістнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци п’ятнадцятий — сімнадцятий
вважати відповідно абзацами сімнадцятим — дев’ятнадцятим)
виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об’єкта передачі;
титули будов та проектно-кошторисна документація — у разі передачі об’єктів незавершеного будівництва;
(абзац вісімнадцятий пункту 10 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
договори найму (оренди) нежитлових приміщень.
11. Органи, до сфери управління яких передано державне майно, зобов’язані:
у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі повідомити про таку передачу органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об’єктів державної власності, відповідні органи охорони культурної спадщини (стосовно об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками), а стосовно об’єктів, передача яких здійснювалася за рішенням Кабінету Міністрів України, — також Мінекономіки;
у двотижневий термін закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві господарського відання або оперативного управління;
у двомісячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі внести відповідні зміни в установчі документи підприємства та провести їх державну реєстрацію відповідно до законодавства, а стосовно нерухомого майна провести в установленому законодавством порядку його державну реєстрацію (перереєстрацію).
(пункт 11 в редакції постанов Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
12. У разі передачі об’єктів, визначених підпунктом «д» пункту 2 цього Положення, державний орган приватизації у п’ятиденний термін після прийняття рішення про приватизацію державного майна підприємства повідомляє про це відповідний орган, уповноважений управляти державним майном, а також місцевий орган виконавчої влади.
Орган, уповноважений управляти державним майном, у тижневий термін з дня отримання зазначеного повідомлення приймає рішення про передачу майна підприємства у зв’язку з прийняттям рішення про його приватизацію в управління державному органу приватизації та повідомляє орган приватизації про кандидатури до складу комісії з питань передачі об’єкта.
Державний орган приватизації у п’ятиденний термін затверджує склад комісії з питань передачі об’єкта і призначає свого представника головою комісії. До складу комісії включаються представники органу, уповноваженого управляти державним майном, підприємства і органу приватизації.
Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про приватизацію.
До акта приймання-передачі майна державного підприємства у зв’язку з прийняттям рішення про приватизацію додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту підприємства і свідоцтва про його державну реєстрацію;
контракт з керівником підприємства;
бухгалтерський баланс, складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття;
перелік майна, яке згідно із законодавством не включається до статутного фонду об’єкта приватизації;
інші документи за визначенням комісії з питань передачі об’єкта.
Державний орган приватизації, який прийняв в управління майно підприємства, разом з органом, уповноваженим управляти майном, який передав зазначене майно, зобов’язані в місячний термін після реєстрації статуту відкритого акціонерного товариства визначити порядок подальшого ефективного використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду господарського товариства.
13. У разі скасування державним органом приватизації рішення про приватизацію цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, визначених підпунктом «д» пункту 2 цього Положення, державний орган приватизації у тижневий термін повідомляє про це місцевий орган виконавчої влади та відповідний орган, уповноважений управляти державним майном, який до прийняття рішення про приватизацію здійснював функції з управління цим майном, та делегує кандидатуру до складу комісії з питань передачі об’єкта.
Орган, уповноважений управляти державним майном, який до прийняття рішення про приватизацію здійснював функції з управління державним майном, у тижневий термін з дня отримання зазначеного повідомлення приймає рішення про прийняття майна підприємства до сфери свого управління, утворює комісію з питань передачі об’єкта і призначає голову комісії.
Передача майна здійснюється у місячний термін з дня скасування рішення про приватизацію.
До акта приймання-передачі зазначених об’єктів додаються документи, визначені абзацами шостим — десятим пункту 12 цього Положення.
(Положення доповнено пунктом 13 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 вересня 1998 р. N 1482

ПОРЯДОК
подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність
1. Цей Порядок визначає основні вимоги до подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність, а також утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність відповідно до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».
2. Ініціатива щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність може виходити від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління державним майном, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі — органи, уповноважені управляти державним майном), Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передано у безоплатне користування (далі — самоврядні організації), органів місцевого самоврядування.
(пункт 2 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
3. Передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням:
сільських, селищних, міських рад — щодо об’єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;
районних, обласних рад — щодо об’єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.
Передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється за наявності згоди на передачу:
а) Кабінету Міністрів України щодо:
цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі — підприємства). Згода на передачу структурних підрозділів дається після їх виділення в установленому порядку в цілісні майнові комплекси на підставі розподільного балансу;
нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва, а також нежитлових приміщень після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об’єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обов’язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території);
акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;
об’єктів, зазначених в абзацах другому — четвертому цього підпункту, у разі застосування до них процедури обміну;
(підпункт «а» пункту 3 доповнено абзацом згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
б) органів, уповноважених управляти державним майном, — щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна).
4. Ініціатор передачі об’єктів з комунальної у державну власність погоджує пропозиції щодо їх передачі з:
Радою міністрів Автономної Республіки Крим або відповідною обласною державною адміністрацією та відповідним органом місцевого самоврядування;
(абзац другий пункту 4 в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією, яким передається майно;
відповідним органом охорони культурної спадщини — у разі передачі об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками;
(пункт 4 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
підприємством — у разі передачі структурного підрозділу, нерухомого майна підприємства;
(пункт 4 доповнено новим абзацом п’ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци четвертий — дев’ятий
вважати відповідно абзацами шостим — одинадцятим)
орендодавцями — у разі передачі орендованого майна;
трудовим колективом підприємства — у разі передачі майна, закріпленого за цим підприємством, об’єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
У разі подання пропозиції щодо передачі цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства згода на таку передачу надається загальними зборами (конференцією представників) трудового колективу підприємства, з якого виділяється структурний підрозділ.
У разі передачі акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, згода трудового колективу підприємства не надається.
У разі передачі об’єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну такими об’єктами ініціатори передачі додають до пропозицій, узгоджених відповідно до пункту 4 та оформлених відповідно до пунктів 5 і 6 цього Порядку, звіти про оцінку майна та/або акти оцінки вартості об’єктів.
(пункт 4 доповнено абзацом десятим згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим,
абзац десятий пункту 4 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
У разі коли об’єктами передачі є підприємства, нерухоме майно (у тому числі об’єкти незавершеного будівництва), акції (частки, паї), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, їх вартість визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна.
(пункт 4 доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
Вартість іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств визначається на підставі даних бухгалтерського обліку за умови її відповідності справедливій ринковій ціні.
(пункт 4 доповнено новим абзацом дванадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим)
У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об’єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об’єкта, спільним рішенням цих сторін за участю ініціатора передачі може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.
5. У разі коли передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється за згодою Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об’єктів, погоджені відповідно до вимог пункту 4 цього Порядку, подаються ініціатором передачі до Мінекономіки.
У пропозиціях зазначається:
а) у разі передачі підприємства — його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства, стан приватизації (корпоратизації) підприємства;
б) у разі передачі акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, — дані про уповноважену особу, що здійснює управління зазначеними акціями (частками, паями), прізвище, ім’я та по батькові — для фізичної особи, найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ і місцезнаходження — для юридичної особи, що здійснює управління зазначеними акціями (частками, паями), дата укладення та термін дії договору про управління такими акціями (частками, паями), а також дані про реєстратора (найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження), який веде реєстр власників іменних цінних паперів, що передаються (у разі існування акцій в документарній формі), або про зберігача (найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження), який здійснює зберігання цінних паперів, що передаються, та облік прав власності на них (у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення);
в) у разі передачі закріпленого за підприємством на праві господарського відання (оперативного управління) майна — назва майна, його місцезнаходження, найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ підприємства-балансоутримувача, його місцезнаходження, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо майна, права на які підлягають державній реєстрації.
До пропозицій щодо об’єктів, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 5 цього Порядку додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту (положення) підприємства, свідоцтва про його державну реєстрацію та довідки з ЄДРПОУ встановленого Держкомстатом зразка;
засвідчені в установленому порядку копії балансу, звіту про фінансові результати, про рух грошових коштів та про дебіторську і кредиторську заборгованість за останній календарний рік та на останню звітну дату;
бізнес-план або економічне обґрунтування (з визначенням етапів, термінів, шляхів та засобів реалізації) ефективного використання майна, що є об’єктом передачі, з визначенням джерел фінансування видатків з його утримання (далі — економічне обґрунтування), розроблені за встановленою Мінекономіки формою, та погоджені органом, до сфери управління якого передається майно;
у разі існування акцій у документарній формі — виписку про стан особливого рахунку власника акцій, що передаються;
у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення — виписку про стан рахунку в цінних паперах власника акцій, що передаються.
До пропозицій, зазначених у підпункті «в» пункту 5 цього Порядку, додаються:
технічна документація на нерухоме майно;
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо майна, права на які підлягають державній реєстрації;
титули будов та проектно-кошторисна документація щодо об’єктів незавершеного будівництва;
економічне обґрунтування.
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки в місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі, якщо:
функціональне призначення об’єкта передачі не відповідає завданням, покладеним на орган, уповноважений управляти державним майном, до сфери управління якого пропонується передати майно;
до суб’єкта господарської діяльності застосовуються такі судові процедури банкрутства, як санація (крім випадків, коли об’єктами передачі є житловий фонд та об’єкти соціальної інфраструктури) або ліквідація банкрута, або майно суб’єкта господарської діяльності перебуває у податковій заставі;
бізнес-план або економічне обґрунтування не відповідає встановленим Мінекономіки вимогам;
об’єкт передачі потребує неадекватних очікуваному економічному ефекту видатків з державного бюджету.
Мінекономіки на підставі пропозицій, внесених з дотриманням вимог цього Порядку, готує і у місячний термін подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
Органи, до сфери управління яких передані об’єкти, що перебували у комунальній власності, у разі передачі підприємств, акцій (часток, паїв) проводять постійний моніторинг виконання їх бізнес-плану та подають Мінекономіки інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності.
(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
6. Якщо передача здійснюється за згодою органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, пропозиції щодо передачі погоджуються ініціатором такої передачі відповідно до пункту 4 цього Порядку, а також з Мінекономіки, Мінфіном та Фондом державного майна.
(абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
У пропозиціях зазначається: назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження підприємства-балансоутримувача, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства. До пропозицій додаються економічне обґрунтування та фінансово-економічне обґрунтування доцільності здійснення такої передачі, розроблене органом, до сфери управління якого передається майно.
(абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290,
від 19.09.2007 р. N 1159)
Абзац третій пункту 6 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 13.03.2002 р. N 290)
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки у місячний термін:
а) повідомляє про це ініціатора передачі;
б) відмовляє в передачі в разі, коли:
орган державної податкової служби не погодив передачу майна, що є об’єктом податкової застави;
подання містить неповну чи недостовірну інформацію про об’єкт передачі;
економічне обґрунтування, згідно з висновком Мінекономіки, не відповідає встановленим вимогам.
(пункт 6 доповнено абзацами згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
7. Передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється комісією з питань передачі об’єктів, до складу якої входять:
представники виконавчого органу відповідної ради, місцевого органу виконавчої влади та органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, яким передається об’єкт, а також фінансового органу, підприємства, трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, — у разі передачі підприємств та нерухомого майна;
представники виконавчого органу відповідної ради, органу, уповноваженого заправляти державним майном, до сфери управління якого передається об’єкт, органу приватизації і уповноважена особа, яка здійснює в установленому порядку управління акціями (частками, паями), що належать суб’єкту права комунальної власності у майні господарського товариства, — у разі передачі акцій (часток, паїв) цього господарського товариства;
представники виконавчого органу відповідної ради та органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, яким передається об’єкт, а також підприємства, трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, — у разі передачі окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого).
У разі передачі орендованого майна до складу комісії з питань передачі об’єктів включаються також представники орендодавця і орендаря.
До роботи комісії можуть залучатися експерти, радники з правом дорадчого голосу.
8. Комісію з питань передачі об’єктів створює та призначає її голову орган, уповноважений управляти державним майном, або самоврядна організація, які приймають об’єкти.
Комісію очолює:
заступник керівника органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів у державну власність здійснюється за згодою Кабінету Міністрів України;
керівник структурного підрозділу органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації — якщо передача об’єктів у державну власність здійснюється за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Орган, який створює комісію з питань передачі об’єктів, у триденний термін з дня отримання рішення про передачу об’єктів з комунальної у державну власність повідомляє відповідні підприємства, установи і організації про визначення кандидатур до складу комісії.
Відповідні підприємства, установи і організації зобов’язані в п’ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників. Якщо у зазначений термін вони не делегували своїх представників, орган, який створює комісію, має право затвердити склад комісії без цих представників. При цьому участь представників від сторін, що приймають і передають об’єкт, обов’язкова.
Голова комісії організовує роботу з передачі об’єкта у державну власність таким чином, щоб завершити приймання-передачу в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
Комісія з питань передачі об’єктів визначає технічний стан об’єкта передачі та на підставі обстеження, а у разі потреби і висновків експерта, встановлює відповідність його фізичного зносу даним бухгалтерського обліку. Якщо об’єкт передачі відповідно до висновків комісії визнано таким, що потребує ремонту, орган, який створив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, у тому числі із залученням в установленому порядку коштів підприємства, установи чи організації, яка передає цей об’єкт.
9. Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується органом, який утворив комісію.
Право власності на об’єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
До акта приймання-передачі підприємства додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту підприємства (положення) і свідоцтва про його державну реєстрацію;
контракт з керівником підприємства;
договір оренди цілісного майнового комплексу;
договори найму (оренди) нежитлових приміщень;
бухгалтерський баланс (кошторис доходів і витрат), складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.
Операції з передачі комунального майна відображаються у бухгалтерському обліку в порядку, визначеному Мінфіном.
(пункт 9 доповнено новим абзацом дев’ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци дев’ятий — сімнадцятий
вважати відповідно абзацами десятим — вісімнадцятим)
До акта приймання-передачі акцій (часток, паїв), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту, установчого договору товариства і свідоцтва про його державну реєстрацію;
бухгалтерські баланси на дату складання акта оцінки цілісного майнового комплексу і на останню звітну дату;
документ, який засвідчує право власності на акції, що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств (у разі існування акцій у документарній формі — акції або сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій акціонерного товариства, а у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення — виписку про стан рахунку у цінних паперах), або документ, що засвідчує право власності на частку, пай у майні господарського товариства;
(абзац тринадцятий пункту 9 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
договір з уповноваженою особою, яка здійснює управління акціями (частками, паями), що належать суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств.
До акта приймання-передачі нерухомого та окремого індивідуально визначеного майна додаються:
витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень щодо об’єктів, права на які підлягають державній реєстрації;
(пункт 9 доповнено новим абзацом шістнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
копія свідоцтва про реєстрацію об’єкта культурної спадщини як пам’ятки;
(пункт 9 доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159,
у зв’язку з цим абзаци шістнадцятий — вісімнадцятий
вважати відповідно абзацами вісімнадцятим — двадцятим)
виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об’єкта передачі;
титули будов та проектно-кошторисна документація — у разі передачі об’єктів незавершеного будівництва;
(абзац дев’ятнадцятий пункту 9 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)
договори найму (оренди) нежитлових приміщень.
10. Об’єкти соціальної сфери передаються разом з майном підприємств, які їх обслуговували, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для їх обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) в частині, що визначається комісією з питань передачі об’єктів, яка здійснює передачу.
11. Органи, до сфери управління яких передано комунальне майно, зобов’язані:
у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі повідомити про таку передачу органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об’єктів державної власності, реєстратора, який веде реєстр власників іменних цінних паперів, що передаються (у разі існування акцій у документарній формі), або зберігача, який здійснює зберігання цінних паперів, що передаються, та облік прав власності на них (у разі існування акцій у бездокументарній формі або їх знерухомлення), відповідні органи охорони культурної спадщини (стосовно об’єктів культурної спадщини, що є пам’ятками), а стосовно об’єктів, передача яких здійснювалася за рішенням Кабінету Міністрів України, — також Мінекономіки;
у двотижневий термін закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві господарського відання (оперативного управління);
у двомісячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі внести відповідні зміни в установчі документи підприємства та провести їх державну реєстрацію відповідно до законодавства, а стосовно нерухомого майна провести в установленому законодавством порядку його державну реєстрацію.
(пункт 11 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1159)

Додаток
до Порядку подання та розгляду пропозицій
щодо передачі об’єктів з комунальної у державну
власність та утворення і роботи комісії з питань
передачі об’єктів у державну власність

АКТ
приймання-передачі
Комісія, створена відповідно до _____________________________
__________________________________________________________________
(назва документа, на підставі якого створена комісія)

у складі _________________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

«_____»____________ 19 ___ р. провела обстеження об’єкта передачі
за адресою:
_________________________________________________________________,

який належить____________________________________________________,
(найменування підприємства, установи та організації, що передає)

і передається ___________________________________________________.
(найменування підприємства, установи та організації, що приймає)

Комісія встановила:

1. До складу об’єкта передачі входять: ___________________________
(перелік облікових одиниць згідно з балансом)
__________________________________________________________________

2. Загальні відомості:

рік введення в експлуатацію ________________________
група капітальності ________________________________
будівельний об’єм (загальний) _______________________куб. м
площа забудови (загальна) ___________________________кв. м
площа земельної ділянки _____________________________га
корисна площа приміщень в будівлях виробничого
призначення ___________кв. м
корисна площа приміщень в будівлях невиробничого
призначення ___________кв. м
загальна площа житлового будинку ___________кв. м,
кількість квартир __________________________

3. Інженерне обладнання об’єкта передачі:

водопроводи з довжиною мереж __________________________ пог. м
каналізація з довжиною мереж __________________________ пог. м
центральне опалення з довжиною мереж ___________________пог. м

у тому числі:

від власної котельні з довжиною мереж _________________ пог. м
від групової котельні з довжиною мереж ________________ пог. м
від ТЕЦ з довжиною мереж ______________________________ пог. м

найбільше теплове навантаження: на опалення ___________ Г/кал

на гаряче водопостачання ______________________________ Г/кал
на вентиляцію__________________________________________ Г/кал

електроосвітлення з довжиною мереж ____________________ пог. м
газопостачання з довжиною мереж________________________ пог. м
стаціонарні електроплити_______________________________ штук
телефонізація з довжиною мереж ________________________ пог. м
радіофікація з довжиною мереж _________________________ пог. м

4. Вартість основних фондів:

відновна вартість _____________________________________ тис. грн.
залишкова вартість ____________________________________ тис. грн.

5. Результати огляду та випробувань ______________________________
__________________________________________________________________

6. Пропозиції комісії ____________________________________________
__________________________________________________________________

7. Разом з об’єктом передається технічна документація: ___________
__________________________________________________________________

8. До акта приймання-передачі додається: 1. ______________________
2. ______________________
3. ______________________

Голова комісії ___________________
Члени комісії ___________________
___________________
___________________

«___»_____________ 199 __ р.

____________

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 жовтня 2004 р. N 1330
Київ
Деякі питання Державної іпотечної установи
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2005 року N 313,
від 11 травня 2005 року N 348,
від 15 березня 2006 року N 316,
від 19 вересня 2007 року N 1140,
від 23 січня 2008 року N 23
(Дію окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2008 року N 23 в частині віднесення Державної іпотечної установи до сфери управління Міністерства фінансів України зупинено згідно з Указом Президента України від 24 березня 2008 року N 257/2008, який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 29 вересня 2008 року N 872/2008)

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 червня 2009 року N 681
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Утворити Державну іпотечну установу із статутним капіталом у розмірі 200000000 (двісті мільйонів) гривень.
(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 р. N 313,
від 15.03.2006 р. N 316,
від 19.09.2007 р. N 1140,
від 23.01.2008 р. N 23,
від 17.06.2009 р. N 681)
2. Установити, що:
основною метою діяльності Державної іпотечної установи є рефінансування іпотечних кредиторів за рахунок коштів, отриманих від розміщення цінних паперів;
Державна іпотечна установа діє на підставі Статуту, який затверджується згідно із законодавством.
(абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1140)
абзац четвертий пункту 2 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1140)
абзац п’ятий пункту 2 виключено
(абзац п’ятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 р. N 348,
виключено згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 19.09.2007 р. N 1140)
3. Міністерству фінансів розробити протягом місяця та в установленому порядку внести на розгляд Кабінету Міністрів:
проект Статуту Державної іпотечної установи;
проект положення про наглядову раду та пропозиції щодо її персонального складу.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Першого віце-прем’єр-міністра України, Міністра фінансів Азарова М. Я.

Прем’єр-міністр України В. ЯНУКОВИЧ

Інд. 34

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 — 2010
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 — 2010

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ у м. КИЄВІ

01001, Україна, м. Київ-1, пров. Музейний, 2-Д

тел.: 270-58-40

05.02.2010 р.
№1064/0/11-10

Завідувачам Київських державних
нотаріальних контор

Завідувачу Київського державного
нотаріального архіву

Приватним нотаріусам Київського
міського нотаріального округу

Головне управління юстиції у м. Києві на виконання доручення Міністерства юстиції України від 26.01.10 № 19-32/5 повідомляє, що Міністерством юстиції у зв’язку з численними зверненнями щодо надання роз’яснення стосовно оформлення права власності на придбані Державною іпотечною установою квартири відповідно до переліків житлових будинків та об’єктів незавершеного житлового будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України, та державної реєстрації такого права за Державною іпотечною установою наказом від 22.01.10 № 92/5 затверджено Методичні рекомендації стосовно оформлення права власності на нерухоме майно, придбане Державною іпотечною установою, та державної реєстрації такого права.
Даним листом доводимо до вашого відома вказані Методичні рекомендації.

Додаток: на 4 (чотирьох) арк.

Заступник начальника управління В.М.Мироник

Виконавець: Захарова Н.М.
тел. 234-96-09

АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 82 А, кв. 3
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 у АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові МФО 351254
8(057)714-27-90, 8(057)714-27-89

Шановний колего,

05 лютого 2010 року о 16годині 00 хвилин відбудеться семінар Асоціації приватних нотаріусів Харківської області.

План
1. Діловодство в органах нотаріату (посвідчувальні написи, номенклатура та інше).
2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення набуття прав на землю» від 05.11.2009 року № 1702 — стаття 377 ЦК України та стаття 120 ЗК України.
(Попередньо запрошені до участі працівники Держкомзему м. Харкова та м.Запоріжжя).
3. Розгляд практичних питань зі спадщині з врахуванням напрацьованого досвіду за 2009 рік у форматі круглого стола.

Члени Асоціації приватних нотаріусів Харківської області, які на момент проведення семінару не матимуть заборгованості по внескам за 2009 рік, отримають на семінарі “Нотаріальний мінімум 2010” в якості роздаткового матеріалу та участь у семінарі для них є безкоштовною.
Нотаріусам, які не є членами Асоціації приватних нотаріусів Харківської області та членам Асоціації приватних нотаріусів Харківської області, які на момент проведення семінару матимуть заборгованість по внескам за 2009 рік,
участь у семінарі коштуватиме 260 грн.

Будь-ласка зробіть підтвердження Вашої участі у цьому семінарі до 15 години 04 лютого 2010 року прийнятним для Вас засобом.
Місце проведення : Автотранспортний технікум (м. Харків, пл. Конституції, буд. 28, поверх 2, “читальний зал”)
Інформація за телефонами: 067 572 16 15, (057) 714-27-90

З повагою,
Президент Асоціації
Приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко

Виконавчий секретар
Асоціації Приватних
нотаріусів Харківської області Валентина Бородіна.