ТЕЗИ ВИСТУПУ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ МИКОЛИ ОНІЩУКА НА РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ КОЛЕГІЇ МІНІСТНЕРСТВА ЮСТИЦІЇ “ПРО ВИКОНАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ДІЯЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ НА 2009 РІК” (Київ, 17 липня 2009 року)
(Київ, 17 липня 2009 року)
Шановні колеги! Шановне правниче товариство!
У процесі формування правової держави одним із ключових питань є ефективність реалізації громадянами своїх конституційних прав та свобод, яка багато в чому залежить від якості роботи відповідних державних органів.
Особливе місце в системі цих органів посідає Міністерство юстиції, яке, і я це підкреслюю, в повному обсязі реалізує покладені на нього завдання.
Про позитивні надбання у діяльності Міністерства йшлося на січневому засіданні колегії. При цьому особлива увага приділялась аналізу реалізації у 2008 році пріоритетів, визначених Урядом. Роботу над більшістю з цих пріоритетів було продовжено і в поточному році.
18 лютого відповідно до рекомендацій попереднього засідання колегії мною було затверджено дев’ять пріоритетів у роботі Міністерства юстиції на 2009 рік, на виконання яких спрямовані зусилля працівників органів юстиції.
Під час їх визначення ми керувалися сучасним розумінням змісту та гарантій захисту прав людини, що зобов’язує нас постійно переглядати сутність державної правової політики у гуманітарному контексті та посилювати вплив на її формування.
ПЕРШИМ ПРІОРИТЕТОМ визначено удосконалення правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини.
Основною його метою є підвищення ефективності державного управління та удосконалення системи організації державно-владних інституцій.
З цією метою розроблено проект Закону України «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади», який у червні цього року подано до Кабінету Міністрів.
У рамках реалізації пріоритету передбачається подальше удосконалення законодавства щодо участі громадян у формуванні та реалізації державної політики.
Традиційно слабким елементом української правової системи є неналежне врегулювання процедур. З метою вирішення зазначеної проблеми 31 березня 2009 року Міністр юстиції на пленарному засіданні Верховної Ради представив розроблений Мін’юстом проект Адміністративно-процедурного кодексу. За рішенням парламенту проект Кодексу направлено на повторне перше читання.
Серед важливих напрацювань Мін’юсту в цьому руслі – проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення», який знаходиться на розгляді Верховної Ради.
У квітні цього року урядовим розпорядженням схвалена Концепція проекту Закону України «Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів» («Про лобіювання»). Тим самим зроблено важливий крок, спрямований на врегулювання питання щодо цілеспрямованого впливу громадськості на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття соціально необхідних нормативно-правових актів.
Підвищенню ефективності роботи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування сприятиме підготовлена Міністерством єдина методика оцінки організації роботи зі зверненнями громадян в органах виконавчої влади. Відповідний проект постанови у квітні надісланий до Кабінету Міністрів.
З метою законодавчого утвердження форм безпосереднього народовладдя, зокрема участі громадян у вирішенні питань місцевого та державного значення, нами розроблено проекти Законів України «Про всеукраїнський референдум» і «Про місцевий референдум та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади». Останній законопроект надіслано для погодження заінтересованим органам.
З цією ж метою спрямований до парламенту проект Закону України «Про громадські організації». Крім того, Верховною Радою прийнято у першому читанні розроблений Мін’юстом проект Закону України «Про порядок організації і проведення мирних заходів».
Міністерство намагається у законодавчий спосіб вирішувати проблеми, які виникають під час реєстрації місця проживання фізичних осіб. У квітні 2009 року прийнято як Закон України розроблений нами проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У лютому 2009 року парламентом ухвалений, а Президентом України підписаний Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про імміграцію». Відповідно до доручення Уряду нами розроблено та у червні 2009 року подано на розгляд Кабінету Міністрів новий законопроект «Про Концепцію державної міграційної політики», який спрямований на вироблення стандартів та в цілому державної політики в галузі міграції на найближчу перспективу.
Створення належних правових умов для реалізації конституційного права на доступ до інформації є обов’язком та зобов’язанням України, що випливають із її членства в Раді Європи. У зв’язку з цим Міністерством був розроблений і зараз доопрацьовується проект Закону України «Про доступ до інформації».
Продовжується робота над проектом Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який внесений на розгляд Уряду. Законопроект визначить механізми реформування друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування, посилить правову основу їх незалежної діяльності тощо.
Крім того, Міністерством здійснюються і практичні кроки, спрямовані на полегшення доступу громадян до інформації правового характеру. Так, за цей період створені і почали функціонувати:
Державний реєстр актів цивільного стану громадян;
Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств;
Єдиний реєстр громадських формувань;
Єдиний реєстр виконавчих проваджень, який забезпечує вільний доступ до інформації сторін виконавчого провадження.
Почав працювати окремий веб-сайт про прилюдні торги з реалізації арештованого майна. На офіційному сайті Міністерства у квітні 2009 року відкрита нова рубрика «Доступ до правосуддя» для допомоги громадянам, які звертаються до органів юстиції з заявами та скаргами на дії суддів.
Для сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади нами розроблено проект постанови Кабінету Міністрів, якою запроваджується Електронний реєстр даних про стан і результати проведення громадських експертиз. І цей перелік можна продовжувати.
Завершуючи цей розділ, особливо хочу підкреслити, що головним імперативом у діяльності Міністерства залишається робота, спрямована на реалізацію та захист конституційних прав громадян, виконання інших публічно-правових функцій.
ДРУГИЙ ПРІОРИТЕТ — реформування правосуддя, кримінальної юстиції та системи відбування покарань.
Основна мета цих заходів – забезпечення справедливого, незалежного, ефективного та доступного судочинства відповідно до європейських стандартів та подальшого удосконалення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби.
Зазначу, що проведені до цього часу реформи судоустрою в цілому не змінили негативного ставлення громадян до суду. Підтвердженням цього є і відповідні міжнародні рейтинги. Так, за даними Всесвітнього економічного форуму Україна знаходиться на 99 місці зі 125 країн за показником незалежності судової системи. За якістю судової системи Україна займає місце нижче середнього у порівнянні з аналогічними державами, що перебувають у процесі переходу до ринкової економіки.
Тому найперше, що необхідно зробити – це терміново запровадити скоординовані системні заходи, які, зрештою, дозволять покращити не лише процес відправлення правосуддя, а й саму систему вітчизняного судочинства в цілому.
Мін’юст розробив низку проектів для реформування системи правосуддя. Серед них: «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» та «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів», які ще у квітні 2007 року були прийняті Верховною Радою у першому читанні.
На сьогодні вказані проекти підготовлені парламентським Комітетом з питань правосуддя у вигляді об’єднаного законопроекту «Про судоустрій та статус суддів» і 18 червня 2008 року схвалені на засіданні Комітету для їх розгляду Верховною Радою у другому читанні.
Найважливішими новаціями законопроекту є те, що у судовій сфері мають нарешті відбутися зрушення, насамперед щодо:
порядку доступу до суддівської професії та відповідальності суддів;
запровадження дворічної підготовки суддів як умови доступу до професійної діяльності;
зміни існуючого порядку призначення та звільнення суддів, шляхом вилучення цієї функції від державних органів, які несуть в собі політичну складову.
Найбільш дискусійні питання, зокрема щодо системи організації судів та порядку призначення суддів на адміністративні посади ймовірно варто винести на третє читання.
З метою забезпечення прав громадян щодо доступу до правосуддя Міністерство підготувало, а Уряд 8 липня 2009 року прийняв постанову, якою зменшив витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у цивільних та господарських справах до розмірів, що були затверджені урядовою постановою від 21 грудня 2005 року № 1258. Цим кроком знижено фінансове навантаження на суб`єктів звернення до суду від 10 до 30 разів, що має особливе значення для громадян під час фінансово-економічної кризи в країні.
5 березня 2009 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про третейські суди» щодо виконання рішень третейських судів», який повністю врахував положення відповідного законопроекту, підготовленого Міністерством.
Нами проведена серйозна робота, спрямована на подолання недоліків системного характеру, що лежать в основі виявлених Європейським судом порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї. Так, розроблено і зареєстровано у Верховній Раді проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права особи на досудове провадження, розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягом розумного строку».
Іншим важливим аспектом судової реформи є створення оновленого процесуального законодавства, яке б відповідало вимогам української сучасності та європейським стандартам.
Як суттєвий прорив у цьому напрямку відзначу схвалення 17 червня цього року Кабінетом Міністрів України проекту Кодексу господарського судочинства, який повинен замінити чинний Господарський кодекс та комплексно усунути існуючі нині недоліки і прогалини господарського законодавства.
Задля удосконалення механізмів примирення сторін у кримінальних, цивільних та господарських справах, розв’язання проблем щодо відшкодування моральної і матеріальної шкоди Мін’юстом розроблені проекти законів про запровадження процедури медіації у процесуальному законодавстві, які знаходяться на розгляді у Президента України. За розрахунками спеціалістів запровадження процедури медіації сприятиме розвантаженню судів від розгляду як мінімум 100 тисяч справ на рік.
Сфера законодавства стосовно реформування кримінальної юстиції та кримінально-виконавчої системи є найбільш чутливою. Тут найчастіше обмежуються права та свободи громадянина і це вимагає від нас особливої уваги. Йдеться про забезпечення чітких та дієвих кримінально-процесуальних гарантій захисту цих прав.
З приємністю зауважу, що Міністерством, нарешті, завершено процедуру погодження проекту нової редакції Кримінального процесуального кодексу із заінтересованими органами та направлено його до Кабінету Міністрів. При цьому проект пройшов експертизу у Раді Європи і дістав схвальні відгуки. Зокрема було констатовано відповідність проекту положенням Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також стандартам справедливості, ефективності, послідовності і повноти, які притаманні іншим європейським системам кримінального судочинства.
Розуміючи нагальну потребу в реформуванні органів прокуратури України на основі стандартів ЄС, Міністерство звернулося до комісії Ради Європи «За демократію через право» з проханням про проведення експертизи проекту Закону України «Про прокуратуру», ухваленого Верховною Радою у першому читанні 14 квітня 2009 року.
Основна мета цих кроків – якісно змінити діяльність органів кримінальної юстиції, максимально демілітаризувати та гуманізувати кримінальну систему, посилити за нею цивільний контроль. Реалізація зазначеного дозволить обмежити застосування покарань, пов’язаних з позбавленням волі; змінити систему досудового слідства та роль в ній прокуратури; реально впровадити процесуальну рівність сторін у судовому процесі; скасувати застарілий інститут скерування справ на дослідування. Планується запровадити підготовку кадрів для кримінально-виконавчої системи на базі цивільних навчальних закладів; поліпшити надання медичної допомоги особам, узятим під варту, сприяти розвитку їх трудової діяльності; винести за межі міст слідчі ізолятори, звести нові сучасні заклади ув’язнення, які відповідали б вимогам міжнародних правових актів та європейським стандартам.
ТРЕТІЙ ПРІОРИТЕТ — створення правових засад запобігання та протидії корупції.
Міністерство юстиції протягом тривалого часу відіграє провідну роль у цьому напрямку. Йдеться про здійснення комплексу заходів нормотворчого та організаційного характеру щодо забезпечення єдиних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики.
Надзвичайно важливим досягненням є те, що 11 червня 2009 року Верховною Радою ухвалено пакет антикорупційних законів, серед яких:
«Про засади запобігання та протидії корупції»;
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення»;
«Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень».
Ці Закони є своєрідною «Конституцією» у цій сфері, яка визначає основоположні засади діяльності державних органів у питаннях запобігання корупції. Відзначу, що ними, зокрема, запроваджуються відповідно до міжнародних стандартів нові правила у запобіганні та протидії корупції, розширюється перелік суб’єктів корупції, встановлюються антикорупційні обмеження на державній службі тощо.
Важливим є чітке розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за корупцію, відсутність якого сьогодні призводить до уникнення відповідальності за корупційні правопорушення; встановлення відповідальності юридичних осіб за корупцію та визначення порядку притягнення їх до відповідальності.
Підготовка законопроектів здійснювалась робочою групою, утвореною при Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, до складу якої входили представники Міністерства юстиції.
Ухвалення пакету антикорупційних законів необхідне було і для набуття чинності для нашої держави Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої парламентом ще у жовтні 2006 року.
Програмою діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» передбачено здійснення Урядовим уповноваженим, Міністерством юстиції та Головдержслужбою подальшого реформування антикорупційного законодавства через сприяння як найшвидшому прийняттю проектів Законів України «Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців», «Про заходи державного фінансового контролю публічної служби».
У квітні 2009 року затверджено Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та відбулося перше призначення на цю посаду. Відповідно до Положення Мін’юст забезпечуватиме діяльність Урядового уповноваженого базами даних, методичними та методологічними розробками у сфері запобігання та протидії корупції.
Нами ініційовано перегляд Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції «На шляху до доброчесності» для забезпечення виконання рекомендацій GRECO. Задля цього за сприяння проекту «Підтримка належного урядування: Проект протидії корупції в Україні» (UPAC) проведено низку системних досліджень щодо ризиків корупції в публічній адміністрації, у судовій системі та правоохоронних органах України. Презентація відповідних матеріалів відбулась в Міністерстві юстиції України 16 та 26 червня 2009 року. Експертами підготовлено конкретні рекомендації в частині здійснення організаційних заходів, які адресовано різним суб’єктами державної політики, зокрема Верховній Раді, Кабінету Міністрів, а також усім керівникам органів державної влади та місцевого самоврядування.
15 травня 2009 року у м. Страсбург (Франція) на 32-му пленарному засіданні GRECO затверджено звіт щодо виконання Україною рекомендацій, наданих вказаною організацією за результатами спільного першого та другого раунду оцінки стану корупції в Україні. Саме завдяки зусиллям Міністерства юстиції, жодна з цих рекомендацій не визнана GRECO невиконаною. Про остаточне виконання рекомендацій Україна має прозвітувати через 18 місяців.
З метою запобігання виникненню корупції в системі органів юстиції у травні 2009 року створено підрозділ Міністерства – Управління внутрішніх розслідувань, основними завданнями якого є попередження вчинення корупційних правопорушень, зокрема шляхом здійснення аналізу корупційних ризиків в органах юстиції та надання рекомендацій щодо їх усунення.
ЧЕТВЕРТИЙ ПРІОРИТЕТ — запровадження дієвих механізмів підвищення ефективності функціонування системи примусового виконання рішень судів.
На сьогодні питання ефективності та своєчасності виконання судових рішень, забезпечення належних умов праці, підвищення професійного рівня державних виконавців все ще залишаються на стадії вирішення та пошуку шляхів усунення протиріч між нормативно–правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері діяльності.
Недостатній рівень виконання рішень судів є наслідком застарілого підходу до процесу примусового виконання, спробою застосовувати традиційні механізми до сучасної моделі суспільних відносин.
Діючі Закони України «Про Державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» значною мірою вичерпали свій потенціал, який був закладений лише як перехідний на шляху до створення дієвої європейської моделі системи примусового виконання судових рішень. Робота семи тисяч виконавців протягом майже десяти років об’єктивно не могла забезпечити гарантування результатів правосуддя, адже за наявного законодавчого підходу інших результатів марно було б очікувати.
З метою реалізації пріоритету Міністерством вжито низку заходів, спрямованих на забезпечення прозорої та ефективної системи примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Так, Міністерством підготовлено і внесено до парламенту та Уряду низку правових актів, які суттєво змінюють і філософію, і ідеологію, і реалізаційні засади виконання судових рішень. Це проекти законів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури примусового виконання рішень», «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження дії мораторію на примусову реалізацію майна боржника», «Про присяжних виконавців», «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення трудових прав громадян».
Вони передбачають послідовні кроки, що створюють справжній прорив в цьому напрямку. Серед них:
перегляд процесуального становища боржника, зокрема обмеження можливості процесуальними засобами ухилятися від виконання зобов’язань; посилення судового контролю за виконанням рішень судів,
посилення реальної відповідальності за невиконання рішень судів та інших посадових осіб шляхом запровадження адміністративного арешту за таке правопорушення;
подолання корупціоногенних чинників;
обмеження дії мораторіїв щодо звернення стягнення на майно боржника. Йдеться про зупинення дії низки законів, які прямо забороняють звертати стягнення на певні види майна. Адже усі суб’єкти права власності рівні перед законом, і надання будь-яких переваг окремим власникам чи встановлення пільгових режимів господарювання є прямим порушенням Конституції України.
забезпечення доступу державного виконавця до інформації про боржника через державні бази даних і пошукові системи;
зміна системи реалізації майна, яка дозволить здійснювати реалізацію майна на комісійних засадах, залишивши продаж нерухомого майна і транспортних засобів виключно на прилюдних торгах (аукціонах);
запровадження недержавних форм виконання судових рішень, що створить конкурентне середовище, унеможливить адміністративний вплив на процес виконання, скоротить строки виконання, дасть значну економію бюджетних коштів;
взаємодія з правоохоронними органами та іншими державними органами;
впровадження Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який дозволить здійснювати ефективний контроль за роботою державних виконавців, забезпечувати прозорість провадження.
Далі — ми маємо наступні конкретні пропозиції стосовно того щоб:
викласти Закон України «Про виконавче провадження» у новій редакції, який на даний час доопрацьовується у Комітеті Верховної Ради з питань правосуддя;
внести відповідні зміни до: Цивільного процесуального, Господарського процесуального, Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, законів України «Про державну виконавчу службу», «Про банки і банківську діяльність» тощо.
Урядом у червні цього року прийнято постанову, яка спрямована на покращення стану виконання рішень судів про конфіскацію майна, вилученого митними органами.
Крім того, підготовлено більше десяти проектів наказів Мін’юсту, зокрема щодо: забезпечення належної підготовки подань державних виконавців про притягнення осіб до кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень, а також належного розгляду таких подань; взаємодії органів державної виконавчої служби з митними органами у процесі виконання рішень про конфіскацію майна; вдосконалення процедури реалізації майна та з багатьох інших питань, пов’язаних з організацією діяльності органів ДВС.
Коротко про окремі кроки Мін’юсту, спрямовані на підвищення ефективності діяльності ДВС та основних його показників.
У поточному році з метою оперативного реагування та для запобігання рейдерству в Україні, зокрема через максимальне унеможливлення участі у рейдерських атаках органів ДВС, Міністерством юстиції України започатковано телефонну «гарячу лінію» для громадян та юридичних осіб для інформування про випадки рейдерських атак.
Міністерством надано регіональним відділам ДВС доручення щодо інформування Мін’юсту про надходження на виконання до органів ДВС рішень судів, які містять заходи, пов’язані із втручанням у внутрішню діяльність підприємств. Йдеться, зокрема, про судові рішення, які містять заходи стосовно зобов’язання реєстраторів, проведення зборів, вилучення та передача печаток, установчих та інших документів, заборона або зобов’язання посадовим особам виконувати обов’язки, заборона чинення перешкод, надання доступу, чи звільнення території підприємства тощо.
Завдяки цим заходам протягом І півріччя 2009 року було попереджено протиправне виконання регіональними та територіальними відділами ДВС 212 «рейдерських» рішень (у 2008 році — 367).
Вказане доручення неодноразово оскаржувалося різноманітними «рейдерськими» структурами, коментувалося в засобах масової інформації як протизаконне і таке інше. Однак, практика його виконання свідчить про майже повне вилучення органів ДВС з процесу участі в захопленнях підприємств.
Ми проаналізували стан наповнення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень протягом І півріччя 2009 року. Відсоток наповнення становить 102,4% (відсоток наповнення Реєстру більше 100% пов’язаний із внесенням виконавчих проваджень, які знаходились у залишку на початок року).
Але нас не можуть задовольняти показники стану наповнення Реєстру, наприклад, у органах ДВС м. Севастополя (71%), Дніпропетровської області (76,4%), Тернопільської (79,1%), Луганської (81,3%), Хмельницької (86,5%), Одеської (89,3%). Тому я звертаю увагу начальників згаданих відділів ДВС на необхідність суттєвого покращення цієї роботи.
У 2008 році органами ДВС було завершено понад 5 млн. виконавчих документів. Це на 13 відсотків більше, ніж у 2007 році. При цьому, до державного бюджету було акумульовано на 500 млн. гривень більше, ніж у 2007 році.
Суттєво на краще змінилася і ситуація з перерахуванням до Державного бюджету виконавчого збору. Так, за 2008 рік стягнуто 50 млн. 172 тис. 858 грн. виконавчого збору, що на 10 млн. грн. більше, ніж у 2007 році.
Станом на 1 червня 2009 року, тобто за 5 місяців, стягнення виконавчого збору склало 54 млн. 382 тис. 567 грн. Цей показник уже перевищує річну норму 2008 року.
Разом з тим, цифри свідчать і про те, що кількість завершених протягом І півріччя 2009 року документів зменшилася на 53 тис. 72 документи. Показник нижче за середній показник по Україні (43,1%) мають відділи ДВС головних управлінь юстиції в Донецькій області (Перший відділ ДВС) – 35,5%, Полтавській – 36,9%, м. та інших.
По сумах за завершеними виконавчими документами нижче за середній показник по Україні (17,4%) спостерігається у відділах ДВС головних управлінь юстиції у Львівській області – 10,1%, Донецькій (Перший відділ ДВС) – 13,1%.
По кількості фактично виконаних виконавчих документів нижче за середній показник по Україні (22,1 %) мають відділи ДВС головних управлінь юстиції у Донецькій області (Другий відділ ДВС) -13,6%, Донецькій (Перший відділ ДВС) -13,7%, Житомирській – 15,3%, Черкаській – 17,3%, Полтавській – 17,4% тощо.
По сумах за закінченими виконавчими документами у зв’язку з фактичним повним виконанням нижче за середній показник по Україні (6,1%) мають відділи ДВС головних управлінь юстиції у Черкаській області – 2,7%, Івано-Франківській – 2,8%, Миколаївській – 3,2%, Львівській – 3,5%.
Отже, резерви у роботі органів ДВС є, ми їх бачимо і повинні активно використовувати.
П’ЯТИЙ ПРІОРИТЕТ — реформування системи нотаріату у напрямку створення єдиного нотаріату.
Положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» в повному обсязі набрали чинності лише з 1 червня 2009 року. Отже, створення єдиного нотаріату залишається у 2009 році пріоритетним напрямком діяльності Міністерства юстиції України.
Здійснюється поетапний процес реформування нотаріату. Відбуваються докорінні зміни в організації нотаріальної діяльності та у системі адміністрування цієї сфери, зокрема, щодо зрівняння в повноваженнях по вчиненню нотаріальних дій державних та приватних нотаріусів, зменшення навантаження на державних нотаріусів та усунення обмежень у здійсненні професійної діяльності приватних нотаріусів, покращення доступу населення до нотаріальних послуг.
Проведене Мін’юстом узагальнення щодо практики оформлення приватними нотаріусами спадкових прав на цей час показало, що приватними нотаріусами вже заведено 252 спадкові справи. У зв’язку з цим, звертаю увагу начальників управлінь юстиції на необхідність забезпечення належної організації цієї роботи та персональну відповідальність в цій частині.
На 1 червня 2009 року прийнято заліки зі спадкового права, за результатами яких 2 тис. 606 приватних нотаріусів допущені до вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із застосуванням заходів до охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Продовжується робота над розробкою правових актів на реалізацію зазначеного Закону. Зокрема, на початку липня на засіданні Комітету правової політики ВР України рекомендовано прийняти за основу законопроект, який передбачає внесення змін до шести кодексів та дев’яти законів.
Розроблено 12 нормативно-правових актів, спрямованих на впровадження змін та на виконання заходів, передбачених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону, з яких 11 вже набрали чинності.
Продовжується робота щодо внесення змін до земельного законодавства тощо.
Міністерством вживаються заходи, спрямовані на запобігання відтоку кадрів з державних нотаріальних контор, а також державних нотаріальних архівів. Завдяки цьому кількість вакансій державних нотаріусів скоротилась на 36 одиниць та на 8 державних нотаріусів у державних нотаріальних архівах.
Разом з тим, в окремих областях залишається велика кількість державних нотаріальних контор, у яких є вакантні посади державних нотаріусів. Такий стан справ у Луганській (21), Миколаївській (17) та Дніпропетровській областях (15).
Крім того, у Луганській області не функціонує 11 державних нотаріальних контор, Чернівецькій та Чернігівській – по 3 державних нотаріальних контори. А ось Головне управління юстиції у Одеській області відновило роботу 4 з 8 не функціонуючих держнотконтор.
Протягом першого півріччя Мін’юстом видано 295 свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю. За рахунок цих осіб передбачається вирішити питання заповнення вакантних посад державних нотаріусів в державних нотаріальних конторах.
Нами продовжується робота щодо розробки та впровадження електронної анонімної системи тестування осіб, які бажають бути допущеними до заняття нотаріальною діяльністю та створення відповідного комп’ютерного класу.
Таким чином, ми можемо констатувати, що на сьогодні Міністерство розробило всі необхідні підзаконні нормативні акти на реалізацію положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». Отже, жодних перешкод для реалізації положень закону немає.
Наступним кроком повинно бути завершення підготовки і забезпечення ухвалення проекту Закону України «Про нотаріат» у новій редакції з метою створення єдиного нотаріату.
ШОСТИЙ ПРІОРИТЕТ — формування системи безоплатної правової допомоги.
Основною метою реалізації пріоритету є створення дієвого механізму забезпечення конституційного права кожного на правову допомогу.
На даний час традиційні форми безоплатної правової допомоги уже не задовольняють потреб населення. Тож головною метою у роботі з реалізації цього пріоритету є пошук нових форм роботи.
Цьому сприятиме підготовлений Міністерством юстиції законопроект «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу», метою якого є уніфікація засад нормативно-правового регулювання питань граничних розмірів компенсації витрат на правову допомогу в цивільному та адміністративному процесах. У лютому минулого року Кабінетом Міністрів проект внесено на розгляд Верховної Ради.
З метою формування системи безоплатної правової допомоги Верховною Радою ухвалено у першому читанні розроблений Міністерством юстиції проект Закону «Про безоплатну правову допомогу».
Законопроектом передбачається надання на безоплатній основі послуг юридичного захисту громадянам, які перебувають за межею бідності, а також неповнолітнім громадянам. Планується, що в системі Міністерства буде створено центри з надання безоплатної правової допомоги. На ці цілі потрібно буде виділити з державного бюджету 25 млн. грн. щорічно, що абсолютно посильно для держави. Прийняття в цілому цього Закону слугуватиме покращенню міжнародного іміджу України в сфері забезпечення і захисту прав і свобод людини.
Не чекаючи на прийняття зазначеного Закону, працівниками системи органів юстиції у першому півріччі цього року через правові громадські приймальні та виїзні консультаційні пункти надано правову допомогу надано близько 82 тисячам малозабезпечених громадян, у тому числі громадянам віддалених районів сільської місцевості.
У 2009 році вперше в діяльності Мін’юсту пройшов всеукраїнський з’їзд Координаційних рад молодих юристів України при Міністерстві юстиції та її територіальних органах. Продовжується організаційна робота щодо майбутньої участі Президента України у відкритті Всеукраїнського тижня права, проведення якого заплановано на грудень цього року.
Мін’юстом та його територіальними органами продовжується також робота щодо підвищення якості надання управлінських послуг. Її результатом стало зайняття ІІІ місця у конкурсі «Приязна адміністрація».
СЬОМИЙ ПРІОРИТЕТ — удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України.
Через недосконалість судово-правової системи саме держава надзвичайно активно атакується приватним інтересом, щоб незаконно відчужити на користь останнього частку державного майна через судові позови, через штучне створення заборгованості та інші тіньові схеми. Інколи виникають ситуації, коли, наприклад, у порядку забезпечення позову судами зупиняються навіть постанови і розпорядження Уряду, чим неправомірно обмежується компетенція виконавчої влади. Головне завдання — припинити неправомірне відчуження державного майна, створити ефективну систему протидії і запобігання цьому негативному явищу.
Отже, основною метою реалізації пріоритету є підвищення ефективності функціонування системи захисту інтересів держави в судах України.
Саме для вирішення зазначених проблем Мін’юстом був розроблений проект, а Урядом прийнята постанови Кабінету Міністрів «Про заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України».
Постановою передбачено:
покладення на Міністерство юстиції функції міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
створення Реєстру судових проваджень, де одним із учасників справ є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
розробка в новій редакції Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.
Зазначена постанова Уряду частково виконана, оскільки виконання перших двох заходів залежить виключно від бюджетного фінансування. Міністерством юстиції враховано пропозицію Мінфіну щодо можливості розглянути питання виділення Мін’юсту видатків на створення, ведення та супроводження Реєстру судових проваджень під час формування показників проекту Державного бюджету України на 2010 рік.
Принагідно – декілька слів про представництво інтересів держави в міжнародних та іноземних судах. На розгляді в Міністерстві знаходиться 16 справ, з яких 11 за позовами іноземних суб’єктів до держави Україна та 5 знаходяться на стадії досудового врегулювання спорів.
У цьому напрямку ми маємо деякі позивні напрацювання. Ось один з прикладів. 27 січня 2009 року Апеляційний суд Каїру (Єгипет) оголосив у відкритому засіданні рішення у справі за позовом компанії «Алім Ейрлайнз» (Єгипет) проти КМУ, Міністерства транспорту, Міністерство фінансів, ВАТ «Авіалінії України», яким відмовив у задоволенні позову до українських відповідачів про стягнення з них компенсації збитків та моральної шкоди в розмірі понад 45 млн. дол. США.
ВОСЬМИЙ ПРІОРИТЕТ — здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу залишається одними з важливих і відповідальних пріоритетів роботи Міністерства.
З метою забезпечення безперервності процесу адаптації 14 січня 2009 року Верховна Рада прийняла розроблений Міністерством юстиції Закон України «Про внесення зміни до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», яким продовжено перший етап адаптації законодавства України до законодавства ЄС до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Розпорядженням Кабінету Міністрів від 15 квітня 2009 року затверджено план заходів щодо виконання у 2009 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Планом передбачено розробку проектів нормативно-правових актів, спрямованих на адаптацію положень законодавчих актів ЄС, а також проведення аналізу наслідків впровадження у законодавство України актів acquis communautaire у певних сферах.
Водночас розпочато підготовку плану заходів з адаптації на наступний рік, який вже має враховувати домовленості досягнуті між Україною та ЄС у ході переговорів щодо Угоди про асоціацію.
Хочу наголосити, що представники Міністерства беруть активну участь у переговорах між Україною та ЄС, зокрема щодо укладення Угоди про асоціацію, про створення зони вільної торгівлі, спільного авіаційного простору, приєднання України до Енергетичного Співтовариства тощо.
Міністерство є координатром спвіробітництва між Українию та ЄС в у сфері юстиції, свободи та безпеки. В травні у Брюселі під час чергового четвертого Спільного засідання Підкомітету № 6 «Юстиція, свобода та безпека» строни провели спільну оцінку виконання Плану-графіку імплементації Плану дій Україна-ЄС у цій сфері. На початку червня за результатами засідання міністрів юстиції та внутрішніх справ у форматі «Україна–Трійка ЄС» європейська сторона відзначила позитивні зрушення виконання Плану-графіку, зокрема, за напрямами управління кордонами та боротьби з організованою злочинісстю.
З початку року Міністерством надано майже 400 експертних висновків на відповідність проектів нормативно-правових актів законодавству ЄС.
Постійно оновлюється «Електронна система документації ЄС, перекладеної на українську мову», завдяки якій всі заінтересовані учасники процесу адаптації можуть ознайомитися з нормативно-правовою базою ЄС.
ДЕВ’ЯТИЙ ПРІОРИТЕТ — встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів нормотворення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Сьогодні кількість нормативно-правових актів, які в порушення законодавства спрямовуються до виконання без державної реєстрації, складає до 15 відсотків і не демонструє тенденції до зменшення.
У зв’язку з цим забезпечення дотримання суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів є питанням актуальним і складає основну мету пріоритету.
Головними напрямками роботи в цій галузі є:
комплексне врегулювання суспільних відносин, пов’язаних з державною реєстрацією органами юстиції підзаконних нормативно-правових актів;
забезпечення дотримання суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Зазначені питання врегульовано Законом України «Про нормативно-правові акти», прийнятим Верховною Радою України 1 жовтня 2008 року, що на сьогодні не набрав чинності, оскільки заветований Президентом України. У зв’язку з цим, питання внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів буде вирішено після набрання чинності зазначеним Законом.
За результатами проведення правової експертизи нормативно-правових актів Міністерством юстиції та його територіальними органами лише протягом звітного періоду попереджено прийняття близько 500 незаконних правових норм.
Щороку органи юстиції попереджують прийняття близько півтори тисяч таких норм.
У попередній частині доповіді висвітлені питання щодо здійснення пріоритетів Міністерства, але, як ви всі розумієте, діяльність Міністерства не обмежується тільки зазначеними вище пріоритетами, Адже крім них виконано багато іншої, не менш важливої роботи, що була спрямована на забезпечення реалізації правової політики, удосконалення національного законодавства і правової системи.
(1) Підбиваючи підсумки цієї вкрай відповідальної і кропіткої роботи зазначу, що лише протягом 2008 року Міністерством юстиції внесено до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України 61 законопроект. Це майже вдвічі більше аналогічного показника 2007 року. За 6 місяців 2009 року Міністерством юстиції уже підготовлено 39 проектів законів. Це стільки ж, скільки за весь 2007 рік (довідково: у 2007 році внесено 38 законопроектів).
Зі 100 внесених упродовж останніх півтора року проектів законів базових – 17, проектів кодексів – 3 (Кодекс господарського судочинства України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Адміністративно-процедурний кодекс України), проектів концепцій – 2 (Концепція державної міграційної політики України та Концепція розвитку ювенальної юстиції в Україні).
Із загальної кількості законопроектів Урядом та Президентом до Парламенту внесено 51 законопроект (2008 рік — 38, січень-червень 2009 року – 13) (довідково: у 2007 році – 30). Про найбільш важливі з них я інформував у своїй доповіді.
Головним показником результативності нормотворчої діяльності є ухвалення законопроектів Верховною Радою України. Зазначу, що упродовж першого півріччя 2009 року прийнято в цілому 13 законопроектів; за основу — 10 (довідково: з початку 2004 року Парламентом прийнято в цілому 87 законів, проекти яких розроблені Міністерством юстиції, прийнято за основу – 48 законопроектів).
Міністерством протягом 2008-го та шести місяців поточного року розроблено 27 проектів актів Президента України (у 2008 році – 14; на 1 липня 2009 року – 13) та 63 проекти актів Кабінету Міністрів (у 2008 році – 41; на 1 липня 2009 року – 22).
Таким чином, за останніх півтора року нами розроблено майже третину актів Глави держави та Уряду, з усіх підготовлених протягом п’яти з половиною років.
Іншими словами, виконаний великий обсяг роботи інтелектуального, нормопроектного, інституційно-експертного рівня. Це не могло виникнути само по собі і потребувало значних зусиль та часу. Тепер ми впритул підійшли до схвалення законодавчих рішень, які дадуть можливість, маючи ці інструменти, забезпечити їх реалізацію.
(2) Щодо проведення державної експертизи проектів нормативно-правових актів. Кількість проектів нормативно-правових актів, що пройшли правову експертизу в Міністерстві юстиції України за 2008 рік складає 5136, що на 8% більше, ніж у 2007 році.
При цьому, майже на 40% зросла кількість актів, яким відмовляється у реєстрації та які відправляються Мін’юстом на доопрацювання.
Крім того, протягом 2008 року Мін’юстом було проведено експертизу 163 проектів законів, які були ухвалені Верховною Радою, проти 127 проектів у 2007 році.
За перший квартал 2009 року кількість експертиз проектів законів вже склала 103, що відповідає показникам усього 2007 року.
(3) Щодо експертного забезпечення правосуддя
Абсолютно надуманими та некомпетентними виглядають деякі твердження про те, що не спостерігається позитивних зрушень у наболілих питаннях експертного забезпечення правосуддя.
Протягом 2008 року судово-експертними установами Міністерства юстиції виконано 111 тис. 104 експертизи, що на 18% більше, ніж у 2007 році.
Серед них і експертизи, які стосувались резонансних подій. Зокрема, за фактом вибуху природного газу в житловому будинку у Львові; за фактом вибухів на шахті ім. Засядька; за фактом пожежі на складах боєприпасів на території військової частин А0829 тощо.
У 2009 році експертними установами Міністерства юстиції проводяться наукові роботи з розробки 69 нових експертних методик. Це більш ніж вдвічі перевищує кількість методик, що були розроблені у 2007 році.
Вперше, з метою надання допомоги правоохоронним і судовим органам, адвокатам та громадянам ініційовано створення Реєстру атестованих методик судових експертиз, які використовуються експертами під час проведення судових експертиз.
Урядом 2 липня 2008 року схвалено відповідну постанову, яка сприятиме поліпшенню науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності, надійності і об’єктивності наукових методик, що використовуються в експертній практиці.
З метою уникнення суб’єктивізму в оцінці рівня знань фахівців, що не є працівниками державних спеціалізованих установ, та удосконалення процедури і прозорості процесу складання кваліфікаційного іспиту судового експерта в Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції ініційовано запровадження комп’ютерної форми тестування експертів.
(4) Впровадження у минулому році Державного реєстру актів цивільного стану викликало необхідність пошуку шляхів для ефективного його функціонування.
Так, Міністерство своїм наказом врегулювало питання реєстрації актів цивільного стану у разі тимчасової відсутності доступу до Реєстру (зовнішні, техногенні фактори). Це забезпечило можливість складання реєстраторами актових записів цивільного стану без використання Реєстру з подальшим обов’язковим внесенням відомостей цих актових записів до Реєстру.
Крім того, затверджено «Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» (зі змінами), щодо збереження та захисту бази даних.
З огляду на те, що єдина комп’ютерна база даних Реєстру про акти цивільного стану є одним із джерел формування Державного реєстру виборців, проведена значна організаційну роботу для надання органам ведення Державного реєстру виборців необхідних відомостей, передбачених законодавством.
(5) Продовжується активна співпраця між органами і установами юстиції України та Франції. З метою встановлення двосторонніх контактів та обговорення подальших напрямків співробітництва Україну відвідали високі посадові особи Франції, зокрема, Президент Державної Ради Франції Жан-Марк Сове та депутат Сенату пан Юбер Енель.
Такий високий рівень співпраці багато в чому став можливим завдяки зусиллям та професіоналізму технічного радника Уряду Франції при Міністерстві юстиції професора пана Ніколя Мазіо, який завершив свою місію в червні цього року. З огляду на ефективність інституту радника Міністерство юстиції та Посольство Франції в Україні досягло домовленості про продовження співробітництва у цьому напрямку.
Розширюється договірно-правова база України щодо надання правової допомоги у сфері правових відносин та міжнародного правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, яка нині становить 95 міжнародних договорів.
Міністерством юстиції забезпечено підписання міжнародного договору з Республікою Білорусь про правову допомогу з метою створення міжнародно-правового механізму передачі засуджених осіб і надання можливості громадянам Договірних Сторін відбувати покарання у державі їх громадянства. Це сприятиме соціальній реабілітації засуджених та відповідає цілям правосуддя. Найближчим часом пропозиції про ратифікацію Договору будуть внесені Президентові України.
Для набуття чинності міжнародними договорами про правову допомогу було завершено розробку 7 та супровід 5 законопроектів у Верховній Раді, що забезпечило прийняття 3-х Законів України про ратифікацію міжнародних договорів у цій галузі, а також 1-го Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою імплементації конвенцій про правове співробітництво у сфері забезпечення захисту прав дітей.
(6) Забезпечується конституційне право громадян на доступ до правової інформації. Протягом І півріччя 2009 року до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів включено 1626 нормативно-правових актів. Всього у Реєстрі знаходиться близько сорока восьми тисяч актів.
В інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» опубліковано 1606 нормативно-правових актів та 32 рішення Європейського суду з прав людини.
Випущено у світ 6 томів «Систематичного зібрання чинного законодавства України» та 6-ти кодексів України.
Щоденно на веб-сайті Міністерства розміщується інформація про нові нормативно-правові акти, що набрали чинності та включені до Реєстру; щомісячно – про набрання чинності міжнародними договорами України. За нашою ініціативою на своїх веб-сайтах запровадили такі ж рубрики інші центральні органи виконавчої влади з питань, що належать до їх повноважень.
Журнал «Бюлетень Міністерства юстиції», 10-річчя якого ми вшановуємо у липні цього року, завдяки зусиллям його працівників і потужному науковому колективу редакційної колегії перетворився на дискусійний майданчик для обговорення складних і неоднозначних проблем національного державотворення, став дієвим вісником сучасної правової думки з актуальних питань теорії та історії держави і права, конституційного, адміністративного, фінансового, кримінального, цивільного, господарського, трудового, екологічного, земельного, міжнародного та інших галузей права.
Шановні колеги!
У своєму виступі я проаналізував нашу роботу у першому півріччі 2008 року в контексті виконання пріоритетів Міністерства і привернув вашу увагу до тих проблем і завдань, які належить вирішувати уже в другому півріччі.
Про підсумки діяльності Міністерства та його територіальних органів більш детально і, сподіваюсь, критично вас поінформують заступники Міністра та керівники структурних підрозділів центрального апарату Міністерства.
Інформаційні та довідкові матеріали членам колегії та іншим учасникам розширеного засідання колегії роздані.
Запрошую вас до відвертого обговорення будь-яких проблем, що заважають подальшому підвищенню ефективності роботи органів юстиції. Прошу також вносити, у разі потреби, пропозиції до проекту рішення колегії.
