При одноразовому продажу квартири за готівку РРО застосовувати не потрібно: позиція ВАСУ
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2009 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2006
у справі № 37/155-1 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом приватного підприємства «Авеста»
до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2006, позов задоволено: визнані недійсними податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 28.02.2005 № 0007572342/1 про визначення ПП «Авеста» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в сумі 12 671,84 грн, в тому числі 8447,89 грн — основний платіж, 4223,95 грн — штрафні санкції; від 01.03.2005 № 0001822343/1 про визначення вказаному платнику податків податкового зобов’язання із штрафних санкцій, накладених на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в сумі 50000,00 грн.
Судові рішення вмотивовані посиланням на норму статті 82 КАС України та висновки судово-економічної експертизи, викладені у висновку від 02.06.2006 № 37, при оцінці доводів позивача про правомірність формування ним валових витрат у І кварталі 2004 року, підтверджених первинними документами /авансовими звітами, посвідченнями на відрядження, наказами директора на відрядження та господарськими договорами/, а також на встановлений в судовому процесі факт одноразової продажі квартири за договором купівлі-продажу від 21.03.2002 через товарну біржу «Універсал», що не може вважатися торгівельною діяльністю позивача, при здійсненні якої застосовується Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В касаційній скарзі Західно-Донбаська ОДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов`язань згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті перевірки від 09.12.2004, про порушення ПП «Авеста» підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок включення до складу валових витрат І кварталу 2004 року витрат, не підтверджених відповідними документами обліку, а саме: авансовими звітами; пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок здійснення розрахункової операції з продажу квартири гр. ОСОБА_1 без використання реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 3 статті 3 цього Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Оцінивши відповідно до статті 86 КАС України пред’явлені в судовому процесі авансові звіти, посвідчення про відрядження працівників позивача, відповідні накази директора підприємства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про документальне підтвердження витрат позивача на загальну суму 10 100,00 грн, понесених у зв’язку з його господарською діяльністю.
Правильність висновку судів підтверджується також і висновком судово-економічної експертизи від 02.06.2006 № 37, згідно з яким висновки Західно-Донбаської ОДПІ, викладені в акті перевірки від 09.12.2004, зокрема щодо формування валових витрат І кварталу 2004 року не знайшли документального підтвердження.
Згідно з преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 1 Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі — суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі України від 03.09.1997 р. № 456, яким затверджено проект галузевого стандарту «Роздрібна, оптова торгівля і громадське харчування. Основні терміни та визначення», торгівельна діяльність — ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі та продажу споживчих товарів з метою одержання прибутку; внутрішня торгівля — сфера підприємницької діяльності з реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб’єктами господарювання всіх форм власності, яка охоплює оборот засобів виробництва та включає оптову торгівлю, посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю.
Таким чином, сфера торгівлі, на яку поширюється правове регулювання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є сферою підприємницької діяльності з характерними для неї ознаками систематичності здійснення купівлі та продажу товарної продукції. А відтак вимоги цього Закону не поширюються на одноразову купівлю чи продаж товару суб’єктом підприємницької діяльності іншої, ніж торгівля, громадське харчування чи надання послуг.
Це підтверджується і змістом статті 3 зазначеного Закону, якою встановлені обов’язки для суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Закон не обмежив виконання цих обов’язків лише продажем товарів / наданням послуг /, а й встановив, що продаж повинен мати місце у сфері торгівлі, громадського харчування чи послуг.
З огляду на це продаж позивачем за готівку квартири гр. ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 21.03.2002 через товарну біржу «Універсал» без встановлення факту здійснення підприємницької діяльності в сфері торгівлі не вимагав проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2006- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підпис Є.А.Усенко
Судді підпис Л.І.Бившева
підпис М.І.Костенко
підпис Н.Є.Маринчак
підпис Т.М.Шипуліна
З оригіналом згідно
Відп. секретар А.О.Патюк