ОГЛЯД ЗМІ. Нотаріат як попереджувальне правосуддя

За своєю правовою природою нотаріат поєднує в собі приватні та публічні засади. Нотаріус, з одного боку, є «носієм» публічної влади, оскільки виконує функції, які законом передані йому державою, а з іншого боку – здійснює свої функції у рамках вільної професії. Іншими словами, на сьогодні нотаріат, умовно кажучи, є «юридичною інженерією, й лише грамотний та відповідальний разрохунок нотаріусом правових конструкцій, возведених на фундамент закону, робить їх непорушними».

Дмитро ЖУРАВЛЬОВ,
заступник директора департаменту
начальинк управління нотаріату та фінансового моніторингу
юридичних послуг Міністерства юстиції України

Нинішній етап розвитку України як правової держави зумовлює потребу в утворенні потужної та стабільної системи захисту прав і законних інтересів громадян. У цьому аспекті, згідно зі статтею 59 Конституції, кожному громадянину гарантовано право на одержання правової допомоги. Нотаріат спільно з іншими правовими інститутами втілює реалізацію цього конституційного права громадян і є тим правовим інститутом, який забезпечує охорону та захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, надає офіційної сили та вірогідності юридичним правам, фактам і документам.

Нині в Україні формуються принципово нові підходи до регулювання правовідносин, захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, а нотаріус є представником державної влади, наділеним частиною цієї влади. Тобто нотаріус як особа, яка виконує функції, делеговані їй державою, шляхом надання кваліфікованих юридичних консультацій забезпечує дотримання єдності інтересів громадян і держави, а отже, виконує функцію правової допомоги. Перспективи розвитку нотаріату у сфері надання такої допомоги невід’ємно пов’язані з посиленням ролі державного регулювання цієї діяльності, яке визначається як один із головних принципів роботи нотаріату та базується на світовому досвіді з урахуванням національних звичаїв.

Виважене та поетапне реформування системи нотаріату дає можливість переконатися у правильності вибору шляхів становлення професії, підвищення її авторитету та довіри до нотаріуса з боку суспільства. Підтвердженням цього є постійне збільшення кількості звернень фізичних і юридичних осіб до нотаріусів за вчиненням нотаріальних дій та отриманням кваліфікованої правової допомоги.

Нагадаю, що перший вагомий внесок у розвитку нотаріату України був зроблений Верховною Радою в 1993 році, з моменту прийняття Закону «Про нотаріат». На час його прийняття це було певною новацією та кроком уперед – вводився інститут приватних нотаріусів. Але розвиток суспільно-правових відносин у державі засвідчив, що в деяких ключових питаннях цей нормативний акт себе вже вичерпав. Крім того, серед нотаріальної спільноти, науковців уже не раз порушувалося питання щодо долучення українського нотаріату до світового досвіду країн, в яких існує класичний нотаріат латинського типу. Мова про створення єдиного нотаріату з вільними, але відповідальними самоврядними професіоналами.

Подальше реформування нотаріату було продовжено шляхом внесення змін до Закону «Про нотаріат» у 2008 році. Відбулася так звана мала реформа, яка ще на крок наблизила український нотаріат до вступу в Міжнародну організацію нотаріату латинського типу, зрівнявши в правах щодо повноважень у вчиненні нотаріальних дій державних та приватних нотаріусів. Віддаючи данину позитивності малої реформи, не можна не відзначити те, що в результаті реформування були послаблені функції контролю держави щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. На сьогодні очевидно, що відсутність такого контролю має певні негативні наслідки.

Сучасний етап проведення в Україні правової реформи визначив необхідність переосмислення ролі та місця нотаріату у правовій системі країни як ефективного засобу досудового захисту прав людини та місця в ній інституту приватної нотаріальної діяльності, яка ґрунтується на принципах латинського (вільного) нотаріату. З метою сприяння становленню цілісного підходу до визначення функцій нотаріату та побудови чіткої структури нотаріальних органів для надання населенню послуг правового та нотаріального характеру відповідно до міжнародних стандартів, а також поступового й системного реформування вітчизняного нотаріату як інституту позасудового захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб, департаментом було розроблено та затверджено наказом Мін’юсту від 24.12.2010 № 3290/5 Концепцію реформування органів нотаріату в Україні.

Мотивація подальшого реформування галузі була зумовлена необхідністю вирішення низки проблем. Мова, зокрема, про оптимальне забезпечення населення нотаріальними послугами та вирішення проблеми великих міст, де сконцентрована найбільша кількість нотаріусів. Для порівняння можу навести таку статистику: в Москві на сьогодні близько 700 нотаріусів, у той же час як у Києві – понад 1300. Також є питання щодо створення правової бази, законодавчого закріплення морально-етичних та професійних правил поведінки нотаріусів, формування єдиного підходу щодо оплати вчинення нотаріальних дій, розроблення комплексної програми стажування осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю, яка передбачала б не лише навчальний курс із питань нотаріату, але й елементи практики, психології, етики, деонтології, логіки, конфліктології, норм процесуального права тощо. Слід сказати й про комплексну програму підвищення кваліфікації осіб, які вчиняють нотаріальні дії, в тому числі посадовців органів місцевого самоврядування, приведення до єдиного знаменника величезної кількості підзаконних нормативно- правових актів, які часто суперечать один одному, відсутність професійної нотаріальної палати й невизначеністю її статусу.

З моменту затвердження згаданої Концепції пройшло лише дев’ять місяців, а вже можна говорити про конкретні здобутки її реалізації, зокрема те, що на сьогодні Мін’юстом розроблено та прийнято 9 нормативно-правових актів, які регулюють питання вдосконалення нотаріату.

Ще одним кроком у подальшому реформуванні нотаріату стало внесення змін до статті 10 Закону «Про нотаріат», які з 1 січня 2012 року вступають у силу. Йдеться про вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, зокрема, шляхом чіткого визначення пов’язаних з допуском процедур на законодавчому рівні, посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю.

Сьогодні Міністерством юстиції підготовлений законопроект про внесення змін до Закону «Про нотаріат», що стосується подальшого реформування нотаріату. Цим законопроектом вперше в новітній історії України надається визначення нотаріуса – як уповноваженої державою фізичної особи, що здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність з посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом з метою надання їм юридичної вірогідності.

Пропонується, зокрема, докорінно змінити принцип допуску до професії нотаріуса, застосувавши формулу «в професію через професію» та відмовившись від поняття стажування. Для реалізації цього нового принципу також уперше в Україні вводиться поняття помічника нотаріуса, який матиме зовсім інший статус, ніж сьогодні, та до якого застосовуватимуться певні кваліфікаційні вимоги. Тобто, щоб опанувати професію нотаріуса, треба «пройти через професію», попрацювавши помічником нотаріуса та здобувши знання не суто теоретичні, але й практичні, пізнавши професію зсередини.

Крім того, законопроектом вирішується питання створення професійної самоврядної організації нотаріусів, визначення її статусу та повноважень. Вона функціонуватиме на засадах законності, незалежності, обов’язковості членства та загальнообов’язковості рішень органів професійного самоврядування, рівності можливостей доступу нотаріусів до участі в професійному самоврядуванні. Для здійснення ефективної роботи такої організації її буде наділено певними повноваженнями регулюючого органу — посередника між нотаріусами і суспільством, нотаріусами й органами влади та між самими нотаріусами всередині нотаріального співтовариства.

У процесі подальшого реформування законодавства про нотаріат планується, зокрема, вдосконалити питання відповідальності нотаріуса за шкоду, заподіяну внаслідок його недбалості або незаконних дій, механізм оплати за вчинення нотаріальних дій та надання послуг правового характеру нотаріусами, забезпечення дотримання порядку учинення нотаріальних дій. Дані нововведення спрямовані на попередження надходження обґрунтованих скарг населення на неправомірні дії нотаріусів, а також на запобігання випадкам (число їх зростає) звернення громадян чи юридичних осіб до суду з питань визнання вчинених нотаріальних дій недійсними з вини нотаріусів.

Не можу не згадати й те, що спільна з Держреєстрслужбою України був розроблений порядок подання електронних документів державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності. Цей документ можна вважати певною вихідною точкою, починаючи з якої нотаріуси почнуть застосовувати сучасні електронні технології при вчиненні нотаріальних дій. Моває, зокрема, про передачу заяв юридичних та фізичних осіб за допомогою програмно-технічних засобів та мережі Інтернет.