Звернення Президента Асоціації приватних нотаріусів Харківської області Марченко В.М., до народного депутата України Голови фракції ПР у ВР України Єфремову О.С. щодо внесення змін до ст. 61 та 57 СК України
АСОЦІАЦІЯ ПРИВАТНИХ НОТАРІУСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6.
код ЄДРПОУ 24275948, п/р. 2600700114657 в АТ “РЕГІОН-БАНК” у м. Харкові,
МФО 351254
(057) 714-27-90, (057) 714-27-89
Вих. № 8 від „ 27 ” травня 2011 року
Народному депутату України
Голові депутатської фракції
Партії регіонів
у Верховній Раді України
Єфремову Олександру Сергійовичу
Шановний Олександре Сергійовичу !
8 лютого 2011 року набув чинності Закон України № 2913-VI «Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права спільної сумісної власності подружжя».
Ці зміни призводять до правового колапсу в питаннях розпорядження приватизованим майном.
При прийнятті цих змін законодавець не помітив практично двадцятирічну позитивну нотаріальну практику із цього питання. За ці роки було вчинено сотні тисяч юридичних дій, пов’язаних з приватизованим майном подружжя (заповіти, іпотеки, дарування, купівля-продаж та міни житла, видачі свідоцтв про право на спадщину тощо).
Виникає враження, що ці аспекти приватизаційного процесу не були досліджені та враховані.
Також не має свідчень про узгодження таких принципових змін до Сімейного кодексу України із провідними науковими установами України, особливо з метою врахування внесення змін до інших суміжних законодавчих актів.
Що не врахували автори змін:
1. Приватизація — це правовідносини між Державою Україна та її громадянами, які відповідно до закону мають право на одержання у власність частки державного майна.
2. Право на приватизацію житла в Україні мають тільки ті особи, які мають статус громадянина України за рахунок житлових чеків та інших приватизаційних паперів (право на які мають виключно громадяни України і при цьому виключно один раз).
3. Чоловік та дружина повинні постійно проживати в квартирі, яка приватизується або за ними зберігається право на житло.
4. Чоловік та дружина повинні висловити своє бажання на приватизацію квартири.
5. Приватизація житла в Україні є безоплатною.
6. Приватизація — це право, а не обов’язок громадян України.
7. Згідно зі ст. 717 ЦК України дарування (так само, як і приватизація за визначенням) є безоплатною передачею у власність майна однією особою іншій, незалежно від правосуб’єктного складу такого роду правочину.
8. Приватизація добігає свого кінця і немає правового та логічного сенсу змінювати її правила наприкінці другого десятиріччя її дії.
Негативні наслідки:
1. Приватизацією житла скористаються негромадяни України.
2. Право власності на приватизовану землю отримають іноземці та особи без громадянства.
3. Подружжя отримають право декілька разів скористатися безоплатною приватизацією, проживаючи в іншому місці (не в приміщенні, яке приватизується).
4. Участь у приватизації без висловленого на це бажання.
5. Право на спільне майно отримають «фактичні» подружжя (ст. 74 СК України).
6. Встановлено два окремих нерівноцінних порядки приватизації за участю подружжя з відповідними наслідками:
а) дружина та чоловік приживають разом;
б) проживають окремо.
7. Будуть порушені права пільгових учасників приватизації житла (чорнобильці; громадяни нагороджені вищими відзнаками держави; інваліди дитинства; ветерани праці, Збройних Сил; реабілітовані і т. ін.).
8. Непередбачувані наслідки за посвідченими раніше заповітами, іпотечними договорами тощо, які вже неможливо змінити з об’єктивних підстав.
Таким чином, приватизація — це спосіб «розрахунків» держави зі своїми громадянами. Іноземці та особи без громадянства не мають права на приватизацію державного житлового фонду. Щодо конкретного приміщення, то право на приватизацію набувають не будь-які особи, а лише ті, які постійно в ньому проживали або зберегли право на житло на законних підставах.
Не можна допустити, щоб приватизація стала підставою автоматичного набуття права власності в того з подружжя, хто не брав у ній участі, який не є громадянином України або не має офіційної реєстрації шлюбу.
Як виправити ситуацію:
Пропонуємо внести відповідні зміни до ст. 57 та ст. 61 Сімейного кодексу України щодо об’єктів права особистої приватної власності подружжя.
Проект відповідного Закону України та проект Пояснювальної записки до нього додаються.
Додаток 1 Проект Закону України „Про внесення змін до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України”.
Додаток 2 Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України»
З повагою
Президент
Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко
27.05.2011 року
Додаток 1
Проект
вноситься народним депутатом України
Єфремовим Олександром Сергійовичем
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України
(щодо об’єктів права особистої приватної власності подружжя)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. 1. Частину першу статті 57 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135; 2007 р., № 10, ст. 87) доповнити пунктом 4 та 5 такого змісту:
«4. Житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації державного житлового фонду в межах санітарних норм відповідно до Закону.
5. Земельна ділянка, набута одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації із земель державної або комунальної власності відповідно до Закону.»
2. Частину п’яту статті 61 Сімейного кодексу України (2947–14) (Відомості
Верховної Ради України, 2002 р., № 21–22, ст. 135) виключити.
ІІ. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України В. ЛИТВИН
Додаток 2
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення зміни
до статті 57 та статті 61 Сімейного кодексу України»
(щодо об’єктів права особистої приватної власності дружини, чоловіка )
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Законопроект розроблено у зв’язку з необхідністю удосконалення правового режиму особистої приватної власності подружжя шляхом уточнення переліку об’єктів такого права власності.
Частиною 5 статті 61 зазначеного Кодексу визначено, що об’єктами права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Ця норма набула чинності та вступила в дію з 08.02.2011 р.
Проте за час існування приватизаційних відносин між Державою та громадянами України склалася зовсім протилежна нотаріальна та судова практика, яка визнає майно, набуте одним із подружжя шляхом реалізації права на безоплатну приватизацію, — особистим приватним майном. Слід зазначити, що приватизацію житла та земельних ділянок необхідно розглядати як правові відносини між Українською державою і громадянином України. Ці відносини персоніфіковані і виникають не з приводу спільно «набутого» чи «нажитого» майна.
Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначає правові основи приватизації житла як один зі способів набуття його у власність. Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення особистого права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення їх до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Відповідно до зазначеного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється шляхом його відчуження на користь громадян України у спосіб безоплатної передачі їм квартир (будинків), кімнат у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю, а також продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають у них або перебувають у черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Наведена норма Закону після набрання чинності Конституцією України безпосередньо реалізує конституційну вимогу щодо рівності громадян перед законом, не допускає дискримінації громадян України залежно від площі житла, яке вони займали в державному житловому фонді на момент приватизації, забезпечує конституційну гарантію реалізації права на житло шляхом набуття його у власність (частина перша статті 24, частина перша статті 47 Основного Закону України).
Щодо земельних ділянок, набутих громадянами України внаслідок безоплатної приватизації, то Верховний Суд України у постанові Пленуму ВС «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 19.03.2010 р. № 2 узагальнив судову практику та постановив, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду (п. 18-2).
Приватизація земель державної та комунальної власності є правом громадян України (ст. 116 Земельного кодексу України) у межах норм та видів використання, встановлених Земельним кодексом України. Громадяни інших держав та особи без громадянства не мають такого права. Вони можуть тільки набувати землі у власність шляхом укладання цивільно-правових договорів і виключно окремо визначених категорій земель.
Спільна сумісна власність подружжя передбачає спільне володіння, користування та розпорядження таким майном. Співвласники (подружжя) мають право на поділ спільного сумісного майна подружжя, а також на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно до частини 3 статті 81 Земельного кодексу України: «Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті (тобто на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини».
Враховуючи, що право приватизації є Конституційним правом лише громадян України, яке не поширюється на громадян інших держав та осіб без громадянства, з метою посилення захисту інтересів громадян України на особисте приватне майно та недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян України, задекларованих Державою, закріплення на законодавчому рівні нотаріальної та судової практики, доцільно встановити, що житло та земельна ділянка, набуті одним із подружжя за час шлюбу на підставі безоплатної приватизації в межах санітарних норм (щодо житла) та в межах норм та видів використання (щодо земельних ділянок), — є об’єктом особистої приватної власності дружини чоловіка.
2. Цілі і завдання законопроекту
Законопроект розроблено з метою удосконалення правового режиму особистої приватної власності подружжя.
Завданням законопроекту є уточнення переліку об’єктів такого права власності.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Зміст законопроекту полягає в доповненні частини першої статті 57 Сімейного кодексу України новими пунктами, які встановлюють, що об’єктами особистої приватної власності дружини, чоловіка є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації державного житлового фонду в межах санітарних норм, відповідно до Закону та земельна ділянка, набута одним із подружжя під час шлюбу внаслідок безоплатної приватизації із земель державної або комунальної власності відповідно до Закону та виключенні частини п’ятої статті 61 Сімейного кодексу України
Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.
4. Місце законопроекту в системі законодавства
Законопроект стосується сімейного законодавства України. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Сімейний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів.
6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття
Прийняття цього законопроекту дозволить удосконалити правовий режим житла та земельної ділянки, у тому числі набутої одним із подружжя за час шлюбу на підставі приватизації, як об’єктів особистої приватної власності подружжя, забезпечити однозначне застосування норм Сімейного кодексу України нотаріусами та судами, що сприятиме захисту майнових інтересів громадян України.
