29 Липня 2013

Звернення до Президента НПУ Павлової Л.М. та Ради Нотаріальної палати України щодо неприпустимості суспільного сприйняття вчинення нотаріальних дій через призму надання нотаріальних послуг

УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ НОТАРІАЛЬНИЙ ОКРУГ
Приватний нотаріус Марченко Володимир Миколайович
61024, Україна, місто Харків, вулиця Ольмінського, 6
тел. (057) 714-27-89, тел./факс (057) 714-27-90; e-mail: notarmarchenko@gmail.com

«26» липня 2013 р. № 16/01-16

Президенту
Нотаріальної палати України
Павловій Л.М.
Раді Нотаріальної Палати України

Приватного нотаріуса
Харківського міського
нотаріального округу
Марченко В.М.

Звернення
щодо неприпустимості суспільного сприйняття вчинення нотаріальних дій
через призму надання нотаріальних послуг.

Згідно ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.
Таким чином основне і єдине повноваження нотаріуса – вчиняти нотаріальні дії.
Проаналізувавши діюче законодавство щодо повноважень нотаріуса ми дійшли висновку, що ніяким нормативним актом не передбачено надання нотаріусом так званих нотаріальних послуг.
Але на сьогодні все частіше суспільству нав’язується таке поняття, як нотаріальні послуги, що надаються нотаріусом. Цьому значно сприяють засоби масової інформації. Більш того, законотворці та державні службовці, навіть велика кількість нотаріусів у своїх «рекламах» виявляється надають нотаріальні послуги.
Це є надзвичайно тривожною тенденцією.
З однієї сторони нотаріус у своїй практиці чітко обмежений рамками закону, а з іншого боку в очах суспільства нотаріусу створюють образ ринкового торгівця, тобто «будь-яка послуга за ваші гроші».
На моє переконання, великої кількості сучасних проблем нотаріату України, можливо убезпечитися, якщо відпрацювати чітке розуміння суспільної думки щодо статусу вчинення нотаріальних дій.
Перш за все, відпрацювати для всіх гілок влади, що головним та єдиним повноваженням нотаріуса є вчинення нотаріальних дій. Оскільки сьогодні нотаріус надає нотаріальні послуги, завтра – це будуть адміністративні послуги у розумінні деяких чиновників (можновладців), а післязавтра – просто підприємницька діяльність.
Такий перекіс у сприйнятті ролі нотаріуса має бути виправлений.
Ми зробили спробу вирішити це питання, шляхом розробки проекту листа адресованого Антимонопольному комітету України, про те, що надання інформації нотаріусом за їх запитом через призму надання нотаріальних послуг суперечить чинному законодавству України.
Відповідно звертаємося до Вас з проханням підтримати та за можливості оперативно довести вказаний проект листа до усіх членів Нотаріальної палати України (дивись додаток №1).

Додатки:
№1. Проект правового аналізу (відповіді) який свідчить, що надання нотаріусом інформації, на запит Антимонопольного комітету України, суперечить чинному законодавству України.

З повагою,
приватний нотаріус
Харківського міського
нотаріального округу Володимир Марченко

Додаток №1

Проект
правового аналізу (відповіді) який свідчить, що надання нотаріусом
інформації, на запит Антимонопольного комітету України,
суперечить чинному законодавству України

21 липня 2013 року мною був отриманий лист від Антимонопольного комітету № 136 від 17.07.2013 року, щодо надання мною, приватним нотаріусом інформації, яка стосується супутніх послуг при наданні адміністративних послуг.
Згідно з Законом України від 26 листопада 1993 року N 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (в подальшому Закон 3659), Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Як зазначено у вищезгаданому листі, основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій (стаття 3 Закону 3659).
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Нотаріус — це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (статті 1,3 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року N 3425-XII, в подальшому Закон 3425).
Відповідно до пункту 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб’єктами господарювання є: 1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Статтею 3 Закону 3425 встановлені обмеження щодо діяльності нотаріуса: Нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, тобто нотаріус не є суб’єктом господарювання.
Закон України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року N 5203-VI, визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг. Згідно зі статтею 1 вказаного закону, адміністративна послуга це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.
До суб’єктів надання адміністративної послуги Закон відносить:
органи виконавчої влади,
інші державні органи,
органи влади Автономної Республіки Крим,
органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які уповноважені надавати адміністративні послуги.
Супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, фотографування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо) можуть надаватися у приміщеннях де розміщуються центри надання адміністративних послуг, інших приміщеннях, де надаються адміністративні послуги, суб’єктами господарювання, добір яких здійснюється суб’єктом надання адміністративних послуг (стаття 15 Закону України «Про адміністративні послуги»).
Як зазначалось вище, нотаріус не відноситься ні до визначених законом суб’єктів надання адміністративних послуг, ні до суб’єктів господарювання.
Більш того, відповідно до статті 3 Закону України «Про адміністративні послуги», його дія не поширюється на відносини щодо:
1) здійснення державного нагляду (контролю);
2) метрологічного контролю і нагляду;
3) акредитації органів з оцінки відповідності;
4) дізнання, досудового слідства;
5) оперативно-розшукової діяльності;
6) судочинства, виконавчого провадження;
7) нотаріальних дій;
11) провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею;
12) набуття прав на конкурсних засадах;
13) набуття прав стосовно об’єктів, обмежених у цивільному обігу.
Відповідно до частини 5 статті 7 Закону 3659, Антимонопольний комітет України має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Але статтею 19 Закону 3659 встановлено, що: «Під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією, органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб’єктів господарювання, а також політичних партій та інших об’єднань громадян чи їх органів».
Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року N 2210-III визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Як вже зазначалося вище, нотаріуси не здійснюють господарську діяльність.
Також необхідно звернути увагу на те, що Указ Президента України «Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», на виконання якого і надісланий лист № 136 в пункті 83.6 лише зазначає про необхідність внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вчинення нотаріальних дій та надання нотаріальних послуг. На цей час декілька таких законопроектів внесено до розгляду, але жоден з них не був прийнятий Верховною Радою.
Нотаріус на сьогоднішній день в межах вчинення нотаріальних дій, згідно з діючим законодавством України не надає громадянам та юридичним особам адміністративних послуг, супутніх послуг або нотаріальних послуг.
Статтею 8 Закону 3425 встановлений перелік осіб, які мають право звернутися до нотаріуса за отримання інформації: фізичні та юридичні особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, органи державної податкової служби, суд, прокуратура, органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування у зв’язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.
Цей перелік є вичерпним.
Відповідно до статті 8.1 Закону 3425 будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов’язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно діючого законодавства.
Стаття 19 Конституції України проголошує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми діючого законодавства України, стосовно прав Антимонопольного комітету України та регулювання порядку вчинення нотаріальних дій доходимо висновку, що можливість надання нотаріусом запитуваної Вами у листі інформації не тільки не передбачена чинним законодавством України, але і суперечить йому.

З повагою,
Приватний нотаріус

отримати