10 Грудня 2013

Звернення до нотаріусів України щодо Проекту нової редакції Статуту НПУ (для обговорення)

Нотаріусам України
Шановні колеги!

Нещодавно нотаріат України прийнято до Міжнародного союзу Латинського нотаріату. Це важливий крок уперед. З одного боку, ми відчуваємо себе повноправними членами потужної міжнародної організації, що включає і наш національний нотаріат. З іншого боку, таке рішення накладає на нас обов’язок привести структуру органів управління Нотаріальної палати України (далі — НПУ) у відповідність до норм Міжнародного союзу нотаріату.
4 грудня 2013 року Рада Нотаріальної палати України призначила на 10 січня 2014 року позачерговий З’їзд нотаріусів України. З нагоди цієї події виникла потреба поділитися з Вами окремими тезами щодо мого бачення програми побудови нашого самоврядування, і цю розмову є доцільним прив’язати до тексту нової редакції Статуту НПУ.
Чому саме так?
Мабуть, тому, що Статут є одночасно і програмою, і дорожньою картою розвитку НПУ!
1. Головна помилка діючої зараз структури НПУ — це відсутність самоврядування на місцях. Йдеться про необхідність створення в Автономній республіці Крим, усіх областях і в містах Києві та Севастополі відділень (регіональних палат) НПУ, що буде, в свою чергу, надавати гарантію рівних можливостей доступу нотаріусів до професійного самоврядування.
Представництво НПУ в областях — запорука тісного зв’язку керівництва з рядовими членами НПУ. Попередній досвід показав, що за відсутності регіональних структур неможливо забезпечити «зворотній зв’язок», і в результаті керівництво НПУ живе своїм життям, а рядові члени залишаються зі своїми проблемами наодинці.
Керівний склад регіональних палат повинен обиратися за тими самими принципами, які будуть встановлені і для керівних органів НПУ.
Суттєвою проблемою, яка на сьогодні ускладнює створення регіональних палат, є вже створена за принципом «зверху» НПУ. На мою думку, все повинно бути навпаки, але ми в цьому випадку є заручниками ситуації.
Також з тих же підстав суттєвою проблемою є і визначення представництва до Ради НПУ за регіональним принципом. Логічним було б їх обирати та делегувати за рекомендацією регіональних палат, але на сьогодні маємо те, що маємо. Із цього потрібно максимально безболісно та демократично знаходити вихід.
2. Виконавчим органом НПУ є Рада.
Щоб забезпечити представництво усіх областей, Рада має складатися з представників від кожної області (по одному представнику). Таким чином буде враховано думку кожного регіону при прийнятті будь-якого рішення Ради.
З метою дотримання адміністративно-територіальної (демографічної) рівноваги до складу Ради повинні додатково увійти ще 2–3 представники від м. Києва (оскільки один район м. Києва має таку ж кількість нотаріусів, як, наприклад, Донецька, Львівська або Харківська області).
Рада є визначальним керівним органом, а президент НПУ — координатором цих процесів.
3. Президентом НПУ на час обрання має бути практикуючий нотаріус (п. 25.2 Статуту МСЛН).
Президент виступає гарантом єдності палати, виконує представницькі функції, є координатором та адміністратором процесу самоврядування.
Повноваження президента полягають у забезпеченні виконання рішень З’їзду нотаріусів та Ради НПУ. Попередній досвід довів, що обрання президента НПУ повинно здійснюватися з числа практикуючих нотаріусів (з досвідом нотаріальної практики не менше 10 років) на демократичній основі шляхом таємного голосування.
4. Рада старійшин — консультативний, дорадчий орган, джерело політичної та наукової думки, «розум, честь і совість»; її завданням є також формування довгострокової перспективи розвитку нотаріату, взаємозв’язок з міжнародним нотаріатом. Рада старійшин має обиратись із числа нотаріусів з досвідом роботи понад 25 років, які користуються авторитетом серед нотаріусів, зробили вагомий внесок у розвиток нотаріату в Україні. На перший термін в порядку виключення (враховуючи молодість незалежного нотаріату України), можливо, є доцільним в Раду старійшин обрати нотаріусів з 15–20-річним досвідом нотаріальної практики. Їх досвід, авторитет та мудрість слугуватимуть напрацюванню єдиної нотаріальної практики та вибудові самоврядування. Рада старійшин НПУ очолюється президентом НПУ, якому допомагає в роботі віце-президент (віце-президенти).
Як правило, Рада старійшин НПУ збирається на чергову сесію два рази на рік, причому перший раз — на початку другого кварталу разом з Радою НПУ, а вдруге — напередодні З’їзду.
На позачергову сесію Рада старійшин НПУ збирається з ініціативи президента НПУ, З’їзду або на прохання третини його членів. Порядок денний засідань готується президентом спільно з Радою НПУ.
5. Вищим органом нотаріального самоврядування є З’їзд нотаріусів України, який скликається Радою НПУ не рідше одного разу на рік і правомочний вирішувати будь-які питання діяльності НПУ.
Рішення на З’їзді приймаються нотаріусами України або їх уповноваженими делегатами.
Позачерговий З’їзд нотаріусів України скликається за ініціативою Ради НПУ або на вимогу не менш як 500 (п’ятисот) членів НПУ.
Вимога про скликання позачергового З’їзду нотаріусів України підтверджується підписами усіх ініціаторів проведення З’їзду до Ради НПУ з зазначенням мотивів проведення З’їзду, П.І.Б. ініціаторів проведення З’їзду, номера Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та порядку денного З’їзду.
Рада НПУ зобов’язана не пізніше 15 діб від дати отримання вимоги про скликання позачергового З’їзду нотаріусів України призначити дату проведення З’їзду. Дата проведення З’їзду повинна бути визначена в строк не пізніше двох місяців від дати отримання вимоги про призначення позачергового З’їзду нотаріусів України. Як Ви бачите, в цьому питанні ми передбачили максимально зрозумілу процедуру з чітко визначеними термінами.
І що найголовніше — надається реальна можливість контролю з боку нотаріальної спільноти.
6. Проведення З’їзду один раз на рік тісно пов’язано з принципом визначення розмірів членських внесків!
На нашу думку, розмір членських внесків необхідно встановлювати кожного року, керуючись економічними розрахунками на виконання програм та завдань.
Не повинна працювати система «вигадування» розміру членських внесків за принципом «как карта ляжет», членські внески повинні визначатися витратною частиною на реалізацію затверджених планів на майбутній рік.
7. Також необхідно передбачити обов’язковість щорічного публічного звіту щодо доходів та витрат НПУ. Таким чином, кожний нотаріус буде мати чітку картину, як і куди НПУ витрачає його членські внески.

Пам’ятаючи закон бюрократа, що більше 2–3 сторінок тексту вже не сприймаються, я на цьому зупиняюсь і пропоную перейти до аналізу та конструктивного коментарю проекту нової редакції Статуту НПУ.
Також потрібно врахувати, що Статут — це живий організм, головні принципи якого закладаються відразу як фундамент, а «надбудова» повинна розвиватися і за необхідності змінюватися на вимогу часу!
P.S. Якщо коротко, то я пропоную замінити одноособове президентське керування НПУ на нотаріальне самоврядування.

З повагою
нотаріус Володимир Марченко
09 грудня 2013