09 Грудня 2009

Звернення до Верховної ради України про невідкладну необхідність прийняття Нотарїального процесуального Кодексу від 04.12.2009 року

Голові
Верховної Ради України
ЛИТВИНУ В.М.
Голові
Комітету
Верховної Ради України
з питань правової політики
МІЩЕНКУ С.Г.

Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Учинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Нотаріату притаманні правозахисна та правоохоронна функції. Крім того, нотаріат в України знаходиться у сфері безспірної юрисдикції, має на меті сприяння попередженню спорів та конфліктів.
Нотаріус у своїй діяльності керується законами України, постановами ВР України, наказами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями КМУ, наказами Міністра юстиції України та іншими нормативними актами.
Наразі, єдиним документом, який має регулювати нотаріальний процес, є Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Проте нотаріальний процес регулюється стихійно як багаторазовими внесеннями змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, численними листами Міністерства юстиції, так і навіть Правилами ведення нотаріального діловодства, які засновані на загальних правилах діловодства і не враховують специфіки нотаріального процесу. До того ж, часто ці документи суперечать і Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій…, і інколи нормам діючого законодавства.
Сьогодні склалася така ситуація, що через величезну кількість змін, що вносяться до нотаріального процесу, приймаючи нотаріальні документи неможливо встановити, чи відповідали вони вимогам діючого законодавства на час їх створення. А такого не повинно бути, бо це не відповідає принципам нотаріату.
У зв’язку з викладеним необхідно зазначити, що у Верховній Раді України вже зареєстровано законопроект Нотаріального процесуального кодексу (автор — народний депутат України І.Г. Бережна), який передбачає регулювання нотаріального процесу в Україні, не викликаючи різного прочитання однієї і тієї ж норми, і захищає від неконтрольованих змін, від порушення охоронюваних законом прав та інтересів громадян, територіальних громад та держави.
Усі найважливіші галузі права мають свій процесуальний кодекс, серед яких Цивільний процесуальний і Кримінально-процесуальний тощо, перераховувати їх усі немає сенсу.
Цивільний процесуальний кодекс України має на меті забезпечити повноцінне функціонування судової системи шляхом урегулювання порядку провадження в цивільних справах у судах відповідно до Конституції України та інших законів України, дозволяє судам реалізувати покладені на них обов’язки, забезпечує правильний та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав і свобод фізичних та юридичних осіб, а також охорону державних та громадських інтересів, регламентує порядок провадження в цивільних справах у судах України.
Не потребує доказування, що нотаріальний процес не менш важливий, ніж цивільний, бо вони знаходяться в одній площині і різняться тільки тим, що суди вирішують спірні питання, а нотаріальний процес лежить у безспірній юрисдикції. У нотаріальному процесі реалізуються норми різних галузей права. Основними нормативними актами в даній сфері суспільних відносин є Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про нотаріат». При цьому може виникати потреба розгляду можливої їх трансформації в тих чи інших конкретних правовідносинах, можуть установлюватись їх суперечності тощо. Результатом аналізу цих ситуацій може та повинна бути відповідна правова оцінка, яка певним чином впливатиме на вдосконалення і розвиток законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат». Тому неможливо ставити питання про безспірність нотаріального документа відсутністю закону, який містив би властивий цим функціям спеціальний процедурно-правовий механізм, здійснював регулювання суспільних відносин у межах цієї процедури та за допомогою цього закону. Наявність або відсутність відокремленої від інших процесуальних механізмів самостійної процедури може свідчити про місце нотаріального процесу в загальній системі права.
Повноваження нотаріуса мають визначитися в межах його прав та обов’язків виходячи зі змісту нотаріальної процедури, керуючись при цьому демократичними принципами, проголошеними Конституцією України. Нотаріальний процес має конкретизуватись у охороні прав усіх суб’єктів правовідносин на кожній стадії нотаріального процесу, а також передбачати охорону інтересів суспільства та держави.
Прийняття вказаного вище проекту Нотаріального процесуального кодексу України в першому читанні (з подальшим приведенням його окремих розділів та статей, під час другого читання, у відповідності до вимог чинного законодавства) дозволить на законодавчому рівні визначити питання провадження нотаріальних дій відповідно до Конституції та інших законів України, створить реальний механізм захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, що не тільки відповідатиме проголошеному конституційному принципу верховенства права, а також усуне проблеми при практичному застосуванні положень чинного законодавства в цій сфері.

Від імені делегатів І Всеукраїнського з’їзду нотаріусів України:
Грибанова Ольга Віталіївна, Гунін Олександр Володимирович , Журавльов Дмитро Володимирович , Лактіонова Світлана Анатоліївна , Марченко Володимир Миколайович, Моргунов Олександр Володимирович , Муравйова Оксана Іванівна, Нехимчук Кирило Борисович , Пелех Олена Зінонівна , Сидоренко Андрій Васильович, Сірякова Олена Вікторівна, Чигвінцева Лілія Василівна .

З повагою та сподіванням на розуміння.

04.12.2009 року

отримати