Звернення Асоціації приватних нотаріусів Харківської області — довіреності по вкладам

Міністру юстиції України
Оніщуку М.В.
Президента Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області
Марченка В.М.

Нотаріуси України з великою стурбованістю відзначають, що останніми роками відбувається спроба формування іміджу нотаріуса як не соціально орієнтованого фахівця права, і це змушує нас висловити своє бачення виходу з такої ситуації .
Як усім відомо, у держави України є дуже складне завдання, а саме погасити свій борг перед громадянами України та провести виплату знецінених вкладів.
Відповідно, нотаріус є задіяним у двох випадках:
а) при оформленні спадщини;
б) посвідчення довіреностей.
Почнемо з довіреностей, бо з цього питання з’явився Ваш стурбований лист від 23.01.08 за №31-32/18 про розмір оплати за їх посвідчення.
Нагадуємо, що на теренах України діє велика кількість електронних реєстрів і їх діяльність регулюється виключно наказами Міністерства юстиції, адміністратором цих реєстрів виступає «ДП Інформцентр».
Згідно з наказом Міністерства Юстиції від 28.12.06 за №111/5 установлено, що всі довіреності, посвідчені нотаріусами, підлягають обов’язковій реєстрації — до цього підлягали реєстрації тільки довіреності на розпорядження та на авто.
Також згідно з тим самим наказом, така реєстрація стала коштувати громадянину 25 гривень — до цього вона коштувала до 3 гривень.
На нашу думку, збільшення кола реєстрації довіреностей, а тим більше збільшення, без економічного обґрунтування, у 8 разів вартості реєстрації виглядає невиправданим.
Наводжу приклад розрахунку вартості довіреності на отримання компенсаційних виплат без урахування вартості робіт нотаріуса: 25 гривень (реєстрація в Єдиному державному реєстрі довіреностей) + 7 гривень (вартість нотаріального бланку) + 10 гривень 62 копійки (32,2% — збір до Пенсійного фонду) + 4 гривні 80 копійок (15% — податок з доходу фізичної особи) = 47 гривень 42 копійки.
Зверніть увагу: фінансового навантаження від нотаріуса ще не з`являлося, а громадянин уже повинен сплатити 50 гривень.
Додаємо сюди витрати нотаріуса, а саме: оренду, комунальні платежі (електрика, вода, газ, тепло – це все постійно дорожчає), канцтовари, обладнання, амортизацію, фонд оплати праці найманих працівників плюс процент на утримання гарантій самого нотаріуса та на виконання нових вимог до робочого місця нотаріуса.
Але при цьому, звісно, зростуть і податки до Пенсійного фонду та з доходу фізичної особи, а отже, сума для нарахування знову-таки збільшується.
Цей приклад узято в сухому математичному вигляді, так би мовити, з відривом від життя.
У житті оформлення такої довіреності займає десь 30–60 хвилин з урахуванням похилого віку громадянина, необхідності проконсультувати та роз’яснити йому всі наслідки дій та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі довіреностей .
І зауважте, що всі ці консультації нотаріус робить безкоштовно.
Також у багатьох випадках така довіреність пов’язана з необхідністю виїзду нотаріуса до дому громадянина, це потрібно зробити щонайменше двічі: перший раз — щоб з’ясувати волю довірителя , а другий — щоб посвідчити цю довіреність. Відповідно, це займає ще від однієї до чотирьох годин (з урахуванням стану здоров’я клієнта, відстані, «пробок» у місті тощо).

Враховуючи соціальну орієнтованість нашої професії Асоціація приватних нотаріусів Харківської області закликає колег нотаріусів з розумінням віднестися до складної ситуації з виплати знецінених вкладів громадянам України та за можливості посвідчувати такі довіреності фактично за їх собі вартістю
Але ми пропонуємо ще більше зменшити витрати громадян на посвідчення довіреностей, за участю та з допомогою Міністерства юстиції України.
Перше – потрібно відмінити оплату за реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреності таких довіреностей і повернутися до попередньої редакції наказу про Єдиний реєстр довіреностей, коли оплатній реєстрації підлягали тільки довіреності на розпорядження та на авто.
Друге – також потрібно відмінити необхідність виконання таких довіреностей на нотаріальних бланках, особливо з урахуванням того, що ці довіреності можуть посвідчувати й ЖЕКи.
Такі зміни відразу знімають економічне навантаження за реєстрацією довіреностей в ЄРД із кожного громадянина України, який повинен отримати вклад у 1000 гривень, уже й без того знецінений. Відповідно, це буде дуже важливим соціальним кроком з боку держави в особі Міністерства юстиції України, і це потрібно робити терміново.
У разі потреби нотаріуси готові взяти участь у розробці та обґрунтуванні нової редакції наказу про «Єдиний реєстр довіреностей». Для обґрунтування цього звернення в Додатку надаємо розгорнутий експрес-аналіз та коментар порядку застосування проблемних моментів використання Єдиного реєстру довіреностей в чинній редакції.
Також нотаріуси України мають сподівання, що в майбутньому наше суспільство буде більш інформоване про соціально орієнтовану позицію нотаріату, а держава в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, відповідно має можливість і в подальшому розраховувати на соціально орієнтований нотаріат України.

Звернення Затверджено на Загальних зборах Асоціації приватних нотаріусів Харківської області, від 30 січня 2008 року.

Додаток:
ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ та КОМЕНТАР (неофіційний) порядку застосування наказу Міністерства юстиції України № 111/5 від 28.12.2006 року; положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 року № 111/5 та наказу Міністерства юстиції України № 110/5 від 28.12.2006 року на 5 сторінках.

З повагою

Президент Асоціації приватних нотаріусів
Харківської області Володимир МАРЧЕНКО

1. Відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», а саме ст. 8, нотаріус не має права виконати в повному обсязі вимоги п. 2.6 ст. 2 Положення Єдиного реєстру довіреностей (далі ЄРД) – у зв’язку з вимогою значно розширити об’єм надання інформації про порядок посвідчення довіреності. Витяги передбачені у підпункті 3.1.2 пункту 3.1 ст. 3 за робочою назвою «Повні витяги» є не робочими за неможливості їх видачі. Згідно ст. 8 ЗКУ «Про нотаріат» пункт 3.3 ст. 3 з тієї ж підстави також є не робочим, Адміністратор не є тим органом, яким нотаріус має право розголошувати нотаріальну таємницю.
Наголосимо, що у ЄРД не має статей або пунктів які б спонукали до порушення ст.. 8 ЗКУ «Про нотаріат», тому є два шляхи:
а) не читати вказані вище пункти та статті ЄРД;
б) внести відповідні зміни до ЄРД.
Висновок: Адміністратор та Реєстратор при роботі з ЄРД, враховуючи вимоги ст. 8 ЗУ „Про нотаріат” зможуть працювати тільки з відомостями в об’ємі, що визначені терміном – «Скорочений витяг» (п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЄРД), а все що має відношення до „Повного витягу” необхідно виключити з ЄРД.
2. Новацією є необхідність реєстрації усіх нотаріально посвідчених довіреностей та довіреностей на розпорядження посвідчених посадовими особами.
Корисним в цій новації є з одної сторони обов’язковість реєстрації довіреностей на розпорядження посвідчених посадовими особами, але сам механізм реєстрації за заявою довірителя робить його практично не робочим з банальних причин:
а) не бажання платити за це довірителем;
б) необхідність додатково звертатися до реєстратора (як би це було, можливо вони мабуть відразу звернулися до нотаріуса);
в) відсутність правових наслідків у випадку не реєстрації довіреності у ЄРД (дивись Конституцію України та Цивільний кодекс України).
Висновок: Подання заяв про реєстрацію повинні здійснювати посадові особи, а не довіритель і при цьому посвідчувати довіреності тільки після підтвердження оплати як за вчинення, так і за реєстрацію довіреності.
Не достатньо обґрунтованим є позиція реєстрації саме усіх довіреностей.
За загальним принципом доцільним є тільки та дія яку можливо перевірити або проконтролювати.
Відповідно обґрунтованим є реєстрація довіреностей, відносно яких при вчиненні відповідних дій є можливість їх перевірити, в інших випадках достатньо виконати вимоги Цивільного кодексу України.
Наприклад, в чому буде функція ЄРД при реєстрації довіреностей на отримання диплому і довідок з ЖЕКа; отримання заробітної плати; отримання стипендії; отримання пенсій і т. і.
Висновок: Є за доцільне повернутися до попереднього порядку визначення переліку реєстрації довіреностей.
3. Тарифи за реєстрацію та перевірку.
Запропоновані тарифи перед тим, як їх віддати у друк, на нашу думку, не були перевірені економічним відділом ДП „Інформаційний центр” і скоріш за все верхньою межею повинна бути цифра не 25 грн., а цифра 2 грн. 50 коп. за загальними економічними законами:
3.1. Не можуть витрати на виготовлення білета бути більшими за витрати на проведення вистави або концерту.
Відповідно тарифи на реєстрацію довіреності не можуть бути вище розміру державного мита за вчинення цієї нотаріальної дії, а це згідно ст. 3 Декрету КМ „Про мито” знаходиться в межах від 1 грн. 70 коп. до 5 грн. 10 коп.
3.2. Не можливо при переході, умовно кажучи, від продажу в роздріб до оптового продажу збільшувати ціну за одиницю продукції при використанні тих самих ресурсів.
Відповідно є економічно не логічним, що при збільшенні приблизно у 2 чи 3 рази кількості довіреностей, які реєструються, збільшення у 8 разів вартості реєстрації і при цьому використовувати безплатну силу у вигляді Реєстратора.
3.3. З урахуванням виконання ЄРД тільки інформаційної, або статичної функції, є економічно й логічно невиправданим, при нотаріальному посвідченні довіреностей, додатково вводити бланки про реєстрацію довіреності.
Нотаріально посвідчені довіреності і так достатньо захищенні нормами ЦК України, ЗУ „Про нотаріат” та виконанням їх саме на ще більш захищених бланках і введенням відповідно ще одного єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (далі ЄРСБНД) – котрий доречи має інформацію, що було виконано на ньому, і його перевірку також пропонують зробити не безкоштовною.
За великим бажанням, звісно, якщо поставити хрест на юридичній значимості нотаріального посвідчення довіреності, можливо відображати посвідчувальний напис про реєстрацію в ЄРД на зворотній стороні спеціального бланку, що використовується для нотаріально посвідченої довіреності.
Висновок: Використання бланків про реєстрацію в ЄРД нотаріально посвідчених довіреностей є економічно і логічно необґрунтованим, але їх використання можливо є доцільним при реєстрації довіреностей, посвідчених посадовими особами.
Також недоцільно виконувати перевірку дійсності нотаріально посвідченої довіреності за ЄРД, що пов’язана з вчиненням нотаріальної дії, на додатковому спеціальному бланку з вище наведених підстав.
Введення вказаних бланків тільки додатково значно звеличить витрати громадян України і зовсім не додасть ніяких гарантій.
4. Наказ МЮ України № 111/5 від 28.12.2000 року (далі наказ № 111/5) не встановлює співвідношення розподілу тарифу між Адміністратором та Реєстратором.
На нашу думку економічно обґрунтоване співвідношення є: 20-25 % від тарифу –Адміністратору і відповідно 75-80 % тарифу – Реєстратору.
Обґрунтуємо це твердження:
4.1. Згідно Конституції України, КЗоТ і іншого законодавства України будь яка праця повинна бути оплачена та заборонено обмеження расові, за професією і т. і.
4.2. За загальним положенням Адміністратор:
а) створює, супроводжує програмне забезпечення ЄРД, надає доступ до ЄРД, забезпечує збереження та захист даних (при цьому технічне забезпечення та технічний персонал використовується для підтримання діяльності і всіх інших реєстрів) – на що і повинні розраховуватися деякі кошти;
б) видає витяги з ЄРД та отримує за це кошти, які до речі йдуть на підтримку діяльності ЄРД і відповідно повинні враховуватися при економічному розрахунку на утримання як додаткова стаття доходу, а не витрат.
4.3. За загальним положенням кожний Реєстратор:
а) вносить записи до ЄРД про посвідчення довіреності, чим напрацьовує головну масу доходу і бере на себе головний об’єм витрат:
• найом працівників, навчання їх, виплата заробітної плати та забезпечує соціальне їх забезпечення;
• забезпечення працівників робочим місцем згідно вимог КЗоТу;
• забезпечення технічним та програмним ліцензійним обладнанням;
• забезпечення витратними матеріалами;
• придбання бланків;
• витрати на електроенергію, тепло та комунальні витрати;
• і т. і;
б) вносить записи про припинення дії довіреності
в) перевіряють дійсність довіреностей
г) видають витяги
д) виконують інші функції
Вказані реєстратори несуть в діючій редакції наказу № 111/5, тільки одні витрати і не отримують ні копійки за свою працю.
4.4. Визначити яким чином обраховувати кошти належні Адміністратору з ціллю не включення їх до оподаткованого доходу Реєстратора. Відповідно до ЗУ „Про нотаріат” ми не маємо права отримувати ці кошти, бо ця дія не відноситься до поняття вчинення нотаріальної дії.
4.5. Врахувати до витратної частини вартість дій які виконуються Реєстратором для категорії пільговиків (див. п. 5.2; п. 5.3 ст. 5 ЄРД), тому що держава за свій рахунок може надавати безкоштовні послуги, а усі інші повинні за це отримувати відповідну плату, або право віднесення не отриманого доходу до витратної частини.
5. В пункті 2.14 ст. 2 ЄРД не вказано за чий рахунок вносяться зміни до відомостей ЄДР.
Висновок: Необхідно врегулювати це питання.
6. За реєстрацію довіреностей пільговикам передбачили безкоштовність послуг, а за перевірку справжності довіреності пільговиків просто забули і відповідно всі вони (інваліди всіх груп і категорій, Чорнобильці, пенсіонери і т. і.) будуть платити по повній, а де соціальна справедливість?
7. Виникає ситуація необхідності платити два рази за використання одних і тих самих ресурсів.
Про що йде мова.
При перевірці справжності нотаріально посвідченої довіреності перевіряється і бланк на якому вона виконана, але відповідно до наказу МЮ України від 28.12.2006 року за № 110/5 передбачає окремо обов’язкову перевірку усіх бланків та їх перевірку.
Висновок: Необхідно ліквідувати необхідність громадян України платити два рази за одну послугу.
8. Ніхто не поставив питання про необхідність захисту інтересів самих нотаріусів.
З численних повідомлень МЮ ми отримуємо інформацію про те, що кожного тижня в різних регіонах викрадаються нотаріальні бланки, з чого можна зробити висновок, що введення спеціальних нотаріальних бланків зробило роботу нотаріусів небезпечною, а самих нотаріусів – об’єктами для кримінальних посягань. Жодного разу нам не було доведено інформацію про те, яким же чином викрадені бланки були використані злочинцями, чи був взагалі хтось затриманий з цього приводу, чи були порушені кримінальні справи.
Висновок: викрадені бланки використовуються для таких правочинів, які не будуть в подальшому предметом розгляду в нотаріальних конторах, а здебільшого використовуються для пред’явлення в органи ДАІ та ін., де не перевіряють дійсність бланків та довіреностей за відповідними реєстрами.

9. Громадяни і нотаріуси опинилися в одному човні, тому що вимога про реєстрацію довіреностей в ЄРД з внесенням розширеного об’єму даних про довірителя, представника, майна, щодо якого видана довіреність, та можливість отримання відповідної інформації з ЄРД (навіть за скороченим витягом) будь-якою особою є порушенням ст. 8 Закону „Про нотаріат», а тому навпаки може спричинити шкоду громадянам відносно яких довіреність була вчинена.
Висновок: Необхідно виключити вільний доступ інших осіб до можливості збору інформації про особисте життя громадянина України.
10. Щодо тарифів за перевірку дійсності бланків, за реєстрацію довіреностей, за отримання витягів, то юридичне обізнані громадяни вже запитують про обґрунтування їх відповідною калькуляцією. Жодного разу до наказу або до договору, який в спішному порядку ДП „Інформцентр» „пропонує” укласти між ним і нотаріусом, не наводяться розрахунки.
Висновок: ДП „Інформцентр” повинен надавати калькуляцію при встановленні нових тарифів, особливо коли вони зростають у вісім з лишком разів.
11. За відсутності згоди довірителя сплатити за реєстрацію довіреності в ЄРД, чи зможе нотаріус відмовити в посвідченні довіреності? На які норми цивільного законодавства він зможе посилатись? Чи призведе відсутність реєстрації в ЄРД до недійсності довіреності?
Висновок: Необхідно надати правову допомогу нотаріусу у вигляді законодавчих підстав обґрунтування про відмову у разі небажання довірителя оплачувати реєстрацію довіреності.
12. ЄРД не передбачає можливості внесення відомостей у разі вчинення довіреності двома особами (наприклад, подружжям пенсіонерами, що є співвласниками приватизованої квартири).
Висновок: Необхідно напрацювати технічну можливість реєстрації довіреностей, виданих від імені декількох довірителів.
13. У разі вчинення дій відносно юридичної особи, яка є податковим агентом і вона утримує 15% з суми, необхідної для сплати нотаріусу, то податок з доходу фізичної особи утримується також і з тих сум, які нотаріус перераховує у подальшому Інформцентру.
Висновок: Необхідно встановити або пряму оплату довірителем на ім’я Адміністратора, або реєстрацію довіреностей включити до складу вчинення нотаріальної дії і тоді нотаріуси будуть сплачувати економічно обґрунтовані внески на якісне утримання реєстрів.
14. Прикінцеві положення передбачають відповідальність усіх крім Адміністратора.
Виходить, що Адміністратор отримує кошти і при цьому ні за що не відповідає, а Реєстратор виконуючи практично усю роботу завдяки якій і буде діяти ЄРД, відповідає за все, але грошей за це не отримує.
Висновок: необхідно обов’язково передбачити відповідальність Адміністратора і при цьому чітко вказати в яких розмірах і за які конкретно випадки.
15. Зовсім не зрозуміла логіка обов’язкової реєстрації в ЄРД довіреностей, а саме, усі довіреності посвідчені нотаріально, виконані на захищених бланках і посвідчені фахівцями, що несуть повну матеріальну відповідальність за свої дії – підлягають обов’язковій реєстрації, але довіреності виконані на звичайному папері, особами які ці дії виконують як виключення та без вищої юридичної освіти, без професійної атестації – підлягають обов’язковій реєстрації тільки довіреності на розпорядження, при цьому обов’язок зареєструвати покладено на довірителя і згідно законодавству України відсутність такої реєстрації у всіх випадках не тягне за собою ніяких юридичних наслідків.
Висновок: Враховуючи виключно інформаційне значення ЄРД логічним є реєстрація тільки довіреностей на розпорядження, реєстрація всіх інших довіреностей є доцільним тільки на безкоштовній основі, а платність можливо передбачити тільки при бажанні перевірити їх дійсність.