АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА щодо деяких аспектів роботи з Єдиним реєстром довіреностей (видалення запису про довіреність (передовіренність))

Олексій ЗАЙЦЕВ,
кандидат юридичних наук, директор Центру аналітичних досліджень з питань права та безпеки «ЮКОН», м. Харків

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОБОТИ З ЄДИНИМ РЕЄСТРОМ ДОВІРЕНОСТЕЙ
(видалення запису про довіреність (передовіренність))

АЛЕКСЕЙ ЗАЙЦЕВ
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ РАБОТЫ С ЕДИНЫМ РЕЕСТРОМ ДОВЕРЕННОСТЕЙ (удаление записи о доверенности (передоверении))

Розглянуто випадок притягнення нотаріуса до кримінальної відповідальності за несанкціоноване знищення інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі — Єдиному реєстрі довіреностей. Вивчено склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 362 КК України. Звернуто увагу на підстави правомірності дій та передумови порушень, котрі вчинені при роботі з електронним реєстром.

Ключові слова: Єдиний реєстр довіреностей, несанкціоноване знищення інформації, реєстратор, адміністратор.

Рассмотрен случай привлечения нотариуса к уголовной ответственности за несанкционированное уничтожение информации, которая обрабатывается в автоматизированной системе — Едином реестре доверенностей. Изучен состав преступления, предусмотренный ч.1 ст. 362 УК Украины. Обращено внимание на основания правомерных действий и предпосылки нарушений, которые совершаются при работе
с электронным реестром

Ключевые слова: Единый реестр доверенностей, несанкционированное уничтожение информации, регистратор, администратор.

23 грудня 2004 року до Кримінального кодексу України (далі — КК України) внесено низку змін. Однією з таких змін стало викладення статті 362 цього Кодексу в новій редакції. Йдеться про «Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї».
Вважаючи специфіку злочину, котрий вчиняється у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, складно уявити, але судова практика знає випадки притягнення нотаріусів до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 362 КК України.
У зв’язку з цією обставиною актуальним є проведення юридичного аналізу цього складу злочину та підстав порушень, що можуть вчинятися нотаріусами, зокрема питання несанкціонованого знищення комп’ютерної інформації — видалення запису про довіреність (передовіренність)
в Єдиному реєстрі довіреностей.
Для того щоб розглянути співвідношення складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 362
КК України, та дій нотаріуса з видалення запису про довіреність (передовіренність) в Єдиному реєстрі довіреностей, слід спочатку мати уявлення про зазначений злочин.
Традиційно аналіз складу злочину починається з об’єкта та предмета. Безпосереднім об’єктом злочину є нормальне функціонування електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем чи комп’ютерних мереж, комп’ютерної інформації.
Предметом злочину є інформація, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах чи комп’ютерних мережах.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.362 КК України, полягає у несанкціонованій зміні, знищенні, або блокуванні комп’ютерної інформації. Злочин у вказаних формах є злочином із формальним составом і вважається закінченим з моменту вчинення дій. Суб’єктивна сторона — умисна форма вини. Мотив і мета значення для кваліфікації не мають, але якщо при цьому переслідується мета вчинення іншого злочину, то такі дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів
Суб’єкт цього злочину — спеціальний. Ним може бути особа осудна, фізична, яка досягла 16-річного віку і має право (на підставі трудових правовідносин, чи договору, чи інших юридичних підстав) доступу до комп’ютерної інформації чи носіїв такої інформації [6, с. 973–974].
Випадок, котрий став підставою для цієї статті, безумовно, не є конкретним предметом обговорення у зв’язку з тим, що невідомі всі обставини щодо вчиненого діяння. Тому, як приклад, обговоренню підлягають уявлені обставини неправомірних дій нотаріуса в ході роботи з Єдиним реєстром довіреностей.
Так, у випадку коли нотаріус знищує комп’ютерну інформацію, тобто видаляє запис про довіреність (передовіренність) в Єдиному реєстрі довіреностей, предметом є — інформація про цей запис в електронній базі даних, що містить інформацію про довіреності (у тому числі їх дублікати), а також відомості про припинення їх дії (про Єдиний реєстр довіреностей). Положення про Єдиний реєстр затверджено наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28 грудня 2006 р. (далі — Положення). Саме цим підзаконним нормативно-правовим актом регулюються правовідносини між Адміністратором Єдиного реєстру (далі — Адміністратор) — державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та Реєстраторами Єдиного реєстру (далі — Реєстратор). Ними є державні нотаріальні контори; державні нотаріальні архіви; приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором та мають доступ до Єдиного реєстру через інформаційну мережу Міністерства юстиції України.
Об’єктивна сторона злочину у даному випадку виражається в знищенні комп’ютерної інформації — видаленні запису про довіреність (передовіренність) в Єдиному реєстрі довіреностей.
Знищення інформації — це її втрата, коли інформація в електронно-обчислюваних машинах, автоматизованих системах чи комп’ютерних мережах або мережах електрозв’язку перестає існувати для фізичних та юридичних осіб, які мають право власності не неї в повному чи обмеженому обсязі [7, с. 294].
У нашому випадку до приватного нотаріуса звернувся довіритель із заявою про припинення дії довіреності. Нотаріус, встановивши підстави припинення дії довіреності, ввійшов до Єдиного реєстру та за допомогою меню «Реєстрація», котре розміщено у верхньому полі вікна програми, замість опції «припинення дії» обрав «видалення запису про довіреність/передовіренність». Таким чином, інформація про довіреність була повністю видалена і держатель Єдиного реєстру, яким є Міністерство юстиції України, що забезпечує його функціонування, її втратив.
Слід звернути увагу, що якщо предмет та ознаки суб’єкта у випадку, котрий підданий вивченню, наявні й не викликають сумнівів, то питання об’єктивної та суб’єктивної сторін заслуговує особливої уваги.
Справа в тому, що обов’язковими ознаками зміни, знищення, або блокування комп’ютерної інформації щодо ст. 362 КК України є те, що ці дії повинні бути несанкціонованими тобто на вчинення таких дій особа, яка має доступ до цієї інформації, не має ні дійсного ні передбачуваного права [6, с. 973-974]. Особа при умисному діянні розуміє не тільки фактичну сторону того, що вчиняється, а й усі обставини, що характеризують об’єктивні ознаки складу злочину, в тому числі характер діяння, місця, часу, спосіб його вчинення та інші обставини [5, с. 146]. У нашому випадку йдеться також про усвідомлення несанціонованості вчинення діяння.
Тлумачний словник української мови дає таке визначення слова «несанкціонований»: «який здійснюється без санкції, без дозволу відповідної інстанції» [2]. Таким чином, ключове значення має правовий режим використання Реєстру. У зв’язку з цим слід проаналізувати Положення, котре установлює порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром довіреностей.
У результаті вивчення останнього можна виділити таке.
По-перше, Реєстратор перед початком роботи з Єдиним реєстром укладає з Адміністратором відповідний договір на дотримання правил його користування, передбачених Положенням [3]. Підпункт 2.2.2. Типового Договору передбачає зобов’язання реєстратора «ознайомитися на сайті Адміністратора (www.informjust.ua) з інструкціями по користуванню Єдиним реєстром та дотримуватись їх у роботі».
По-друге, відповідно до п. 1.5. Положення Реєстратор має право:
а) вносити записи до Єдиного реєстру про посвідчені довіреності (у тому числі їх дублікати);
б) вносити записи про припинення дії довіреностей;
в) перевіряти дійсність довіреностей (їх дублікатів) за даними Єдиного реєстру та видавати витяги з Єдиного реєстру;
г) виконувати інші функції, передбачені цим Положенням.
Зазначимо, що серед функцій, передбачених Положенням, видалення запису про довіреність/передовіренність відсутня. Таким чином Реєстратор не має права виконувати зазначену функцію при користуванні Єдиним реєстром.
По-третє, внесення відомостей про припинення дії довіреності здійснюється в Єдиному реєстрі нотаріусом за певним алгоритмом. Він частково визначений у Положенні.
Внесення зазначених відомостей Реєстратором можливо тільки за заявою довірителя, яка надається Реєстратору безпосередньо довірителем разом підтверджуючими документами щодо відомостей, передбачених частиною 1 статті 248 Цивільного кодексу України.
За наявності підстав Реєстратором до Єдиного реєстру вносяться відомості про припинення дії довіреності (назва, номер та дата видачі документа, що є підставою для припинення дії довіреності (далі — документ-підстава); найменування юридичної або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, яка видала документ-підставу; відомості про нотаріуса або іншу посадову, службову особу, яка отримала документ-підставу (п.2.6.12. Положення).
Для підтвердження факту внесення інформації до Єдиного реєстру Реєстратор виготовляє витяг про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру у двох примірниках, один з яких залишається у Реєстратора, а другий — надається (надсилається) особі, яка видала довіреність (за її бажанням), або нотаріусу, який надав (надіслав) заяву про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру (п. 2.13. Положення).
Більш детально, особливо для користувача, питання щодо таких операцій з документами, як припинення дії довіреності або передоручення та видалення реєстраційного запису йдеться в Інструкції користувача АРМ «Єдиний реєстр довіреностей» (версія 1.1.12) [1] (далі — Інструкція).
Так, відповідно п.п. 5.4.1 «Реєстрація припинення дії довіреності або передоручення» за допомогою цієї операції можна внести до Єдиного реєстру відомості про припинення дії зареєстрованої в базі даних Реєстру довіреності або передоручення.
Щоб відкрити вікно реєстрації припинення дії довіреності або передоручення, виберіть у головному вікні АРМ пункт меню «Реєстрація» —
«Припинення дії». Усі поля, що містять дані про довіреність, дію якої припинено, доступні лише для перегляду.
Для реєстрації відомостей про припинення дії довіреності або передоручення необхідно виконати наступні дії:
1) у вікні «Припинення дії» знайти пошук довіреності або передоручення, дію якої припинено.
2) внести відомості про припинення дії довіреності до полів вводу вікна «Припинення дії» до блоку «Відомості про документ-підставу припинення дії довіреності».
3) натиснути кнопку [Прийняти] вікна «Припинення дії» для збереження внесених відомостей про припинення дії довіреності в базі даних Реєстру.
Після успішної реєстрації відомостей про припинення дії довіреності виводиться відповідне повідомлення «Припинення дії довіреності», в якому буде підтверджено реєстрацію відомостей про припинення дії довіреності в базі даних Реєстру. У вікні повідомлення натиснути кнопку [OK].
Після реєстрації припинення дії в Єдиного реєстру довіреність або передоручення має стан «Припинено дію».
Для формування витягу про реєстрацію припинення дії довіреності натисніть кнопку [Витяг] у вікні «Припинення дії». З’явиться вікно «Друк документів», у якому можна переглянути витяг.
У свою чергу питання видалення реєстраційного запису регламентовано п.п. 5.3 Інструкції. Ця операція дозволяє видалити помилково внесений до бази даних ЄРД реєстраційний запис про реєстрацію довіреності, передоручення або дубліката.
Щоб відкрити вікно видалення запису, слід вибрати у головному вікні АРМ пункт меню «Реєстрація» — «Видалення запису про довіреність/передоручення» (якщо необхідно видалити запис про реєстрацію довіреності або передоручення) або «Видалення запису про дублікат» (якщо необхідно видалити запис про реєстрацію дубліката).
У вікні видалення запису всі поля (окрім полів, де задаються критерії пошуку запису, який необхідно видалити) доступні лише для перегляду. Система не дозволяє здійснити видалення реєстраційного запису, якщо він має пов’язані з ним зареєстровані в базі даних ЄРД документи (наприклад, дублікат або передоручення). Якщо користувачу необхідно видалити такий реєстраційний запис, потрібно спочатку видалити всі пов’язані з цим записом документи.
Для видалення реєстраційного запису необхідно виконати такі дії:
1) у вікні «Видалення запису про довіреність/передоручення» або «Видалення запису про дублікат» здійснити пошук реєстраційного запису, який потрібно видалити.
2) натиснути кнопку [Прийняти] вікна «Видалення запису про довіреність/ передоручення» або, відповідно, вікна «Видалення дубліката довіреності» для збереження відомостей про видалення реєстраційного запису в базі даних Реєстру.
3) після успішної реєстрації видалення реєстраційного запису виводиться відповідне повідомлення «Видалення довіреності» або «Видалення дубліката довіреності», в якому буде підтверджено видалення відомостей про вказаний реєстраційний запис з бази даних Реєстру. У вікні повідомлення натисніть кнопку [OK].
Таким чином, алгоритм дій Реєстратора у разі внесення відомостей про припинення дії довіреності та видалення реєстраційного запису зовсім різний як за послідовністю, так і за наслідками.
По-четверте, у Положенні окремо вказується, що реєстрація довіреностей (їх дублікатів) та відомостей про припинення їх дії здійснюється шляхом унесення Реєстратором відповідних відомостей до Єдиного реєстру (п.2.4.). Тобто Реєстратору надається тільки право унесення відомостей до Єдиного реєстру, але аж ніяк не видалення їх з електронної бази даних.
Таким чином, виходячи з проведеного аналізу можна стверджувати наступне. Правовий режим доступу до Єдиного реєстру довіреностей регламентується Положенням про цей реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28 грудня 2006 р., та окремо з кожним Реєстратором шляхом підписання відповідного договору. Виходячи з приписів Положення Реєстратор не має права видаляти запис про довіреність/передовіренність, котрий відповідає дійсності, при користуванні Єдиним реєстром у зв’язку з відсутністю цієї функції серед передбачених Положенням. До того ж при зверненні довірителя до Реєстратора із заявою про припинення дії довіреності в діях нотаріуса не передбачено виконання дій з видалення запису про довіреність.
У результаті стають достатньо зрозумілими підстави притягнення нотаріуса до кримінальної відповідальності за ст. 362 КК України, якщо б не одна обставина. З одного боку, правових підстав видаляти запис про довіреність/передовіренність у Єдиному реєстрі у нотаріуса немає, що свідчить про неправомірність подібних дій, а з іншого — сам власник електронної бази даних при наданні програмного забезпечення Реєстратору не блокує цю можливість жодним чином, тобто санкція Держателя реєстру — Міністерства юстиції України не потрібна.
Як уже зазначалося вище несанкціонованим визнається знищення інформації, якщо воно здійснено без дозволу (згоди) власника інформації або уповноваженим ним особи [4]. У нашому випадку наявна складна ситуація: Положення нотаріусу не надає права видалення реєстраційних записів, хоча й не забороняє вчиняти зазначені дії, а фактично при роботі в Єдиному реєстрі така можливість у нього наявна, причому при загальному доступі при ідентифікації Реєстратора.
Відповідно до п.п. 5.3. Інструкції операція «Видалення реєстраційного запису» дозволяє видалити помилково внесений до бази даних Єдиного реєстру реєстраційний запис про реєстрацію довіреності, передоручення або дубліката.
Тобто ця технічна можливість надана Адміністратором Реєстратору для її використання у випадках та з метою виправлення помилок, допущених Реєстратором при внесенні відомостей про довіреність, але не з метою видалення відомостей при необхідності внесення відомостей про її зупинення. Але слід визнати, що для виключення або зведення до мінімуму випадків порушень при користуванні Єдиним реєстром є підстави пропонувати дещо удосконалити як Положення, так і сам Єдиний реєстр. Зокрема, можна запропонувати внести до Положення доповнення яким прямо зазначити про заборону видалення запису про довіреність/передовіренність у Єдиному реєстрі без достатніх підстав, визначених Міністерством юстиції України, а також блокувати опцію видалення даних про довіреність із додатковим запитом логіну та паролю, хоча б елементарного. Це, як уявляється, дещо вдосконалить правовий режим доступу до Єдиного реєстру в частині видалення даних з нього та попередить або утримає Реєстраторів від можливих порушень.

Підбиваючи підсумок, можна дійти таких висновків:

1) видалення запису про довіреність (передовіренність) в Єдиному реєстрі довіреностей є діянням, котре має на меті знищенні інформації в електронній базі даних щодо здійсненої реєстрації довіреності. Ця операція дозволена держателем Єдиного реєстру — Міністерством юстиції України лише з метою видалення помилково внесеного до бази даних Єдиного реєстру реєстраційного запису про реєстрацію довіреності, передоручення або дубліката. Такі дії Реєстратора при виконанні умов Положення та Інструкції є законними.
2) у випадку, коли Реєстратор зловживає наданим йому правом видалення запису про довіреність (передовіренність) в Єдиному реєстрі довіреностей та вчиняє ці дії порушуючи підстави їх виконання, усвідомлюючи при цьому їх несанкціонованість, переслідуючи, наприклад, корисну мету збагачення в результаті вчинення протиправного діяння на замовлення, то у даному випадку можуть виникати підстави притягнення особи до юридичної відповідальності. Вид відповідальності залежить від всіх обставин вчинення діяння. Зазначимо,що для притягнення до найбільш суворого виду відповідальності — кримінальної необхідно доказати наявність суспільно небезпечного діяння особи, яке містить склад злочину, передбачений Кримінальним кодексом України (ч.1 ст.2 КК України).

Список використаних джерел

1 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.informjust.ua/?do=section_recurse&pid=registers_18&sort=a
2 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.slovnyk.net
3 Договір про надання послуг з організації доступу та користування інформацією з Єдиного реєстру довіреностей [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.informjust.ua/?do=section_recurse&pid=registers_18&sort=a
4 Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник (Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.).-Вид. 2-ге, перероб. та допов. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. —
К.: Атіка, 2008.
5 Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борісов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Киів-Харків: Юрінком Інтер — Право, 2001.
6 Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар: Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Вид. третє, переробл. та доповн. — Х.: «Одіссей», 2006.
7 Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. За загальною редакцією Гончаренка В. Г., Андрушка П. П. — К., — «Форум», 2005, у трьох книгах. — С. 255—447.