Передплата 2010 Прочитати докладніше…
Юридичний Радник За підтримки ЦАДППБ «ЮКОН»
Головна | Новини | Форум | Форум архив | Гаряча лінія | Карта сайту | Зворотний зв'язок | Найчастіші запитання (FAQ) | Розміщення реклами
Правила Форуму
Конкурс 2009!
Користувачів на Форумі: 0, Гостей: 6
 Форум архив → Обговорення нотаріальної практики → Звернення нотаріусів Харківської області до нотаріусів України
Admin-Юкон  03.03.2007, 14:14 №1
Повідомлень: 879
З нами: 29.01.2007
увага!
Звернення нотаріусів Харківської області до нотаріусів України з приводу надзвичайної ситуації , що склалася в життєдіяльності нотаріату України.


Керівникам відділень УНП,

керівникам колективних членів УНП,

Асоціацій та окремим членам УНП



З В Е Р Н Е Н Н Я


За дорученням загальних зборів нотаріусів м. Харкова і Харківської області просимо Вас висловити своє ставлення до питань, які наведені в Протоколі від 02 березня 2007 року (дивись додаток № 1).
На нашу думку ситуація, що склалася в нотаріаті є надміру складною і однозначно потребує обговорення і прийняття необхідних рішень, а легітимно це можливо зробити тільки на звітно-виборчій конференції членів УНП.
Нотаріуси м. Харкова і Харківської області провели збори своїх Асоціацій і одностайно підтримали необхідність проведення термінової позачергової конференції та запропонувати примірний наступний порядок денний:
1) обговорити законопроекти по реформуванню нотаріату України та висловити позицію нотаріусів України з цього питання;
2) обговорити єдину практику застосування податкового законодавства, яка пов’язана з нотаріусом як податковим агентом;
3) заслухати звіт Ради УНП, ревізійної комісії та Президента УНП за підсумками 2006 року та визначити ставлення нотаріальної громади до результатів цих звітів.
З урахуванням складної ситуації, ми пропонуємо, щоб конференція відбулася не пізніше третьої декади березня місяця 2007 року. Більш конкретно читайте у четвертому та п’ятому пункті Протоколу наших зборів від 02 березня 2007 року, що додається до цього звернення.
Шановні колеги, не залишайтеся байдужими, сьогодні як ніколи майбутнє нотаріуса України напряму залежить від активної позиції кожного з нас! Дійте! Чекати допомоги немає звідки!
P.S. У разі досягнення згоди у Вашому регіоні про проведення позачергової конференції членів УНП, просимо терміново надіслати свої вимоги про проведення такої позачергової звітно-виборчої конференції на ім’я Ради УНП та надіслати відповідні повідомлення на адресу сайту WWW.YURRADNIK.COM.UA.

Текст вимоги Асоціацій Харківської області буде оприлюднений найближчим часом.



З повагою керівники асоціацій Харківської області

Володимир Марченко Володимир Єрьоменко





П Р О Т О К О Л
ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

Асоціація приватних нотаріусів Харківської області
та Асоціація нотаріусів Харківської області
02 березня 2007 рік

Присутні: 172 нотаріуса
Співголови зборів: Володимир Марченко
Володимир Єрьоменко
Секретар зборів: Олена Самощенко

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1) Порядок подання річної звітності до ПФ.
2) Порядок заповнення річної декларації.
3) Обговорення порядку застосування статей 11—14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
4) Обговорення законопроектів № 3025 та № 2278 про внесення змін до Закону України «Про нотаріат».
5) Інші питання.

Перше питання.
Чинними нормами законодавства для нотаріусів передбачено базовий податковий період, що дорівнює календарному року, і податкова декларація надається до 1 квітня наступного за звітним один раз на рік.
Із вищенаведеного видно, що нотаріус один раз на рік подає податкову декларацію, в якій зазначено суму доходу одноразово однією сумою, без розбивки на місяці. Податок сплачується також одноразово із загальної суми доходу.
Чинне пенсійне законодавство України також установлює звітність для нотаріусів один раз на рік за ставкою 31,8 (за 2006 рік), але не більше ніж з десяти розмірів прожиткового мінімуму 2006 року. Але всупереч чинному законодавству, в тому числі й Інструкції «Про порядок обчислення і сплати ........» (далі — Інструкція), ПФ затвердив додаток № 33, у назві якого передбачив приватних нотаріусів.
Хоча, якщо ми уважно прочитаємо Інструкцію, то побачимо, що нотаріуси не зобов’язані заповнювати додаток № 33 оскільки таке заповнення передбачено згідно з п. 11.12 ст. 11 Інструкції для платників, зазначених в пп 2.1.3. п. 2.1 Інструкції.
Як ми бачимо, нотаріуси не повинні заповнювати додаток № 33, у зв’язку з тим що вони зазначені в пп 2.2.5. ст. 2 Інструкції та не зазначені в підпункті11.12 ст. 11.
Складність застосування додатка № 33 полягає в тому, що він передбачає для заповнення не один рядок, а має розбивку на 12 місяців, і це має свої неузгодженості з чинним законодавством податкової звітності нотаріусів.
Але враховуючи структуру та порядок загального нарахування майбутніх пенсій (для можливості їх отримання), ми пропонуємо у перших одинадцяти рядках указати дохід у розмірі середньомісячної заробітної плати (іншого інструментарію все одно немає), а у дванадцятому рядку вказати весь інший чистий дохід за мінусом одинадцяти середніх розмірів заробітних плат, зазначених у перших одинадцяти рядках.
2006 року середня заробітна плата дорівнювала близько 1000 гривень 00 копійок, тому схема буде така:
(1000 : 100 × 31,8) × 11 + (505 × 10) : 100 × 31,8 = 5103 грн 90 коп.,
де 505 – це прожитковий мінімум за грудень 2006 року.
Відповідно, загальний внесок до ПФ за підсумками 2006 року буде становити 5103 грн 90 коп.
P.S. За основу при розрахунку в перших одинадцяти місяцях можливо взяти мінімальну заробітну плату, але ми не рекомендуємо, тому що при нарахуванні пенсії у майбутньому це буде відображатися як знижуючий коефіцієнт, навіть при наявності дуже великої цифри у дванадцятому місяці.
До Уваги! Коли будете вказувати весь чистий дохід у дванадцятому рядку, на відміну від податкової декларації, не забудьте сюди включити і суми, отримані від податкових агентів.
Взяли до відома.

Друге питання.
З урахуванням відсутності законодавчого врегулювання цього питання та відсутності нової форми річної декларації, з метою напрацювання єдиної практики, беручи до уваги:
а) листи МЮ України «Про надання роз’яснення» від 01.09.2005 р. за № 31-35/1488 та від 02.02.2006 р. за № 31-35/20;
б) листи ДПА України «Про надання роз’яснення» від 27.10.2005 р. за № 21560/7/17-2117 та від 20.02.2006 р. № 3105/7/17-0417;
в) лист Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 13.01.05 за № 10/10-27;
г) Вісник податкової служби України № 18 (лютий) 2007 Тематичний випуск «Декларування доходів громадян» стор. 7:»при поданні декларації в разі отримання доходів від осіб, які не є податковими агентами, та інших доходів, з яких при їх нарахуванні податок не утримується, зазначати суми таких доходів у п. 1.2 Розділу І декларації (ф. № 1)».
У результаті обговорення дійшли висновку, що заповнення річної декларації виконуються або у п. 1.2. або, можливо, і в п. 1.3. – законодавчо це не визнано.
P.S. Відповідно до чинного законодавства, суми отриманні від податкового агента, до декларації не включаються.
Взяли до відома.



Третє питання:
1 Через неможливість отримати податкові роз’яснення про порядок застосування статей 11—14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (за зверненням Асоціації приватних нотаріусів Харківської області до ДПА – просто не надаються відповіді), — пропонуємо використати законодавство про звернення громадян, яке має значно більші зобов’язальні функції для держслужбовців.
Відповідно, по-перше, кожний нотаріус надсилає всі свої запитання на stride@online.kharkiv.com, або на факс 8 057 7 142 790.
По-друге, ми їх систематизуємо і додаємо до тих, що в нас уже наявні (51 запитання) і на які нам не відповіли.
По-третє, надвечір приблизно 7 березня 2007 року ми передбачаємо виставити вже систематизовані запитання на форумі сайту WWW.YURRADNIK.COM.UA.
По-четверте, кожний нотаріус особисто, як громадянин України, звертається до ДПА України про надання роз’яснення з цих питань.
На відміну від Асоціації, громадянину України вони не мають права не відповісти.
І, до речи, таким чином кожний із нас дістає відповідь, яка матиме силу податкового роз’яснення для кожного окремо.
Ваші запитання бажано формувати у вигляді бажаного Вам твердження, і це буде додатково спонукати ДПА надати Вам відповідь.
2 Друга суттєва проблема для нотаріусів України – це наближення часу необхідності надання інформації про продаж нерухомості, і за пропозицією ДПА цю інформацію необхідно надати у формі 1 ДФ. Але тут є проблема, особливо з урахуванням вимог ст. 8 ЗУ «Про нотаріат».
Виходячи з призначення та суті форми 1 ДФ, необхідно визначити правомірність та можливість її застосування до нотаріусів України.
Вирішили вивчити це питання, проконсультуватися і за необхідності дістати експертний висновок та довести висновки з цього питання нотаріусам до 1 квітня 2007 року шляхом оприлюднення на сайті WWW.YURRADNIK.COM.UA.
Взяли до відома.

Четверте питання.
На сьогодні характерною для УНП є позиція повної безтурботності відносно долі та реформ у нотаріаті, і той факт, що Міністерство юстиції обговорює та збирає (зауважте, у дуже стислі строки) інформацію про порядок застосування проекту № 3025, а УНП не бачить у цьому потреби – багато про що свідчить!
Тому ми спробуємо це зробити за них, і пропонуємо також підтримати нас у цьому нотаріусам інших регіонів України.
На нашу думку, МЮ так само буде зацікавленим дістати об’єктивні міркування з цього питання не тільки від своїх підлеглих з Головних управлінь юстиції, а й від представників незалежної само зайнятої особи – нотаріусів України.
У результаті обговорення дійшли висновків, що наявність негараздів у законопроекті № 3025 здебільшого є наслідками повної відсутності належної роботи УНП, багато неузгодженостей мають похідний характер від бездіяльності самоврядної організації. Замість того, щоб узяти активну участь у розробці законопроекту (у відповідності до угоди про співпрацю з МЮ) до реєстрації його у ВР і мати можливість впливати на його формування, УНП уже тільки після реєстрації робить спробу виправляти те, чого не повинно було потрапити до цього законопроекту.
Загальна коротенька характеристика негараздів законопроекту № 3025:
а) відсутній системний підхід цілісного реформування нотаріату, мова йде тільки про внесення окремих змін;
б) нотаріус діє від імені держави – держава регулює кількість нотаріусів – нотаріус відповідає всім майном і забезпечує якість. Дискредитували себе не система квотування, а державні особи, які зайнялися квотуванням;
в) не регулює створення професійної самоврядної організації нотаріусів, а без її створення, з урахуванням світового досвіду і сьогодення фінансування, Мінюст при всьому своєму бажанні не зможе цього виконати;
г) відбудеться непрозора ліквідація державного нотаріату, не зроблено як економічного розрахунку, так і правового для прорахування наслідків таких дій;
д) призводить до поглиблення корупції у держслужбовців, особливо у тих випадках, коли законопроект пропонує, наприклад, обходитися без судової гілки влади, і окремий чиновник буде визначати обґрунтованість скарги;
е) пропозиція будувати нотаріат через конкуренцію призведе до того, що більш «підприємницькі» юристи замінять нотаріусів, а саме з цим бореться МЮ;
ж) регулювання кількості нотаріусів через вимоги до приміщення взагалі призведе до ліквідації таких понять у нотаріаті, як незалежність, неупередженість тощо;
з) пропонується законодавчо необґрунтована причина анулювання свідоцтва: «безпідставна відмова нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії». Безпідставних відмов не буває, та і хто буде це встановлювати. Теоретично міг би суд. Але як? Адже підстава обов’язково буде! Прийняття таких змін спонукатиме додаткову корупцію у визначенні «підставної» відмови.
P.S. Узагалі хтось замислювався, чи захоче він у майбутньому по кожному випадку звертатися до суду, чи так насправді сьогодні погано, коли є інституція досудового та безспірного юридично вивіреного інструментарію захисту, прав громадян, як нині поки що діючий нотаріат України.
Більш повний аналіз цього законопроекту надається у додатку № 1 до цього протоколу.
Висновок За результатами обговорення четвертого питання дійшли висновку про необхідність звернення до Міністра юстиції України і до кожного народного депутата України з проханням не поспішати з прийняттям законопроекту № 3025, а з урахуванням цілісної загальної концепції реформування нотаріату України створити єдину робочу групу і вже на базі законопроектів № 3025 та № 2278 напрацювати довершений і цілісний законопроект по завершенню реформування нотаріату. Тим більше, що авторами законопроекту за № 2278 є народні депутати, які є представниками усіх відомих фракцій ВР України.
На виконання цього рішення доручити терміном до 6 березня 2007 року підготувати та надіслати:
а) звернення до міністра юстиції України, до керівників фракцій, відповідних комітетів та до голови Верховної Ради України
Відповідальні за підготовку: Володимир Марченко та Володимир Єрьоменко;
б) звернення до кожного окремого депутата ВР: закріпити за кожним нотаріусом області по п’ять народних депутатів і встановити їм в обов’язок надіслати кожному з них це звернення.
Відповідальні: Олена Самощенко та _____
Також доручити всім нотаріусам установити телефонний, а за можливістю, і особистий системний зв’язок з кожним народним депутатом та з їхніми помічниками з питань, які будуть у майбутньому стосуватися нотаріату.
Доручити керівникам обох асоціацій напрацювати на майбутнє постійні контакти з керівниками фракцій та провідними народними депутатами ВР України. Також доручити їм налагодження системних зв’язків із медіа-простором з питань формування позитивного іміджу професії нотаріуса, та взяти участь 15 березня 2007 року у Круглому столі, організованому газетою «Юридична практика» на тему «Реформування нотаріату України: перспективи та наслідки».
Голосували:
ЗА – 172
ПРОТИ – 0
УТРИМАЛИСЬ – 0

П’яте питання.
Було запропоновано обговорити необхідність термінового скликання, позачергової звітно-виборчого конференції членів Української нотаріальної палати.
В результаті обговорення дійшли висновку про необхідність проведення термінової звітно-виборчої конференції членів УНП і бажаним її проведенням не пізніше третьої декади березня 2007 року, з урахуванням критичного стану в роботі нотаріату.
Запропоновано висловити недовіру президенту УНП, яка самоусунулась від виконання основного завдання: захисту професійних інтересів нотаріусів.
Натомість президент УНП, наприклад, без обговорення законопроекту № 3025серед нотаріусів України неодноразово письмово і усно висловлювала підтримку цього законопроекту у тому числі шляхом направлень відповідних листів до ВР України не маючи на це повноважень від нотаріусів України.

Пропонуємо приблизний план питань для обговорення:
4) обговорити законопроекти по реформуванню нотаріату України та висловити позицію нотаріусів України з цього питання;
5) обговорити єдину практику застосування податкового законодавства, яка пов’язана з нотаріусом як податковим агентом;
6) заслухати звіт Ради УНП, ревізійної комісії та Президента УНП за підсумками 2006 року та визначити ставлення нотаріальної громади до результатів цих звітів.
Доручити керівникам обох Асоціацій звернутися з пропозицією проведення позачергової звітно-виборчої конференції членів УНП до Ради УНП та Президента УНП.
Також доручити їм же звернутися до керівників усіх відділень УНП та Асоціацій нотаріусів в усіх областях України з пропозицією висловити своє ставлення до стану речей у нотаріаті та проведення позачергового звітно-виборчої конференції членів УНП.
Розмістити ці звернення та цей протокол загальних зборів на сайті WWW.YURRADNIK.COM.UA та звернутися до УНП про паралельне їх розміщення на сайті УНП.
Надати повноваження радам Асоціацій визначити делегатів позачергової звітно-виборчої конференції членів УНП після здобуття від Ради УНП рівня представництва. На нашу думку рівень демократичного представництва має бути у співвідношенні: один делегат від десяти нотаріусів.
P.S. У разі виникнення «технічних» труднощів у керівництва УНП з організацією проведення позачергової конференції членів УНП, наші Асоціації можуть забезпечити технічну підготовку проведення цієї конференції в м. Києві.
Голосували:
ЗА – 172
ПРОТИ – 0
УТРИМАЛИСЬ – 0

Шосте питання.
Виступив Володимир Марченко, який запропонував розпочати процедуру об’єднання обох Асоціацій нотаріусів в одну організацію з попередньою робочою назвою «Професійна самоврядна організація нотаріусів» і доручити розробити й підготувати проект статутних документів Володимиру Єрьоменку та Жанні Сульженко.
Термін підготовки – до наступних загальних зборів.
Голосували:
ЗА – 172
ПРОТИ – 0
УТРИМАЛИСЬ – 0

Співголови зборів: Володимир Марченко
Володимир Єрьоменко
Секретар зборів: Олена Самощенко









РЕФОРМУВАННЯ НОТАРІАТУ УКРАЇНИ,
АБО ОБГРУНТУВАННЯ ЩО ДО НЕМОЖЛИВОСТІ ПРИНЯТТЯ ПРОЕКТУ ЗУ „ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗУ „ПРО НОТАРІАТ” РЕЄСТРАЦІЙНИЙ № 3025

Останні десять років в нашій державі активно обговорюється питання реформування нотаріату. Мова йде про ліквідацію приватного і державного нотаріату та перехід до єдиного нотаріату, який повинен вибудовуватися на принципах Латинського нотаріату.
Як всім відомо практично до кожного нового скликання народних депутатів Верховної Ради України напрацьовувалось по декілька ”нових” редакцій ЗУ „Про нотаріат”, які часто конкурували між собою на рівні авторів цих законопроектів, що в кінцевому результаті не давало можливості реалізуватися ні єдиному з них.
Всі ми і суспільство, і науковці, і народні депутати, і міністерство юстиції і нотаріальна спільнота розуміємо, що реформування нотаріату повинно бути комплексним, а з врахуванням вимог часу це реформування повинно відповідати вимогам та принципам Латинського нотаріату.
На сьогодні вже є напрацьований законопроект „нової” редакції ЗУ „Про нотаріат” зареєстрований у Верховній Раді України за № 2278. Важливою запорукою успішного проходження, є те що авторами цього законопроекту виступили народні депутати, які є представниками практично усіх фракцій Верховної Ради України.
Але під час підготовки цього комплексного законопроекту у Верховній Раді був зареєстрований також проект змін до ЗУ „Про нотаріат” за № 3025, який передбачає вирішити тільки окремі питання і при цьому (з причин, що це коротенькі зміни) не передбачає комплексного підходу у вирішенні питань. Аналіз цих змін буде наведено трохи нижче. Який одночасно засвідчить, що проект змін № 3025 потрібно суттєво доопрацьовувати. Головне розуміти, що як тільки ми почнемо ліквідувати його прогалини, то цей законопроект почне значно збільшуватися і як висновок ми прийдемо до необхідності вести мову про „нову” редакцію, а час буде змарновано.
Тому на нашу думку потрібно не гаючи часу об’єднати ці два законопроекти, створити робочу групу та вийти в зал Верховної Ради з довершеним законопроектом, де за основу буде прийнятий законопроект № 2278, який має більш комплексний підхід реформування нотаріату України.

Самоврядна професійна організація
нотаріусів України

На сьогодні головним недоліком суспільного функціонування нотаріату в Україні є відсутність професійної самоврядної організації нотаріусів України. На яку загалом по прикладу країн-членів міжнародного союзу латинського нотаріату покладаються наступні завдання: представництво професії на всіх рівнях; вирішення питання щодо добору на навчання та організації стажування нотаріальних кадрів, утворення та скасування нотаріальних офісів; вирішення спорів між самими нотаріусами; контроль за здійсненням нотаріальної діяльності, що у свою чергу утворить додаткову гарантію отримання громадянами й організаціями нотаріальних послуг на високому рівні.
Вже діючи організації УНП та асоціації не вирішують і не можуть вирішити цих питань із-за рівня свого статусу. Зміни за № 3025 також не пропонують шляхів вирішення цього питання, а сподіватися що з цими функціями справиться Міністерство юстиції за загально світовим досвідом марна справа.

Визначення необхідної кількості
робочих місць нотаріусів
Торкаючись питання квотування (або іншого контролю кількості нотаріусів) необхідно відзначити, що нотаріус є фахівцем у галузі несудового вирішення конфліктів, або запобігання їм. 1 Кінцевою метою професійної праці нотаріуса як юриста є охорона та захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб та держави.
Як фахівець нотаріус повинен мати наступні додаткові риси характеру:
1) інтелектуальні – загальні професійні знання, здатність до вирішення розумових завдань, як типових, так і нестандартних, здібність до навчання, спостережливість, здібність концентруватися на предметі пізнання, сприймати інформацію в процесі комунікації тощо;
2) світоглядові – ставлення до загальновизнаних соціальних цінностей, насамперед до основних прав і свобод особистості; правова свідомість, яка включає в себе ставлення до права, закону, держави; етичні та моральні нормативи, у тому числі милосердя, співчуття, почуття честі й особистої гідності;
3) психологічні – відображають розвиненість вольового начала, психологічне сприйняття, правдивість, комунікативність, самооцінку, темперамент тощо.
На нотаріуса, як на професіонала покладається велика кількість обов’язків, які не можливо окреслити тільки наявністю диплома з високими оцінками, ці обов’язки більшою частиною знаходяться в площині етичних норм.
Структурно можна виділити етичні вимоги-обов’язки нотаріусів стосовно заінтересованих осіб, що до них звернулися; стосовно своїх колег; стосовно професійної діяльності та взагалі суспільства.
Серед етичних вимог до нотаріуса стосовно заінтересованих осіб можна виділити такі його обов’язки.
Обов’язок виконувати свої професійні повноваження і не ухилятися від них. Нотаріус не може відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, окрім випадків, прямо і вичерпно передбачених законодавством (ст. 49 Закону);
Обов’язок консультувати сторони. Нотаріус – не просто редактор документів. Він зобов’язаний сприяти сторонам та інформувати їх про всі юридично значущі аспекти їх відносин: перевіряти дотримання інтересів кожної із сторін; інструктувати їх з приводу взаємних прав і обов’язків; роз’яснювати наслідки обов’язків, які сторони на себе покладають; висвітлити всі можливості ризики та небезпеки, що можуть виникнути при реалізації правочину; зазначити гарантії, котрі надаються законом для забезпечення реалізації волевиявлення сторін.
Обов’язок бути професійно компетентним. Нотаріус повинен володіти технічною та інтелектуальною компетентністю. Поради нотаріуса мають базуватися на нормах чинного на момент вчинення нотаріальної дії законодавства. Отже, професійна діяльність нотаріуса вимагає постійного вдосконалення знань і підвищення кваліфікації. Зміст норм права, що застосовуються нотаріусом, має бути достовірно викладений заінтересованим особам.
Обов’язок бути морально бездоганним. Поради мають даватися нотаріусом не тільки виходячи з обставин, що склалися на момент вчинення нотаріальної дії, а й урахуванням можливих змін у майбутньому. Взагалі, нотаріус через свої поради має забезпечити юридичну безпеку осіб, що до нього звернулися.
Обов’язок зберігати професійну таємницю. ЇЇ дотримання забезпечує довіру, що виявляється заінтересованими особами до нотаріуса, і водночас є умовою такої довіри.
Обов’язок нотаріуса відшкодувати шкоду, заподіяну своїми діями. Нотаріус повинен скласти акт, чинний з точки зору як змісту, так і форми; акт, здатний довести у разі необхідності зміст, час та умови укладання правочину, який він посвідчує; акт, який забезпечує бажаний юридичний результат з мінімальними витратами і в найкращих умовах. Нотаріус повинен надавати змістовні консультації про способи реалізації право чинів, які давали б змогу сторонам захистити свої законні інтереси. Нотаріус має гарантувати такий захист до того моменту, коли бажаний результат буде досягнений.
1 Нотаріат вУкраїні: Підручник/ За ред. В. В. Комарова. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 320 с.

Уразі невиконання будь-якої з цих функцій нотаріус несе відповідальність, проявом якої є відшкодування шкоди. При цьому цивільно-правова відповідальність нотаріусів складає одну їз сторін професійної відповідальності в цілому.
Важливе значення мають етичні вимоги до нотаріальної діяльності, що трансформується в обов’язки нотаріуса стосовно його колег. Назвемо деякі з низ.
Взаємодопомога. Нотаріуси повинні допомагати один одному порадами, послугами, іншим чином підтримувати колег. Вони не повинні прилюдно висловлювати свою думку або давати оцінку колегам і посвідченим ними актам; вони повинні попереджати їх про недоліки, які такі акти можуть містити, й допомагати їм, наскільки це можливо, виправляти становище.
Заміщення. Нотаріус повинен заміщати іншого нотаріуса на його прохання у разі неможливості виконання ним своїх обов’язків (ст. 29 Закону).
Дотримання закону. Нотаріус, який посвідчує акт за колегу, що не може вчинити нотаріальну дію у зв’язку із забороною ст. 9 Закону (наприклад, родинні зв’язки з однією з сторін), має попередньо перевірити зміст цього акта, якщо він був складений колегою.
Заборона недобросовісної конкуренції. Нотаріус не вправі також монополізувати певну сферу нотаріальної діяльності або роботу з певними особами, перешкоджаючи роботу інших нотаріусів.
Участь у професійній підготовці колег. Нотаріус повинен брати участь у навчанні та стажуванні осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю, а також сприяти підвищенню кваліфікаційного рівня своїх колег.
Участь у роботі, спрямованій на розвиток професії. Нотаріус, обраний чи призначений для виконання окремих адміністративних, інших функцій чи окремого доручення, має виконувати таку роботу сумлінно та відповідально перед своїми колегами.
У сучасних умовах, враховуючи підвищення значущості юридичної професії, важливе значення мають етичні норми, які опосередковують відповідальність нотаріуса перед суспільством. У цьому аспекті можна виділити такі етичні правила, що їх має дотримуватися нотаріус.
Нотаріус повинен захищати інтереси людини, суспільства та держави, дотримуючись вимог закону. Нотаріус повинен сприяти зміцненню у суспільстві віри у закон і справедливість, ідеї правосуддя. Для того щоб правильно виконувати свої функції, нотаріус повинен постійно вдосконалювати свої знання та розвивати вміння застосовувати їх на практиці. Нотаріус має дбати також про професійний рівень осіб, що співробітничають з ним. Нотаріус повинен виконувати вимоги закону, що забороняють йому сумісництво, заняття підприємницькою та посередницькою діяльністю, а також виконання іншої оплачуваної роботи.
Нотаріус не може вчиняти в особистих інтересах або в інтересах інших осіб дій, які б могли поставити під сумнів безпристрасність і незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса у громадській думці, спричинити шкоду честі та гідності професії нотаріуса.
Нотаріус повинен всіляко сприяти підвищенню престижу професії.
Нотаріус, на відміну від підприємця, не вправі обирати на свій розсуд суб’єкта, з яким він вступить у правовідносини; відмовити у вчиненні нотаріальних дій він може тільки у випадках, передбачених ст. 49 Закону. Відмова з будь-яких інших підстав є незаконною і може бути оскаржена в судовому порядку.
Здійснюючи свою діяльність, нотаріус має бути безпристрасним і незалежним, повинен надавати рівною мірою правову допомогу всім особам, які до нього звернулися. Саме тому ч. 2 ст. 3 Закону „Про нотаріат” забороняє нотаріусу здійснювати підприємницьку діяльність.
Визначення статусу вільного нотаріуса передбачає і вирішення про статус його доходу. Вважати його прибутком лише з тієї причини, що надходить він не з державного бюджету, неправильно. Валовий виторг і чинний доход нотаріуса суттєво відрізняються. У нотаріуса має бути досить коштів для покриття витрат на придбання та утримання власного (або орендованого) приміщення, техніки, іншого обладнання, необхідної літератури, інформаційних правових програм, для виплати заробітної платні, підвищення кваліфікації, сплати внесків на утримання Нотаріальної палати України, податків за себе та своїх працівників тощо.
Самофінансування, що є однією з основних засад діяльності вільного нотаріату, проявляється, зокрема, в тому, що приватно практикуючий нотаріус несе повну матеріальну відповідальність за вчинювані ним нотаріальні дії. У разі заподіювання шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості приватний нотаріус зобов’язаний відшкодувати її за рахунок власних коштів. Для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди він має укласти з органом страхування договорів службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу.
Існують так звані рентабельні та нерентабельні нотаріальні дії. При цьому дії, що вимагають більших затрат часу, але мають низьку вартість, як би „субсидіюються” за рахунок інших дій з високою вартістю.
Кошти, що надходять до приватного нотаріуса, не є прибутком. У літературі справедливо робилися пропозиції надати цим коштам статус коштів на забезпечення майнової безпеки громадян та юридичних осіб.
Крім зазначеного, слід звернути увагу і на те, що в нотаріальній діяльності не може бути присутня конкуренція, яка є характерною для підприємницької діяльності.
Таким чином, у Законі України „Про нотаріат” окремо має бути закріплене принципово важливе положення про те, що нотаріус не є підприємцем, а нотаріальна діяльність не є підприємницькою і не спрямована на отримання прибутку.
Пріоритетом у правовому статусі нотаріуса слід вважати здійснення функцій державної влади. Юридично владні повноваження нотаріусів прямо випливають їз сутності нотаріату та вирішуваних ним завдань.
З врахуванням вище наведеного можливо однозначно стверджувати, що кількісний склад нотаріусів повинно регулюватися державою на тих принципах і підставах, як наприклад, кількісний склад судової гілки влади.
Відповідно є не зрозумілим, як держава збирається регулювати якісну та кількісну складову нотаріусів, що діють від імені держави, коли єдиним регулятором держави (при цьому і це дуже слабко прописано в Законопроекті № 3025) буде виступати вимога до приміщення.
Виходить, що хто має гроші для його придбання і обладнання, той може стати нотаріусом, а хто не має, той не може. На нашу думку це прямий шлях до втрати нотаріусом незалежності та неупередженості.
З врахуванням того, що нотаріус діє від імені держави, що його дії повинні бути безспірними, що він повинен бути неупередженим, що йому заборонено займатися підприємницькою діяльністю і відповідно повинна бути відсутньою конкуренція кількісний склад нотаріусів повинен встановлюватися державою.
Відповідно держава гарантує необхідну навантажність нотаріуса, а нотаріус гарантує якість та несе повну відповідальність за вчинені ним дії.
Як висновок – введення свого часу квотування було своєчасним і є одним з небагатьох прикладів своєчасного реагування держави на зміни тенденцій у суспільстві.
І головне необхідно звернути увагу, що не діюча система квотування себе дискредитувала, а її дискредитували державні мужи, які за неї відповідали.

Аналіз законопроекту за №3025

ПРОЕКТ ЗАКОНУ №3025 Зауваження та застереження до закону
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат”
___________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 1998 р., № 35, ст. 241; 2002 р., № 16, ст. 114; 2003 р., № 30, ст. 247; 2004 р., № 2, ст. 6, № 11, ст. 140; 2005 р., № 42, ст. 464; 2006 р., № 35, ст. 295) такі зміни:
1. У першому реченні частини першої статті 3 слова “шести місяців” замінити словами “двох років”.
2. Статтю 5 доповнити абзацом такого змісту:
“здійснювати інші обов’язки, передбачені актами законодавства.”.
3. Статтю 10 доповнити частиною такого змісту:
“Особа, приватна нотаріальна діяльність якої протягом трьох
років після отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю не була зареєстрована і яка не працювала державним нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником приватного нотаріуса, до подання заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складення кваліфікаційного іспиту.”.
4. Доповнити пункт 2 частини першої статті 12 підпунктом “з” такого змісту:
“з) безпідставної відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії.”. Пропонується законодавчо необґрунтовану причину анулювання свідоцтва: «безпідставна відмова нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії» (п. з ст.12):
а) безпідставних відмов не буває;
б) хто буде це встановлювати. Теоретично міг би суд. Але як? Адже підстава обов’язково буде! Прийняття таких змін спонукатиме додаткову корупцію у визначенні «підставної» відмови.
5. Статті 18, 24–26 і 28 викласти в такій редакції:
“Стаття 18. Керівництво державними нотаріальними конторами
Керівництво державними нотаріальними конторами здійснює Міністерство юстиції України через головні управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.”; Законопроектом пропонується змінити чинну редакцію статті 18 Закону про те, що керівництво державними нотаріальними конторами здійснюється Міністерством юстиції України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва і Севастополя, та встановити, що такі повноваження (тобто керівництво) здійснює Міністерство юстиції України через головні управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Очевидно, що ідея внесення змін до цієї норми обумовлена тим, що управління юстиції в АРК Крим, областях, містах Києві та Севастополі вийшли із підпорядкування Ради Міністрів Республіки Крим, державних адміністрацій областей, міст Києва і Севастополя та увійшли до підпорядкування Міністерства юстиції України.
Однак змінами лише поглиблюється змістовна хибність чинної редакції статті 18 Закону.
По-перше, Міністерство юстиції України є органом державної влади, який здійснює владні повноваження у межах і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що апріорі повинно виключати можливість існування відносин щодо якого-небудь керівництва у розумінні менеджменту.
По-друге, державна нотаріальна контора не має жодного юридичного статусу: вона не є суб'єктом цивільного права; вона також не є суб'єктом публічного права, оскільки контора не є носієм державної влади (носіями публічних повноважень є державні нотаріуси, які особисто вчиняють нотаріальні дії). Наслідком відсутності якого-небудь статусу є фактична повна безвідповідальність державних нотаріальних контор.
По-третє, державні нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах перебувають у трудових відносинах з державою в особі Міністерства юстиції України. Не зважаю чи не те, що при вчиненні нотаріальних дій вони від імені держави виконують певні публічні функції, а отже - є носіями владних повноважень, державні нотаріуси державними службовцями не вважаються.
По-четверте, державна нотаріальна контора є лише приміщенням, як правило, перебуває у комунальній власності і є орендованим у територіальної громади, а керівництво нею де-факто здійснюється через одного із державних нотаріусів цієї контори, якого міністерством юстиції призначено завідувачем.
Наведене свідчить про наявність системної помилки у законодавчому регулюванні статусу державних нотаріальних контор і державних нотаріусів, яка не вирішується законопроектом. Існуюча проблема потребує комплексного вирішення, тому внесення змін до статті 18 Закону у запропонованому вигляді є недоцільним.
“Стаття 24. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності. Реєстраційне посвідчення
Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться головними управліннями юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за заявою особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. В заяві зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде займатися нотаріальною діяльністю.
До заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності додаються:
 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю;
 копія документа, що підтверджує право власності або право оренди на приміщення для розташування нотаріальної контори, чи договору про співпрацю з іншим приватним нотаріусом, який надає заявнику відповідне приміщення;
 паспорт громадянина України;
 довідка про відсутність судимості;
 виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю;
 трудова книжка.
Реєстраційне посвідчення видається головними управліннями юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається лише у разі, коли подані документи не відповідають встановленим вимогам. Про видачу реєстраційного посвідчення головні управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі повідомляють податкову інспекцію за місцезнаходженням нотаріальної контори приватного нотаріуса.
У реєстраційному посвідченні зазначаються нотаріальний округ та адреса нотаріальної контори.
Приватний нотаріус зобов’язаний розпочати нотаріальну діяльність у двотижневий строк після видачі реєстраційного посвідчення.
У разі коли нотаріус не розпочне роботу в установлений строк без поважних причин реєстраційне посвідчення за наказом головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі анулюється.
Нотаріальна контора приватного нотаріуса повинна розташовуватися в межах нотаріального округу, де він займається нотаріальною діяльністю. Вимоги до нотаріальної контори затверджуються Міністерством юстиції України.
Приватний нотаріус вправі укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках. 1. Автори законопроекту не врахували, що вказаними змінами до закону «Про нотаріат» фактично здійснюється прихована ліквідація державного нотаріату, і терміном десь на півроку (час, доки цього права не здобудуть приватні нотаріуси – п. 1 Прикінцевих положень цього проекту) в країні настане колапс з оформлення спадщини.
Розвиток подій:
а) державний нотаріус:
– пише заяву про звільнення (КЗпП – 2 тижні);
– виконує вимоги ст. 24 цього проекту;
б) приватний нотаріус:
– здобуде право тільки через півроку і то, якщо складе іспити.
2. У разі відміни «квот» і анулювання гарантії держави відсутності «конкуренції» та «ринкових» відносин серед нотаріусів і переведення їх до статусу адвокатів та відмови від принципу латинського нотаріату необхідно:
а) зняти повну матеріальну відповідальність – інакше це порушення Конституції і дискримінація за професією. Жодна юридична професія не має такого обтяження;
б) зняти заборону займатися підприємницькою діяльністю як безпідставне обмеження, бо вижити нотаріус зможе тільки завдяки підприємницькій діяльності. Інакше: цей законопроект вбиває відразу двох зайців – і приватного, і державного.
3. Відміна квот призведе до активної міґрації нотаріусів у Київ та обласні центри, що спричинить оголення районів, маленьких міст, селищ тощо. Вже сьогодні, за даними МЮ, є багато районів, де не заповнено квоти.
4. Серйозні протиріччя має ст. 24 проекту, а це надважлива стаття, вона визначає умови реєстрації приватного нотаріуса. Особливо якщо одним із головних регуляторів хочуть зробити вимоги до приміщення нотаріуса.
Але ж саме ця стаття не має в собі жодного пункту вимог до приміщення нотаріальної контори.
Більш того, наступний абзац говорить, що відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається лише у разі, коли подані документи не відповідають установленим вимогам.
Уже потім, через декілька абзаців, кажуть про якісь вимоги до нотаріальної контори. Кому вони потрібні, якщо приватну нотаріальну діяльність уже зареєстровано?!
5. Проект закону не дає визначення терміна «нотаріальна контора», а це дає підстави для виникнення можливої корупції у майбутньому.
Стаття 25. Нотаріальний округ
Нотаріальний округ – територія, в межах якої приватний нотаріус займається нотаріальною діяльністю.
Кількість нотаріальних округів затверджується Міністерством юстиції України відповідно до адміністративно-територіального поділу України. У містах, що мають районний поділ, нотаріальним округом є територія відповідного міста.
Стаття 26. Печатка приватного нотаріуса
Приватний нотаріус має печатку із зображенням Державного Герба України, яка містить слова “приватний нотаріус”, його прізвище, ім’я та по батькові, назву нотаріального округу.
Печатка приватного нотаріуса виготовляється за єдиним зразком та описом, встановленим Міністерством юстиції України, за рахунок коштів приватного нотаріуса.”;
“Стаття 28. Страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса
Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії шкоди приватний нотаріус зобов’язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.
Страхова сума встановлюється в розмірі не менше п’ятсоткратної мінімальної заробітної плати.
Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.”. Ст. 28 проекту є «мертвою» нормою.
Момент страхування прив’язаний до «початку “зайняття” приватною нотдіяльністю», а якщо нотаріус не буде «займатися» приватною нотдіяльністю, а тільки вчинятиме нотаріальні дії (див. ст. 1 діючого ЗУ «Про нотаріат»), – відповідно він не буде зобов’язаний страхувати свою діяльність.
6. Частину першу статті 29 після слів “управління юстиції” доповнити словами “із зазначенням причин та строку відсутності”.
7. Доповнити Закон статтею 291 такого змісту:
“Стаття 291. Зупинення приватної нотаріальної діяльності
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (хвороба, вагітність, пологи, догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється головним управлінням юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі у разі, коли:
 нотаріус своєчасно не поновив договір страхування цивільно-правової відповідальності;
 під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства при виконанні нотаріусом своїх обов’язків він відмовляється від надання документів чи умисно ухиляється від такої перевірки;
 за результатами перевірки виявлено факти порушення вимог законодавства приватним нотаріусом;
 до Міністерства юстиції внесено подання про анулювання виданого нотаріусу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса може бути зупинена на строк до усунення обставин, зазначених у частині другій цієї статті, але не більше трьох місяців, крім випадків оскарження нотаріусом наказу головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про зупинення його діяльності та розгляду подання головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про анулювання виданого нотаріусу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Головні управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі зобов’язані повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності із зазначенням строку зупинення протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення та передати йому копію наказу.
Наказ головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про зупинення нотаріальної діяльності може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його видання.
Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії відповідного наказу.
У разі коли приватного нотаріуса, діяльність якого зупинена, не заміщує інший нотаріус, він має право знімати заборону відчуження майна, реєструвати відомості про припинення іпотеки, видавати довідки, витяги з документів та дублікати документів з архіву. Вчинення інших нотаріальних дій приватним нотаріусом, діяльність якого зупинена, забороняється.”. Багато невідповідностей має проект ст. 29-1:
а) курйозні (ч. 2 ст. 29-1) – можливість зупинити приватну нотаріальну діяльність на строк понад 2 місяці з причин пологів. Це ж яка жінка стільки часу буде народжувати?!
б) є суттєві протиріччя між вимогами ст. 29, яка вимагає у разі припинення діяльності більше ніж на один тиждень – подати про це заяву, а при цьому для припинення діяльності до двох місяців достатньо тільки власного бажання приватного нотаріуса;
в) ст. 29-1 має в собі безпідставне обмеження поважних причин зупинення діяльності більше ніж на 2 місяці, наприклад, відсутня така поважна причина, як догляд за серйозно хворими батьками;
г) також не може бути підставою «внесення подання про анулювання свідоцтва»: а якщо не анулюють, яка відповідальність і тих хто вніс і тих хто зупинив. Хто буде відшкодовувати економічні та моральні збитки?
д) не може бути підставою зупинення «виявлені факти порушення вимог законодавства за результатами перевірки»: а хто це визначить – слово юриста проти також слова. Тільки суд і тільки позовне провадження, в іншому разі – це підміна судової гілки влади і прямий шлях до корупції.
8. Статті 30, 33 і 34 викласти в такій редакції:
“Стаття 30. Припинення приватної нотаріальної діяльності
Приватна нотаріальна діяльність припиняється, а реєстраційне посвідчення анулюється головним управлінням юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі у разі:
 подання приватним нотаріусом письмового клопотання про припинення своєї діяльності;
 анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;
 невідповідності нотаріальної контори приватного нотаріуса вимогам, встановленим Міністерством юстиції України;
 неусунення приватним нотаріусом протягом семи робочих днів порушень, передбачених абзацами другим і третім частини другої статті 291 цього Закону;
 порушення приватним нотаріусом вимог частин першої і третьої статті 29 цього Закону;
 надходження обґрунтованої скарги, пов’язаної з професійною діяльністю нотаріуса;
 набрання законної сили судовим рішенням, що підтверджує порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій;
 обрання або призначення нотаріуса на посаду, робота на якій не сумісна з нотаріальною діяльністю;
 невідповідності приватного нотаріуса займаній посаді або неможливості виконувати роботу внаслідок стану здоров’я, що на тривалий час (понад чотири місяці) перешкоджає нотаріальній діяльності.
Приватний нотаріус, діяльність якого припинено, зобов’язаний у двотижневий строк після припинення діяльності передати документи, що стосуються вчинених ним нотаріальних дій, та печатку до державного нотаріального архіву.
Повторна реєстрація діяльності приватного нотаріуса, діяльність якого припинено, допускається не раніше ніж через рік за умови складення кваліфікаційного іспиту в установленому порядку, крім випадків, передбачених абзацами дев’ятим та десятим частини першої цієї статті.”; Проект ст. 30 має такі недоліки:
а) неможливо припинити приватну нотаріальну діяльність за «невідповідності нотаріальної контори...» за умови, що сам проект цих змін зовсім не дає визначення терміну «нотаріальна контора»;
б) неможливо припиняти нотаріальну діяльність (абзац 5) з причини «не усунення протягом семи робочих днів порушень», коли ст. 29.1 передбачає зупинення для усунення терміном до 3-х місяців;
в) неможливо припиняти нотаріальну діяльність за порушення вимог частини першої ст. 29 за неподання заяви, коли ст. 29.1 дозволяє це робити на значно більший термін і для цього потрібно тільки бажання нотаріуса;
г) що значить «обґрунтована скарга», хто буде визначати цю обґрунтованість?
Явно незаконна норма і водночас дуже корупційна;
д) порушення якого законодавства повинен встановити суд, одне діло кримінального, а якщо цивільного, то для чого тоді страховка? Нотаріус, що сапер, а скільки відміняють судових рішень, – так давайте звільняти усіх суддів першої та апеляційної інстанції;
е) неможливо з технічних підстав у разі припинення діяльності за два тижні передати в архів усі документи. Тим більше не відповідає діючому законодавству передання до архіву печатки нотаріуса, адже з урахуванням вимог дозвільної системи МВС України печатка підлягає знищенню.
ж) іще один незрозумілий термін і водночас безвідповідальний привід – «невідповідність приватного нотаріуса займаній посаді»: чи не забагато в одних змінах підстав для корупції?
“Стаття 33. Контроль за дотриманням вимог законодавства приватними нотаріусами
Контроль за дотриманням вимог законодавства приватними нотаріусами під час виконання своїх обов’язків здійснюється Міністерством юстиції України, головними управліннями юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства приватними нотаріусами під час виконання своїх обов’язків встановлюється Міністерством юстиції України.
Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси
Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);
2) вживають заходів до охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;
5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;
7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;
8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;
9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) та транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;
10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
11) засвідчують справжність підпису на документах;
12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;
14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;
15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;
16) посвідчують час пред’явлення документів;
17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;
18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
19) вчиняють виконавчі написи;
20) вчиняють протести векселів;
21) вчиняють морські протести;
22) приймають на зберігання документи.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.
Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, за винятком тих, що залишаються у справах нотаріуса, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Міністерством юстиції України.”. 1. Незрозуміло, яким чином при оформленні спадщини буде відбуватися взаємодія державних нотаріальних контор із приватними нотаріусами, а саме: яким чином будуть заводитися спадкові справи та як відбуватиметься їх рух від контори до контори, що відбудеться з нотаріальними документами, які 14–15 років зберігаються в архівах державних нотаріальних контор, яким чином та на підставі яких документів спадкові справи будуть надаватися приватним нотаріусам (якщо це потрібно) при оформленні ними спадщини.
За загальним принципом Латинського нотаріату, нотаріус не має права просто так (безпідставно) передавати іншому нотаріусу спадкову справу, а тільки за рішенням суду.
2. Крім правових негараздів, не вирішено економічну складову з переданням архівів держконтор, і хто за них буде відповідати, а це дуже серйозна проблема.
3. Проект змін у ст. 34 чомусь недорахував декілька важливих нотаріальних дій:
а) видачу свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом іпотеки;
б) посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
в) пред’явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків.
9. Статтю 36 виключити.
10. У статті 41:
у частині першій цифри “36,” виключити;
у першому реченні частини другої слова “, яке є робочим місцем приватного нотаріуса,” замінити словами “нотаріальної контори приватного нотаріуса”.
11. Статтю 50 викласти в такій редакції:
“Стаття 50. Оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні
Скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні розглядаються судами в установленому законом порядку.”.
12. У статтях 60, 61 і 67 слова “державний нотаріус”, “державна нотаріальна контора” в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами “нотаріус”, “нотаріальна контора” у відповідному відмінку і числі.
13. У статтях 63–66, 68, 69, 71 слова “державний нотаріус” в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами “нотаріус” у відповідному відмінку і числі.
14. У тексті Закону слова “управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій” в усіх відмінках замінити словами “головні управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі”.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім абзацу вісімнадцятого пункту 8, пункту 9, абзацу другого пункту 10, пунктів 12 та 13 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців після набрання чинності цим Законом. Незрозуміла техніка визначення абзацу вісімнадцятого пункту 8 розділу І цього Закону, коли в тому пункті знаходяться аж три статті.
2. Особи, які на момент набрання чинності цим Законом займають посади державних нотаріусів, мають право зареєструвати свою приватну нотаріальну діяльність за умови, що вони працюють на посаді державних нотаріусів не менше трьох років. 1. Якими нормами керувався законодавець, встановлюючи необхідність державним нотаріусам обов’язково відпрацьовувати три роки у державній нотаріальній конторі, а особі, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю та не має досвіду роботи у нотаріаті, а головне – практичних навичок (що дуже важливо у нашій професії), надаючи можливість одразу скласти іспит і стати приватним нотаріусом та отримати доступ до здіснення всіх нотаріальних дій, у тому числі пов’язаних зі спадковим правом.
2. Незрозуміле обмеження для державного нотаріуса в пункті два, якась дискримінація за посадою, або просто фікція, або корупція.
Тому що будь-який державний нотаріус реєструє приватну діяльність за такою схемою:
 заява про звільнення (КЗпП – 2 тижні);
 заява на реєстрацію приватної нотаріальної діяльності + виконання вимог ст. 24 цього проекту;
 отримання реєстраційного посвідчення у семиденний строк.
У підсумку – за 21 день будь-який державний нот
3. Нотаріуси, які на день набрання чинності цим Законом займаються приватною нотаріальною діяльністю, до вчинення нотаріальних дій, що вчиняються в державних нотаріальних конторах, допускаються після складення ними відповідного іспиту з питань спадкового права.
У разі нескладення іспиту приватним нотаріусом без поважних причин його приватна нотаріальна діяльність припиняється відповідно до цього Закону. 1. Зовсім незрозуміла вимога до приватних нотаріусів складати іспити з питань: «...що вчиняються у державних нотаріальних конторах...».По-перше, державні нотаріуси вчиняють усі нотаріальні дії, а не тільки зі спадкового права.
По-друге, немає законодавчо визначеного терміна: «дій, що вчиняються державними нотаріусами».
По-третє, не зрозуміле співвідношення абзацу першого та другого пункту 3 Прикінцевих положень. Приватний нотаріус працює, як працював, якщо він не бажає складати іспит (звісно за виключенням спадкових справ), чи він зобов’язаний здавати іспит? Якщо зобов’язаний, то в який термін? Що йому робити до складання іспиту – працювати чи ні.
2.. Примушення приватного нотаріуса складати іспити з питань спадкового права, а тим більше припинення нотаріальної діяльності з приводу нескладання цього іспиту, є порушенням прав і свобод громадянина України.
По-перше, приватний нотаріус уже має свідоцтво, яке визнає його можливість учиняти будь-які дії та на підставі якого працювати або державним, або приватним нотаріусом.
По-друге, при отриманні цього свідоцтва всі нотаріуси складали іспит зі спадкового права.
По-третє, що значить нескладання іспиту без поважних причин? Хто і як буде визначати поважність?
По-четверте, цей проект, і тим більше діючий ЗУ «Про нотаріат», не знає порядку такого припинення.
4. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності особи, яка на день набрання чинності цим Законом має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, але її приватна нотаріальна діяльність не зареєстрована, допускається після складення іспиту з питань спадкового права.
Порядок складення іспиту визначається Міністерством юстиції України.

Сподіваємось, що наші зауваження будуть ретельно вивчені та взяті до уваги і відповідно буде приймете вірне рішення. На нашу думку, з урахуванням вище наведеного обґрунтування, проект змін до Закону України «Про нотаріат» за № 3025 необхідно відхилити, а реформування нотаріату здійснити комплексним методом, шляхом прийняття цілісної, «нової» редакції ЗУ «Про нотаріат», з урахуванням концепції приєднання України до Латинського нотаріату, тим більше, що на сьогодні така редакція є зареєстрованою у Верховній Раді за № 2278. Є відома народна мудрість: «Тричі зміряй, а раз відріж».



Президент Асоціації
приватних нотаріусів
Харківської області Володимир Марченко


Прикріплені ресурси
Passer  03.03.2007, 16:25 №2
Повідомлень: 2334
З нами: 02.02.2006
Вот это уже дейчтвительно конкретные шаги.
Призываю всех, кто и завтра без стеснения хочет называть себя Нотариусом, а так же те кто хочет стать нотариусом, но не таким , каким будет нотариус после принятия закона 3025, ПОДДЕРЖАТЬ ЭТО ОБРОЩЕНИЕ.
V  03.03.2007, 18:56 №3
Повідомлень: 3319
З нами: 25.11.2005
Как, голодовкой?
Марпл  03.03.2007, 19:20 №4
Повідомлень: 1870
З нами: 09.12.2005
На Київ не надійтесь, хіба що кожному по факсу- не ті вже часи.....
igor  05.03.2007, 11:28 №5
Повідомлень: 4236
З нами: 01.09.2006
Не голодовкою а создавайте в кожному регіоні альтернативу УНП по анології Асоціації
приватних нотаріусів Харківської області
Tortilla  05.03.2007, 11:55 №6
Повідомлень: 2832
З нами: 26.02.2007
Ну зачем впадать в крайности. Достаточно провести собрания ассоциаций или отделений палат, поставить вопросы, проголосовать и результаты отправить в У Н П, на сайт и возможно в прессу.
 05.03.2007, 12:01 №7
Повідомлень:
З нами:
В Київській області голова асоціації нотаріусів- одночасно є заст. начальника обл. управління і віце-презид. УНП.
На яку підтримку тут можна сподіватися? Звичайно, вода завжди лилася на млин роботодавця. Вказівки нотаріусам завжди були такі: сидіти тихенько і не рипатися. Політика була такою: залякати нотаріусів, щоб вони не заважали росту кар’єри.
Tortilla  05.03.2007, 12:44 №8
Повідомлень: 2832
З нами: 26.02.2007
А вас что за ручку водить надо? Или управление "уволит" сто нотариусов сразу? Неужели в Киеве нельзя арендовать зал и обзвонить нотариусов без "одобрямс" Голови Ассоциации?
sello  06.03.2007, 19:32 №9
Повідомлень: 2985
З нами: 20.01.2006
Шановні колеги – харківчани! Вважаю, що є сенс привернути увагу депутатів і ось на який суттєвий недолік Закону № 3025..
У поданні до Верховної Ради Комітету з питань правової політики абзацем 10-м надається ствердження, що: "До Комітету надійшов висновок Міністерства фінансів України (№31-1803-2-4/531 від 06.02.2007 року) на законопроект, в якому йдеться про те, що реалізація законопроекту №3025 НЕ ПОТРЕБУВАТИМЕ ДОДАТКОВИХ ВИТРАТ з ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". (великими літерами виділено мною). Це не відповідає дійсності! Адже на сьогоднішній день у ВСІХ регіонах склалася ХИБНА практика залучення, КРІМ ПРАЦІВНИКІВ ВІДДІЛІВ НОТАРІАТУ, до планових, позапланових, комплексних, цільових перевірок окремих нотаріусів їх (нотаріусів) колег з інших регіонів і у тому числі приватних нотаріусів. Час, витрачений на НЕПРИТАМАННІ для приватного та й державного нотаріуса функції "перевіряючого" ніким і нічим не компенсується. Тобто за період "добровільної роботи" у складі перевіряючої комісії приватний нотаріус втрачає клієнтів, гроші, свій час і нерви; певною мірою деформуються етичні норми взаємостосунків колег-нотарів. І це у нинішній ситуації, коли кількість нотаріусів відносно невелика. А що буде з відміною квотування і збільшенням кількості нотаріусів у рази? Виникне необхідність збільшити у рази апарати відповідних відділів нотаріату головних управлінь юстиції у областях, а це, в свою чергу, обов"язково і неменуче потягне за собою ДОДАТКОВІ ВИТРАТ з ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ.
 06.03.2007, 21:04 №10
Повідомлень:
З нами:
ОL ena! В Київській області клінічна і , напевне , типова ситуація, яка утворилася в результаті "опрацювання" колишнім нач.обл.упр.юсту. Це приклад того, як розумних людей перетворюють на череду овець.
Ви маєте зареєструватися, або увійти, щоб створювати теми та писати повідомлення!