Відповідь:

Попередній договір являє собою організаційну угоду, яка не впливає на правовий режим майна, яке буде предметом основного договору. У зв’язку з цим укладання попереднього договору щодо чужого майна, майбутнього або іншого майна, на яке сторона не володіє необхідним юридичним титулом, не призводить до його нікчемності. Навпаки, конструкція попереднього договору розрахована саме на такі випадки та сприяє швидкому входженню майна в цивільний правообіг.

Якщо припустити, що нотаріус при посвідченні попереднього договору повинен вимагати всі документи, які необхідні при укладанні основного договору, то тоді втрачається сенс попереднього договору. Адже на практиці необхідність укладання попередніх договорів і виникає у разі, якщо з якихось причин основний договір не може бути укладено у цей час (не оформлена спадщина, не одержані документи про право власності на новозбудоване майно тощо). Тобто, якщо нотаріусу надаються всі документи, необхідні для укладання основного договору, то логічно було б посвідчити не попередній, а основний договір.