Відповідь:

У ст. 1247 Цивільного кодексу України (да¬лі — ЦК України) законодавець виклав загальні вимоги до форми заповіту та зазначив, що заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення; заповіт має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними ЦК України. На виконання ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний запо¬відачем власноручно або за допомогою загально¬прийнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власно¬ручно або за допомогою загально¬прийнятих технічних засобів. У цьому разі запо¬віт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Начебто все зрозуміло відносно того, що треба зазначати в заповіті. Однак на практиці у нотаріусів виникає дуже просте питання, яке може за собою тягнути дуже серйозні наслідки: «де саме зазначати час складання заповіту: на початку документа чи в посвідчувальному написі нотаріуса?» А деякі вважають, що час треба зазначати двічі: на початку документа і в посвідчувальному написі. А ще існує третій час — час внесення заповіту до Спадкового реєстру, у зв’язку з чим деякі нотаріуси задаються питанням: а чи повинен час складання заповіту співпадати із часом внесення до Спадкового реєстру? То ж про який час ідеться в ст. 1247 ЦК України?
Я пропоную визначитись таким чином: коли йдеться про обов’язковість нотаріального посвідчення документа, то документ вважається складеним та набирає вірогідності після вчинення нотаріусом посвідчувального напису. Тому, на мою думку, є правильним зазначення часу в посвідчувальному написі нотаріуса.
Однак щодо цієї позиції виникають питання. Форми посвідчувальних написів нотаріусів для посвідчення заповітів (форма № 45 — для по¬свідчення заповітів, записаних зі слів заповідача та форма № 46 — для посвідчення заповітів, посвідчених при свідках на бажання заповідача) містять час посвідчення. Однак форма № 47 для посвідчення заповітів від імені особи, яка не може сама прочитати текст заповіту уголос, та форма № 48 для посвідчення заповітів подружжя не містять вимоги зазначати час посвідчення заповіту. Тому при застосуванні форми № 47 та форми № 48 необхідно в посвідчувальному написі проставляти час складання заповіту, який доцільно зазначати за аналогією форми № 45 та форми № 46. Наприклад: у формі № 47 час доцільно зазначати в кінці передостаннього речення: «Заповіт власноручно підписаний заповідачем_________ та свідками у моїй присутності о___годині_____хвилин».
Та відповідно у формі № 48 час доцільно зазначати також у передостанньому реченні: «Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачами і власноручно підписаний ними в моїй присутності о ____ годині ____ хвилин».