25 Грудня 2015

Пропозиція щодо врегулювання процедури сплати адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, у результаті вчинення нотаріальної дії.

Logo_APN

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«АСОЦІАЦІЯ НОТАРІУСІВ МІСТА ХАРКОВА ТА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

61002, м. Харків, вул. Ольмінського, буд. 6

код ЄДРПОУ 24275948, п/р 2600800119855 в АТ «РЕГІОН-БАНК» у м. Харкові, МФО 351254

(057) 714-27-90, (057) 714-27-89

 

 

«25» грудня 2015 р. № 29

 

Міністру юстиції України

Петренку П.Д.

 

На виконання рішення Форуму нотаріусів «Децентралізація у сфері державної реєстрації: нотаріус державний реєстратор», який відбувся 17 грудня 2015 року за головуванням Міністра юстиції України Петренка П.Д., з метою захисту конституційних гарантій громадян щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, пропонуємо розглянути таку пропозицію.

На Форумі одностайно визнали необґрунтоване поширення норм щодо встановлення диференційованого розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав на випадки проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії.

Так, на сьогодні частина перша статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції від 26.11.2015 № 834-VIII) (далі — Закон) встановлює, що за державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк, визначений статтею 19 цього Закону, — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк, визначений статтею 19 цього Закону, — 1 мінімальна заробітна плата;

2) за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс у строк 7 робочих днів — 5 мінімальних заробітних плат;

за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 10 мінімальних заробітних плат;

3) за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк 2 робочі дні — 1 мінімальна заробітна плата;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 2 мінімальні заробітні плати;

за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 5 мінімальних заробітних плат;

4) за державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, у строки, визначені цією статтею, — 50 відсотків адміністративного збору за державну реєстрацію права власності;

5) за державну реєстрацію обтяжень у строк, визначений статтею 19 цього Закону, — 0,05 розміру мінімальної заробітної плати;

за державну реєстрацію обтяжень протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви — 0,5 розміру мінімальної заробітної плати;

6) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, — 0,04 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до частини першої статті 34 Закону. Таким чином, ця норма сформульована так, що вона поширюється на всі випадки державної реєстрації прав (у тому числі в результаті вчинення нотаріальної дії).

Повноваження щодо державної реєстрації права власності в результаті вчинення нотаріальної дії надано нотаріусам з 01 січня 2013 року. За сформованою за ці три роки нотаріальною практикою  вчинення нотаріальної дії (наприклад, посвідчення договору відчуження) та державна реєстрація права власності проводяться одночасно, тобто без розриву у часі. Відповідно  одночасно проводиться видача громадянам правового документу на нерухомість та документу, що підтверджує державну реєстрацію його права власності на цю нерухомість (як правило, ці документи зшиваються нотаріусом). Таким чином за дві години нотаріус виконує весь комплекс дій щодо набуття особою права власності на об’єкт нерухомості та видає особі повний комплект документів.

Передача нотаріусам повноважень щодо державної реєстрації права власності свого часу мала на меті зменшити кількість інстанцій щодо реєстрації нерухомості та зменшити кількість візитів особи до чиновника, що в результаті і було досягнуто. Такі зміни в законодавстві отримали схвальні відгуки серед населення, а за три роки сформувалась нова позитивна звичка вирішувати у нотаріуса всі питання щодо нерухомості за один візит.

Нова редакція ст. 34 повертає нас до колишньої негативної практики, коли до нотаріуса потрібно було звертатись кілька разів  за вирішенням одного й того самого питання, оскільки встановлено  розрив у часі до 5 днів між вчиненням нотаріальної дії та проведенням державної реєстрації права власності. Як альтернативу, ст. 34 передбачено сплату адміністративного збору у  п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за проведення такої реєстрації протягом двох годин, що є непідйомною для більшості населення.

У зв’язку з цим недоцільно поширювати на випадки державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії норми щодо визначення строку державної реєстрації, передбаченого частиною першою статті 19 Закону, а також встановлювати максимальний розмір адміністративного збору у випадку, якщо державна реєстрація здійснюється протягом 2 годин після звернення з відповідною заявою, у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

На нашу думку, усунути цю проблему можливо шляхом встановлення фіксованого розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії без прив’язки до строку державної реєстрації прав, передбаченого частиною першою статті 19 Закону.

З огляду на викладене вище пропонуємо встановити фіксований розмір адміністративного збору у разі проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії на рівні 1 мінімальної заробітної плати, що буде справедливо як по відношенню до особи-заявника, наповнення державного бюджету, так і відповідного нотаріуса-реєстратора, особливо з урахуванням того, що 40% надходить відразу прямо до бюджету, а потім і 50% від 60% потрапляє до місцевих бюджетів як податки, що утримуються з нотаріуса.

При цьому регулювання оплати роботи нотаріуса в якості реєстратора не на підставі вчиненої нотаріальної дії залишається на загальних підставах.

Реалізація нашої пропозиції сприятиме зменшенню соціальної напруги у суспільстві, оскільки встановлення п’ятикратного розміру адміністративного збору за державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії, якщо така реєстрація проводиться одразу після вчинення нотаріальної дії, викличе загальне обурення, оскільки такий розмір є економічно необґрунтованим.

Особливо великого значення такі зміни набувають для сільської місцевості, віддалених населених пунктів і, мабуть, взагалі для будь-якого населеного пункту, хіба що за виключенням окремих «просунутих» користувачів Інтернету м. Києва та обласних центрів.

Як додаток до цього листа надаємо можливий текст проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

 

Президент Громадської організації

«Асоціація нотаріусів міста

Харкова та Харківської області»                                                           В.М. Марченко

 

 

 

Додаток

 

 

 

Проект Закону України

«Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII

 

Верховна Рада України постановляє:

1. Частину п’яту статті 19 після слів «цього Закону» доповнити словами «за винятком випадків державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії».

2. Частину першу статті 34 після пункту 6 доповнити пунктом 7 такого змісту: «7) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у результаті вчинення нотаріальної дії — 1 мінімальна заробітна плата».

 

Голова Верховної Ради

 України